Порушення прав на інтелектуальну власність
Питання авторських прав є надзвичайно актуальним у науковому світі, особливо в час розвитку інформаційних технологій, швидкості та доступності копіювання, тиражування, отримання та використання даних. Порушення авторських прав та права на інтелектуальну власність нині, на жаль, не є рідкісним. Та це...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199262 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порушення прав на інтелектуальну власність // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 107-109. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199262 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992622024-10-01T13:53:02Z Порушення прав на інтелектуальну власність Питання авторських прав є надзвичайно актуальним у науковому світі, особливо в час розвитку інформаційних технологій, швидкості та доступності копіювання, тиражування, отримання та використання даних. Порушення авторських прав та права на інтелектуальну власність нині, на жаль, не є рідкісним. Та це не має означати, що такі випадки повинні замовчуватись, прикриватись заради репутації співробітника, закладу тощо. Бездіяльність у цьому випадку може розцінюватися як співучасть у злочині, мати прикрі наслідки. З іншого боку, постає питання, чи завжди обґрунтованими і справедливими є звинувачення в плагіаті, і чи завжди наукові відносини є відділеними від особистісних. В одному із попередніх номерів ми публікували лист-звернення колективу науковців із обуренням та засудженням дій автора статті журналу. Гадаємо, читачам буде цікаво дізнатися точку зору на неприємну ситуацію та відповідь на серйозний закид самого звинуваченого. 2006 Article Порушення прав на інтелектуальну власність // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 107-109. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199262 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Питання авторських прав є надзвичайно актуальним у науковому світі, особливо в час розвитку інформаційних технологій, швидкості та доступності копіювання, тиражування, отримання та використання даних. Порушення авторських прав та права на інтелектуальну власність нині, на жаль, не є рідкісним. Та це не має означати, що такі випадки повинні замовчуватись, прикриватись заради репутації співробітника, закладу тощо. Бездіяльність у цьому випадку може розцінюватися як співучасть у злочині, мати прикрі наслідки. З іншого боку, постає питання, чи завжди обґрунтованими і справедливими є звинувачення в плагіаті, і чи завжди наукові відносини є відділеними від особистісних.
В одному із попередніх номерів ми публікували лист-звернення колективу науковців із обуренням та засудженням дій автора статті журналу. Гадаємо, читачам буде цікаво дізнатися точку зору на неприємну ситуацію та відповідь на серйозний закид самого звинуваченого. |
| format |
Article |
| title |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| spellingShingle |
Порушення прав на інтелектуальну власність Археологія |
| title_short |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_full |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_fullStr |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_full_unstemmed |
Порушення прав на інтелектуальну власність |
| title_sort |
порушення прав на інтелектуальну власність |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199262 |
| citation_txt |
Порушення прав на інтелектуальну власність // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 107-109. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-10-02T04:02:21Z |
| last_indexed |
2024-10-02T04:02:21Z |
| _version_ |
1811773382447857664 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 107
таврації. наприкінці денної сесії М.Ф. Федосєєв
(керч) у доповіді «Досвід музеєфікації античних
пам’яток греції» продемонстрував зразки консер-
вації і реконструкції різних античних будівель у
сучасній греції.
на другий день учасники колоквіуму ознайо-
милися з результатами розкопок і консерваційних
засобів у боспорських античних містах Пантіка-
пей, тірітака, німфей, Мірмекій, Порфмій, а та-
кож ґрунтових розписних склепів некрополя Пан-
тікапея на північному схилі гори Мітрідат. Цю
своєрідну екскурсію безпосередньо на пам’ятках
провели керівники українських і російських архе-
ологічних експедицій, які досліджують ці об’єкти:
к. і. н. В.П. толстіков, к. і. н. о.о. Зінько, к. і. н.
В.М. Зінько, о.Ю. соколова, о.М. Бутягін, к. і. н.
М.Ю. Вахтіна. Підбиваючи підсумки колоквіуму,
учасники високо оцінили заходи, направлені на
збереження Пантікапея і його некрополя, тіріта-
ки, а також підтримали необхідність активізува-
ти участь керченського історико-культурного
заповідника в процесі музеєфікації і збереження
боспорських городищ. на великому значенні роз-
глянутих питань для науки і подальшого розвит-
ку культури наголосила у своєму виступі голова
республіканського комітету з охорони культурної
спадщини ради міністрів арк с.Б. скорченко.
с.Д. крижицький докладно проаналізував робо-
ту колоквіуму і зауважив, що конференція з цього
питання в україні проводиться вперше. Про непе-
ресічне значення для розвитку українсько-росій-
ських наукових зв’язків і практичної діяльності
щодо збереження античної спадщини півдня ук-
раїни говорив В.П. толстіков. на завершення було
прийнято рішення про проведення колоквіумів
зі збереження пам’яток античної археології у
Центрі досліджень Фонду «Деметра» один раз
на два роки, а за підсумками першого підготувати
і видати спеціальну наукову збірку.
