Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)

Статтю присвячено відділу археології ранніх слов’ян — одному з визнаних наукових центрів дослідження проблем походження та історії слов’ян переддержавного періоду, з часу заснування якого нещодавно минуло 30 років....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автори:	Баран, В.Д., Абашина, Н.C.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2005
Назва видання:	Археологія
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199224
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності) / В.Д. Баран, Н.C. Абашина // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 3-9. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199224
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1992242024-09-30T17:20:43Z Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності) Баран, В.Д. Абашина, Н.C. Статті Статтю присвячено відділу археології ранніх слов’ян — одному з визнаних наукових центрів дослідження проблем походження та історії слов’ян переддержавного періоду, з часу заснування якого нещодавно минуло 30 років. В статье, подготовленной к 30-летию со дня основания отдела археологии ранних славян, рассмотрены наиболее важные вехи становления отечественной археологической славистики. Значительное внимание уделено проблематике научных исследований сотрудников отдела. Приведена краткая характеристика их экспедиционных работ. Дана оценка научным результатам, полученным учеными отдела в изучении проблемы происхождения и ранней истории славян. The article prepared to the 30th anniversary of establishment of Early Slavs Archaeology Department considers the most important milestones of formations of domestic archaeological Slavonic studies. Considerable attention is paid to the subjects of research activities of the staff. A brief description of their field work is presented. Scientific research results obtained by the scholars of the department in the study of the problem of origin and early history of the Slavs are estimated. 2005 Article Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності) / В.Д. Баран, Н.C. Абашина // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 3-9. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199224 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Баран, В.Д. Абашина, Н.C. Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності) Археологія
description	Статтю присвячено відділу археології ранніх слов’ян — одному з визнаних наукових центрів дослідження проблем походження та історії слов’ян переддержавного періоду, з часу заснування якого нещодавно минуло 30 років.
format	Article
author	Баран, В.Д. Абашина, Н.C.
author_facet	Баран, В.Д. Абашина, Н.C.
author_sort	Баран, В.Д.
title	Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)
title_short	Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)
title_full	Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)
title_fullStr	Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)
title_full_unstemmed	Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)
title_sort	відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199224
citation_txt	Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності) / В.Д. Баран, Н.C. Абашина // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 3-9. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT baranvd víddílarheologííranníhslovândo30ríččânaukovoídíâlʹností AT abašinanc víddílarheologííranníhslovândo30ríččânaukovoídíâlʹností
first_indexed	2024-10-01T04:01:43Z
last_indexed	2024-10-01T04:01:43Z
_version_	1811682745830604800
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 3 Інститут археології нан україни завжди надзви- чайну увагу приділяв дослідженню походження і ранньої історії слов’ян. Ще з 1919 р., з часу ство- рення української академії наук, на базі істори- ко-філологічного відділу, очолюваного відомим істориком і археологом Д.І. Багалієм, почала пра- цювати комісія зі складання археологічної карти україни під керівництвом М.Ф. Біляшевського. у цій комісії, а згодом й у Всеукраїнському ар- хеологічному комітеті, картографуванням і до- слідженням пам’яток культури полів поховань займалася В.є. козловська — одна з учениць і співробітниць В.