2025-02-22T17:00:57-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199229%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T17:00:57-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199229%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T17:00:57-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T17:00:57-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології)
Згідно з популярною сучасною концепцією щодо поліетнічності черняхівської культури, на основі антропологічних матеріалів у статті висвітлено питання участі сарматів у складі населення зазначеної культури....
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Series: | Археологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199229 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-199229 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992292024-09-30T17:21:24Z Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) Рудич, Т.О. Публікації археологічних матеріалів Згідно з популярною сучасною концепцією щодо поліетнічності черняхівської культури, на основі антропологічних матеріалів у статті висвітлено питання участі сарматів у складі населення зазначеної культури. В статье рассматривается вопрос о вкладе сарматов в формирование населения Черняховской культуры. На могильниках Черняховской культуры присутствуют морфологические формы, типичные для сарматских популяций. Однако анализ антропологического материала показал, что сарматы не сыграли значительной роли в формировании антропологического состава населения ни в одном из регионов распространения указанной культуры. The article discusses contribution of Sarmatians to the formation of the population of the Chernyakhivska culture. There are morphological forms typical of Sarmatian populations on the Chernyahivska culture burial grounds. However, anthropological material analysis has shown that the Sarmatians have not played a significant part in the formation of anthropological composition of population in any of the regions of culture propagation. 2005 Article Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) / Т.О. Рудич // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 64-73. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199229 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Рудич, Т.О. Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) Археологія |
| description |
Згідно з популярною сучасною концепцією щодо поліетнічності черняхівської культури, на основі антропологічних матеріалів у статті висвітлено питання участі сарматів у складі населення зазначеної культури. |
| format |
Article |
| author |
Рудич, Т.О. |
| author_facet |
Рудич, Т.О. |
| author_sort |
Рудич, Т.О. |
| title |
Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) |
| title_short |
Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) |
| title_full |
Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) |
| title_fullStr |
Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) |
| title_full_unstemmed |
Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) |
| title_sort |
сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199229 |
| citation_txt |
Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури (за матеріалами антропології) / Т.О. Рудич // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 64-73. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT rudičto sarmatsʹkijkomponentuskladínaselennâčernâhívsʹkoíkulʹturizamateríalamiantropologíí |
| first_indexed |
2024-10-01T04:01:54Z |
| last_indexed |
2024-10-01T04:01:54Z |
| _version_ |
1811682756544954368 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 464
сарматські племена майже шість століть були
впливовою силою у степу і лісостепу україни і
відігравали суттєву роль в історичному розвит-
ку цих територій. їхні пам’ятки передують або
співіснують з черняхівськими в різних районах
україни і Молдови.
кочовики, які прийшли в україну з Поволжя
та Передкавказзя, були представлені різними сар-
матськими групами. археологи періодично роби-
ли спроби пов’язати конкретні пам’ятки й обря-
дові норми з певними сарматськими племенами,
що згадуються античними авторами. остання за
часом і найбільш повна реконструкція етнічної
історії сарматів україни належить о.В. симонен-
ку, який фіксує п’ять хвиль сарматських міграцій
на територію україни (симоненко 1999).
у перших сарматських мешканцях степів украї-
ни вбачають роксоланів і язигів. роксоланськими
вважають пам’ятники ІІ—І ст. до н. е., орієнтовані
в північному секторі і розташовані в межиріччі
Дніпра і Дону. сарматські поховання цього регіо-
ну з південною орієнтацією померлих приписують
язигам. у першій половині І ст. н. е. фіксують ос-
воєння сарматами степів між Дніпром і Дунаєм.
серед цього населення домінував звичай впускних
поховань з орієнтацією у північному секторі, що
дає археологам підстави вважати їх роксоланами
з невеликою кількістю язигів. Мігрантів третьої
хвилі ідентифікують з аорсами й аланами. При-
пускають, що аланські пам’ятки зосереджені на
лівобережжі, а аорські — у басейнах Південного
Бугу і Дніпра. саме ці угруповання впливали на
загальну ситуацію у середньому Подніпров’ї, а
також життя на пізньоскіфських і античних пам’-
ятках. у ІІ ст. н. е., на думку о.В. симоненка, без-
посередньо в Північне Причорномор’я прийшли
алани нижнього Дону, хоча в цілому племена
сформувалися у Заволжі — Південному Приурал-
лі. аланські племена швидко просунулися в степи
Північно-Західного Причорномор’я, де зіштовхну-
Ïóáë³êàö³¿
àðõåîëîã³÷íèõ ìàòåð³àë³â
© т.о. руДич, 2005
ò.î. ðóäè÷
ñàðìàòñüêèé êîìÏîíåíò ó ñêëàä²
íàñåëåíí ×åðí õ²âñüêî¯ êóëüòóðè
(çà ìàòåð³àëàìè àíòðîïîëî㳿)
Згідно з популярною сучасною концепцією щодо поліетнічності черняхівської культури, на основі антропологічних
матеріалів у статті висвітлено питання участі сарматів у складі населення зазначеної культури.
лися з роксоланами, котрі там уже мешкали.
Мігрантів останньої хвилі середини ІІІ ст. н. е.,
носіїв катакомбного обряду з нижнього Дону, ото-
тожнюють з аланами — танаїтами (симоненко
1999, с. 154—172).
сармати україни належать до західної части-
ни сарматського етнокультурного ареалу, що про-
стягнувся від степів казахстану і до угорщини. на
сьогодні зібрано досить великий обсяг антропо-
логічного матеріалу, що характеризує населення
цього ареалу (Дебец 1948, с. 164—171; тот, Фир-
штейн 1970; гинзбург, трофимова 1972; кондук-
торова 1956, с. 166—203; круц 1991; круц 1993;
Батиева 1992, с. 262—271; Балабанова 1999, с.
54—72; Балабанова 2000). Племена сарматсько-
го кола представляють масив населення, з яким
у степовій частині східної європи поширився
новий для цієї території мезобрахікранний, ши-
роколиций європеоїдний комплекс із трохи ослаб-
леним горизонтальним профілюванням обличчя.
Звичайно, сарматський масив був не однорідний.
Морфологічні варіанти відбивають територіальні
і хронологічні відмінності різних груп сарматів
(Балабанова 1999, с. 121—125; ефимова 1999, с. 300).
однак брахікранні широколиці з легким сплощенням
лицьового кістяка морфологічні форми є визначаль-
ними для всіх сарматських територій.
на жаль, антропологічний склад населення сар-
матських пам’яток україни вивчений недостатньо.
найбільш представницька серія ІІ ст. до н. е. — ІІІ
ст. н. е. опублікована т.с. кондукторовою (кон-
дукторова 1956, с. 166—203). її основу складають
матеріали курганів Приазов’я, точніше могильників
новофилипівка, аккермень (Молочанський могиль-
ник) і в с. усть-кам’янка, у басейні Базавлука. у на-
селенні останнього автор розкопок — е.В. Махно
— вбачала аланів, а Д.а. Мачинський — аорсів
(Мачинский 1971, с. 30—54). обидві серії ма-
ють тенденцію до брахікранії, широколицьості
й ослабленого горизонтального профілювання
обличчя, що дало змогу т.с. кондукторовій об’-
Я Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 65
єднати їх в одну представницьку групу. Вона
відзначала, що споріднені морфологічні форми
характерні для цілої низки савроматських і сар-
матських серій від Поволжя до Молдови.
