Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці

Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці

Статтю присвячено підсумкам українсько-американського проекту з вивчення і збереження пам’яток Херсонеса Таврійського та його сільськогосподарської території.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Картер, Дж.К.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2006
Назва видання:Археологія
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199291
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці / Дж.К. Картер // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 24-34. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199291
record_format dspace
spelling irk-123456789-1992912024-10-02T18:08:24Z Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці Картер, Дж.К. Статті Статтю присвячено підсумкам українсько-американського проекту з вивчення і збереження пам’яток Херсонеса Таврійського та його сільськогосподарської території. Статья посвящена итогам более чем десятилетней работы Института классической археологии Техасского университета в г. Остине (ИКА) по изучению и охране памятников Херсонеса Таврического, а также сотрудничеству с Национальным заповедником «Херсонес Таврический», Министерством культуры Украины и другими организациями. Это сотрудничество стало возможным благодаря значительной финансовой поддержке этого проекта в первую очередь гуманитарным институтом Паккарда (PHI), Международным управлением исследований и обмена в Вашингтоне (IREX), фондами Брауна, Догерти и Мартел в Техасе, «Фондом взаимного согласия» и фондом Самьюела Креса в Нью-Йорке. В общей сложности донорами в разных формах было выделено почти 6 млн. долларов США на поддержку проектов в Херсонесе. Такая значительная поддержка позволила провести в Херсонесе Таврическом комплекс успешных археологических и реставрационных работ, привлечь к ним иностранных специалистов в области палеоботаники и палеозоологии, геоморфологии, древней окружающей среды, дистанционного сканирования и физической антропологии. Все это необходимо не только для изучения памятника, но и для обучения персонала заповедника, а также студентов-археологов, в том числе из украинских университетов. С 2001 г. в совместных раскопках принимали участие студенты магистерской программы «Археология и древняя история Украины» университета «Киево-Могилянская академия» (НаУКМА). Договор, подписанный с НаУКМА в 2002 г., включает несколько направлений сотрудничества. Дж. Картер учредил ежегодные стипендии для лучших студентов-археологов и выделил средства на покупку компьютерной техники для программы. А в 2005 г., по случаю 390-й годовщины создания НаУКМА, взял на себя обязанность оснастить кабинеты программы современным оборудованием, что, вне всякого сомнения, будет способствовать качественной подготовке украинских специалистов-археологов в этом университете. В Херсонесе Таврическом успешно осуществляются следующие совместные украинско-американские проекты: раскопки на хоре и античных городищах; консервация, реставрация памятников и находок, в том числе не проводившаяся ранее консервация изделий из камня, библиотечных и архивных фондов; создание и поддержка информационной системы заповедника, компьютерное обеспечение и обучение; строительство здания «лаборатория Паккарда» для изучения, хранения и экспонирования находок из совместных раскопок; подготовка совместных изданий; разработка плана создания Археологического парка античной хоры Херсонеса. Финансирование всех этих проектов осуществляется через специально созданный для этого в г. Севастополе фонд «Підтримка Херсонеса». Фонд оказывает деятельную поддержку Национальному заповеднику «Херсонес Таврический» в подготовке его памятников для включения Херсонеса в список всемирного культурного наследия ЮНЕСКО. Сотрудники института классической археологии чрезвычайно гордятся тем, что стали свидетелями первых лет независимости Украины и смогли внести посильный вклад в сохранение памятников ее исторического прошлого. Они надеются, что плодотворное украинско-американское сотрудничество в Херсонесе будет успешно продолжаться в дальнейшем, и памятники, расположенные на территории Национального заповедника «Херсонес Таврический», в самом скором времени будут включены в список всемирного культурного наследия ЮНЕСКО, что в итоге будет способствовать росту международного имиджа Украины. The article describes the results of over a decade of activity of the Institute of Classical Archaeology (ICA) at the University of Texas at Austin aimed at the study and preservation of monuments of Tauric Chersonesos, as well as ICA’s collaboration with the National Preserve of Tauric Chersonesos, the Ministry of Culture of Ukraine, and other institutions. This work became possible thanks to the substantial financial support of the Packard Humanities Institute (PHI), as well as the International Board of Research and Exchanges (IREX) in Washington, D.C., the Brown, Dougherty, and Martel Foundations in Texas, the Trust for Mutual Understanding and the Samuel Kress Foundation in New York. Altogether, donors have made contributions of almost 6 million US dollars to support projects at Chersonesos. This support has helped to realize a number of successful archaeological and conservation projects in Chersonesos with the participation of international specialists in paleobotany, archaeozoology, geomorphology, paleoenvironmental studies, remote sensing, and physical anthropology. This kind of collaboration is essential not only for the study of the monuments, but also for the training of the Preserve’s staff, as well as students in archaeology, including those from Ukrainian universities. Since 2001 students of the Master’s program in «Archaeology and Ancient History of Ukraine» at the National University of Kyiv-Mohyla Academy (NaUKMA) have been participating in ICA’s joint excavations with the National Preserve. An agreement with NaUKMA, signed in June 2002, outlines several areas of cooperation. Dr. Joseph C. Carter, director of ICA, has established several grants for the most advanced students of archaeology and has donated computer equipment to the Master’s program. In 2005, on the occasion of NaUKMA’s 390th anniversary, Dr. Carter voiced his commitment to improve the current classrooms and teaching equipment, thereby assuring high-quality training for Ukrainian students in archaeology at Kyiv-Mohyla Academy. The following joint American-Ukrainian projects are conducted at Chersonesos: excavation in the ancient city and chora, conservation and restoration of monuments and objects, including stone and paper conservation (library and archives), development and maintenance of the digital information system for the Preserve, computer training, construction of the «Packard Laboratory» for the study, storage, and display of finds from the joint excavations, joint publications, planning of an archaeological park of the ancient chora of Chersonesos. All these projects are financed through Pidtrymka Chersonesa — a nongovernmental foundation based in Sevastopol. This organization assists the National Preserve of Tauric Chersonesos in its efforts to nominate Chersonesos to the UNESCO World Heritage List. ICA collaborators are extremely proud to have witnessed the first years of Ukraine’s independence and to have had a chance to contribute to the preservation of its historical monuments. They express hope for further successful American-Ukrainian partnership at Chersonesos, and for the forthcoming inscription of the site to the UNESCO World Heritage List, which will contribute to the international image of Ukraine. 2006 Article Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці / Дж.К. Картер // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 24-34. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199291 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Картер, Дж.К.
Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці
Археологія
description Статтю присвячено підсумкам українсько-американського проекту з вивчення і збереження пам’яток Херсонеса Таврійського та його сільськогосподарської території.
format Article
author Картер, Дж.К.
author_facet Картер, Дж.К.
author_sort Картер, Дж.К.
title Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці
title_short Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці
title_full Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці
title_fullStr Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці
title_full_unstemmed Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці
title_sort херсонес таврійський та інститут класичної археології. деякі підсумки американсько-української співпраці
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2006
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199291
citation_txt Херсонес Таврійський та Інститут класичної археології. Деякі підсумки американсько-української співпраці / Дж.К. Картер // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 24-34. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT karterdžk hersonestavríjsʹkijtaínstitutklasičnoíarheologíídeâkípídsumkiamerikansʹkoukraínsʹkoíspívprací
first_indexed 2024-10-03T04:01:52Z
last_indexed 2024-10-03T04:01:52Z
_version_ 1811863948273647616
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 224 Інститут класичної археології техаського універ- ситету (Іка) з 1994 р. є постійним партнером національного заповідника «херсонес тав- рійський» (нЗхт). Із самого початку Іка був глибоко зацікавлений у нерідко драматичному процесі збереження херсонеса для майбутніх поколінь і тісно співпрацював із заповідником, Міністерством культури україни та севасто- польською міською владою аби привернути до цієї унікальної історичної та археологічної пам’ятки увагу міжнародної спільноти та між- народних фондових агенцій. Інтереси Іка — як академічні, так і філантропічні. адже робота в херсонесі дає можливість вивчати одну із важ- ливих світових археологічних пам’яток і зробити свій внесок у її збереження. Ми надзвичайно пишаємося тим, що стали свідками перших років незалежності україни і своєю співпрацею із за- повідником допомогли зблизити наші країни та відіграти свою посильну роль у розбудові   незалежної україни (рис. 1). Інститут класичної археології, заснований 1974 р., — це дослідницький підрозділ коле-  джу гуманітарних наук техаського універси- тету в м. остіні. нині до його роботи залучено багато працівників у місті остін та науковців і консультантів з усього світу. основні інтереси дослі-джень його співробітників, окрім недавно розпочатої роботи у херсонесі, включають довго- тривалі проекти на півдні Італії, у грецьких колоні-  ях — Метапонті й кротоні. Іка фінансують приватні філантропічні організації сШа, зок- рема, гуманітарний інститут Паккарда (Packard Humanities institute) (гІП) — відома в сШа фун- дація, яка підтримує дослідження з гуманітарних наук, серед яких збереження відомих археоло- гіч-них пам’яток. За підтримки гІП та інших донорів Іка за останнє десятиліття прямо та опосередковано залучив до проектів, пов’язаних із херсонесом, майже 6 млн. доларів сШа. За період з 1994 до 1999 рр. Іка спонсорував і брав участь у спільних археологічних розкопках на хорі херсонеса, відзначив першорядне куль- турне та історичне значення цього рідкісного збе- реженого свідчення античного сільського життя та підтримав зусилля національного заповідника © ДЖ.к. картер, 2006 õåðñîíåñ òàâð²éñüêèé òà ²íñòèòóò êëàñè×íî¯ àðõåîëî㲯. äå ê² Ï²äñóìêè àìåðèêàíñüêî-óêðà¯íñüêî¯ ñϲâÏðàö² Статтю присвячено підсумкам українсько-американського проекту з вивчення і збереження пам’яток Херсонеса Тав- рійського та його сільськогосподарської території. äæ.ê. êàðòåð «херсонес таврійський» у його охороні. у 1996 р. Іка взяв на себе зобов’язання, а з 2000 р. у спів- праці зі співробітниками заповідника активно підтримує заходи Міністерства культури та інших українських організацій, спрямовані на збережен- ня розкопаних земельних ділянок на хорі з метою створення за міжнародними зразками унікального археологічного парку цієї давньої сільськогоспо- дарської території. результатами роботи Іка стали гранти на дослідження від Міжнародного управ- ління досліджень та обміну (international board of Research and exchanges) у Вашингтоні (МуДто), фундацій Брауна, Догерті та Мартел у техасі. Для розширення програм зі збереження було залучено внески від світового фонду пам’яток «Фонду взаємного порозуміння» (Trust for Mutual understanding) рокфеллера та фундацій самьюе- ла креса у нью-Йорку. у 1996 р. світовий фонд пам’яток за поданням Іка погодився включити херсонес у свій список 100 пам’яток, що знахо- дяться у найбільшій небезпеці, де він залишався п’ять років поспіль (поряд із Помпеями, анґкор Ват, Великою стіною у китаї та ін.). За період з 1994 до 1999 р. фінансовий внесок Іка на потреби херсонеського заповідника був досить вагомим: дарування обладнання, оплата поїздок на закордонні конференції науковців за- повідника та внески на утримання його структур.   З того часу як гуманітарний інститут Паккарда почав надавати підтримку заповіднику «херсо- нес таврійський», допомога Іка зросла до рівня, що може охоплювати кожен аспект діяльності за-  Рис. 1. херсонеське городище, вигляд з повітря. Фото к. Вільямса Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 25 повідника. так, за останні 5 років щорічні гро- шові внески Іка зросли у 10 разів, порівняно з попередніми роками. Значний внесок у ці зусилля зробили Посол сШа Вільям Ґрін Міллер та його дружина су- занн, які часто відвідували херсонес протягом свого посадового строку (1993—1997 рр.) і роб- лять це нині. крім того, вони в своїй резиденції у києві регулярно влаштовували прийоми та лек- ції про херсонес, представляючи його україні та міжнародній спільноті. основна мета працівників заповідника, яку поділяють і науковці Іка, — надання херсонесу статусу Пам’ятки списку всесвітньої спадщини Юнеско, переваги чого очевидні. Для заповід- ника це означатиме збільшення можливостей міжнародного фінансування та гарантію уник- нення забудови заповідних територій на майбут- нє. Для м. севастополя це буде також позитивним явищем і відіб’ється на створенні нових робочих місць, пов’язаних із розвитком міжнародного ту- ризму. Для україни в цілому статус херсонеса як Пам’ятки всесвітньої спадщини Юнеско суттєво поліпшив би міжнародний імідж країни, де зародилася одна із найдавніших демократій світу та є глибокі християнські корені. З 2001 р. Іка за підтримки гуманітарного ін- ституту Паккарда спонсорував та брав участь у численних проектах розкопок та консервації на херсонеському городищі та хорі, для роботи на яких залучалися як фахівці, так і студенти-архе- ологи з усієї україни. Іка спонсорував щорічну участь у розкопках студентів із києва, сімферополя та харкова. Магістерська програма «археологія та давня історія україни» національного університету «києво-Могилянська академія» (наукМа керів- ник проф. л.