Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р.
Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що висвітлюють зусилля Всеукраїнської Академії Наук по рятуванню в 1922 р. стародавніх і високохудожніх виробів музейного значення із золота, срібла та коштовного каміння із церковних та монастирських ризниць, що підлягали вилученню Комісіє...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199296 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. / Г.О. Станіцина // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 63-76. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199296 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992962024-10-02T18:14:39Z Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. Станіцина, Г.О. Публікації архівних матеріалів Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що висвітлюють зусилля Всеукраїнської Академії Наук по рятуванню в 1922 р. стародавніх і високохудожніх виробів музейного значення із золота, срібла та коштовного каміння із церковних та монастирських ризниць, що підлягали вилученню Комісією по допомозі голодуючим через неврожай. В результате плохих погодных условий, вызвавших неурожай в 1921 г, начался большой голод в Поволжье и южных районах Украины. Правительство среди прочих мер приняло решение использовать в борьбе с голодом огромные ценности, накопленные за столетия в сокровищницах монастырей и церквей. Но церковные изделия из золота, серебра и драгоценных камней представляли собой не только материальные, но и культурные ценности, среди них было большое количество высокохудожественных предметов и исторических реликвий. Всеукраинская Академия наук (ВУАН) принимала меры для спасения этих предметов и передачи их в музеи. В Киеве и его губернии эксперты от научных учреждений, входившие в состав комиссий по изъятию церковных ценностей в пользу голодающих, забирали в музеи высокохудожественные и старинные предметы. Но власти изымали ценные вещи даже из музеев, в результате чего из Украины было ввезено в Государственное хранилище в Москве огромное количество церковных ценностей. Усилиями Всеукраинской Академии наук совместно с другими научными учреждениями в Москву была направлена Украинская музейная комиссия, которая провела экспертизу вывезенных предметов и вернула в республику более 3000 предметов, которые были переданы в Первый Государственный музей в Киеве для изучения их учеными ВУАН и распределения по нескольким музеям. As a result of bad weather conditions having caused failure of crops in 1921 a severe famine struck the Volga River Region and the southern regions of Ukraine. Among other measures, the government made a decision to use great valuables accumulated in the treasuries of the monasteries and churches during several centuries to fight against famine. However, church utensils made of gold, silver and gems had not only material, but also cultural value. There was a large number of highly artistic artifacts and historic reliquiae among them. All-Ukrainian Academy of Sciences (AUAS) took measures to save those objects and to hand them over to the museums. In Kyiv and its gubernia (province) experts from research institutions were among the members of the Commission impounding the church treasures in favor of the starving. They picked out for the museums highly artistic and antique objects, or registered those that were left in the operating churches. However, the valuables were impounded even from the museums. A large number of church valuables were taken out of Ukraine and transported to the State Depository in Moscow. Following the joint efforts of the AllUkrainian Academy of Sciences and other scientific establishments, a Museum Commission was assigned to Moscow. It examined the artifacts taken out of Ukraine and brought back over three thousand objects, which were delivered to the First State Museum in Kyiv to be studied by the AUAS scholars and distributed among several museums. 2006 Article Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. / Г.О. Станіцина // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 63-76. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199296 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації архівних матеріалів Публікації архівних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації архівних матеріалів Публікації архівних матеріалів Станіцина, Г.О. Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. Археологія |
| description |
Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що висвітлюють зусилля Всеукраїнської Академії Наук по рятуванню в 1922 р. стародавніх і високохудожніх виробів музейного значення із золота, срібла та коштовного каміння із церковних та монастирських ризниць, що підлягали вилученню Комісією по допомозі голодуючим через неврожай. |
| format |
Article |
| author |
Станіцина, Г.О. |
| author_facet |
Станіцина, Г.О. |
| author_sort |
Станіцина, Г.О. |
| title |
Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. |
| title_short |
Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. |
| title_full |
Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. |
| title_fullStr |
Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. |
| title_full_unstemmed |
Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. |
| title_sort |
архівні документи щодо зусиль всеукраїнської академії наук (вуан) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Публікації архівних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199296 |
| citation_txt |
Архівні документи щодо зусиль Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) з рятування музейних цінностей, що вилучались для допомоги голодуючим в 1922 р. / Г.О. Станіцина // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 63-76. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT stanícinago arhívnídokumentiŝodozusilʹvseukraínsʹkoíakademíínaukvuanzrâtuvannâmuzejnihcínnostejŝovilučalisʹdlâdopomogigoloduûčimv1922r |
| first_indexed |
2024-10-03T04:02:03Z |
| last_indexed |
2024-10-03T04:02:03Z |
| _version_ |
1811863960119410688 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 63
у 1921 р. через велику посуху, що вразила По-
волжя та південні райони україни, загинув уро-
жай, люди голодували. на підставі Постанови,
прийнятої ВуЦик на початку 1922 р., органи
влади разом із громадськими організаціями ви-
лучали у фонд голодуючих цінності церков та
монастирів. так, лише у києво-Печерській лаврі
і найближчих монастирях було реквізовано 2
пуди золота, понад 130 пудів срібла, 1160 каратів
діамантів (история киева 1985, с. 155).
Проте церковні цінності — це не лише золото,
срібло та коштовне каміння, а й високохудожні ви-
роби та історичні реліквії. Всеукраїнська академія
наук приділяла велику увагу справі збереження
предметів художнього та історичного значення,
вилучених із церков та монастирів україни.
6 лютого 1922 р. спільне Зібрання Вуан
заснувало археологічний комітет, який мав
протидіяти київському губЗовнішторгу, що
вивозив з україни твори мистецтва музейного
значення. крім того, багато сил комітет поклав
задля порятунку історичних і художніх реліквій
під час «вилучення цінностей» із монастирів і
церковних ризниць києва. комітет порушив у
спільному Зібранні питання про заборону виво-
зу за межі україни вилучених із ризниць лаври,
святої софії і Михайлівського монастиря речей,
що становили художню та історичну цінність
(ф. Вуак, № 4, л. 13).
9 лютого 1922 р. відбулося чергове засідання
історико-філологічного відділу Всеукраїнської
академії наук, присвячене питанню збережен-
ня предметів мистецтва. у фонді Вуак збері-
гається виписка з протоколу цього засідання:
«...Академік Ф.І. Шміт повідомляє про велику
небезпеку для мистецьких скарбів України з тієї
причини, що «Внешторг» наміряється вивози-
ти задля товарної виміни за кордон речі з му-
© г.о. станІЦина, 2006
Ïóáë³êàö³¿
àðõ³âíèõ ìàòåð³àë³â
ã.î. ñòàí³öèíà
àðõ²âí² äîêóìåíòè ùîäî Çóñèëü
âñåóêðà¯íñüêî¯ àêàäå첯 íàóê (âóàí)
Ç ð òóâàíí ìóÇåéíèõ ö²ííîñòåé,
ùî âèëó×àëèñü äë äîÏîìîãè ãîëîäóÞ×èì ó 1922 ð.
Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що висвітлюють зусилля Всеукраїнської Академії
Наук по рятуванню в 1922 р. стародавніх і високохудожніх виробів музейного значення із золота, срібла та
коштовного каміння із церковних та монастирських ризниць, що підлягали вилученню Комісією по допомозі
голодуючим через неврожай.
зейного фонду. Вважаючи на те, що «Вукопис»
вже скасовано, а через те незабаром і губер-
ніяльні його Відділи («Губкопис») так само
мають свою діяльність припинити і музейні
збірки та взагалі мистецькі скарби без жадної
лишаться оборони — Академія Наук повинна на
себе цю функцію взяти. Ухвалено: обернутися до
«Губвиконкома» та «Губполітпросвіти» з енер-
гійним нагадом про те, що 1) річі надзвичайної
наукової чи художньої ваги не повинні вивози-
тися зовсім, 2) призначене до вивозу оглядати
через особливу Комісію з участю представни-
ків од Академії, які мають вияснити наукову
чи художню вартість річей, 3) вар-тніші речі
од «Губкопису» та Музейного фонду переняти
негайно до картинної галереї Академії Наук»*
(ф. Вуак, № 4, арк. 2.)
6 березня 1922 р. археологічний комітет
Вуан звернувся в спільне Зібрання Вуан із та-
кою заявою: «Археологический Комитет ВУАН
в заседании своем 3.03. с.г. постановил просить
«Спільне Зібрання» обратиться в ВУЦИК, в
СНК, в НарКомПрос и в Киевский ГубИсполком
со следующим заявлением:
Значительные части РСФСР и УССР жес-
токо страдают от стихийного бедствия
— голода. Правительство РСФСР решило для
борьбы с бедою принять самые решительные
меры и, между прочим, приступить к изъятию
всех тех значительных материальных ценнос-
тей, которые скопились за многие сотни лет в
церковных ризницах. Но не следует забывать,
что в тех же ризницах, кроме золота, серебра
и драгоценных камней, хранятся и бесценные
исторические и художественные памятники,
которыми нельзя пожертвовать даже во имя
* тут і далі збережено мову, стиль і правопис архівних
документів.
Я Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 264
человеколюбия, хотя бы они представляли ка-
кую угодно материальную ценность... А потому
ВУАН надеется, что отбор вещей в церковных
ризницах будет произведен соответствующими
организациями не иначе, как в присутствии и по
соглашению с представителями компетентных
научных учреждений, каковыми в Киеве следу-
ет признать: ВУАН (в лице ее Археологическо-
го Комитета), ГубКОПИС, Археологический
институт, Историческое Общество Нестора
Летописца и Академию Мистецтв» (ф. Вуак,
№ 4, арк. 3).
До «комісії по вилученню цінностей...», що
працювала в києві та київській губернії, увійшли
представники наукових установ — досвідчені
музейні працівники: хранитель Першого Де-
ржавного Музею Д.М. Щербаківський, храни-
тель третього Державного Музею а.х. середа,
Завідувач Музею культів та побуту києво-Пе-
черської лаври Ф.М. Морозов, а також г.Ф. кра-
сицький, М.о. Макаренко, Ф.л. ернст та інші
спеціалісти (ф. 9, № 170, арк. 257).