с.І. круц опублікувала 28 кістяків із сарматсь-
ких поховань Запорізької, кримської і херсонсь-
кої областей (круц 1993, с. 131—141). у збірну
серію увійшли черепи з поховань, датованих ІІ ст.
до н. е. — V ст. н. е., але домінують матеріали
І—ІІ ст. н. е. у цілому недеформовані чоловічі
черепи характеризуються великою брахікранною
черепною коробкою, широким, високим, добре
профільованим обличчям, а жіночі — мезокран-
ною формою черепа, широким і високим облич-
чям, слабко профільованим на рівні назіона. До-
слідниця відзначає статистичну близькість вибір-
ки із сарматами уральської і саратівської груп
ранньосарматського і пізньосарматського часу.
с.І. круц також опублікувала чотири сарматські
черепи з лісостепової зони: з могильників сармат-
ської знаті в с. Пороги Вінницької обл. і кургану
в с. Баштечки черкаської обл. (круц 1991). Ці по-
ховання об’єднує знайдена в них кераміка з там-
гоподібним знаком, який археологи пов’язують
з ім’ям сарматського царя Інісмея (круц 1991).
у курганних похованнях лісостепового правобе-
режжя середнього Подніпров’я, що датуються не
раніше І ст. н. е., о.В. симоненко вбачає аорсів,
витиснутих зі сходу аланами, але припускає, що
аорську орду могла очолювати аланська знать.
чоловічий череп з поховань у с. Пороги харак-
теризується брахікранією і грацильними рисами, а
жіноча група — середньошироким обличчям і тен-
денціями до брахікранії й сплощення обличчя.
невелика вибірка черепів походить із сармат-
ського могильника Бокани (Молдова), що сусі-
дить з низкою черняхівських пам’яток. населен-
ню могильника притаманна брахікранія, широ-
колицість, сплощення верхньолицевого відділу
(Великанова 1975, с. 81). Для пізньосарматського
могильника Бокани властиві північноорієнтовані
поховання. археологи ідентифікують частину по-
ховань у ямах із заплічками з північною орієн-
тацією на сарматських могильниках Молдови з
родами роксоланів і аорсів, що залишилися на
територіях поширення черняхівської культури.
саме з роксоланською традицією пов’язують по-
яву ям із заплічками на могильниках черняхів-
ської культури (симоненко 1999а, с. 342).
До сарматських серій україни долучають групу
черепів із могильників Інкерман і чорноріччя ІІ—IV
ст. у криму. Поява цих могильників припадає на
період приходу до криму аланів у союзі з готами.
саме з аланами пов’язують традицію поховання в
катакомбах на цих могильниках, а також у підбоях.
Збірна група чоловічих черепів могильників чор-
норіччя та Інкерман виявляє близькість до сарматсь-
ких груп україни (соколова 1963, с. 126—159). Вона
характеризується тенденціями до суббрахікранії, від-
носною широколицістю, помірним горизонтальним
профілюванням обличчя на верхньому рівні.
Підсумовуючи, зазначимо: сарматські групи
україни і прилеглих територій належали різним
племінним об’єднанням (роксолани, аорси, язиги,
алани) та були неоднорідними, але домінуючим
у них був брахікранний широколиций європе-
оїдний тип з помірним верхнім горизонтальним
профілюванням обличчя. саме ці морфологічні
форми фіксують на могильниках черняхівської
культури як пов’язані із сарматами.
Питання про участь сарматів у складі населен-
ня черняхівської культури не раз піднімалося в лі-
тературі (докладна інформація міститься в роботі
Б.В. Магомедова (Магомедов 1999, с. 132—142).
різні дослідники вважають сарматським внеском
у черняхівську культуру: інгумації, поховання в
ямах із заплічками, у підбоях, у катакомбах, пів-
нічну орієнтацію поховань, похованих з підігну-
тими і схрещеними ногами, звичай штучної де-
формації черепа тощо (рикман 1975, с. 319—320).
частину цих ознак виявлено також у могильниках
Західної і Північної європи чи пізньоскіфських
пам’ятках, що залишає можливість проникнення
зазначених традицій на пам’ятки черняхівської
культури з інших джерел.
спробуємо з’ясувати, маємо ми справу лише
з культурними запозиченнями чи мала місце
біологічна присутність сарматів серед населен-
ня черняхівських пам’яток. логічно припустити
найбільшу концентрацію сарматського компо-
нента в тих похованнях, де фіксуються елементи
поховального обряду, що можуть бути пов’язані
із сарматами. через це ми приділимо особливу
увагу антропології з поховань, де, можливо, наяв-
ні елементи сарматської поховальної традиції.
Практично всі серії черняхівської культури
україни і Молдови характеризуються доліх-
окранією чи мезокранією, вузьким чи середньо-
широким, з тенденцією до вузьколицьості, різко
профільованим обличчям. така комбінація ознак
діаметрально протилежна провідному морфоло-
гічному комплексу сарматів.
Методи багатомірної статистики дають змогу
об’єктивніше визначити місце черняхівських і
сарматських серій у колі хронологічно і тери-
торіально близьких до них популяцій (Дерябин
1983, с. 227). учені застосовували різні статис-
тичні методи з використанням пакета програм
Systat. Зупинимося на результатах, отриманих
за методом факторного аналізу (МгФ).
усього проаналізовано 29 серій чоловічих
груп ІІІ ст. до н. е. — V ст. н. е. з території східної
і середньої європи за 10 ознаками: поздовжнь-
ому, поперечному, висотному діаметрам черепа,
ширині лоба, висоті і ширині обличчя, висоті і
ширині носа, висоті і ширині орбіт.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 466
Матеріали черняхівських пам’яток представ-
ляють різні регіони: середнє Подніпров’я, лі-
вобережну україну, Західну україну, Північне
Причорномор’я, Молдову (табл. 1, 2) Матеріали
кожної із територій розбиті на окремі збірні серії
з могил, орієнтованих у північному секторі, і по-
ховань, орієнтованих у західному секторі. Ці дві
орієнтації є домінуючими серед черняхівських
інгумацій. Деякі дослідники пов’язують чер-
няхівські поховання з північною орієнтацією
із сарматською традицією. Якщо це відповідає
дійсності, то наявність сарматського морфологіч-
ного комплексу швидше за все варто очікувати
в північноорієнтованих похованнях. необхідно
зазначити, що у різних сарматських груп трапля-
ються і західноорієнтовані поховання (наприклад,
у сіраків). Зробити розбивку матеріалу з одно-
часним урахуванням і орієнтації, і типу поховань
поки не видається можливим. лише на матеріалах
Північного Причорномор’я нами було складено
невелику вибірку черепів із могильних ям із за-
плічками. Використано матеріали т.с. кондук-
торової, с.П. сегеди, П.М. Покаса і т.о. рудич
(кондукторова 1979, с. 143—165; сегеда, Дяченко
1984, с. 94—105; Покас 1989, с. 301—700).
