Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині
У стаття публікуються знахідки з нового поселення чорноліської культури на березі Кременчуцького водосховища, яке активно руйнується.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199295 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині / В.І. Полтавець, В.В. Нерода // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 58-62. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199295 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992952024-10-02T18:14:21Z Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині Полтавець, В.І. Нерода, В.В. Публікації археологічних матеріалів У стаття публікуються знахідки з нового поселення чорноліської культури на березі Кременчуцького водосховища, яке активно руйнується. Керамический комплекс поселения у с. Витово Чигиринского р-на Черкасской обл. по всем признакам можно датировать вторым этапом чернолесской культуры. Наиболее близкие аналогии прослеживаются в керамике соседних памятников Чигиринщины — поселения у с. Адамовка и Субботовского городища. There is ample evidence that the ceramic complex of the settlement near Vitovo village in Chyhyryn region of Cherkasy oblast can be dated to the second stage of Chornolis culture. The nearest analogies are the wares of neighbouring settlements near Adamivka village and Subotiv hill-fort in Chyhyryn region. 2006 Article Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині / В.І. Полтавець, В.В. Нерода // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 58-62. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199295 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Полтавець, В.І. Нерода, В.В. Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині Археологія |
| description |
У стаття публікуються знахідки з нового поселення чорноліської культури на березі Кременчуцького водосховища, яке активно руйнується. |
| format |
Article |
| author |
Полтавець, В.І. Нерода, В.В. |
| author_facet |
Полтавець, В.І. Нерода, В.В. |
| author_sort |
Полтавець, В.І. |
| title |
Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині |
| title_short |
Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині |
| title_full |
Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині |
| title_fullStr |
Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині |
| title_full_unstemmed |
Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині |
| title_sort |
нове поселення пізньочорноліської культури на чигиринщині |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199295 |
| citation_txt |
Нове поселення пізньочорноліської культури на Чигиринщині / В.І. Полтавець, В.В. Нерода // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 58-62. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT poltavecʹví noveposelennâpíznʹočornolísʹkoíkulʹturinačigirinŝiní AT nerodavv noveposelennâpíznʹočornolísʹkoíkulʹturinačigirinŝiní |
| first_indexed |
2024-10-03T04:02:01Z |
| last_indexed |
2024-10-03T04:02:01Z |
| _version_ |
1811863957947809792 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 258
Поселення поблизу с. Вітове Чигиринсько-
го р-ну Черкаської обл. відоме вже понад
півстоліття. у травні 1964 р. його зафіксував
В.о. круц під час обстеження берегів новоут-
вореного кременчуцького водосховища. тут
було знайдено рештки різних давніх культур:
насипи курганів (в одному з них розчищено
впускне поховання скіфського періоду), мо-
гильник зрубної культури, залишки значних
поселень черняхівської та чорноліської куль-
тур. на останньому виявлено два скупчення
уламків ліпного посуду, відстань між якими
становила 100—200 м. на той час поселення
ще розташовувалось на березі водосховища:
одне було поблизу ферми с. Вітове, а друге
— вище за течією Дніпра (круц 1964, с. 1—3).
у 1981 р. поселення обстежили Д.Я. телегін та
е.н. титова під час роботи експедиції «славу-
тич». у розмиві берега водосховища завдовж-
ки 500 м зібрано значну кількість кераміки.
В урвищі зафіксовано рештки культурного
шару, зокрема ям господарчого (?) призначен-
ня (телегин, титова 1981, с. 16).
Пізніше, у 1990-х рр. поселення досліджу-
вали учитель рацівської сШ М.В. сайком та
співробітниці Черкаського обласного крає-
знавчого музею о.В. Білецька та В.В. нерода.