В. хвойки. через постійний брак коштів Вуак, по суті, не ставив за мету вивчення культури полів похо- вань. Матеріал нагромаджувався в результаті ви- падкових знахідок та переважно завдяки роботі периферійних музеїв, які організували кілька експедицій для дослідження пам’яток культури полів поховань. найвизначнішими з цих робіт були розкопки Білоцерківського музею у с. ро- машки (с.л. Дроздов) та могильника і поселення в с. Дідівщина Фастівського р-ну (В.є. козловсь- ка), а також розкопки Масловського могильника на черкащині (П. смолічев). на лівобережжі значними були розкопки кантемирівського мо- гильника, здійснені М.Я. рудинським, та могиль- ника в с. гурбинці, проведені М.о. Макаренком. у той самий час пошуки і дослідження ранньо- слов’янських старожитностей другої половини I тис. н. е. проводили с.с. Магура, с.с. гамчен- ко, с.В. коршенко, т.М. Мовчанівський. Зі створенням у 1934 р. у системі академії наук урср Інституту археології питання поход- ження слов’ян стало в один ряд з основними про- блемами археологічної науки в україні, а його вивченню було приділено особливу увагу. Згід- но із задумом завідувача відділу дофеодально- го періоду В.П. Петрова, найпершим завданням було зібрати і кодифікувати весь наявний мате- Ñòàòò³ © В.Д. Баран, н.с. аБаШина, 2005 â.ä. áàðàí, í.ñ. àáàøèíà â²ää²ë àðõåîëîã²¯ ðàíí²õ ñëîâ’ ÿí (äî 30-ð³÷÷ÿ íàóêîâî¿ ä³ÿëüíîñò³) Статтю присвячено відділу археології ранніх слов’ян — одному з визнаних наукових центрів дослідження проблем походження та історії слов’ян переддержавного періоду, з часу заснування якого нещодавно минуло 30 років. ріал культури полів поховань. Проектувалося спеціальне колективне видання у кількох томах, присвячене матеріалам, що зберігалися в музе- ях україни. Перед війною було упорядковано і поперед- ньо відредаговано перший том корпусу під на- звою «Пам’ятники культури полів поховань на території урср», до якого увійшли матеріали київського історичного музею, у тому числі Зарубинецький і черняхівський могильники, розкопки на поселенні й могильнику біля с. Дідівщина та розкопки 1940 р. корчуватського могильника. готувався другий том, до якого мали увiйти матеріали Дніпропетровського і черкась- кого мyзeїв та розвідок і розкопок порожистої частини Днiпpa. третій том планувалося при- святити матеріалам з музеїв північно-західного регіону україни. с.В. коршенко та І.н. луцкевич займалися картографуванням пам’яток культури полів поховань і окремих знахідок. на карті ук- раїни було зафіксовано понад 200 місцезнаход- жень, зосереджених здебільшого в лісостеповій смузі. Війна завадила реалізації цього видання, яке згодом лягло в основу низки томів із серії «Материалы и исследования по археологии ссср». у науковий обіг надійшов системати- зований першоджерельний матеріал, на преве- ликий жаль, значною мірою втрачений під час Великої Вітчизняної війни. тоді ж почалися систематичні й планомірні польові дослідження. Було проведено розвідку по трасі черняхів—Жуківці—трипілля—обу- хів та розкопки у с. Жуківці (М. Макаревич, є.В. Махно), розвідку в порожистій частині Дніпра, розкопки в с. Микільське (І.М. Фещен- ко, а.В. Бодянський), а також розкопки корчу- ватівського могильника (І.М. самойловський, Ф.Б. копилов). Можливості вивчення старожитностей I тис. н. е. після приєднання західноукраїнських земель значно збільшилися завдяки матеріалам львівського, луцького, Дубенського музеїв. Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 44 лави українських радянських дослідників по- повнив видатний археолог М.Ю. смішко, який у 1940 р. провів розкопки у Вікнинах Вели- ких. Зокрема львівським відділом Інституту археології було виконано дві роботи, присвя- чені пам’яткам першої половини I тис. н. е.: к. Маєвський «римські імпорти» та М. смішко «культура підкарпатських курганів». Загалом же, у передвоєнний період розпо- чалося планомірне вивчення проблеми поход- ження і ранньої історії слов’ян, яке насамперед полягало у накопиченні, попередньому аналізі та систематизації матеріалів. Після Великої Вітчизняної війни проблеми етногенезy слов’ян, пошуків їхніх найдавніших коренів стали одними з найактуальніших у ра- дянській археологічній науці. Почалися значні за обсягом дослідження пам’яток І тис. н. е. В Інституті археології ан україни ця темати- ка розроблялась у відділі слов’янської, давнь- оруської та середньовічної археології, який протягом 1954—1974 рр. очолював доктор іс- торичних наук В.