Шості Боспорські читання
З 20 до 24 травня 2004 р. в Криму в м. Керч проходила чергова щорічна міжнародна археологічна конференція «Шості Боспорські читання» на тему «Боспор Кіммерійський і варварський світ у період античності й середньовіччя. Періоди дестабілізації, катастроф»....
Збережено в:
Дата: | 2006 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199306 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Шості Боспорські читання / В.М. Зінько // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 114-117. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-199306 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1993062024-10-02T18:18:12Z Шості Боспорські читання Зінько, В.М. Хроніка З 20 до 24 травня 2004 р. в Криму в м. Керч проходила чергова щорічна міжнародна археологічна конференція «Шості Боспорські читання» на тему «Боспор Кіммерійський і варварський світ у період античності й середньовіччя. Періоди дестабілізації, катастроф». 2006 Article Шості Боспорські читання / В.М. Зінько // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 114-117. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199306 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка Зінько, В.М. Шості Боспорські читання Археологія |
description |
З 20 до 24 травня 2004 р. в Криму в м. Керч проходила чергова щорічна міжнародна археологічна конференція «Шості Боспорські читання» на тему «Боспор Кіммерійський і варварський світ у період античності й середньовіччя. Періоди дестабілізації, катастроф». |
format |
Article |
author |
Зінько, В.М. |
author_facet |
Зінько, В.М. |
author_sort |
Зінько, В.М. |
title |
Шості Боспорські читання |
title_short |
Шості Боспорські читання |
title_full |
Шості Боспорські читання |
title_fullStr |
Шості Боспорські читання |
title_full_unstemmed |
Шості Боспорські читання |
title_sort |
шості боспорські читання |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2006 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199306 |
citation_txt |
Шості Боспорські читання / В.М. Зінько // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 114-117. — укр. |
series |
Археологія |
work_keys_str_mv |
AT zínʹkovm šostíbosporsʹkíčitannâ |
first_indexed |
2024-10-03T04:02:24Z |
last_indexed |
2024-10-03T04:02:24Z |
_version_ |
1811863982575714304 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2114
виробник оптичної техніки — фірма «Olimpus»
організувала для фахівців-трасологів виставку
своїх найкращих технічних досягнень. Бажаючі
мали змогу на місці придбати необхідні для роботи
мікроскопи та інші прилади.
на конгресі дуже важливими були не лише
дискусії під час наукових сесій, а й безпосе-
реднє спілкування з колегами, обмін досвідом
та здобутками, планування подальшої спів-
праці. Вчені багатьох країн світу, особливо
Південної Європи, яка, починаючи з кам’яної
доби, має з україною багато спільних рис, ви-
являють великий інтерес до наших матеріалів і
зацікавлені у подальшій співпраці. очевидно,
що україна також гідна мати свою трасоло-
гічну школу, в якій знайдеться місце для до-
слідників різних археологічних епох, оскіль-
ки відповідних матеріалів на цей час здобуто
більш ніж достатньо.
Одержано 23.08.2005
© В.М. ЗІнЬко, 2006
З 20 до 24 травня 2004 р. в криму в м. керч про-
ходила чергова щорічна міжнародна археологіч-
на конференція «Шості Боспорські читання» на
тему «Боспор кіммерійський і варварський світ
у період античності й середньовіччя. Періоди
дестабілізації, катастроф». традиційно, цей нау-
ковий форум організували кримське відділення
інституту сходознавства нан україни (керівник
д. і. н. о.І. айбабін ) і керченський Центр архе-
ологічних досліджень фонду «Деметра» (дирек-
тор к. і. н. В.М. Зінько) за участю керченського
державного історико-культурного заповідника і
фонду «кіммеріда» (Москва).
оргкомітет конференції отримав понад 90
тез доповідей, однак не всі вони відповідали
тематиці і тому зібратися в санаторії, біля стін
давнього міста німфея, змогли не всі бажаючі.
у роботі форуму взяли участь понад 70 спе-
ціалістів, які представляли академічні центри,
музеї, вищі навчальні заклади сімферополя,
керчі, севастополя, Донецька, києва, одеси,
Москви, санкт-Петербурга, темрюка, тули,
нижнього новгорода, ростова-на-Дону, а та-
кож вчені з Польщі, Франції та сШа. найчис-
леннішою була делегація Інституту археології
нан україни на чолі з член-кор. нан україни
д. і. н. с.Д. крижицьким і д. і. н. г.Ю. Івакіним,
а також кримського відділення Інституту схо-
до-знавства нан україни. серед гостей конфе-
ренції особливо слід відзначити т.В. Блаватську,
яка, після сорокарічної перерви, знову побувала
на Боспорі.
