Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези»
Міжнародна наукова конференція під такою назвою відбулася 16—19 серпня 2004 р. у м. Збараж Тернопільської обл.
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199238 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 120-122. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199238 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992382024-09-30T17:26:01Z Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» Відейко, М.Ю. Хроніка Міжнародна наукова конференція під такою назвою відбулася 16—19 серпня 2004 р. у м. Збараж Тернопільської обл. 2005 Article Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 120-122. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199238 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Відейко, М.Ю. Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» Археологія |
| description |
Міжнародна наукова конференція під такою назвою відбулася 16—19 серпня 2004 р. у м. Збараж Тернопільської обл. |
| format |
Article |
| author |
Відейко, М.Ю. |
| author_facet |
Відейко, М.Ю. |
| author_sort |
Відейко, М.Ю. |
| title |
Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» |
| title_short |
Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» |
| title_full |
Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» |
| title_fullStr |
Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» |
| title_sort |
міжнародна науково-практична конференція «древні землероби європи: нові відкриття та гіпотези» |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199238 |
| citation_txt |
Міжнародна науково-практична конференція «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 120-122. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT vídejkomû mížnarodnanaukovopraktičnakonferencíâdrevnízemlerobiêvropinovívídkrittâtagípotezi |
| first_indexed |
2024-10-01T04:02:13Z |
| last_indexed |
2024-10-01T04:02:13Z |
| _version_ |
1811682776301174784 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4120
Міжнародна наукова конференція під такою на-
звою відбулася 16—19 серпня 2004 р. у м. Зба-
раж тернопільської обл. Це вже друга за останні
три роки міжнародна археологічна конференція,
проведена у цьому місті (Відейко, 2001) 1 . ор-
ганізатори заходу: Державний комітет україни
з будівництва та архітектури, Державний істо-
рико-архітектурний заповідник у м. Збараж, Інс-
титут історії матеріальної культури ран (санкт-
Петербург, росія), лабораторія (Праісторична
європа) UMR 7041, Дім археології ім. р. Жі-
нувес (Франція). у конференції взяли участь
науковці з Болгарії, Молдови, росії, україни,
Франції.
Форум археологів було присвячено 80-річ-
ному ювілею видатної дослідниці трипільської
культури к.к. черниш. усього було заявлено 24
наукові доповіді, з яких 14 виголошено.
Доповіді охоплювали широке коло питань: від
інформації про дослідження окремих пам’яток,
груп пам’яток, а також окремих категорій зна-
хідок, до проблем етнокультурних процесів у
різних регіонах трипільської культури і за її ме-
жами. Після виголошення доповідей відбувалися
їх обговорення та дискусії. тези 24 доповідей,
які отримав оргкомітет конференції, опублікова-
но (Древні землероби європи, 2004, 78 с.).
Н.М. Скакун виступила зі вступною допо-
віддю про внесок к.к. черниш у дослідження
трипільської культури, зокрема на тернопіль-
щині.
В.О. Дергачов (Молдова) доповів про неолі-
тизацію Північнопонтійської зони Балкан у кон-
тексті змін рівня чорного моря. слід зауважити,
що тема «чорноморського потопу» нині є досить
популярною, тому актуальність цієї доповіді
важко переоцінити, оскільки її підготовлено
одним із провідних фахівців у галузі вивчення
праісторії Північного Причорномор’я. Доповідач
Õðîí³êà
© М.Ю. ВІДейко, 2005
ì.Þ. â³äåéêî
ì²æíàðîäíà
íàóêîâî-Ïðàêòè×íà êîíÔåðåíö²
«äðåâí² Çåìëåðîáè ªâðîÏè:
íîâ² â²äêðèòò òà ã²ÏîòåÇè»
відзначив наявність прямого зв’язку між куль-
турною ситуацією та періодичною зміною рівня
моря. Для раннього енеоліту зафіксовано одну з
найбільших міграцій степового населення ново-
данилівського типу (культури). на думку автора,
тенденції досить чіткі, і рух населення далі від
узбережжя міг бути пов’язаний саме з наступом
моря на суходіл.
З доповіддю про формування східнотри-
пільської культури виступила О.В. Цвек. авто-
рка розглядає пам’ятки борисівського типу як
основу для формування зазначеної культури, які,
у свою чергу, поділені на чотири територіальні
групи. Подальші етапи розвитку характеризу-
ються посиленням інновацій в усіх сферах життє-
діяльності, які привели до становлення відмінної
від західних ареалів культури між Південним
Бугом та Дніпром.
Доповідь Н.Б. Бурдо було присвячено магіч-
ним символам та сакральним артефактам три-
пільської культури. Виділено вісім образів серед
жіночих антропоморфних зображень та кілька
з-поміж чоловічих. Доповідачка наголосила на
особливій ролі Місяця у символіці орнаментики
трипілля-кукутень та його зв’язок з жіночими
образами.
М.Ю. Відейко виступив з доповіддю про озбро-
єння та військову справу у племен трипільської
культури. на його думку, поширені уявлення про
винятково мирний характер давньоземлеробсь-
кого населення не відповідають даним археоло-
гічних досліджень. трипілля-кукутень постає як
культурна спільність з високим рівнем розвитку
масового виробництва найдосконаліших на той
час спеціалізованих предметів озброєння, у тому
числі металевого, і це дає підстави стверджу-
вати, що війна набувала ознак однієї із галузей
економіки. конфлікти, як вважає доповідач, пе-
реважно відбувалися між носіями трипільської
культури.