Одержано 18.10.2005
Питання авторських прав є надзвичайно актуальним у науковому світі, особливо в час розвитку
інформаційних технологій, швидкості та доступності копіювання, тиражування, отримання та
використання даних. Порушення авторських прав та права на інтелектуальну власність нині,
на жаль, не є рідкісним. Та це не має означати, що такі випадки повинні замовчуватись, при-
криватись заради репутації співробітника, закладу тощо. Бездіяльність у цьому випадку може
роз-цінюватися як співучасть у злочині, мати прикрі наслідки. З іншого боку, постає питання, чи
завжди обґрунтованими і справедливими є звинувачення в плагіаті, і чи завжди наукові відносини є
відділеними від особистісних.
В одному із попередніх номерів ми публікували лист-звернення колективу науковців із обурен-
ням та засудженням дій автора статті журналу. Гадаємо, читачам буде цікаво дізнатися точ-
ку зору на неприємну ситуацію та відповідь на серйозний закид самого звинуваченого.
ÏîðóØåííÿ Ïðàâ
íà ²íòåëåêòóàëüíó âëàñí²ñòü
Директору Інституту археології
НАН України академіку НАН України
П.П. Толочку
Шановний Петре Петровичу!
Звертаюсь до Вас як до головного редактора науко-
вого журналу «археологія» та мудрого керівника
Інституту археології нан україни. у журналі
«археологія». — 2005. — №3. було надрукова-
но листа співробітників Буковинського центру
археологічних досліджень при Чернівецькому
національному університеті ім. Ю. Федьковича,
у якому йшлося про порушення мною їхніх прав
на інтелектуальну власність у статті «топографія
та типологія відкритих поселень хІІ—хІV ст.
Пруто-Дніс-тровського межиріччя», опубліко-
ваній у журналі «археологія». — 2004. — № 2.
— с. 48—67. Змушений констатувати, що факти,
викладені в листі, не відповідають дійсності; ок-
ремі дані сфальсифіковано або підтасовано під
стару відому концепцію «групи товаришів».
Зокрема, у листі зазначено, що я був залучений
до підготовки тому «Пам’яток археології, історії й
культури. Чернівецька область» із 1993 р. і разом зі
студентами займався лише графічним зменшен-
ням планів і передруком анотованих списків.
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1108
Проте, згідно з довідкою, виданою головою
робочої групи обласної редколегії з підготовки
тому «Зводу пам’яток археології, історії й куль-
тури. Чернівецька область» п. рачуком М.с.,
я був зарахований до складу робочої групи по
пам’ятках археології в межах програми з під-
готовки матеріалів до зводу пам’ятників історії
та культури народів срср у Чернівецькій об-
ласті у квітні 1989 р., протокол № 1, додаток №
3 (довідка, як і інші нижченаведені документи,
перебувають у Польовому комітеті Інституту
археології нан україни). отже, маємо певну
розбіжність у роках (5 років) залучення мене до
виконання даної роботи.
крім того, є роз’яснення випускника історич-
ного факультету Чну Макаровського Д., у якому
зазначено, що ще у 1991 р. він зустрічав мене
разом із доц. Пивоваровим с.В. у смт кельмен-
ці і супроводжував під час проведення архео-
логіч-них розвідок по селах району. Чомусь у
публікації доц. Пивоваров с.В. про це замовчує,
а стверджує протилежне.
Далі у листі автори заявляють, що за
нез’ясованих обставин із фондів Центру зникли
плани та копії анотованих списків, які стосують-
ся середньовічних пам’яток регіону й пізніше
опубліковані мною як власний доробок. такі за-
гадкові зникнення матеріалів з Центру і звинува-
чення мене у цьому не перші. кілька років то-му
Б.П. томенчук звернувся до Центру з проханням
зробити відгук на його кандидатську дисерта-
цію. Пивоваров с.В. зробив (без відома автора)
її ксерокопію (це можуть підтвердити тодішні
співробітники археологічної лабораторії). Піз-
ніше копія тексту пропала і звинуватили у цьо-
му мене, хоча згодом з’ясувалося, що вона була
у іншого співробітника Центру - Мисько Ю.В.
тепер історія повторилася.
Щодо того, чиїми матеріалами я користу-
вався під час написання зазначеної статті, хочу
повідомити наступне. у 1997—1998 рр. студент
п’ятого курсу гайдичук Я.І. писав дипломну ро-
боту на тему «Відкриті поселення хІ—хІІІ ст. на
території Північної Буковини», про що свідчить
тематика дипломних робіт, завірена завідувачем
кафедри Балухом В.о. (тематика додається). Під
час збирання матеріалів гайдичук Я.І., згідно
з офіційним клопотанням кафедри та за дозво-
лом голови Чернівецької обласної редакційної
колегії Зводу пам’яток історії та культури, зро-
бив ксерокопії планів і анотованих списків, які
зберігалися у них. Після захисту дипломної ро-
боти ці копії він передав мені, про що йдеться у
його нотаріально завіреному роз’я-сненні (копія
додається).