сарматські черепи представлені матеріалами
з українських територій: збірними серіями За-
порізької обл., Дніпропетровської обл., таврії,
групами середньосарматського періоду Волго-
Донського межиріччя, Заволжя, Донською та
сало-Маничською групами, матеріалами мо-
гильників Інкерман—чорноріччя в криму (кон-
дукторова 1956, с. 190—199; круц 1993, с. 131—
141; Балабанова 2000, с. 94; Батиева 1992, с. 262—
271; соколова 1963, с. 126—159).
Пізньоскіфські серії походять із Миколаївки,
козацького, Золотої Балки, неаполя скіфського і
Беляуса (кондукторова 1972, с. 59—61; кондук-
торова 1979а, с. 143—165). Польща представле-
на могильниками вельбарської культури грудек і
Масломенч, збірною серією нижньої Вісли, неве-
ликою групою IV ст. із сілезії, яку німецькі дослід-
ники ототожнюють з готами (Kozak-Zychman,
Siegieda 1994, с. 216—219; Roznowski 1995,
с. 239—250; Schwidetzky, Rosing 1975, с. 194).
Із території Прибалтики узято серії черепів з ґрун-
тових могильників Центральної литви II—V ст. і
культури курганів литви (чеснис 1990, с. 7—20).
Ми обмежилися двома головними компонен-
тами, що у сумі становлять 56 %, загальної дис-
персії перемінних, що брали участь в аналізі (1—
38,6 %, 2—17,4 %).
Значні навантаження за першим фактором (F1)
несуть широтні ознаки: ширина черепної коробки,
обличчя, лоба, орбіт, носа; висотні ознаки — ви-
сота обличчя і носа. За другим фактором (F2) най-
більші навантаження припадають на поздовжній і
висотний діаметри, а також висоту орбіт.
розташування 29 серій чоловічих черепів у
просторі двох головних компонентів показано на
рис. 1.
Більшість сарматських груп локалізовано в од-
ному факторному полі: сармати Дніпропетровської
(усть-кам’янка) і Донської груп, калмикії, сало-
Маничського межиріччя, Заволжя. сарматські серії
таврії, Запорізької обл. (Молочанський могильник)
1. Поздовжній діаметр 190,1 184,8 186,1 183,8 188,8 184,9 185,1 185,8 184 183,8 181,8
8. Поперечний діаметр 137,4 138,4 137,4 141,5 138,9 137,9 138,3 137,4 136,5 136,7 137,1
9. Ширина лоба 96,7 96,1 94,6 96,4 94,9 94,7 96,1 94,4 94,8 95,1 94
17. Висотний діаметр 140,9 135,9 135,4 140,5 140,7 136,7 134,4 137,5 137,1 135,9 130,7
45. Ширина обличчя 132,5 130,7 133 137 126,1 127,1 130,5 131,3 130 128,8 129,8
48. Висота обличчя 71,1 70,3 68,3 70 69,5 65,2 70 70,9 71 69,1 70
51. Ширина орбіти 41,5 40,7 41,4 41 41,5 61,3 41 41,9 41,6 41,5 41,6
52. Висота орбіти 33,1 33,4 32,1 33 33,3 32 32,4 33,4 34,6 33 32
54. Ширина носа 25,8 24,4 23,9 23,7 23,9 24,1 24,3 24,3 23,2 25,2 24,7
55. Висота носа 51,9 51,6 51,3 52,3 51,6 48,8 50,6 51,5 50,9 50,9 52
77. назомолярний кут 137,1 136,4 137,1 136,3 137,6 138,1 136,5 137,5 138,4 136,2 139,3
8:1. черепний покажчик 72,3 74,9 73,9 77,1 73,9 74,5 74,6 74 74,3 74,6 75,8
Максимальна кількість 23 24 11 5 15 12 19 20 13 15 6
Таблиця 1. Краніологічні дані щодо чоловіків черняхівської культури
номер та ознаки,
за Мартіном
середнє
Подніпров’я
лівобережжя Західна україна Північне Причорномор’я Молдова
с е к т о р и
Північ-
ний
Захід-
ний
Північ-
ний
Захід-
ний
Північ-
ний
Захід-
ний
Північ-
ний
Захід-
ний
Ями із
запліч-
ками
Північ-
ний
Захід-
ний
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 67
і могильника Інкерман—чорноріччя трохи віддалені
від них за ознаками, що мають навантаження за F2.
сарматські групи не мають великої статистичної
подібності між собою, але, що для нас найважливіше,
вони максимально віддалені від усіх без винят-
ку черняхівських серій. Значні розходження на-
самперед забезпечують ознаки, що несуть значні
навантаження за F1: ширина черепа, обличчя,
деталей обличчя. За цими ж ознаками сарматські
серії відрізняються від груп вельбарського кола і
населення східної Прибалтики. усі черняхівські
чоловічі серії морфологічно і статистично суттєво
відрізняються від сарматських груп більш вузьким
черепом, вузьким обличчям і його деталями. Дещо
ширші обличчя і черепна коробка деяких груп чер-
няхівців, швидше за все, можна пояснити вход-
женням до складу населення черняхівських груп
«пізніх скіфів». на користь цього свідчить більш
різке профілювання обличчя в цих черняхівських
серіях. Якби збільшення широтних розмірів у цих
серіях було пов’язане із сарматською домішкою, то
варто було б очікувати ослаблення горизонтально-
го профілювання. Вибірки черепів черняхівської
культури із північноорієнтованих поховань макси-
мально віддалені від сарматських груп і наближені
до груп східної Прибалтики і Польщі, що може
свідчити на користь європейської традиції орієн-
тації похованих у північному секторі.
Вибірки черепів із західноорієнтованих поховань
черняхівських пам’яток середнього Подніпров’я і
Молдови, з одного боку, близькі до груп північно-
орієнтованих черняхівців Молдови, Причорномо-
1. Поздовжній діаметр 178,6 178 179,5 178 178,1 175,8 177,7 178,8 177 178,9 176,9 181,8
8. Поперечний діаметр 134,2 135,6 133,9 137,4 136,6 138 134,9 135,6 135,1 136,4 139,9 137,4
9. Ширина лоба 92,9 92,4 92,4 94,5 95,3 95,7 93,1 93,5 93,5 92,9 93,6 95,8
17. Висота черепа 132,4 128,6 132 131 129,6 129,6 135,3 131 130,8 133,4 135 128
45. Діаметр вилиць 124,4 124,1 119,8 124,7 127,3 125,3 125,8 122,4 123,8 127,5 124,3 121,4
48. Висота обличчя 67,2 67,1 64,5 65,3 63,1 64,8 61,8 61,5 65,7 65,3 67 66,3
51. Ширина орбіт 40,3 39,9 39,3 40 40,7 40,3 40,3 39,9 38,9 38,5 41 39,9
52. Висота орбіт 32 32,9 31,9 32 32,5 31,9 31,8 32,5 31,8 31,5 31,2 33,1
54. Ширина носа 22,8 24 21,6 22,6 24,1 25,5 24 23,5 23,5 23,1 21,7 24
55. Висота носа 48,8 48,6 47,9 47 47,5 49,2 46 47,8 48,6 47,8 46,7 50,1
77. назомолярний кут 138,8 137,8 134,3 140 140,1 141,7 140,4 141,7 138,5 137,5 141,6 135,2
8:1. черепний покажчик 75,6 76 74,5 77,4 76,5 79,6 76 75,8 76,6 76,3 79,1 75,6
Максимальна кількість 22 27 9 4 14 12 15 5 22 15 8 5
Таблиця 2. Краніологічні дані щодо жінок черняхівської культури
номер і назва,
за Мартіном
середнє
Подніпров’я лівобережжя Західна україна Молдова Північне Причорномор’я
с е к т о р и
Північ-
ний
Захід-
ний
Ями із
запліч-
ками
Підбої
Рис. 1. результати факторного аналізу серій чоловічих
черепів. Черняхівська культура. Середнє Подніпров’я:
1 — північноорієнтовані, 2 — західноорієнтовані; Захід-
на Україна: 3 — північноорієнтовані, 4 — західноорієнто-
вані; Лівобережжя: 5 — північноорієнтовані, 6 — захід-
ноорієнтовані; Причорномор’я: 7 — північноорієнтовані,
8 — західноорієнтовані, 9 — ями із заплічками; Молдова:
10 — північноорієнтовані, 11 — західноорієнтовані.
