Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія)
20—23 квітня 2005 р. у м. Верона (Італія) відбувся міжнародний конгрес «Доісторична технологія» 40 років потому: функціональні дослідження та російська спадщина» («Prehistoric Technology» 40 Years Later: Functional Studies and Russian Legacy»), організований історико-природничим музеєм і університет...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199305 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) / Г.В. Сапожникова, Н.М. Скакун // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 110-114. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199305 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993052024-10-02T18:18:02Z Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) Сапожникова, Г.В. Скакун, Н.М. Хроніка 20—23 квітня 2005 р. у м. Верона (Італія) відбувся міжнародний конгрес «Доісторична технологія» 40 років потому: функціональні дослідження та російська спадщина» («Prehistoric Technology» 40 Years Later: Functional Studies and Russian Legacy»), організований історико-природничим музеєм і університетом Верони, а також цілою низкою таких відомих міжнародних наукових та суспільно-політичних установ, як ІNТА S, Європарламент, Асоціація антропологів Італії, Італійський інститут доісторії і протоісторії (Фіренці), університети Риму, Падуї, Ферари, Лече та ін. 2006 Article Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) / Г.В. Сапожникова, Н.М. Скакун // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 110-114. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199305 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Сапожникова, Г.В. Скакун, Н.М. Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) Археологія |
| description |
20—23 квітня 2005 р. у м. Верона (Італія) відбувся міжнародний конгрес «Доісторична технологія» 40 років потому: функціональні дослідження та російська спадщина» («Prehistoric Technology» 40 Years Later: Functional Studies and Russian Legacy»), організований історико-природничим музеєм і університетом Верони, а також цілою низкою таких відомих міжнародних наукових та суспільно-політичних установ, як ІNТА S, Європарламент, Асоціація антропологів Італії, Італійський інститут доісторії і протоісторії (Фіренці), університети Риму, Падуї, Ферари, Лече та ін. |
| format |
Article |
| author |
Сапожникова, Г.В. Скакун, Н.М. |
| author_facet |
Сапожникова, Г.В. Скакун, Н.М. |
| author_sort |
Сапожникова, Г.В. |
| title |
Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) |
| title_short |
Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) |
| title_full |
Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) |
| title_fullStr |
Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) |
| title_full_unstemmed |
Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) |
| title_sort |
міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у вероні (італія) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199305 |
| citation_txt |
Міжнародний конгрес фахівців з доісторичної технології у Вероні (Італія) / Г.В. Сапожникова, Н.М. Скакун // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 110-114. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT sapožnikovagv mížnarodnijkongresfahívcívzdoístoričnoítehnologííuveroníítalíâ AT skakunnm mížnarodnijkongresfahívcívzdoístoričnoítehnologííuveroníítalíâ |
| first_indexed |
2024-10-03T04:02:22Z |
| last_indexed |
2024-10-03T04:02:22Z |
| _version_ |
1811863980327567360 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2110
Згадані реконструкції стали базою і для ек-
сперименту з моделювання процесу утворення
культурного шару та вивчення кукутенського
житлобудування, за початком якого протягом
дня зацікавлено спостерігали не лише учасники
колоквіуму, а й мешканці села кукутень.
у ході експерименту було спалено репліки двох
житлових споруд, у яких залишено побутовий та
господарчий інвентар. Процес спалення фіксували
на відео, температурний режим контролювали за
допомогою відповідних датчиків. рештки однієї
зі споруд заплановано залишити аж до повно-
го руйнування, для того щоб спостерігати цей
процес протягом тривалого часу. рештки іншої
споруди планували знівелювати навесні, щоб на
цьому місці спорудити наступну будівлю. Цикл
будівництва: спалення—руйнування—будівниц-
тво повторять кілька разів задля відтворення
процесу формування багатошарової пам’ятки
культури кукутень з відповідною кількістю го-
Cultura Cucuteni. Magia Ceramicii. — bucuresti, 2004. — 36 s.
Cucuteni. 120 de cercetari. Timpul bilantului. — Museul de istorie si Archeologie Piatra-Neamt, 21—24 оctombrie, 2004. —
Piatra-Neamt: Constantin Matasa, 2004. — 118 s.
