Життя в науці та освіті
4 липня 2005 р. відомому вченому у галузі слов’яно-руської археології України І.С. Винокуру — доктору історичних наук, професору, краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівнику вищої школи України, академіку АН вищої школи України та Української академії історичних наук виповнилося 75 років....
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199303 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Життя в науці та освіті / М.Б. Петров // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 105-107. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199303 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993032024-10-02T18:15:55Z Життя в науці та освіті Петров, М.Б. Хроніка 4 липня 2005 р. відомому вченому у галузі слов’яно-руської археології України І.С. Винокуру — доктору історичних наук, професору, краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівнику вищої школи України, академіку АН вищої школи України та Української академії історичних наук виповнилося 75 років. 2006 Article Життя в науці та освіті / М.Б. Петров // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 105-107. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199303 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Петров, М.Б. Життя в науці та освіті Археологія |
| description |
4 липня 2005 р. відомому вченому у галузі слов’яно-руської археології України І.С. Винокуру — доктору історичних наук, професору, краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівнику вищої школи України, академіку АН вищої школи України та Української академії історичних наук виповнилося 75 років. |
| format |
Article |
| author |
Петров, М.Б. |
| author_facet |
Петров, М.Б. |
| author_sort |
Петров, М.Б. |
| title |
Життя в науці та освіті |
| title_short |
Життя в науці та освіті |
| title_full |
Життя в науці та освіті |
| title_fullStr |
Життя в науці та освіті |
| title_full_unstemmed |
Життя в науці та освіті |
| title_sort |
життя в науці та освіті |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199303 |
| citation_txt |
Життя в науці та освіті / М.Б. Петров // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 105-107. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT petrovmb žittâvnaucítaosvítí |
| first_indexed |
2024-10-03T04:02:19Z |
| last_indexed |
2024-10-03T04:02:19Z |
| _version_ |
1811863976622948352 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 105
4 липня 2005 p. відомому вченому у галузі слов’яно-
руської археології україни І.с. Винокуру — до-
ктору історичних наук, професору, краєзнавцю,
педагогу, заслуженому працівнику вищої школи
україни, академіку ан вищої школи україни та
української академії історичних наук виповни-
лося 75 років.
Іон срулевич (Ізраїлевич) Винокур наро-
дився у смт ружин Житомирської обл. у родині
робітника. коли хлопчику виповнилося 6 років,
його батьки переїхали до Житомира. однак
мирне життя у 1941 р. було перерване війною.
родину Винокурів евакуювали до середньої
азії (м. ашгабат), де їй довелося перебувати
до 1944 р. Після повернення сім’ї до Житоми-
ра юнак навчався у школі № 25, яку закінчив у
1948 р. у тому ж році він вступив на історичний
факультет Чернівецького державного універси-
тету. саме там майбутній науковець познайо-
мився з відомим археологом Б.о. тимощуком,
який і спрямував студента на археологічну сте-
зю. у 1949 р. І. Винокур брав участь у дослі-
дженні літописного Василева на Дністрі, а в
Õðîí³êà
æèòòòÿ â íàóö² òà îñâ²ò²
1951—1952 рр. працював у складі галицької
археологічної експедиції ан україни під керів-
ництвом доктора історичних наук професора
В.І. Довженка на розкопках у галичі.
Після закінчення університету в 1953 р. ви-
пускник повернувся до Житомира, де 4 роки
обіймав посаду наукового співробітника облас-
ного краєзнавчого музею, формував його фон-
ди, вивчав слов’янські старожитності краю.
З 1957 р. він переїжджає до Чернівців, де ство-
рює історичний музей університету і стає його
завідувачем. саме з того часу І. Винокур бере
активну участь в археологічних експедиціях у
середньому Подністров’ї і на Житомирщині,
де досліджував слов’янські пам’ятки рубежу і
перших століть н. е. утім головну увагу молодий
науковець зосереджує на проблемі етногенезу
слов’ян на Житомирщині. наприкінці 1950-х
— на початку 1960-х рр. він публікує низку нау-
кових статей на тему дослідження, які у підсумку
вилилися в його першу монографію «старожит-
ності східної Волині першої половини першо-
го тисячоліття н. е. (Чернівці, 1960)». у 1962 р.