й. Довженок. Значний внесок у вивчення пам’яток зарубинецької культури зробив є.В. Максимов, черняхівської — є.В. Махно, М.Ю. Брайчевський, а.т. сміленко, а також археологи інших наукових закладів і вузів україни, які досліджували пам’ятки І тис. н. е., — М.Ю. смішко, В.Д. Баран, І.с. Винокур, н.М. кравченко. одним із найважливіших досяг- нень археологічної науки в 1950—1960 рр. ста- ло відкриття і вивчення слов’янських пам’яток V—VII ст., які заповнили широку хронологічну лакуну в системі культур І тис. н. е. на тери- торії східної європи, відкриваючи тим самим нові можливості ретроспективного вивчення витоків матеріальної культури ранньосередньо- вічних слов’ян. Ці пам’ятки досліджували В.П. Петров, Д.т. Березовець, а.т. сміленко, В.Д. Баран. необхідність вивчення проблем походження і ранньої історії слов’ян як самостійного нау- кового напрямку зумовила створення в 1974 р. відділу археології ранніх слов’ян, який зініцію- вав і очолив доктор історичних наук, а згодом член-кореспондент нан україни В.Д. Баран. З 2002 р. відділом керує доктор історичних наук, професор Д.н. козак. За три десятиліття у від- ділі створена і плідно працює українська школа археологічної славістики. Відділ є визнаним на- уковим центром з вивчення проблем походження та історії слов’ян переддержавного періоду як в україні, так і за її межами. Пріоритетним напрямком у роботі відділу є дослідження етногенезу і ранньої історії слов’ян, що передбачає розробку таких проблем, як формування етнокультурної слов’янської спіль- ності, періодизація ранньослов’янської історії, взаємовідносини слов’янського населення з сусідніми етнічними групами і державами, ви- значення шляхів розселення слов’ян і їхнього місця в історії ранньосередньовічної європи, процеси формування слов’янських народів, зокрема українців, та передумов виникнення слов’янських державних утворень, насамперед східнослов’янської держави — київської русі, дослідження економічної і соціальної структури слов’янського суспільства, його матеріальної та духовної культури. Джерелознавча база досліджень забезпечуєть- ся розкопками археологічних пам’яток I тис. н. е., що репрезентують головні етапи становлен- ня слов’янського світу та його політичної кон- солідації, включаючи формування слов’янських племінних об’єднань і союзів племен, напере- додні утворення Давньоруської держави. у географічному відношенні — це практично вся територія Полісся і лісостепової зони україни. у результаті багаторічних археологічних дослід- жень зібрано величезний речовий матеріал, що дозволив поставити і розв’язати низку важли- вих проблем давньої історії україни та суттєво збагатив й відновив експозиції багатьох музеїв нашої країни, а також поповнив фонди Інституту археології нан україни. обсяг досліджуваних пам’яток досягнув такого рівня, коли більшість категорій речей, а нерідко й комплексів, стали масовими і налічують сотні одиниць. Вивчення опорних пам’яток різних епох дало змогу аргументовано реконструювати етнокуль- турні і соціально-економічні процеси, що від- бувалися у слов’янському суспільстві у перед- державний період. так, у процесі дослідження пам’яток рубежу нашої ери (зарубинецька куль- тура): городищ Пилипенкова гора і Монастирок (є.В. Максимов, В.о. Петрашенко), могильни- В.Д. Баран ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 5 ків Вишенки (с.П. Пачкова), Пирогів (л.є. ски- ба), пам’яток поєнешть-лукашівської культури круглик і горошова (с.П. Пачкова) отримано досить вичерпну інформацію про матеріальну культуру населення середнього Подніпров’я, зв’язки населення цього регіону з іншими ре- гіонами східної та Центральної європи. Матеріали розкопок Д.н. козака дали змогу конкретизувати етнокультурну ситуацію I—IV ст. н. е. на Волині, зокрема, простежити характер стосунків населення зубрицької (волино-поділь- ської) культури з племенами вельбарської куль- тури гото-гепідів. За матеріалами, здобутими під час розкопок поселень Боратин, гірка Полонка, Зубра, линів, хрінники та ін., виділено та про- стежено процес формування нових культурних типів і визначено місце давньослов’янського населення Волині в буремних подіях часів гер- манської експансії, що узгоджено зі свідченнями писемних джерел. Вивчення проблеми слов’янського етноге- незу тісно пов’язане з дослідженнями пам’яток римського періоду, серед яких чільне місце посідає черняхівська культура III—V ст. н. е. її старожитності вивчаються вже понад сто років, і на території україни на сьогодні зафіксовано понад 3000 пам’яток. їх описано, системати- зовано і картографовано в процесі роботи над темою «етнокультурна карта черняхівської культури» (В.