В особистому фонді Д.М. Щербаківсько-
го зберігається видане йому 9 березня 1922 р.
київ-ським губернським комітетом охорони
пам’ятників мистецтва і старовини «губкопис»
Посвідчення за № 864: «Настоящим поручает-
ся представителю Губкописа ученому эксперту
Щербаковскому Д.М. принять участие в Комис-
сии Губюста по осмотру и учету церковного
имущества церквей и монастырей г. Киева с
правом взятия на учет и выделения предметов,
имеющих историческое и художественное зна-
чение» (ф. 9, № 62, арк. 96).
утім матеріальні цінності вилучали не лише
з церков та монастирів, а навіть із музеїв, нез-
важаючи на їх культурно-історичну цінність та
протести музейних працівників. Вилучення му-
зейних експонатів значної історичної і художньої
цінності з лаврського музею культів та побуту
засвідчують архівні документи, зокрема акт,
складений 8 квітня 1922 р., що зберігається в
особистому фонді Д.М. Щербаківського, а також
його машинописна копія у фонді Всеукраїнсь-
кого археологічного комітету:
«Составлен настоящий акт в том, что Ко-
миссия по изъятию ценностей в пользу голода-
ющих, за время своих работ в Лавре, осмотрев
Музей Культа и Быта Киево-Печерской Лавры,
приступила к изъятию вещей из Музея, несмот-
ря на то, что представителями ГУБКОПИСа
было подано письменное заявление собрания
представителей всех музеев г. Киева о непра-
вомочности Комиссии для изъятия, проводимого
Комиссией, вопреки инструкции и несмотря на
вторичный решительный протест представи-
телей ГУБКОПИСа, заявивших, что уступят
только силе, — таковое изъятие все же было
произведено, причем представителями Комис-
сии было заявлено, что никаких дальнейших вы-
емок из музея произведено не будет. Указанные
предметы, несмотря на исключительную худо-
жественную и историческую ценность, связан-
ные с именами Богдана Хмельницкого, Мазепы,
Анны Иоанновны, Екатерины ІІ, Румянцева-За-
дунайского, были изъяты благодаря тому, что
сделаны из золота и драгоценных камней.
ЗамНаркомВнуДел М. Серафимов
Председатель ГубКомис. Михайлик
Хранитель Первого государственного музея
Д. Щербаковский
Представитель ГУБКОПИСа Ф. Эрнст
Заведывающий Музеем Культа и Быта
Ф. Морозов
Председатель Археологической Комиссии
Всеукраинской Академии Наук академик Федор
Шмит.
Киев, Апреля 8 дня 1922 г.» (ф. 9, № 62, арк.
112; ф. Вуак, № 4, арк. 5). Можна тільки уявити,
як відбувалося це вилучення і які події криються
за словами: «...и несмотря на вторичный реши-
тельный протест представителей ГУБКОПИ-
Са, заявивших, что уступят только силе, — та-
ковое изъятие все же было произведено...».у цій
ситуації зіткнулись люди різних переконань та
обов’язків, і кожен з них намагався виконати
своє завдання, свій обов’язок. у фонді Вуак
зберігається виписка з «акту» з переліком му-
зейних експонатів, забраних «комісією по ви-
лученню...» й оцінених у рублях із зазначенням
маси золота, кількості та якості коштовного ка-
міння та перлин (ф. Вуак, № 4, арк. 6).
Документальним свідченням тих бурхли-
вий подій є ще один «акт» із особистого фон-
ду Д.М. Щербаківського (рис. 1), написаний,
судячи з почерку, представником губкоПису
Ф. ернстом, підписаний ним та хранителем Пер-
шого Державного музею Д.М. Щербаківським і
завірений печаткою гуБкоПису відразу після
вилучення експонатів із музею. Документ пере-
дає емоційний стан людей, яким була не байдужа
доля історичних реліквій:
«Составлен настоящий акт в том, что нами,
нижеподписавшимися представителями Киевс-
кого Губернского Комитета Охраны Памятни-
ков Искусства и Старины, противозаконно и в
полном сознании совершаемого нами тяжкого
преступления перед историей, допущено изъ-
ятие из Музея Культа и Быта Киево-Печерской
Лавры, перечисленных в особом списке предме-
тов, являющихся драгоценнейшими реликвиями
украинского народа. Указанное изъятие допу-
щено нами исключительно ввиду угрозы пред-
ставителей Комиссии по изъятию церковных
ценностей в пользу голодающих — прибегнуть
к вооруженной силе» (ф. 9, № 62, арк. 114).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 65
наступного дня після зазначеного вилучен-
ня цінностей із Музею культів та побуту газета
«Пролетарська Правда» № 78 (191) за 9 квітня
1922 р. опублікувала замітку такого змісту:
«Вчера, 8 апреля, закончилось изъятие церков-
ных ценностей из Киево-Печерской лавры. Изъ-
ятие происходило при активном участии духо-
венства, группы верующих и прошло спокойно.
Все изъятые ценности, сумма коих выясня-
ется, отвезены были тов. Серафимовым, ру-
ководившим изъятием, и председателем губко-
миссии по изъятию тов. Михайликом в Губфин-
отдел, вместе с их описью, подпис[анной], как
представителями комиссии по изъятию, так и
представителями духовенства и верующих.
Среди всех дорогих изъятых ценностей
имеется, между прочим, одна бриллиантовая
панагия, весьма дорого оцениваемая, которую
носили митрополит и архиерей, содержащая
126 бриллиантов, из коих 46 крупных.
По мнению тов. Серафимова, изъятые из Кие-
во-Печерской лавры ценности могут прокормить
не один десяток тысяч голодающих Поволжья.
В понедельник, 10 апреля, начинается изъ-
ятие ценностей из Киевского Софиевского со-
бора». В особистому фонді Д.М. Щербаківсь-
кого зберігається вирізка зі згаданої газети та її
машинописна копія зі словами: «З оригіналом
згідно» (ф. 9, № 62, арк. 128—129).
газета сповіщала, що 10 квітня розпочнеться
вилучення цінностей із софії київської. Про-
те комісія вилучила цінні предмети не лише з
собору, але й із його музею, що засвідчує від-
повідний документ:
«Акт. 10 апреля 1922 года Комиссия по изъ-
ятию ценностей из церквей и молитвенных домов
г. Киева во время своих работ в Софиевском Собо-
ре вошла в помещение временно находящегося там
Музея и несмотря на протест представителей
Губкописа о неправомочности Комиссии на изъ-
ятие ценностей из Музеев, произвела таковое.
Признав справедливость протеста Губкопи-
са и дав обещание, что из музея больше никаких
изъятий произведено не будет, представители
Комиссии со своей стороны сами предложили
от имени не только Губкописа, но и самой Ко-
миссии возбудить перед центральной властью
ходатайство о возвращении Музею взятой из
него художественной чаши.
Из музея были изъяты — чаша золотая с фи-
нифтями XVIII в. — подарок Собору Екатери-
ной Великой и вынут бриллиант из креста XVIII
в. ЗамНаркомВнудел [підпис нерозбірливий],
Предгубкомиссии Михайлик, Хранитель Перш.
Держ. Музею Д. Щербаківський, Заведующий
Музеем Украин[ской] Академии художеств Ф.
Эрнст, Завідуючий музеєм собора св. Софії Кра-
сицький» (ф. 9, № 62, арк. 6).
крім «комісій по вилученню цінностей на
користь голодуючих», подібною «експропріа-
цією» займалися й спеціально створені «трійки».
В особистому фонді Д.М. Щербаківського збері-
гається копія з копії розпорядження, надісланого
академії наук україни з харкова. Цю копію з
мокрою печаткою української академії наук у
києві та підписом: «Г. Козловська» ** після слів:
«З оригіналом згідно» було зроблено для музею.
на звороті аркуша олівцем підписано: «Музей,
Щербаківському». судячи з копії, оригінал доку-
мента був на фабричному бланку або мав штамп
народного комісаріату освіти. текст копії:
«У.С.С.Р. Народній Комісаріят Освіти. 6/V-
1922 года. №541. ГЛАВПРОФОБР. Тройка, по
изъятию ценностей из учреждений и органов
НКП, предлагает в срочном порядке сделать
распоряжение по находящимся в Вашем веде-
нии по г. Харькову учебным заведениям и прочим
учреждениям — служебно-административным,
производственным и снабженческим, в трех-
дневный срок, со дня получения распоряжения
организовать местные по каждому учрежде-
нию Тройки в составе представителей админис-
трации, комслужа либо месткома и учащихся
и провести работу изъятия имеющихся в уч-
реждении ценностей в фонд помощи голода-
** ганна козловська – мати Валерії козловської, яка тим-
часово виконувала обов’язки завідувача адміністра-
тивного відділу академії наук у києві.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 266
ющим, руководствуясь приложенной выпиской
из инструкции о порядке сдачи ценностей, нахо-
дящихся в распоряжении учреждений и органов
НКП. Все акты изъятия, оценки и описи вещей
в копиях местные Тройки не позже 10-го мая
представляют в НКП Центральной Тройки, с
которой организационно связываются.
ПРИЛОЖЕНИЕ: Выписка из инструкции о
порядке сдачи ценностей, находящихся в рас-
поряжении учреждений и органов Наркомпроса
в фонд помгол.
1) Сдаче подлежат ценности, находящиеся,
как в непосредственном распоряжении Нарком-
проса и его губернских и уездных отделов, так и
те, которые имеются в распоряжении учреж-
дений, подведомственных Наркомпросу.