Petrescu-Dimbovita М., Valeanu M.-C. Cucuteni-Cetatuie. — Piatra-Neamt, 2004. — 740 s.
Одержано 05.04.2005
ризонтів. тель, що, за розрахунками експеримен-
таторів, має утворитися на цьому місці, через
певний час досліджуватимуть археологи.
Звіти про всі етапи експерименту мають на-
мір публікувати, а також залучати фахівців з
інших країн на різних стадіях його проведення.
особливо відзначимо продуманість та наукову
організацію експериментальної програми в га-
лузі житлобудування, що нині проводиться на
полігоні біля с. кукутень. на нашу думку, над-
звичайно важливе значення для наступних до-
сліджень мала дискусія, що відбулася 24 жовтня
в процесі проведення експерименту, між учени-
ми із різних країн. отже, можна констатувати,
що наукові доповіді, виставки, екскурсії, архео-
логічний експеримент, проведені у рамках між-
народного колоквіуму «кукутень — 120 років
досліджень. Час підбивати підсумки», сприяли
пожвавленню наукових контактів і вивченню
культурної спільності кукутень-трипілля.
20—23 квітня 2005 р. у м. Верона (Італія) від-
бувся міжнародний конгрес «Доісторична тех-
нологія» 40 років потому: функціональні до-
слідження та російська спадщина» («Prehistoric
Technology» 40 Years Later: Fun-ctional Studies
and Russian Legacy») 1 , органі-зований історико-
природничим музеєм і університетом Верони, а
також цілою низкою таких відомих міжнародних
наукових та суспільно-політичних установ, як
ІNтаS, Європарламент, асоціація антропологів
Італії, Італійський інститут доісторії і протоіс-
торії (Фіренці), університети риму, Падуї, Фе-
рари, лече та ін.
головні проблеми з організації та проведен-
ня конгресу лягли на плечі невгамовної та ча-
рівної наукової співробітниці історико-природ-
ã.â. ñàïîæíèêîâà, í.ì. ñêàêóí
ì²æíàðîäíèé êîíãðåñ Ôàõ²âö²â
Ç äî²ñòîðè×íî¯ òåõíîëî㲯 ó âåðîí² (²òàë³ÿ)
ничого музею Верони лаури лонго, яка є одним
із найвідоміших трасологів Італії. Членами між-
народного наукового організаційного комітету
стали знані вчені з багатьох країн світу: П.к. ан-
дерсон (Франція), І.к. конте (Іспанія), Б.Д. гай-
ден (канада), г.Ф. коробкова (росія), к. ле-моріні
(Італія), т. Манноні (Італія), г.х. одел (сШа),
л.р. овен (німеччина), н.М. скакун (росія), а.
ван гвін (нідерланди).
усього на конгрес було заявлено понад 90 до-
повідей та повідомлень, підготовлених дослід-
никами з-понад 20 країн світу (австралія, азер-
© г.В. саПоЖникоВа, н.М. скакун, 2006
1 Ідеться про перше англомовне видання книги с.а. се-
менова: Semenov S.A. Prehistoric Technology: An
experimantal study of the oldest tools and artefacts from
traces of manufacture and wear / Translated by M.W.
Thompson. — New York: barnes and Noble, 1964.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 111
байджан, Бельгія, Болгарія, Бразилія, Велика
Британія, греція, грузія, Данія, Ізраїль, Іспанія,
Італія, китайська народна республіка, нідерлан-
ди, норвегія, Польща, румунія, російська Федера-
ція, сШа, україна, Франція, Чехія та ін.), хоча, на
жаль, не всі бажаючі змогли репрезентувати свої
роботи особисто. Відкриття конгресу відбулося
20 квітня в театрі стіммате, де з привітаннями
виступили представники міської адміністрації,
наукових та громадських організацій.