у 2004 р. його обстежили працівники націо-
нального історико-культурного заповідника
«Чигирин» В.І. Полтавець, В.І. терновський,
М.Д. ковеня та старший науковий співробіт-
ник археологічної інспекції управління куль-
тури Черкаської обласної державної адмініст-
рації В.В. нерода. Було зібрано численну ко-
лекцію археологічних знахідок — здебільшого
уламків ліпного посуду та кісток. Поселення
розташоване на відстані 1,4 км на схід від
с. Вітове, неподалік колишньої колгоспної
ферми. колись воно займало частину над-
за-плавної тераси і притерасний схил, який,
швидше за все, мав підковоподібну форму і з
південного сходу був обмежений височиною,
що нині має вигляд вузької коси у річищі во-
досховища. тут до затоплення була пристань,
яка існувала, очевидно, і в давнину. Звідси
така кількість археологічних знахідок. на сьогод-
ні значна — притерасна — частина поселення
розмита, а та, що залишилася на терасі, — під го-
родами (рис. 1). на поверхні тут знайдено кілька
уламків ліпного посуду, з яких один можна датува-
ти епохою бронзи, один — раннім етапом чорно-
ліської культури і ще один — епохою бронзи або
раннього залізного віку. В обриві берега водосхо-
вища решток культурного шару не виявлено.
розвідку проводили на початку квітня, коли
водосховище не заповнено до найвищої позначки.
Велику кількість археологічних знахідок виявлено
на відстані 35—40 м від берега (його висота стано-
вить тут 1,5—2 м), на піщаному дні водосховища.
Знахідки утворювали кілька скупчень, які у виг-
ляді ланцюга завдовжки близько 90 м, витягнутого
паралельно берегу. Вирізнялися два великі скуп-
чення (розмиті житла?) на відстані близько 20 м.
Із південного сходу від них зафіксовано кілька
невеликих плям розмитої печини жовтогарячого
кольору, а за ними — велику видовжену пляму зі
шматочками шлаків, вугликів та жужелиці. хоча
зна-хідки виявлено у піску, не виключено, що
вони зараз розташовуються приблизно на рівні
давньої денної поверхні, яка тут була нижчою
порівняно з сучасним берегом.
усього було зібрано близько 80 фрагментів
ліпного посуду, а також 1 великий та 4 менших
кам’яних розтиральники. Виявлено досить багато
кісток тварин (близько 50 екз.) переважно великої
рогатої худоби, зокрема кінські зуби і щелепи,
кістки свині. Порівняно багато знайдено людсь-
ких кісток, у тому числі 6 стегнових, 4 уламки
черепів, зокрема лобна частина черепа дитини.
Два уламки черепів мають темний колір, що дає
змогу віднести їх до давнього культурного шару.
Важко визначити, чи всі людські кістки пов’язані
з поселенням раннього залізного віку. Можливо,
деякі з них походять зі зруйнованого курганно-
го або ґрунтового могильника, наприклад, вище
згаданого могильника зрубної культури. у будь-
якому разі, тут не виявлено знахідок, які свідчили
б про наявність кладовища пізнього часу.
Характеристика знахідок. Понад 90 % зібра-
ної на поселенні кераміки становлять фрагменти
ліпних горщиків, переважно великих розмірів. усього
виявлено близько 80 уламків, здебільшого профі- © В.І. ПолтаВеЦЬ, В.В. нероДа, 2006
â.². Ïîëòàâåöü, â.â. íåðîäà
íîâå ÏîñåëåííЯ Ï²Çíüî×îðíîë²ñüêî¯
êóëüòóðè íà ×èãèðèíùèí²
У стаття публікуються знахідки з нового поселення чорноліської культури на березі Кременчуцького водосховища,
яке активно руйнується.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 59
льних частин посуду, при цьому частину денець
і стінок без орнаментів залишено на місці.
Горщики. За типами вінець переважна
більшість горщиків належала до слабопро-
фільованих, серед яких виділяються кілька
різновидів:
а) без вираженої шийки, тулуб поступово роз-
ширюється безпосередньо від вінець (рис. 2, 4).