2) К таким ценностям относятся: а) доро-
гие металлические вещи, не имеющие прямого
отношения к обслуживанию производства, как
например, канделябры, подсвечники, статуэтки
и проч., б) дорогие вазы, зеркала, ковры и проч.
предметы роскоши домашней обстановки, в) до-
рогие картины, не имеющие музейного значения,
г) музейные вещи, имеющие большую рыночную
ценность, изъятие которых не причинит серь-
езного ущерба музейному делу (в особенности
это относится к дубликатам).
3) Изъятым вещам составляется подробная
опись и производятся оценки Тройкой, произво-
дящей изъятие с приглашением экспертов, о чем
составляется акт.
Оригінал за належними підписами.
В.-Спешно.
№ 2809. Согласно резолюции Замнаркомпроса
тов. Ряппо, Общий Отдел Укрглавпрофобра пре-
провождает настоящую копию за № 541 от 6-го
сего мая с приложением в Киевскую Академию
Наук для надлежащего, точного и безотлага-
тельного исполнения, как со стороны Академии,
так равно и подведомственных ей органов. Об
исполнении должно быть донесено Главпрофоб-
ру немедленно. Мая 9-го дня 1922 г., г. Харьков.
З оригіналом згідно» (ф. 9, № 170, арк. 269).
Під гаслом допомоги голодуючим держава
конфіскувала таку величезну кількість цінних
речей, що, швидше за все, виручені кошти пішли
не лише на те, щоб нагодувати голодних.
архівні документи свідчать про намагання
Вуан врятувати вилучені предмети, що мали
мистецьку або історичну цінність. так, 17 травня
1922 р. Всеукраїнська академія наук направила
до ВуЦик листа за № 518, машинописна копія
якого зберігається в науковому архіві:
«К сведению Всеукраинской Академии Наук
поступило ряд сообщений с мест о производс-
тве работ по изъятию церковных ценностей без
участия представителей комитетов охраны па-
мятников искусства и старины… результатом
чего, в большинстве случаев… отобраны пред-
меты, имеющие исключительно художествен-
ную и культурную ценность.
В виду вышеизложенного, Всеукраинская Ака-
демия Наук ходатайствует перед В.У.Ц.И.К. о
допущении представителя Академии к осмот-
ру в Харькове центральных государственных
хранилищ, куда свезены со всех мест Украины
изъятые церковные ценности для проверки,
отборки и передачи музеям Украины наиболее
ценных с точки зрения науки предметов, изъ-
ятие которых безусловно нанесло бы интересам
культуры непоправимый ущерб» (ф. 9, № 170,
арк. 311).
5 червня 1922 р. Вуан направила до Цент-
ральної комісії з вилучення церковних цінностей у
харкові, тодішній столиці україни, листа за № 660:
«Провінційні Комісії для вилучення церковних цін-
ностей переводили мало не скрізь свою роботу без
будь яких представників компетентних наукових
установ. Через те, як про це в Академії Наук є пові-
домлення з ріжних кінців У.С.Р.Р., ціми комісіями
забрано не раз чимало таких речей, що являють
собою величезну наукову цінність, не представ-
ляючи в той же час жадної, або майже жадної
матеріяльної вартости.
Зважаючи на це, Всеукраїнська Академія Наук
звертається до Вас з проханням допустити проф.
С.А. Таранушенка, як представника од ВУАН, роз-
глянути на місці всі звезені до Харкова з провінції
церковні цінности і одібрати з них для повернення
в музеї ті, з них, що не представляють жадної ма-
теріальної вартости, являють собою надзвичайну
і рідку наукову цінність» (ф. 9, № 170, арк. 310).
Машинописна копія цього листа зберігається у
фонді Д.М. Щербаківського.
крім того, Всеукраїнська академія наук та
главполітосвіта доклали чимало зусиль, щоб
повернути в україну вже вивезені до Москви
цінності неабиякого художнього та історичного
значення, відібрані представниками «комісії по
вилученню...». Зібрані в україні коштовні речі виво-
зили до Москви ще в першій половині 1922 р., при
тому, що створення єдиної держави — срср від-
булося наприкінці того ж року. Завдяки рішучому
втручанню Повноважного представника україни
в Москві а. Приходька, розбирання та реалізацію
цінностей, привезених з україни, призупинили.
До Москви направили спеціальну комісію у складі
Д.М. Щербаківського, а.Ф. середи та представ-
ника главполітосвіти із харкова о.Ф. степанової
для проведення історико-художньої експертизи
вивезених із україни цінностей, відбору пред-
метів музейного значення та перевезення їх до
києва. Збереглася телеграма, відправлена з хар-
кова в київ 28 липня 1922 р.:
«Требованию Р.С.Ф.С.Р срочно выслать
представителя отбора церковных ценностей
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 67
Украины вновь категорически предлагаем не-
медленно командировать Щербаковского Мос-
кву тчк Расходы поездку будут возмещены
представителем Н.К.П. Москве Годзинским
указанию нашей № 21/98 от 22 июля № 1194
Замнаркомпрос Ряпно» (правильно: ряппо) (ф.
9, № 170, арк. 266, 266 зворот).
у науковому архіві зберігається низка до-
кументів, пов’язаних із поверненням мистець-
ких та історичних реліквій в україну. 31 липня
1922 р. академія наук видала Д.М. Щербаківсь-
кому мандат за № 907 із текстом українською та
російською мовами такого змісту:
«Всеукраїнська Академія Наук доручає пред’яв-
никові цього — хранителю Першого Державно-
го Музею в Київі Щербаківському Данилу, вести
справу повернення до Київа історично-художніх
цінностей, які були взяті з Музеїв Київо-Печерської
Лаври і Софії, Комісією по Вилученню Церковних
Цінностей і перевезти їх до Київа.
Всеукраїнська Академія Наук просить всі Ра-
дянські установи і представників Робітниче-Се-
лянського Уряду допомагати т. Щербаківському Д.
в виконанні покладеного на нього Академією дору-
чення» (ф. 9, № 170, арк. 308). Збереглася також роз-
писка (а точніше, її чернетка) Д.М. Щербаківського
про одержання мандата та грошей на поїздку:
«Розписка. Дана ця розписка Представнику
Глав Політосвіти т. А.К. Симонову в тім, що
я, Хранит[ель]Першого Держ[авного] Музею
Д. Щербаківський одержав від нього мандат
для поїздки в Москву, а також гроші під свою
відчетность в кількості триста п’ятдесят
мільйонів (350.000.000) крб. авансом на видат-
ки для поїздки в Москву Щербаківського і Се-
реди на предмет отбора церковних цінностей.
Хран[итель] Перш[ого] Дер[жавного] Музею
Д. Щербаківський. 31/VII 1922 р.» (ф. 9, № 170,
арк. 253). у той самий час 31 липня 1922 р. Від-
діл народної освіти при київському губревкомі
видав ученому посвідчення за № 2815: «Выдано
настоящее удостоверение хранителю 1-го Го-
суд. Музея Щербаковскому Д.М. в том, что ему
поручается вести переговоры в соответствую-
щих учреждениях г. Харькова и Москвы о возвра-
те, неправильно изъятых Киевской Губернской
Комиссией по изъятию церковных ценностей,
музейных предметов из музеев Культа и быта
Печерской Лавры и Софии, а также принять и
перевезти их в Киевские музеи.
Киевский Губполитпросвет просит все со-
ветские, гражданские, военные и жел. дорож-
ные учреждения оказывать тов. Щербаковско-
му всяческое содействие предоставлением ему
охраны, перевозочных средств и проч.» (ф. 9,
№ 170, арк. 309).
Про те, в яких умовах і як проходила робота
направленої до Москви Музейної комісії, свід-
чить чернетка листа Д.М. Щербаківського, на-
дісланого ним до києва:
«До Главполітосвіти. Маю за честь дати
короткі відомости про хід праці Комісії по от-
бору (в Московськім Гохрані) музейних річей з
церковних цінностів України.
Згідно требованію Українського представ-
ництва розбор цінностів, вилучених з церков Ук-
раїни було припинено до приїзду представників з
Главмузею України. До припинення Гохран встиг
передивитись 1880 пудів річей. При цьому роз-
борі був присутній представник Московського
Главмузею, який і одібрав біля 20 пудів старин-
них річей. Такий малий відсоток одібраних річей
(1%) пояснюється, окрім інших причин також
тим, що один чоловік фізично не міг перебрати
в день пересічно сто пудів річей, (пильно їх пере-
глянути, одібрати з них старовинні, переписати
і запакувати їх).
Комісія працює в складі Хранителя П[ершого]
Д[ержавного] М[узею] у Київі Д[анила]
Щ[ербаківського], Хр[анителя] 3 Д[ержавного]
М[узею] у Київі А. Середи; Представ[ника] Глав-
політосвіти із Харкова Ольги Феод. Степанової
і проводить свою роботу в Москві.
З приїздом Музейної Комісії розборка
укр[аїнських] річей знову почалась і проводить-
ся безперервно й зараз при участі Укр[аїнської]
Музейної Комісії. Умови перегляду досить кеп-
ськи тяжкі.
З одного боку самі речі прибувають в Гохран
в напівзнищеному виді — побиті, поламані, роз-
вінчені на свої составні части, так що членам
комісії приходиться гаяти багато часу на роз-
шукування окремих частин старовинного поті-
ра або хреста і багато прекрасних річей зали-
шаються на жаль лише в фрагментах.
З другого боку розборка річей проводиться
в такім швидкім темпі (100—120 пудів в день)
і в такіх негігієнічних умовах: вісім годин на-
пруженої праці в куряві і серед стуку молотків
й тріску розбиваємих і закупоруваних ящиків,
які виснажуючи до краю сили членів комісії, не
тільки не сприяють, але навіть перешкоджа-
ють науковій стороні праці.
