Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею
Статтю присвячено публікації безпаспортного біметалевого меча ранньоскіфського часу, що зберігається у фондах Харківського історичного музею.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199294 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею / Л.І. Бабенко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 53-57. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199294 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992942024-10-02T18:14:10Z Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею Бабенко, Л.І. Публікації археологічних матеріалів Статтю присвячено публікації безпаспортного біметалевого меча ранньоскіфського часу, що зберігається у фондах Харківського історичного музею. Публикация вводит в научный оборот биметаллический меч раннескифского времени из фондов Харьковского исторического музея. Меч имеет бронзовую рамочную рукоять, состоящую из двух круглых в сечении стержней, брусковидного и серцевидного наверший. Клинок и черенок меча железные, выкованные из одной заготовки. В рамку рукояти черенок пропущен через отверстие у перекрестия. Морфологической особенностью меча является форма клинка, более узкого в верхней трети длины, а также наличие на рукояти петли, предназначенной для крепления темляка. This publication introduces to the scholarly circles a bimetallic sword of the early Scythian period from the collections of the Historical Museum in Kharkiv. The sword has a bronze frame-type hilt consisting of two round in section shanks, bar-shaped and heart-shaped pommels. Blade and the shaft of the sword are made of iron, forged from a single metal block. The shaft is inserted into the frame of the hilt through a hole near the guard. Morphological peculiarity of the sword are the shape of the blade which is narrower in the upper third part of the total length and the presence of a loop on the hilt designed for fastening the sword-knot. 2006 Article Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею / Л.І. Бабенко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 53-57. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199294 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Бабенко, Л.І. Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею Археологія |
| description |
Статтю присвячено публікації безпаспортного біметалевого меча ранньоскіфського часу, що зберігається у фондах Харківського історичного музею. |
| format |
Article |
| author |
Бабенко, Л.І. |
| author_facet |
Бабенко, Л.І. |
| author_sort |
Бабенко, Л.І. |
| title |
Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею |
| title_short |
Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею |
| title_full |
Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею |
| title_fullStr |
Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею |
| title_full_unstemmed |
Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею |
| title_sort |
біметалевий меч скіфського часу з колекції харківського історичного музею |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199294 |
| citation_txt |
Біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею / Л.І. Бабенко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 53-57. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT babenkolí bímetalevijmečskífsʹkogočasuzkolekcííharkívsʹkogoístoričnogomuzeû |
| first_indexed |
2024-10-03T04:01:58Z |
| last_indexed |
2024-10-03T04:01:58Z |
| _version_ |
1811863955103023104 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 53
археологічна колекція харківського історично-
го музею містить значну кількість експонатів із
довоєнних надходжень, депаспортизованих під
час Великої Вітчизняної війни, серед яких є чи-
мало унікальних предметів, як-от біметалевий
меч ранньоскіфського часу. Меч було внесено до
реєстру експонатів (№ 132), виявлених І.Ф. ле-
вицьким у 1943 р. у ході розкопок зруйнованого
німецькими окупантами будинку педінституту
(вул. сумська, 33), де під час війни розміщу-
валася археологічна виставка. Меч знайдено в
кімнаті 6 (зала «греція і скіфи»). Місце поход-
ження експонату в реєстрі не зазначено. утім,
незважаючи на втрату у роки війни всієї обліко-
вої документації музею, досить значну частку
експонатів зі зруйнованої виставки було іден-
тифіковано. Зокрема, зі «скіфської зали» визна-
чено матеріали з розкопок, що передували про-
веденню Xii археологічного з’їзду у харкові,
з олександропільського кургану, мінусинської
колекції професора несмєлова тощо. Безсумнів-
но, що походження біметалевого меча було не
відоме ні І.Ф. левицькому, ні іншим співробітни-
кам музею, що і завадило його хоча б частковій
паспортизації.
Меч складається з бронзового руків’я та
залізного леза (рис. 1). руків’я рамкове, утво-
рене двома круглими у перетині стрижнями,
від навершя до перехрестя поволі розширяють-
ся. З одного боку верхньої частини руків’я, за
0,9 см від навершя, розташована дугоподібна
поперечна петелька, кінці якої прикріплені до
обох стрижнів. навершя брускоподібне, ледь
звужене та заокруглене на кінцях, що надає
йому дещо грибоподібної форми, у перетині
округле. Перехрестя серцеподібне, у перетині
звужене на кінцях та розширене посередині,
де проходить ледь помітне згладжене ребро.
