Відкрито перший музей Кукутень
28 червня 2005 р. у м. Пятра-Нямц (Румунія) урочисто відкрито Музей Кукутень — музей мистецтва археологічної культури, яка існувала на території цієї країни в V—IV тис. до н. е....
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199258 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відкрито перший музей Кукутень / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 97-100. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199258 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992582024-10-01T13:52:27Z Відкрито перший музей Кукутень Відейко, М.Ю. Хроніка 28 червня 2005 р. у м. Пятра-Нямц (Румунія) урочисто відкрито Музей Кукутень — музей мистецтва археологічної культури, яка існувала на території цієї країни в V—IV тис. до н. е. 2006 Article Відкрито перший музей Кукутень / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 97-100. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199258 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Відейко, М.Ю. Відкрито перший музей Кукутень Археологія |
| description |
28 червня 2005 р. у м. Пятра-Нямц (Румунія) урочисто відкрито Музей Кукутень — музей мистецтва археологічної культури, яка існувала на території цієї країни в V—IV тис. до н. е. |
| format |
Article |
| author |
Відейко, М.Ю. |
| author_facet |
Відейко, М.Ю. |
| author_sort |
Відейко, М.Ю. |
| title |
Відкрито перший музей Кукутень |
| title_short |
Відкрито перший музей Кукутень |
| title_full |
Відкрито перший музей Кукутень |
| title_fullStr |
Відкрито перший музей Кукутень |
| title_full_unstemmed |
Відкрито перший музей Кукутень |
| title_sort |
відкрито перший музей кукутень |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199258 |
| citation_txt |
Відкрито перший музей Кукутень / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 97-100. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT vídejkomû vídkritoperšijmuzejkukutenʹ |
| first_indexed |
2024-10-02T04:02:12Z |
| last_indexed |
2024-10-02T04:02:12Z |
| _version_ |
1811773372981313536 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 97
уковців, то цього року на запрошення національно-
го заповідника «софія київська» відгукнулися вже
понад 200 вчених з україни, росії, Молдови, Бол-
гарії, серед яких 8 докторів та 28 кандидатів наук.
Це є підтвердженням гідного наукового статусу та
широкого резонансу судацької конференції.
результатом роботи конференції є введення
до наукового обігу здобутків новітніх дослі-
джень з архітектури, історії, археології, мистец-
твознавства, культури Причорномор’я, криму,
Візантії, україни-русі від античності до нашого
часу, а також проблем охорони й музеєфікації
пам’яток історії та культури.
Одержано 08.03.2005
28 червня 2005 р. у м. Пятра-нямц (румунія) уро-
чисто відкрито Музей кукутень — музей мистец-
тва археологічної культури, яка існувала на тери-
торії цієї країни в V—iV тис. до н. е. на урочисте
відкриття музею було запрошено багато гостей:
представників музеїв та установ, науковців із Мол-
дови та україни, а також членів Міжнародного
центру досліджень культури кукутень.
Ідея створення музею виникла багато років
тому, адже значення культури кукутень для дав-
ньої історії важко переоцінити, як і унікальні
колекції керамічних виробів, зібрані в музеях
румунії. раніше, щоб ознайомитися з найви-
датнішими раритетами, потрібно було не лише
знати про їх існування, а й витратити чимало
часу на відвідання понад десятка музеїв по всій
країні — від Бухареста до сучави.
утім, час від часу влаштовували виставки, де
ці речі збирали разом. найвідоміша і найбільша з
них відбулася в афінах 1998 р. під назвою: «ку-
кутень — остання велика цивілізація мідного
віку в старій Європі» (Mantu, dumitroaia, 1997).
Велике значення для пропаганди мистецтва ку-
кутень мали також монографії, видані свого часу
В. Думітреску (dumitrescu 1980).
