Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему
Статтю присвячено огляду основних позицій і підходів до розв’язання проблеми соціальної структури населення ямної культурно-історичної спільності (КІС). Окреслено перспективи дослідження цієї теми в майбутньому....
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199312 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему / Ю.В. Ушкова // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 16-21. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199312 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993122024-10-03T18:35:42Z Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему Ушкова, Ю.В. Статті Статтю присвячено огляду основних позицій і підходів до розв’язання проблеми соціальної структури населення ямної культурно-історичної спільності (КІС). Окреслено перспективи дослідження цієї теми в майбутньому. Краткий обзор историографии вопроса социальной структуры племен ямной культурно-исторической общности (КИО) позволяет отметить, что в основном исследователи признают наявность достаточно развитого для той эпохи социального строя у ямного населения. В многочисленных трудах рассмотрены признаки, по которым можно выделить социально нестандартные погребения. Исследователями выделены социальные центры, в которых социальное развитие происходило быстрее, предприняты попытки определить динамику развития социальной структуры данного общества (скорее, обществ), дискутируются пути их политогенеза. Созданы схемы социальной структуры для локальных вариантов ямной КИО (Нижнее Поднепровье — В.В. Генинг, Северо-Западное Причерноморье — С.В. Иванова). Перспективным представляется дальнейшее использование уже отработанных методов обработки информации (в частности формализованно-статистических) и для других территорий распространения ямной КИО, а также интерпретация их результатов на основе этнографических данных. The short review of the historiography of the topic of social structure of the tribes of Yamna cultural and historical community (CHC) shows that most of the scholars admit the existence of social structure of Yamna population developed enough as for the epoch. Numerous publications cover the examination of the features which enable to single out socially unusual burials. The scholars point on the social centres where the social development was more dynamic, try to define the dynamics of the development of the social structure of the society, or more precisely, the societies, dispute the ways of their polytogenesis. The schemes of social structure for local variants of Yamna CHC are worked out (for the Lower Dnipro River region by V.V. Gening, for the North-Western Black Sea region by S.V Ivanova). The further use of already proved methods of data processing, for instance formalized and statistics method, for other territories of spread of Yamna CHC and interpretation of their results basing on the ethnographical data seem to be perspective. 2006 Article Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему / Ю.В. Ушкова // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 16-21. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199312 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Ушкова, Ю.В. Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему Археологія |
| description |
Статтю присвячено огляду основних позицій і підходів до розв’язання проблеми соціальної структури населення ямної культурно-історичної спільності (КІС). Окреслено перспективи дослідження цієї теми в майбутньому. |
| format |
Article |
| author |
Ушкова, Ю.В. |
| author_facet |
Ушкова, Ю.В. |
| author_sort |
Ушкова, Ю.В. |
| title |
Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему |
| title_short |
Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему |
| title_full |
Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему |
| title_fullStr |
Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему |
| title_full_unstemmed |
Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему |
| title_sort |
соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199312 |
| citation_txt |
Соціальний устрій населення ямної культурно-історичної спільності: погляди на проблему / Ю.В. Ушкова // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 16-21. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT uškovaûv socíalʹnijustríjnaselennââmnoíkulʹturnoístoričnoíspílʹnostípoglâdinaproblemu |
| first_indexed |
2024-10-04T04:01:42Z |
| last_indexed |
2024-10-04T04:01:42Z |
| _version_ |
1811954535176863744 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 316
З моменту відкриття В.о. городцовим пам’яток
ямної кІс і до середини минулого сторіччя пи-
тання про соціальну структуру населення, що
їх залишило, не поставало. Відбувався процес
нагромадження та обробки матеріалу, ще не
було розроблено методів отримання соціально
значущої інформації з археологічних джерел,
та й сам «ямний» матеріал виглядав настільки
блідим і недиференційованим, що й мови не
могло бути про соціальну реконструкцію струк-
тури сус-пільства, що його залишило. Було вис-
ловлено лише думку про відсутність майнової
диференціації та суспільну організацію стадії
материнського роду (круглов, Подгаецкий 1935,
с. 141, 145).
