Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я

У статті розглянуто результати трасологічного аналізу щиткових та жолобчастих псаліїв, знайдених на теренах України.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автор:	Усачук, A.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2005
Назва видання:	Археологія
Теми:	До історії стародавнього виробництва
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199231
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я / A.M. Усачук // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 78-85. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199231
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1992312024-09-30T17:21:41Z Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я Усачук, A.M. До історії стародавнього виробництва У статті розглянуто результати трасологічного аналізу щиткових та жолобчастих псаліїв, знайдених на теренах України. В статье рассматриваются результаты трассологического анализа древнейших псалиев различных типов с территории Северного Причерноморья. Обработаны псалии, найденные на поселениях Каменка, Проказино, Поляны-1, Богуслав, Ильичевка, а также костяное изделие из погребения 4 кургана IX у с. Рыбинское. Выявлены и описаны детали изготовления псалиев. Кроме того, изучены следы, оставшиеся от эксплуатации изделий. Выявлено, что все представленные в статье псалии довольно долго использовались. Изделие из Рыбинского не относится к псалиям. Трассологический анализ щитковых и желобчатых псалиев с территории современной Украины входит в программу по трассологическому изучению древнейших псалиев евразийской степи и лесостепи. The article discusses the results of the traceological analysis of the earliest psalia (cheek piece of bit) of various types discovered on the territory of the Black Sea North Region. The psalia under study come from the following settlements: Kamjanka, Prokazyne, Polyany-I, Bohuslav, Illichivka, and a bone item from Burial 4 of Tumulus IX near the settlement of Rybynske. The details of the psalia manufacturing process were revealed and described. Moreover, traces of their exploitation were studied. It was revealed that all psalia under study were in use for a long time. The artifact from Rybynske is not a psalium. Traceological analysis of plate and grooved psalia from the territory of the modern Ukraine represent a part of the program of traceological study of the earliest psalia of the Eurasian steppe and forest-steppe areas. 2005 Article Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я / A.M. Усачук // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 78-85. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199231 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва
spellingShingle	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Усачук, A.M. Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я Археологія
description	У статті розглянуто результати трасологічного аналізу щиткових та жолобчастих псаліїв, знайдених на теренах України.
format	Article
author	Усачук, A.M.
author_facet	Усачук, A.M.
author_sort	Усачук, A.M.
title	Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я
title_short	Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я
title_full	Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я
title_fullStr	Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я
title_full_unstemmed	Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я
title_sort	трасологічний аналіз найдавніших псаліїв північного причорномор’я
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2005
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199231
citation_txt	Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я / A.M. Усачук // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 78-85. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT usačukam trasologíčnijanalíznajdavníšihpsalíívpívníčnogopričornomorâ
first_indexed	2024-10-01T04:01:57Z
last_indexed	2024-10-01T04:01:57Z
_version_	1811682760305147904
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 478 у 90-ті роки минулого століття автор під ке- рівництвом г.Ф. коробкової (Інститут історії матеріальної культури ран) проводив трасоло- гічне вивчення кістяних та рогових виробів з різних пам’яток доби бронзи і заліза. Поступо- ве накопичення досвіду дозволило розширити дослідницькі межі: у поле зору потрапили дві категорії артефактів — пряжки бабинської куль- тури (кБк) та псалії кінця середнього — початку пізнього бронзового віку. трасологічне вивчення псаліїв зосередилося, передусім, на матеріалах середньої Донщини (усачук 1998; усачук 1998а та ін.), потім — Південного уралу та Поволжя (усачук 1999; усачук 2003; усачук 2003а та ін.), тобто тих регіонів, де знайдено десятки подібних виробів. Дещо пізніше автору вдалося трасологічно обробити більшість щиткових та жолобчастих псаліїв із різних пам’яток сучас- ної україни. отримана інформація виявилася вельми цікавою, але незначна кількість псаліїв, що походять з Північного Причорномор’я, їх територіальна і типологічна неоднорідність обумовили те, що дані трасологічного аналізу лише накопичувалися, і не більше. трасологічна інформація про псалії з території україни стала у пригоді у зв’язку з проблемою «колісництва» у бабинській культурі, порушеною р.