лезо та черешок меча залізні, виковані з однієї
металевої заготовки. Через отвір у перехресті в
© л.І. БаБенко, 2006
Ïóáë³êàö³¿
àðõåîëîã³÷íèõ ìàòåð³àë³â
ë.². áàáåíêî
á²ìåòàëåâèé ìå× ñê²Ôñüêîãî
×àñó Ç êîëåêö²¯ õàðê²âñüêîãî
²ñòîðè×íîãî ìóÇåÞ
Статтю присвячено публікації безпаспортного біметалевого меча ранньоскіфського часу, що зберігається у
фондах Харківського історичного музею.
рамку руків’я пропущено плоский черешок.
лезо меча двосічне, у перетині ромбоподібне.
Від перехрестя до третини довжини лезо ледь
звужується, потім, до наступної третини, —
розширюється і знову звужується до кінця.
кінчик леза відламано.
Загальні параметри меча та його окремих
деталей: навершя: довжина — 4,5 см, ширина
у середній частині — 1,5 см, висота — 1,2 см;
руків’я: довжина — 8 см, ширина біля навер-
шя — 2,2 см, ширина біля перехрестя — 2,8 см,
діаметр стрижнів — 0,6—0,7 см; перехрестя:
ширина — 6,5 см, висота — 3,9 см; лезо: дов-
жина — 31,4 см, ширина біля перехрестя —
3,2 см, ширина у місці звуження — 2,8 см, у
місці найбільшого розширення — 3,3 см; пе-
телька: ширина — 0,3 см, товщина — 0,2 см;
загальна довжина — 43,8 см (враховуючи
відламаний кінчик, довжина меча була на
2—3 см більшою).
репрезентований предмет озброєння нале-
жить до нечисленної групи біметалевих мечів
із бронзовим рамковим руків’ям, переважно
брускоподібним навершям, серце-, нирко- чи
метеликоподібним перехрестям та залізним
лезом. Більшість подібних акінаків походить
з території кавказу. До найдавніших зразків
належать кинджали з хут. Бужор анапського
р-ну краснодарського краю (новичихин 1990,
с. 61—73, рис. 1) (рис. 2, 1) та поховання 85
тлійського могильника (техов 1972, рис. 2,
232; 1980, рис. 4, 7; 1981, рис. 101, 7; Шрам-
ко 1984, с. 30, рис. 4, 1; новичихин 1990, с. 67,
рис. 2, 5) (рис. 2, 2), що вирізняються архаїч-
ною формою перехрестя. Більш завершену фор-
му скіфського типу мають мечі та кинджали з
кургану біля хут. степовий (Виноградов 1974,
с. 259—260, рис. 1; Шрамко 1984, с. 30, рис.
4, 5; новичихин 1990, с. 67, рис. 2, 9) (рис. 2,
6) та з могильника поблизу с. кумбулта (пов-
ністю збереглося бронзове руків’я одного
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 254
меча та навершя з частиною руків’я іншого,
рис. 2, 3а, 3б, 4а, 4б) (уварова 1900, табл. XCV,
3, 4; тереножкин 1975, с. 29, 34, рис. 20, 6, 7;
Шрамко 1984, с. 30, рис. 4, 2, 3; новичихин
1990, с. 67, рис. 2, 6, 7). серед кавказьких ана-
логій слід було б назвати і перехрестя меча з
частиною руків’я з могильника Фаскау побли-
зу с. галіат (крупнов 1960, табл. XXX, 3; те-
реножкин 1975, с. 29, рис. 21, 6; Шрамко 1984,
с. 31, рис. 4, 4; новичихин 1990, с. 67, рис. 2,
8) (рис. 2, 5), але проведений джерелознавчий
аналіз першопублікацій біметалевих мечів
викликав сумніви щодо його існування. аргу-
ментуємо це твердження.