Д. Баран, Б.В. Магомедов, н.с. абашина). За результатами розкопок поселень і могильників, проведених співробітниками відділу, отримано величезний обсяг матеріалу, який дає змогу по-новому поставити низку пи- тань, пов’язаних із формуванням, хронологією, виявленням локальних особливостей та виз- наченням етнічної приналежності населення, спираючись насамперед на характер кераміч- ного комплексу, житлового будівництва і по- ховального ритуалу. Це, зокрема, дослідження городища Башмачка (а.т. сміленко), поселень слов’янського населення в черняхівській куль- турі: черепин, Бовшів, Дем’янів, хлопків, ку- ропатники (В.Д. Баран), поселень і могильників кам’янка-анчекрак, курники, каборга IV, горо- док, Петриківці, Шершні, лугове, козлов (Б.В. Магомедов), Малинівці, Яблунівка (с.П. Пачко- ва), Боромля (г.М. некрасова), Велика Бугаїв- ка (о.В. Петраускас). на київщині (поселення Велика снітинка) Б.В. Магомедов дослідив уні- кальний черняхівсько-вельбарський косторіз- ний ремісничий центр, де виготовляли, зокрема гребінці, часто прикрашені вишуканим орнамен- том, які знайдено майже на всіх поселеннях і могильниках черняхівської і багатьох сусідніх культур. л.В. Вакуленко провела розкопки пам’яток культури карпатських курганів, зокрема поб- лизу сіл Пилипи, Печеніжин, трач, товмачик. у результаті отримано значні матеріали щодо соціально-економічного розвитку прикарпат- ського населення і по-новому висвітлено етно- культурну ситуацію в карпатському регіоні в пізньоримський час. Пам’ятки київської культури — однієї із по- передниць ранньосередньовічних слов’янських культур — ґрунтовно вивчено р.В. терпиловсь- ким (роїще, улянівка, олександрівка І, глеваха) та н.с. абашиною (обухів II, III, VII). у результаті досліджень поселень теремці, рашків ІІ і ІІІ (В.Д. Баран), сокіл і лука кавет- чинська (о.М. Приходнюк, л.В. Вакуленко) на Дністрі, сенча (р.В. терпиловський) у Дніп- ровському лівобережжі та ходосівка-Діброва (н.с. абашина) у середньому Подніпров’ї кон- Д.н. козак а.т. сміленко ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 46 кретизовано процес перетворення пам’яток пізньоримського і гунського періодів на раннь- осередньовічні слов’янські культури. о.М. Приходнюк продовжив дослідження відомого Пастирського городища VII—VIII ст., розпочаті ще В.В. хвойкою і М.Ю. Брайчевсь- ким, матеріали якого дають змогу розкрити зв’язки слов’янського населення Подніпров’я з племенами степу, що увійшли до складу хо- зарського каганату. на думку дослідника, ця унікальна пам’ятка засвідчує про повернення з Подунав’я частини слов’ян наприкінці VII ст. Видатною пам’яткою, що демонструє процес трансформації старожитностей празької культу- ри V—VII ст. у райковецьку культуру доби фор- мування київської русі, є поселення VII—IX ст. рашків І на середньому Дністрі. Воно було пов- ністю досліджене експедицією В.Д. Барана, що дало змогу переконливо виділити кілька буді- вельних горизонтів та дійти важливих висновків щодо соціальної структури місцевих племен та громадсько-судових функцій слов’янської общи- ни — верві (Я.В. Баран). а.т. сміленко проведено розкопки поселень Багате та нагорне — базових пам’яток із ви- вчення інтеграції слов’янської та салтово-мая- цької культур у пониззях Дністра та Дунаю. Протягом 1981—1987 рр. В.Д. Баран разом з П.П. толочком і І.І. Мовчаном брав участь у дослідженнях слов’янського городища кінця VII—XIII ст. старигард (ольденбург), розкопки якого проводила археологічна експедиція під керівництвом директора Музею землі Шлєзвіг- голштінії проф. к.-В. Штруве. у 1991—2000 рр. В.