о. литви- ненком (див. його статтю в поточному номері журналу) та іншими авторами. наша стаття, «технологічно» продовжуючи роботу р.о. лит- виненка, побудована на описі та аналізі тих самих знахідок, окрім пари псаліїв із трах- темирова, трасологічне дослідження яких на сьогодні ще не здійснене, а також єдиного виробу, знайденого поза межами україни, — втраченого псалія зі скелі степана разіна на Волзі. трасологічну обробку псаліїв проводили за усталеною методикою. Під час роботи зробле- но нові рисунки виробів. Äî ³ñòîð³¿ ñòàðîäàâíüîãî âèðîáíèöòâà © а.М. усачук, 2005 à.ì. óñà÷óê òðàñîëîã²×íèé àíàë²Ç íàéäàâí²Øèõ Ïñàë²¯â Ï²âí²×íîãî Ïðè×îðíîìîð’ У статті розглянуто результати трасологічного аналізу щиткових та жолобчастих псаліїв, знайдених на теренах України Кам’янка. кам’янський псалій, знайдений В.Д. рибаловою у 1958 р., зберігається в Держав- ному ермітажі (к 1958/12). судячи з висновку н.к. Верещагіна, сировиною для виготовлення псалія послугували верхній епіфіз і стінки плюс- ни бика (латынин 1965, с. 202). Збереженість виробу добра. сліди виготовлення фрагментарні через досить сильне залискування всієї поверхні псалія. сліди різання збереглися лише на внут- рішній поверхні виробу навколо центрального отвору: майстер вирівнював поверхню щитка. Зрозуміло, що підрізування внутрішньої сто- рони псалія сполучалося з дуже ретельним ви- різанням чотирьох шипів. на зовнішньому боці майстер вирізав дуже своєрідну деталь — на- півбортик навколо центрального отвору (рис. 1, а, 1). Підкреслимо, що зроблено було саме на- півбортик, оскільки загальна спрацьованість псалія не настільки велика, щоб повністю зні- велювати нижню частину такого високого бор- тика. Центральний отвір у щитку після сверд- ління (?) був злегка підправлений за допомогою різання. Просвердлені у щитку псалія отвори — овальні (рис. 1, а, 2) у сполученні з маленьки- ми круглими — позначають своєрідну планку кам’янського псалія. Подібні ділянки щитка, що виконують завдяки низці маленьких отворів роль планки, відзначено на псаліях з Філатовського кургану: кург. 1, пох. 3 (синюк, козмирчук 1995, рис. 9, 3, 4; 11, 8) чи з Потапівського могильни- ка кург. 3, пох. 4 (Васильєв и др. 1994, рис. 28, 13, 15). Можливо, подібне оформлення планки на щитку притаманне й дископодібним псаліям із Зардчахаліфи (Бобомуллоев 1999, рис. 2, а, 5 — лівий псалій). на стінках овального отвору виявлено слабкі сліди підрізання. очевидно, майстер акуратно підправив стінки після послідовного просверд- лювання двох поруч розташованих круглих от- ворів, перетворивши їх у овальне (пор.: Бородов- ский 1997, с. 88). Два невеликі, частково збере- Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 79 жені отвори (рис. 1, а, 3, 4) просвердлені під гострим кутом до площини щитка, а два подіб- ні за розмірами отвори (рис. 1, а, 5, 6) — під прямим кутом. свердлили із зовнішнього боку псалія. Використовували станкове свердло (мате- ріал свердла не визначено). крім того, на краю щитка фрагментарно збереглися два маленькі отвори (рис. 1, а, 7, 8). на верхньому торці план- ки ледь простежується залишок ще від одного отвору (рис. 1, а, 9). Як уже зазначалося, вся поверхня псалія залискована до блиску. Практично рівне залис- кування покриває не тільки всю площу і торці псалія, а й ділянку втраченого щитка (рис. 1, а, 10). таке залискування кам’янського екземпля- ра приховує не тільки сліди виготовлення, але й спрацьованість виробу. Права ділянка щитка (рис. 1, а, 11) тонша і виглядає більш спрацьо- ваною з обох боків, порівняно з іншим щитком. ліворуч — локальна ділянка торця трохи силь- ніше наполірована (рис. 1, а, 12). трохи біль- ше розвальцьований вправо центральний отвір (рис. 1, а, 13, стрілка). на внутрішній стороні зафіксовано невелику спрацьованість отвору в бік лівого верхнього шипа (рис. 1, а, 14). Подібні напрямки спрацьованості виявле- но, наприклад, на пічаївських псаліях (усачук 1998а, с. 77). невелика спрацьованість централь- ного отвору щитка корелюється з такою самою спрацьованістю збережених шипів. торці шипів трохи загладжені. Правий нижній шип в основі круглий, лівий — овальний. Випадок з полом- кою верхньої пари шипів на кам’янському псалії певною мірою унікальний. у ході трасологічної обробки псаліїв досить часто фіксують процес утрати шипів. Шипи втрачалися двома спосо- бами: а) поступове стирання під час експлуа- тації; б) поперечний чи поперечно-діагональ- ний злам шипа в результаті сильного однора- зового механічного діяння. однак тільки на кам’янському псалії поломка шипів спричинила втрату частини компакти щитка. Шипи не лама- лися поступово, а якось «відскочили» відразу, «забравши» певну частину компактного шару. Верхній лівий шип «забрав» значну частину ком- пакти. Верхній правий зламався так само, але з меншою глибиною втрати щитка (усачук 2001— 2002, с. 516—517). За залишками основи верхніх шипів виконано їхню графічну реконструкцію (рис. 1, а, 15). Відзначимо, що