горщики цього різновиду здебільшого великих
розмірів, очевидно, заокруглено-подовжені, з
невеликим денцем (див. нижче);
б) горщики зі слабко вираженою дугоподіб-
ною у розрізі шийкою (таких горщиків була пе-
реважна більшість. у горщиків великого розміру
тулуб такий самий, як і у попереднього різно-
виду (рис. 2, 1, 2; 3, 1), а в менших екземплярів
— більш заокруглений (рис. 2, 3; 3, 3).
Діаметри вінець горщиків становлять 13—14,
16—17, а також 30—32 см, причому останні
трапляються досить часто. Діаметри денець,
які збереглися повністю, становлять 9 і 12 см
(рис. 2, 5, 6). товщина денець від 1—1,2 см при
товщині стінок 0,7—0,8 та 0,6—0,7 см відповідно,
до 1,8 і 2,5 см при товщині стінок 0,8 та 1,2 см
відповідно (рис. 2, 6; 3, 8, 9; 4, 10, 11). За двома
винятками, денця мали невелику «закраїну».
Зважаючи на ці дані великі горщики (а вони
становили значну частину усього набору посу-
ду) мали видовжені пропорції, діаметри вінець
у них значно перевищували діаметри денець. на
двох денцях, за визначенням доктора біологіч-
них наук г.о. Пашкевич, збереглися відбитки
зерновок проса посівного і ячменя плівчасто-
го. одним фрагментом репрезентовано невелику
посудинку (діаметр тулуба близько 8 см) (рис. 4,
9). Повністю відсутні уламки характерних для
раннього етапу чорноліської культури тюльпа-
ноподібних горщиків.
За орнаментацією фрагменти горщиків поді-
ляються наступним чином:
а) 23 фрагменти вінець мають лише наскрізні
проколи по краю (рис. 3, 1, 3). Щоправда, оскі-
льки деякі уламки завдовжки невеликі, то не
виключені інші елементи орнаментації — під
шийкою або на тулубі (див. «б»). В одному ви-
падку замість проколів простежуються ззовніш-
ні наколи, яким зсередини відповідають нечіткі
«перлини»;
б) в 11 випадках проколи по вінцях доповнено
іншими елементами: орнаментованим валиком
на переході шийки в тулуб, на відстані 5, 6, 5 і
8,5 см від краю вінець (рис. 2, 3; 3, 7);
в) зрідка (3 екз.) скісними насічками по краю
вінець (рис. 3, 2, 4). немає жодного фрагмента з
валиком по краю вінець;
г) у двох випадках на початку тулуба великих
горщиків нанесено нечіткі скісні вдавлення або
насічки завдовжки до 2,5 см (рис. 3, 6). аналогічно
орнаментований фрагмент знайдено, зокрема,
біля підніжжя тясьминського городища пізньо-
чорно-ліської культури (Максимов, Петровская
1959, табл. П, 7);
д) із 9 фрагментів із вінцями без проколів 5
мали тонкі валики, кінці яких заходили один за
оден. Валики розташовані на відстані 6,5—7—
9,5 см від краю вінець і орнаментовані дрібни-
ми ямками, в одному випадку валик гладкий
(рис. 2, 2, 4). Два великі уламки з орнаменто-
ваними валиками можна порівняти, з огляду на
профілі верхніх частин посудин, з горщиками
другого етапу чорноліської культури суботівсь-
Рис. 1. розташування поселення біля с. Вітове. схема-
тичний план: 1 – поселення; 2 – курган
Рис. 2. уламки горщиків із проколами під вінцями
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 260
кого городища (тереножкин 1961, рис. 36, 1,
2). один із цих фрагментів повністю тотожний
знахідці на розташованому неподалік адамівсь-
кому поселенні (Полтавець 2003 рис. 2, 7);
е) до рідкісних елементів орнаменту (2 екз.)
належать дрібні ямки або нечіткі насічки по
краю вінець.