Сармати: 12 — Запорізької обл., 13 — Дніпропетровсь-
кої обл., 14 — таврії, 15 — Донської групи, 16 — калмикії,
17 — сала-Манича, 18 — Заволжя; 19 — чорноріччя—
Інкерман; 20 — неаполь скіфський; 21 — Беляус; 22 —
Миколаївка-козацьке; 23 — Золота Балка; 24 — грудек;
25 — Масломенч; 26 — вельбарська культура нижньої
Вісли; 27 — сілезія; 28 — ґрунтові могильники литви II—
V ст.; 29 — культура курганів литви II—V ст.
Північ-
ний
Захід-
ний
Північ-
ний
Захід-
ний
Північ-
ний
Захід-
ний
Північ-
ний
Захід-
ний
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 468
р’я і лівобережної україни, серіям Масломенча
і грудека, а з іншого — до груп пізніх скіфів. Це
вказує на складність формування населення куль-
тури. До пізньоскіфських пам’яток тяжіє і вибірка
західноорієнтованих могил лівобережної україни.
серія із західноорієнтованих поховань Західної
україни виявляє західний характер зв’язків.
оскільки в умовах значних міграцій морфо-
типи жіночих і чоловічих груп можуть значно
відрізнятися, факторному аналізу було піддано 27
жіночих серій.
Жінки черняхівської культури представлені
групами черепів із північноорієнтованих і західно-
орієнтованих могил середнього Подніпров’я, лі-
вобережної україни, Північного Причорномор’я,
Молдови, Західної україни, а також вибірками
з поховань із заплічками і підбоями Північного
Причорномор’я (див. табл. 1, 2).
сармати представлені збірними серіями ук-
раїни, таврії, Заволжя, сарматами сало-Маничсь-
кого межиріччя, групами середньосарматського
часу Волго-Донського межиріччя та групою
Інкерман—чорноріччя. До аналізу залучено
пізньоскіфські серії з Миколаївки-козацької, Зо-
лотої Балки, неаполя скіфського, Беляуса. Із серій
середньої європи використано популяції з Мас-
ломенча, грудека, серії вельбарської культури
нижньої Вісли, Мазовії, словінсько-Дравського
регіону. східну Прибалтику представлено насе-
ленням могильника Марвелес у литві I—IV ст.
н. е. (Jankauskas, Barkus 1994, р. 78—85)
За результатами факторного аналізу було виді-
лено два головні компоненти, що у сумі становлять
59,4 % загальної дисперсії (40,9 % за F1 і 18,4 %
за F2). За F1 максимальні додатні навантаження
несуть такі ознаки: ширина і висота носа, ширина
орбіт, обличчя, черепа і лоба. усе це сполучається
зі значними від’ємними навантаженнями на ви-
соту черепа, тобто значні широтні розміри чере-
па, обличчя, орбіт поєднуються з більш низькою
черепною коробкою і навпаки. За F2, максималь-
ні додатні навантаження припадають на висоту
обличчя, довжину черепної коробки. розташу-
вання груп у просторі двох факторів показало
картину (рис. 2), близьку до тієї, що виникла
у результаті аналізу чоловічих серій.
усі сарматські групи знаходяться в одному
факторному полі, але особливою подібністю не
відрізняються. сармати виявилися максимально
віддалені від усіх черняхівських серій, що зумо-
влено значними широтними розмірами черепа і
його деталей, а також більш низькою черепною
коробкою сарматських груп.
Вибірки черепів із північноорієнтованих жіно-
чих могил черняхівської культури виявилися най-
віддаленішими від сарматського масиву. серії із
північноорієнтованих поховань виявили: у Західній
україні статистичну спорідненість зі збірними серія-
ми грудек, Масломенч і вельбарської культури
нижньої Вісли; у середньому Подніпров’ї — із
серіями вельбарської культури Мазовії, словінсь-
ко-Дравського регіону і вибіркою з могильника
Марвелес у литві; на лівобережжі — з населенням
вельбарської культури Мазовії. До речі, факторний
аналіз досить чітко засвідчує неоднорідність жіно-
чого населення вельбарської культури.
групи черепів із західноорієнтованих могил
Молдови, лівобережної україни, Причорномор’я
тяжіють до серій із північноорієнтованих похо-
вань зазначених територій і частково до пізньо-
скіфських популяцій. До пізньоскіфських груп
близькою є вибірка черепів із західноорієнтова-
них могил середньої наддніпрянщини.
отже, міжгруповий аналіз чоловічих і жіночих
серій ІІІ ст. до н. е. — V ст. н. е. фіксує відсутність
морфологічної подібності черняхівських серій
з будь-якого регіону із сарматськими групами.
сармати істотно не вплинули на антропологічний
тип черняхівців, але це не означає, що вони вза-
галі не були присутні серед населення черняхівсь-
ких могильників. їхню присутність можна спро-
бувати виявити в процесі внутрішньогрупового
аналізу різних регіональних груп.
