Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.

Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.

Статтю присвячено рідкісному типу кінської упряжі західного українського лісостепу, який представлено вудилами з привареними до них псаліями та бронзовими кільцями з петельками для фіксації ременів. На основі добре датованих аналогій з Карпатського регіону із ареалу груп Векерцуг, трансільванської т...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автор: Бандрівський, М.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2005
Назва видання:Археологія
Теми:
Нові відкриття та знахідки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199233
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X. / М.С. Бандрівський // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 90-93. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199233
record_format dspace
spelling irk-123456789-1992332024-09-30T17:21:57Z Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X. Бандрівський, М.С. Нові відкриття та знахідки Статтю присвячено рідкісному типу кінської упряжі західного українського лісостепу, який представлено вудилами з привареними до них псаліями та бронзовими кільцями з петельками для фіксації ременів. На основі добре датованих аналогій з Карпатського регіону із ареалу груп Векерцуг, трансільванської та Феріджеле з урахуванням аналогічних за формою деталей упряжі цього типу з території західноподільської та черепинсько-лагодівської груп виділено подільсько-карпатський тип вузди періоду НаС2, за центральноєвропейською хронологічною шкалою. В статье рассмотрен один из редкостных типов конской упряжи западной украинской лесостепи, представленный удилами с приваренными к ним псалиями и бронзовыми кольцами с петельками для фиксации ремней. На основании хорошо датированных аналогий из карпатского региона, ареала групп Векерцуг, трансильванской и Фериджеле с учетом аналогичных по форме деталей упряжи этого типа с территории западноподольской и черепинско-лагодовской групп выделено подольско-карпатский тип узды периода НаС2 по центральноевропейской хронологической шкале. One of the rare types of harness on the west of Ukrainian Forest-steppe Zone is viewed in the article. The harness is represented by bit with cheekpieces welded and circles with loops for belts fixing. The new Podil-Carpathian type of bridle from the period HaC2 (according to Central-European chronological scale) has been singled out. That was based on well dated analogues from the Carpathian region, areas of groups named Vekertsug, Transilvanian and Firegele, and guided by similar in form details of harness of this type from the territory of West-Podil and Cherepyno- Lakodovska groups. 2005 Article Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X. / М.С. Бандрівський // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 90-93. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199233 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Нові відкриття та знахідки
Нові відкриття та знахідки
spellingShingle Нові відкриття та знахідки
Нові відкриття та знахідки
Бандрівський, М.С.
Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.
Археологія
description Статтю присвячено рідкісному типу кінської упряжі західного українського лісостепу, який представлено вудилами з привареними до них псаліями та бронзовими кільцями з петельками для фіксації ременів. На основі добре датованих аналогій з Карпатського регіону із ареалу груп Векерцуг, трансільванської та Феріджеле з урахуванням аналогічних за формою деталей упряжі цього типу з території західноподільської та черепинсько-лагодівської груп виділено подільсько-карпатський тип вузди періоду НаС2, за центральноєвропейською хронологічною шкалою.
format Article
author Бандрівський, М.С.
author_facet Бандрівський, М.С.
author_sort Бандрівський, М.С.
title Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.
title_short Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.
title_full Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.
title_fullStr Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.
title_full_unstemmed Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X.
title_sort подільсько-карпатський тип кінської упряжі vii ст. до р. x.