Доповідь Б.С. Жураковського, побудована на
матеріалах польових досліджень автора, була
присвячена впливу природного середовища на
1 Перша відбулася у 2001 р.
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 121
особливості сільського господарства населення
трипільської культури у лісостеповому Право-
бережжі. автор звернув увагу на зміни в госпо-
дарюванні, які відбувалися впродовж існування
трипільської культури і могли бути пов’язані зі
змінами в навколишньому середовищі.
І.Т. Кочкін доповів про дослідження три-
пільського горизонту багатошарового поселення
одаїв ІІ на Дністрі. на його думку, поселення
слід віднести до заліщицької групи етапу ВІ-ІІ
трипільської культури.
Доповідь О.В. Ларіної (Молдова) була при-
свячена унікальному пізньотрипільському по-
хованню гординештського типу біля с. нова
татарка на Дністрі (Молдова). Ця знахідка
стала підставою для характеристики поховаль-
ного обряду населення, що залишило цей тип
пам’яток, який розглядають як особливу культу-
ру гординешть-хородіштя, генетично пов’язану
з трипіллям (див. докладніше: ларина, 2003,
с. 57—80).
у доповіді Б. Матєвої (Болгарія) йшлося про
кременеві вироби з теля чешмекулак, який зна-
ходиться у Північно-східній Болгарії. Знахідки
дали змогу реконструювати процес виробництва
та номенклатуру виробів. Це, у свою чергу, дало
змогу з’ясувати, що мешканці селища займалися
землеробством, виготовленням речей зі шкіри,
дерева, кістки.
В.І. Олійник доповів про результати архе-
ологічного обстеження пам’яток трипільської
культури в нижній течії р. серет, у результаті
якого виявлено поселення касперівського типу
в районі с. лисичники (укріплене), голігради.
опису мініатюрного посуду із розкопок
поселення незвисько, що зберігається у Де-
ржавному ермітажі, присвятили свою доповідь
Н.В. Риндюк та О.Г. Старкова (росія). серія із 9
мініатюрних посудин, виявлених у трьох різних
житлах, походить із горизонту, який датовано
етапом ВІІ.
спільна доповідь Н.М. Скакун (росія),
А. Самзун (Франція) та Б. Матєвої (Болгарія)
висвітлила проблему нових технологій у кре-
менеобробному виробництві доби розвинено-
го трипілля за матеріалами поселення Бодаки.
одним із найбільших технологічних досягнень
цього періоду, на їхню думку, стало не лише
вдосконалення техніки розколювання сировини,
а й поширення так званої струменевої ретуші,
яку робили із застосуванням металевих (мідних)
знарядь. Прогрес у кременеобробці став підґрун-
тям для розвитку галузі та сприяв поширенню
готових виробів за межі трипільської культури.
Дослідженням на трипільському поселенні
Збручанське присвятили доповідь М.П. Соха-
цький та О.В. Дудар. на думку доповідачів, це
поселення, що належало до шипинецької групи,
було вихідним пунктом міграції трипільського
населення із Подністров’я на середнє Побуж-
жя і Волинь.
Про визначення місця поселення Бодаки
в системі енеоліту Волині та Верхнього По-
дністров’я йшлося у доповіді Т.М. Ткачука. ав-
тор вважає, що Бодаки належать до першої фази
шипинецької групи, але в його комплексі зафік-
совано компоненти, властиві мерешовській фазі
раковецької групи, а також певне місце займа-
учасники конференції на екскурсії у печері Вертеба. у центрі — М.П. сохацький,
директор Борщівського обласного археологічного музею
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4122
ють імпорти культур Малиця та люблінсько-во-
линської мальованої кераміки. З огляду на це,
комплекс поселення Бодаки є важливим дже-
релом для виявлення динаміки зв’язків різних
енеолітичних культур на Волині.
О.О. Бритюк доповів про нові кременедобувні
пам’ятки у басейні сіверського Донця. автор пере-
конаний, що тут існували спеціалізовані майстерні,
де проводили первинну обробку кременю, який
використовували на найближчих поселеннях.
Після виголошення доповідей було органі-
зовано екскурсію до Борщівського обласного
археологічного музею та його філії — печери
Вертеба, розташованої біля с. Більче-Золоте.
учасники конференції оглянули експозицію му-
зею та ознайомилися з матеріалами, здобутими
працівниками музею під час проведення архео-
логічних досліджень на тернопільщині. Відві-
дання Вертеби дало змогу оцінити результати
археологічних досліджень працівників музею, а
також створеної підземної експозиції, яка скла-
дається з ділянки розчищеного культурного шару
і діорами. екскурсійний маршрут, прокладений
лабіринтами печери, нині становить понад 500
м. Після відвідання печери учасники конференції
побували в с. Монастирьох, де оглянули цікавий
культовий комплекс над р. серет.
Проведення другої конференції у м. Збараж —
наочний приклад створення взаємовигідної тра-
диції міжнародних регіональних тематичних на-
укових форумів, присвячених давнім культурам
доби неоліту та енеоліту, які сприяють не лише
контактам учених з різних країн, а й поступу у
вивченні давньої історії та археології.
Відейко М.Ю. Міжнародна конференція в Збаражі // археологічні відкриття в україні 2001 року. — к., 2002.
Древні землероби європи: нові відкриття та гіпотези. тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., м. Збараж, 16—19
серпня 2004 р. — Збараж; тернопіль, 2004.
Ларина О. Позднетрипольское погребение гординештского типа на Днестре // Interferente cultural-chronologice
in spatiul Nord-Pontic. — Chisinau, 2003. — с. 57—80.
Одержано 03.04.2005
|