Припущення про наявність достатньо розви-
неної суспільної організації у племен ямної кІс
виникло в руслі індоєвропейських студій, коли
матеріали щодо зазначеної кІс опинились у полі
зору дослідників цієї проблеми. так, М. гімбу-
тас вважала, що племенам ямної кІс була прита-
манна розвинена суспільна організація, імовірно,
патріархального типу (Gimbutas 1956, p. 79).
Ця гіпотеза дістала підтвердження під час
дослідження унікальних матеріалів Михайлів-
ського поселення у 1952—1955 рр. Потужність
оборонних споруд, працемісткість окремих жит-
лових комплексів, знахідки кам’яних булав дали
підстави говорити про майнову диференціацію,
існування великих племінних об’єднань із по-
тужними та розвиненими стаціонарними цен-
трами на чолі з племінною верхівкою, складну
соціальну організацію, що відповідала стадії
патріархату (лагодовська, Шапошникова, Мака-
ревич 1962, с. 181—182).
Пожвавленню досліджень суспільного ус-
трою ямної кІс у 1970-х рр. сприяв, зокрема,
розвиток загальнотеоретичної бази соціаль-
них реконструкцій в археології (Binford 1972,
p. 208—243; Массон 1976). Була проголошена
можливість реконструкції різних соціально-демо-
графічних структур стародавніх суспільств —
сім’ї, общини, племені — на матеріалах посе-
лень та статево-вікової і соціальної структури
поховальних пам’яток (Массон 1976, с. 110—
© Ю.В. уШкоВа, 2006
Þ.â. óøêîâà
Статтю присвячено огляду основних позицій і підходів до розв’язання проблеми соціальної структури населення ямної
культурно-історичної спільності (КІС). Окреслено перспективи дослідження цієї теми в майбутньому.
111, 128—130, 162—164). В основу реконс-
трукцій соціального устрою населення за мате-
ріалами поховальних пам’яток було покладено
принцип обсягу працевитрат, що полягає у ство-
ренні поховальної споруди, особливостях обря-
ду, інвентарю та маркуванні соціального стату-
су похованого.
крім того, поштовхом до розробки питань со-
ціальної структури ямної кІс стало збільшення
кількості розкопаних пам’яток за рахунок но-
вобудовних експедицій. Зокрема, були відкриті
поховання із рештками возів та іншими озна-
ками, що одразу ж отримали, з-поміж іншого,
і соціальне трактування (Массон 1976, с. 175),
а також цілі центри, у яких концентрувалися
подібні поховання (насамперед йдеться про
кургани біля станиці ново-титаровська красно-
дарського краю (козенкова 1973)).
реконструкцію соціальної структури ямної
спільноти дослідники здійснювали з різних по-
зицій, переважно виходячи із загальноісторич-
них і стадіальних міркувань. так, М.Я. Мерперт
у своїх працях, розглядаючи питання про напів-
кочовий або навіть кочовий спосіб життя, ре-
конструює для ямних племен суспільну орга-ні-
зацію патріархального типу та наявність міцних,
хоча й тимчасових, союзів — достатньо силь-
них для здійснення експансії у густозаселений
землеробами Балкано-Дунайський регіон та до
далеких обширів азійських степів. Дослідник
припустив наявність у структурі племінних об’-
єднань «ямників» звичайної для таких сус-
пільств тріади — народних зборів, ради старій-
шин, військових вождів (Мерперт 1978; 1982).
на відміну від М.Я. Мерперта, В.В. Циміданов
вважає, що для деяких ямних суспільств більш
характерним був не військовий, а аристократич-
ний шлях політогенезу (Цимиданов 1990).
на сьогодні існування знаті та родоплемінної
аристократії у племен ямної кІс визнають усі
науковці. авторитетним є погляд о.Ю. кузьмі-
ної, згідно з яким давньоямне суспільство мало
трирівневий поділ, характерний для індоірансь-
кої традиції (рядові общинники, жерці та вої-
ни) (смирнов, кузьмина 1977, с. 55—56). також
дослідники виділяють прошарки ремісників із
різним суспільним статусом (Моргунова 1992,
ñîö²àëüíèé óñòð²é íàñåëåííÿ ÿ ìíî¯
êóëüòóðíî-²ñòîðè×íî¯ ñϲëüíîñò²:
Ïîãëÿ äè íà Ïðîáëåìó
Я Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 17
с. 8—9; синюк 1992; Марина 1998, с. 54—55)
та залежних людей (Васильев 1980, с. 55—56;
Плешивенко 1996, с. 95).
