Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів»
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» відбувся у м. Керч 15—16 серпня 2005 р.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199261 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» / В.М. Зінько // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 103-107. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199261 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992612024-10-01T13:52:54Z Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» Зінько, В.М. Хроніка Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» відбувся у м. Керч 15—16 серпня 2005 р. 2006 Article Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» / В.М. Зінько // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 103-107. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199261 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Зінько, В.М. Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» Археологія |
| description |
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» відбувся у м. Керч 15—16 серпня 2005 р. |
| format |
Article |
| author |
Зінько, В.М. |
| author_facet |
Зінько, В.М. |
| author_sort |
Зінько, В.М. |
| title |
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» |
| title_short |
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» |
| title_full |
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» |
| title_fullStr |
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» |
| title_sort |
міжнародний колоквіум «античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199261 |
| citation_txt |
Міжнародний колоквіум «Античне місто: проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів» / В.М. Зінько // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 103-107. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT zínʹkovm mížnarodnijkolokvíumantičnemístoproblemizberežennâarhítekturnoarheologíčnihkompleksív |
| first_indexed |
2024-10-02T04:02:19Z |
| last_indexed |
2024-10-02T04:02:19Z |
| _version_ |
1811773380156719104 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 103
відзначимо «радіовуглецеве датування і датуван-
ня типологічне — випадок тшцінецького куль-
турного кола» (виголосили Пшемислав Мака-
рович і Яцек Гурський), «Безумовне датування
оборонного поселення початку епохи бронзи у
хрущеві, гміна Шмігель, повіт кошчан, Вели-
копольща» (Януш Чебрещук, Йоханес Мюлер),
«Вік календарних кордонів голоценових хроно-
зон, встановлених Мангерудом та іншими в радіо-
вуглецевих роках» (Дорота Налепка, Адам
Валанус), «Визначення співвідношення глиби-
ни до віку у профілях Жерібар (Іран) на основі
радіовуглецевих дат і кореляції палінологічних»
(Адам Валанус, Кристина Василікова).
у доповіді Л.Г. Мацкевого «Датування за 14с
і проблеми хронології печерних пам’яток доби
палеоліту та мезоліту заходу україни» було про-
аналізовано 34 дати київської та гронінгенської
лабораторій. Ці хронологічні показники зіставлені
приблизно із 60 датами позапечерних пам’яток
регіону, виконаних, крім уже згаданих інституцій,
лабораторіями геологічного інституту (Москва),
сибірського відділення ан срср (новосибірськ),
ленінградського відділення Інституту археології
ан срср, ленінградського університету та інших
установ. Діапазон аналізованих некаліброваних
і каліброваних дат коливається від 45600 ± 450
Вр до 4821—4809 Вс. Важливо, що найдавніший
хронологічний показник із мустьєрсько-левалу-
азького поселення із рештками скелетів неандер-
тальців із грота Прийма І, як і більшість інших дат
багатьох пам’яток, відповідає і суттєво доповнює
висновки комплексного інтердисциплінарного
аналізу їх віку.
Повідомлення Т.М. Ткачука та І.Т. Кочкіна
«радіовуглецеве датування пам’яток середнього
етапу трипілля з маліцькими імпортами у Пів-
нічно-східному Передкарпатті» ґрунтувалося на
низці дат, отриманих київською лабораторією.
серед цих хронологічних показників, окрім от-
риманих на основі аналізу кісток, є й датування
за фрагментами кухонної кераміки зі значним
вмістом органіки.
на конференції відбулася жвава дискусія, у
якій взяли участь, окрім доповідачів, і численні
слухачі, що є звичайним явищем на подібних
наукових зібраннях у Польщі.