уперше мечі з могильника біля с. кумбулта
ввела у науковий обіг П.с. уварова, яка опуб-
лікувала рештки верхніх частин руків’я двох
мечів (уварова 1900, табл. XCV, 3, 4) (рис. 2,
3а, 4а). Згодом руків’я одного з мечів повніс-
тю відновив о.І. тереножкін, який, перегля-
даючи збірки П.с. уварової у ДІМі, вия-вив
частину його руків’я з перехрестям (рис. 2,
3б). Згідно з посиланням у статті о.І. тере-
ножкіна (№ 68) цей уламок опублікувала ще
П.с. уварова в таблиці LXXXii, але насправді
у зазначеному виданні його рисунка немає
(тереножкин 1975, с. 29, 34, рис. 20, 7). у
подальших публікаціях зображення меча з
кумбулти репрезентували у відновленому
о.І. тереножкіним вигляді.
Фрагмент руків’я меча з Фаскау ввів у
науковий обіг Є.І. крупнов (крупнов 1960,
табл. XXX, 3). Зауважимо, що у низці на-
ступних публікацій окремі деталі відновлених
мечів із кумбулти та Фаскау зазнали певних
метаморфоз. так, у публікації о.І. тереножкіна
серцеподібне перехрестя меча з Фаскау отри-
мало більш округлі форми. не зовсім точно
було зображено і межу між двома фрагмен-
тами відновленого меча з кумбулти. Згідно з
публікацією П.с. уварової довжина бронзово-
го стрижня з одного боку значно перевищує
рештки залізного черешка (рис. 2, 3а), а на ри-
сунку зі статті о.І. тереножкіна бронзовий стри-
жень із зазначеного боку закінчується на рівні
залізного черешка (тереножкин 1975, рис. 20,
7; 21, 6) (рис. 2, 3б). у праці Б.а. Шрамка за-
ліз-ний черешок меча з Фаскау було помилково
зображено обрамованим з обох боків бронзо-
вими стрижнями, внаслідок чого саме руків’я
мимохіть змістилося вбік від центральної осі
перехрестя (Шрамко 1984, рис. 4, 4). у статті
а.М. новічихіна меч із кумбулти зображено
з перехрестям серцеподібної форми, а меч із
Фаскау — з класичним ниркоподібним пере-
хрестям (новичихин 1990, рис. 2, 6, 8).
Проте зіставлення форми руків’я меча з кум-
булти, опублікованого П.с. уваровою, із першо-
публікацією решток меча з Фаскау дає підста-
ви для припущення щодо належності цих двох
фрагментів одному й тому самому мечу (рис. 2,
3а, 5). саме частину так званого меча з Фаскау
о.І. тереножкін використав для реконструкції
меча з кумбулти.
отже, можна констатувати своєрідний дже-
релознавчий курйоз, внаслідок якого один і той
самий артефакт отримав у науковому обігу по-
двійний паспорт, тобто частину руків’я одного
з мечів із кумбулти (?) * повторно помилково
паспортизували як фрагмент меча з могильника
Фаскау.
За межами кавказу аналогічні за конструк-
цією акінаки знайдено на пагорбі стеньки разіна
біля с. лапоть поблизу м. камишин саратовської
обл. (смирнов 1961, с. 10—12, рис. 1, 4; Шкур-
ко 1962, с. 98, 100, рис. 4; тереножкин 1975, с.
29, рис. 21, 7; новичихин 1990, с. 67, рис. 2, 11)
(рис. 2, 7), на нижньому Дону неподалік м. Бо-
гучари ** (лукьяшко, 1994, с. 140—143, рис. 1)
Рис. 1. Біметалевий меч із фондів харківського істо-
ричного музею
* Питання про походження цього меча (кумбулта чи
Фаскау) залишається відкритим і потребує спе-ціаль-
ного дослідження.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 55
(рис. 2, 13), біля хут. стеженський Волгоград-
ської обл. (сергацков 1988, с. 249, 250, рис. 1;
новичихин 1990, с. 67, рис. 2, 12) (рис. 2, 8) та с.