Шлях від ідеї до відкриття музею подолало
музейне об’єднання в давньому місті Пятра-
нямц, розташованому біля підніжжя карпат. Міс-
цевий археологічний музей, який є провідним у
об’єднанні понад 15 місцевих музеїв, має тривалу
історію та одну з найбільших у румунії експози-
цій (не кажучи вже про колекції у фондах) старо-
житностей культури кукутень, що займає половину
першого поверху музею, а це вісім залів — із 28
наявних (complexul Muzeal judeteal neamt). З
цього музею походила більшість раритетів, які
© М.Ю. ВІДеЙко, 2006
â²äêðèòî ÏåðØèé ìóÇåé êóêóòåíü
прикрашали афінську виставку, і саме вони лягли
в основу експозиції музею кукутень.
Проте новий музей — це не лише нова експо-
зиція, а й нове приміщення. обставини склалися
так, що 2004 р. міська громада Пятра-нямц отри-
мала від національного банку румунії приміщен-
ня його місцевої філії. Це садиба в історичному
центрі міста, основну частину якої займає будівля
банку, споруджена в 30-ті рр. хх ст. за проектом
відомого архітектора р. Боломея у неоготичному
стилі з використанням місцевих архітектурних
традицій доби середньовіччя. Для облаштування
музею довелося переобладнати операційну залу
банку та його робочі приміщення (dumitroaia,
preotoeasa, Munteanu, nicola 2005, s. 69—71).
Про колишній інтер’єр нагадує лише вбудова-
ний сейф у першому залі музею. За його ґратами
та масивними металевими дверима на метале-
вих полицях тепер зберігаються не золоті зливки
чи стоси банкнот, а керамічні вироби культури
кукутень. Це символічно вказує не лише на їх
історичну, а й матеріальну цінність як національ-
ного надбання держави.
найбільшою проблемою під час створення
музею стало укомплектування його експонатами.
Позаяк йшлося про музей усієї культури Куку-
тень, то його колекція за репрезентативністю
мала бути значно ширшою за ті фонди, що були
у розпоря-дженні археологічного музею Пятра-
нямц. Вихід із становища підказала практика
археологічних виставок, особливо міжнарод-
них, для яких експонати, як правило, відбира-
ють фахівці-музейники та науковці з колекцій
багатьох музеїв, фондів дослідницьких установ,
приватних зібрань для тимчасового експону-
вання. Після згортання експозиції ці речі по-
вертають до «рідних» музеїв. Престиж участі у
ì.Þ. â³äåéêî
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 198
виставці та прибутки розподіляють пропорційно
внеску кожної установи у проект.
таким чином, музейні установи зацікавлені у
наданні якнайкращих експонатів, адже отриму-
ють від подібних спільних акцій не лише певний
зиск, але ще й непогану рекламу, зокрема й на
міжнародному рівні. саме цю випробувану схе-
му було задіяно під час створення музею куль-
тури кукутень у Пятра-нямц.
Дев’ять державних музеїв (з міст Бакеу, суча-
ва, Ботошань, онешть, Бухарест, Васлуй, таргу
Фрумос, Яси) та приватна фундація «кукутень
у ІІІ тисячолітті» (докладніше див.: dumitroaia,
preotoeasa, Munteanu, nicola 2005, s. 175) надали
свої найвидатніші раритети для створення експо-
зиції. Перед експонуванням усі предмети пройшли
реставрацію і були сфотографовані. Чудові знімки
стали окрасою інтер’єру музею. Фотографії до-
помагають краще роздивитися окремі експонати,
особливо невеликих розмірів.
До того ж із колекцією можна детально ознайо-
митися завдяки виданому ілюстрованому каталогу,
що містить 191 позицію, описи понад 300 речей,
адже під одним номером можуть бути комплек-
си із багатьох предметів (dumitroaia, preotoeasa,
Munteanu, nicola 2005, s. 81—161). Це насамперед
керамічні вироби: посуд, антропоморфні та зоомор-
фні статуетки, моделі жител. Представлено також
виготовлені з металу та інших матеріалів прикра-
си, культові речі, амулети. Виставлено кілька так
званих культових комплексів: набори статуеток,
посуду та інших виробів, знайдених разом.