Водночас дослідники наголошують, що соці-
альна та ідеологічна диференціація у носіїв
ямної кІс стримувалась економічними факто-
рами і могла не супроводжуватись майновим
розшаруванням (Массон 1976, с. 168; кузьмина
1977, с. 42; Бунятян 1999, с. 171, 180).
у наукових працях поширений підхід, згідно
з яким окремі види інвентарю та особливості по-
ховального обряду розглядаються як показники
соціальної значущості похованого, належності
його до певної соціальної групи з підвищеним
статусом (вождів, жерців, воїнів тощо). Зокрема,
соціальне навантаження, на думку дослідників,
мають поховання з елементами портретування
обличчя померлого — розфарбованими черепа-
ми (Шапошникова, Фоменко, Довженко 1986,
c. 20, 35; генинг 1990; тесленко 1996) та «мас-
ками» (Марина 1998, с. 53—54; Плешивенко
1996, с. 95), ямками від жердин у поховальній
камері (иванова 2001), рештками возів (або гли-
няними модельками транспортних засобів чи їх
елементів) (гудкова, Черняков 1981, с. 49; ге-
нинг 1990; иванова, Цимиданов 1993, с. 23—24;
агульников 2002, с. 93), поховання зі скіпетрами
та булавами (Марина 1981), кам’яними сокирами
(ковалева 1989), металевими речами (Васильев
1980; Черных 1995, с. 41; тесленко 1998, с. 35;
Марина 1998) тощо.
В археологічному середовищі розгорнулася
дискусія щодо значення поховань у кам’яних
ящиках. так, а.о. Щепинський вважав, що
такі поховання належать до виділеної ним на
матеріалах криму кемі-обінської культури (Ще-
пинский, Черепанова 1969, с. 323—325; Шапош-
никова, Фоменко, Балушкин 1977; ковпаненко,
Бунятян, гаврилюк 1978). Інша позиція полягає
у неможливості відриву поховань у кам’яних
ящиках від пам’яток ямної кІс відповідних те-
риторій (ковпаненко, Фоменко 1986, с. 22—24)
та соціальному їх трактуванні (иванова 2001а;
тощев 2002).
Ще один підхід до розгляду проблеми со-
ціальної структури давніх суспільств полягає
у застосуванні формалізовано-статистичних
методів (Формализованно-статистические...
1990), за допомогою яких намагались виділити
со-ціальні групи ямного населення. Першою із
таких праць можна вважати статтю н.Д. Довжен-
ко та М.о. ричкова (Довженко, рычков 1988), в
якій дослідники визначили лише один соціаль-
ний критерій — працевитрати на спорудження
поховального комплексу (могили, кам’яного
закладу та кургану), зведені до єдиної системи
підрахунку. За цією ознакою ямні поховання,
включені у вибірку, було розділено на 3 групи:
першу — за обсягом працевитрат до 500 м3;
другу — від 500 м3 до 2000 м3; третю — по-
над 2000 м3, які було зіставлено з брахманами,
кшатріями та вайш’ями. Про неправомірність
такого прямого зіставлення та методу механіч-
ного підсумовування кількісних ознак, які не мо-
жуть слугувати чіткими показниками соціальних
верств, писалося вже неодноразово (ковалева
1989, с. 14; Моргунова 1992, с. 15; Пустовалов
2000, с. 159; иванова 2001а, с. 54; Богданов 2004,
с. 140—141). Відмова ж від використання у кла-
сифікації інвентарю виглядає немотивованою,
адже інвентар, якого в ямних похованнях хоч і
виявлено мало, тим більше може мати соці-альне
навантаження.