В таких умовах комісія з початку праці по 23
серпня одібрала 1700 старинних предметів ва-
гою 38 пудів. Серед них єсть багато прекрасних
зразків не тільки українського але й західноєвро-
пейського золотницького майстерства...
Доводячи до відома про це, маю за честь про-
сити: 1) переслати гроші й вжити інших за-
ходів для перевози 100 пудів музейних цінностей
з Москви на Україну. 2) В дальніщому перевезені
цінності, будучи зібрані зо всієї України, мусять
бути розміщені в найбільш видатних музеях на-
уковим органом — Академією наук, а тому на
організацію цієї праці теж необхідно в негайно-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 268
му порядкові виклопотати потрібні для цього
кошти. 3) З огляду на те, що ця велика збірка
річей (по закінченню праці в ній буде біля 3000
предметів) буде розділена меж Харківським
і Київським Музеєм, а можливо й меж більш
значними з провінціальних музеїв і таким чи-
ном буде розпорошена, конче потрібно щоб
перед розподілом була дана можливість Секції
Мистецтв Всеукраїнської Академії Наук нау-
ково обслідувати цю збірку хоч в загальних ри-
сах. Такий перегляд цієї колекції, окрім користі
для чисто академічних дослідів, буде не тільки
корисним, але й необхідним безпосередньо для
справи, тому що приведе її в систему, уста-
новить, які речі мають місцевий інтерес і які
загал[ьний] і тим забезпечить раціональний,
відповідний науковим завданням розподіл річей
між музеями. В такім же виді і стані як зараз
ні один музей вмістити не зможе.
Тому прошу отдати розпорядження про од-
силку цих річей в Київ на переховування в Пер-
шому Державному Музеї» (ф. 9, № 170, арк. 357,
357 зворот).
українська музейна комісія у Москві прово-
дила експертизи вивезених з україни церковних
цінностей майже місяць. у науковому архіві збе-
реглась чернетка листа Д.М. Щербаківського до
а.Ю. кримського, датована 27 серпня:
«Високоповажані Агатангел Юхимович.
Наша праця наближається до кінця. Усього на-
береться біля 3000 старинніх предметів вагою
75—80 пудів — грандіозна збірка, якої хватить
для музеїв Київа, Харкова і навіть більш круп-
них провінційних. Єсть чимало річей прекрас-
них, першорядної наукової й мистецької ваги, але
найважливіше те, що ця збірка в цілому дає пов-
ну картину зовсім необслідованої галузі мистец-
тва українського золотництва. Поки ця збірка
не розпорошена (а вона мусить бути розпоро-
шена, бо скупчувати все в один музей нема рації
— багато дублетів) її конче треба використати
в інтересах науки, да й інших міркувань. Справа
в тім, що судьба ціх річей досі ще не вирішена.
Можливо, що вся збірка буде віддана Україні й
розділена меж її музеями» (ф., № 170, арк. 365).
схоже на те, що Д.М. Щербаківський ще не був
упевнений, чи віддадуть колекцію цінностей ук-
раїні. Підпису на чернетці немає, авторство ви-
значено за порівнянням почерку з підписаними
листами Данила Михайловича.
Про труднощі й перепони у діяльності укра-
їнської музейної комісії під час відбору ціннос-
тей музейного значення свідчать кілька докумен-
тів з особистого фонду Д.М. Щербаківського,
наприклад, чернетка листа вченого, очевидно,
до головполітосвіти:
«Після предварительних переговорів за допо-
могою з Українським представництвом (т. При-
ходько) і головою Госхрана т. Базилевичем ми
лише 5 серпня після цілого ряда формальностів
(меж іншим до повного переодягання не тільки
одежи але й білизни й чобіт) мали можливість
ввійти до буд. № 23 на Бронній, де переховують-
ся й розбираються церковні цінності. Там пере-
глядом документів було з’ясовано, що церковні
цінності України розбирались і переглядались з
3 по 19 липня, коли перегляд було припинено по
требованію представника України. За За цей
час було (діло № 3221-...) розібрано 657 міст
(вагою 1880 пуд. 20 х. 62 зол.) з ріжних губерній
України. Речі з них «обезлічено» і перепаковано
в 311 ящиків за №№ 955—1266, з яких в 8 ящи-
ків упаковано музейні речі, одібрані представ-
никами Главмузею (при розборці були присутні
представники Главмузею) ... загальною вагою 20
пудів 06 хунтів. Надзвичайно малий відсоток
одібраної старовини 1,06 % на загальну кіль-
кість річей (з 1880 п 20 х 62 зол — 20 пудів 06
хунтів) свідчив про дуже поверхневий отбор му-
зейних цінностів. Це й підтвердилось розмовою
з представниками Главмузею. ...перегляд робили
по черзі троє представників Главмузею: Маму-
ровський, Сілін і Чіріков. ...їх праця не викликала
відповідної прихильности і не будучи певними
в тому, що Музей одержить ті речі, які вони
одбирають, вони одбирали тільки першорядні
речі, залишаючи звичайні музейні речі на знищен-
ня. Тим і пояснюється такий малий відсоток
річей.
Приступили до одбору річей ми лише 7 сер-
пня, виждавши поки не буде закінчено серія ве-
ликорус. річей» (ф. 9, № 170, арк. 395).
Ці факти підтверджує і фрагмент з машинопис-
ної копії «рапорту» експерта Чирикова від 5 липня
(рік не зазначено, написано с/г — [сего года]):
«Во 2-й части дня мастерские посетил заве-
дующий Гохраном Базилевич, который интере-
совался работой и после его ухода в золотом юве-
лирном отделе мне сказали и в подтверждение
показали сломанный по приказанию Базилевича
золотой крест конца 17-го века, взятый мною на
учет (см. в списке за № 2 с приложенным на нем
сопроводительным ярлычком). Мастера-ювели-
ры заявили, что миниатюру в панагии фамиль-
ных портретов графов Разумовских кто-то сло-
мал и она треснула. По осмотру действительно
оказалось — трещина прошла по лице женского
портрета и теневая сторона лица постерта,
почему и пришлось лично мне самому вынуть
ее из оправы и поместить в особую коробочку
вместе с финифтяным образком Успения Б.М.,
которые остались в золотом фонде (ф. 9, №
170, арк. 313).
За наказом адміністрації Державного сховища
відібрані й узяті на облік музейні речі навмисне
ламали, щоб не віддавати їх до музею. тут дореч-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 69
но буде згадати Петра Першого, який свого часу
також скористався церковним майном, але з ін-
шим ставленням до старовини, про що сповіщає
о.о. Формозов у нарисі «русское общество и
охрана памятников культуры»: «После нарвского
поражения церквам и монастырям было приказа-
но сдать в Пушечный двор в Москве часть коло-
колов. В 1701 г. принимавший их стольник тимо-
фей кудрявцев обратил внимание на стопудовый
колокол, присланный из троице-сергиевой лав-
ры. рельефная надпись свидетельствовала, что
он был отлит в 6935 (т. е. 1427) г. при Василии
темном. кудрявцев оказался человеком думаю-
щим и запросил царя, не лучше ли такой ста-
рый колокол оставить в лавре «для памятства»,
взяв вместо него другие — недавно сделанные.
Петр немедленно откликнулся на этот запрос, но
пошел еще дальше — колокол предписывалось
вернуть лавре «без зачету» — не требуя ничего
взамен; монастырю велено его беречь» (Формо-
зов 1986, с. 126—127).
Згадка про перепони, що чинились адмініст-
рацією Державного сховища в Москві українсь-
кій музейній комісії у її роботі з відбору музей-
них експонатів, є і в листі Д.М. Щербаків-ського
до українського представництва від 31 серпня
1922 р.:
«Маю за честь сповістити Представництво,
що сьогодні, 31 серпня Комісія по отбору музей-
них річей з цінностів, вилучених з церков і мо-
литовних домів України, закінчила свою працю
в Гохрані. Докладні списки одібраних Комісією
річей будуть подані пізніще, а зараз я даю тіль-
ки головні цифрові данні:
Комісія переглянула 1850 пудів цінностів, і з
них вибрала 2669 номерів старовинних музей-
них річей загальною вагою 61 пуд, що дає прибл.
3,3 % загальної кількости річей. Представники
Московського Главмузею, які до приїзду Україн-
ської Комісії працювали по розбору українських
цінностів, переглянули 1880 пудів українських
цінностів й одібрали з них 408 музейних річей
загальною вагою 20 пудів, що дає 1 %. Усього
таким чином переглянуто 3730 пудів, з яких
оді-брано 3077 музейних річей, загальною вагою
81 пуд, що дає 2,17 % усіх річей. Такий малий
відсоток одібраних музейних річей пояснюєть-
ся ріжними причинами: Перш за все тим, що
у Адміністрації Гохрана була явна тенденція
сприяти зменшенню кількости річей, отбирає-
мих для музеїв: постійні заяви, що представники
музеїв одбирають дуже багато річей, викликан-
ня своїх експертів для перевірки праці Музейної
Комісії, нарешті — зіпсування річей, взятих на
учет представниками Главмузею — зім’ято
рідчайший пам’ятник українського мистецтва
і реліквію українського народу — Напрестоль-
ний хрест — вклад Богдана Хмельницького Пе-
черській Лаврі (див. виписка з протоколу пред-
ставника Главмузею т. Чирикова).
Другою причиною було те, що представники
Главмузею по тим або інакшим причинам одби-
рали для Музею далеко не всі музейні речі (ними
одібрано лише 1% загальної кількости річей) На-
решті треба зазначити, що багато старинних
предметів було доставлено в Гохран зіпсутими,
поламаними, або тільки в фрагментах, так що
їх не було рації залишати для Музеїв.
Не зважаючи на це, одібрана колекція містить
в собі прекрасні зразки кращих майстрів українсь-
кого золотництва XVI—XVIII ст. з території усієї
України і дає виключний по своєму багатству і
науково-мистецькому значінню матер’ял для по-
повнення Державних Музеїв України і наукових
студій над українським мистецтвом.