Щиро вітаємо організаторів конференції, які
провели нараду з украй актуальних і дискусій-
них проблем сучасної історичної науки про дав-
нє минуле. Протягом засідань відносно невелике
приміщення, в якому проходило зібрання, було
вщент заповнене від початку і до завершення
роботи конференції, що буває нечасто. оргкомі-
тет взяв на себе відповідальність надавати до-
повідачам від 10 до 90 хв. на виступ, а дискусія
взагалі не регламентувалася. Відзначимо й ви-
сокий рівень технічного забезпечення, що дало
змогу демонструвати фолії, слайди, комп’ютерні
програми, інші засоби ілюстрування доповідей.
у цілому, ініціативу Жешівського університету
необхідно підтримати й висловити сподівання,
що таку добру справу буде продовжено.
Одержано 30.03.2005
Міжнародний колоквіум «античне місто: про-
блеми збереження архітектурно-археологічних
комплексів» відбувся у м. керч 15—16 серпня
2005 р. організували цей семінар Інститут ар-
хеології нан україни, республіканський комі-
тет з охорони культурної спадщини автономної
республіки крим, керченський державний іс-
торико-культурний заповідник і Фонд «Демет-
ра». Засідання в новому конференц-залі Фонду
«Деметра» відкрили голова українських антико-
знавців чл.-кор. нан україни проф. с.Д. кри-
© В.М. ЗІнЬко, 2006
ì²æíàðîäíèé êîëîêâ²óì
«àíòè×íå ì²ñòî: Ïðîáëåìè Çáåðåæåíí
àðõ²òåêòóðíî-àðõåîëîã²×íèõ êîìÏëåêñ²â»
жицький і директор керченського заповідника
П.І. Іваненко.
у вступному слові голова оргкомітету ко-
локвіуму с.Д. крижицький наголосив, що анти-
чні міста Боспор, херсонес і ольвія є органічною
частиною історико-культурної спадщини украї-
ни і становлять значний інтерес не лише з цього
погляду, а й у контексті загальноєвропейської
античної культури, розвиток якої відбувався в
умовах варварського оточення. Дослідження цих
об’єктів триває понад два століття, але особливо
вони пожвавились в останню чверть минулого
â.ì. dzíüêî
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1104
століття, коли було відкрито низку важливих
пам’яток і, як результат, актуалізовано питання
щодо їхнього збереження. останнє набуває особ-
ливо великого значення з огляду на активізацію
сучасної антропогенної діяльності, що призво-
дить до загибелі сотень пам’яток культури. отже,
необхідно зробити все можливе для збереження
об’єктів, що розкопуються. В україні, крім суто
організаційних і фінансових проблем, ситуація
ускладнюється відсутністю установ, що спеціалі-
зуються в галузі консервації і реставрації архітек-
турно-археологічних пам’яток.
усе це визначало тематику колоквіуму, в якому взя-
ли участь понад 40 провідних археологів і до-слідників
україни, росії і Польщі. у доповідях були представ-
лені методи підготовки археологічного підґрунтя до
проектів консервації і реставрації; проекти рестав-
рації об’єктів; технологія реалізації цих проектів;
конкретний опис здійснених заходів; загальні про-
блеми музеєфікації; закордонний досвід.