локальні ділян- ки торців зламу шипів заполіровані до блиску (рис. 1, а, 16). отвори в планці також рівномірно залиско- вані, як і залишки поверхні псалія. Можливо, один із отворів злегка розвальцьований (рис. 1, а, 3, стрілка). спрацьованість псалія з кам’янки виявляєть- ся, крім усього іншого, у руйнуванні частини щитка і планки, а також — у вторинності деяких отворів. нами запропоновано реконструкцію первинного вигляду кам’янського псалія (рис. 1, б). через відсутність частини маленьких отворів на лівому торці щитка (рис. 1, а, 7, 8) можна припустити, що в цьому місці щиток частково втрачено. Псалій не ламався: щиток поступово завальцьовувався і край його повільно стирався. очевидно, в районі лівого нижнього шипа щи- ток був трохи ширшим, оскільки спочатку цей шип був вирізаний, як і нижній правий, круглим у перетині. Знаходячись на краю виробу, лівий нижній шип стирався і залисковувався разом із ділянкою щитка. Рис. 1. Деталі виготовлення та використання псаліїв: а, б — кам’янка; в — Богуслав ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 480 найбільші втрати диска кам’янського псалія фіксують у районі планки. Помічено, що саме планки щиткових псаліїв інтенсивно руйнува- лися під час експлуатації (усачук 1998а, с. 76; усачук 2001, с. 109). реконструкція частково збережених отворів у планці дозволила запро- понувати і реконструкцію планки кам’янського псалія. на наш погляд, спочатку були просвер- длені, крім овального, отвори 3, 4 і 9. отвори 5 і 6 є вторинними, оскільки знаходяться (особливо отвір 5) на місцях утрачених верхніх шипів. наш висновок збігається з думкою В.Д. рибалової (рыбалова 1966, с. 179). кам’янський псалій має численні аналогії у деталях оформлення щитка і планки. Малень- кі отвори на краю щитка є на псаліях із Пота- півського могильника (кург. 3, пох. 4; кург. 5, пох. 8) (Васильєв и др. 1994, рис. 28, 15; 33, 1), Філатовського кургану (пох. 1) (синюк, коз- мирчук 1995, рис. 9, 3), трахтемирова (лесков 1964, рис. 1; Hüttel 1981, taf. 2, 4, 15). систему маленьких отворів по краях щитка виявлено і на безшипних псаліях: на оригінальному псалії із колекції а.н. Поля 1 , на дископодібному виробі з Менде (Penner 1998, taf. 8, 7). сполучення двох діагонально розташованих отворів на планці (рис. 1, а, 3, 9; б), що відбивають якісь особли- вості кріплення ременів, зафіксовані на псалії з поселення ульмені (Oancea 1976, fig. 5, 4; Hüttel 1981, taf. 2, 15А; Boroffka 1998, abb. 8, 3), а та- кож на безшипних псаліях з поселення тосег (Hüttel 1981, taf. 3, 25А; Penner 1998, taf. 8, 6) і тісафуред (Hüttel 1981, taf. 3, 24А; Penner 1998, taf. 8, 2). Додамо, що ремонт псалія — просвер- длювання вторинних отворів на місці втрачених шипів — виявлено, крім кам’янського, на щиткових псаліях з могильників криве озеро — кург. 9, пох. 1, 2 (усачук 2003а, с. 325—328), кам’яний амбар-5 — кург. 2, пох. 5, 8 (костю- ков и др. 1995, рис. 22, 4; усачук 1999, с. 99), синташта сМ, пох. 30 (генинг и др. 1992, рис. 114, 5; усачук 2001—2002, с. 519). Проказине. З розвідок 1960 р. у фондах луганського обласного краєзнавчого музею збе- рігаються три вироби: фрагмент знаряддя з рогу (кП 42400), проколка з грифельної кістки коня (кП 42401) і фрагмент жолобчастого псалія (кП 42402). Псалій виготовлено із фрагмента компактно- го шару розколотої трубчастої кістки великого копитного. на торці планки — сліди пиляння. судячи з розмірів слідів, використовували ти- повий прийом: пиляння-перетирання беззубим лезом. Планку відокремлено від щитка теж за допомогою ретельного пиляння, причому на внутрішній стороні напрямок пиляння перпен- дикулярний до довгої осі виробу (рис. 2, а, 1), а на зовнішній — пиляння здійснювали у два прийоми під кутом до довгої осі псалія (рис. 2, а, 2). Шипи на торцях псалія вирізано метале- вим лезом. отвори на планці просвердлено із зовнішнього боку. свердло станкове. ймовірно, бічний отвір у щитку також просвердлено стан- ковим свердлом. через значну спрацьованість центрального отвору прийоми його виготовлен- ня не визначено. Псалій прикрашено своєрідним орнаментом з різноманітних коротких ліній, що заповнюють усю поверхню планки. отвори в планці просвер- длено по орнаменту. Подвійні врізні поперечні лінії під планкою на щитку нанесено у два при- йоми: спочатку тонким голкоподібним метале- вим інструментом врізано дві лінії праворуч, а потім на них лягли дві лінії ліворуч. стик уріз- них ліній добре помітний (рис. 2, а, 3). орнамент уздовж щитка також виконано у два етапи: спо- чатку наносили поздовжні лінії, а потім — групи коротких поперечних. Зауважимо, що на щитку ліворуч поздовжня лінія подвійна (рис. 2, а, 4). Бічний отвір у щитку просвердлено, як і отвори в планці, по орнаменту. навколо центрального от- вору зберігся майже стертий під час експлуатації псалія орнамент із двох груп урізних трикутників Рис. 2. Деталі виготовлення та використання псаліїв: а — Проказине; б — рибинське кург. Іх, пох. 4; в — Іллічівка; г — Поляни-І 1 Зберігається в Дніпропетровському краєзнавчому музеї (№ а1021). Знайдений до 1893 р. у наддніп- рянщині (каталог коллекции... 1893, с. 77), на півдні сучасної Дніпропетровської обл. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 81 вершинами один до одного (рис. 2, а, 5). Швидше за все, подвоєні врізні трикутники прикрашали центральний отвір з чотирьох боків. Псалій дуже спрацьований. крім розвальцьо- ваності центрального отвору і майже повної за- тертості орнаменту довкола нього, сильно згла- джений урізний орнамент і з правого боку. усі шипи стерті й залисковані. Під час експлуатації деякі шипи зламалися: спочатку біля бічного отвору (рис. 2, а, 6), потім — поблизу планки (рис. 2, а, 7). Псалій використовували й після втрати шипів. Подібне зафіксовано на багатьох жолобчастих псаліях (правий псалій з комарів- ки, псалії з поселень челкар, гуселка-II, Іллічів- ка тощо). Поляни-I. чудовий безшипний псалій з По- лян-I виготовлено з товстої компакти рогу. судя- чи з розмірів виробу, використано досить велику пласку заготовку. Швидше за все, пластинку не- обхідних розмірів вирубували з лопати лосиного рогу. Після вирубки подвійну рогову пластинку розділяли на дві одинарні (пор.: Бородовский 1997, с. 82—86; 94, 98). Потім з одинарної плас- тинки майстер і різав псалій. судячи з ретельності різання круглого щит- ка, на заготовку попередньо циркульним різцем було нанесено розмітку окружності. Після вирі- зання щитка частина розмітки (рис. 2, г, 1) стала виконувати роль орнаменту. Подібні прийоми виготовлення зафіксовано й у процесі трасоло- гічного вивчення щиткового псалія з алакульсь- кого могильника (усачук 2000, с. 130—131). Полянський псалій цікавий своїми конс- труктивними особливостями. на більшості подібних виробів із різних регіонів фіксують деяке стоншення планки, у порівнянні з щит- ком (усачук 1998а, с. 74; усачук 1999, с. 155). на полянському псалії щиток не зовсім круглий, позаяк практично не відрізняється шириною від трикутного виступу — своєрідної псевдоплан- ки. роль власне витончених планок відіграють невеликі видовжені виступи з маленькими от- ворами по обидва боки від трикутного виступу (рис. 2, г). на бічних гранях цих видовжених планок зафіксовано сліди різання-стругання ме- талевим лезом. на грані правої планки лезо під час різання розташовували перпендикулярно до оброблюваної поверхні, тому залишилося багато слідів зупинок: майстер не міг зрізати занадто довгі ділянки компакти рогу (рис. 2, г, 2). грань лівої планки підрізано поздовжніми рухами, при цьому лезо знаходилося під гострим кутом до оброблюваної поверхні. очевидно, пластинку сировини перед різанням розм’якшували, ос- кільки сліди різання досить рівні (пор.: Бородов- ский 1989, с. 24). Проте розм’якшення заготовки передбачало, на наш погляд, лише зволоження і розпарювання, оскільки вимочування в яких-не- будь органічних кислотах дало б можливість майстру різати псалій більш довгими рухами (пор.: сидоров, Бородовский 1990, с. 160) і не ставити лезо майже під прямим кутом. на внут- рішньому боці щитка залишилися сліди різан- ня металевим лезом у районі бічного отвору (рис. 2, г, 3). Після різання всю поверхню псалія по обидва боки обробили дрібнозернистим абразивом. че- рез сильну спрацьованість не визначено деталі виготовлення бічного і центрального отворів у щитку. Можливо, бічний отвір після свердління ще й підрізали. очевидні сліди різання зафіксо- вано на краю бічного отвору (рис. 2, г, 4). Ма- ленькі отвори в планках просвердлено ручним свердлом після стоншення останніх. свердлили, швидше за все, із зовнішнього боку псалія, адже потрібно було бачити край трикутного виступу щитка. свердло (його матеріал не визначено) не завжди йшло під прямим кутом до площи- ни щитка, іноді — з невеликим нахилом, тому три отвори (рис. 2, г, 5) злегка заходять на край виступу. Зсередини всі отвори ледь розширені. Швидше за все, це робили кінчиком металевого леза, оскільки по краях одного з отворів (рис. 2, г, 6) залишилися сліди підрізання. Полянський псалій прикрашено своєрідним орнаментом. крім окружності-розмітки (рис. 2, г, 1), на поверхню щитка нанесено ще одну ок- ружність (рис. 2, г, 7). Вона збереглася фрагмен- тарно, однак немає сумніву, що друга окружність йшла по всьому периметру щитка. Ділянку між краєм щитка і другою окружністю прикрашено ретельно нанесеними тонким вістрям-голкою цятками. на лівій стороні щитка цятки, як і сама окружність, зникли під час експлуатації псалія, але на правому боці щитка — частково і дуже слабко збереглися (рис. 2, г, 8). незрозуміло, як наносили другу окружність: вручну чи, як і ок- ружність-розмітку, за допомогою циркуля. на алакульському псалії майстер використовував циркуль тільки для нанесення окружності-роз- мітки, а дві окружності орнаментального обідка акуратно прорізав вручну (усачук 2000, с. 131). на полянському екземплярі співвідношення збе- режених ділянок першої і другої окружностей (рис. 2, г, 1, 7) дає підстави припустити, що і дру- гу окружність нанесено циркульним різцем. Після орнаментації круглого щитка майстер наніс орнаментацію на поверхню трикутно- го виступу. Зазначимо, що ліву сторону отри- маного трикутника наносили зверху вниз, від вершини до основи. При цьому вістря тонкого металевого різця-голки зірвалося, частково зай- шовши