2025-02-23T00:14:38-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199300%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T00:14:38-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199300%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T00:14:38-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T00:14:38-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму
Рецензія на книгу: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму. К.: Академперіодика, 2004. — 314 с.
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Series: | Археологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199300 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-199300 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993002024-10-02T18:15:25Z Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму Могаричев, Ю.М. Рецензії Рецензія на книгу: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму. К.: Академперіодика, 2004. — 314 с. 2006 Article Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму / Ю.М. Могаричев // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 95-97. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199300 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Могаричев, Ю.М. Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму Археологія |
| description |
Рецензія на книгу: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму.
К.: Академперіодика, 2004. — 314 с. |
| format |
Article |
| author |
Могаричев, Ю.М. |
| author_facet |
Могаричев, Ю.М. |
| author_sort |
Могаричев, Ю.М. |
| title |
Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму |
| title_short |
Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму |
| title_full |
Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму |
| title_fullStr |
Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму |
| title_full_unstemmed |
Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму |
| title_sort |
рец.: майко b.b. средневековое городище на плато тепсень в юго-восточном крыму |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199300 |
| citation_txt |
Рец.: Майко B.B. Средневековое городище на плато Тепсень в Юго-Восточном Крыму / Ю.М. Могаричев // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 95-97. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT mogaričevûm recmajkobbsrednevekovoegorodiŝenaplatotepsenʹvûgovostočnomkrymu |
| first_indexed |
2024-10-03T04:02:12Z |
| last_indexed |
2024-10-03T04:02:12Z |
| _version_ |
1811863970194128896 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 95
останнім часом усе більшу увагу дослідників
привертають проблеми історії криму так званого
хозарського періоду. головні дискусійні питання
зводяться до кількох позицій:
час приходу хозар на півострів;
хто домінував у криму в «хозарський пе-
ріод» — хозари чи Візантія (у якому регіоні й
коли), чи було встановлено кондомініум;
основні етапи хозарської експансії у криму;
проблеми салтово-маяцької культури на
півострові;
час припинення хозарського панування у
криму.
окрім численних статей *, присвячених зга-
даним питанням, відзначимо монографічні дослі-
дження І.а. Баранова, о.І. айбабіна, с.о. Плет-
ньової, В.Є. науменко (Баранов 1990; айбабин
1999, c. 171—225; Плетнева 2000, c. 132—177;
науменко 2004). Проте автори більшості публі-
кацій або намагаються по-новому інтерпретува-
ти вже відомі письмові та археологічні джерела,
або фрагментарно публікують висновки своїх
археологічних досліджень. При цьому практич-
но відсутні якісні монографічні дослідження ок-
ремих археологічних пам’яток, без яких досить
складно просунутися у розв’язанні зазначених
проблем.
на наш погляд, саме рецензована книга знач-
ною мірою може заповнити цю лакуну. Моно-
графію присвячено так званому тепсеньському
городищу — пам’ятці, яку більшість сучасних
дослідників слушно вважають одним із найбільших
«хозарських» ** поселень у криму. Праця В.В. Ма-
йка побудована за традиційною для подібних ви-
© Ю.М. МогариЧеВ, 2006
Ðåöåí糿
ìàéêî â.â.
ñðåäíåâåêîâîå ãîðîäèùå
íà ïëàòî òåïñåíü â Þãî-âîñòî÷íîì êðûìó
Ê.: Àêàäåìïåð³îäèêà, 2004. — 314 ñ.
дань схемою: вступ, історіографічний огляд, аналіз
археологічного матеріалу та висновки.
у розділі «Історія вивчення та історіографія
проблеми» (с. 6—45) автор цілком органічно
пов’язав історію дослідження тепсеню з іс-
торіографією деяких дискусійних питань історії
криму Viii—х ст., зокрема, «кримського варіан-
та салтово-маяцької культури», локалізації Фулл,
часу появи хозар на півострові та «припинення
функціонування кримського варіанта салтово-
маяцької культури криму». Цілком аргументова-
но виглядає головний висновок: «Для аргумента-
ції всіх вищенаведених суперечливих моментів,
неоціненний матеріал надає саме археологічний
комплекс на плато тепсень. на сьогоднішній
день, у порівнянні з іншими опублікованими
об’єктами, він є найбільш повним» (с. 45).