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2005
topic_facet Нові відкриття та знахідки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199233
citation_txt Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VII ст. до Р. X. / М.С. Бандрівський // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 90-93. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT bandrívsʹkijms podílʹsʹkokarpatsʹkijtipkínsʹkoíuprâžíviistdorx
first_indexed 2024-10-01T04:02:01Z
last_indexed 2024-10-01T04:02:01Z
_version_ 1811682764432343040
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 490 кінська упряж — один із виразних елементів археологічних культур пізнього періоду епохи бронзи — раннього заліза на усьому євразійсько- му континенті. особливо цікавим у цьому плані видається захід українського лісостепу — По-  ділля з прилеглими до нього опіллям, розточчям і Малим Поліссям, на території яких упродовж тисячоліть стикалися традиції великих цивілі- зацій сходу і Заходу. Значну увагу привертає середнє Придністров’я — основний ареал пам’яток так званої західноподільської групи, на яких вияв- лено різноманітну колекцію деталей кінської упряжі (рис. 1). Подібні за формою і функціо- нальним призначенням знахідки упряжі відомі в синхронній і територіально суміжній черепинсь- ко-лагодівській групі, яка, фактично, є північ- но-західним відгалуженням західноподільської (крушельницька 1976, с. 82—135; крушельни- цька 1985, с. 133—149). йдеться про один із специфічних атрибутів кінської упряжі із західного лісостепу періоду нас2, а саме — про бронзові кільця з петелька- ми для фіксації ременів упряжі, які з’єднували їх із псаліями. такі кільця виготовляли ливарним способом. у перерізі вони овальні або круглі, з зовнішньої сторони мають чотири або п’ять кіле- чок-петельок (рис. 2, 2—7, 9—10) або ж пласкі лопаточкоподібні виступи (рис. 2, 1, 8). уперше такі кільця на зазначеній території знайдено Ізидором Шараневичем та Михайлом грушевським під час розкопок могильника пе- ріоду раннього заліза в с. чехи (нині с. лугове Бродівського р-ну львівської обл.) (рис. 2, 1—2). Дослідники віднесли ці знахідки до висоцької культури (грушевський 1899, c. 1—22, табл. XXXI;   Szarani­ewi­cz 1931, s. 190, tabl. XXV, 24, tabl. XXV,   Íîâ³ â³äêðèòòÿ òà çíàõ³äêè © М.с. БанДрІВсЬкий, 2005 ì.ñ. áàíäð³âñüêèé Ïîä²ëüñüêî-êàðÏàòñüêèé òèÏ ê²íñüêî¯ óÏð æ² VII ñò. äî ð. õ. Статтю присвячено рідкісному типу кінської упряжі західного українського лісостепу, який представлено вудилами з привареними до них псаліями та бронзовими кільцями з петельками для фіксації ременів. На основі добре датованих аналогій з Карпатського регіону із ареалу груп Векерцуг, трансільванської та Феріджеле з урахуванням аналогічних за формою деталей упряжі цього типу з території західноподільської та черепинсько-лагодівської груп виділено по- дільсько-карпатський тип вузди періоду НаС2, за центральноєвропейською хронологічною шкалою. 45). свого часу, класифікуючи матеріали остан- ньої, т. сулімирський два згадані кільця з чехів- лугового вважав «...бронзовими браслетиками або утримувачами волосся» 1 (Suli­mi­rski­ 1931, s. 81). у 2002—2003 рр. реєстр таких знахідок по- повнився ще трьома екземплярами, виявленими під час нових розкопок курганів західноподіль- ської групи. так, біля с. теклівка кам’янець-По- дільського р-ну хмельницької обл., у кург. 3 під залишками знищених кам’яно-глиняних конс- трукцій знайдено бронзове кільце з п’ятьма пет- лями 2 (рис. 2, 3) та інші деталі кінської упряжі, зокрема, бронзову пронизку у вигляді голівки барана з наскрізними взаємоперпендикулярними отворами в основі (гуцал, гуцал, Мегей, Моги- лов 2003, с. 91, рис. 1, 2). Під час розкопок кург. 5 поблизу с. сокілець Дунаєвського р-ну хмельницької обл. автором виявлено два бронзові кільця, які знаходилися по обидва боки кам’яної вимостки-платформи (рис. 2, 4, 5). одне з кілець лежало на досить масивному скупченні кремації і зверху разом з перепаленими кістками було перекрите завалом кам’яної конструкції. обидві знахідки — це тон- кі кільця з п’ятьма кілечками-петлями, симет- рично розташованими із зовнішніх боків кілець (рис. 2, 4, 5), які були одночасно з ними відлиті в одній формі. розмір кілець разом з петелька- ми — 5,7 × 5,8 см, діаметр петельок — 0,9 см кожна, діаметр самого кільця — 4,3 × 4,4 см, товщина — 0,4—0,5 см. 1 такому визначенню суперечить замкнута форма згада- них кілець, яка не властива для браслетів, а тим більше виступи із зовнішнього боку, які унеможливлювали використання таких виробів як прикрас. 