дослідник захистив і кандидатську дисертацію
із зазначеної теми. у Чернівцях І. Винокур од-
ружився з надією григорівною литовченко, кан-
дидатом біологічних наук.
З 1963 р. І.с. Винокур працює на історично-
му факультеті кам’янець-Подільського держав-
ного педагогічного інституту ім. В.П. Затонсь-
кого (нині кам’янець-Подільський державний
університет). у цьому навчальному закладі
він пройшов шлях від асистента до академіка
й відкрив свій тривалий та найбільш плідний
кам’янецький період наукової, освітянської і
громадської діяльності. у 1978 р. І.с. Винокур
захистив докторську дисертацію на тему «Історія
та культура черняхівських племен лісостепового
Дністро-Дніпровського межиріччя», а у 1980 р.
йому було присвоєно вчене звання професора.
Водночас історик продовжує завідувати кафед-
рою історії срср і урср (очолював з 1969 p.), з
1991 р. керує кафедрою історії східної Європи
і археології, а з 2003 р. — Історії народів росії і © M.Б. ПетроВ, 2006
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2106
спеціальних історичних дисциплін. у 1981 р.
йому присвоєно почесне звання «Заслужений
працівник вищої школи україни».
З часу роботи І. Винокура в кам’янці-По-діль-
ському йому вдалося сформувати археологіч-ну
експедицію історичного факультету кам’янець-
Подільського державного педагогічного інститу-
ту під егідою Інституту археології ан україни,
яка працює без жодної перерви 42 літніх польо-
вих сезони, здійснила чимало важливих наукових
відкриттів, нагромадила для потреб науки понад
30 тисяч речових зразків давніх археологічних
культур й стала справжньою школою навчання
і виховання істориків.
коло наукових інтересів Іона Ізраїлевича
широке, про що свідчать його численні (по-
над 400) наукові та навчально-методичні праці.
серед них 40 авторських і колективних моно-
графій, книг, підручників і методичних посіб-
ників. на особливу увагу заслуговують: «ста-
рожитності східної Волині першої половини
І тис. н. е.» (Чернівці, 1960); «Історія та куль-
тура черняхівських племен» (к., 1972); «Давні
слов’яни на Дністрі» (ужгород, 1977); «Історія
лісостепового Подністров’я та Південного По-
бужжя. Від кам’яного віку до середньовіччя»
(київ; одеса, 1985); «нариси історії Поділля»
(хмельницький, 1990); «Буша. Історико-крає-
знавчі нариси» (хмельницький, 1991); «Бакота.
столиця давньоруського Пониззя» (кам’янець-
Подільський, 1994); «слов’янські ювеліри
По-дністров’я» (кам’янець-Подільський,
1997); «Черняхівська культура: витоки і доля»
(кам’янець-Подільський, 2000); «літописний
губин хІІ—хІІІ ст. Болохівська земля» (київ;
кам’янець-Подільський; хмельницький; старо-
костянтинів, 2004) та ін.
Багато років І.с. Винокур працював над
проблемами археологічного краєзнавства, до-
слі-джуючи різноманітні пам’ятки трипільської
культури, епохи бронзи та залізного віку. разом
з цим учений є одним із провідних фахівців ук-
раїни з проблем вивчення пам’яток черняхів-
ської культури, культури ранньосередньовічних
слов’ян V—Vii ст., а також епохи київської русі
(Пражів, слободище, ружичанка, рідкодуби, Ба-
кота, Бернашівка, губин, Полонне та ін.).