основну частину монографії присвячено
аналізу стратиграфії, житловій та господарчій
забудові, культовим пам’яткам та матеріалам
некрополів, левову частку яких уперше введе-
но до наукового обігу. До цього часу всі вис-
новки щодо тепсеню здебільшого базувалися
на опублікованих матеріалах археологічних
робіт 1949—1959 рр., а результати досліджень
1929—1931, 1960—1961, 1963, 1998—2001 рр.
або зовсім не згадували у літературі, або пода-
вали лише у вигляді стислої інформації.
на момент виходу рецензованої праці з друку
на поселенні було розкопано приблизно 7000 м2
території, що становить близько 5 % його площі
(с. 10). Це «44 житлові та господарчі об’єкти: 28
житлових споруд, 4 приміщення з піфосами, які
розташовані окремо і не пов’язані з будь-якою
житловою спорудою, 10 вогнищ та печей, водо-
провід, колодязь. Досліджено повністю або част-
ково шість культових споруд та десять некро-
полів (143 поховання)» (с. 275). наведені цифри
дають змогу вважати тепсень відносно добре
дослідженою пам’яткою, а отримані висновки
— наближеними до об’єктивної реальності.
опубліковані та проаналізовані В.В. Майком
матеріали, на наш погляд, допомагають значно
* Історіографію див. у історіографічному розділі рецен-
зованої праці (с. 6—45).
** Зважаючи на складність та проблематичність етніч-
ної ідентифікації мешканців тепсеню й
визнаючи зв’язок поселення з населенням хо-
зарського каганату, слово «хозарських» бере-
мо в лапки.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 296
просунутись у розв’язанні низки складних
проблем.
1. Час заснування поселення на пагорбі теп-
сень. автор переконливо спростував уявлення,
які існували в історіографії, що спочатку це
був візантійський монастир першої половини
Viii ст., зруйнований салтівцями у середині за-
значеного століття (Баранов 1990, с. 46—47),
або заснування городища слід пов’язувати з про-
никненням наприкінці Vii — на початку Viii ст.
у крим хозар (айбабин 1999, с. 187, 190). ре-
зультати досліджень безсумнівно засвідчують,
що «матеріалів раніше середини Viii ст. на па-
горбі тепсень поки не виявлено» (с. 282).
Швидше за все, заснування тепсеню пов’язане
з переселенням до криму у 50—60-ті рр. Viii ст.
населення з території хозарського каганату.
Ймовірно, цей процес відбувався зі згоди та під
наглядом візантійської влади, яка виділила при-
бульцям землі керченського півострова, і лише
дуже обмеженому колу людей дозволяла оселя-
тися за його межами (Могаричев 2004).
2. В.В. Майко цілком аргументовано спросту-
вав тезу про наявність фортифікаційних споруд
на тепсені (с. 277). Це підтверджує висловлене
нами раніше припущення про те, що пам’ятки,
пов’язані з вищезгаданим процесом приходу у
крим нових мешканців (зауважимо, що тепсень
був одним із найбільших і стратегічно важливих
поселень), не мали оборонних мурів.
3. основні етапи історії поселення. спосте-
реження за стратиграфією тепсеню дають змогу
виділити два виразних хронологічних періоди:
друга половина Viii — перша половина iX ст.
і друга половина iX — перша половина х ст.
(с. 275—276). До першого періоду належить не-
значна частина розкопаних пам’яток, що відрізня-
ються за «відносною бідністю археологічного ма-
теріалу та практично повною відсутністю закритих
комплексів». Другим періодом датується не лише
більшість досліджених будівель, а й «різноманітні
археологічні знахідки». Зазначимо, що між двома
шарами відсутні сліди пожеж чи будь-яких інших
катаклізмів. Важливою характеристикою другого
етапу є не лише зростання інтенсивності життя, а
й відповідні зміни якості археологічного матеріа-
лу, зокрема, збільшення частки й різноманітності
імпортної кераміки (с. 177—250).