Засідання ранкової сесії були присвячені
проблемам збереження і консервації пам’яток
античної археології Європейського Боспору, які
відкрив М.Ф. Федосєєв (керч) доповіддю «реко-
мендації з музеєфікації і влаштування пам’яток»,
складеною усіма співробітниками про-фільного
відділу керченського заповідника, що налічує
10 пам’яток археології. наголосивши на пов-
ній відсутності фінансування роботи відділу,
М.Ф. Федосєєв стисло охарактеризував 9 із них і
запропонував деякі рекомендації щодо музеєфі-
кації цих пам’яток, які виявилися доволі хао-
тичними через брак єдиного концептуального
підходу до збереження пам’яток археології кер-
ченського заповідника. крім того, під час обго-
ворення з’ясувалося, що на жодній пам’ятці не
оформлено державні акти на землю. Подальші
доповіді здебільшого виголошували керівники
експедицій з досліджень тієї чи іншої боспорської
пам’ятки. так, В.П. Толстіков і Д.В. Журавльов
(Москва) у доповіді «Проблеми консервації і ре-
конструкції античних будівельних об’єктів. Із до-
свіду Боспорської археологічної експедиції ДМІІ
ім. о.с. Пушкіна» навели висновки натурних
консерваційно-реставраційних робіт на Панті-
капейському городищі, нагромаджені за 60 років
археологічних досліджень. За результатами цієї
роботи, що регулярно ведеться зусиллями Бос-
порської експедиції під особистим контролем
її керівника і за кошт експедиції, розроблено
основні принципи натурної консервації давніх
будівельних об’єктів, які застосовують на прак-
тиці безпосередньо під час розкопок протягом
польового сезону. Повноцінна ж реконструкція
давніх об’єктів на значних ділянках розкопаних
територій городищ можлива лише на основі спе-
ціальних, узгоджених і затверджених проектів,
здійснених колективами професійних реставра-
торів за обов’язкової участі археологів — авторів
розкопок. утім, усе це не матиме жодного сенсу
без цілодобової професійної служби з охорони
розкопів. серйозним питанням для досліджен-
ня і музеєфікації Пантікапея доповідачі визна-
ли проблеми вивозу за межі території городища
численних археологічних відвалів.
у доповіді «Питання збереження Пантіка-
пейських склепів» О.О. Зінько (керч) зазначи-
ла, що проблеми збереження і консервації буді-
вельних решток античного міста повною мірою
мають поширюватися і на некрополі з різнома-
Пленарне засідання учасників колоквіуму «античне місто» у конференц-залі
Фонду «Деметра»
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 105
нітними поховальними спорудами. 10-річний до-
свід досліджень ґрунтових склепів, серед яких
особливо слід виділити розписані, довів необ-
хідність розв’язання першочергових завдань із
консервації цих споруд. Після розкопок потрібно
зробити консервацію вхідної ями з організацією
стаціонарного входу, який би на-дійно зачинявся,
відгородити грабіжницькі лази від поховальної
камери та дромосу, а також провести консерва-
цію розписів. такі роботи вже проведено екс-
педицією о.о. Зінько на низці ділянок некро-
поля Пантікапея. усі заплановані на пам’ятці
археологічні дослідження обов’язково повинні
містити консерваційні заходи. Відсутність такої
фінансово-витратної умови у планах дослідни-
ка некрополя призводить до подальшого руй-
нування й пограбування пам’яток, що яскраво
продемонстрували епізодичні роботи окремих
співробітників кримського філіалу Іа нан ук-
раїни і московських спелеологів на північному
схилі гори Мітрідат.
основні положення розробки концепції музеєфі-
кації тірітаки представив В.М. Зінько (керч) у до-
повіді «Проблеми музеєфікації боспорського міста
тірітака». консервація і музеєфікація відкритих у
різних частинах тірітаки архітектурно-археологіч-
них комплексів має насамперед забезпечити надій-
ну збереженість досліджуваних ділянок, а також
докладно характеризувати різні хронологічні етапи
в житті міста. силами експедиції уже проведено
консервації ділянок XXii і розпочато консервацію
великого рибопереробного комплексу на ділянці
XXVi. Подальше облаштування і насичення тими
чи іншими елементами екскурсійної інфраструк-
тури цієї пам’ятки безпосередньо пов’язано із за-
гальними завданнями керченського заповідника
щодо переданих йому пам’яток археології і, зок-
рема, боспорських городищ.
