Життя в науці та освіті

4 липня 2005 р. відомому вченому у галузі слов’яно-руської археології України І.С. Винокуру — доктору історичних наук, професору, краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівнику вищої школи України, академіку АН вищої школи України та Української академії історичних наук виповнилося 75 років....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Петров, М.Б.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2006
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199303
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Життя в науці та освіті / М.Б. Петров // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 105-107. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199303
record_format dspace
spelling irk-123456789-1993032024-10-02T18:15:55Z Життя в науці та освіті Петров, М.Б. Хроніка 4 липня 2005 р. відомому вченому у галузі слов’яно-руської археології України І.С. Винокуру — доктору історичних наук, професору, краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівнику вищої школи України, академіку АН вищої школи України та Української академії історичних наук виповнилося 75 років. 2006 Article Життя в науці та освіті / М.Б. Петров // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 105-107. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199303 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Петров, М.Б.
Життя в науці та освіті
Археологія
description 4 липня 2005 р. відомому вченому у галузі слов’яно-руської археології України І.С. Винокуру — доктору історичних наук, професору, краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівнику вищої школи України, академіку АН вищої школи України та Української академії історичних наук виповнилося 75 років.
format Article
author Петров, М.Б.
author_facet Петров, М.Б.
author_sort Петров, М.Б.
title Життя в науці та освіті
title_short Життя в науці та освіті
title_full Життя в науці та освіті
title_fullStr Життя в науці та освіті
title_full_unstemmed Життя в науці та освіті
title_sort життя в науці та освіті
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2006
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199303
citation_txt Життя в науці та освіті / М.Б. Петров // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 105-107. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT petrovmb žittâvnaucítaosvítí
first_indexed 2024-10-03T04:02:19Z
last_indexed 2024-10-03T04:02:19Z
_version_ 1811863976622948352
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 105 4 липня 2005 p. відомому вченому у галузі слов’яно- руської археології україни І.с. Винокуру — до- ктору історичних наук, професору, краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівнику вищої школи україни, академіку ан вищої школи україни та української академії історичних наук виповни- лося 75 років. Іон срулевич (Ізраїлевич) Винокур наро- дився у смт ружин Житомирської обл. у родині робітника. коли хлопчику виповнилося 6 років, його батьки переїхали до Житомира. однак мирне життя у 1941 р. було перерване війною. родину Винокурів евакуювали до середньої азії (м. ашгабат), де їй довелося перебувати до 1944 р. Після повернення сім’ї до Житоми- ра юнак навчався у школі № 25, яку закінчив у 1948 р. у тому ж році він вступив на історичний факультет Чернівецького державного універси- тету. саме там майбутній науковець познайо- мився з відомим археологом Б.о. тимощуком, який і спрямував студента на археологічну сте- зю. у 1949 р. І. Винокур брав участь у дослі- дженні літописного Василева на Дністрі, а в   Õðîí³êà æèòòòÿ â íàóö² òà îñâ²ò² 1951—1952 рр. працював у складі галицької археологічної експедиції ан україни під керів- ництвом доктора історичних наук професора В.І. Довженка на розкопках у галичі. Після закінчення університету в 1953 р. ви- пускник повернувся до Житомира, де 4 роки обіймав посаду наукового співробітника облас- ного краєзнавчого музею, формував його фон- ди, вивчав слов’янські старожитності краю.   З 1957 р. він переїжджає до Чернівців, де ство- рює історичний музей університету і стає його завідувачем. саме з того часу І. Винокур бере активну участь в археологічних експедиціях у середньому Подністров’ї і на Житомирщині, де досліджував слов’янські пам’ятки рубежу і перших століть н. е. утім головну увагу молодий науковець зосереджує на проблемі етногенезу слов’ян на Житомирщині. наприкінці 1950-х — на початку 1960-х рр. він публікує низку нау- кових статей на тему дослідження, які у підсумку вилилися в його першу монографію «старожит- ності східної Волині першої половини першо- го тисячоліття н. е. (Чернівці, 1960)». у 1962 р. дослідник захистив і кандидатську дисертацію із зазначеної теми. у Чернівцях І. Винокур од- ружився з надією григорівною литовченко, кан- дидатом біологічних наук. З 1963 р. І.с. Винокур працює на історично- му факультеті кам’янець-Подільського держав- ного педагогічного інституту ім. В.