тематично експозицію розділено на дві части-
ни. Перший поверх відведено під керамічні вироби
та посуд великих розмірів. на другому виставлено
пластику — антропоморфну та зооморфну, куль-
тові комплекси, амулети, фігуративні посудини та
інші унікальні вироби. усі речі датовано початком
V тис. до н. е. (культура Прекукутень) — середи-
ною iV тис. до н. е. (культура кукутень).
Відповідно до розмірів та характеру предметів
було підібрано вітрини та освітлення. При цьому
кількість предметів у вітрині обмежена, а деякі
речі можна оглянути з різних боків. Посуд вистав-
лено у вітринах, розміщених посеред зали, що
дає змогу роздивитися прикрашений розписом
виріб з усіх боків. освітлення акцентує увагу
на окремих деталях, наприклад на зображеннях
людей і тварин, якими іноді прикрашено стінки
посудин.
у музеї панує справжня мистецька атмосфе-
ра, що якнайкраще сприяє зосередженому спо-
гляданню кожного твору. Високий, піднесений
настрій створює музичний супровід із творів
класичної музики (у кожному залі встановлено
датчики руху: з появою відвідувача вмикаються
музика й освітлення).
До складу експозиції входить невелика зала,
в якій представлено основні віхи дослідження
культури кукутень з часу її відкриття — 1884 р.
тут виставлено портрети дослідників, види міс-
ць археологічних розкопок, найважливіші ви-
дання. книжки експонуються як у вітрині, так і
в старовинній шафі. тут кожен відвідувач може
побачити, що наукові праці, присвячені культурі
кукутень, складають цілу бібліотеку.
експозицію музею доповнює невелика лек-
ційна зала, у якій за допомогою комп’ютерного
обладнання демонструють фототеку, що містить
численні зображення місць археологічних до-
сліджень, знахідок не лише із розкопок культури
кукутень, а й трипільської, взяті переважно з
виданої 2004 р. у києві двотомної «енциклопедії
трипільської цивілізації». отже, у музеї можна
ознайомитися зі стародавніми шедеврами, наразі
не представленими в експозиції.
крім музею, у новому приміщенні працюва-
тиме наукова та просвітницька установа «Між-
народний центр досліджень культури кукутень».
створена 1995 р., вона об’єднує дослідників із ба-
гатьох європейських країн, у тому числі україни.
Центр організовує та проводить фундаментальні
наукові дослідження, зокрема міждисциплінарні;
працює над створенням великої бібліографічної
бази; влаштовує міжнародні наукові конференції,
видання літератури та виставки, присвячені до-
слідженням культури кукутень; здійснює обмін
науковою інформацією, фахівцями та публікаці-
Будівля Музею кукутень у м. Пятра-нямц
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 99
ями; поширює дані про результати досліджень
у засобах масової інформації.
Центр видав низку публікацій із розкопок
поселень культури кукутень, окремих категорій
матеріалів, зокрема антропоморфної пластики
культур кукутень та трипільської. серед нау-
кових тем, які розробляє центр, — «торгівля
і обмін в кукутень-трипільській спільності»
(international research center of cucuteni culture,
р. 1). Його діяльність — проведення конферен-
цій, видання наукових праць — досить доклад-
но описано в каталозі музею, відкриття якого,
зауважимо, також відбулося за підтримки й
участі центру (dumitroaia, preotoeasa, Munteanu,
nicola 2005, s. 26—57).
Після відкриття експозиції під час спілкуван-
ня з керівництвом музею виникла ідея організу-
вати виставку шедеврів кукутень у києві ще цьо-
експозиція першого (а) і другого (б) поверхів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1100
12 травня 2005 р. у приміщенні археологічного
музею Іа нан україни відбулася презентація
виставки «акерман—очаків-2004».
Виставку організовано та проведено завдяки
спільним зусиллям співробітників Інституту ар-
хеології нан україни (Міжнародної Південної
середньовічної експедиції (керівник — к. і. н.
с.о. Біляєва) та відділу «археологічний музей»
Інституту археології нан україни (завідувач —
к. і. н. л.В. кулаковська)) та за сприяння і під-
тримки Посольства республіки туреччина в ук-
раїні. експозицію відкрили директор Інституту
археології нан україни академік П.П. толочко
та Віце-прем’єр, Міністр закордонних справ ту-
реччини Його Високість пан абдуллах гюль.