Рис. 2. результати факторного аналізу серій жіночих
черепів. Черняхівська культура. Середнє Подніпро-
в’я: 1 — північноорієнтовані, 2 —західноорієнтовані;
Західна Україна: 3 — північноорієнтовані, 4 — захід-
ноорієнтовані; Лівобережжя: 5 — північноорієнто-
вані, 6 — західноорієнтовані; Причорномор’я: 7 — пів-
нічноорієнтовані, 8 — західноорієнтовані, 9 — ями із
заплічками, 10 — підбої; Молдова: 11 — північно-
орієнтовані, 12 — західноорієнтовані. Сармати: 13 —
україни; 14 — таврії; 15 — Волго-Донської групи;
16 — Заволжя; 17 — чорноріччя—Інкерман; 18 —
неаполь скіфський; 19 — Беляус; 20 — Миколаївка-
козацьке; 21 — Золота Балка; 22 — грудек; 23 —
Масломенч; Вельбарська культура: 24 — ниж-
ня Вісла, 25 — Мазовія, 26 — словінсько-Дравська,
27 — Марвелес I—IV ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 69
Середнє Подніпров’я. Представлено матеріали
черняхівських могильників черняхів, Журівка, Ді-
довщина, Дерев’яна, Маслово, черкаси-Центр, Ве-
лика Бугаївка. До сумарної серії увійшли матеріали
г.Ф. Дебеца, т.с. кондукторової, П.М. Покаса та
т.о. рудич (Дебец 1948, с. 164—171; кондукторо-
ва 1979, с. 143—165; Покас 2000). у цілому збірна
серія чоловічих черепів характеризується доліх-
окранією при високій черепній коробці, середньо-
широким (із тенденцією до вузьколицьості), різким
горизонтальним профілюванням обличчя. Жіноча
збірна група загалом мезодоліхокранна, із середнь-
ою шириною обличчя і його різким горизонталь-
ним профілюванням. Цей комплекс ознак типо-
вий для черняхівців і діаметрально протилежний
провідному морфологічному комплексу сарматів.
Збірна серія виявилася неоднорідною. Для аналізу
індивідуальних даних черепів із могильників чер-
няхівської культури середнього Подніпров’я за
розмежувальні ознаки взято черепний покажчик,
ширину обличчя і назомолярний кут, які максималь-
но розмежовують черняхівські й сарматські групи і
пов’язані між собою слабкою фізичною кореляцією.
До того ж, поєднання брахікранії, широколицьості
й ослабленого горизонтального профілювання є
визначальним морфологічним комплексом для
сарматських серій із різних територій. черепи з на-
явністю інформації за цими трьома ознаками було
розміщено в тривимірному просторі. група черепів,
що тяжіє до сарматського морфологічного комплек-
су (брахікранія, назомолярний кут понад 140 мм,
ширина обличчя для чоловіків понад 137 мм, для
жінок — понад 127 мм) виявилася нечисленною. Із
черепів з інформацією за цими трьома ознаками до
«сарматського сектору» відходять чи наближаються
до нього 4,6 % чоловічих і 7,6 % жіночих черепів.
Природно, через неоднорідний антропологічний
склад сарматів ці результати мають орієнтовний
характер, і ми можемо говорити лише про фіксацію
сарматського мінімуму. крім того, на окремих че-
репах виявлено брахікранію чи легку сплощеність
лицевого кістяка, але ці ознаки не утворюють ком-
плексу, тому їх однаковою мірою можна вважати й
індивідуальними відхиленнями, і метисними фор-
мами. Відсоток таких черепів не великий. у двох
випадках на могильниках зафіксовано штучну де-
формацію черепів (Журівка і черкаси-центр).
Як уже зазначалося, збірна серія чоловічих
черепів середнього Подніпров’я із північноорієн-
тованих поховань виявляє максимальну морфо-
логічну і статистичну подібність до населення
могильників литви II—V ст. Збірна серія жіночих
черепів із північноорієнтованих поховань цієї
території найближча до таких груп вельбарської
культури, як словінсько-Дравська і Мазовецька,
а також до серії могильника Марвелес у литві (з
орієнтацією поховання у північному секторі). чо-
ловіча і жіноча серії з могил, орієнтованих у за-
хідному секторі, виявляють більшу спорідненість
із серіями могильників пізніх скіфів і черняхівсь-
ких груп Причорномор’я, ніж із черняхівцями із
північноорієнтованої вибірки згаданої території.
єдиний могильник цієї території, де наявні по-
ховання в ямах із заплічками, — Журівка — у ста-
тистичному плані тяжіє до черняхівських серій
Причорномор’я і пізньоскіфських пам’яток.
Лівобережна Україна. Представлено матеріали
могильників Боромля, сад, успенка, кантемирівка і
лохвиця (кондукторова 1979; Покас 2000). у цілому
населення черняхівських могильників згаданої те-
риторії характеризується мезодоліхокранією, серед-
ньошироким, з тенденцією до вузьколицьості, добре
профільованим обличчям. Загальна характеристика
збірної серії цієї території значною мірою відріз-
няється від морфологічного комплексу, що звичай-
но пов’язують із сарматами. Внутрішньогруповий
аналіз серії виявив нечисленну групу черепів, яку
можна ідентифікувати із сарматами. аналіз індиві-
дуальних даних за трьома ознаками, притаманни-
ми сарматам, виявив, що до брахікранних, з трохи
сплощеним на назомолярному рівні, широколицих
форм тяжіють близько 12,5 % чоловічих і 15 % жі-
ночих черепів. Поодинокими є черепи, які можна
пов’язати з метисацією сарматського компонента.
Істотного впливу на антропологічний склад чер-
няхівського населення лівобережжя сармати не
зробили. Залучення інформації про елементи по-
ховального обряду, властиві сарматам, показало, що
вибірка чоловічих черепів із північноорієнтованих
поховань, у силу своєї неоднорідності, з одного боку,
близька до населення могильників Масломенч і гру-
дек вельбарської культури Польщі, збірної серії із
північноорієнтованих могил черняхівської культу-
ри Молдови, а з іншого — до збірної серії західно-
орієнтованих поховань середнього Подніпров’я
і пізньоскіфських могильників. Вибірка жіночих
черепів з поховань із північною орієнтацією ста-
тистично найбільш подібна до серій вельбарської
культури Мазовії і могильника Марвелес у литві.
група чоловічих і менше жіночих черепів з могил,
орієнтованих на захід, тяжіють до пізньоскіфсь-
ких пам’яток.
у Боромлі з поховання у підбої № 33 походить
1, а з могильника сад — 3 черепи зі штучною де-
формацією, що вважають сарматською культурною
традицією. однак цей звичай практикували й інші
народи, наприклад гуни, тому пов’язувати всі де-
формовані черепи на могильниках черняхівської
культури з сарматами, спираючись лише на цю
традицію, некоректно. отже, черепи зі штучною
деформацією заслуговують на спеціальне дослід-
ження за умов більш репрезентативної вибірки.
Погана збереженість матеріалу не дала змоги
скласти вибірку з поховань із заплічками. Мо-
гильник Боромля — єдиний, де зафіксовано знач-
ний відсоток таких поховань, — в антропологіч-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 470
ному плані більше тяжіє до черняхівських могиль-
ників Причорномор’я і пізньоскіфських пам’яток.
Західна Україна. група об’єднує матеріали мо-
гильників чистилів, чернелів-руський, романове
село, токи, косаново, курники, Петриківці. Вико-
ристано матеріали т.с. кондукторової, г.П. Зіне-
вич, П.М. Покаса, т.о. рудич. (кондукторова 1979;
Зиневич 1967, с. 132; Покас 2000; рудич 2004).
у цілому чоловіче черняхівське населення ре-
гіону характеризується довгою, високою, доліхо-
кранною черепною коробкою, вузьким, добре про-
фільованим обличчям. Жінкам властиві мезокранія,
середньошироке обличчя, помірне горизонтальне
профілювання обличчя на верхньому рівні. Загалом
населення черняхівської культури Західної україни
максимально далеке від сарматських груп.