на щиток псалія (рис. 2, г, 9). усередині трикутника, уздовж його сторін, вигравірувано цятки, частина яких (особливо уздовж лівої сто- рони) не збереглася через поступове стирання ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 482 поверхні псалія. По краю трикутного виступу щитка металевим лезом майстер зробив вісім коротких і досить широких урізок, причому в основі виступу ці врізання повторюють вигин окружності-розмітки (рис. 2, г, 10). Із трьох пар урізань тонкими нарізками-насічками майстер зробив своєрідну орнаментальну бахрому. у цілому, псалій виготовлено добре, однак можна, на наш погляд, відзначити деякі вади ро- боти майстра: не зовсім акуратно вирізано щи- ток і планки, нерівне різання верхнього торця трикутного виступу щитка, збій в орнаментації. утім, певна недбалість чи якісь помилки і збої у технології виготовлення псаліїв трапляються досить часто. незрозуміло, чи має якесь відношення до процесу виготовлення псалія маленький отвір у нижній частині щитка (рис. 2, г, 11), просвер- длений зсередини (характер свердла не визначе- но). Можливо, маленький отвір має вторинний характер, як і сліди початкового свердління ще одного невеличкого отвору (рис. 2, г, 12). Вище вже не раз згадувалася значна спрацьо- ваність псалія. Дійсно, весь щиток і обидві планки досить сильно залисковані. Ділянки на краю щитка, торці видовжених планок, район бічного отвору залисковані до блиску. найбіль- ше залисковані ділянки виступів планок (рис. 2, г, 13) і вершина трикутного виступу щитка (рис. 2, г, 14). Великий отвір у щитку розвальцьо- ваний, причому напрямок спрацьованості (рис. 2, г, 15) такий само, як і на правих щиткових псаліях (усачук 1998а, с. 77—78, рис. 2). на ді- лянці нижче центрального отвору щиток плавно стоншений і сліди абразиву (а також орнаменту) стерті (рис. 2, г, 16). характер плавної спрацьо- ваності (стирання) щитка не суперечить групі слідів, що також трапляються на спрацьованих щиткових псаліях (група II) (усачук 1998а, с. 77—78, рис. 2). очевидно, на полянському псалії ця група слідів (рис. 2, г, 16) аналогічна слідам II групи псаліїв середнього Дону. Відзначимо, що співвідношення ділянок слідів (рис. 2, г, 15, 16) незвичайне порівняно з подібними слідами на раніше обстежених псаліях (усачук 1998а, рис. 2). Можливо, різний напрямок слідів спра- цьованості на різних псаліях дозволить згодом реконструювати ступінь довороту псалія (пор.: Пряхин, Беседин 1998, с. 26) і розташування підгубного ременя. Внутрішня сторона псалія теж досить сильно залискована. особливо сильну залискованість, що переходить у заполірування, зафіксовано на краю щитка в районах бічного отвору і торців вузьких планок. крім того, центральний отвір розвальцьований і спрацьований в напрямку до торця щитка (рис. 2, г, 17). Дуже невелика розвальцьованість маленького отвору (рис. 2, г, 11, стрілка) спрямована ледве праворуч і вниз. утім, спрацьованість цього отвору досить сумнів- на. на тлі дуже зношеного виробу майже повна відсутність розвальцьованості маленького от- вору в щитку — зайвий доказ на користь його вторинності. Зауважимо, що зазвичай вторинні отвори в щитках псаліїв просвердлювали замість утрачених (усачук 1996, с. 29; Пряхин, Беседин 1998, с. 26—28). на полянському псалії немає жодних поломок, що взагалі є рідкістю для по- селенських знахідок деталей кінського обладун- ка. Можлива вторинність маленького отвору в щитку відбиває, у такому випадку, не ремонт, а спробу якоїсь, нехай дрібної, зміни в характері кінської збруї. сліди експлуатації свідчать про те, що псалій з Полян-I використовували досить тривалий час. Богуслав. Псалій виготовлено із пластинки рогу. сировину добирали ретельно: для вирі- зання щитка і монолітних шипів був потрібний досить товстий шар компакти. Збереженість виробу непогана: втрачено невелику ділянку щитка і планки, сильно спрацьований верхній лівий шип. на жаль, тривала експлуатація псалія знищила багато слідів процесу виготовлення. Планка з обох боків злегка стоншена у порів- нянні з щитком. Із зовнішнього боку зрізано більше (рис. 1, в, 1), із внутрішнього — мен- ше (рис. 1, в, 2). По торцю планки зафіксовано сліди підрізання (рис. 1, в, 3). характер леза не визначено через затертість торця. незрозуміло також, яким лезом спочатку підправляли про- свердлений центральний отвір у щитку. Малень- кі отвори в планці просвердлено із зовнішнього боку (характер свердла — ?). отвір більшого діа- метра в планці (рис. 1, в, 4), ймовірно, теж було просвердлено, а потім розширено кінцем леза ножа. на внутрішній стороні псалія збереглися слабкі сліди різання (рис. 1, в, 5). Псалій досить довго використовували, про що свідчать дуже затерті торці щитка і планки, спрацьованість шипів. складається вражен- ня, що планка спочатку була трохи ширша і її підрізання має вторинний характер (пор.: усачук 2001, с. 109). Збережений торець планки (рис. 1, в, 6) надщерблений. Цілком можливо, що якусь частину планки в районі торця втрачено, а по- передньо вона була не тільки ширша, а й мала бічні виступи (пор.: усачук 2001, с. 106—107) 2 . руйнування, ремонт і переробки планки богус- лавського псалія нагадують сценарій експлуата- ції псалія з поселення отрожка (усачук 2003б, с. 173—174). Великий отвір у планці (рис. 1, в, 4) 2 різні варіанти можливого первинного оформлення планки богуславського псалія примусили нас відмо- витись від повної графічної реконструкції. Ми від- новили лише форму щитка (рис. 1, в). ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 83 явно вторинний: він «пішов» нижче межі план- ки, захопивши край щитка. Центральний отвір у щитку розвальцьований униз ліворуч (рис. 1, в, 7). Можливо, отвір у щитку був облямований невисоким плавним підняттям (рис. 1, в, 8) — своєрідним ледь наміченим бортиком. Подібне підняття щитка фіксують тільки в районі вер- хньої частини центрального отвору; у нижній частині це підняття знівельовано. конусоподібні шипи дуже спрацьовані, але ступінь їхньої спрацьованості різний. Правий верхній (рис. 1, в, 9) зберігся практично пов- ністю, тільки затертий (торець вістря локально залискований). нижній шип (рис. 1, в, 10) досить сильно стертий (його висота близько 0,9 см, а правого верхнього — близько 1,35 см). найбільш спрацьований лівий верхній шип (рис. 1, в, 11). Можливо, шип зламався, але торець настільки залискований, що сліди зламу не збереглися (висота решток шипа близько 0,4—0,45 см). Значна спрацьованість і можлива поломка лі- вого верхнього шипа пов’язані зі своєрідною конструктивною деталлю: в основі шипа було просвердлено отвір, залишки якого збереглися (рис. 1, в, 12). Можливо, отвір був не круглий, як показано в реконструкції (рис. 1, в, 12), а оваль- ний, оскільки його підправляли лезом (рис. 1, в, 13, напрямок слідів різання показано стрілками). адже саме овальні отвори в кістяній і роговій сировині виготовляли послідовним висвердлю- ванням круглих отворів з подальшим їх підрізан- ням-підправленням (Бородовский 1997, с. 88). у такому випадку майстер мав залишити нижче шипа товщу ділянку компакти (рис. 1, в, 14), а ми фіксуємо лише край овального отвору, що тро- хи зачепив ділянку основи шипа. на жаль, саме цей край виробу зруйновано, тому можливі два варіанти реконструкції бічного отвору псалія. наявність бічного отвору на богуславському псалії корелюється з напрямком спрацьованості центрального отвору в щитку (рис. 1, в, 7) і з великим отвором у планці (рис. 1, в, 4). Бічний отвір у лівому краю щитка і спрацьованість цен- трального отвору дають змогу інтерпретувати псалій з Богуслава як правий (усачук 1998а, с. 77—79). Великий отвір у планці просвердлено після поломки бічного отвору. Подібний прийом ремонту, крім богуславського, зафіксовано на правих селезнівському (кург. 1, пох. 2), потапів- ському (кург. 5, пох. 8), кам’яновімбарському (кург. 2, пох. 8), кондрашкинському (кург. 1, пох. 1) і деяких інших псаліях (Пряхин, Беседин 1998, с. 26; усачук 1999, с. 99—100) 3 . ситуація з бічним отвором, частково врізаним у верхній лівий шип богуславського псалія, майже така само, як і з правим псалієм з могильника Зо- лота гора (кург. 4, пох. 1) (Матюхин 1998, рис. 2, 1), де петля бічного отвору є своєрідним лі- вим верхнім шипом (усачук 2001—2002, с. 521, рис. 3, 3). Іллічівка. Шип щиткового псалія зберігся фрагментарно. Виготовлений, швидше за все, із фрагмента товстої компакти кістки великого копитного. Виріб дуже обпалений, має інтенсив- но чорний колір. Шип виготовлено за допомогою різання й акуратного стругання металевим лезом (рис. 2, в; напрямок різання показано стрілками). Верхня частина шипа завширшки 0,3 см злегка зрізана на конус — для кращого закріплення шипа в щит- ку псалія— після чого основу верхньої частини шипа підрізали під кутом (рис. 2, в, 1). Плаский торець шипа на залискованій поверхні несе слі- ди врізного орнаменту: на відстані майже 0,1 см від краю торця — залишки окружності (рис. 2, в). урізний орнамент зберігся фрагментарно і дуже слабко. очевидно, поверхня плоского тор- ця шипа поступово стерлася. Побічним доказом того, що верхня частина шипа була трохи шир- ша, є той факт, що товщина верхньої частини шипа дорівнює товщині щитка псалія, а щитки, як правило, робили набагато товщі за 0,3 см. ок- руглий торець шипа сильно затертий і залиско- ваний. Залискований і торець зламу (можливо, через обпаленість виробу). Рибинське. Псалій виготовлено з довгої кістки дрібного копитного. епіфізи видалено. обидва торці виробу втрачено (збереглася тіль- ки невелика частина на одному з торців), тому не визначено, яким способом відокремлюва- ли епіфізи. на фрагменті одного з торців — 3 Щодо отворів на краю щитка в районі верхнього лі- вого шипа звернемо увагу на псалій із пох. 2 кург. 11 II уварівського могильника (Михайлова, кузьми- на 1999, рис. 17, 1). о.