організатори форуму запропонували учасни-
кам роботу в кілька пленарних засідань та пос-
терних сесій, що значно збільшило можливість
обговорити найбільш цікаві доповіді й провести
розширені дискусії з ключових тем конференції.
на першому пленарному засіданні під го-
ловуванням с.Д. крижицького було розглянуто
доповіді з ранньої історії Боспору. Є.О. Молєв
(нижній новгород) у доповіді «греко-скіфсь-
кий конфлікт наприкінці Vi — на початку V ст.
до н. е. і процес формування державної систе-
ми Боспору» проаналізував основні гіпотези з
цієї проблеми і зазначив, що основні суперечки
точаться з приводу визнання чи заперечення
міри впливу внутрішніх і зовнішніх причин на
історію формування боспорської держави. на
сьогодні панівним є погляд щодо переважаючих
зовнішніх факторів. Залишаючись прибічником
концепції про панування внутрішніх закономір-
ностей розвитку грецьких полісів на Боспорі в
процесі формування державності, Євген олек-
сандрович зауважив, що концепцію пріоритету
скіфського впливу на характер утворення бос-
порської держави в цілому побудовано на недо-
оцінюванні можливостей еллінського етносу до
самостійного розвитку.
аналізу сучасного стану археологічних дже-
рел з тієї самої проблеми було присвячено до-
повідь О.О. Завойкіна (Москва) «криза «першої
половини» V ст. до н. е. на Боспорі (стан пробле-
ми 20 років потому)». розглянувши дані архео-
логії, на основі яких В.П. толстіков у свій час
охарактеризував процес утворення боспорської
â.ì. dzíüêî
Øîñò² áîñÏîðñüê² ×èòàííÿ Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 115
держави, доповідач дійшла висновку, що уточ-
нена картина виглядає менш яскраво, ніж по-
чаткова. разом з тим нові відкриття дають змогу
розширити хронологічні рамки «конфліктної си-
туації» до третьої чверті Vi ст. до н. е. кризові
ситуації завжди створювали сприятливе середо-
вище для становлення тиранії, яка відіграла роль
«зародка» територіальної держави на Боспорі.
Питання адаптації грецьких колоністів до міс-
цевих умов північного узбережжя Понту роз-гля-
нув О.В. Одрін (київ) у доповіді «Деякі питання
екологічної адаптації господарства грецьких ко-
лоністів до умов Північного Причорномор’я». До-
слідник вважає, що значні відмінності природних
умов Північного Причорномор’я від звичних для
греків середземноморських ускладнили ведення
господарства, що можна було подолати лише до-
корінною зміною форми господарювання.
Після завершення першої частини ранкового
пленарного засідання було заслухано доповідь
М.І. Сударєва (Москва) «До питання про етнічну
приналежність поховань зі зброєю із боспорських
некрополів Vi—iii ст. до н. е.». Проаналізувавши
близько 200 поховань, М.І. сударєв дійшов вис-
новку, що питання про етнічну приналежність
поховань зі зброєю у некрополях Боспору на
сьогодні не можна розглядати окремо від етніч-
ної приналежності власне некрополів: якщо не-
крополі грецькі, то і поховання зі зброєю — теж
еллінські.
Після нетривалої перерви засідання про-
довжила М.Ю. Вахтіна (санкт-Петербург)
доповіддю «античний Порфмій: основні етапи
існування».
Доповідачка на значному матеріалі власних
археологічних досліджень продемонструвала,
як на функціонуванні Порфмія відбивалися всі
моменти порушення стабільності в районі тради-
ційних переправ через Боспор кіммерійський.
Доповідь «сліди руйнувань і пожеж у Мір-
мекії iV ст. до н. е.: часи клеофона?» Д.Є. Чис-
това (санкт-Петербург) продовжила дискусію,
розпочату доповіддю о.о. Завойкіна на П’ятих
Боспорських читаннях. розглянувши мірме-
кійські комплекси iV ст. до н. е., доповідачка
зауважила, що на сьогодні немає можливості
достовірно вибудувати хоча б відносну хроно-
логію цих уявлень, а відповідно, і встановити їх
зв’язок із реальними історичними подіями.