л. Залізняк) передбачає регулярну практику студентів у херсонесі. тривала співпраця Інституту класичної архе- ології техаського університету та Магістерської програми «археологія та давня історія україни» наукМа розпочалася у липні 2001 р., коли сту- денти вперше взяли участь у розкопках в херсо- несі. угода з наукМа, підписана у липні 2002 р., передбачає кілька напрямів співпраці, зокрема, спільні публікації та підтримка навчання з архео- логії у наукМа, як і згадану вже щорічну участь студентів у розкопках. З 2002 р. Іка встановив щорічні стипендії для найкращих студентів-ар- хеологів наукМа та надав комп’ютерну техніку для зазначеної програми. а у 2005 р. директор Іка Дж. картер з нагоди 390-ї річниці наукМа зобов’язався відремонтувати та обладнати кабіне- ти програми, що позитивно вплине на підготовку фахівців-археологів у цьому відомому універси- теті україни. З 2003 р. Іка, магістерська програма наукМа, Інститут археології нан україни за підтримки   гуманітарного інституту Паккарда готували спіль- не видання під назвою «археологія у києво-Мо- гилянській академії» англійською та українською мовами. наприкінці 2005 р. побачив світ перший випуск цієї збірки (рис. 2), мета якої — донести дослідження українських та закордонних архе- ологів, що працюють в україні, до міжнародної аудиторії та ознайомити її з останніми відкриттями і досягненнями в археології україни. співпраця є корисною для обох інституцій. літня практика в херсонесі дає українським сту- дентам доступ до нових методів археологічних досліджень і водночас занурює їх у міжнарод- не оточення. а студенти з сШа та інших країн отримують унікальну можливість дізнатися від своїх однолітків про культуру, історію та мови україни. серйозні дискусії з приводу археоло- гічної теорії та практики часто затягуються до пізнього вечора. спілкування між усіма студен- тами, українськими та міжнародними фахівцями, які беруть участь у різноманітних археологічних проектах на пам’ятці, є окремою важливою пе- ревагою співпраці. студенти відвідують лекції та здобувають шанс особисто попрацювати із фахівцями. у херсонеському спільному проекті беруть участь також студенти з таврійського національ- ного університету та київського національного університету ім. тараса Шевченка, а також сту- денти та фахівці з різних країн: Великої Британії, австралії, Італії, німеччини, росії і багатьох схід-  Рис. 2. обкладинка збірки «Archaeology at Kyiv-Mohyla Academy / археологія у києво-Могилянській академії». ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 226 ноєвропейських держав. За останні 5 років у польових проектах щорічно працювали загалом 60 —100 осіб, окрім працівників заповідника та місцевих жителів, залучених до робіт. Фахівці, українські та закор- донні, у галузях консервації (пам’яток, об’єктів, документів та книг), управління культурною спад- щиною, планування і таких наукових археологіч- них досліджень, як палеоботаніка, археозоологія, антропологія, були залучені до участі у проекті в херсонесі за повної фінансової підтримки Іка. однією з основних потреб заповідника було сучасне устаткування для зберігання і вивчення здобутих археологічних матеріалів. За допомоги гІП протягом 2003 — жовтня 2005 рр. «херсо- нес таврійський» отримував сучасне обладнання — перше й єдине, яке з’явилося в заповіднику з дореволюційних часів. нині гІП розглядає про- позицію Іка щодо укомплектування лабораторії з консервації сучасним обладнанням і організації навчання музейних працівників заповідника ка- талогізації та консервації. Мета цих зусиль — са- модостатній персонал, що складається виключно з громадян україни. так чи інакше, зусилля Іка за останніх 5 років допомогли у досягненні важливішої мети — створення інституції та пам’ятки, вартих ви-знання світовою науковою спільнотою. Щоб допомогти заповіднику досягнути цієї мети, Іка надав ресурси для залучення таких відомих у світі експертів у галузях охорони іс- торичних пам’яток та управління культурною спадщиною, як г. клір (колишній координатор програми Всесвітньої спадщини Юнеско) та архітектор з охорони пам’яток Ґ. солар, одна з багатьох посад якого — головний консультант в Із-раїльському уряді з археологічних пам’яток Єрусалиму. нині пан Ґ. солар є членом колегії ІкоМосу, міжнародної агенції, що розробляє рекомендації Юнеско щодо номінантів на включення в список всесвітньої спадщини. оби- два експерти неодноразово відвідували херсо- нес і дбають про те, аби херсонес став гідним включення до списку всесвітньої спадщини, а його співробітники піднесли організацію охоро- ни культурної спадщини цієї пам’ятки до рівня міжнародних стандартів. Ці професійні фахівці отримали повну підтримку з боку адміністрації національного заповідника «херсонес тав-рій- ський», Міністерства культури та національної комісії україни у справах Юнеско, а також   повний доступ до потрібної інформації. Іка заохочуватиме уряд україни сприяти розбу- дові національного заповідника «херсонес тав- рійський» і охороні пам’яток херсонеса. нинішня підтримка заповідника з боку гІП, ініційована Іка, є абсолютно винятковою, але так буде не завжди. Пам’ятка нагально потребує додаткових ресурсів — крім тих, що Іка може надати за короткий пері-  од, — для дослідження, консервації, ремонту та за- рплат, особливо для співробітників, що займаються консервацією. сьогодні необхідно створити на міс- ці довгостроковий план з урахуванням того, що херсонес буде включено до списку всесвітньої спадщини Юнеско. адже узгодження джерел фінансування з боку уряду та Іка допоможе скоригувати державну та приватну підтримку задля якнайкращого використання та охорони пам’яток херсонеса і плідної роботи його до- слідницьких кадрів. До 1992 р. археологічні дослідження Іка були зосереджені на хорах грецьких колоній на Заході, в Метапонті та кротоні, на узбережжі Південної Італії, що й до сьогодні залишається важливим аспектом наукових досліджень інституту. Після здобуття україною незалежності 1991 р. нарешті стало можливим відвідати найкраще збережену з усіх грецьких центрів хору в околицях херсонеса, до-слідження якої українськими та російськими вченими, розпочаті ще 1910 р., були майже не ві- домі на Заході. отже, природно, що перші спіль- ні розкопки Іка та національного заповідника «херсонес таврійський» пройшли на хорі. Для роботи було обрано ранньоелліністичну садибу 151, розташовану на найбільш збереженій тери- торії античних сільськогосподарських ділянок та ландшафтів площею приблизно 150 га на заході центрального району гераклейського півострова.   