Доповіді, згідно з їх тематикою, були заслу-
хані на п’яти сесійних засіданнях. Перше ран-
кове засідання 20 квітня було присвячене про-
блемам методики експериментально-трасологіч-
них досліджень. особливий інтерес викликала
доповідь Г.Ф. Коробкової та Н.М. Скакун (росія)
«с.A. семенов і видатне відкриття археології
хх століття», в якій розкрито роль с.а. се-
менова у розробці та впровадженні експери-
ментально-трасологічного методу в археології,
який став надбанням світової науки. Потім, у
рамках зазначеної проблематики, виступали:
н.н. скакун (росія) «роль знарядь у реконструк-
ції стародавніх економічних систем»; с. Бейріс
(Франція), В. ротс (Бельгія) «роль етноархео-
логічної макро- і мікротрасології для розуміння
археологічних виробничих процесів»; л. лонго,
A. Mi-неллі, к. Перетто, T.І. гогештейн (Італія)
«Функціональний аналіз та наявні зв’язки між
середньоплейстоценовими інструментами: куль-
турна адаптація чи стратегія поведінки? нарис
з Італії»; г. Oсiповіч (Польща) «технологія об-
робки кістки та рогу протягом кам’яної доби»;
к. гa-мoн, г. Пліссон (Франція) «До питання про
аналітичну структуру функціонального аналізу
розщеплення каменю: значення сліпого тесту»;
A. Oлле, Ж.M. Вeргес (Іспанія) «Функціональ-
ний аналіз за допомогою скануючого елект-
ронного мікроскопа та механізм формування
мікрослідів»; н.T. Юмiнi, Д. стіл (Велика Бри-
танія) «у руках майстра: сутність різниці між
випадковим та навмисним розщепленням і ви-
користанням каменю»; A. Toсeллi, Дж. Піджоан-
лтпeз, Дж.A. Барсело, A. Віла-i-Miт’я (Іспанія)
«кінематика і сліди використання: спроба ха-
рактеристики через графічне моделювання»; M.
урбановські, Б. Maсні, M. Koт, х. Єдрзеджевська
(Польща) «Використання трасологічного аналі-
зу для визначення слідів роботи на експеримен-
тальних біфасах».
Другу вечірню сесію того ж дня було присвя-
чено проблемам дослідження привласнюючого
господарства за кам’яної доби, передусім мис-
ливства та збиральництва. Згідно з програмою
заслухано низку доповідей: В. рoтс (Бельгія)
«сліди від рукояток на крем’яних знаряддях:
можливості та межі макро- і мікротрасологіч-
ного аналізів»; Дж. Чaмбeрс (Велика Британія)
«Призначення палеолітичних поліфункціональ-
них знарядь: повернення до експериментальної
археології?»; T. лу л-Д. (китай) «Дослідження
залишків речовин та слідів використання на
галькових знаряддях із Зенг-Піяна (південь ки-
таю)»; K.M. Moлiнa (Іспанія) «трасологічний
аналіз ретушованих кременевих знарядь серед-
ньопалеолітичної стоянки абрі романі (Барсело-
на, Іспанія)»; с. Aррiджi, В. Боржія, A. Moрoнi,
A. рончітеллі (Італія) «типологія та сліди вико-
ристання: необхідність інтеграції. на прикладі
оріньякської індустрії сан кaссіано (ареццо,
Центральна Італія)»; В. Боржія (Італія) «Функ-
ціональний аналіз знарядь з затупленим краєм
учасники трасологічного конгресу у Вероні
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2112
граветських шарів 23 та 22 печери Пагліччі (Фод-
жа, Італія)»; M. дe A. iгрейя (Франція) «техноло-
гічна та економічна стратегії на граветській сто-
янці: трасологічний аналіз кам’яних знарядь з ла
Віне Брун (Франція)»; Б. Aрaнгурeн, л. лoнгo, A.