Іншу спробу інтерпретації соціальної струк-
тури ямної кІс для конкретної локальної групи
(нижньої наддніпрянщини) уже з урахуванням
кількості та якості інвентарю зробив В.В. генінг
(генинг 1990). у результаті проведеного аналі-
зу ним було виділено 5 соціальних груп, І і ІІ з
яких дослідник співвідніс із рядовими общин-
никами, ІІІ — з головами великих патріархаль-
них родин, Іv — зі старійшинами або вождями
окремих общин, а v — з вождями племінних
об’єднань, яких автор не вважає військовими.
Проте малий обсяг тез конференції не дав змоги
В.В. генінгу розгорнути аргументацію та шир-
ше показати принципи розподілу поховань за
категоріями.
найбільш повно питання соціальної ор-
ганізації для локальної (Північно-Західне
Причорномор’я) групи ямних пам’яток розгля-
дає у своїх працях с.В. Іванова (иванова 2001а).
Дослідниця реконструює соціальну структуру
ямного населення регіону, залучаючи до аналізу
різні категорії інвентарю та особливості похо-
вального обряду. аналізуючи поховання цьо-
го регіону, вона виділяє дві групи комплексів
із інсигніями влади: поховання з возами або їх
частинами та з цілими провушними сокирами.
авторка зазначає, що поховання з возами зага-
лом характеризуються більшою кількістю праце-
витрат. у цих похованнях знайдено здебільшого
срібні прикраси, наявні металеві ножі. натомість
комплекси з сокирами містять переважно при-
краси з міді, а виявлені в них ножі-кинджали
виготовлено з кременю. Відсутні поховання ді-
тей із сокирами. серед поховань із возами до-
мінують комплекси i обрядової групи (кістяки,
зібгані на спині), у той час як для поховань із
сокирами більш притаманним є розташування
померлого з нахилом ліворуч або на лівому боці.
Зважаючи на це, с.В. Іванова робить висновок
про існування в регіоні потестарної системи,
можливо, на рівні співплемінності, із двома не-
рівноправними та різними за етнічною належ-
ністю категоріями правителів, представлени-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 318
ми, відповідно, похованнями з візками та про-
вушними сокирами.
Майже повна відсутність зброї у могилах
правителів та знаті, а також наявність практики
успадкування соціального статусу (дитячі похо-
вання з соціально значущим інвентарем, у тому
числі з візками) дає дослідниці підстави припус-
кати аристократичний шлях політогенезу і не-
військовий характер влади в такому суспільстві.
Цей погляд, як уже було зазначено, поділяють і
В.В. генінг та В.В. Циміданов.
Цей висновок викликає певні заперечення з
огляду на воєнізований характер суспільства у
степових скотарів, де кожен чоловік був одночас-
но й воїном, про що пише власне і с.В. Іванова
(иванова 2001а, с. 241). крім того, як зазначає
с.Ж. Пустовалов, сокири, які с.В. Іванова виді-
ляє як атрибути влади, є символами військової
влади, адже сокири цього типу в катакомбній
спільноті використовували саме як зброю (Пус-
товалов 2000, с. 159). отже, можливо, похован-
ня з провушними сокирами маркують носіїв
військової влади, що вже засвідчує достатньо
складний соціальний устрій ямного суспільс-
тва з розділенням владних функцій серед членів
його верхівки, якщо, звичайно, не розводити ці
дві категорії «знаті» в часі. так, с.Ж. Пустовалов
вважає більш вірогідним не повну одночасність
виділених груп, а поступовий перехід владних
функцій від одного соціального організму, виді-
леного с.В. Івановою, до іншого, а на заключ-
ному етапі — відсутність самостійної владної
організації (Пустовалов 2000, с. 162). у будь-яко-
му разі верхівка скотарського суспільства (чи її
частина) мала виконувати певні військові функ-
ції, поєднуючи їх із іншими, як це притаманно
інституту вождівства за даними етно-графії. З
приводу відсутності у могилах «знаті» зброї
можна зазначити, що й серед рядових ямних
могил зброя теж трапляється вкрай рідко на-
віть на тлі малої кількості інвентарю загалом, і
це зважаючи на вищенаведене твердження про
воєнізований характер скотарського рядового
населення. Можливо, це пояснюється тим, що
у ямному соціумі зброя не входила до складу
традиційного поховального інвентарю, як і до
престижного речового супроводу, оскільки на-
лежала до побутової сфери всього дорослого чо-
ловічого населення. Престижнішим вважався,
зокрема, металевий інвентар. утім потрібно зазна-
чити й про побутування думки щодо неординар-
ності суспільного стану похованих зі стрілами для
пізньоенеолітичного та ямного періодів (ковале-
ва 1987, с. 89, 130).