В межах цієї території розташовано 9 античних садиб, на кількох з яких вже проводилися роз- копки, рештки античних стін та системи доріг, поховання вздовж схилу Юхариної балки. Всі ці пам’ятки становлять зону важливого історичного та археологічного значення, яку, сподіваємося, буде збережено для нащадків на території архео- логічного парку, який планується створити. розкопки садиби 151 почалися в червні 1994 р. і тривали в 1995—1996 рр. (рис. 3). об’єднана експедиція під керівництвом г.М. ніколаєнко та Дж. картера була сформована зі студентів-архе- ологів сШа, Західної Європи та волонтерів із росії. Планування та структура садиби, особливо добре збереженої, аналогічна іншим подіб-ним пам’яткам на гераклейському півострові. Пер- ший поверх будівлі було зроблено зі звичного в цій місцевості вапняку, а другий — із саману. Цю маленьку і симетричну в плані споруду розта- шовано навколо центральної башти, оточеної з трьох боків подвір’ям, була місцем проживання, центром виноробства та складом, а також схо- ванкою в часи небезпеки з кінця iV до початку ІІ ст. до н. е. тут вшановували Діоніса та герак- ла, про що свідчать знахідки теракот та ніша, зроблена в північно-східній зовнішній стіні   башти (рис. 4). Подальші спільні археологічні дослідження на хорі було сконцентровано на висоті, відомій ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 27 під назвою Безіменна. Вона розміщується на південному кордоні хори, на пагорбі, з якого відкривається чудовий краєвид на Балаклавсь- ку долину. обриси стін, що утворювали квадрат зі стороною 60 м, відомі давно. Пізніше стало очевидно, що це частина великої багатошарової споруди, де життя тривало з часу грецької колоні- зації до пізньоримського та ранньосередньовіч- ного періодів. За 5 польових сезонів, з 1997 до 2004 р., отримано значну кількість артефактів із місцевої, можливо, догрецької пам’ятки, оче- видно, розміщеної неподалік, а також дослід- жено стіну часів кримської війни. В результаті геофізичних досліджень було відкрито комплекс стін, що займали весь північний схил пагорба. Шурфування показали, що ці стіни частково да- туються щонайменше елліністичним періодом та І—ІІІ ст. (рис. 5) крім пам’яток хори, окремий загін спільної експедиції з 2001 р. почав розкопки і на території херсонеського городища, яке існувало з V ст. до н. е. до хV ст. Проте його історія поки що відома лише в загальних рисах. головне завдання учас- ників спільного проекту полягало у дослі-дженні великої території міського кварталу найпізнішого періоду існування міста, датованого хІІІ ст., а також усіх нижніх шарів цієї території. особливу увагу планувалося приділити пошуку свідчень економічного життя. Дослідження решток давніх рослин, тварин і людей були значною частиною цієї роботи. опрацьовані фахівцями дані щодо стану здоров’я та хвороб населення, занять ре- меслом і торгівлею, зокрема давньої обробки металу, допоможуть у вивченні специ-фіки пов- сякденного життя середньовічного міс-та, що не проводилася раніше. розкопки в південно-східній частині городи- ща, що починалися від великого водосховища пізньоримського-ранньосередньовічного пе- ріодів, тривали 4 польові сезони: у 2001 та 2003 рр. під керівництвом л.В. сєдікової та П. артура   (університет лечче, Італія), а 2004—2005 рр. л.В. сєдікової та а. рабиновіца (техаський уні-верситет). у дослідженнях щорічно бра- ли участь студенти наукМа й таврійського університету (м. сімферополь), випускники з класичної археології, антропології та історії мистецтва техаського університету та навчаль- них закладів сШа, країн Західної, східної і Центральної Європи, Південної африки, а та- кож австралії (рис. 6). у 2003 р. при підготовці до будівництва лабораторії Паккарда с.г. рижов та Дж. картер розкопали в центральному районі херсонеса невелику, але надзвичайно інформа- тивну ділянку міста (детальніше див.: картер   Рис. 3. садиба 151 після закінчення розкопок. Фото   к. Вільямса Рис. 4. теракотове зображення геракла з розкопок са- диби 151. Фото к. Вільямса Рис. 5. Будівельні залишки на висоті Безіменній. Фото к. Вільямса ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 228 1995, с. 168—170; Carter 1997; 1998, с. 133—137; Carter, Crawford, Lehman, Nikolaenko, Trelogan 2000, p. 707—741; Rabinowitz, Yashaeva, Nikolaenko 2002, р. 9—17; 2005, р. 144—157; Thompson 2000, р. 31—42; Trelogan 2000, р. 23— 29; 2005, р. 137—143 та ін.). співпраця українських науковців, працівни- ків Іка та фахівців-консультантів здійснюва- лася в межах проектів, присвячених вивченню органічних решток. Дослідження решток давніх рослин з хори херсонеса розпочали у 1970-х рр. З.В. Янушевич і г.М. ніколаєнко (нЗхт), а з 2002 р. їх продовжує г.о. Пашкевич (Інс- титут археології нан україни) на городищі, а о.П. Жу-равльов (Інститут археології нан україни) та о.к. каспаров (Інститут історії ма- теріальної культури, м. санкт-Петербург) допов- нюють картину сільськогосподарської діяльності та природної історії гераклейського півострова за допомогою вивчення фауністичних решток з розкопаних пам’яток на хорі та городищі. геоморфологію та дослідження давнього нав- колишнього середовища на хорі з 1997 р. про- тягом вже 5 сезонів проводять П. легман (Іка) та к. кордова (оклахомський університет) за участю української дослідниці н.П. герасименко (Інститут географії нан україни). серед важли- вих результатів цієї роботи — картина основних змін рослинності у пізньому голоцені, що стала можливою завдяки діаграмам пилку, датованого за допомогою с14. Вивчення опірності та магнітометричні до- слідження, проведені працівником заповідника М.Ю. ніколаєнком та с.В. Шакуро, доповнили дослідження в Юхариній балці та на карансь- ких висотах, включаючи Безіменну. у 1998 р. кон- сультант Іка Д. Ґудман досліджував каранські висоти за допомогою землепроникного радара, що дало змогу зіставити усі методи дистанційно- го сканування, засновані на земельних обмірах. Вивчення супутникових знімків гераклейсь- кого півострова з 1960-х рр. і донині показують сліди античної топографії — дороги, що роз- діляли окремі наділи геометрично поділеної грецької хори. Дж. трелоган та колеги із Центру космічних досліджень техаського університету створили тривимірну модель півострова і задо- кументували поступове руйнування історичного ландшафту, пов’язане зі стрімкою розбудовою м. севастополя (рис. 7). Вивчення поліхромних стел та архітектурних деталей із розкопок башти Зинона, проведених заповідником понад 40 років тому, у 1994 р. від- новили Дж. картер та В.