Починаючи з 2000 р. я проводжу археоло-
гічні розвідки на відкритих поселеннях області.
З 2003 р. ці роботи ведуться згідно з плановою
темою відділу давньоруської та середньовічної
археології ввіреного Вам Інституту. Вищезга-
дані плани я використовував для встановлення
змін, які могли відбутися на поселеннях за 15
років з часу їх останнього огляду. тому там, де
не було змін, плани за низкою параметрів мог-
ли збігатися, зокрема й надруковані у журналі.
утім по кожній пам’ятці я можу надати власні
графічні плани, фотоматеріали, відзняті під час
дослідження, археологічні матеріали (кераміка,
предмети побуту, прикраси), виявлені при обсте-
женні пам’яток. на сьогодні наявні матеріали
обробляються, на їх основі вийде монографічне
дослідження, після чого їх передадуть на збе-
реження до фондів обласного краєзнавчого му-
зею. Вина моя у тому, що у вищеназваній публі-
кації, коли власні плани і плани попередніх ав-
торів співпадали, я не послався на перших їх
авторів, адже ще у 1993 р. у зв’язку з перехо-
дом завідувача відділу археології Чернівецько-
го краєзнавчого музею В.М. Войнаровського до
Ін-ституту українознавства нан україни у м.
львів та старшого наукового співробітника ви-
щезазначеного відділу І.а. Піддубного до відділу
новітньої історії Чернівецького краєзнавчого му-
зею ними було надано дозвіл археологам Черні-
вецького державного університету ім. Ю. Федь-
ковича на використання результатів дослі-джень
із посиланням на них. Про це я мав розмову з
В.М. Войнаровським та І.а. Піддубним, ви-
бачився перед ними, про що є відповідні лис-
ти від вищезазначених авторів (копії дода-
ються). аналогічні розмови відбулися з доц.
л.П. Михайлиною та доц. с.В. Пивоваровим (це
можуть підтвердити завідувач кафедри Черні-
гівського педінституту доц. коваленко В.П. та
декан історичного факультету Чну проф. Доб-
ржанський о.В.). Як видно з подальших подій,
останні мої вибачення не прийняли.
автори листа також стверджують, що доц.
л.П. Михайлина та доц. с.В. Пивоваров проводи-
ли інструментальну зйомку відкритих поселень
за допомогою кіпрегеля. у зв’язку з цим виникає
логічне питання: яким чином тоді, наприклад, по-
селення в с. Вітрянка в ур. горб займає площу 14
га (350 Ч 400 м), якщо сам мис, на якому воно
розташоване, в перетині не має більше 100 м,
або поселення романківці в ур. карликів зай-
має площу 32 га (1600 Ч 200 м), насправді ж
відстань становить близько 800 м. невже кіпре-
гель такий неточний? таких прикладів «інстру-
ментальної зйомки» можна навести достатньо.
Державні гроші використано, а роботу зроблено
неякісно і нефахово.
у чому ж основна причина такого звернення
співробітників Центру. Це не є спроба захис-
ту прав інтелектуальної власності. Якщо б це
дійсно було так, то цей лист мав би з’явитися
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 109
відразу ж після виходу у світ статті, а не через
півтора роки, коли я завершував написання до-
кторської дисертації.
справа в тому, що доц. с.В. Пивоваров пос-
тійно займався античним періодом, а саме: взає-
минами племен черняхівської культури з анти-
чним світом. Йому пропонували розширити свої
дослідження і з новими результатами вийти на
захист докторської дисертації. Це може підтвер-
дити член. кор. нан україни с.Д. крижицький.
але сергій Володимирович з невідомих причин,
не маючи дотичного матеріалу, затвердив в Інс-
титуті археології нан україни тему докторської
дисертації з давньоруського періоду, при чому
слово в слово за тією темою, над якою я працюю
12 років. таким чином, я змушений був змінити
тему власного дослідження. Це, зокрема, може
підтвердити член. кор. нан україни о.П. Моця.
Зрештою, доц. с.В. Пивоваров, знову-таки не-
сподівано, вступає до докторантури кафедри
історії україни історичного факультету Черні-
вецького національного університету. І коли стало
відомо про те, що я готую до видання монографію
і можу вийти на захист, з’являється цей лист.
Вважаю, що колективу Центру настав час зай-
матися конкретною справою охорони культурної
спадщини Буковини, а не задоволенням амбітних
претензій його директора доц. с.В. Пивоварова.
у зв’язку з цим прошу Вас належно оцінити дії ко-
лективу Буковинського центру археологічних дослі-
джень, співзасновником якого є також Інститут
археології нан україни.
З повагою, кандидат історичних наук, доцент
Возний І.П.
Одержано 14.02.2005
|