Одібрані речі пронумеровані, записані в окре-
му опись й окремо запаковані в 27 ящиків, окрім
15 тонких ювелірних річей, які переховуються в
золотому фонді Гохрана не запакованими.
Доводячи до відома про це, маю за честь про-
сити Представництво:
1) Отдати розпорядження про перевіз оді-
браних річей до Київа, аби перед розподілом їх
по музеям, Українська Академія Наук мала мож-
ливість опрацювати всю збірку в цілому. Таке
опрацювання і перегляд ціх річей, окрім користі
для чисто академічних дослідів, буде не тільки
корисним, але й необхідним безпосередньо для
справи розподілу колекції між музеями, тому
що приведе її в систему, установить, які речі
мають тільки місцевий інтерес, а які загальний і
тим забезпечить раціональний, відповідний нау-
ковим завданням розподіл річей меж музеями.
2) Вжити заходів, аби розгляд церковних цін-
ностів України, які будуть надалі присилатись
до Гохрану, був припинений до спеціального пові-
домлення Представництва і приїзду музейних
представників України.
Москва, 31 серпня 1922 р. Дан. Щербаківсь-
кий» (ф. 9, № 170, арк. 367, 367 зв., 371).
В особистому фонді Д.М. Щербаківського
зберігається чернетка його листа до Ф. ернста
від 29 серпня 1922 р., коли українська музейна
комісія уже завершувала свою роботу:
«Голубчику Ернестенко. Конче потрібно від
імені Академії Наук написати заяву до Совнар-
кома, аби ті музейні речі, які ми зараз в Мос-
кві одбираємо з цінностів, вилучених з церков
України, — були переслані до Київа для науко-
вого опрацювання. Ясно, що вони розійдуться
по ріжним Музеям українським, а можливо й
не українським, тому конче потрібно поки вся
збірка не розпорошена передивитись її, описа-
ти, де-що зфотографувати і т.п. Тоді більш
раціонально можна перевести й самий розподіл
ціх річей меж музеями. Найгірше те, що тут
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 270
все говорять про продаж частини річей закор-
дон, і тому ж, дорогий мій, напружте всю свою
красномовність, щоб ця заява Академії вийшла
найбільш обґрунтованою, Харків хоче, щоб збір-
ка була перевезена до нього і що мовляв там вже
будуть розподіляти речі, але зробити так зна-
чить убити справу. Там цім ніхто не цікавиться,
людей нема і вся збірка (а видно набереться біля
3000 річей) обречена на довгі роки лежання в
підвалах харківських музеїв.
До речі — до нашого приїзду хрест Богдана
Хмельницького встигли поламати, а портрет з
панагії Румянцева зіпсувати. Представники з
Главмузею Московського що працювали до нас,
дуже несміливо одбирали речі і багато пропус-
тили» (ф. 9, № 170, арк. 362).
Можливо, реакцією на зазначений лист
Д.М. Щербаківського став документ, що збері-
гається в фонді Вуак — звернення представ-
ників Вуан до державних органів влади від
6 вересня 1922 р.:
«В Совет Народных Комиссаров У.С.С.Р.
Вследствие недостатка специалистов на местах,
а также вследствие неточного понимания испол-
нителями полученных из Центра инструкций, во
время изъятия материальных ценностей из риз-
ниц церквей и монастырей Украины были изъяты,
между прочим, и предметы, имеющие крупное ис-
торическое и художественное значение. Предме-
ты эти в настоящее время находятся в Москве.
Благодаря энергичному вмешательству пред-
ставителя У.С.С.Р. в Москве, т. А. Приходько,
поступившие с Украины предметы были подвер-
гнуты тщательной историко-художественной
экспертизе особо командированною ГлавПолит
Просветом из Киева комиссиею в составе Д.М.
Щербаковского и А.Ф. Середы. Комиссия эта в
настоящее время заканчивает свою работу по
отбору вещей, подлежащих хранению в музеях, и
необходимо принять меры к тому, чтобы отоб-
ранные вещи были возвращены на Украину.
Всего таких музейных предметов оказалось
около 3000 нумеров, среди которых есть немало
совершенно первоклассных памятников искус-
ства. Самое важное, с научной точки зрения,
то, что в Москве составилось из свезенных с
разных мест Украины вещей такое собрание,
которое в своем целом дает полную картину
необследованной еще отрасли украинского худо-
жественного творчества — металлопластики.
Всеукраинская Академия Наук считает необхо-
димым немедленно использовать случайно со-
здавшуюся конъюнктуру в научных целях.
Посему Академия обращается к СовНарКому
У.С.С.Р. со следующими просьбами:
1) вытребовать поступившие из Украины
подлежащие хранению в музеях вещи обратно
на Украину;
2) обеспечить безопасную перевозку этих вещей,
общим весом в 75—80 пудов, из Москвы в Киев;
3) поручить Академии организовать в Киеве
полное научное описание и исследование приве-
зенных из Москвы художественных сокровищ;
4) поручить Академии, по окончании описания
и исследования, распределить означенные сокро-
вища между музеями Украины для хранения;
Академия Наук полагает, что только таким
путем может быть гарантирована сохран-
ность целой массы незаменимых исторических
документов для истории искусства украинского
народа.
Президент АН
Непременный Секретарь АН
Председатель Археологического Комитета
ВУАН
копии:
НарКомПросу УССР
ГлавПолитПросвету УССР
НарКомПросу РСФСР
Украинскому Представительству в Москве,
тов. А. Приходько
Тов. Д.М. Щербаковскому, Москва» (ф. Вуак,
№ 4, арк. 30).
Величезний внесок у справу повернення
музейних цінностей з Москви в україну зробив
уповноважений представник україни в Москві
а. Приходько. у науковому архіві, з-поміж ін-
ших документів, так чи інакше пов’язаних з його
іменем, зберігаються чернетки двох листів з про-
ставленими датами і примітками: «Приходько»,
«Від Приходько». текст чернетки документа від
31 серпня 1922 р.:
«В Бюджетную Комиссию Наркомфина. Так
как разборка ценностей, изъятых из церквей и
молитвенных домов Украины закончилась, и
вместе с ней закончилась работа по выделению
из них музейных предметов, прошу отдать рас-
поряжение о выдаче последних представителям
Украинской Музейной Комиссии для пересылки
их на Украину. Вещи будут отправлены поездом
имени Ленина, находящимся в распоряжении Ук-
раинского правительства, а в данный момент
Полпреста, где имеется специальная охрана.
Приложение:
1) список ящиков с музейными вещами Ук-
раины
2) список украинских вещей, взятых на учет
Главмузеем и оставленных в золотом фонде Го-
храна» (ф. 9, № 170, арк. 312, 373).
Чернетка другого листа уповноваженого
Приходька, від 1 вересня 1922 р.:
«В Главполитпросвет. Полномочное пред-
ставительство доводит до сведения Главпо-
литпросвета, что Комиссия по отбору музей-
ных вещей из ценностей, изъятых из церквей
Украины, работавшая при представительстве
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 71
в составе (написано і закреслено: хранителя
Первого Государ. Музея в Киеве ...) Уполномочен-
ных от Укр. Академии Наук и Главполитпрос-
вета, закончили свою работу. Результаты ея
таковы: отобрано 3077 старинных музейных
вещей общим весом 81 пуд, вещи представля-
ют собою выдающуюся научную ценность и их
нужно перевезти в Киев для научного обследо-
вания Академиею Наук и распределения между
музеями Украины.
Обстоятельства требуют немедленного их
вывоза из Москвы на Украину, поэтому прошу
немедленно по телеграфу выслать деньги в раз-
мере 800 м[иллионов руб.].
Все дополнительные сведения по данному
вопросу представит т. Озерский. Приходько»
(ф. 9, № 170, арк. 314).
1 вересня датовано копії ще двох документів:
«т. Базилевичу. По вопросу о выдаче У.С.С.Р.
музейных ценностей из числа переданных ЦК
Помголом, прошу дать срочно справку для М.А.
Иевлева об оценке ценностей указанных в описях
№ 1 и 2. В. Раков. 1.ІХ.22». Другий документ — це
відповідь на перший, копію якого зроблено на
тому самому аркуші: «На основании инструк-
ции, утвержденной ВЦИКом, вещи музейного
характера, изъятые из церквей передаются
музеям после определения их таковыми.
Они не должны входить в общую сумму изъ-
ятых вещей и посему оцениваться не должны,
так как оценка нарушит все предположения и
внесет путаницу. Базилевич. 1/ІХ» (ф. 9, № 170,
арк. 374).
В особистому фонді Д.М. Щербаківського
зберігаються ще два цікавих документи — акти
передачі відібраних цінностей:
«Акт № 185 о выдаче ценностей. 4 сентября
1922 года на основании резолюции Начальника
Валютного Управления т. Иевлева и по распо-
ряжению Нач. Гохрана тов. Базилевича. Госу-
дарственным Хранилищем Ценностей вы-дано
Украинской Музейной Комиссии (мандат-теле-
фонограмма № 52) через тов. Щербакивского...»
далі йде перелік номерів ящиків, вага й оцінка
кожного ящика в рублях та вся сума в рублях:
«На сумму четыреста тридцать две тысячи
триста шестьдесят четыре (432364) рубля 80
коп. золотом по курсу Госбанка.» утім на кож-
ному акті є приписка: «Оценка взята условная
ввиду технической невозможности силами
Гохрана оценить антикварные вещи». В акті
№ 185 зазначено 28 «мест» (тобто ящиків), а в
акті № 187 — один: «…Государсвенным Хра-
нилищем Ценностей выдано Украинской Му-
зейной Комиссии одно (1) место с золотом за
№ 2, весом 26 ф. 67 зол. 48 дол. … с условной
оценкой по 3 р. 20 к. за золотник — через т.