отже, ми вважаємо, що поселення на пагорбі
тепсень яскраво ілюструє сучасні уявлення про
історію криму «хозарського періоду». Поселен-
ня виникло в середині Viii ст. через уже згадані
процеси, але на першому етапі не стало великим
цент-ром. у 70—80-ті рр. Viii ст. у криму між
хозарами та Візантією загострилися відносини,
що вилилось у відкриті сутички завойовників із
місцевим населенням (784—786 рр.), відомі як
повстання Іоанна готського (герцен, Могаричев
1999, с. 115). Швидше за все, повстання не було
масштабним, і після легкої перемоги хозари вста-
новили контроль над значною частиною візан-тій-
ських володінь у тавриці. Проте вже на початку
iX ст. хозари поступово почали втрачати конт-
роль спершу над південно-західною частиною,
а потім і над усім півостровом. у середині iX ст.
Візантійський уряд запровадив у криму нову те-
риторіально-адміністративну одиницю — фему.
на думку деяких дослідників, фему климатів
(такою була її перша назва) було створено влітку
841 р. у відповідь на появу у припонтійському
степу угорців (Цукерман 1997, с. 320; айбабин
1999, с. 215—216; Дагрон 2000, с. 297—298), які
у середині 830-х рр. повністю перекрили хозарам
доступ до криму з півночі. Проте зауважимо, що
не всі дослідники вважають «угорську загрозу»
причиною виникнення феми (Петрухин 2002).
утворення феми однозначно свідчить про пере-
хід готії на початку 840-х рр. під повний контроль
Візантії. До того ж, вірогідно, вже у 60—70-х рр.
хозар вигнали з усієї території криму (Цукерман
1998; айбабин 1999, с. 222). Вихід півострова з-
під адміністративного впливу хозарського кага-
нату, швидше за все, не супроводжували значні
вій-ськові сутички й масова міграція населення,
що яскраво ілюструють матеріали тепсеню, які
також відображають зміни у матеріальній куль-
турі (стабільність життя, збільшення інтенсив-
ності функціонування, кількості християнських
культових споруд, частки імпортної кераміки), що
не могли не відбутися після включення поселення
в орбіту влади Візантії.
Природно, як у будь-якій великій праці, у моно-
графії В.В. Майка, на наш погляд, є і суперечливі
дискусійні моменти. так, автор називає мешкан-
ців тепсеню «тюрко-болгарським або змішаним
тюрко-хозарським населенням». Вважаємо, що
такий висновок занадто категоричний. на сьо-
годні немає вагомих аргументів для ототожнення
жителів тепсеню виключно з тюрками, адже деякі
елементи матеріальної культури подібні до алансь-
ких пам’яток хозарії, а наприклад, с.о. Плетньова
вказує на «помітні сліди візантійської культури»
(Плетнева 2000, с. 164). До того ж, поки з віднос-
ною достовірністю не можна розрізнити окремі
етнічні елементи у матеріальній культурі криму
Viii—х cт., на нашу думку, доцільніше викорис-
товувати термін «населення хозарського каганату»
або пам’ятка «салтівського кола».
Багато нез’ясованого залишається й у питанні
щодо локалізації Фулл. незважаючи на те, що теп-
сень не без підстав розглядають як одне з можли-
вих місць розташування цього міста, так само як і
центру однойменної єпархії, усе ж таки доводів на
користь тепсеньської локалізації приблизно стіль-
ки ж, скільки й протилежних аргументів (сорочан
2002). Вважаємо що, зазначену проблему не мож-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 97
на успішно розв’язати, доки не буде виявлено додат-
кових епіграфічних або сфрагістичних джерел.
Ще одне дискусійне питання — причина при-
пинення життя на поселенні. навряд чи викликає
сумнів висновок автора про те, що загибель тепсе-
ню припадає на середину х ст. на думку В.В. Май-
ка, це сталося внаслідок походу на візантійські во-
лодіння у криму хозарського полководця Песаха
(цю подію описано у так званому кембриджсько-
му анонімі) (коковцов 1932, с. 120; голб, Прицак
1997, с. 141), з яким він пов’язує і загибель усіх
салтівських поселень на півострові. на жаль, свід-
чення кембриджського аноніма у кримській час-
тині не знаходять підтвердження в інших джерелах,
зокрема візантійських та арабських. Проте, навіть
якщо такий похід і був, його наслідки, з огляду на
текст, навряд чи були катастрофічними для криму.