2 Функціонального призначення цього кільця автори не встановили. судячи з опублікованого рисунку і поданого на ньому масштабу, величина кільця з кург. 3 теклівки становить близько 5,5—6,0 см. Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 91 За межами українського лісостепу найближчі аналогії таким кільцям (з чотирма-п’ятьма пет- лями) відомі на території Верхнього Потис- ся в пам’ятках Torokszentmi­klos — Surjan ma Kunszentmarton — Jaksor, що їх зараховують до групи Векерцуг (Chochorowski­ 1985, s. 112, abb. 38, 4, 5) (рис. 2, 6—7), а також на пам’ятці Ai­ud у трансільванії (Vasi­li­ev 1980, pl. 16, 18) (рис. 2, 8, 9) і в групі Феріджеле (Vulpe 1967, pl. XVI, 5) (рис. 2, 10). Бронзові кільця такої форми роз- глядаються дослідниками як елемент кінської упряжі (zaumzeugri­nge). кільця, які мали по п’ять петельок із зовнішніх боків були призначені для фіксації нащічного і   Рис. 1. карта поширення деталей кінської упряжі подільсько-карпатського типу VII ст. до р. х.: 1 — чехи/лугове, 2 — теклівка, 3 — сокілець, 4 — Török- szentmi­klós, 5 — Kunszent- marton-Jaksor, 6 — Ai­ud, 7 — Curtea-de-Arges Рис. 2. Верхні й нижні кільця кінської вузди VII ст. до р. х. на заході українського лісостепу: 1 — чехи/лугове (за: Шараневич, грушевський 1899; 1900), 2 — теклівка, кург. 3 (за: гуцал, гуцал, Мегей, Могилов 2003), 4, 5 — со- кілець, кург. 5 (розкопки автора 2003 р.), 6, 7 — група Векерцуг (за: хохоровський 1985), 8, 9 — трансільванська група (за: Васильєв 1980), 10 — група Феріджеле (за а. Вульте) ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 492 намордного ременів за допомогою двох проти- лежних петельок; одну, задню, петельку вико- ристовували для поєднання з кільцем, яке ут- римувало суголовний, налобний і підборідний ремені, а дві інші петельки з’єднували ременем з двома крайніми отворами у псаліях (рис. 3). Бронзовим кільцям з петельками з зовнішньої сторони відповідали переважно залізні вудила з наглухо привареними до них стрижнеподібними псаліями. у літературі їх іноді називають векер- цугським типом (смирнова 1979, с. 50, табл. XX). Пару залізних вудил з привареними до них псалія- ми знайшла г. смірнова в кург. 2 неподалік Пере- биківців на Північній Буковині (смирнова 1979, с. 48—50, рис. 9, 4). Про те, що перебиковецькі псалії з вудилами не є імпортом, а виготовлені місцевими майстрами, свідчить стременоподібне закінчення вудил, яке в тогочасних культурних спільнотах карпато-Балканського регіону, як пра- вило, не використовували. Зростаюча кількість знахідок кінської вузди зазначеного типу в середньому Придністров’ї та прилеглих областях українського лісостепу і ймовірність їх місцевого виробництва дозволя- ють відмовитися від назви «векерцугський тип». Швидше за все, на різних територіях і в середо- вищі різних культур тут поширилася більш чи менш однотипна кінська упряж, елементами якої й були бронзові кільця з петельками та зварені одне з одним вудила з псаліями. Цей техноло- гічний прийом застосовували і на нижньому По-  дунав’ї (Феріджеле), і у трансільванії (аюд), і на наших землях, про що свідчать знахідки з кург. 2 Перебиковець на середньому Придністров’ї. Виявлення частин упряжі такого типу у вигляді двох бронзових кілець із верхнього горизон- ту поховань на могильнику у чехах-луговому (рис. 2, 1, 2) дає змогу передбачати, що суцільно з’єднані способом зварювання псалії з вудила- ми будуть виявлені також на опіллі, розточчі та Малому Поліссі, де на той час проживали носії черепинсько-лагодівської групи. отже, кінську вузду такого типу виготовляли і поширювали на нижньому Подунав’ї, Центральних карпатах і Поділлі зовсім не носії групи Векерцуг і далеко за межами території згаданої невеличкої групи населення. Цей спосіб упряжі принципово відрізнявся від кінської упряжі тогочасних меотських пле- мен Передкавказзя та гелонського (?) населення середнього Придніпров’я. тому більш справед- ливим, на наш погляд, називати цей тип кінської вузди подільсько-карпатським, епонімами для якого