рe-вeдiн (Італія) «трасологія, експериментальна
археологія та етноархеологія: комплексний аналіз
граветських інструментів стоянки Біланчіно (тос-
кана, Італія)»; с. Зiггioттi (Італія) «трасологія та
планіграфія епіграветської стоянки у Венеціансь-
ких альпійських передгір’ях»; г.В. сапожникова
(україна) «елементи відтворюючої економіки у
пізньому палеоліті та мезоліті Південної украї-
ни»; л. eйгeлaнд (норвегія) «Взаємозв’язки між
прибережними та нагірними мезолітичними по-
селеннями на південному сході норвегії: експе-
риментальний підхід»; Ґ. Пліссон, л. Дубреюль,
р. Джюльберт (Франція) «Функціональне призна-
чення мікролітичних знарядь совтерської куль-
тури: новий погляд»; Ф. Штернке (Велика Бри-
танія), M. соренсен (Данія) «атрибуція дитячих
кременевих виробів у мезоліті скандинавії»; к.
Белдіман, Д.-M. Штанц (румунія) «Виробництво
та використання кістяних наконечників стріл у
мезоліті Залізних Воріт (румунія)».
Протягом 21 квітня відбулося два сесійних
засідання. у першій половині дня було розгля-
нуто проблеми виробництва продуктів спожи-
вання у найдавніших суспільствах. результати
досягнень у цій царині виклали у своїх допові-
дях: р. Баркаі, A. гофер, р. Йеркес, (Ізраїль,
сШа) «кам’яні сокири як культурні показники:
технологічні, функціональні та символічні змі-
ни знарядь у перехідний період від мисливсь-
ко-збиральницького господарства до осілого
землеробства у Південному леванті»; М. Віда-
ле, Дж.-Ф. Джарідже, л. Бондіолі, р. Макхіа-
реллі (Італія) «свердління людських зубів у
безкерамічному неоліті: інтерпретація слідів
свердління через експерименти»; K.М. есакія
(грузія) «економічна ефективність мезоне-
олітичних поселень на Південному кавказі:
результати трасологічного аналізу кам’яних
інструментів»; Дж. iбaнeз, Дж. гoнсaлeс, Бao
Дж. гібайя, A. рoдрігес, Б. Maркус, Б. гaссiн,
i. клементе (Іспанія) «Збір врожаю у неоліті:
характеристики та розповсюдження раннього
сільського господарства на Піренейському пів-
острові»; M. култраро (Італія) «Вплив науки на
егейську доісторію: сучасний стан проблеми»;
П.Дж. гiнeр (Іспанія), i. Джадін (Бельгія) «но-
вий тип кам’яних знарядь з неолітичного посе-
лення у Даріоні (Бельгія): попередні результа-
ти функціонального аналізу»; П. Aндерсон,
Дж.-M. георгес, р. Варгіолу (Франція) «трібу-
лум (молотильна дошка) — новий інструмент
для обмолочування зернових культур у неоліті
та епоху бронзи: погляд на функціональне вико-
ристання та механізми формування мік-
рослідів»; M. Вінярська-Kaбaчiнськa, Я. Ka-
бaчiнські (Польща) «кічміана 2: перша спе-
ціалізована майстерня з обробки обсидіану
свідерської культури на Польській рівнині.
Функціональний та технологічний аспекти»;
л. гуркомбе (Велика Британія) «Дослідження
плетіння та в’язання у неоліті та в епоху бронзи:
експерименти, етнографія і трасологія»; A. вaн
гіджн (нідерланди) «Виготовлення й використан-
ня кам’яних і кістяних інструментів та прикрас
на середньонеолітичному поселенні Шіп-луй-
ден (нідерланди)»; T. Чугвінцева (росія) «тра-
сологічні та технологічні дослідження креме-
невих знарядь з енеолітичних жител басейну
В’ятки».
на вечірньому сесійному засіданні було роз-
глянуто деякі проблеми дослідження археоло-
гічних пам’яток ранніх державних утворень, які
сьогодні розв’язуються завдяки застосуванню
еспериментально-трасологічного методу. З до-
повідями виступили: х.Дж. Йeнсен (німеччина)
«листоподібні ножі епохи бронзи — останній
стандартизований тип кременевих знарядь?»;
с.Д. раак, р. ріш (Іспанія) «кам’яні перспекти-
ви у металургії: приклади з епохи міді та брон-
зи південного сходу Піренейського півострова»;
а.В. Шаманаєв (росія) «трасологія як метод
техніко-економічних реконструкцій: дослід-
ження поселень ранньої бронзи у середньому
Заураллі». р. хрістіду (греція) «обробка бронзи
кістяними інструментами: використання кістя-
них знарядь на двох балканських поселеннях
епохи бронзи»; к. гутіеррез саез, р. Mбркес,
к. камрайо, A. гарсія, i. серрано (Іспанія) «тра-
сологічний аналіз та металеві знаряддя. Внесок
дослідження слідів використання в розуміння
доісторичних суспільств»; A. каззелла, Дж.