Щербакивского (согласно мандата-телефоно-
граммы за № 52)» (ф. 9, № 170, арк. 354, 355).
Зауважимо, що на акті № 185 спочатку було про-
ставлено дату 2 вересня, а потім виправлено на
4 вересня. на акті № 187 без жодних виправ-
лень проставлено 4 вересня, але зазначено інше
прізвище начальника Валютного управління
— Шлейфер, на підставі резолюції якого було
видано ящик із золотими виробами. Пізніше, у
1923 р., коли Д.М. Щербаківський удруге виїхав
до Москви для експертизи та повернення в ук-
раїну вивезених церковних цінностей музейного
значення, на акті передачі цінностей також було
зазначено прізвище Шлейфер.
Перед тим, як було підписано акти передачі
музейних цінностей, Д.М. Щербаківський одер-
жав за підписом Приходька низку документів на
бланках зі штампом: «Повноважне Представ-
ництво Української Соціялістичної Радянської
Республіки в Р.С.Ф.С.Р.». одразу три докумен-
ти було видано 2 вересня, першим з яких, за
№ 2385, був «Мандат»:
«Предъявителю сего Хранителю Первого
Государственного Музея Даниилу Щербаковс-
кому поручено перевести музейные коллекции из
Гохрана в Киев, в распоряжение Всеукраинской
Академии Наук.
Прошу все военные, железнодорожные и
гражданские власти оказывать тов. Щерба-
ковскому всяческое содействие в выполнении
возложенного на него поручения.» Замполпред
УССР в РСФСР (підпис Приходька). Секретар
(підпис Ялового) (ф. 9, № 170, арк. 315).
Документ за № 2386 адресовано самому
Д.М. Щербаківському:
«Ознайомившись з Вашим докладом про за-
кінчення своєї праці Комісією по одбору музейних
річей з цінностів, вилучених з церков і молитов-
них домів України, пропоную Вам музейні речі,
одібрані Українською Музейною Комісією і Мос-
ковським Главмузеєм одвезти до Київа в Перший
Державний Музей для наукового опрацювання їх
Всеукраїнською Академією Наук і підготовки їх
до розподілу між Музеями України.
Докладні інструкції по останньому питанню
будуть своєчасно переслані Главполітпросвітою
в Музейно-Виставочну секцію Київської Губпо-
літпросвіти» (ф. 9, № 170, арк. 376; ф. Вуак,
№ 4, арк. 29).
тим самим числом, 2 вересня 1922 р., але
пізніше — вже за № 2388, а. Приходько видав
ще один документ, який залишився у Д.М. Щер-
баківського і нині зберігається у його особис-
тому фонді:
«Начальнику станции 2-я товарная Мос-
ковско-Курской железной дороги. Полномочное
Представительство УССР в РСФСР просит
подать к платформе вагон из поезда имени
Ленина, для погрузки поездного имущества.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 272
Замполпред УССР в РСФСР Приходько, Секре-
тарь Яловой». Цей документ із підписами, але
без печатки (ф. 9, №170, арк. 316).
Для того щоб Д.М. Щербаківський міг не
лише вантажити ящики з музейними цінностями
у виділений для цього вагон, а й отримати їх на
кінцевій станції, 4 вересня 1922 р. а. Приходько
видав йому Посвідчення за № 2419:
«Удостоверение. Предъявитель сего, храни-
тель 1-го Государственного Украинского Музея
профессор Щербакивский Даниил имеет право на
получение из поезда имени Ленина 29 музейных
мест. Замполпред УССР в РСФСР Приходько,
Секретарь Яловой». на посвідченні стоять під-
писи і кругла печатка (ф. 9, № 170, арк. 317).
До того ж, 5 вересня 1922 р., уже після того, як
було підписано «акти передачі» і відомо кількість
і вага ящиків із цінним вантажем, а. Приходько
видав Д.М. Щербаківському Посвідчення за
№ 2425:
«Предъявителю сего, хранителю Первого
Государственного Украинского Музея Даниилу
Щербаковскому поручено перевести из Госхрана
в Киев в Первый Государственный Музей ДВАД-
ЦАТЬ ДЕВЯТЬ музейных мест, чистым весом 84
пуда, 36 фунтов, 67 золотн. 48 долей, что подпи-
сью и приложением печати удостоверяется.
Просим все военные, железнодорожные и граж-
данские власти оказывать тов. Щербаковскому
всяческое содействие, в выполнении возложенного
на него поручения» (ф. 9, № 170, арк. 318).
Як випливає із документів, що зберігають-
ся в особистому фонді Д.М. Щербаківського, з
Москви він виїхав 5 вересня, а 6 вересня 1922 р.
прибув з музейними цінностями до харкова. По-
тяг, наданий Д.М. Щербаківському в Москві, з
якоїсь причини довіз цінний вантаж лише до
харкова, далі вченому довелось потурбуватись,
щоб одержати транспорт та охорону для переве-
зення цінностей із харкова до києва. Цей факт
засвідчує заява, що зберігається в науковому
архіві, — машинописний документ із підписом
Д. Щербаківського (без точної дати, замість чис-
ла — пропуск):
«Сентября, 1922 г.», у верхній частині арку-
ша від руки зроблено помітку: «Сов. секретно».
текст заяви такий:
«В Главполитпросвет УССР. В виду той
исключительной ответственности, которая
лежит на мне, как главном сопровождающем
груза особой ценности, о которой я уже докла-
дывал Главполитпросвету, прошу в предупреж-
дение несчастных случаев, могущих причинить
непоправимый ущерб художественным сокро-
вищам Республики, оказать мне содействие в
следующем:
1. Получить через ОПС или Наркомздрав са-
нитарный вагон для доставки этих ценностей
в Киев, т. к. вагон, которым я располагаю, не
может идти дальше и неполучение указанного
вагона сегодня грозит насильственной выгруз-
кой этих ценностей на платформу. Мною указан
вагон санитарного типа, т.к. он наиболее под-
ходит для указанных целей, имея 2 необходимых
свойства — впустить ящики большой емкости
и поместить внутри охрану.
2. Затребовать от Команд[ования] войск Ук-
раины или ГПУ надежный караул, который мог
бы принять дежурство с полудня настоящего дня
и держать его до сдачи ценностей в Киеве.
Сношение по этим вопросам я прошу произ-
вести в самом срочном порядке и выделить спе-
циальных сотрудников, которые путем личного
посещения указанных мною ведомств могли бы
быстро добиться удовлетворения моего хода-
тайства.
Еще раз считаю своим служебным долгом
заявить, что замедление в удовлетворении на-
стоящего ходатайства лишает меня возмож-
ности нести ответственность за сохранение
вверенных мне ценностей.
Хранитель 1-го Госуд. Музея Профес. Киевс-
кой Академ. Искусств Д. Щербаковский.
«Сентября 1922 г.» (ф. 9, № 171, арк. 375).
Вживаючи всіх заходів для швидкого розв’я-
зання питань з охороною та транспортом, уче-
ний звертався по допомогу і до своїх знайомих.
у фонді Д.М. Щербаківського зберігається за-
писка, написана одним із його добрих знайомих
(підпис малорозбірливий «К. Деш...») і адресо-
вана В.с. таньскому:
«Дорогой Владимир Савельевич. По старой
памяти ко мне обратился пр. Щербаковский за
советом, я направляю его к Вам и думаю, что
всего было бы лучше, если бы Вы прямо подго-
товили на подпись три бумаги и выделили двух
расторопных и напористых «хлопцев», которые
бы получили срочно нужное. А вагон через Ваш
транспортный отдел — помните нашу выстав-
ку. Жму Вашу руку…» (ф. 9, № 170, арк. 364).
Врешті-решт усі питання були з’ясовані, і 8
ве-ресня 1922 р. головний Політично-освітній
комітет усрр видав лист за № 2632, підписаний
замісником народного комісара освіти, і напра-
вив його в округ шляхів сполучення з проханням
такого змісту:
«Наркомпрос просит представить в его рас-
поряжение один санитарный вагон для перевоз-
ки музейных ценностей в Киев.
Ценности, привезены в Харьков из Москов-
ского Гохрана в поезде имени т. Ленина и для
отправки их в Киев необходима перегрузка.
Вагон санитарного типа необходим потому,
что он может вместить ящики большой ем-
кости и кроме того вместить внутри охрану»
(ф. 9, № 170, арк. 320).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 73
З охороною цінного вантажу також не було
проблем: начальник харківської губ. міліції от-
римав телефонограму за № 25247:
«Начмилресп приказал: 8-го сего Сентября
к 20 часам дня выслать на станцию Харьков
Южн. к поезду имени тов. ЛЕНИНА в распоря-
жение тов. ЩЕРБАКОВСКОГО или СЕРЕДЫ
караул количеством 5 вооруженных милиционе-
ров для несения охраны вагона здесь и в пути
следования, до г. Киева.
Все расходы по путевому довольствию опла-
тятся Наркомпросом в лице его представителя
профессора тов. Щербаковского. 8/ІХ-22 г. На-
чальник Адм[инистративно]-Орг[анизационного]
Отдела (Бродер)». Документ має підпис та відтиск
мокрої печатки (ф. 9, № 170, арк. 319).
того самого дня, 8 вересня 1922 р. начальник
6-го району харківської міліції видав супровід-
ний лист за № 24405 для міліціонерів, які мали
підпорядковуватися Д.М. Щербаківському:
«Профессору тов. Щербаковскому или Середе
поезда тов. Ленина. Во исполнение телефоног-
раммы за № 579 Начгубокрмилиции г. Харькова
при сем препровождает 5 милиционеров (пять)
тов. Добрикова Василия, 2) Санникова Василия,
3) Волчкова Кирилла, 4) Кривоконь Николая,
5) Слетрикин Леонид в ваше распоряжение, за
старшего назначается тов. Добриков Василий»
(ф. 9, № 170, арк. 321). на документі стоять під-
писи начальника міліції і діловода.