увесь науковий доробок ученого об’єднаний
ідеєю спорідненості і взаємозв’язку племен і на-
родів, які населяли Правобережжя україни у І
тис. н. е. Зокрема, своїми працями І.с. Винокур
відстояв тезу про приналежність черняхівських
племен лісостепу до ранньослов’янських, а та-
кож простежив їх генетичний зв’язок із старо-
житностями східних слов’ян V—Viii ст. З ог-
ляду на це, важливими є відкриття дослідника
у вивченні язичницьких жертовників-капищ
з кам’яними антропоморфними ідолами iV—
Viii ст. (ставчани, Бакота, кремінна, колодріб-
ка, Межигір’я, Юрківці), а також у дослідженні
та історичному осмисленні Бушанського скель-
ного храму.
саме проблеми етногенезу давніх слов’ян за
матеріалами конкретної історії лісостепу украї-
ни були покладені в основу доповідей І.с. Вино-
кура на міжнародних археологічних конгресах
у Варшаві (1965), Празі (1966), Берліні (1970),
Братиславі (1975), софії (1980), києві (1985),
Пскові (1990), новгороді (1996); на симпозіу-
мах у рильському монастирі (Болгарія, 1977),
любліні (1978, 1993), кишиневі (1991) та ін.,
де він здобув визнання в зарубіжних наукових
колах. у 1992 р. ювіляр читав спецкурс «Чер-
няхівська культура» для студентів кафедри ар-
хеології люблінського університету ім. Марії
кюрі-складовської. За плідну співпрацю з ка-
федрою археології Польщі цього університету
Іон Винокур був удостоєний почесної медалі
«Другові університету ім. Марії кюрі-скла-
довської».
І.с. Винокур постійно дбає про покращен-
ня викладання курсу археології у вищих нав-
чальних закладах, розгортання археологічного
краєзнавства в школах. користуються популяр-
ністю його посібники для вчителів і викладачів
вищих навчальних закладів: «Збирання і визна-
чення археологічних пам’яток та методика їх ви-
користання в школі» (к., 1967); «Історія Поділля
та Південно-східної Волині» (кам’янець-Поді-
льський, 1993, співавтор с.В. трубчанінов);
«археологія україни» (к., 1994; тернопіль,
2004, 2005, співавтор Д.Я. телегін); «Історія
україни», Ч. 1 (кам’янець-Подільський, 1995,
співавтор с.В. трубчанінов). колективом авто-
рів за участю І.с. Винокура видано «Довідник з
археології україни: хмельницька, Чернівецька,
Закарпатська області» (к., 1984).
упродовж 60-х pp. хх — на початку ххІ ст.
І.с. Винокур очолює краєзнавчий рух. Під його
керівництвом з 1965 до 2004 p. проведено 11
подільських історико-краєзнавчих конференцій,
опубліковані їх матеріали. Він був також одним
із організаторів краєзнавчих конференцій у По-
лонному, Ізяславі, губині (1994, 1995, 2004).
учений входив до авторського колективу і редко-
легій видань «Історія міст і сіл урср. хмельни-
цька область» (к., 1971), фундаментальної книги
«репресоване краєзнавство (20—30-ті pp.)» (к.,
1991). З 1991 р. І.с. Винокур — почесний член
Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Професор Іон Винокур провадить значну на-
уково-організаційну роботу. Він є членом ради
національного комітету україни Міжнародної
унії слов’янської археології (з 1997 р.), членом
наукової координаційної ради з проблем «архе-
ологічні дослідження на території україни» при
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 107
Інституті археології нан україни, членом на-
укової координаційної ради з проблем «Істо-
ричне краєзнавство в україні» при Відділенні
історії, філософії та права нан україни, членом
спеці-алізованої ради при Інституті археології
нан україни із захисту докторських та канди-
датських дисертацій, а після обрання у 1997 і
1999 рр. відповідно академіком академії наук
вищої школи україни та української академії
історичних наук активно працює у наукових ко-
місіях і радах цих об’єднань учених. І.с. Вино-
кур — член редколегій журналів «археологія»,
«краєзнавство», «хмельниччина: дивокрай»,
«наукових праць кам’янець-Подільського де-
ржавного університету: історичні науки» й ін-
ших історичних періодичних видань. академік
навчає магістрантів і аспірантів, готує докторів і
кандидатів наук у галузі археології та історії.