Згадані вище типи орнаментів є також на
стінках посудин без вінець (усього 24 екз.). у
19 випадках це валики вищезазначених типів,
розташовані в місці переходу шийки у тулуб
відносно невеликих горщиків із опуклим тулу-
бом (рис. 3, 6), або у верхній частині опукло-
видовженого тулуба великих горщиків. Чотири
фрагменти були орнаментовані в нижній частині
шийки глибокими ямками, нанесеними пальцем
(рис. 3, 5) і один — вертикальними насічками,
зробленими нігтем. Подібні орнаменти під
шийкою горщика відомі, наприклад, на пізнь-
очорноліських поселеннях хрещатик, а також
Московському городищі (Покровська, Петренко,
ковпаненко 1971, рис. 5, 3; тереножкин 1961,
рис. 44, 1, 2).
До рідкісних типів належить опукло-банко-
подібна посудина зі зливом (рис. 4, 8). Внутрішня
поверхня виробу, а також вінця ззовні вкриті чор-
ним лощінням або закопчені. Ще два фрагмен-
ти належали різним банкоподібним посудинам,
одна з яких мала діаметр 18—20 см (рис. 4, 3),
а друга, з прямими стінками, зроблена з чистої
глини, мала великий діаметр. Під вінцями круг-
лий просвердлений отвір (рис. 5, 2).
Столовий посуд репрезентований корчагами,
кубками, піксидою, двома ручками від черпаків,
а також одним уламком миски.
Переважна частина уламків столового посу-
ду належала корчагам. Всі вироби мали товсті
стінки (1 см), орнамент з одного або двох ярусів
фризів нанесено в місці найбільшого розши-
рення тулуба. Знайдено два фрагменти вінець,
що належали посудинам із дугоподібною у
розрізі шийкою і опуклим тулубом (рис. 4,1,2).
саме корчаги такого типу переважали серед
посуду другого етапу чорноліської культури
(тереножкин 1961, рис. 35). один фрагмент
належав чорнолощеній корчазі з біконічним
тулубом, зовніш-ня поверхня світло-сірого ко-
льору (рис. 4, 4). Подібні корчаги другого етапу
чорноліської культури також трапляютьсяються
на суботівському городищі (тереножкин 1961,
рис. 35, 3). Під вінцями однієї корчаги (рис. 5,
1) було прокреслено орнамент, від якого зберег-
лися дві горизонтальні лінії, перехрещені двома
скісними паралельними рисками. групи похилих
(скісних) паралельних (3—4) рисок між двома
горизонтальними лініями — це найпоширені-
ший орнамент для столового посуду цього по-
селення, насамперед корчаг. так орнаментовано
5 фрагментів стінок корчаг (рис. 4, 8), а також
придонна частина піксиди. орнаментовані в та-
кий спосіб корчаги виготовлені із грубого гли-
няного тіста з домішками крупного піску і білих
частинок. Ззовні вони мають чорне покриття, а
зсередини черепок червонуватий або темно-бу-
Рис. 3. уламки горщиків з валиком на тулубі
Рис. 4. столовий посуд: 1–8 – уламки корчаг; 9–10 –
фрагменти кубків або корчаг; 11– уламок піксиди
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 61
рий. Досить близькі аналогії цьому орнамен-
ту трапляються на різних пізньочорноліських
пам’ятках лісостепового Подніпров’я, зокрема,
на суботівському городищі (тереножкин 1961,
рис. 41, 10). на одному невеликому фрагменті
орнамент нагадує «шаховий» (рис. 4, 7), кліти-
ни якого заповнені паралельними горизонталь-
ними рисочками. окрім вище згаданого зафік-
совано орнамент із трьох паралельних рисок,
які утворюють зигзаг (1 — 2 яруси) між двома
паралельними лініями (рис. 5, 5, 6). В одному
випадку ці лінії утворені відбитком великозуб-
час-того штампу з коротенькими наскісними
рисочками. у заглибленнях орнаменту рештки
білої фарби (рис. 5, 6). обидва згадані типи ор-
наментів поєднані, наприклад, на кераміці з лу-
бенецького городища (тереножкин 1954, табл. І,
6). Ці корчаги виготовлено ретельніше і вкрито
ззовні чорним лощінням, внутрішня поверхня
має коричневий колір.