М. Даниленко (таврій- ський університет, сімферополь), а найбільш повний каталог підготував і досі продовжує працювати над ним р. Позаментір (німецький археологічний інститут, стамбул) разом із гру- пою дослідників у складі а.В. Буйських (Інсти- тут археології нан україни), П. Перлман (те- хаський університет) та архітектора к. ліпперт з колегами (німеччина). сьогодні триває підго- товка багатотомного дослідження, присвяченого надгробкам, що зберігають рідкісні та важливі свідчення використання кольору в давньо-  грецькому мистецтві. антропологічні рештки, знайдені на археологіч- них пам’ятках, є найпершим свідченням про життя давнього населення на цих об’єктах, але, на жаль, дуже часто це джерело залишається недослідже- ним. Якщо ці скелетні рештки не розкопувати обережно і не зберігати правильно, вони втратять свою інформативність. одне із завдань спільного археологічного проекту полягало у використанні цього джерела. розкопки поховань у південно-схід- ному кварталі херсонеса у контексті середньовіч- ної церкви дали змогу детально вивчити динамі- ку населення та стан здоров’я мешканців міста. у 2003—2005 рр. у цих розкопках брали участь антрополог р. геннеберґ (університет аделаїди, Aвстралія) та Д.Ю. Пономарьов (керч), які вже зробили аналізи решток понад 100 осіб, результати яких незабаром будуть опубліковані й відкриють багато нового в історії цього регіону (рис. 8). консервація розкопаних комплексів і об’єктів— найперший обов’язок археологів. у херсонесі це особливо важливо, адже свідчен- ня давнього життя мають бути не тільки збере- женими для майбутніх поколінь, а й стати зро- зумілими. на жаль, сьогодні ще прикро вража- ють відвідувачів і дослідників занедбані стіни, порослі травою, та відсутність пояснювальних табличок. укріпити античні будівлі, розкопані на давньому городищі і хорі ще до закінчення розкопок поставили собі за мету фахівці-рес- тавратори спільного проекту національного заповідника «херсонес таврійський» та Іка. роботи з консервації, які проводив Іка за спон-  Рис. 6. Водосховище та прилеглі середньовічні житлові квартали. Фото к. Вільямса ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 29 сорської підтримки гІП, набрали великого розмаху. Вони охоплюють усе городище та ділянку на хорі, яка, за планами заповідника, стане частиною археологічного парку античної сіль-ської місцевості. сьогодні, як ніколи, у світлі планів занесен- ня херсонеса до списку всесвітньої спадщини Юнеско, потрібно уніфікувати організаційний план та стандартні методики з консервації хер- сонеса, а також створити постійну групу міс- цевих консерваторів. Це завдання в межах спільного проекту вже почали здійснювати. так, за останні кілька років група фахівців на чолі з В.Ю. ніколаєнко успіш- но відновила на хорі дві античні садиби і працює на третій. на херсонеському городищі зусилля- ми л.В. сєдікової та консультанта Іка к. кліра було здійснено консервацію південно-східного кварталу навколо великого водосховища і до- сліджено стан городища в цілому (рис. 9). у цій роботі було використано програму географічних інформаційних систем, розроблену Дж. трелоган з Іка та консультантом с. Івом. За участю консультантів к. кліра та к. Дейлі відділ реставрації заповідника почав використо- вувати сучасні методи обробки та збереження артефактів. співпраця з основними центрами консервації у києві (Центр консервації та Му- зей ужиткового мистецтва й архітектури), а та-  кож гуманітарним дослідницьким центром техаського університету дала змогу провести додаткове навчання працівників заповідника, зокрема, нових методик консервації, які не ви- користовувалися в херсонесі раніше, наприклад, консервації каменю та паперу. Фінансували це навчання гІП і «Фонд взаємного порозуміння» (TМu) у нью-Йорку. станом на 1994 р. херсонеський заповідник зовсім не мав комп’ютерів, а сьогодні тут їх уже 24 (не враховуючи копіювальні машини, сканери та принтери), які через Іка надав гуманітар-  Рис. 8. розчистка поховань у каплиці Рис. 7. Вигляд частини гераклейського півострова зі слідами розмежування. Фото з американського супутника CORONA 1968 р., за Дж. трелоган ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 230 ний інститут Паккарда. Підтримка гІП дала змо- гу Іка проводити постійні комп’ютерні заняття для працівників заповідника. талановиті місцеві експерти з інформаційних технологій зробили, знов-таки за підтримки гІП, довершений каталог безцінної та неусувної документації культурної спадщини херсонеса з архіву та біб-ліотеки за- повідника. національний заповідник «херсонес тав-рій- ський» володіє багатими архівом та бібліотекою, де зберігаються задокументовані матеріали роз- копок та дослідження херсонеса. автентичні плани, малюнки, фотографії, щоденники та звіти, багато з яких неопубліковані, існують у «єдиному примірнику». Перший стимул до створення про- екту «Меґарика» надійшов від завідувача бібліо- теки заповідника л.о. гриненко та блискучого молодого фахівця з комп’ютерних технологій о.В. Вертолицького. Ґленн Мак з Іка працював з ними, аби розвинути амбітний та надзвичайно успішний проект, в межах якого унікальні скарби було відскановано. Постачання обладнання та фінансування проекту здійснив гІП. трагіч-на смерть олега Вертолицького у 2002 р. стала ве- ликим ударом, але «Меґарика» продовжує робо- ту і нині. на момент написання цієї статті група «Меґарики» створила високоякісні цифрові за- писи на DVD понад 800 археологічних звітів, 3000 негативів на склі та повну колекцію ста- ровинних мап заповідника, планів та малюнків. База даних «Меґарики» містить понад 150 000 цифрових документів. сьогодні науковці можуть працювати над цифровими копіями, не завдаючи шкоди оригіналам. Деякі матеріали заповідник з часом зробить доступними більш широкій ау- диторії через Інтернет. коли у 2003 р. Міністерство культури україни замовило перехід на цифрові носії музейним ар- хівам та бібліотекам, національний заповідник «херсонес таврійський» був лідером у цій галузі й визнаний Міністерством культури взірцем для усієї україни. саме ці документи з 2003 р. ста- ли об’єктом спеціальної програми з консервації та реставрації у