слугують не окрема група пам’яток, а дві природно-географічні області, на території яких цей тип вузди був найпоширенішим. основні ознаки кінської вузди подільсько- карпатського типу такі: 1) наявність пари кілець з чотирма симетрично розташованими петля- ми або лопаткоподібними виступами, якими з’єднували суголовний, налобний і підборідний ремені (так зване верхнє кільце); 2) наявність кілець з п’ятьма петлями, якими фіксували на- щічний і намордний ремені, а також за допомо- гою ще двох ременів поєднували із псаліями, а з протилежного кінця — з нижньою петлею «вер- хнього кільця» (рис. 3); 3) у поєднанні псалія з вудилами використовували специфічний техно- логічний прийом — зварювання. наведений матеріал дає підстави припускати, що між населенням Поділля, Малого Полісся і розточчя (яке ми, вслід за а. Мелюковою, іден- тифікуємо з неврами, а саму територію — з іс- торичною невридою) та племенами карпато-Ду- найського регіону (геродотові агатирси) існували тісні зв’язки і взаємовпливи культур. Інтеграція, яка пронизувала різні сфери цих двох територіаль- но-суміжних регіонів і яскравим прикладом якої є зазначений тип кінської вузди, проіснувала недов- го. її фінал припадає приблизно на кінець VI ст. до р. х., коли політичний центр скіфської держави був перенесений з Передкавказзя в українське Причорномор’я. експансіоністський характер останньої, а також низка інших зовнішніх фак- торів (перське вторгнення) змусили населення невриди і агатирське суспільство розробляти нові способи співжиття і, мабуть, нерідко — про- тистояння, із завжди неспокійним кочівницьким   світом українського степу. Рис. 3. реконструкція кінської вузди (1), (за: хохоровсь- кий 1985) та залізні вудила з привареними до них псалі- ями з кург. 2 Перебиківців (2), (за: смирнова 1979) ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 93 Грушевський М. Похоронне поле в чехах // Зап. нтШ. — львів, 1899. — т. 31. — C. 1—22. Гуцал А.Ф., Гуцал В.А., Мегей В.П., Могилов О.Д. результати досліджень курганів скіфського часу біля с. теклівка на Поділлі // археологічні відкриття в україні 2001—2002 рр. — к., 2003. — с. 91. Крушельницька Л.І. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. — к., 1976. Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами східної і Центральної європи. —   к., 1985. Смирнова Г.И. курганы у села Перебыковцы — новый могильник скифской архаики на среднем Днестре // тр. гос. Эрмитажа. — л., 1979. — т. 20. — с. 50. Chochorowski J. Di­e Vekerzug-kultur. Charakteri­sti­k der funde. — Warszawa; Krakow, 1985. Sulimirski T. Kultura wysocka. — Krakow, 1931. Szaraniewicz I. Cmentarzyska przedhi­storyczne w Czechach i­ Wysocku // Teka konserwatorska. — Lwow, 1900. Sulimirski T. Kultura wysocka. — Krakow, 1931. Vasiliev V. Sci­ti­i­ agati­rsi­ pe teri­tori­ul Romani­ei­. — Cluj; Napoca, 1980. Vulpe A. Necropola Hallstatti­ana de la Feri­gi­le. — Bucuresti­, 1967. Одержано 20.05.2004 М.С. Бандривский ПоДолЬско-карПатский тиП конской уПрЯЖи VІІ в. До р. х. В статье рассмотрен один из редкостных типов конской упряжи западной украинской лесостепи, представлен- ный удилами с приваренными к ним псалиями и бронзовыми кольцами с петельками для фиксации ремней. на основании хорошо датированных аналогий из карпатского региона, ареала групп Векерцуг, трансильван- ской и Фериджеле с учетом аналогичных по форме деталей упряжи этого типа с территории западноподоль- ской и черепинско-лагодовской групп выделено подольско-карпатский тип узды периода нас2 по центрально-  европейской хронологической шкале. M.S. Bandrivs’kyj PODIL-CARPATHIAN TYPE OF HARNESS FROM 7TH C. BC. One of the rare types of harness on the west of Ukrai­ni­an Forest-steppe Zone i­s vi­ewed i­n the arti­cle. The harness i­s represented by bi­t wi­th cheekpi­eces welded and ci­rcles wi­th loops for belts fixi­ng. The new Podi­l-Carpathi­an type of bri­dle from the peri­od HaC2 (accordi­ng to Central-European chronologi­cal scale) has been si­ngled out. That was based on well dated analogues from the Carpathi­an regi­on, areas of groups named Vekertsug, Transi­lvani­an and Fi­regele, and gui­ded by si­mi­lar i­n form detai­ls of harness of thi­s type from the terri­tory of West-Podi­l and Cherepyno-  Lakodovska groups.

Схожі ресурси