Два виступи було присвячено проблемам збе-
реження городища німфей. так, О.Ю. Соколо-
ва (санкт-Петербург) у доповіді «До проблеми
музеєфікації городища німфей» наголосила на
відсутності охорони городища і стаціонарної
огорожі. Т.М. Арбузова і Н.В. Галченко (керч) у
доповіді «технічний стан і пропозиції з першо-
черговим завданням з облаштування і музеєфі-
кації античного городища німфей» зазначили,
що стан відкритих археологами комплексів не
однаковий, проте всі вони руйнуються, мають
конструктивні деформації та ознаки вивітрю-
вання будівельних матеріалів, утім після архео-
логічного виявлення ці процеси дещо уповіль-
нилися. стисло характеризуючи комплекси, до-
ступні для огляду на розкопах «М» і «г», автори
зазначили, що на цей час німфей — це лише
об’єкт дослідження, джерело поповнення фон-
дів керченського заповідника і наукової ін-
формації. Проте його можливості мають бути
значно розширені, і керченський заповідник по-
винен визначити пріоритети його розвитку.
О.М. Бутягін (санкт-Петербург) у доповіді
«городище Мірмекій: проблеми консервації і му-
зеєфікації» оприлюднив невтішні наслідки роботи
з консервації розкопаних об’єктів, що проводи-
лись у 1950—1960 рр. і тривають дотепер, та ви-
значив фактори, що гальмують процес музеєфі-
кації городища. Першочерговими завданнями
для подальшої музеєфікації Мірмекія доповідач
назвав відновлення огорожі городища, постійну
його охорону, створення і затвердження принци-
пів реставрації і консервації на пам’ятках кгІкЗ,
а також розробку плану музеєфікації городища.
у доповіді «Порфмій — елліністичне ук-
ріплення на березі керченської протоки (до
проблеми збереження пам’яток археології)»
М.Ю. Вахтіна (санкт-Петербург) констату-
вала необхідність збереження і подальшої му-
зеєфікації міста-укріплення Порфмій, що можна
організувати за умов розробки конкретної про-
грами, ви-значення завдань і етапів цієї робо-
ти, віднайдення додаткових джерел підтримки.
на завершення боспорського блоку доповідей
виступив Р.Г. Синенко (керч) з доповіддю «Пер-
спективи і проблеми реставрації, музеєфікації і
реконструкції керченського заповідника». До-
повідач висловив подяку фонду «Деметра», за-
вдяки якому керченський заповідник тепер має
добре облаштовану комп’ютерну базу, що дає
змогу застосовувати різні підходи до моделю-
вання, реконструкції і реставрації на нерухомих
пам’ятках, і продемонстрував низку розробок,
пов’язаних з акрополем Пантікапея.
ранкова сесія завершилася гострою дискусією,
під час якої відповідати на запитання щодо збережен-
ня боспорських городищ і охоронних зон заповід-
ника доводилося не стільки доповідачам, скільки
архітектору м. керч о.о. сальникову і директору
керченського заповідника П.І. Іваненко. у цілому
огляд учасниками колоквіуму акрополя Пантікапея.
Злі-ва на право: н.З. куніна, В.П. толстіков, с.Д. кри-
жицький, В.М. Зінько
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1106
учасники конференції констатували відсутність за-
тверджених заповідних зон у м. керч, матеріали
яких протягом останніх 15 років не коригували.
Денна сесія, перший блок якої було присвяче-
но одному з найбільших античних полісів Північ-
но-Західного Причорномор’я ольвії, відкрилася
доповіддю С.Д. Крижицького (київ) «Про враху-
вання деформації під час реконструкції планування
будівельних залишків у зонах зсувів ґрунту». кінце-
вою метою дослідження архітектурно-будівельних
решток є графічна реконструкція планування, яка
залежно від їх збереженості розв’язується на основі
трьох головних методичних підходів: академічного,
архітектурно-археологічного і теоретичного. утім,
використання архітектурно-археологічного підходу
значно ускладнюється, коли, крім звичної руйна-
ції будівельних решток, відбуваються деформації,
пов’язані з природними катастрофічними явищами
і, особливо, з тривалими зсувними процесами. на
основі досліджень в ольвії с.Д. крижицький навів
низку рекомендацій щодо обрахування деформації
будівельних решток, пов’язаних із зсувами, що знач-
но підвищує достовірність реконструкції плануван-
ня давніх споруд.