межах «Меґарики». Піонерні зусилля були відзначені у 2003 р. на основній конференції з консервації у києві та спеціальній конференції і семінарі в херсонесі, проведених за фінансової підтримки МуДто. Іка через проект «Меґарика» та за значної фінансової підтримки гІПу взяв на себе постій- не зобов’язання модернізувати процеси дослі- дження, фіксації та організації археологічних джерел заповідника. Перша фаза цього процесу (2000 р.) полягала у наданні доступу до Інтер- нету, встановлення певної кількості комп’ютерів та проведення комп’ютерного навчання для пра- цівників заповідника. Друга стадія (2001—2004 рр.) передбачала створення цифрового архіву найбільш рідкісних та найчастіше запитаних об’єктів архіву та бібліотеки. окрім того, група «Меґарики» створила 9 спеціалізованих програм управління базою даних для негативів, планів, книг, статей, археологічних звітів, каталогів фондів та консервації книг. Цей всеохопний підхід поширюється й на комп’ютерне забез- печення заповідника. Це, а також інше облад- нання, надане відділам заповідника, забезпечує безперервний доступ до Інтернету. створено локальну комп’ютерну мережу та, звичайно ж, проведено необхідне навчання для використан- ня різних комп’ютерних операцій. Фінансування проекту «Меґарика»: виплату зарплат програ- містам та спеціалістам зі сканування, надання обладнання, навчання комп’ютерній грамоті, забезпечення доступу до Інтернету — все це проводить Іка. В результаті спільних зусиль вдалося перетворити заповідник на інституцію, що використовує у роботі найпрогресивніші інформаційні технології. сподіваємося, що важ- ливість зазначених змін, які забезпечують успішну діяльність національного заповідника «херсо- нес таврійський», будуть помічені Міністер-  Рис. 9. консервація будівельних залишків у районі херсонеського водосховища. Фото к. кліра ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 31 ством культури україни, і продовжить пос- ті-йне фінансування з метою розвитку техно- логічної інфраструктури заповідника в майбут- ньому. Будівництво першої сучасної споруди заповід- ника, названої лабораторією Паккарда на згад- ку про дар гуманітарного інституту Паккарда україні, було закінчено наприкінці літа 2005 р. Цей сучасний будинок має кілька призначень, зокрема вивчення, консервацію та збереження археологічних матеріалів, а також такий необ- хідний простір для кабінетних досліджень. ла- бораторію збудовано на місці монастирської лазні хІх ст. оскільки незадовільний стан попередньої будівлі виключав будь-яке її відновлення, було вирішено її знести та спорудити на тому місці но- вий будинок (рис. 10). нині новий корпус має пів- тора поверхи під землею для зберігання археоло-  гічних знахідок та один надземний поверх із га- лереєю для дослідження матеріалів зі спільних розкопок Іка та заповідника. Достатня кількість простору, доступ до комп’ютерів та Інтернету створить ідеальні умови для праці. Зведення лабораторії Паккарда розв’язало низку таких нагальних проблем, як обмежена кількість простору для цілорічних досліджень, тимчасові сховища для знахідок та потреба у довготривалому безпечному зберіганні унікаль- них елліністичних поліхромних надгробних стел античного херсонеса, що розміщувалися у попе- редній будівлі, та грецьких і латинських написів. Будівлю обладнано пристроями, що фіксують ре- жим середовища для збереження оптимальних умов для стел, офіційно визнаних «національ- ним скарбом» україни. нині на першому поверсі лабораторії готується тимчасова виставка стел. археологічні пам’ятки, знайдені під час розко- пок, що передували будівництву, законсервовано під північною частиною лабораторії. Це частина будинку хІІІ ст., що перекриває споруди римсь- кого та грецького періодів. а конструкція нової лабораторії дає змогу експонувати рештки давніх споруд, розміщених під нею. сьогодні давньогрецька сільська місцевість археологічно відома за кількома пам’ятками на землях навколо середземного та Чорного морів, серед яких хора херсонеса, можливо, за винят- ком хори Метапонта у Південній Італії, є най- краще збереженою та задокументованою. Заці- кавленість у дослідженнях та охороні пам’яток хори привела Іка до херсонеса у 1992 р. і саме це підтримує інтерес та співпрацю з науковця- ми заповідника. Ідея створення парку на хорі херсонеса, яка належить г.М. ніколаєнко, от- римала підтримку з боку Іка. Попередні плани усієї хори у 2001—2002 рр. створили г.М. ніко- лаєнко, архітектори Іка к. холідей та а. Мал- данадо за значної фінансової підтримки з боку гІП. Подальше детальне планування та скла- дання кошторису було зосереджено на території хори, площа якої становить майже 150 га в ра-  йоні Юхариної балки на гераклейському півост- рові. у 2004 р. до цього проекту консультантом приєднався всесвітньо визнаний спеціаліст з охорони пам’яток, архітектор Ґ. солар. План парку передбачає створення інформа- ційного центру для відвідувачів біля входу, аби підготувати їх до подорожі античними сільсько- господарськими садибами та іншими пам’ятками цієї значної території. Ділянка запланованого парку міститиме 9 зразків відомих херсонеських «сільських маєтків». Знайомство з парком відбува- тиметься за допомогою виставок та лекцій у малій лекційній залі на такі теми, як сільське життя в античні часи, палеоботанічні дослідження та ар- хеологічна польова практика, а також екскурсій до цікавих місць — відвідування розкопок та кон- серваційних проектів. нещодавно парк хори хер- сонеса отримав значну підтримку завдяки указу Президента україни В.A. Ющенка від 10 жовтня 2005 р., де сформульовано вимогу збереження усіх визначених археологічних ділянок на хорі загаль- ною площею близько 400 га. Публікація результатів спільних археологічних досліджень Іка та національного заповідника «херсонес таврійський» є важливою складовою українсько-американської співпраці. Заплановані видання, присвячені розкопкам на хорі та горо- дищі. Просувається підготовка індивідуальних наукових досліджень, наприклад, результатів розкопок сільськогосподарських садиб у Юха- риній балці, земельної ділянки 151, сільського поселення на Безіменній висоті та досліджень на городищі. Завершуються дослідження поліхром- них надмогильних стел та архітектурних деталей з ранньоелліністичного некрополя. Внаслідок ізоляції херсонеса протягом біль- шої частини хх ст. ця важлива пам’ятка була фактично не відома для аудиторії поза межами   Рис. 10. Будинок лабораторії Паккарда в херсонесі. Фото к. Вільямса ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 232 срср та україни, адже навіть тут не дозволяло- ся публікувати фотографії або інші, більш ніж схематичні мапи і плани. Першим спільним виданням Іка та національ- ного заповідника «херсонес таврійський» стала добре ілюстрована книга «Crimean Chersonesos, City, Chora, Museum and environs» («кримський херсонес, місто, хора, музей та околиці») (Crimean 2003), що вийшла друком 2003 р. (рис. 11). Моно- графія покликана представити пам’ятку міжнарод- ній спільноті — як науковцям, так і пересічним лю- дям. Цей «довершений огляд» — як називає його І. гейнз — доступний широкому колу читачів, з деталізованими посиланнями, що підтверджують його належність до глибокого дослідження… Мета авторів сягає навіть далі, оскільки книга складає частину оптимістичного бачення розвитку хер- сонеса та його околиць» (детальніше див.: Haynes 2004, р. 711—713). незабаром побачать світ і наклади перекладів книги українською та російською мовами, над яки- ми працюють спеціалісти Іка та їхні українські ко- леги с.