Друга Судацька міжнародна наукова конференція
13—16 вересня 2004 р. на базі відділу Національного заповідника «Софія Київська» — «Судацька фортеця» відбулася Друга Судацька міжнародна наукова конференція, присвячена, як і низка інших наукових та культурно-масових заходів, знаменній події — 70-річчю заснування Національного заповідника «Софія ки...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199257 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Друга Судацька міжнародна наукова конференція / І.Є. Марголіна // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 96-97. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199257 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992572024-10-01T13:52:20Z Друга Судацька міжнародна наукова конференція Марголіна, І.Є. Хроніка 13—16 вересня 2004 р. на базі відділу Національного заповідника «Софія Київська» — «Судацька фортеця» відбулася Друга Судацька міжнародна наукова конференція, присвячена, як і низка інших наукових та культурно-масових заходів, знаменній події — 70-річчю заснування Національного заповідника «Софія київська». 2006 Article Друга Судацька міжнародна наукова конференція / І.Є. Марголіна // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 96-97. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199257 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Марголіна, І.Є. Друга Судацька міжнародна наукова конференція Археологія |
| description |
13—16 вересня 2004 р. на базі відділу Національного заповідника «Софія Київська» — «Судацька фортеця» відбулася Друга Судацька міжнародна наукова конференція, присвячена, як і низка інших наукових та культурно-масових заходів, знаменній події — 70-річчю заснування Національного заповідника «Софія київська». |
| format |
Article |
| author |
Марголіна, І.Є. |
| author_facet |
Марголіна, І.Є. |
| author_sort |
Марголіна, І.Є. |
| title |
Друга Судацька міжнародна наукова конференція |
| title_short |
Друга Судацька міжнародна наукова конференція |
| title_full |
Друга Судацька міжнародна наукова конференція |
| title_fullStr |
Друга Судацька міжнародна наукова конференція |
| title_full_unstemmed |
Друга Судацька міжнародна наукова конференція |
| title_sort |
друга судацька міжнародна наукова конференція |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199257 |
| citation_txt |
Друга Судацька міжнародна наукова конференція / І.Є. Марголіна // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 96-97. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT margolínaíê drugasudacʹkamížnarodnanaukovakonferencíâ |
| first_indexed |
2024-10-02T04:02:10Z |
| last_indexed |
2024-10-02T04:02:10Z |
| _version_ |
1811773371165179904 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 196
13—16 вересня 2004 р. на базі відділу національ-
ного заповідника «софія київська» — «судацька
фортеця» відбулася Друга судацька міжнарод-
на наукова конференція, присвячена, як і низка
інших наукових та культурно-масових заходів,
знаменній події — 70-річчю заснування націо-
нального заповідника «софія київська».
створення заповідника та його багаторічна
плідна праця за підтримки Держбуду україни
започаткували нові напрями музейної діяль-
ності в україні, що дало змогу розв’язати складні
пам’ятко-охоронні, науково-дослідні та науково-
реставраційні питання. аналізуючи пройдений
шлях, можна констатувати, що за 70 років із не-
великого музею у 1934 р. заповідник перетворився
на значний музейний осередок світового значення,
який відвідало понад 50 млн туристів. указом Пре-
зидента україни від 11 жовтня 1994 р. за № 587
«софії київській» надано статус національного
закладу культури. світова громадськість високо
оцінила діяльність заповідника з охорони та рес-
таврації пам’яток: у 1987 р. Міжнародним журі
гамбурзького фонду Фрн йому було присудже-
но «Європейську Золоту медаль за збереження
історичних пам’яток», у 1990 р. софійський со-
бор хІ ст. із комплексом монастирських споруд
хVІІІ ст. на його території внесено до списку
всесвітньої спадщини Юнеско.
утворення софійського заповідника в 1934 р.
було обумовлено насамперед прагненням збе-
регти унікальні історико-архітектурні пам’ятки.
саме такою пам’яткою хІ ст. є софійський собор з
архітектурним ансамблем монастирських споруд
хVІІІ ст., що його оточували. Згодом до складу
заповідника увійшли надзвичайно цінні пам’ятки-
музеї — андріївська церква хVІІІ ст., Золоті во-
рота хІ ст.; з 1958 р. філіалом заповідника став
музей «судацька фортеця», розташований на те-
риторії ар крим, який містить ансамбль пам’яток
архітектури VІ—хV ст. у 1965 р. до складу
«софії київської» увійшла унікальна пам’ятка
історії та архітектури хІІ ст. — кирилівська цер-
ква, проте музеєм вона стала ще в 1929 р., тобто
© І.Є. МарголІна, 2006
Õðîí³êà
².ª. ìàðãîë³íà
äðóãà ñóäàöüêà ì²æíàðîäíà
íàóêîâà êîíÔåðåíö²
у 2004 р. виповнилося 75 років з дня створення
музею-заповідника «кирилівська церква». Це ще
одна визначна подія національного та світового
значення.
Вік і цінність перелічених пам’яток-музеїв
потребують особливих умов їх експлуатації,
до-тримання пам’ятко-охоронних правил, про-
ведення науково-дослідної роботи, одним із на-
прямів якої є наукові конференції, що регулярно
проводяться у Заповіднику з 2000 р. традиційни-
ми стали київські «софійські читання» і судацькі
міжнародні наукові конференції.