Д. Баран очолював, а у 2001—2002 рр. брав участь у дослідженнях кри- лоського городища, що було центром давнього галича — столиці галицько-Волинської дер- жави. у результаті понад 100-літніх дослід- женнь, стало можливим створення національ- ного заповідника «Давній галич». систематичні експедиційні дослідження відділу дали змогу розв’язати низку проблем, пов’язаних із формуванням і розпадом архе- ологічних культур, уперше виділити основні етнокультурні ознаки слов’янської матеріаль- ної культури, з’ясувати особливості соціально- економічного розвитку населення та конкрети- зувати етнокультурні процеси, що відбувалися на теренах україни впродовж І тис. н. е., а найго- ловніше, стосунки слов’ян з іншими етнічними групами. Початкові процеси формування слов’янської етнокультурної спільності пов’язані передусім із зарубинецькою культурою рубежу н. е., від- критою В.В. хвойкою понад 100 років тому. нащадків зарубинецьких і пшеворських пле- мен, носіїв пізньозарубинецьких і зубрицьких пам’яток I—II ст., очевидно, можна ототожнюва- ти зі східноєвропейськими венетами, яких згадує римський історик кінця I ст. корнелій тацит. Далі лінія праслов’янського етногенезу прямує через пам’ятки київської культури і подібні групи ста- рожитностей у складі поліетнічної черняхівської культури III—V ст. на їх основі в середині І тис. н. е. формуються археологічні культури ранньо- середньовічних слов’ян (празька, пеньківська, колочинська), які уперше згадуються на сторін- ках писемних джерел під назвою склавинів та антів. Подальший розвиток слов’янства у схід- ній європі пов’язаний насамперед із традиціями празької культури, які на межі VII—VIII ст. лягли в основу райковецької культури на Правобере- жжі, а також частково волинцевської і роменської на лівому березі Дніпра. у межах цих культур- них ареалів формуються нові племена і племінні союзи (волинян, полян, уличів, сіверян тощо), що у подальшому історичному розвитку призво- дить до створення київської держави. З одного боку, простежується безперервне розселення та поступовий розвиток матеріальної культури авто- хтонного слов’янського населення, з іншого — наявність культурних компонентів, привнесених ззовні германським, балтським, іраномовним, фракійським, тюркським населенням. Взаємодія традицій та інновацій відображає складний діа- лектичний характер культурогенезу. складні, не позбавлені драматизму взаємосплетіння еко- номічних, політичних та культурних інтересів різноетнічних груп, поступова асиміляція або витіснення місцевим слов’янським населенням усього зайшлого — одна із закономірностей іс- торичного розвитку Південно-східної європи у I тис. н. е. Важливим результатом археологічних пошу- ків останніх десятиліть є заповнення надійно да- є.В. Максимов ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 7 тованими пам’ятками двох хронологічних про- галин, наявність яких піддавала сумніву гіпотезу про давнє походження слов’ян і їх безперервне існування на території україни в І тис. н. е. одна з цих лакун охоплювала другу половину I — початок II ст. — час після занепаду зару- бинецької культури в її класичному вигляді, друга — V ст., тобто час Великого переселення народів і формування ранньосередньовічних слов’янських культур. Заповнення цих прога- лин дало можливість зробити принципово нові історичні висновки про те, що лісостепову смугу Південно-східної європи ніколи не залишало корінне місцеве населення. саме ця територія, окреслена пам’ятками V ст., стала зоною фор- мування ранньосередньовічних слов’янських культур. По-новому висвітлено проблематику слов’- янського розселення, початок якого припадає на кінець IV—V ст. саме в цей час слов’янське населення Подесення та суміжних регіонів по- ширюється як у верхів’я Дніпра, у середовище «народів між балтами і слов’янами», так і в лісостеп, залишений частиною черняхівських племен. трохи згодом слов’яни з’являються і в Подунав’ї. Вихідною територією міграцій було насамперед середнє та Верхнє Подністров’я і Прикарпаття. на основі найхарактерніших ознак слов’янської матеріальної культури вдалося ви- значити шляхи розселення слов’ян, які ведуть вглиб Балканського півострова (пеньківська група) та на північ по Дунаю через словаччину і Моравію у межиріччя ельби і Заале (празька група). на середній ельбі група прикарпат- ських слов’ян зустрілася ще з одним потоком слов’янського переселення — із межиріччя одри та Вісли. Внаслідок схрещення цих пам’яток із місцевим субстратом тут виникає низка нових слов’янських культур. так у цілому виглядає концепція, яку розробляють співробітники від- ділу археології ранніх слов’ян. тематика наукових розробок відділу охоп- лює практично всі періоди слов’янського етно- генезу від рубежу н. е. до утворення племінних слов’янських об’єднань та формування Давньо- руської держави. однією з тенденцій сучасного етапу дослідження старожитностей у археоло- гічній науці є розробка детальних класифікацій скарб срібних прикрас VIII ст. із с. андріяшівка. роз- копки р.