І. теленкова, М.І. храпунов та В.М. Зубар. Фонд «Підтримка херсонеса» (Пх), створе- ний Іка в м. севастополі у 2001 р., є неприбут- ковою організацією. Він скеровує основну допо- могу Іка національному заповіднику «херсонес таврійський» із сумлінним дотриманням усіх вимог українського законодавства. Пх організо- вує та фінансує наукові дослідження та видання, технічне забезпечення заповідника у формі при- дбання та обслуговування комп’ютерів, телеко- мунікаційного обладнання та послуг, включаючи Інтернет, купівлю та обслуговування обладнання для консервації археологічних знахідок та об’єк-  тів, консультації провідних фахівців у галузі археологічної консервації та організації розко- пок, створення цифрової бази даних бібліотеки й архіву як частини ширшої стратегії збере- ження колекцій та покращення доступу до них науковців. у 2003—2005 рр. під керівництвом   т. Бушнель та директора Пх к.Є. кручиніної фонд успішно здійснив спорудження лабораторії Паккарда. також фонд бере участь у розробці проекту створення археологічного парку на те- риторії античної хори херсонеса, який зберіга- тиме рештки давнього сільськогосподарського життя та водночас всебічно ознайомлюватиме з ним екскурсантів та інших відвідувачів. Фонд «Підтримка херсонеса» діє як дорадча структура національного заповідника в охороні культурної спадщини. Протягом останніх двох років Пх надавав безпосередню допомогу запо- віднику та українському урядові в їхніх зусил- лях висунути херсонес у номінанти списку всесвітньої спадщини Юнеско. нині херсонес перебуває в українському попередньому списку пам’яток культурної та природної спадщини, який буде подано до Юнеско. генеральний директор національного заповідника «херсонес таврійсь- кий» л.В. Марченко запросив керівника фонду з американської сторони т. Бушнель та г. кліра, колишнього координатора світової спадщини в ІкоМос (Міжнародний комітет пам’яток), до ро- боти над розробкою плану з управління заповід- ником, що є однією із основних вимог для номінації. у цій роботі їм допомагатиме Ґ. солар. Підготовчий етап до номінації включає корот- ко- та довготривалі стратегії задля забезпечення правильного використання пам’ятки науковцями та широким загалом. Зокрема, цей план повинен передбачати обслуговування все більшої кількості екскурсантів, адже сьогодні кількість відвідувачів у херсонесі значно зросла, і це не може безпосеред- ньо не відбиватися на консервації археологічних об’єктів, підтримці туристичних служб, експлуа- тації землі та природному середовищі. адже гене- ральний план розвитку м. севастополя зосереджує увагу на зростанні туристичної інфра-структури, як найбільшому компоненті його економіки. унікальність херсонеса, як підкреслив Ґ. клір, полягає у взаємозв’язках античного городища та його хори, і саме завдяки цій рисі, що за-слуговує на «видатну універсальну цінність», він вартий включення до списку всесвітньої культурної спадщини Юнеско. Включення херсонеса до цього списку принесе певний зиск не лише національному заповіднику та м. севастополь, а й усій україні. Іка та Пх мають за честь бути частиною цього визначного проекту сучасності, що вже почав втілюватися у життя. Переклад з англійської С.І. Теленкової Рис. 11. обкладинка книги «кримський херсонес» ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 33 Картер Дж.К. хора Метапонта в лукании и херсонеса в таврике // античные полисы и местное население в Причерноморье. — севастополь, 1995. — с. 168—170. Carter J.C. The Chora of Chersonesos on the black Sea and Metaponto in Southern italy. — Report to P. Flawn, President The university of Texas at Austin. — Austin, 1997. — 28 p. Carter J.C. The Chоra of Chersonesos. Site 151-the Finds // хсб. — 1998. — Вып. 9. — с. 133—137. Carter J.C., Crawford M., Lehman P. et al. The Chora of Chersonesos in Crimea, ukraine // AJA. — 2000. — 104, № 4. —   P. 707—741. Crimean Chersonesos. City, Chora, Museum, and environs. — Austin, Tеxаs, uSA, 2003. — 232 p. Haynes I. introducing Chersonesos // Journal of Roman Archaeology. — 2004. — Vol. 17. — P. 711—713. Rabinowitz А., Yashaeva Т., Nikolaenko G. The Chora of Chersonesos. excavations at bezimenna, 2002 // The Study of ancient Territories. Chersonesos and Metaponto: 2002 Annual Report. — Austin, 2002. — р. 9—17. Rabinowitz А., Yashaeva Т., Nikolaenko G. The Chora of Chersonesos: excavations at bezymyannaya, 2002 // Archaelogy at Kyiv-Mohya Academy/ археологія у києво-Могилянській академії. — к., 2005. — р. 144—157. Thompson S. 2000 excavation Season at bezymyannaya in the Territory of Greek Chersonesos // The Study of ancient Territories. Chersonesos and Metaponto: 2000 Annual Report. — Austin, 2000. — р. 31—42. Trelogan J. Remote Sensing and GiS in the Chora of Chersonesos // The Study of ancient Territories. Chersonesos and Metaponto: 2000 Annual Report. — Austin, 2000. — р. 23—29. Trelogan J. The Ancient Chora of Chersonesos: Remote Sensing and Geographic information Systems for its Study and Protection // Archaelogy at Kyiv-Mohyla Academy/ археологія у києво-Могилянській академії. — к., 2005. —   P. 137—143. Одержано 28.02.2006 J.C. Carter TAuRiC CHeRSONeSOS AND THe iNSTiTuTe OF CLASSiCAL ARCHAeOLOGY:   SOMe ReSuLTS OF THe AMeRiCAN-uKRAiNiAN COLLAbORATiON The article describes the results of over a decade of activity of the institute of Classical Archaeology (iCA) at the university of Texas at Austin aimed at the study and preservation of monuments of Tauric Chersonesos, as well as iCA’s collaboration with the National Preserve of Tauric Chersonesos, the Ministry of Culture of ukraine, and other institutions. This