рекчія (Італія) «на шляху до загального фун-
кціонального аналізу»; т.о. Шаровська (росія)
«кістки античних поселень зі слідами вико-
ристання»; e. крістіані, к. леморіні, Д. савіола,
с.A. Домінгес (Італія, Бразилія) «сокири-якорі:
трасологічне дослідження етно-археологіч-
них кам’яних знарядь з Бразилії»; i.к. кoнте,
e.г. Баллбе (Іспанія) «обробка каменю та видо-
бування продуктів, зафіксовані на місці помеш-
кання (2000 років потому) на березі карибського
моря в нікарагуа»; K. гарді (Шотландія) «Ма-
теріальна культура та використання розколотого
каменю аборигенами вола на Папуа-новій гві-
неї»; М. гюрова (Болгарія) «типологія, функ-
ціологія, трасологія у контексті: чи можливе
загальне бачення?».
22 квітня останнє сесійне засідання конгресу,
що відбулося в університеті Верони, було присвя-
чено можливостям застосування трасологічного
аналізу для дослідження давніх поховальних комп-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 113
лексів. Заслухали такі доповіді: с. Боннардін
(Франція) «Прикраси живих та мертвих. Функ-
ції та використання поховальних прикрас у ран-
ньому неоліті Західної Європи»; Дж.Ф. габайя,
Ґ. Пліссон, A. Паломо, X. клоп, X. Teррaдeс,
к. Брессі (Іспанія, Франція) «трасологічний
аналіз довгих пластин. Поховальний контекст у
неоліті та енеоліті північного сходу Піренейсько-
го півострова»; н.Ю. кунгурова (росія) «ознаки
використання та навмисних пошкоджень на речах
у неолітичних похованнях алтаю»; Б. Maркес,
Дж.Ф. габайя, Дж. гонсалес, Дж. iбанез, A. ра-
ломо (Іспанія) «наконечники стріл як причини
насильницької смерті в могильниках iV—iii ти-
сячоліть до н. е. (калібр.) на північному сході
Піренейського півострова»; а. сайнерова, Д.
свобода (Чехія) «Жертовні кам’яні ножі абусі-
ра»; с. Kрасна (Чехія) «ритуальні леза ранньої
бронзи: дані трасологічного аналізу з Чехії».
у другій половині дня було проведено засідан-
ня круглого столу: «Зі сходу на Захід: функціо-
нальний аналіз та інші подібні напрямки. Відоб-
раження у науковій практиці». скоординоване
Ґуго Пліссон і наталі скакун. найбільш цікаві
доповіді виголосили: а.к. Філіппов (росія) «лю-
дина, яка ніколи себе не зрадила. До 40-річчя
виходу книги с.а. семенова «Первісна техніка»
англійською мовою»; н.н. скакун, н.а. алєкса-
шенко (росія) «археологія та етнографія: порів-
няльна трасологія»; с.а. Васильєв (росія) «сер-
гій семенов та його відкриття: від ігнорування
до тріумфу». крім російських колег та учнів с.а.
семенова, на засіданні виступили П. андерсон,
Ґ. Пліссон (Франція), р. ріш (Іспанія) та ін.
Ще понад 40 доповідей було представлено
у вигляді постерів. Із країн снД надійшли ро-
боти: р. аразової (азербайджан), г. сініциної,
л. Яковлєвої, М. Жиліна (росія), г. сапожнико-
вої та І. сапожникова (україна) та ін.