Ще один різновид орнаменту — прокреслені
горизонтальні лінії зафіксовано на трьох фраг-
ментах. Фактично, це спрощений варіант вище
наведених орнаментальних фризів зі штрихуван-
ням. В одному випадку він був утиснутий на дуго-
подібній шийці чорнолощеної корчаги звичайного
типу (рис. 4, 2), а у двох — прокреслений на пере-
ході до тулуба корчаг іншого типу — з високою
і широкою циліндричною шийкою, трохи роз-
ширеною донизу. корчагу дещо подібної форми
знайдено на пізньочорноліському Московському
городищі (тереножкин 1961, рис. 51, 24).товщи-
на стінок 0,5—0,6 см. один із фрагментів (рис.
5, 1) ззовні червонуватого кольору, підлощений,
зсередини — світло-бежевий. у заглибленнях
орнаменту рештки білої фарби. Інший фраг-
мент, з однією прокресленою лінією, темно-
бурого кольору, ззовні чорне покриття. уламки
корчаг майже тотожної форми й орнаментації
знайдено в зольнику урочища лиса гора поблизу
таращі і віднесено до жаботинського періоду
ранньоскіфського часу (Бессонова, романюк,
скорый 1995, рис. 8, 5, 17). слід наголосити на
повній відсутності деяких орнаментів, характер-
них для чорноліської культури: трикутників, що
звисають, заштрихованих трикутників, а також
орнаментів із дрібних насічок.
Два чорнолощених орнаментованих фраг-
менти належали великим кубкам або невеликим
корчагам. один прикрашено штампованим ор-
наментом у вигляді подвійних ліній, які утворю-
ють горизонтальний фриз на переході шийки в
тулуб, нижче, у верхній частині заокругленого
тулуба, зигзаг. Вершини кутів прикрашено ко-
ловим штампом у вигляді двох концентричних
кіл (рис. 5, 9). Фрагмент із повністю тотожним
орнаментом походить із лубенецького городища
(тереножкин 1954, табл. І, 7). Другий уламок
має штамповано-прокреслений орнамент, від
якого зберігся лише фрагмент: скісні паралельні
насічки, що утворюють «ялинковий» візерунок
між радіальними штампованими лініями, нане-
сеними великозубчастим штампом. Поверх од-
нієї «ялинки» нанесено коловий штамп із хрес-
тиком всередині (рис. 5, 10). невеликій слабо-
профільованій посудині належав чорнолощений
фрагмент без орнаменту (рис. 4, 1).
уламок чорнолощеної циліндричної піксиди
(рис. 5, 11) в нижній частині прикрашено прок-
ресленим орнаментальним фризом, що нагадує
вищезгаданий орнамент на корчагах. над ним
прокреслено ромбоподібні фігури, заповнені
скісним сітчастим штрихуванням. у всіх кутках
ромбів — дрібні круглі вдавлення. Фрагменти
піксид, здебільшого приземкуватої форми, ви-
явлено саме на пам’ятках другого етапу чорно-
ліської культури. Циліндричну, тобто досить ви-
соку орнаментовану піксиду знайдено, зокрема,
на Московському городищі (тереножкин 1961,
рис. 45, 2). одним екземпляром представлено
уламок великого кубка темно-сірого кольору з
високою шийкою (рис. 4, 4). тулуб вкрито жолоб-
частим орнаментом, зверху невеликий виступ-
наліп. тулуб був низьким, а денце, швидше за
все, заокругленим. Жолобчастий (канельований)
орнамент має дуже давнє походження, але кубки то-
тожної форми й орнаментації відомі саме в пізньо-
чорноліський час і пізніше. кубок подібної фор-
ми й орнаментації, але без виступів, знайдено на
пізньочорноліському городищі Дністровка-лука
(смирнова 1984, рис. 5, 8). тут жолобчастий ор-
намент утворює фриз у середній частині тулуба.