В. терпиловського ранньослов’янське поселення рашків III. розкопки В.Д. Барана ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 48 та типологій окремих категорій матеріальної культури, що є підґрунтям для створення коре- ляційних схем. систематизація масового архео- логічного матеріалу обумовила здійснення ти- пологічних розробок за багатьма категоріями археологічних об’єктів, пов’язаних здебільшо- го із завданням культурно-хронологічної класи- фікації. Це дає змогу конкретизувати процеси формування окремих пам’яток і культур в ці- лому, забезпечує надійність їх періодизації. До- слідженнями саме такого типу є розробки с.П. Пачкової, о.В. Петраускаса, є.л. гороховського, о.В. гопкало (Бобровської). у наукових працях співробітників відділу систематизовано величезний археологічний матеріал, здобутий не одним поколінням ар- хеологів, який завдяки цьому став доступним широкому колу фахівців, до того ж здійснено його історичну інтерпретацію та реконструк- цію етнокультурних процесів. Проведено нема- ло досліджень, які висвітлюють господарську діяльність давніх суспільств. Загалом колектив відділу слов’янської археології за час свого іс- нування підготував і видав 30 монографій, 10 збірників, понад 800 статей загальним обсягом близько 1000 друк. арк. За здобутими археологіч- ними матеріалами підготовлено і видано чимало фундаментальних і узагальнювальних праць. на окрему увагу заслуговують праці спів- робітників відділу, відзначені Державними пре- міями україни в галузі науки і техніки. Це ко- лективна монографія «славяне Юго-Восточной европы в предгосударственный период» (1990), монографія В.Д. Барана «Давні слов’яни» (1998) із серії «україна крізь віки» та третій том ба- гатотомного видання «Давня історія україни» (2000). у цих дослідженнях процес етногенезу розглядається через культурогенез — формуван- ня та зміну археологічних культур, широко засто- совано ретроспективний та порівняльний мето- ди, на основі яких від найдавніших достовірних ранньосередньовічних слов’янських старожит- ностей до пам’яток межі нашої ери виділяють- ся характерні ознаки культури, притаманні саме слов’янському етносу, які дають змогу виокре- мити його з-поміж інших етнічних утворень Південно-східної і Центральної європи. співробітники відділу брали активну участь у підготовці таких узагальнювальних праць, як «археологія української рср» (1975, 1986), «ет- ногенез карпат» (2000), «українці» (2000), «ет- нічна історія давньої україни» (2000), «Історія української культури» (2001). науковий доробок працівників відділу скла- дають колективна монографія «Этнокультурная карта территории украинской сср в І тыс. н. э.» (1985), збірники наукових праць «Пробле- мы этногенеза славян» (1978), «славяне и русь» (1979), «славяне на Днестре и Дунае» (1983), «Проблеми походження та історичного розвит- ку слов’ян» (1997), «етнокультурні процеси в Південно-східній європі в І тисячолітті н. е.» (1999), «старожитності І тисячоліття нашої ери на території україни» (2003), «археологія давніх слов’ян» (2004), авторські монографії В.Д. Бара- на «черняхівська культура» (1981), «Пражская культура Поднестровья (по материалам поселе- ний у с. рашков)» (1988), В.Д. Барана, Д.н. коза- ка, р.В. терпиловського «Походження слов’ян» (1991), В.Д. Барана, Я.В. Барана «Походження українського народу» (2002), Д.н. козака «Пше- ворська культура у Верхньому Подністров’ї та Західному Побужжі» (1984), «етнокультурна іс- торія Волині» (1991), «Пам’ятки давньої історії Волині у с. линів» (1994), «Пам’ятки давньої історії Волині у с. городок» (1999, у співав- торстві), «Давні землероби Волині» (2004, у співавторстві), а.т. сміленко «слов’яни та їх сусіди в степовому Подніпров’ї (II—XII ст.)» (1975), «городище Башмачка III—IV вв. н. э.» (1992), є.В. Максимова «среднее Поднепровье на рубеже нашей эры» (1972), «Зарубинецкая культура на территории усср» (1982), о.