стан вивченості пам’яток полісної хори євро-
пейської частини Боспору дало змогу В.М. Зінь-
ку (керч) у доповіді «криза хори міст західного
узбережжя Боспору кіммерійського останньої
третини iV ст. до н. е.» детально проаналізувати
події зазначеного періоду і ту разючу від-мін-
ність між їх наслідками, що мали місце на хорі
німфея і Пантікапея в останній чверті iV — по-
чатку iii ст. до н. е.
О.В. Власова (санкт-Петербург) у доповіді
«куль-оба. Про характер поховання» розглянула
цей курган як родинну усипальницю, поховання
в якій здійснювали послідовно одне за одним
протягом певного проміжку часу.
у своїй доповіді Л.Г. Шепко (Донецьк) «Пів-
нічне Приазов’я і проблема кризи iii ст. до н. е.»
констатувала відсутність чітко визначених змін
у грецьких полісах Північного Причорномор’я
кінця степової скіфії внаслідок просування на
захід сарматських племен.
Після завершення ранкового засідання від-
булася гостра дискусія з питань виникнення і
становлення Боспорської держави, а також пе-
ріодів дестабілізації у iV ст. до н. е., під час якої
доповідачі і їх опоненти відчайдушно захищали
свої погляди. утім усі учасники конференції по-
годилися, що предметний комплексний аналіз
усіх видів джерел окремих визначених хроно-
логічних етапів дав змогу більш предметно роз-
глядати події боспорської історії.
Денне засідання відкрив С.Д. Крижицький
(київ) доповіддю «До теорії реконструкції пла-
нування античних житлових будинків Північ-
ного Причорномор’я», у якій виклав методику
складання основи для реконструкції планування
житлової будівлі, зробленої під час досліджень
ольвійських житлових кварталів елліністичного
часу. насамкінець сергій Дмитрович зауважив,
що архітектурна реконструкція, по суті, принци-
пово нічим не відрізняється від будь-яких ін-
ших історичних і історико-культурних побудов,
а достовірність запропонованих рішень завжди
цілком залежить від надійності аргументації.
Докладний аналіз забудови північної час-
тини нижнього міста ольвії подала Н.О. Лей-
пунська (київ) у доповіді «Функціональні
відмінності будинків у житлових кварталах
нижнього міста ольвії». серед 15 відкритих
будинків із замкнутим плануванням дослідниця
учасники конференції у Центрі археологічних дослі-
джень фонду «Деметра»
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2116
виділила дві неординарні будівлі, господарі од-
ної з яких, судячи з планування, були пов’язані із
виконанням культових обрядів, а друга споруда
мала торгове значення.
Н.О. Гаврилюк і В.В. Крапівіна (київ) у до-
повіді «нижньодніпровські городища (до про-
блеми виникнення і розвитку)» на основі уза-
гальнення нових і вже відомих матеріалів дійшли
висновку про створення в одній із контактних
зон своєрідного локального варіанта культури
із превалюючим грецьким впливом. З огляду
на це, зазначену групу археологічних пам’яток
запропоновано називати не пізньоскіфськими, а
постскіфськими городищами нижнього Дніпра.
Далі було заслухано доповідь Т.М. Смєкалової,
С.Л. Смєкалова, І.І. Попова (санкт-Петербург)
«спроба реконструкції системи клерів міст Євро-
пейського Боспору за даними аерофото-зйомки,
картографії і наземних розвідок». Виходячи з пос-
тулату, що системи розмежування земель тією чи
іншою мірою повинні відбитись на існуючих ре-
аліях, дослідники основну увагу в цьому питанні
приділили аерофотозйомці, за допомогою якої на
великих площах реконструйовано однакові ділян-
ки, що належать різним боспорським містам. на
думку доповідачів, це свідчить про набуття гро-
мадянами міст однакових прав їх громадян на
землю, втілені у життя боспорським правителем
левконом i. Виступ спричинив жваву дискусію,
учасники якої наголошували на необхідності роз-
важливих рішень під час інтерпретації археоло-
гічного матеріалу.