наступного дня, 9 вересня 1922 р., у голо-
вному політично-освітньому комітеті при на-
родному комісаріаті освіти Д.М. Щербаківський
отримав Посвідчення за № 2638:
«Удостоверение. Предъявителю сего храни-
телю Первого Госуд. Музея Даниилу Щербаков-
скому поручено перевести музейные коллекции
из Гохрана в Киев для временного помещения
в Первый Государственный Музей на предмет
изучения их Всеукраинской Академией Наук и
распределения их между музеями Украины.
Подробные инструкции по последнему воп-
росу будут своевременно пересланы Главполи-
тпросветом УССР в Экскурсионно-Выстав.-
Музейную секцию Киевского Губполитпросве-
та» (ф. 9, № 170, арк. 326).
того ж дня, 9 вересня, було розв’язано питан-
ня з транспортом. у фонді вченого зберігається
«Почто-телеграмма» з таким текстом:
«Для перевозки из Харькова до Киева музейных
ценностей при сопровождающих, предоставьте
Харькове распоряжение Наркомпроса одну теп-
лушку в порядке найма уплатой за проезд сопро-
вождающих билетами по числу едущих но не ме-
нее как за 30 человек и за перевозку 60 пудов бага-
жа из расчета на шесть сопровождающих и 60
пуд. груза пассажирской скорости так же плату
наличными по тарифу, с отметкой в багажной
квитанции и документах пассажирской скоро-
сти «Багаж и груз на руках у пассажиров» с при-
цепкой теплушки 10/ІХ к поезду №3 для следо-
вания до Киева. Лица сопровождающие имеют
право провоза бесплатно по два пуда на человека.
П. Кирсанов» (ф. 9, № 170, арк. 323).
В особистому фонді Д.М. Щербаківсь-
кого зберігається також «Накладная на груз
пасс[ажирской] скорости № 29438», з якої вип-
ливає, що маршрут із харкова до києва пролягав
через Полтаву. В графі накладної «Имя и фамилия
получателя» записано: «Хранитель 1-го Государ.
Музея Д. Щербаковский». а в графах: «Наимено-
вание груза. Вес — Один тов. вагон № 981128 с
музейными ценностями 60,00 и багажа за плату
48,00 и безоплатно по числу сопровождающих
12,00.» усього вказано 120 пудів. Далі зазначено:
«Шесть сопровождающих. Багаж и груз на руках
у пассажиров согласно депеши № 495/4659». а
в графі «Объявленная ценность груза» записано:
«Не было». Потяг виїхав із харкова 10 вересня,
що засвідчує штамп станції харків-Пасажирський
(ф. 9, № 170, арк. 324).
В архівних документах зафіксовано, що з
6 вересня і до вечора 8 вересня цінний вантаж
вартувала спеціальна охорона українського уря-
дового потяга ім. леніна, а з 8 вересня, приблизно
з 20-ї години і до 10 вересня, охороняли, а потім
і перевантажували в інший вагон хар-ківські
міліціонери. Збереглися розписки на гроші, що
їх видавав їм Д.М. Щербаківський:
«Расписка. Получено от Д.М. Щербаковско-
го на содержание караула из пяти человек для
охраны музейных ценностей десять миллионов
(10.000.000) рублей. Караульный начальник Доб-
риков. 9/ІХ-1922 г.» (ф. 9, № 170, арк. 244)
«Расписка. Дана в том, что мною получено
от Д.М. Щербаковского на содержание охраны
из пяти человек для вагона с музейными вещами
десять миллионов (10.000.000) руб. Деньги полу-
чил караульный начальник Добриков. 10/ІХ-1922
г. Харьков» (ф. 9, № 170, арк. 246).
«Расписка. Дана в том, что мною получе-
но от Д.М. Щербаковского за перегрузку двад-
цати девяти (29) ящиков с музейными веща-
ми на станции Харьков двадцать миллионов
(20.000.000) руб. Деньги получил Добриков. 10/
ІХ-1922 г. Харьков» (ф. 9, № 170, арк. 247).
10 вересня 1922 р. у розпорядження Д.М. Щер-
баківського для охорони цінного вантажу було
направлено червоноармійців із 4 українського
полку військ гПу в м. харків разом із супровід-
ним документом за № 1613, підписаним коман-
диром полку, воєнкомом та ад’ютантом:
«При сем препровождаются в Ваше распо-
ряжение 4 красноармейца 4 Украинского полка
войск ГПУ 3 дивизиона тт. Легостаев, Жернов,
Масленников и Саликов для сопровождения по-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 274
езда имени тов. Ленина в город Киев и обрат-
но. Основание: Почто-телеграмма начштаба
войск ГПУ УкрОкр. от 9 сентября 1922 года за
№ 2715/св.» (ф. 9, № 170, арк. 322).
В особистому фонді вченого зберігаються
розписки на гроші, що їх він видавав новій ко-
манді охорони:
«Расписка. Я, Легостаев, старший по кара-
ульной команде для охраны музейных ценнос-
тей, получил от тов. Щербаковского для по-
купки пищи команде пять миллионов (5.000.000)
рублей. 10/ІХ-1922 г. в пути Легостаев» (ф. 9,
№ 170, арк. 249).
«Расписка. Мною, красноармейцем Легоста-
евым Григорием получено от Д.М. Щербаковс-
кого двадцать миллионов (20.000.000) руб. на
покупку провизии себе и команде из трех чело-
век при сопровождении музейных ценностей из
Харькова в Киев и возвращении обратно к мес-
ту службы. Старший караульный — Легостаев.
Киев, 11/ІХ-1922 г.» (ф. 9, № 170, арк. 250).
«Расписка. Мною, красноармейцем, Легоста-
евым Григорием получено от Д.М. Щербаковс-
кого пятьдесят два миллиона (52.000.000) руб.
на покупку билетов себе и команде из трех че-
ловек на обратный проезд из Киева в Харьков
после доставления музейных ценностей из Харь-
кова в Киев. Старший караульный Легостаев.
11/ІХ-1922 г. Киев» (ф. 9, № 170, арк. 248).
Для перевезення цінного вантажу з вокзалу
до музею знадобилося три підводи, що засвідчує
розписка на оплату цієї частини шляху: «Распис-
ка. За доставку музейных вещей, привезенных
из Москвы одержав сорок міліонів (40.000.000)
карбованців по расчету за три подводы. 11/ІХ.22
р. Якубов» (ф. 9, № 170, арк. 245).
Щодо коштів, виданих Д.М. Щербаківсько-
му для виконання місії з повернення музейних
цінностей в україну, то їх бракувало, на що вка-
зують кілька документів, серед яких чернетка
заяви Д.М. Щербаківського керівництву голов-
політосвіти в харкові:
«Предглавполитпросвету_ проф. Щербаківсь-
кого_ Заявление. По экстренному вызову Полно-
мочного Представительства УССР в Москве, я
в течение месяца вместе с двумя помощниками
произвел в Московском Гохране отбор музейных
вещей из ценностей, изъятых из церквей Укра-
ины и сейчас, согласно предписанию того же
Представительства, везу их в Киев для подго-
товки разбора их Академиею Наук на предмет
распределения между музеями Украины.
Так как выданный мне аванс в размере 350
миллионов рублей был слишком недостаточен,
то я довез вещи до Харькова только благодаря
помощи Представительства УССР и Украин-
ского Красного Креста. Прошу выдать мне
шестьсот миллионов рублей для перевоз-
ки музейной коллекции в Киев» (ф. 9, № 170,
арк. 270).
Ще одна чернетка, другої заяви Д.М. Щер-
баківського, доповнює першу: «В Главполи-
тпросвет _ Хранителя Киевского Первого Го-
суд. Музея Дан. Щербаковского _ Заявление. В
августе сего 1922 г. я был срочно вызван УкрГ-
лавПолитпросветом в Москву для отбора музей-
ных ценностей и перевозки их на Украину.
Так как от Главполитпросвета я не получил
своевременно необходимых средств, то на нуж-
ды перевозки вещей мне пришлось разновременно
произвести заем некоторых сумм у разных совет.
учреждений и частных лиц, благодаря любезности
которых мне удалось выполнить возложенное на
меня поручение без излишних проволочек. Наибо-
лее существенную и щедрую помощь оказал Ук-
раинский Червоный Хрест, ссудивший мне в два
приема 500.000.000 руб. (50.000 р. ден-знаками
1922 г.). Об этом я уже имел честь сообщить
Главполитпросвету во время своего пребывания
в Харькове 6—10 сентября, но долг Червоному
Хресту, как оказывается из заявления его Пред-
седателя, до сих пор не возвращен.
Прошу Главполитпросвет вернуть Червоному
Хресту одолженные им на нужды Главполитпрос-
вета 50.000 рублей» (ф. 9, № 170, арк. 377).
у фонді Д.М. Щербаківського зберігається
чернетка його телеграми в харків із проханням
надіслати кошти:
«Главполитпросвет Работа по выделению
музейных ценностей в разгаре точка Продол-
жится еще три недели точка Немедленно те-
леграфом вышлите деньги на троих семисот
миллионов Украинское представительство» (ф.
9, № 170, арк. 387).
Факт браку коштів, виданих Щербаківському,
підтверджує і документ від 14 вересня 1922 р.
за № 2510, надісланий у народний комісаріат
освіти в харкові управляючим справами Пов-
новажного Представництва усср:
«Прилагается при сем счет № 2503/10 от 13/
ІХ 1922 г. на имя тов. Середы, Щербакивского и
Степановой на сумму руб. 28.800. Управление Де-
лами Полпредства УССР в РСФСР настоящим
просит Вас означенную сумму переслать на имя
Кассы Полпредства УССР в РСФСР (Москва,
Колпачный 5)» (ф. 9, № 170, арк. 254).