work became possible thanks to the substantial financial support of the Packard Humanities institute (PHi), as well as the international board of Research and exchanges (iReX) in Washington, D.C., the brown, Dougherty, and Martel Foundations in Texas, the Trust for Mutual understanding and the Samuel Kress Foundation in New York. Altogether, donors have made contributions of almost 6 million uS dollars to support projects at Chersonesos. This support has helped to realize a number of successful archaeological and conservation projects in Chersonesos with the participation of international specialists in paleobotany, archaeozoology, geomorphology, paleoenvironmental studies, remote sensing, and physical anthropology. This kind of collaboration is essential not only for the study of the monuments, but also for the training of the Preserve’s staff, as well as students in archaeology, including those from ukrainian universities. Since 2001 students of the Master’s program in «Archaeology and Ancient History of ukraine» at the National university of Kyiv-Mohyla Academy (NauKMA) have been participating in iCA’s joint excavations with the National Preserve. An agreement with NauKMA, signed in June 2002, outlines several areas of cooperation. Dr. Joseph   C. Carter, director of iCA, has established several grants for the most advanced students of archaeology and has donated computer equipment to the Master’s program. in 2005, on the occasion of NauKMA’s 390th anniversary, Dr. Carter voiced his commitment to improve the current classrooms and teaching equipment, thereby assuring high-quality training for ukrainian students in archaeology at Kyiv-Mohyla Academy. The following joint American-ukrainian projects are conducted at Chersonesos: excavation in the ancient city and chora, conservation and restoration of monuments and objects, including stone and paper conservation (library and archives), development and maintenance of the digital information system for the Preserve, computer training, construction of the «Packard Laboratory» for the study, storage, and display of finds from the joint excavations, joint publications, planning of an archaeological park of the ancient chora of Chersonesos. All these projects are financed through Pidtrymka Chersonesa — a nongovernmental foundation based in Sevastopol. This organization assists the National Preserve of Tauric Chersonesos in its efforts to nominate Chersonesos to the uNeSCO World Heritage List. iCA collaborators are extremely proud to have witnessed the first years of ukraine’s independence and to have had a chance to contribute to the preservation of its historical monuments. They express hope for further successful American-ukrainian partnership at Chersonesos, and for the forthcoming inscription of the site to the uNeSCO World Heritage List, which will contribute to the international   image of ukraine. ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 234 Дж.К. Картер херсонес таВриЧескиЙ и институт классиЧескоЙ археологии.  некоторЫе итоги аМерикано-украинского сотруДниЧестВа статья посвящена итогам более чем десятилетней работы института классической археологии техасского уни- верситета в г. остине (ика) по изучению и охране памятников херсонеса таврического, а также сотрудничеству с национальным заповедником «херсонес таврический», Министерством культуры украины и другими органи- зациями. Это сотрудничество стало возможным благодаря значительной финансовой поддержке этого проекта в первую очередь гуманитарным институтом Паккарда (PHi), Международным управлением исследований и обмена в Вашингтоне (iReX), фондами Брауна, Догерти и Мартел в техасе, «Фондом взаимного согласия» и фондом самьюела креса в нью-Йорке. В общей сложности донорами в разных формах было выделено почти 6 млн. долларов сШа на поддержку проектов в херсонесе. такая значительная поддержка позволила провести в херсонесе таврическом комплекс успешных архео- логических и реставрационных работ, привлечь к ним иностранных специалистов в области палеоботаники и палеозоологии, геоморфологии, древней окружающей среды, дистанционного сканирования и физической ант- ропологии. Все это необходимо не только для изучения памятника, но и для обучения персонала заповедника, а также студентов-археологов, в том числе из украинских университетов. с 2001 г. в совместных раскопках принимали участие студенты магистерской программы «археология и древняя история украины» университета «киево-Могилянская академия» (наукМа). Договор, подписанный с наукМа в 2002 г., включает несколько направлений сотрудничества. Дж. картер учредил ежегодные стипендии для лучших студентов-археологов и выделил средства на покупку компьютерной техники для программы. а в 2005 г., по случаю 390-й годовщины создания наукМа, взял на себя обязанность оснастить кабинеты программы сов- ременным оборудованием, что, вне всякого сомнения, будет способствовать качественной подготовке украинских специалистов-археологов в этом университете. В херсонесе таврическом успешно осуществляются следующие совместные украинско-американские про- екты: раскопки на хоре и античных городищах; консервация, реставрация памятников и находок, в том числе не проводившаяся ранее консервация изделий из камня, библиотечных и архивных фондов; создание и поддержка информационной системы заповедника, компьютерное обеспечение и обучение; строительство здания «лаборатория Паккарда» для изучения, хранения и экспонирования находок из совместных раскопок; подготовка совместных изданий; разработка плана создания археологического парка античной хоры херсонеса. Финансирование всех этих проектов осущестляется через специально созданный для этого в г. севастополе фонд «Підтримка херсонеса». Фонд оказывает деятельную поддержку национальному заповеднику «херсонес таврический» в подготовке его памятников для включения херсонеса в список всемирного культурного на- следия Юнеско. сотрудники института классической археологии чрезвычайно гордятся тем, что стали свидетелями пер- вых лет независимости украины и смогли внести посильный вклад в сохранение памятников ее историческо- го прошлого. они надеются, что плодотворное украинско-американское сотрудничество в херсонесе будет ус- пешно продолжаться в дальнейшем, и памятники, расположенные на территории национального заповедника «херсонес таврический», в самом скором времени будут включены в список всемирного культурного насле-  дия Юнеско, что в итоге будет способствовать росту международного имиджа украины.

Схожі ресурси