Після перерви відбулася постерна сесія, в ході
якої було розглянуто і обговорено стендові до-
повіді В.М. Зубаря (київ) «Про інтерпретації ан-
тропоморфних надгробків херсонеса»; О.В. Ку-
ликова, О.О. Іваніної (керч) «До питання про
зміни в техніці монетної чеканки Боспору в епо-
ху грошової кризи iii ст. до н. е.»; О.М. Мельни-
кова (Миколаїв) «кізикін у грошових системах
Боспору і афін iV ст. до н. е.»; Т.М. Смєка-
лової (санкт-Петербург) «Міжнародна торгів-
ля зерном і поява перших монет на Боспорі»;
М.І. Су-дарєва (Москва) і О.М. Шамрая (те-
мрюк) «результати археологічних розвідок
під водою біля поселення «Береговий-4» на
таманському півострові (2002—2004 рр.)»;
В.П. Толс-тікова, Д.В. Журавльова (Москва)
«До питання про організації західної межі акро-
поля Пантікапея» і Г.О. Ломтадзе, К.Б. Фірсова
(Москва) «комплекс ранньоскіфського часу із
розкопок с.а. Мазаракі».
наступного дня учасники конференції відві-
дали археологічні пам’ятки керчі, археологічний
музей і лапідарій. у квітні 2005 р. фонд «Демет-
ра» завершив 4-річну програму з реконструкції
і облаштування трьох будівель керченського іс-
торико-археологічного музею, повністю її про-
фінансувавши і залучивши близько 4 млн грн
благодійних коштів. Майже напередодні конфе-
ренції було відкрито Золоту скарбницю музею,
де археологи, які працювали на Боспорі, змогли
побачити низку своїх знахідок. на думку учас-
ників конференції, ця виставка одна з небагать-
ох експозицій археологічного золота в україні,
створена з дотриманням усіх необхідних вимог.
Проте, незважаючи на день екскурсій, керівники
боспорських експедицій, які отримують гран-
ти від фондів «Деметра» (керч) і «кімеріда»
(Москва), провели в новому приміщенні Цент-
ру археологічних досліджень фонду «Деметра»
семінар, на якому було заслухано повідомлення
про результати минулого польового сезону і за-
вдання нового.
ранкове пленарне засідання останнього дня
конференції відкрив Крістіан Піле (норман-
дія, Франція) доповіддю «etrangers, datation
Ar-cheologique, duree Culturelle», присвяченою
пересуванню варварів у iV—Vi ст. н. е. в одно-
му із регіонів Західної Європи. М.І. Винокуров
(Москва) у своїй доповіді «Загибель ранньої
«цитаделі» городища артезіан» представив ар-
хеологічні комплекси, пов’язані з воєнною катас-
трофою середини i ст. н. е. на цій пам’ятці.
решту доповідей було присвячено пізньо-
античній історії Боспору. так, Н.В. Завойкіна
(Москва) у доповіді «Про один із наслідків гот-
ського руйнування в середині iii ст.» докладно
розглядала «нові» варварські імена жителів та-
наїсу і горгіпії, що перекочували в ономастикон
Пантікапея другої половини iii ст. н. е. на дум-
ку дослідниці, отримані результати засвідчують
посилення процесу міксації боспорської еліти,
що після готських погромів проживала в Панті-
капеї. Про події iii ст. н. е. йшлося і в доповіді
О.М. Бутягіна (санкт-Петербург) «останні жи-
телі античного Мірмекія (садиба iii ст. н. е. на
карантинному мисі)».
т.В. Блаватська знайомиться з новою збіркою
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 117
у доповіді «До питання про періоди деста-
білізації на Боспорі в другій половині iii—V ст.
н. е.» В.Г. Зубарєв (тула) на основі детального
аналізу досить упевнено виділив в історії Боспо-
ру два періоди дестабілізації, перший з яких да-
тується 50—80-х рр. iii ст., а другий пов’язаний
з черговим рухом варварських племен Меотиди,
початок якому поклали події 322—323 рр. окрім
того, на межі iV—V ст. н. е. з’явився гунський
фактор, що призвів до суттєвого зменшення те-
риторії Боспору.
Долю германських племен, що прийшли в
Причорномор’я розглядав М.Е. Левада (київ)
у своїй доповіді ««неготські» елементи в схід-
ногерманських старожитностях пізнього рим-
ського часу північнопричорноморської зони».