21—24 жовтня 2004 р. у м. Пятра-нямц (румунія)
відбувся міжнародний колоквіум «кукутень — 120
років досліджень. Час підбивати підсумки». у
роботі форуму, організованому Міжнародним
центром досліджень культури кукутень взяли
участь понад 60 археологів із австрії, Болгарії,
Великої Британії, Іспанії, Молдови, росії, ру-
мунії, сШа, туреччини, україни і Франції. го-
ловним осередком проведення колоквіуму став
Музей історії та археології у м. Пятра-нямц,
де, до речі, паралельно проходила міжнародна
конференція «Пре- і праісторична археологія
видобування солі», що зібрала не менш пред-
ставницьку групу вчених.
Місце для проведення колоквіуму було об-
рано не випадково, адже музейний комплекс у
Пятра-нямц є не лише потужною експозиційною
установою, у якій нагромаджено першо-класні
археологічні колекції, але і відомим центром
проведення наукових досліджень.
кілька слів скажемо про організатора фору-
му — Міжнародний центр досліджень культу-
ри кукутень (iNTeRNATiONAL ReSeARCH
CeNTeR OF CuCuTeNi CuLTuRe — iRCCс) —
© М.Ю. ВІДеЙко, 2006
ì.Þ. â³äåéêî
ì²æíàðîäíèé êîëîêâ²óì«êóêóòåíü — 120 ðîê³â
äîñë²äæåíü. ×àñ ϲäáèâàòè ϲäñóìêè»
Багаторічна сумлінна педагогічна, наукова і
громадська діяльність І. Винокура гідно оціне-
на. Він нагороджений медалями «За доблесну
працю» та а.с. Макаренка, знаком «Відмінник
народної освіти україни», почесними грамо-
тами Міністерства освіти україни, а в 2002 р.
удостоєний диплома і медалі Ярослава Муд-
рого академії наук вищої школи україни. Ім’я
ученого занесено до книги пошани хмельни-
цької обл. у 2003 р. І. Винокур нагороджений
Почесною грамотою і медаллю Верховної ради
україни за особливі заслуги перед україн-ським
народом.
Щиро бажаємо Іону Ізраїлевичу міцного
здоров’я, творчих сил, завершення нових ці-
кавих задумів, експедицій, книг, талановитих і
вдячних учнів.
M.Б. ПЕТРОВ
Одержано 12.07.2005
наукову та просвітницьку установу 1 , засновану
1995 р., що базується в м. Пятра-нямц. Центр
сприяє інтенсифікації наукових досліджень куль-
тури кукутень, залучаючи до її вивчення провід-
них фахівців із установ та організацій різних
країн світу, в тому числі з Інституту археології
нан україни. До консультативної ради iRCCс
від україни входить В.о. круц. Центр організує
та проводить фундаментальні наукові дослід-
ження, в тому числі міждисциплінарні, працює
над створенням великої бібліографічної бази; ор-
ганізує міжнародні наукові конференції, видання
літератури та виставки, присвячені досліджен-
ням культури кукутень, здійснює обмін науко-
вою інформацією, фахівцями та публікаціями,
поширює дані про результати досліджень у за-
собах масової інформації. Центр здійснив низку
видань матеріалів з розкопок поселень культури
кукутень, окремих категорій матеріалів, зокрема
антропоморфної пластики кукутень та трипіль-
ської культури.
1 international Research Center of Cucuteni Culture —
Presentation. — http://www.neamt.ro/cmj/istorie/piatra-
neamt/
|