у цілому, прекрасно організований конгрес
у Вероні як результат надзвичайно плідного
міжнародного наукового співробітництва став
ще однією сходинкою на шляху розвитку пер-
спективного наукового напрямку, започаткова-
ного свого часу с.а. семеновим, який сьогодні
є надбанням учених усього світу. конгрес на-
очно показав, що інтерес до експериментально-
трасологічних досліджень постійно зростає та
поширюється. наведений нами перелік тем до-
повідей засвідчує, що трасологічні дослідження
охоплюють нині значну частину території світу
і практично не мають хронологічних обмежень.
Можна впевнено констатувати, що не тільки в
росії, а й сШа, Франції, Іспанії та Італії існу-
ють і плідно працюють власні наукові експе-
риментально-трасологічні школи, а в багатьох
інших країнах вони перебувають на стадії ста-
новлення та формування. Зауважимо, що у краї-
нах колишнього срср вчені на основі експери-
ментальних досліджень частіше виходять на рі-
вень теоретичних узагальнень та історичних ін-
терпретацій, а більшість дослідників Західної та
Центральної Європи ще перебувають на шляху
до цього, надаючи перевагу визначенням функ-
цій окремих знарядь та їх груп, а також розробці
методичних питань. Водночас маємо відзначити
значно кращу забезпеченість наших західних ко-
лег сучасними технічними засобами.
також зазначимо, що напередодні проведення
конгресу його організатори провели дуже значну
за обсягом наукову та видавницьку роботу. так,
особливо важливим для поширення трасологіч-
них знань на Заході стало видання англійською
мовою збірки оригінальних праць с.а. семенова
(у ній наведено список опублікованих праць уче-
ного2 , випуск електронного варіанта (CD) дру-
гого англомовного видання його книги «Доісто-
рична технологія» 3 , а також публікація солідної
книги тез доповідей, заслуханих та репрезенто-
ваних на конгресі 4 . крім цього, за-плановано
видання окремої збірки статей, до якої увійдуть
найцікавіші повідомлення.
конгрес у Вероні проходив у надзвичайно при-
ємній та комфортній атмосфері: всіх учасників
добре зустріли і так само провели. крім наукової
частини програми, у якій було чітко розписано усі
робочі моменти, організатори потурбувалися, щоб
учасники форуму познайомилися з Італією, відчу-
ли справжню гостинність цієї чарівної південної
землі. незабутніми стали екскурсії на кілька архе-
ологічних пам’яток та до музеїв італійських альп.
Мерія Верони влаштувала для учасників конгресу
в одній з найкращих зал міста урочистий прийом
, а місцеві винороби — розкішну вечерю в казе-
матах старовинного форту ріволі, розташованого
високо в горах. Представники різних країн світу
мали змогу помилуватися архітектурними ше-
деврами Венеції та придбати на згадку сувеніри
на площі святого Марка. Відомий в усьому світі
2 The Roots of use-Analysis: Selected Papers of S.A. Semenov
/ editors — L. Longo and N. Skakun. — Vero-na, 2005. До
збірки включено 18 статей с.а. семенова у високоп-
рофесійному перекладі л.Б. Вишняцького, вперше
опубліковані в срср у 1940—1970 рр. англійські
назви статей подано за виданням: Lewitt J. A Review
of experimental Traceological Reaserch in the uSSR //
Lithic use-Wear Analysis. — New York: Academic Press,
1979. — P. 27—38.
3 Semenov S.A. Prehistoric Technology: An experimantal
study of the oldest tools and artefacts from traces of
manufacture and wear / Translated by M.W. Thompson. —
bath: Adams and Dart, 1970 // exclusively reproduced
on the occasion of the international Congress / editing —
L. Longo and A. Mauolo. — Verona, 2005.
4 «Prehistoric Technology» 40 Years Later: Functional
Studies and Russian Legacy. book of Abstracts of the
international Congress. — Verona, 2005.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2114
виробник оптичної техніки — фірма «Olimpus»
організувала для фахівців-трасологів виставку
своїх найкращих технічних досягнень. Бажаючі
мали змогу на місці придбати необхідні для роботи
мікроскопи та інші прилади.