на презентації були присутні: посол туреччини
в україні Б. Джанкорель з дружиною, члени офі-
ційної урядової делегації, яка супроводжувала
Віце-прем’єра туреччини в україні, посли алжи-
ру, аргентини, Бельгії, Великої Британії, греції,
Єгипту, Ізраїлю, Ірану, Італії, канади, китаю,
литви, норвегії, Японії, представник Ватикану;
заступник Міністра культури та туризму украї-
ни о. костенко та представники відділів Мініс-
терства, голова Державної адміністрації з питань
туризму В. Цибух, академік-секретар Відділення
ІФП нан україни о. онищенко, директор Му-
зею історії києва т. хоменко, директор Музею
гетьманства г. Ярова, директор Центрального
музею Збройних сил україни В. карпов, ди-
ректор Центру пам’яткознавства нан україни
о. титова, Директор національного науково-
природничого музею нан україни академік
© с.о. БІлЯЄВа, л.І. ІВанЧенко,
л.В. кулакоВсЬка, о.Є. ФІалко, 2006
Є. Шнюков, члени дирекції та вченої ради Інс-
титуту археології нан україни, співробітники
Міжнародної Південної середньовічної експе-
диції та інші гості. Відкриття експозиції висвіт-
лювали засоби масової інформації.
на виставці було представлено нові археоло-
гічні матеріали з розкопок 2004 р. та найцікавіші
знахідки попередніх років із визначних пам’яток
історії та культури — акерманської фортеці у
м. Білгород-Дністровський одеської обл. та іс-
торичного центру м. очаків Миколаїв-ської обл.
розкопки здійснювала Міжнародна Південна
середньовічна експедиція Іа нан україни за
фінансової підтримки тІка.
Виставка відбувалася в залі слов’янської та
середньовічної археології музею, тому вона дуже
вдало вписалася в основну постійно діючу му-
зейну експозицію. експонати виставки було
поділено на три рівновеликі частини: археоло-
гічні знахідки, фотоматеріали та наукові праці,
що висвітлюють здобутки експедиції.
археологічну частину експозиції було представ-
лено колекцією з-понад 250 знахідок, переважно
XV—XViii ст., із металу, кераміки, скла, кістки.
До нумізматичного зібрання увійшло 96 монет
із різних металів, переважну більшість яких стано-
вили монети османського часу — мідні, бронзові
та срібні. репрезентовано також татарські, мол-
давські, російські та західноєвропейські гроші, мо-
нети османської імперії тощо. особливий інтерес
викликала унікальна знахідка золотої османської
монети 1595 р. Мехмеда iii — сина Мюрата Ш,
карбування константинополя (Істамбула).
репрезентативною була колекція різно-
манітних прикрас зі срібла та бронзи, а також
Complexul Muzeal judeteal neamt//http://www.neamt.ro/cmj/
Dumitrescu V. arta culturi cucuteni. — bucuresti, 1980.
Dumitroaia Gh., Preotoeasa, Munteanu R., Nocola D. primul muzeu cucuteni din romania. — piatra-neamt: editura
Foton, 2005. — S. 69—71.
International research center of cucuteni culture — presentation. — http://www.neamt.ro/cmj/istorie/piatra-neamt/
Mantu C.-M., Dumitroaia Gh. the Last Great chalcolithic civilization of europe. — bucuresti, 1997.
Одержано 11.08.2005
го року. розуміючи, що подорож самих раритетів за
кордон є справою складною — і організаційно,
і фінансово — вирішено відправити в україну
масштабну фотовиставку, яка б дала змогу озна-
йомитися з кукутенськими скарбами на землі
трипільців.
âèñòàâêà «àêåðìàí—î×àê²â-2004»
ñ.î. á³ëÿºâà, ë.². ²âàí÷åíêî, ë.â. êóëàêîâñüêà, î.ª. Ô³àëêî
|