лопатіне Пензенської обл. (Максимов, Полес-
ских 1971, с. 238—242, рис. 1, 1, 2; тереножкин
1975, с. 29, рис. 21, 9) (рис. 2, 9). руків’я остан-
нього меча має оригінальне оформлення рамки
з внутрішнього боку у вигляді своєрідних фігур-
них вирізів. Подібні знахідки з території украї-
ни репрезентовано мечем із кургану № 2 біля
с. райгородка (ханенко, ханенко 1900,
табл. XXXViii, 166; Мелюкова 1964, с. 47,
табл. 15, 3; тереножкин 1975, с. 29, рис. 21, 4;
новичихин 1990, с. 67, рис. 2, 10) (рис. 2, 10) та
руків’ям кинджала, знайденого поблизу смт гра-
дизьк на Полтавщині (кулатова 1994, с. 109—
112, рис. 1; кулатова, супруненко 2004, с. 146,
рис. 1, 4) (рис. 2, 11). конструктивною особливіс-
тю райгородського меча є орнамент у вигляді
поперечного рифлення на стрижнях бронзової
рамки, а градизького кинджала — орнамент у
вигляді прокресленої зигзагоподібної лінії з обох
боків навершя. Біметалеве рамкове руків’я мав
і кинджал з антенним навершям, ниркоподіб-
ним перехрестям та рифленими стрижнями з
кургану № 13 могильника «слов’янка» побли-
зу с. Шолохове на Дніпропетровщині (Волко-
бой, лихачев, Шалобудов 1979, с. 50, рис. 8, 3)
(рис. 2, 12).
За низкою морфологічних ознак (насампе-
ред, формою навершя та наявністю попереч-
ної петельки) меч із харківського історичного
музею найближчий до камишинського, лише
дещо відрізняючись формою перехрестя,
яке, утім, за умов відливки руків’я із засто-
суванням індивідуальної воскової моделі, як
правило, завжди мало певні морфологічні
особливості (Шрамко, Фомин, солнцев 1977,
с. 63—64).
на думку с. І. лукьяшка, наявність на пере-
хресті поздовжнього ребра характерна саме для
знахідок із території Волго-Донського межиріч-
чя (рис. 2, 5, 8, 9, 13), що дало йому змогу виді-
лити подібні мечі в окремий варіант (лукьяшко
1994, с. 142).
наявність петельки чи отвору під навер-
шям багато дослідників вважають надійним
хронологічним індикатором, що засвідчує
арха-їчність меча. крім низки біметалевих
мечів, до даної групи належать і деякі залізні
акінаки з отвором чи муфтою із невеликою пе-
телькою під навершям. Це мечі з келермесько-
го та Мельгунівського курганів (Черненко 1980,
с. 12, 13, рис. 5, 1, 2), кармір-Блура (Пиотров-
ский 1959, с. 175, рис. 6), кургану № 6 біля
с. Яснозор’є (ковпаненко, Бессонова, скорый
1994, с. 53, рис. 6, 1), випадкові знахідки з Бах-
мутського повіту на Дніпропетровщині (Шкур-
ко 1962, с. 97—100, рис. 1, 2), біля Вітряних гір
поблизу києва (Белозор, скорый 1985, с. 255,
256, рис. 1, а, б), с. соснівка на Полтавщині
(кулатова 1992, с. 80—84, рис. 1, 2), с. ключ
курської обл. (апальков 1992, с. 69—71, рис. 1,
а), с. старе Захаркіне Пензенської обл. (Мак-
симов, Полесских 1971, с. 240, рис. 1, 4), а та-
кож безпаспортні мечі з Державного історич-
ного музею Москви (Шкурко 1962, с. 98—99,
Рис. 2. Біметалеві мечі та кинджали: 1 — хут. Бужор (но-
вичихин 1990); 2 — тлійський могильник, поховання 85
(техов 1981); 3, 4 — с. кумбулта (3а, 4а — уварова 1900;
3б, 4б — тереножкин 1975); 5 — с. галіат, могильник
Фаскау (крупнов 1960); 6 — хут. степовий (Виноградов
1974); 7 — бугор стеньки разіна біля с. лапоть поб-
лизу камишина саратовської обл. (Шкурко 1962); 8 —
хут. стеженський Волгоградської обл. (сергацков 1988);
9 — с. лопатіне Пензенської обл. (Максимов, Полесских
1971); 10 — курган № 2 біля с. райгородка (Мелюкова
1964); 11 — смт градизьк Полтавської обл. (кулатова
1994); 12 — курган № 13 могильника «слов’янка» біля
с. Шолохове на Дніпропетровщині (Волкобой, лихачев,
Шалобудов 1979); 13 — м. Богучари на нижньому Дону
(лукьяшко 1994). рисунки 3а, 3б, 4а, 4б, 5 — без дотри-
мання масштабу. рисунки 3а, 4а, 5, 8, 9 — прорисовки
автора за фотографіями першопублікацій
** Інформацію про знахідку цього кинджала отрима-
но від співробітника Донецького краєзнавчого му-
зею В.а. Подобєда, якому ми висловлюємо щиру
подяку.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 256
Апальков А.Н. о находках раннескифских акинаков на территории курской области // археологічний збірник Пол-
тавського краєзнавчого музею. — Полтава, 1992. — Вип. 1. — с. 69—71.
Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В., Дегтярь А.К. новые исследования курганов скифского времени в окрестностях
г. люботина // люботинское городище. — харьков, 1998. — с. 143—182.
Бандуровский А.В., Черненко А.В. ахеменидские вещи из люботинского могильника // ПссасП. — Запорожье,
1999. — с. 27—30.
Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В. курганы скифского времени харьковской области (северскодонецкий вариант). —
к., 2000.
Белозор В.П., Скорый С.А. архаический меч из киева // са. — 1985. — № 1. — с. 255—256.
Виноградов В.Б. новые находки предметов скифо-сибирского звериного стиля в Чечено-ингушетии // са. — 1974. —
№ 4. — с. 258—263.
Волкобой С.С., Лихачев В.А., Шалобудов В.Н. скифский могильник «славянка» у с. Шолохово на Днепропетровщи-
не // курганные древности степного Поднепровья (iii—i тыс. до н. э.). — Днепропетровск, 1979. — Вып.3. —
с. 45—60.
Ильюков Л.С. оригинальный тип навершия жезла скифского времени // Проблемы истории и археологии украи-
ны. — харьков, 2001. — с. 48—49.
Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. новые погребения раннего железного века в Поросье // Древности
скифов. — к., 1994. —с. 41—63.
Крупнов Е.И. Древняя история северного кавказа. — М., 1960.
Кулатова І.М. архаїчний меч скіфського часу з басейну середнього Псла // археологічний збірник Полтавського
краєзнавчого музею. — Полтава, 1992. — Вип. 1. — с. 80—84.
Кулатова І.М. Біметалевий кинджал з градизька // Полтавський археологічний збірник. — Полтава, 1994. — № 2. —
с. 109—112.
Кулатова І.М., Супруненко О.Б. старожитності доби раннього залізного віку кременчуцького Подніпров’я // ста-
рожитності степового Причорномор’я і криму. — Запоріжжя, 2004. — т. 11. — с. 143—149.
Лукьяшко С.И. новая находка биметаллического кинжала на нижнем Дону // историко-археологические исследо-
вания в азове и на нижнем Дону в 1992 году. — азов. — 1994. — Вып. 12. — с. 140—143.
Максимов Е.К., Полесских М.Р. Заметка об акинаках // са. — 1971. — № 2. — с. 238—242.
Мелюкова А.И. Вооружение скифов // саи. — 1964. — Вып. Д1-4.
Мурзин В.Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. — к., 1990.
Новичихин А.М. Биметаллический кинжал из х. Бужор анапского района // традиции и инновации в материальной
культуре древних обществ. — М., 1990. — с. 61—73.
рис. 3; Черненко 1980, с. 11—13, рис. 6, 2), Пол-
тавського краєзнавчого музею (Черненко 1980,
с. 13, рис. 6, 4; Белозор, скорый 1985, с. 255,
рис. 2), курського музею археології (апальков
1992, с. 69—71, рис. 1, б) тощо.
Попереднє припущення Є.В. Черненка (Чер-
ненко 1980, с. 13) про призначення подібних
петельок та отворів для кріплення темляка, що
одягався на руку для запобігання випадковій
втраті зброї під час бою, згодом знайшло одно-
стайну підтримку у дослідників (Белозор, ско-
рый 1985, с. 255; апальков 1992, с. 70; кулато-
ва 1992, с. 81, 83; ковпаненко, Бессонова, ско-
рый 1994, с. 53, 58).
стан збереженості переважної більшості
біметалевих мечів ранньоскіфського часу
унеможливлює визначення особливостей та-
кої морфологічної ознаки, як форма леза. у
меча з харківського історичного музею спос-
терігається досить характерне звуження леза у
верхній третині з подальшим його розширен-
ням. аналогічну конфігурацію леза, з огляду
на репрезентовану в публікації фотографію,
мав і меч з хут. стеженський, що дає змогу зро-
бити припущення про невипадковість подібного
явища.
Враховуючи традиційне датування біметалевих
акінаків Vii—Vi ст. до н. е., аналогічні хронологіч-
ні рамки слід визначити й для меча з харків-ського
історичного музею.