аналіз індивідуальних даних виявив, що до
черепів із сарматським комплексом можна від-
нести близько 10 % чоловічих і 12 % жіночих
черепів, зафіксованих на могильниках Петриків-
ці, чернелів-руський, косаново.
Збірна чоловіча серія із північноорієнтованих
поховань має максимальну подібність до населен-
ня могильників литви II—V ст., а серія із захід-
ноорієнтованих поховань — до населення вель-
барської культури нижньої Вісли і серії IV ст. із
сілезії, яку пов’язують із готами. Жіночі збірні
серії із північно- і західноорієнтованих поховань
морфологічно і статистично близькі до серій вель-
барської культури Масломенч і грудек.
свого часу г.П. Зіневич, на основі матеріалів із
могильника косаново, відзначала належність чо-
ловіків із північноорієнтованих поховань до доліх-
окранного й вузьколицього типу, який пов’язувала
зі східними германцями. Жінки з західноорієн-
тованих поховань відрізнялися брахікранним
широколицим типом, характерним для сар-
матів (Зиневич 1967, с. 132).
Молдова. Матеріали з могильників Малаєшти,
Будешти, Балцати опубліковано М.с. Великановою
(Великанова 1975). чоловіче населення характери-
зується тут доліхокранним вузьколицим типом, з
різким горизонтальним профілюванням обличчя.
Жіноча група може бути охарактеризована, як ме-
зокранна з середньошироким обличчям і помірним
горизонтальним профілюванням. Дослідниця від-
значила у вибірці наявність брахікранних широко-
лицих типів, які можна ототожнити із сарматами.
Вона розглянула можливість існування метисних
форм і дійшла висновку, що сармати — це своєрід-
на механічна домішка, яка не вплинула на середні
характеристики черняхівських серій.
аналіз індивідуальних даних виявив, що до
антропологічного типу, який можна пов’язати із
сарматами, належить близько 9,5 % чоловічих і
11,7 % жіночих черепів.
Збірна чоловіча серія із поховань черняхівської
культури Молдови з північною орієнтацією подібна
до груп вельбарської культури Масломенч і гру-
дек. Збірні чоловіча та жіноча серії із західноорієн-
тованих поховань займають проміжне місце між
вельбарськими і пізньоскіфськими групами.
Північне Причорномор’я. Представлено
черепи з могильників каборга, коблево, Вікто-
рівка, кам’янка-анчекрак, кринички, холмське,
нагорне 2 і гаврилівка. Використано матеріали
т.с. кондукторової, В.Д. Дяченко, с.П. сегеди,
П.М. Покаса, т.о. рудич (кондукторова 1979; се-
геда, Дяченко 1984; Покас 2000; рудич 2003).
чоловіча вибірка характеризується доліх-
окранією, середньошироким, різко профільованим
обличчям, а жіноча — мезокранією, середньоши-
роким і різко профільованим обличчям. аналіз
середніх розмірів чорноморської черняхівської
серії показав, що сармати істотно не вплинули на
антропологічний склад черняхівців. Внутрішньо-
груповий аналіз черняхівської серії Причорномор’я
виявив невелику кількість черепів, що можуть
відповідати комплексу, пов’язаному із сармата-
ми: 5,5 % чоловічих і 14,2 % жіночих. Щоправда,
якщо входження сарматів до складу черняхівської
культури півдня проходило через пізньоскіфське
населення, то ми, швидше за все, маємо справу з
метисними формами.
нами проаналізовано палеоантропологічний ма-
теріал з могил черняхівської культури Причорномор’я
з різним типом поховальних споруд, що ототожню-
ються із сарматською традицією. Ми знову зіткнулися
з поганою збереженістю матеріалу. Поховання з ката-
комб дали всього 1 чоловічий і 3 жіночі черепи (усі з
могильника коблево). З них до сарматського набо-
ру ознак тяжіє жіночий череп з пох. 38, для якого
характерна суббрахікранія і широколицість. Жіно-
чому черепу з пох. 12, хоч і властива брахікранія,
але він відрізняється вузьким обличчям і різким
горизонтальним профілюванням. Можливо, ми
маємо справу з метисною формою.
у могилах з підбоями виявлено 2 чоловічих і
7 жіночих черепів. обидва чоловічі черепи (коб-
лево, пох. 8, нагорне-2, пох. 80) характеризуються
доліхокранією і різким горизонтальним профі-
люванням обличчя. на черепі з коблево, пох. 8
це сполучається із широколицістю, що типовіше
для скіфських серій більш раннього часу. Жіночій
вибірці з могил із підбоями загалом властива ме-
зодоліхокранія при довгому, середньоширокому,
середньовисокому черепі зі середньошироким
обличчям. сполучення брахікранії із широколи-
цістю, характерне для сарматів, фіксується на че-
репі з каборги (пох. 8). Жіноча вибірка з могил з
підбоями подібна до серій черняхівської культури
Причорномор’я, пізньоскіфських пам’яток, серії
скіфського Миколаївського могильника у Молдові.
тут ми змушені зробити невеликий відступ. у похо-
ваннях з підбоями вбачають аланський чи аорський
звичай. Поховання в катакомбах також пов’я-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 71
зують з аланською традицією. археологи припус-
кають, що північнокавказькі катакомбні могили
належать раньосередньовічним аланам. Витоки
звичаю шукають у сарматських катакомбах остан-
ніх століть до н. е. — 1—2 ст. н. е., а їхнє насе-
лення ототожнюють з аланами.
аланська проблема — одна з найскладніших в ар-
хеології. Існує кілька концепцій походження аланів:
скіфська, аорська, массагетська, алтайська, юечжій-
ська, усуньська (Яценко 1993, с. 63—67). В ант-
ропології також є проблеми, пов’язані з аланами
і походженням їхнього морфологічного типу. За
антропологічною традицією з етнонімом алани
пов’язують доліхокранний вузьколиций морфоло-
гічний тип (алексеев, гохман 1994, с. 72—76). Це
уявлення склалося в процесі вивчення могильників
середньовічних аланів, що датуються V—XIII ст.