В. Михайлова, провівши трасоло- гічний аналіз псалія, дійшла висновку «…що псалій не використовувався зовсім або був у роботі деякий незначний час» (Михайлова, кузьмина 1999, с. 107). нами також проведено трасологічне вивчення уварів- ського псалія 23 квітня 2001 р. на поверхні щитка зафіксовано досить слабкі сліди спрацьованості. орнамент по краю щитка в районі отвору, навколо лівого верхнього шипа, трохи затертий. Від централь- ного отвору ліворуч униз на щитку почала утворю- ватися зона затертості, але ані центральний, ані бо- ковий отвір у щитку не мають слідів спрацьованості. Дійсно, псалій використовували «деякий незначний час» як правий. у такому випадку ми констатуємо своєрідність виготовлення уварівського екземпляра: отвір на краю щитка — не результат ремонту, а пер- вісно просвердлений по орнаменту. Майстер уварів- ського псалія обрав не дуже якісну пластину рогу, внутрішня поверхня щитка припала на неміцний губ- частий шар. Мабуть, тому на лівому торці щитка не було вирізано боковий отвір і його функції перене- сено на отвір у краю щитка. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 484 сліди абразиву. Цей торець злегка стоншений (рис. 2, б, 1). Дрібним абразивом оброблені й довгі поверхні виробу (рис. 2, б, 2). у районі торця — чотири наскрізні отвори (два з них збе- реглися частково) 4 . Ці отвори, а також трохи більший за діаметром наскрізний отвір у цен- трі виробу, просвердлені станковим металевим свердлом (двома свердлами (?)). на одному з боків виробу — слід сучасного ушкодження металевим лезом (рис. 2, б, 3). Поверхня виробу залискована від тертя (шкіра, тканина). на парі цілком збережених отворів у районі торця зафіксовано легку роз- вальцьованність, що йде в бік зламу (рис. 2, б, 4, стрілки). Центральний отвір не має слідів спра- цьованості. трасологічної інформації недостатньо для визначення функціонального призначення ри- 4 Зазначимо, що в попередніх публікаціях (клименко 1994, рис. 1, 11; клименко 1998, рис. 42, 6; клименко, Цымбал 1991, рис. 5, 6) рисунки виробу з рибинського подані з двома отворами в районі торця. бинського виробу. Можливо, через пари отворів у районі торця пропускали якісь шнурки (незро- зуміло, скільки отворів було на торці — дві пари чи більше?). через саму кістку, а також централь- ний отвір шнурки не протягували. Висновки. незважаючи на мозаїчність тра- сологічної інформації щодо псаліїв різних типів з території україни, можна дійти висновку, що вона практично аналогічна даним, отриманим під час вивчення південноуральських, поволзьких та донських щиткових та жолобчастих псаліїв. на жаль, обмаль матеріалів змушує обмежитися лише цим, досить загальним, висновком. Про- те, враховуючи поступове пересування зі сходу на південний захід у процесі вивчення техноло- гічних та функціональних ознак псаліїв (Півден- ний урал-Поволжя-середня Донщина), необхід- но визнати, що нечисленні знахідки найдавніших псаліїв від кінської вузди з території україни — своєрідний «місток» до відомих у значній кіль- кості угорських та румунських знахідок, тра- сологічне вивчення яких було б украй бажаним. Бобомуллоев С. раскопки гробницы бронзового века на Верхнем Зеравшане // Stratum plus. — сПб.; кишинев; одесса, 1999. — № 2. — с. 307—313. Бородовский А.П. Признаки размягчения исходного сырья при изготовлении костяных и роговых предметов в эпо- ху металлов // технический и социальный прогресс в эпоху первобытнообщинного строя (информационные материалы). — свердловск, 1989. — с. 23—25. Бородовский А.П. Древнее косторезное дело юга Западной сибири (вторая половина II тыс. до н. э. — первая по- ловина II тыс. н. э.). — новосибирск, 1997. Васильев И.Б., Кузнецов П.Ф., Семенова А.П. Потаповский курганный могильник индоиранских племен на Волге. — самара, 1994. Генинг В.Ф., Зданович Г.Б., Генинг В.В. синташта. археологические памятники арийских племен урало-казахс- танских степей: В 2 ч. — челябинск, 1992. — ч. 1. Каталог коллекции древностей а.н. Поль в екатеринославе / сост. к. Мельник. — к., 1893. — Вып. 1. Клименко В.Ф. Памятники культуры многоваликовой керамики в северо-Восточном Приазовье // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов северного Причерноморья V тыс. до н. э. — V в. н. э.: Материалы Междунар. археол. конф. — тирасполь, 1994. — C. 110—112. Клименко В.Ф. курганы юга Донетчины. — енакиево, 1998. Клименко В.Ф., Цымбал В.И. Древности родного края. — Донецк, 1991. Костюков В.П., Епимахов А.В., Нелин Д.В. новый памятник средней бронзы в Южном Зауралье // Древние индо- иранские культуры Волго-уралья (II тыс. до н. э.). — самара, 1995. — с. 156—207. Латынин Б.А. архаические круглые псалии с шипами // новое в советской археологии // Миа. — 1965. — № 130. — с. 201—204. Лесков А.М. Древнейшие роговые псалии из трахтемирова // са. — 1964. — № 1. — с. 299—303. Матюхин А.Д. Погребение с псалиями из саратовского Правобережья // Древности Волго-Донских степей. — Вол- гоград, 1998. — Вып. 6. — с. 60—63. Михайлова О.В., Кузьмина О.В. новые памятники эпохи бронзы в самарском Поволжье // охрана и изучение па- мятников истории и культуры в самарской области. — самара, 1999. — Вып. 1. — с. 98—141. Пряхин А.Д., Беседин В.И. конская узда периода средней бронзы в восточноевропейской лесостепи и степи // ра. — 1998. — № 3. — с. 22—35. Рыбалова В.Д. костяной псалий с поселения каменка близ керчи // са. — 1966. — № 4. — с. 178—181. Сидоров Е.А., Бородовский А.П. обработка кости в лесостепном Приобье (в I тыс. до н. э.) // Проблемы технологии древних производств. — новосибирск, 1990. — с. 159—172. Синюк А.Т., Козмирчук И.