Припущення щодо ймовірного місця знахід-
ки меча має виключно гіпотетичний характер.
географія довоєнних надходжень до хар-
ківського історичного музею була досить ши-
рокою — згадаємо хоча б мінусинські старо-
житності. утім не можна виключати й те, що
ре-презентований меч має місцеве походжен-
ня, особливо зважаючи на знахідки в останні
роки на харківщині низки яскравих предметів
скіфської архаїки (Бандуровский, Буйнов, Де-
гтярь 1998, с. 144—150; Бандуровский, Чернен-
ко 1999, с. 27—30; Бандуровский, Буйнов 2000,
с. 194—195, рис. 53, 54; Черненко 2000, с. 297—
303; ильюков 2001, с. 48—49), появу яких се-
ред пам’яток Дніпро-Донецького межиріччя
іноді пов’язують зі скіфами Ішпакая, Партатуа
чи Мадія (Мурзин 1990, с. 37; кулатова 1994,
с. 110—111; Бандуровский, Буйнов 2000, с. 118).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 57
Пиотровский Б.Б. город бога тейшебы // са. — 1959. — № 2. — с. 169—186.
Сергацков И.В. новые находки скифского времени в Волгоградской области // са. — 1988. — № 3. — с. 249—251.
Смирнов К.Ф. Вооружение савроматов // Миа. — 1961, № 101.
Тереножкин А.И. киммерийские мечи и кинжалы // скифский мир. — к., 1975. — с. 3—34.
Техов Б.В. тлийский могильник и проблемы хронологии культуры поздней бронзы—раннего железа Центрального
кавказа // са. — 1972. — № 3. — с. 18—37.
Техов Б.В. скифы и Центральный кавказ в Vii—Vi вв. до н. э. — М., 1980.
Техов Б.В. тлийский могильник-iii. — тбилиси; Мецниереба, 1981.
Уварова П.С. Могильники северного кавказа // Мак. — М., 1900. — Вып. Viii.
Ханенко Б.Н., Ханенко В.И. Древности Приднепровья. — к., 1900. — Вып. iii.
Черненко Е.В. Древнейшие скифские парадные мечи (Мельгунов и келермесс) // скифия и кавказ. — к., 1980. —
с. 7—30.
Черненко Е.В. люботинский курган // скифы и сарматы в Vii—iii вв. до н. э.: палеоэкология, антропология и
археология. — М., 2000. — с. 297—303.
Шкурко А.И. скифский кинжал из Днепропетровского музея // историко-археологический сборник. — М., 1962. —
с. 97—100.
Шрамко Б.А. из истории скифского вооружения // Вооружение скифов и сарматов. — к., 1984. — с. 22—39.
Шрамко Б.А., Фомин Л.Д., Солнцев Л.А. начальный этап обработки железа в Восточной европе // са. — 1977. —
№ 1. — с. 57—74.
Одержано 03.03.2005
Л.И. Бабенко
БиМеталлиЧескиЙ МеЧ скиФского ВреМени
иЗ коллекЦии харЬкоВского историЧеского МуЗеЯ
Публикация вводит в научный оборот биметаллический меч раннескифского времени из фондов харьковского
исторического музея. Меч имеет бронзовую рамочную рукоять, состоящую из двух круглых в сечении стержней,
брусковидного и серцевидного наверший. клинок и черенок меча железные, выкованные из одной заготовки.
В рамку рукояти черенок пропущен через отверстие у перекрестия. Морфологической особенностью меча явля-
ется форма клинка, более узкого в верхней трети длины, а также наличие на рукояти петли, предназначенной для
крепления темляка.
L.I.Babenko
biMeTALLiC SWORD OF SCYTHiAN TiMe FROM
THe COLLeCTiON OF THe HiSTORiCAL MuSeuM iN KHARKiV
This publication introduces to the scholarly circles a bimetallic sword of the early Scythian period from the collections
of the Historical Museum in Kharkiv. The sword has a bronze frame-type hilt consisting of two round in section shanks,
bar-shaped and heart-shaped pommels. blade and the shaft of the sword are made of iron, forged from a single metal
block. The shaft is inserted into the frame of the hilt through a hole near the guard. Morphological peculiarity of the
sword are the shape of the blade which is narrower in the upper third part of the total length and the presence of a loop on
the hilt designed for fastening the sword-knot.
|