та на нечисленному матеріалі. нові надходження
до колекцій змінили й ускладнили картину. Можна
зазначити, що населення, представлене на серед-
ньовічних аланських могильниках, є розмаїтим. на
таких аланських пам’ятках, як катакомбні могиль-
ники Верхній чир-Юрт V—VII ст. та Змійський
X—XIII ст. існує тенденція до брахікранії і широко-
лицьості — ознак, характерних для більшості сар-
матських груп більш раннього періоду (кондукторо-
ва 1967, с. 117—129; Дебец 1948, с. 104—114). ант-
ропологія могильників гамовської ущелини V—VII
ст., черкесії VIII—XII ст., Балабанки VII—VIII ст.,
Мощової Балки VIII—IX ст., Верхньосалтівського
могильника VIII—IX ст. характеризується мезодолі-
хокранією зі середньошироким обличчям; населен-
ня Дмитрієвського могильника VIII—IX ст. — ме-
зодоліхокранією і вузьколицістю; населення Дуба-
Юрта IX—X ст. — доліхокранією з тенденцією до
широколицьості; населення могильника казазово-1
VII—IX ст. — доліхокранією із тенденцією до вузь-
колицьості (Дебец 1948, с. 104—114; герасимова
1996, с. 204—214; кондукторова, сегеда 1990). Як
бачимо, антропологічний склад деяких могильни-
ків дійсно важко пов’язати з морфологією черепів,
домінуючих у сарматському світі. однак, усі мезо-
доліхокранні серії, ототожнені з аланами, походять з
могильників, більш пізніх за часом, ніж могильники
черняхівської культури. отже, зіставлення з ними
нашого матеріалу — не коректні. на сарматських
могильниках україни, хронологічно більш ранніх
чи синхронних черняхівській культурі, пов’язаних
з аланами (усть-кам’янка, чорноріччя—Інкерман),
домінують брахікранні й широколиці форми. Вони
характерні і для населення межиріччя Волги і Дону
середньосарматської доби, яке ідентифікують з
аланами. у цій ситуації можна припустити, що
мезодоліхокранні середньолиці форми на серед-
ньовічних аланських, салтово-маяцьких могиль-
никах були отримані у спадщину від місцевого
населення — автохтонних груп Північного кавка-
зу або скіфів. частина середньовічних аланських
серій дійсно морфологічно і статистично досить
близька до окремих скіфських та пізньоскіфських
груп. тут варто згадати теорію скіфського поход-
ження деяких носіїв ранніх північнокавказьких ка-
такомб (Берлизов 1990). Зрозуміло, що споріднені
морфологічні форми, знайдені на черняхівських мо-
гильниках Причорномор’я, антропологічно можна
інтерпретувати як скіфські та пізньоскіфські, якими
вони і є у біологічному плані. сподіваємося, що ан-
тропологічний матеріал з поховань ранніх аланів
допоможе уточнити питання їхнього походження.
на жаль, незначна кількість черепів із поховань у
підбоях і катакомбах на черняхівських могильни-
ках змушує бути обережними з висновками. але
у будь-якому випадку, антропологія з поховань у
підбоях черняхівських пам’яток Причорномор’я
усе ж ближча до черняхівських і пізньоскіфських
груп, ніж до населення середньовічних аланських
могильників. Як відомо, пізньоскіфські могильники
україни також містять поховання з підбоями.
нами розглянуто вибірку черепів із мо-
гил із заплічками черняхівських могильників
Причорномор’я, яка складається з 13 чоловічих і
7 жіночих черепів. Вони походять із могильників
холмське і нагорне, тобто з Буджака.
Загалом чоловіча серія вирізняється високою
доліхокранною черепною коробкою. обличчя вузь-
ке, різко профільоване в горизонтальній площині.
орбіти середньовисокі, ніс вузький, виступає се-
редньо. у цілому дані нашої групи мало відрізня-
ються від черняхівської серії Причорномор’я. Вони
досить споріднені з середніми пізньоскіфськими
популяціями, від яких їх відрізняє вужча і вища че-
репна коробка, менший черепний покажчик, більш
вузьке обличчя, тобто ознаки, якими черняхівці
зобов’язані північним групам. Жіноча вибірка че-
репів з поховань із заплічками характеризується
суббрахікранною за формою черепною коробкою.
обличчя середньовисоке, широке, з помірним го-
ризонтальним профілюванням на назомолярному
рівні. орбіти низькі, ніс широкий. Жіноча вибірка
статистично близька до збірних серій черняхівсь-
кої культури Причорномор’я і Молдови. Проте
суббрахікранія і помірне профілювання обличчя
наближають її до сарматських груп україни і Мол-
дови (Боканський могильник). Це цікаво з огляду
на те, що зазначені черняхівські могильники знахо-
дяться неподалік сарматських пам’ятників. Ями із
заплічками пов’язують із сарматською традицією,
хоча вони наявні на пізньоскіфських і античних
пам’ятках. у нашому випадку чоловіча вибірка
морфологічно наближається до пізніх скіфів, а у
жіночій вибірці відчувається присутність сармат-
ського елемента.
отже, можна відзначити, що на черняхівських
могильниках Північного Причорномор’я кіль-
кість черепів, які безпосередньо можна пов’язати
із сарматами, виявилася незначною.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 472
Підведемо підсумки: біологічну присутність
сарматів на могильниках черняхівської культури
фіксують, але її не можна вважати значною. най-
більше вона відчутна на могильниках Молдови і лі-
вобережної україни, трохи менше у Причорномор’ї.
на могильниках черняхівської культури середньо-
го Подніпров’я і Західної україни антропологіч-
ний склад населення північноорієнтованих могил
має північно-західний характер зв’язків. отже,
походження традиції логічніше виводити з Пів-
нічної чи Центральної європи. Це може слугува-
ти аргументом на користь думки тих археологів,
які вбачають у північноорієнтованих похованнях
черняхівської культури вельбарську традицію (Ма-
гомедов 1999, с. 132—142). таку саму тенденцію
фіксують на могильниках Молдови, нижнього
Дніпра (гаврилівка), лівобережжя (успенка).
у Причорномор’ї такої залежності не спостеріга-
ють, що, швидше за все, пов’язано з етнічною стро-
катістю населення. Принаймні північна орієнтація
в цьому регіоні сполучається з великою розмаїтіс-
тю форм поховальних споруд, але погана збере-
женість матеріалу не дає змоги згрупувати серії з
урахуванням як орієнтації, так і типу поховальних
споруд. Щодо зв’язку між антропологічним типом
і типом поховальної споруди, можна відзначити де-
які закономірності. черепи із сарматоїдними риса-
ми фіксують у жінок катакомбних поховань на мо-
гильниках черняхівської культури Причорномор’я.
Загалом жіноча вибірка черепів із підбоїв цього
регіону споріднена з пізньоскіфським населенням.
Зазначимо, що поховання з підбоями фіксують на
пізньоскіфських пам’ятках. сарматоїдні риси має
низка жіночих черепів із поховань у ямах із запліч-
ками черняхівських могильників Причорномор’я
(матеріали з Буджака), хоча у цілому жіноча ви-
бірка з них статистично близька до черняхівських
і пізньоскіфських груп. чоловіча вибірка черепів
з ям із заплічками подібна до черняхівських груп
півдня й пізньоскіфських пам’яток. таким чином,
можна стверджувати, що сармати були присутні на
могильниках черняхівської культури, але не зро-
били істотного внеску у формування її антрополо-
гічного складу. При цьому необхідно враховувати,
що було проаналізовано лише матеріали могил із
трупопокладеннями.
Алексеев В.П., Гохман И.И. антропология азиатской части ссср. — М., 1994.
Балабанова М.А. антропология древнего населения Южного Приуралья и нижнего Поволжья. — М., 2000.
Балабанова М.А. краниология сарматских погребальных памятников IV—III вв. до н. э. // нижневолжский архео-
логический вестник. — Волгоград, 1999. — Вып. 2. — с. 54—72.
Батиева Е.Ф. черепа из курганов междуречья Маныча и сала (сарматское время) // ильюков л.с., Власкин М.В.