Звичайно, посилення акценту на військовій
функції верхівки суспільства, як і підвищення
статусу цієї функції залежить від стабільності
становища навколо і всередині даного суспіль-
ства (мирний час / агресія). Цілком логічно
припустити, що протягом існування ямної кІс
ситуація змінювалася. Якщо вважати поховання
з сокирами за тенденцією пізнішими, ніж похо-
вання з возами, то можна зробити висновок про
дестабілізацію ситуації навколо ямних племен
на пізнішому етапі їх існування.
аспект динаміки в часі соціальної структури
ямної кІс привертав увагу дослідників, зважаю-
чи на тривалий час панування ямного обряду в
надчорноморських степах (Мерперт 1974, с. 74—
83; Мэллори 1994). Відповідно, за такий промі-
жок часу соціальна структура суспільства, та й
не тільки вона, мала змінюватися неодноразово.
ситуація ускладнюється тим, що всі наявні хро-
нологічні схеми розвитку ямної культури викли-
кають певні сумніви у дослідників. Зміни у часі
поховального обряду носіїв ямної кІс простежу-
ються лише на рівні загальних тенденцій.
особливо розходяться думки науковців із
приводу змістовного навантаження пози похо-
ваних та їх орієнтації за сторонами світу. Ці оз-
наки у деяких працях проходять як хронологічні
(николова 1992), а в інших вважаються етніч-
ними або більш дрібними — родовими (Мас-
сон 1976, с. 163; рычков 2002, с. 59). Зокрема,
с.В. Іванова не враховує у своєму досліджені
фактора хронології, наголошуючи на тому, що
у Північно-Західному Причорномор’ї на певно-
му (пізньому) етапі всі три етносоціальні групи
з різними позиціями кістяка співіснують, хоча
й визнає першість в освоєнні цієї території за
населенням, що залишило по собі поховальні
пам’ятки із зібганими на спині кістяками (ивано-
ва 2001, с. 58).
Існує кілька позицій щодо динаміки у часі
соціальної структури ямної кІс. так, деякі до-
слідники вважають, що соціальне розшарування
зменшується на останньому етапі існування ям-
ного населення. Доказом цього можна вважати
динаміку у часі якості та кількості інвентарю
у похованнях та розмірів поховальних камер
(Щепинский, Черепанова 1969, с. 43). Інші
науковці дотримуються думки, що суттєва со-
ціальна стратифікація з’являється лише напри-
кінці існування спільноти (Марина 1981; Мор-
гунова 1992, с. 15; Давня історія україни 1997,
с. 347). судячи з усього, такі погляди по-діляє і
с.В. Іванова, зважаючи на її припущення щодо
співіснування всіх трьох елементів рекон-струй-
ованої нею соціально-потестарної структури
саме на пізньому етапі існування ямної кІс у
Північно-Західному Причорномор’ї (иванова
2001а, с. 58, 159). також існує гіпотеза, що на
пізніх етапах свого існування населення ямної
кІс увійшло як неповноправний прошарок до
суспільної структури катакомбної спільності
(Пустовалов 1995).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 19
Проте навіть без урахування хронології (що
на даному етапі, як уже було зазначено, досить
складно) дослідження соціальної структури ямної
кІс становить неабиякий інтерес, адже виявлена
соціальна стратифікація доводить функціонуван-
ня протягом певного часу окремих угруповань
із вищим соціальним статусом. соціальна си-
туація, звичайно, варіювала і, відповідно, зали-
шаються питання, як цей «верхній» прошарок
змінювався з часом, а також, як окремі групи,
що відрізняються своїм соціальним статусом від
рядових поховань цього суспільства, співвідно-
сяться між собою (синхронні чи діахронні).