О.С. Бєляєв (київ) у доповіді «Із досвіду
консерваційно-реставраційних робіт в ольвії»
розповів про використання різних методів і
мате-ріалів для проведення консерваційно-рес-
тавра-ційних робіт. так, відновлювати кладки
з вапнякового каміння без негативних наслідків
можна за допомогою цементних розчинів. кожна
ділянка міської забудови ольвії має свої особ-
ливості, які обов’язково беруться до уваги під
час консерваційних робіт. у цілому доповідач
констатував, що відреставровані ольвійські бу-
динки витримали перевірку часом. Про особли-
вості функціонування ольвійського національ-
ного заповідника йшлося у доповіді Г.С. Лисі-
кова (Парутино), який запевнив, що одне з
найважливіших його завдань — цілодобову охо-
рону всієї території — успішно розв’язано, так
само як і облік усієї заповідної території.
В.В. Крапівіна (київ) у доповіді «До пробле-
ми збереження і музеєфікації земляних споруд»
порушила дуже гостру проблему збереження
досліджених археологами землянок і земля-
них поховальних споруд. навівши різні спосо-
би консервації подібних споруд, доповідачка
дійшла висновку, що на цей час відомий лише
один спосіб збереження і музеєфікації земляних
споруд — це створення над ними стаціонарних
павільйонів. До загальної проблеми збереження
земляних споруд необхідно віднести і завдання
укріплення бортів розкопів, які досить інтенсив-
но руйнуються під впливом природних і антро-
погенних факторів.
основні принципи музеєфікації античної тіри
запропонувала Т.Л. Самойлова (одеса) у доповіді
«консервація і музеєфікація античного міста на
прикладі давньої тіри». План музеєфікації цього
городища створювався за принципом наукової
значущості об’єкта і репрезентативності буді-
вельних решток. у плані консерваційних заходів
використано наступну градацію: тимчасову кон-
сервацію, тривалу консервацію з елементами
реставрації і без них, а також спорудження над
окремими об’єктами накриттів чи павільйонів.
у заключному блоці денне засідання відкрили
Л.В. Марченко і Г.М. Ніколаєнко (севастополь) з
доповіддю «Питання музеєфікації херсонеса тав-
рійського», в якій основну увагу було приділено
створенню проекту заповідних зон херсонеського
національного заповідника і питанням збереження
античних пам’яток давнього міста і його хори.
Детальному розгляду питання музеєфікації
одного з об’єктів античного херсонеса було при-
свячено доповідь М.П. Андрушенко (київ) «Як
здійснити музеєфікацію ще одної виночавильні
на херсонеському городищі», в якій особливу
увагу доповідач звернув на повну реконструкцію
важільно-гвинтового пресу з відновленням усіх
втрачених частин.
Н.О. Гаврилюк, М.А. Остапенко, Н.П. Тим-
ченко (київ, Запоріжжя) у доповіді «Досвід ре-
конструкції курганів на о-ві хортиця» розгляда-
ли питання відтворення історичного ландшафту
півдня україни і, зокрема, курганних насипів.
Ю.М. Стреленко (київ) у доповіді «Досвід
виконання консерваційних робіт на пам’ятках
археології україни» докладно проаналізував як
дефініції різних заходів з охорони пам’яток, так
і власне практичні заходи. роботи зі збереження
археологічних пам’яток слід починати з деталь-
них археологічних, інженерних і техноло-гічних
досліджень. усі реставраційні роботи і підбір
матеріалів мають ґрунтуватися на висновках цих
досліджень, а технологія консервації має забез-
печувати дотримання основних принципів рес-
учасники колоквіуму оглядають консервації давніх спо-
руд городища тірітака
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 107
таврації. наприкінці денної сесії М.Ф. Федосєєв
(керч) у доповіді «Досвід музеєфікації античних
пам’яток греції» продемонстрував зразки консер-
вації і реконструкції різних античних будівель у
сучасній греції.