сарматы междуречья Маныча и сала. — ростов н/Д, 1992. — с. 262—271.
Берлизов Н.Е. ранние аланы северного кавказа (по материалам катакомбных погребений II в. до н. э. — III в. н. э.).
автореферат дис. … канд. ист. наук. — л., 1990.
Великанова М.С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. — М., 1975.
Герасимова М.М. краниологические материалы к этногенезу северокавказских народов // Вестн. антропологии. —
М., 1996. — Вып. 2.
Герасимова М.М. краниология могильника Мощеная Балка // археологические открытия на новостройках. Древ-
ности северного кавказа. — М., 1986.
Гинзбург В.В., Трофимова Т.А. Палеоантропология средней азии. — М., 1972.
Дебец Г.Ф. Палеоантропология ссср // тиЭ. — М.; л., 1948. — Вып. 4.
Дерябин В.Е. Многомерная биометрия для антропологов. — М., 1983.
Ефимова С.Г. население Восточной европы в эпоху железа и позднеримское время // Восточные славяне. антро-
пологическая и этническая история. — М., 1999.
Зиневич Г.П. очерки палеоантропологии украины. — к., 1967.
Кондукторова Т.С. антропологическая характеристика черепов из Верхнего чир-Юртовского могильника в Да-
гестане // Вопр. антропологии. — 1967. — Вып. 25. — с. 117—129.
Кондукторова Т.С. антропология древнего населения украины (I тысячелетия до н. э. — середины I тысячелетия
н. э.). — М., 1972. — с. 59—61.
Кондукторова Т.С. краниологические материалы из могильников черняховской культуры // Могильники черня-
ховской культуры. — М.,1979.
Кондукторова Т.С. Материалы по палеоантропологии украины. Палеоантропологический материал сарматского
времени // ас 1. тиЭ ан ссср. — М.; л., 1956. — т. 33.
Кондукторова Т.С. Физический тип людей нижнего Поднепровья. — М., 1979.
Кондукторова Т.С., Сегеда С.П. краниологическая и одонтологическая характеристика людей салтово-маяцкой
культуры из села Дмитриевское // Вопр. антропологии. — 1990. — Вып. 84.
Круц С.И. антропологические материалы из сарматских погребений у с. Пороги // симоненко а.В., ло-
бай Б.и. сарматы северо-западного Причерноморья в I в. н. э. (погребения знати у с. Пороги). — к., 1991.
Круц С.И. сарматы таврии по антропологическим данным // симоненко а.В. сарматы таврии. — к., 1993. —
с. 131—141.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 73
Магомедов Б.В. сармати у складі черняхівської культури // етнокультурні процеси в Південно-східній европі в I
тисячолітті н. е. — київ; львів, 1999.
Мачинский Д.А. о времени первого активного выступления сармат в Приднепровье по свидетельствам письменных
источников // археол. сб. — 1971. — № 13. — с. 30—54.
Покас П.М. антропологическая характеристика населения черняховской культуры // антропологическая характерис-
тика населения украины I тыс. до н. э. — I тыс. н. э. // на Іа нан україни, Ф. 12. П. т. 173. — с. 300—700.
Покас П.М. новые антропологические материалы к проблеме территориальной дифференциации населения чер-
няховской культуры // народы россии: от прошлого к настоящему // антропология. — М., 2000. — ч. 2.
Рикман Э.А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья в первых веках нашей эры. —
М., 1975. — с. 319—320.
Рудич Т.О. антропологічний склад населення черняхівської культури Західної україни // археологія. — 2004. — № 3. —
с. 37—48.
Рудич Т.О. антропологічний склад населення черняхівської культури Північного Причорномор’я // археологія.
— 2003. — № 4. — с. 19—32.
Сегеда С.П., Дяченко В.Д. антропологические материалы черняховского могильника у с. холмское // гудкова а.В.,
Фокеев М.М. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I—IV вв. н. э. — к., 1984. — с. 94—105.
Симоненко А.В. сарматы северного Причерноморья. хронология, периодизация и этно-политическая история.
Диссертация... доктора исторических наук // на иа нан украины, Ф. II, № 800.
Симоненко О.В. сармати // Давня історія україни. — к., 1999. — C. 154—176.
Симоненко О.В., Лобай Б.І. До визначення етнічної належності Фарзоя та Інісмея // археологія. — 1989. — № 1.
Соколова К.Ф. антропологічні матеріали Інкерманської долини // археологічні пам’ятки урср. — 1963. — № 13. —
с. 126—159.
Фирштейн Б.В. сарматы нижнего Поволжья в антропологическом освещении // тот т.а., Фирштейн Б.В. антро-
пологические данные к вопросу о великом переселении народов. авары и сарматы. — л., 1970.
Чеснис Г.А. Многомерный анализ антропологических данных как средство решения проблемы выделения балтских
племенных союзов в эпоху железа (преимущественно на территории литвы) // Балты, славяне, прибалтийские
финны. — рига, 1990. — C. 7—20.
Яценко С.А. аланская проблема и центральноазиатские элементы в культуре кочевников сарматии рубежа I—II
вв. н. э. // Петербург. археол. вестн. —1993. — Вып. 3. — C. 63—67.
Jankauskas R., Barkus A. Marveles senkapio (1—7 m.e.a.) antropologija (1991—92 m. Medziaga) // Vidurio Lietuvos
Archeologiaja. — Vilnus, 1994. — р. 78—85.
Kozak-Zychman W., Siegieda S. Wyniki wstepnej analizy Kraniologicznej i odontologicznej ludnosci grupi maslomeckiej //
Ann. Univ. M.Curi-Skladowska. Sec.C. — 1994. — Vol. 49, 16. — S. 216—219.
Roznowski F. Stosunki antropologiczne na terenach zajetych w okresie rzimskim prez ludosc kultury wielbarskiej i ludnosc
kultury czerniachowskiej // Teoria i empiria w polskiej szkole antropologicznej. Seria 11. — Poznan, 1995. —
S. 239—250.
Schwidetzky I., Rosing F.W. Vergleichend-statistische Uner suchugen zur Antropologic der Romerzeit (0—500) // ноmо. —
1975. — Вd. 26. — н. 4.
Одержано 30.03.2004
Т.А. Рудич
сарМатский коМПонет В состаВе
населениЯ чернЯхоВской кулЬтурЫ
(по материалам антропологии)
В статье рассматривается вопрос о вкладе сарматов в формирование населения черняховской культуры. на могиль-
никах черняховской культуры присутствуют морфологические формы, типичные для сарматских популяций. од-
нако анализ антропологического материала показал, что сарматы не сыграли значительной роли в формирова-
нии антропологического состава населения ни в одном из регионов распространения указанной культуры.
T.О. Rudych
SARMATIAN COMPONENT
IN THE CHERNYAKHIVSKA CULTURE POPULATION
(in accordance with anthropological materials)
The article discusses contribution of Sarmatians to the formation of the population of the Chernyakhivska culture.
There are morphological forms typical of Sarmatian populations on the Chernyahivska culture burial grounds.
However, anthropological material analysis has shown that the Sarmatians have not played a significant part in the
formation of anthropological composition of population in any of the regions of culture propagation.
|