М. Приходнюка «слов’яни на Поділлі VI—VII ст.» (1975), «археологічні пам’ятки середнього Подніпров’я у VI—IX ст. н. е.» (1980), «Пень- ковская культура» (1998), «степове населення україни та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.» (2001), л.В. Вакуленко, о.М. При- ходнюка «славянские поселения I тыс. н. э. у с. сокол на среднем Днестре» (1984), л.В. Ва- куленко «Пам’ятки підгір’я українських кар- пат» (1977), с.П. Пачкової «господарство схід- нослов’янських племен на рубежі н. е.» (1974), Б.В. Магомедова «черняховские племена се- веро-Западного Причерноморья» (1987), «чер- о.М. Приходнюк ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 9 няховская культура. Проблема этноса» (2001), р.В. терпиловського «ранние славяне Подесе- нья» (1984), «славяне Поднепровья в первой по- ловине І тыс. н. э.» (2004), р.В. терпиловського, н.с. абашиної «Памятники киевской культуры» (1992), л.є. скиби «Пирогівський могильник зарубинецької культури» (2001), Я.В. Барана «слов’янська община» (2004), о.В. Петраускаса «Могильники черняхівської культури косаново та гаврилівка — порівняльна характеристи- ка» (2003) та ін. у відділі підготовлено 20 кандидатів і 6 до- кторів історичних наук, які працюють в Інституті археології нан україни та інших науково-до- слідних установах та вищих навчальних закла- дах україни. Відділ здійснює координацію до- сліджень у галузі ранньослов’янської археології у межах україни і тісно співпрацює з історични- ми й історико-краєзнавчими музеями, кафедра- ми археології та стародавньої історії, підтримує наукові зв’язки з закордонними археологічни- ми установами. Вони здійснюються у вигляді спільних розробок тем і проведення експедицій, участі в міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах. співробітники відділу виступали з доповідями на конгресах Міжнародної унії слов’янської археології у Братиславі (1975), софії (1980), новгороді (1996). на базі відділів архе- ології ранніх слов’ян та давньоруської і серед- ньовічної археології Інститутом археології ан урср та Інститутом археології ан срср у києві в 1985 р. проведено V Міжнародний конгрес ар- хеологів-славістів. Відділом археології ранніх слов’ян у 1978 р. у києві підготовлено і проведено міжнародну конференцію на тему «етногенез слов’ян», у 1989 р. — міжнародну конференцію істориків україни, росії та Польщі на тему «слов’янський світ і римська імперія», у 1999 р. — науковий семінар «сто років вивчення полів поховань». у 1983 р. співробітники відділу взяли участь у роботі симпозіуму «Позднейшие судьбы чер- няховской культуры» (кам’янець-Подільський). співробітники відділу беруть участь у розробці проектів спільно з вченими-славістами росії, Бі- лорусі, Польщі, угорщини, словаччини, Югос- лавії та інших країн. усе це свідчить про сучасний рівень науко- вих досліджень археологів-славістів, які у бага- тьох напрямках археологічної науки посідають провідні позиції. Це, зокрема, стосується такої важливої проблеми як етногенез та рання істо- рія слов’янських народів. Одержано 11.06.2005 В.Д. Баран, Н.С. Абашина отДел археологии ранних слаВЯн (к 30-летию научной деятельности) В статье, подготовленной к 30-летию со дня основания отдела археологии ранних славян, рассмотрены наибо- лее важные вехи становления отечественной археологической славистики. Значительное внимание уделено проблематике научных исследований сотрудников отдела. Приведена краткая характеристика их экспедицион- ных работ. Дана оценка научным результатам, полученным учеными отдела в изучении проблемы происхож- дения и ранней истории славян. V.D. Baran, N.S. Abashina EARLY SLAVS ARCHAEOLOGY DEPARTMENT (to the 30th anniversary of the scientific effort) The article prepared to the 30th anniversary of establishment of Early Slavs Archaeology Department considers the most important milestones of formations of domestic archaeological Slavonic studies. Considerable attention is paid to the subjects of research activities of the staff. A brief description of their field work is presented. Scientific research results obtained by the scholars of the department in the study of the problem of origin and early history of the Slavs are estimated.

Відділ археології ранніх слов’ян (до 30-річчя наукової діяльності)

Репозитарії

Схожі ресурси