Відкриття судацької міжнародної наукової
конференції розпочалося вітальною промовою
заступника генерального директора з наукової
роботи к. і. н. І.Є. Марголіної. науковий форум
привітали головний спеціаліст Департаменту
розвитку реального сектору економіки секре-
таріату кабінету Міністрів україни В.л. Іськов,
заступник голови Державної служби охорони
культурної спадщини Міністерства культури і
туризму україни Є.а. ліньова із врученням ад-
ресного вітання від голови Державної служби
охорони культурної спадщини М.М. кучерука,
голова асоціації заповідників та музеїв криму
В.П. Пересунько із врученням пам’ятного пода-
рунка (керамічна ваза із зображенням судацької
фортеці та написом «Процветание в единстве»),
директор національного заповідника «херсонес
таврійський» л.В. Марченко, завідувач відділу
«судацька фортеця» національного заповідника
«софія київська» о.М. Фарбей.
тематика конференції охоплювала широкий
спектр питань з археології, історії, культури
Причорномор’я, криму, Візантії, україни-русі
від античності до нашого часу; проблеми охоро-
ни й музеєфікації пам’яток історії та культури. За
результатами роботи конференції видано збірник
наукових праць.
наукові виступи, дискусії, обмін думками від-
бувалися на високому рівні. Пролунали змістовні,
цікаві доповіді й повідомлення. судацька конферен-
ція, започаткована у 2002 р., набула популярності та
визнання. Якщо у 2002 р. у ній взяли участь 78 на-
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 97
уковців, то цього року на запрошення національно-
го заповідника «софія київська» відгукнулися вже
понад 200 вчених з україни, росії, Молдови, Бол-
гарії, серед яких 8 докторів та 28 кандидатів наук.
Це є підтвердженням гідного наукового статусу та
широкого резонансу судацької конференції.
результатом роботи конференції є введення
до наукового обігу здобутків новітніх дослі-
джень з архітектури, історії, археології, мистец-
твознавства, культури Причорномор’я, криму,
Візантії, україни-русі від античності до нашого
часу, а також проблем охорони й музеєфікації
пам’яток історії та культури.
Одержано 08.03.2005
28 червня 2005 р. у м. Пятра-нямц (румунія) уро-
чисто відкрито Музей кукутень — музей мистец-
тва археологічної культури, яка існувала на тери-
торії цієї країни в V—iV тис. до н. е. на урочисте
відкриття музею було запрошено багато гостей:
представників музеїв та установ, науковців із Мол-
дови та україни, а також членів Міжнародного
центру досліджень культури кукутень.
Ідея створення музею виникла багато років
тому, адже значення культури кукутень для дав-
ньої історії важко переоцінити, як і унікальні
колекції керамічних виробів, зібрані в музеях
румунії. раніше, щоб ознайомитися з найви-
датнішими раритетами, потрібно було не лише
знати про їх існування, а й витратити чимало
часу на відвідання понад десятка музеїв по всій
країні — від Бухареста до сучави.
утім, час від часу влаштовували виставки, де
ці речі збирали разом. найвідоміша і найбільша з
них відбулася в афінах 1998 р. під назвою: «ку-
кутень — остання велика цивілізація мідного
віку в старій Європі» (Mantu, dumitroaia, 1997).
Велике значення для пропаганди мистецтва ку-
кутень мали також монографії, видані свого часу
В. Думітреску (dumitrescu 1980).
Шлях від ідеї до відкриття музею подолало
музейне об’єднання в давньому місті Пятра-
нямц, розташованому біля підніжжя карпат. Міс-
цевий археологічний музей, який є провідним у
об’єднанні понад 15 місцевих музеїв, має тривалу
історію та одну з найбільших у румунії експози-
цій (не кажучи вже про колекції у фондах) старо-
житностей культури кукутень, що займає половину
першого поверху музею, а це вісім залів — із 28
наявних (complexul Muzeal judeteal neamt). З
цього музею походила більшість раритетів, які
© М.Ю. ВІДеЙко, 2006
â²äêðèòî ÏåðØèé ìóÇåé êóêóòåíü
прикрашали афінську виставку, і саме вони лягли
в основу експозиції музею кукутень.
Проте новий музей — це не лише нова експо-
зиція, а й нове приміщення. обставини склалися
так, що 2004 р. міська громада Пятра-нямц отри-
мала від національного банку румунії приміщен-
ня його місцевої філії. Це садиба в історичному
центрі міста, основну частину якої займає будівля
банку, споруджена в 30-ті рр. хх ст. за проектом
відомого архітектора р. Боломея у неоготичному
стилі з використанням місцевих архітектурних
традицій доби середньовіччя. Для облаштування
музею довелося переобладнати операційну залу
банку та його робочі приміщення (dumitroaia,
preotoeasa, Munteanu, nicola 2005, s. 69—71).
Про колишній інтер’єр нагадує лише вбудова-
ний сейф у першому залі музею. За його ґратами
та масивними металевими дверима на метале-
вих полицях тепер зберігаються не золоті зливки
чи стоси банкнот, а керамічні вироби культури
кукутень. Це символічно вказує не лише на їх
історичну, а й матеріальну цінність як національ-
ного надбання держави.
найбільшою проблемою під час створення
музею стало укомплектування його експонатами.
Позаяк йшлося про музей усієї культури Куку-
тень, то його колекція за репрезентативністю
мала бути значно ширшою за ті фонди, що були
у розпоря-дженні археологічного музею Пятра-
нямц. Вихід із становища підказала практика
археологічних виставок, особливо міжнарод-
них, для яких експонати, як правило, відбира-
ють фахівці-музейники та науковці з колекцій
багатьох музеїв, фондів дослідницьких установ,
приватних зібрань для тимчасового експону-
вання. Після згортання експозиції ці речі по-
вертають до «рідних» музеїв. Престиж участі у
ì.Þ. â³äåéêî
|