Доповідь С.О. Шестакова (керч) «Фінал ево-
люції боспорського надгробного рельєфу» було
присвячено аналізу причин зникнення надгроб-
ного рельєфу, основними серед яких допові-
дач назвав зміну етнічного складу та розвиток
християнства.
на постерній сесії було розглянуто й об-
говорено стендові доповіді І.М. Храпунова,
С.О. Му-льда (сімферополь) «Перші висновки
дослі-дження могильника опушки»; О.В. Зінь-
ко (керч) «криза рибальського промислу в бос-
порському місті тірітака в другій половині iii ст.
н. е.»; Ю.В. Горлова, О.В. Поротова, О.В. Сто-
лярової (Москва) «Формування системи оборони
європейського кіммерика в контексті палеогео-
графічного розвитку узбережжя керченського
пів-острова в пізньому голоцені»; Д.О. Кост-
ромічева (севастополь) «Деталі римських поясів
із херсонеса»; А.А. Васильєва (одеса) «Про де-
які особливості хронології предметів озброєння
германців у Північному Причорномор’ї (етапи
В2 і с1)»; О.В. Зінько (керч) «нові досліджен-
ня Пантікапейського некрополя»; Д.В. Бейліна
(керч) «Могильники римського часу в районі
сс. октябрське і Михайлівка»; Т.А. Матковської
(керч) «утилітарні предмети на рельєфах євро-
пейського Боспору (за матеріалами керченсь-
кого лапідарія)»; В.П. Власова (сімферополь);
В.Ю. Радочина (сімферополь) «Порівняльна
характеристика антропологічного матеріалу із
склепів і ґрунтових могил (розкопки на некро-
полі ескі-кермен 2003 р.)».
Денне засідання було присвячено найпізнішо-
му періоду, розглянутому на конференції. так, у
доповіді «анти в Північно-східному
Причорномор’ї: міф чи історична реальність?»
О.Б. Бубенок (київ) висвітлив різні версії появи
сюжетів про антів на Боспорі і кавказі. В.А. Хр-
шановський (санкт-Петербург) у доповіді
«некрополь без акрополя (некрополь Ілурата в
iV—Xiii ст.)» розглянув поховально-поминаль-
ні споруди, які носії різноманітних культурних
традицій після загибелі укріплення вторинно
використовували протягом майже тисячі років.
М.О. Алєксеєнко (севастополь) у доповіді
«Боспор у сфері інтересів візантійської ад-
міністрації таврики в другій половині X ст.» на
основі знахідок візантійських моливдулів чіт-
ко окреслює коло інтересів Візантії у тавриці,
ймовірно, що останньої чверті iX ст. Боспор
знову повністю належав Візантії. нові відкрит-
тя давньоруських старожитностей розглянув у
своїй доповіді «скарб 1997 р. з Михайлівського
Золотоверхого монастиря» Г.Ю. Івакін (київ).
на останній постерній сесії відбулися стен-
дові доповіді В.М. Холодкова, О.О. Іваніної,
Л.Ю. Пономарьова «ранньосередньовічний мо-
гильник у с. новомиколаївка»; В.А. Сидоренко
(сімферополь) «нові знахідки візантійських мо-
нет у керчі і околицях»; М.О. Нікіфорова (сім-
ферополь) «костянтин Багрянородний і питання
про херсонеські привілеї в iX—X ст.»; В.Є. На-
уменко (сімферополь) «До питання про титули
«топарх» і «кир» в історії таврики кінця Viii —
початку iX ст.»; Н.В. Жиліної (Москва) «Зернь і
філігрань у слов’ян в Viii—iX ст. (запозичення
і оригінальність)»; І.В. Ачкіназі (сімферополь)
«Від кризи до етноконфесійної консолідації іу-
деїв кафи на початку XVi ст.»; О.С. Мавриної
(київ) «генуезько-татарські стосунки початку
XV ст. (до історіографії питання)».
у заключній дискусії було обговорено ос-
новні підсумки Шостих Боспорських читань і
питання подальших археологічних конференцій
на Боспорі. З нагоди конференції було видано
8-й і 9-й томи «Боспорських досліджень», а
також збірку наукових матеріалів міжнарод-
ної археологічної конференції «Vi Боспорські
читання. Боспор кіммерійський і варварський
світ в період античності і середньовіччя. Періоди
дестабілізації, катастроф» / ред.-упоряд. В.М. Зі-
нько. — керч. — 2005. — 383 с.
Одержано 15.10.2005
|