Звичайно, розглядаючи соціальну структуру,
потрібно враховувати і територіальний фактор,
адже величезна територія поширення ямного по-
ховального обряду не була монолітною за рівнем
розвитку та його динамікою.
територіально різні дослідники виділяють
кілька соціальних центрів кІс. с.Ж. Пустова-
лов, зокрема, нараховує три таких осередки:
Північно-Західне Причорномор’я, де зафіксо-
вано 17 поховань із візками та близько 20 по-
ховань із сокирами, Правобережжя нижньої
наддніпрянщини та Передстеп (15 візків та оди-
ничні поховання з сокирами), а також територія
поширення новотитарівської культури, де вияв-
лено найбільшу кількість поховань із візками —
118 (Пустовалов 2000, с. 162).
М.о. ричков присвятив кілька праць питан-
ню виділення умовних центрів етнічних угрупо-
вань носіїв ямної культури, якими вважали ре-
гіони з найбільшою концентрацією населення,
культових споруд і найпомітнішим соціальним
розшаруванням суспільства (рычков 1994;
2002). основним таким центром він вважає ме-
жиріччя Південного Бугу та нижнього Дніпра,
а також припускає наявність інших осередків
як для західніших територій (одного — для
Дністро-Дунайського межиріччя, Молдови
та румунії, іншого — для Болгарії), так і для
східніших (на р. Молочна в криму, в районі
р. орель чи в середній течії сіверського Дінця
і в районі нижнього Дону чи кубані) (рычков
2002, с. 62—63). Звичайно, маємо говорити і про
приуральський центр, для якого н.л. Моргуно-
ва реконструювала передкласовий рівень сус-
пільних відносин (Моргунова 1992, с. 18).
стислий огляд історіографії питання со-
ціальної структури племен ямної кІс дає змогу
зробити низку висновків. так, більшість дослід-
ників визнає існування у ямного населення до-
сить розвиненого для тієї епохи соціального ус-
трою. у численних працях розглянуто ознаки, за
якими можна виділити соціально нестандартні
поховання. Виділено соціальні центри, де сус-
пільний розвиток відбувався швидшими темпа-
ми, зроблено спроби визначитися з динамікою
розвитку соціальної структури цього суспільства
(швидше, суспільств) у часі, дискутуються шля-
хи їх політогенезу. створено схеми соціальної
структури для локальних варіантів ямної кІс
(В.В. генінг, с.В. Іванова). Видається перспек-
тивним подальше використання вже відпра-
цьованих методів обробки інформації (зокрема
формалізовано-статистичних) і для інших тери-
торій поширення ямної кІс та інтерпретація їх
результатів на основі етнографічних даних.
Агульников С.М. Погребения «аристократии» ямной культуры из кургана 10 у пос. тараклия // северное Причер-
номорье: от энеолита к античности. — тирасполь, 2002. — с. 88—98.
Богданов С.В. эпоха меди степного Приуралья. — екатеринбург, 2004. — 286 с.
Бунятян К.П. Давнє населення україни. — к., 1999. — 228 с.
Васильев И.Б. Могильник ямно-полтавкинского времени у с. утевка в среднем Поволжье // археология восточно-
европейской лесостепи. — Воронеж, 1980. — с. 32—58.
Генинг В.В. о социальной структуре ямного населения нижнего Поднепровья // Проблемы первобытной археологии
нижнего Поднепровья: тез. докл. конф. — херсон, 1990. — Ч. 1. — с. 44—46.
Гудкова А.В., Черняков И.Т. Ямные погребения с колесами у с. холмское // Древности северо-Западного Причер-
номорья. — к., 1981. — с. 38—50.
Давня історія україни. — к., 1997. — т. 1. — 559 с.
Довженко Н.Д., Рычков Н.А. к проблеме социальной стратификации племен ямной культурно-исторической об-
щности // новые памятники ямной культуры степной зоны украины. — к., 1988. — с. 27—40.
Иванова С.В. Погребения с отверстиями от жердей в ямной культуре северо-Западного Причерноморья // архео-
логія. — 2001. — № 2. — с. 83—93.
Иванова С.В. социальная структура населения ямной культуры северо-Западного Причерноморья. — одесса,
2001а. — 244 с.