на другий день учасники колоквіуму ознайо-
милися з результатами розкопок і консерваційних
засобів у боспорських античних містах Пантіка-
пей, тірітака, німфей, Мірмекій, Порфмій, а та-
кож ґрунтових розписних склепів некрополя Пан-
тікапея на північному схилі гори Мітрідат. Цю
своєрідну екскурсію безпосередньо на пам’ятках
провели керівники українських і російських архе-
ологічних експедицій, які досліджують ці об’єкти:
к. і. н. В.П. толстіков, к. і. н. о.о. Зінько, к. і. н.
В.М. Зінько, о.Ю. соколова, о.М. Бутягін, к. і. н.
М.Ю. Вахтіна. Підбиваючи підсумки колоквіуму,
учасники високо оцінили заходи, направлені на
збереження Пантікапея і його некрополя, тіріта-
ки, а також підтримали необхідність активізува-
ти участь керченського історико-культурного
заповідника в процесі музеєфікації і збереження
боспорських городищ. на великому значенні роз-
глянутих питань для науки і подальшого розвит-
ку культури наголосила у своєму виступі голова
республіканського комітету з охорони культурної
спадщини ради міністрів арк с.Б. скорченко.
с.Д. крижицький докладно проаналізував робо-
ту колоквіуму і зауважив, що конференція з цього
питання в україні проводиться вперше. Про непе-
ресічне значення для розвитку українсько-росій-
ських наукових зв’язків і практичної діяльності
щодо збереження античної спадщини півдня ук-
раїни говорив В.П. толстіков. на завершення було
прийнято рішення про проведення колоквіумів
зі збереження пам’яток античної археології у
Центрі досліджень Фонду «Деметра» один раз
на два роки, а за підсумками першого підготувати
і видати спеціальну наукову збірку.
Одержано 18.10.2005
Питання авторських прав є надзвичайно актуальним у науковому світі, особливо в час розвитку
інформаційних технологій, швидкості та доступності копіювання, тиражування, отримання та
використання даних. Порушення авторських прав та права на інтелектуальну власність нині,
на жаль, не є рідкісним. Та це не має означати, що такі випадки повинні замовчуватись, при-
криватись заради репутації співробітника, закладу тощо. Бездіяльність у цьому випадку може
роз-цінюватися як співучасть у злочині, мати прикрі наслідки. З іншого боку, постає питання, чи
завжди обґрунтованими і справедливими є звинувачення в плагіаті, і чи завжди наукові відносини є
відділеними від особистісних.
В одному із попередніх номерів ми публікували лист-звернення колективу науковців із обурен-
ням та засудженням дій автора статті журналу. Гадаємо, читачам буде цікаво дізнатися точ-
ку зору на неприємну ситуацію та відповідь на серйозний закид самого звинуваченого.
ÏîðóØåííÿ Ïðàâ
íà ²íòåëåêòóàëüíó âëàñí²ñòü
Директору Інституту археології
НАН України академіку НАН України
П.П. Толочку
Шановний Петре Петровичу!
Звертаюсь до Вас як до головного редактора науко-
вого журналу «археологія» та мудрого керівника
Інституту археології нан україни. у журналі
«археологія». — 2005. — №3. було надрукова-
но листа співробітників Буковинського центру
археологічних досліджень при Чернівецькому
національному університеті ім. Ю. Федьковича,
у якому йшлося про порушення мною їхніх прав
на інтелектуальну власність у статті «топографія
та типологія відкритих поселень хІІ—хІV ст.
Пруто-Дніс-тровського межиріччя», опубліко-
ваній у журналі «археологія». — 2004. — № 2.
— с. 48—67. Змушений констатувати, що факти,
викладені в листі, не відповідають дійсності; ок-
ремі дані сфальсифіковано або підтасовано під
стару відому концепцію «групи товаришів».
Зокрема, у листі зазначено, що я був залучений
до підготовки тому «Пам’яток археології, історії й
культури. Чернівецька область» із 1993 р. і разом зі
студентами займався лише графічним зменшен-
ням планів і передруком анотованих списків.
Я
|