А. некоторые аспекты изучения абашевской культуры в бассейне Дона (По материалам пог- ребений) // Древние индоиранские культуры Волго-уралья (II тыс. до н. э.). — самара, 1995. — с. 37—72. Усачук А.Н. о щитковых псалиях из коллекции тамбовского областного краеведческого музея // абашевская куль- турно-историческая общность в системе древностей эпохи бронзы степи и лесостепи евразии: тез. докл. междунар. науч. конф. — тамбов, 1996. — с. 26—29. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 85 Усачук А.Н. костяные изделия кургана 1 могильника селезни-2 (трасологический анализ) // Пряхин а.Д., Моисеев н.Б., Беседин В.и. селезни-2. курган доно-волжской абашевской культуры. — Воронеж, 1998. — с. 31—39. Усачук А.Н. трасологический анализ щитковых псалиев из погребений лесостепного Подонья // археология восточноевропейской лесостепи. Доно-Донецкий регион в эпоху средней и поздней бронзы. — Воронеж, 1998а. — Вып. 11. — с. 72—81. Усачук А.Н. региональные особенности технологии изготовления щитковых псалиев // комплексные общества Центральной евразии в III—I тыс. до н. э.: региональные особенности в свете универсальных моделей: Ма- териалы к междунар. конф. — челябинск, 1999. — с. 154—158. Усачук А.Н. сочетание двух традиций изготовления щитковых псалиев (на примере псалия из Зауралья) // Матеріа- ли міжнародної археологічної конференції «етнічна історія та культура населення степу та лісостепу євразії (від кам’яного віку по раннє середньовіччя)». — Дніпропетровськ, 1999. — с. 99—101. Усачук А.Н. к вопросу об орнаментации щитковых псалиев // Взаимодействие и развитие древних культур южного пограничья европы и азии: Матер. междунар. науч. конф. — саратов, 2000. — с. 130—132. Усачук А.Н. конструктивные особенности планок щитковых псалиев // Проблемы археологии и архитектуры: В 2 т. археология. — Донецк; Макеевка, 2001. — т. 1. — с. 105—111. Усачук А.Н. о шипах на щиткових псалиях // Stratum plus. — сПб; кишинев; одеса; Бухарест, 2001—2002. — № 2. — с. 515—525. Усачук А.Н. региональные особенности технологии изготовления щитковых псалиев (по материалам среднего Дона, Поволжья и Южного урала) // Петербургская трасологическая школа и изучение древних культур евразии: В честь юбилея г.Ф. коробковой. — сПб., 2003. — с. 192—198. Усачук А.Н. трасологический анализ псалиев могильника кривое озеро // Виноградов н.Б. Могильник бронзового века кривое озеро в Южном Зауралье. — челябинск, 2003а. — с. 319—332. Усачук А.Н. Щитковый псалий из фондов гиМ // чтения, посвященные 100-летию деятельности В.а. городцова в государственном историческом музее: тез. конф. — М., 2003б. — ч. 1. — с. 172—174. Boroffka N. Bronze- und früheisenzeitliche Geweihtrensenknebel aus Rumänien und ihre Beziehungen // Eurasia Antiqua, 1998, Bd. 4. — S. 82—135. Hüttel H.G. Bronzezeitliche Trensen in Mittel- und Osteuropa // Prähistorische bronzefunde. — Abt. XVI. — München, 1981. — Bd. 2. Oancea A. Branches de mors au corps en forme de disque // Traco-Dacica: Recueil d’études ŕ l’occasion du IIe Congrčs International de Thracologie. — Bucureţti, 1976. — P. 59—75. Penner S. Schliemanns Schachtgräberrung und der europäische Nordosten: Studien zur Herkunft der frühmykenischen Streitwagenausstattung // Saarbrücker Beiträge zur Altertumskunde. — Bonn, 1998. — Bd. 60. Одержано 15.05.2004 А.Н. Усачук трассологический аналиЗ ДреВнейШих ПсалиеВ сеВерного ПричерноМорЬЯ В статье рассматриваются результаты трассологического анализа древнейших псалиев различных типов с тер- ритории северного Причерноморья. обработаны псалии, найденные на поселениях каменка, Проказино, По- ляны-I, Богуслав, ильичевка, а также костяное изделие из погребения 4 кургана IX у с. рыбинское. Выявлены и описаны детали изготовления псалиев. кроме того, изучены следы, оставшиеся от эксплуатации изделий. Выявлено, что все представленные в статье псалии довольно долго использовались. изделие из рыбинского не относится к псалиям. трассологический анализ щитковых и желобчатых псалиев с территории современ- ной украины входит в программу по трассологическому изучению древнейших псалиев евразийской степи и лесостепи. A.M. Usachuk TRAсеOLOGICAL ANALYSIS OF THE EARLIEST PSALIA IN THE BLACK SEA NORTH REGION The article discusses the results of the traceological analysis of the earliest psalia (cheek piece of bit) of various types discovered on the territory of the Black Sea North Region. The psalia under study come from the following settlements: Kamjanka, Prokazyne, Polyany-I, Bohuslav, Illichivka, and a bone item from Burial 4 of Tumulus IX near the settlement of Rybynske. The details of the psalia manufacturing process were revealed and described. Moreover, traces of their exploitation were studied. It was revealed that all psalia under study were in use for a long time. The artifact from Rybynske is not a psalium. Traceological analysis of plate and grooved psalia from the territory of the modern Ukraine represent a part of the program of traceological study of the earliest psalia of the Eurasian steppe and forest-steppe areas.

Трасологічний аналіз найдавніших псаліїв Північного Причорномор’я

Репозитарії

Схожі ресурси