на конгресі дуже важливими були не лише
дискусії під час наукових сесій, а й безпосе-
реднє спілкування з колегами, обмін досвідом
та здобутками, планування подальшої спів-
праці. Вчені багатьох країн світу, особливо
Південної Європи, яка, починаючи з кам’яної
доби, має з україною багато спільних рис, ви-
являють великий інтерес до наших матеріалів і
зацікавлені у подальшій співпраці. очевидно,
що україна також гідна мати свою трасоло-
гічну школу, в якій знайдеться місце для до-
слідників різних археологічних епох, оскіль-
ки відповідних матеріалів на цей час здобуто
більш ніж достатньо.
Одержано 23.08.2005
© В.М. ЗІнЬко, 2006
З 20 до 24 травня 2004 р. в криму в м. керч про-
ходила чергова щорічна міжнародна археологіч-
на конференція «Шості Боспорські читання» на
тему «Боспор кіммерійський і варварський світ
у період античності й середньовіччя. Періоди
дестабілізації, катастроф». традиційно, цей нау-
ковий форум організували кримське відділення
інституту сходознавства нан україни (керівник
д. і. н. о.І. айбабін ) і керченський Центр архе-
ологічних досліджень фонду «Деметра» (дирек-
тор к. і. н. В.М. Зінько) за участю керченського
державного історико-культурного заповідника і
фонду «кіммеріда» (Москва).
оргкомітет конференції отримав понад 90
тез доповідей, однак не всі вони відповідали
тематиці і тому зібратися в санаторії, біля стін
давнього міста німфея, змогли не всі бажаючі.
у роботі форуму взяли участь понад 70 спе-
ціалістів, які представляли академічні центри,
музеї, вищі навчальні заклади сімферополя,
керчі, севастополя, Донецька, києва, одеси,
Москви, санкт-Петербурга, темрюка, тули,
нижнього новгорода, ростова-на-Дону, а та-
кож вчені з Польщі, Франції та сШа. найчис-
леннішою була делегація Інституту археології
нан україни на чолі з член-кор. нан україни
д. і. н. с.Д. крижицьким і д. і. н. г.Ю. Івакіним,
а також кримського відділення Інституту схо-
до-знавства нан україни. серед гостей конфе-
ренції особливо слід відзначити т.В. Блаватську,
яка, після сорокарічної перерви, знову побувала
на Боспорі.
організатори форуму запропонували учасни-
кам роботу в кілька пленарних засідань та пос-
терних сесій, що значно збільшило можливість
обговорити найбільш цікаві доповіді й провести
розширені дискусії з ключових тем конференції.
на першому пленарному засіданні під го-
ловуванням с.Д. крижицького було розглянуто
доповіді з ранньої історії Боспору. Є.О. Молєв
(нижній новгород) у доповіді «греко-скіфсь-
кий конфлікт наприкінці Vi — на початку V ст.
до н. е. і процес формування державної систе-
ми Боспору» проаналізував основні гіпотези з
цієї проблеми і зазначив, що основні суперечки
точаться з приводу визнання чи заперечення
міри впливу внутрішніх і зовнішніх причин на
історію формування боспорської держави. на
сьогодні панівним є погляд щодо переважаючих
зовнішніх факторів. Залишаючись прибічником
концепції про панування внутрішніх закономір-
ностей розвитку грецьких полісів на Боспорі в
процесі формування державності, Євген олек-
сандрович зауважив, що концепцію пріоритету
скіфського впливу на характер утворення бос-
порської держави в цілому побудовано на недо-
оцінюванні можливостей еллінського етносу до
самостійного розвитку.
аналізу сучасного стану археологічних дже-
рел з тієї самої проблеми було присвячено до-
повідь О.О. Завойкіна (Москва) «криза «першої
половини» V ст. до н. е. на Боспорі (стан пробле-
ми 20 років потому)». розглянувши дані архео-
логії, на основі яких В.П. толстіков у свій час
охарактеризував процес утворення боспорської
â.ì. dzíüêî
Øîñò² áîñÏîðñüê² ×èòàííÿ Я
|