П. Затонсь- кого (нині кам’янець-Подільський державний університет). у цьому навчальному закладі він пройшов шлях від асистента до академіка й відкрив свій тривалий та найбільш плідний кам’янецький період наукової, освітянської і громадської діяльності. у 1978 р. І.с. Винокур захистив докторську дисертацію на тему «Історія та культура черняхівських племен лісостепового Дністро-Дніпровського межиріччя», а у 1980 р. йому було присвоєно вчене звання професора. Водночас історик продовжує завідувати кафед- рою історії срср і урср (очолював з 1969 p.), з 1991 р. керує кафедрою історії східної Європи і археології, а з 2003 р. — Історії народів росії і  © M.Б. ПетроВ, 2006 Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2106 спеціальних історичних дисциплін. у 1981 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник вищої школи україни». З часу роботи І. Винокура в кам’янці-По-діль- ському йому вдалося сформувати археологіч-ну експедицію історичного факультету кам’янець- Подільського державного педагогічного інститу- ту під егідою Інституту археології ан україни, яка працює без жодної перерви 42 літніх польо- вих сезони, здійснила чимало важливих наукових відкриттів, нагромадила для потреб науки понад 30 тисяч речових зразків давніх археологічних культур й стала справжньою школою навчання і виховання істориків. коло наукових інтересів Іона Ізраїлевича широке, про що свідчать його численні (по- над 400) наукові та навчально-методичні праці. серед них 40 авторських і колективних моно- графій, книг, підручників і методичних посіб- ників. на особливу увагу заслуговують: «ста- рожитності східної Волині першої половини   І тис. н. е.» (Чернівці, 1960); «Історія та куль- тура черняхівських племен» (к., 1972); «Давні слов’яни на Дністрі» (ужгород, 1977); «Історія лісостепового Подністров’я та Південного По- бужжя. Від кам’яного віку до середньовіччя» (київ; одеса, 1985); «нариси історії Поділля» (хмельницький, 1990); «Буша. Історико-крає- знавчі нариси» (хмельницький, 1991); «Бакота. столиця давньоруського Пониззя» (кам’янець- Подільський, 1994); «слов’янські ювеліри По-дністров’я» (кам’янець-Подільський, 1997); «Черняхівська культура: витоки і доля» (кам’янець-Подільський, 2000); «літописний губин хІІ—хІІІ ст. Болохівська земля» (київ; кам’янець-Подільський; хмельницький; старо- костянтинів, 2004) та ін. Багато років І.с. Винокур працював над проблемами археологічного краєзнавства, до- слі-джуючи різноманітні пам’ятки трипільської культури, епохи бронзи та залізного віку. разом з цим учений є одним із провідних фахівців ук- раїни з проблем вивчення пам’яток черняхів- ської культури, культури ранньосередньовічних слов’ян V—Vii ст., а також епохи київської русі (Пражів, слободище, ружичанка, рідкодуби, Ба- кота, Бернашівка, губин, Полонне та ін.). увесь науковий доробок ученого об’єднаний ідеєю спорідненості і взаємозв’язку племен і на- родів, які населяли Правобережжя україни у І тис. н. е. Зокрема, своїми працями І.с. Винокур відстояв тезу про приналежність черняхівських племен лісостепу до ранньослов’янських, а та- кож простежив їх генетичний зв’язок із старо- житностями східних слов’ян V—Viii ст. З ог- ляду на це, важливими є відкриття дослідника у вивченні язичницьких жертовників-капищ з кам’яними антропоморфними ідолами iV—  Viii ст. (ставчани, Бакота, кремінна, колодріб- ка, Межигір’я, Юрківці), а також у дослідженні та історичному осмисленні Бушанського скель- ного храму. саме проблеми етногенезу давніх слов’ян за матеріалами конкретної історії лісостепу украї- ни були покладені в основу доповідей І.с. Вино- кура на міжнародних археологічних конгресах у Варшаві (1965), Празі (1966), Берліні (1970), Братиславі (1975), софії (1980), києві (1985), Пскові (1990), новгороді (1996); на симпозіу- мах у рильському монастирі (Болгарія, 1977), любліні (1978, 1993), кишиневі (1991) та ін., де він здобув визнання в зарубіжних наукових колах. у 1992 р. ювіляр читав спецкурс «Чер- няхівська культура» для студентів кафедри ар- хеології люблінського університету ім. Марії кюрі-складовської. За плідну співпрацю з ка- федрою археології Польщі цього університету Іон Винокур був удостоєний почесної медалі «Другові університету ім. Марії кюрі-скла-  довської». І.с. Винокур постійно дбає про покращен- ня викладання курсу археології у вищих нав- чальних закладах, розгортання археологічного краєзнавства в школах. користуються популяр- ністю його посібники для вчителів і викладачів вищих навчальних закладів: «Збирання і визна- чення археологічних пам’яток та методика їх ви- користання в школі» (к., 1967); «Історія Поділля та Південно-східної Волині» (кам’янець-Поді- льський, 1993, співавтор с.В. трубчанінов); «археологія україни» (к., 1994; тернопіль, 2004, 2005, співавтор Д.Я. телегін); «Історія україни», Ч. 1 (кам’янець-Подільський, 1995, співавтор с.