Рис. 5. Фрагменти столового посуду і горщиків: 1–3
– вінця ліпних посудин; 4 – уламок кубка; 5 – фрагмент
миски; 6, 7 – фрагменти ручок черпаків; 8 – уламок по-
судини зі зливом; 9–11 – денця ліпних посудин
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 262
Бессонова С.С., Романюк В.В., Скорый С.А. Зольник раннескифского времени из урочища лысая гора. — к., 1995.
Круц В.А. осмотр берегов кременчугского водохранилища в 1964 году // на Іа нан україни. — № 1964/13а.
Максимов Е.В., Петровская Е.А. археологические памятники в окрестностях с. Большой андрусовки на тясмине //
ксиа ан усср. — 1959. — Вып.8. — с. 22—30.
Покровська Є.Ф., Петренко В.Г., Ковпаненко г.т. Поселення Viii—Vi ст. до н.е. поблизу с. хрещатик на канівщині //
археологія. — 1971. — № 2. — с. 94—109.
Полтавець В.І. археологічна колекція передскіфського та скіфського часів у фондах заповідника «Чигирин» //
археологія. — 2003. — № 4. — с. 77—86.
Смирнова Г.И. о формировании поздечернолесской культуры на среднем Днестре // асгЭ. — 1984. — № 25. —
с. 43—60.
Телегин Д.Я., Титова Е.Н. отчет о работе археологической экспедиции «славутич» в зоне каневского и кремен-
чугского водохранилищ в 1981 г. // на Іа нан україни.— № 1984/24.
Тереножкин А.И. археологические исследования близ смелы в 1952 г. // ксиа ан усср. — 1954. — Вып. 3. —
с. 71—78.
Тереножкин А.И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. — к., 1961.
Одержано 27.11.2005
В.И. Полтавец, В.В. Нерода
ноВое Поселение ПоЗДнеЧернолесскоЙ
кулЬтурЫ на ЧигиринЩине
керамический комплекс поселения у с. Витово Чигиринского р-на Черкасской обл. по всем признакам можно
датировать вторым этапом чернолесской культуры. наиболее близкие аналогии прослеживаются в керамике со-
седних памятников Чигиринщины — поселения у с. адамовка и субботовского городища.
V.I. Poltavets, V.V. Neroda
NeW SeTTLeMeNT OF THe LATe CHORNOLiS
CuLTuRe iN CHYHYRYN ReGiON
There is ample evidence that the ceramic complex of the settlement near Vitovo village in Chyhyryn region of Cherkasy
oblast can be dated to the second stage of Chornolis culture. The nearest analogies are the wares of neighbouring
settlements near Adamivka village and Subotiv hill-fort in Chyhyryn region.
Можливо, і в нашому випадку орнамент утворю-
вав такий фриз, але перевірити це не можна.
Двома фрагментами овальних у перетині ру-
чок репрезентовано черпаки або кружкоподібні
посудини (рис. 4, 6, 7). на одній ручці невеликий
овальний виступ (рис. 4, 7). Це, мабуть, пери-
ферійна імітація ручок черпаків з так званими
відростками, що з’явилися у ранньоскіфський
період. усього одним фрагментом репрезенто-
вано миску поширеного в усі часи типу — із
загнутим усередину краєм (рис. 5, 5).
Кам’яні знаряддя виявлені в незначній кі-
лькості. Це 4 невеликі розтиральники та уламок
великого розтиральника або відбійника.
отже, нове поселення біля с. Вітове можна
віднести до другого етапу чорноліської культури,
на якому в керамічному комплексі з’являються
ознаки культури ранньоскіфського (жаботинсь-
кого) періоду. найближчі аналогії типам посу-
дин і орнаментам простежується серед знахідок
сусідніх пам’яток — адамівського поселення і
суботівського городища.
|