Зберігся і рахунок, виписаний 13 вересня
1922 р. за № 2503/10:
«Тов. Середа, Щербакивскому и Степановой.
Наркомпрос УССР. Счет. Причитается с Вас
за пользование помещением в доме № 7 по Кол-
пачному переулку и оплату коммунальн. услуг за
время Вашего пребывания в Москве, а именно:
с 4/VIII по 5/IX-22 г. Всего 28.800 Двадцать во-
семь тысяч восемьсот рублей. Означенную сум-
му просим внести в кассу Полпредства УССР в
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 75
РСФСР (Москва, Колпачный 5)» (ф. 9, № 170,
арк. 255).
незважаючи на постійний брак коштів, у тому
числі й на зарплату, науковці докладали всіх зусиль
задля порятунку високохудожніх та історичних
реліквій, що засвідчує наступний документ:
«В Главполитпросвет Хранителя Первого
Государственного музея в Киеве Даниила Щер-
баковского Заявление. Во время изъятия церков-
ных ценностей в г. Киеве и Киевской Губернии,
члены Комитета охраны памятников старины
и искусства при Музейно-выставочной секции
Киевского Губполитпросвета принимали живое
участие в работе Комиссии по изъятию.
Войдя в состав четырех районных подкомис-
сий, производивших изъятие, они производили на
местах экспертизу и старинные предметы за-
бирали в Первый Государственный Музей. Кроме
того выполнили аналогичную работу в Губерн-ском
масштабе, отобрав старинные предметы в ки-
евском Губфинотделе, когда там производилась
сортировка ценностей, прибывших с уездов.
В результате этой работы в Первый Госу-
дарственный музей поступило около 500 предме-
тов выдающихся художественных и историчес-
ких памятников г. Киева и Киевской губернии.
Между тем ни один из сотрудников, про-
изводивших эту работу, тянувшуюся в общем
около 4 месяцев, никакого вознаграждения не
получил, хотя им и была обещана плата, кото-
рую получали эксперты-оценщики Губфинотде-
ла — 3.000.000 р. в день.
Прошу Главполитпросвет отдать распоряже-
ние об уплате вознаграждения согласно прилагаемой
ведомости. 9/ІХ-22 г.» (ф. 9, № 170, арк. 256).
тут же зберігається і «Ведомость на получе-
ние вознаграждения ученым-экспертам, учас-
твовавшим в Комиссиях по изъятию церковных
ценностей в г. Киеве и Киевской губернии», в
якій зазначено 8 експертів: Щербаківський Д.М.,
красицький г.Ф., Макаренко М.о., ернст Ф.л.,
середа а.Ф., Морозов Ф.М., глеваський с.к.,
сандальяш с.І. найдовше працював Д.М. Щер-
баківський — 60 днів (ф. 9, № 170, арк. 257).
Через кілька днів після повернення Д.М. Щер-
баківського та а.х. середи до києва, 16 вересня
1922 р., відбулося засідання комітету охорони
пам’ятників мистецтва та старовини при екс-
курсійно-виставочно-музейній секції губполі-
тосвіти, на якому Д.М. Щербаківський доповів про
результати роботи української музейної комісії у
Москві. В науковому архіві зберігається виписка
з Протоколу засідання цього комітету:
«Слушали: Доклад Д.М. Щербаковского о ре-
зультатах поездки в Москву по делу пересмотра
ценностей, вывезенных из Украины. Выслушав
доклад, постановили:
а) просить ВУАН (Секцию Искусств) назна-
чить комиссию для разборки материалов, при-
везенных из Москвы;
б) просить ВУАН напечатать своими силами
опись привезенных материалов;
в) просить представителя Украины в Москве,
т. Приходько, от имени ВУАН, приостановить
разборку ценностей, вывезенных из Украины
после отъезда из Москвы представителей Коми-
тета охраны памятников искусства и старины,
до специального уведомления;
г) выразить от имени ВУАН благодарность
тт. Приходько, Линниченко, Езерскому за со-
действие, оказанное ими при передаче в Москве
и перевозке в Киев ценностей историко-худо-
жественного значения;
д) выразить благодарность от имени Ко-
митета Д.М. Щербакивскому и А.Х. Середе за
их труды, благодаря которым удалось спасти
столь ценные для науки и культуры историчес-
кие и художественные памятники (ф. Вуак,
№ 4, арк. 33, 33 зворот).
27 вересня 1922 р. археологічний комітет ух-
валив створити комісію для опрацювання приве-
зених із Москви цінностей. у документі зазначе-
но, що «кандидатами в Комиссию для обработки
вывезенных из Москвы памятников намечаются
Д.М. Щербаковский, А.Х. Середа, Ю.Ф. Красиц-
кий, Ф.Л. Эрнст» (ф. Вуак, № 4, арк. 34).
Вивезені з Москви цінності було передано до
Першого Державного Музею, що засвідчує акт
передачі:
«1922 року 28-го жовтня ми нижчепідписані
— Директор Першого Державного Музею Микола
Біляшівський і Завідуючий Етнографічно-Історич-
ним Відділом Данило Щербаківський склали цей акт
в тім, що перший з нас — Микола Біляшівський прий-
няв, а другий — Данило Щербаківський здав двадцять
дев’ять (29) ящиків, опечатаних сургучними печа-
тями Московського Госхрана з музейними речами,
одібраними Щербаківським з цінностів, вилучених з
церков і молитовних домів України, і привезеними
Щербаківським з Москви для наукового обслідування
їх Всеукраїнською Академією Наук, згідно мандату
Повпредства на ім’я Д. Щербаків-ського, від 2 жов-
тня 1922 р. під ч. 2386 і Мандату Главполітпрос-
віти теж на ім’я Д. Щербаківського, від 9 жовт-
ня 1922 р. під ч. 2638». нижче стоять підписи М.Ф.
Біляшівського та Д.М. Щербаківського і дата (ф.
9, № 170, арк. 353).
таким чином, досить значну частину високо-
художніх та історичних цінностей було поверну-
то до україни, і після опрацювання вони зайняли
своє місце в музеях.
у 1923 р. Д.М. Щербаківський та а.Ф. середа
здійснили другу поїздку до Москви і привезли в ук-
раїну ще 4 ящики з музейними цінностями, архівні
матеріали та документацію про цю поїздку, які ми
маємо намір опублікувати найближчим часом.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 276
Г.А. Станицына
архиВнЫе ДокуМентЫ оБ усилиЯх
ВсеукраинскоЙ акаДеМии наук (Вуан) По сПасениЮ
МуЗеЙнЫх ЦенностеЙ, иЗЫМаВШихсЯ В ПоМоЩЬ голоДаЮЩиМ В 1922 г.
В результате плохих погодных условий, вызвавших неурожай в 1921 г., начался большой голод в Поволжье и
южных районах украины. Правительство среди прочих мер приняло решение использовать в борьбе с голодом
огромные ценности, накопленные за столетия в сокровищницах монастырей и церквей. но церковные изделия из
золота, серебра и драгоценных камней представляли собой не только материальные, но и культурные ценности,
среди них было большое количество высокохудожественных предметов и исторических реликвий. Всеукраин-
ская академия наук (Вуан) принимала меры для спасения этих предметов и передачи их в музеи. В киеве и его
губернии эксперты от научных учреждений, входившие в состав комиссий по изъятию церковных ценностей в
пользу голодающих, забирали в музеи высокохудожественные и старинные предметы. но власти изымали цен-
ные вещи даже из музеев, в результате чего из украины было ввезено в государственное хранилище в Москве
огромное количество церковных ценностей. усилиями Всеукраинской академии наук совместно с другими на-
учными учреждениями в Москву была направлена украинская музейная комиссия, которая провела экспертизу
вывезенных предметов и вернула в республику более 3000 предметов, которые были переданы в Первый государ-
ственный музей в киеве для изучения их учеными Вуан и распределения по нескольким музеям.
H.O. Stanitsyna
ARCHiVAL DOCuMeNTS CONCeRNiNG THe ReSCue
OF THe MuSeuM VALuAbLeS iMPOuNDeD TO HeLP THe STARViNG
PeOPLe iN 1922 bY THe ALL-uKRAiNiAN ACADeMY OF SCieNCeS (AuAS).
As a result of bad weather conditions having caused failure of crops in 1921 a severe famine struck the Volga River
Region and the southern regions of ukraine. Among other measures, the government made a decision to use great
valuables accumulated in the treasuries of the monasteries and churches during several centuries to fight against famine.
However, church utensils made of gold, silver and gems had not only material, but also cultural value. There was a
large number of highly artistic artifacts and historic reliquiae among them. All-ukrainian Academy of Sciences (AuAS)
took measures to save those objects and to hand them over to the museums. in Kyiv and its gubernia (province) experts
from research institutions were among the members of the Commission impounding the church treasures in favor of the
starving. They picked out for the museums highly artistic and antique objects, or registered those that were left in the
operating churches. However, the valuables were impounded even from the museums. A large number of church valuables
were taken out of ukraine and transported to the State Depository in Moscow. Following the joint efforts of the All-
ukrainian Academy of Sciences and other scientific establishments, a Museum Commission was assigned to Moscow. it
examined the artifacts taken out of ukraine and brought back over three thousand objects, which were delivered to the
First State Museum in Kyiv to be studied by the AuAS scholars and distributed among several museums.
История києва. — к., 1985. — т. 3. — кн. 1.
Науковий архів Іа нан україни, ф. 9, № 62.
на Іа нан україни, ф. 9, № 170.
на Іа нан україни, ф. Вуак, № 4.
Формозов А.А. русское общество и охрана памятников культуры // страницы истории русской археологии. — М., 1986.
Одержано 22.03.2005
|