В. трубчанінов). колективом авто- рів за участю І.с. Винокура видано «Довідник з археології україни: хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області» (к., 1984). упродовж 60-х pp. хх — на початку ххІ ст. І.с. Винокур очолює краєзнавчий рух. Під його керівництвом з 1965 до 2004 p. проведено 11 подільських історико-краєзнавчих конференцій, опубліковані їх матеріали. Він був також одним із організаторів краєзнавчих конференцій у По- лонному, Ізяславі, губині (1994, 1995, 2004). учений входив до авторського колективу і редко- легій видань «Історія міст і сіл урср. хмельни- цька область» (к., 1971), фундаментальної книги «репресоване краєзнавство (20—30-ті pp.)» (к., 1991). З 1991 р. І.с. Винокур — почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Професор Іон Винокур провадить значну на- уково-організаційну роботу. Він є членом ради національного комітету україни Міжнародної унії слов’янської археології (з 1997 р.), членом наукової координаційної ради з проблем «архе- ологічні дослідження на території україни» при   ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 107 Інституті археології нан україни, членом на- укової координаційної ради з проблем «Істо- ричне краєзнавство в україні» при Відділенні історії, філософії та права нан україни, членом спеці-алізованої ради при Інституті археології нан україни із захисту докторських та канди- датських дисертацій, а після обрання у 1997 і 1999 рр. відповідно академіком академії наук вищої школи україни та української академії історичних наук активно працює у наукових ко- місіях і радах цих об’єднань учених. І.с. Вино- кур — член редколегій журналів «археологія», «краєзнавство», «хмельниччина: дивокрай», «наукових праць кам’янець-Подільського де- ржавного університету: історичні науки» й ін- ших історичних періодичних видань. академік навчає магістрантів і аспірантів, готує докторів і кандидатів наук у галузі археології та історії. 21—24 жовтня 2004 р. у м. Пятра-нямц (румунія) відбувся міжнародний колоквіум «кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки». у роботі форуму, організованому Міжнародним центром досліджень культури кукутень взяли участь понад 60 археологів із австрії, Болгарії, Великої Британії, Іспанії, Молдови, росії, ру- мунії, сШа, туреччини, україни і Франції. го- ловним осередком проведення колоквіуму став Музей історії та археології у м. Пятра-нямц, де, до речі, паралельно проходила міжнародна конференція «Пре- і праісторична археологія видобування солі», що зібрала не менш пред- ставницьку групу вчених. Місце для проведення колоквіуму було об- рано не випадково, адже музейний комплекс у Пятра-нямц є не лише потужною експозиційною установою, у якій нагромаджено першо-класні археологічні колекції, але і відомим центром проведення наукових досліджень. кілька слів скажемо про організатора фору-  му — Міжнародний центр досліджень культу- ри кукутень (iNTeRNATiONAL ReSeARCH CeNTeR OF CuCuTeNi CuLTuRe — iRCCс) —   © М.Ю. ВІДеЙко, 2006 ì.Þ. â³äåéêî ì²æíàðîäíèé êîëîêâ²óì«êóêóòåíü — 120 ðîê³â äîñë²äæåíü. ×àñ ϲäáèâàòè ϲäñóìêè» Багаторічна сумлінна педагогічна, наукова і громадська діяльність І. Винокура гідно оціне- на. Він нагороджений медалями «За доблесну працю» та а.с. Макаренка, знаком «Відмінник народної освіти україни», почесними грамо- тами Міністерства освіти україни, а в 2002 р. удостоєний диплома і медалі Ярослава Муд- рого академії наук вищої школи україни. Ім’я ученого занесено до книги пошани хмельни- цької обл. у 2003 р. І. Винокур нагороджений Почесною грамотою і медаллю Верховної ради україни за особливі заслуги перед україн-ським народом. Щиро бажаємо Іону Ізраїлевичу міцного здоров’я, творчих сил, завершення нових ці- кавих задумів, експедицій, книг, талановитих і вдячних учнів. M.Б. ПЕТРОВ Одержано 12.07.2005 наукову та просвітницьку установу 1 , засновану 1995 р., що базується в м. Пятра-нямц. Центр сприяє інтенсифікації наукових досліджень куль- тури кукутень, залучаючи до її вивчення провід- них фахівців із установ та організацій різних країн світу, в тому числі з Інституту археології нан україни. До консультативної ради iRCCс від україни входить В.о. круц. Центр організує та проводить фундаментальні наукові дослід- ження, в тому числі міждисциплінарні, працює над створенням великої бібліографічної бази; ор- ганізує міжнародні наукові конференції, видання літератури та виставки, присвячені досліджен- ням культури кукутень, здійснює обмін науко- вою інформацією, фахівцями та публікаціями, поширює дані про результати досліджень у за- собах масової інформації. Центр здійснив низку видань матеріалів з розкопок поселень культури кукутень, окремих категорій матеріалів, зокрема антропоморфної пластики кукутень та трипіль- ської культури. 1 international Research Center of Cucuteni Culture — Presentation. — http://www.neamt.ro/cmj/istorie/piatra- neamt/