Швидше за все, проникнення хозарських військ на
півострів у першій половині — середині х ст. не
було поодиноким явищем. константин Багряно-
родний у своєму творі «Про управління імперією»,
написаному між 948—952 рр., що хронологічно
близько до припустимого часу загибелі городища,
змальовує украй нестабільну ситуацію, що склала-
ся в криму, який, за винятком степів, хоча й пере-
бував у складі Візантії, але постійно відчував тиск
з боку сусідів (константин Багрянородный 1989,
с. 5). З одного боку загрожували хозари, які на той
час покинули крим, але, ймовірно, не полишали
надії його повернути. Щоб стримувати хозар від
нападу, візантійська влада заохочувала їхніх сусідів
— аланів, які також були грізною військовою си-
лою й мали змогу перешкоджати їм, загрожуючи
завдати удару з тилу. За словами константина, не-
обхідно дружити з ексусіократором (правителем)
аланії, тому що «він може сильно зашкодити їм
(хозарам — Ю. М.), і підстерігаючи на шляхах, і
нападаючи на тих, що йдуть без охорони при пе-
реходах до саркелу, климатів й до херсону. Якщо
цей ексусіократор намагатиметься перешкоджати
хозарам, то довгим й глибоким миром користу-
ються й херсон й климати, тому що хозари, боя-
чись нападу аланів, знаходять небезпечним похід
з військом на херсон й климати» (константин
Багрянородный 1989, с. 53).
З іншого боку небезпеку становили печеніги, які
у х ст. зайняли причорноморські степи. незважа-
ючи на тісні торговельні стосунки, печеніги мали
змогу у будь-який момент напасти на візантійські
володіння у криму. «оскільки цей народ пачена-
кітів знаходиться у сусідстві з областю херсону, то
вони, не перебуваючи у дружніх відносинах до нас,
мають змогу виступати проти херсону, робити на
нього набіги й розорювати й самий херсон й так
звані клімати» (константин Багрянородный 1989,
с. 37). очевидно, часті набіги хозар і печенігів й
стали причиною занепаду тепсеню. Це виглядає
правдоподібно, адже на городищі не зафіксовано
шару пожежі середини х ст., що засвідчував би
одночасове знищення поселення.
насамкінець зазначимо, що попри висловлені
зауваження, рецензована монографія є вагомим
науковим дослідженням, яке дає змогу суттєво
просунутися у розв’язанні проблем історії кри-
му Viii—X ст. і, безсумнівно, приверне увагу не
лише спеціалістів, а й широкого кола шануваль-
ників кримських старожитностей.
Айбабин А.И. Этническая история ранневизантийского крыма. — симферополь, 1999.
Баранов И.А. таврика в эпоху раннего средневековья. — к., 1990.
Герцен А.Г., Могаричев Ю.М. к вопросу о церковной истории таврики в Viii в. // античная древность и средние
века. — екатеринбург, 1999. — Вып. 30.
Голб Н. Прицак О. хазарско-еврейские документы х века. — Москва; иерусалим, 1997.
Дагрон Ж. Двуликий крым // Материалы по археологии истории и этнографии таврии. — симферополь, 2000. —
Вып. 7.
Коковцов П.К. еврейско-хазарская переписка в х в. — л., 1932.
Константин Багрянородный. об управлении империей. — М., 1989.
Могаричев Ю.М. о некоторых вопросах истории крыма середины — второй половины Viii в. // хсб. — севасто-
поль, 2004. — Вып. 8.
Науменко В.Е. таврика у контексті візантійсько-хозарських відносин: політико-адміністративний аспект: автореф.
дис. … канд. іст. наук. — к., 2004.
Петрухин В.Я. хазария, Венгрия и русь у константина Багрянородного: тезисы к новому комментарию // хазары.
Второй междунар. коллоквиум. — М., 2002.
Плетнева С.А. очерки хазарской археологии. — Москва; иерусалим, 2000.
Сорочан С.Б. «Зачарованный клад». еще раз о локализации Фулл // античная древность и средние века. — ека-
теринбург, 2002. — Вып. 33.
Цукерман К. к вопросу о ранней истории фемы херсона // Бахчисарайский археологический сборник. — симфе-
рополь, 1997.
Цукерман К. Венгры в стране леведии: новая держава на границах Византии и хазарии ок. 836—889 г. // Материалы
по археологии истории и этнографии таврии. — симферополь, 1998. — Вып. 6.
Одержано 01.06.2005
Ю.М. МОГАРИЧЕВ
|