Иванова С.В., Цимиданов В.В. о социологической интерпретации погребений с повозками ямной культурно-исто-
рической области // археологический альманах. — Донецк, 1993. — Вып. 2. — с. 23—24.
Ковалева И.Ф. история населения пограничья лесостепи и степи левобережного Поднепровья в позднем енеоли-
те — бронзовом веке: рукопись дис. … д-ра ист. наук. — Днепропетровск, 1987. — 609 с.
Ковалева И.Ф. социальная и духовная культура племен бронзового века (по материалам левобережной украи-
ны). — Днепропетровск, 1989. — 89 с.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 320
Ковпаненко Г.Т., Бунятян Е.П., Гаврилюк Н.А. раскопки курганов у с. ковалевка // курганы на Южном Буге. — к.,
1978. — с. 7—132.
Ковпаненко Г.Т. Фоменко В.М. Поховання доби енеоліту — ранньої бронзи на правобережжі Південного Бугу //
археологія. — 1986. — Вип. 55. — с. 10—24.
Козенкова В.И. новые материалы по бронзовому веку в Западном Предкавказье // ксиа. — Вып. 134. — с. 60—67.
Круглов А.П., Подгаецкий Г.Е. родовое общество степей Восточной европы // игаиМк. — 1935. — Вып. 119. — 176 с.
Кузьмина Е.Е. распространение коневодства и культа коня у ираноязычных племен средней азии и других народов
старого света // средняя азия в древности и средневековье. — М., 1977. — с. 28—52.
Лагодовська О.Ф., Шапошникова О.Г., Макаревич М.І. Михайлівське поселення. — к., 1962. — 246 с.
Марина З.П. некоторые аспекты социальной структуры и идеологии древнеямного общества // степное Поднепровье
в бронзовом и раннем железном веках. — Днепропетровск, 1981. — с. 66—71.
Марина З.П. Погребения ямной культуры Днепропетровского левобережного Предстепья с изделиями из метал-
ла // Проблеми археології Подніпров’я. — Дніпропетровськ, 1998. — Вип. 1. — с. 47—57.
Массон В.М. экономика и социальный строй древних обществ. — л.: наука, 1976. — 191 с.
Мерперт Н.Я. Древнейшие скотоводы Волжско-уральского междуречья. — М.: наука, 1974. — 152 с.
Мерперт Н.Я. о племенных союзах древнейших скотоводов Восточной европы // Проблемы советской археоло-
гии. — М., 1978. — с. 55—63.
Мерперт Н.Я. энеолит Юга ссср и евразийские степи // энеолит ссср. — М., 1982. — с. 321—331.
Моргунова Н.Л. к вопросу об общественном устройстве древнеямной культуры (По материалам степного Приура-
лья) // Древняя история населения волго-уральских степей. — оренбург, 1992. — с. 5—27.
Мэллори Д. курганы и социальная структура населения эпохи ранней бронзы // Древнейшие общности земледельцев
и скотоводов северного Причерноморья v тыс. до н. э. — v в. н. э. — тирасполь, 1994. — с. 86—89.
Николова А.В. хронологическая классификация памятников ямной культуры степной зоны украины: автореф.
дис. … канд. іст. наук. — к., 1992. — 21 с.
Плешивенко А.Г. курганы села Малокатериновка. — Запорожье, 1996. — 113 с.
Пустовалов С.Ж. о возможности реконструкции сословно-кастовой системы по археологическим материалам //
Древности степного Причерноморья и крыма. — Запорожье, 1995. — Вып. 5. — с. 21—32.
Пустовалов С.Ж. етносоціальна характеристика ямного суспільства Північного Причорномор’я // наук. зап. —
2000. — Вип. 18 (ювілейний). — с. 156—165.
Рычков Н.А. Пространственная структура населения ямной культуры // Древнейшие общности земледельцев и
скотоводов северного Причерноморья v тыс. до н. э. — v в. н. э. — 1994. — с. 89—91.
Рычков Н.А. об условных центрах носителей ямной культуры // северное Причерноморье: от энеолита к анти-
чности. — тирасполь, 2002. — с. 42—66.
Синюк А.Т. Древние погребения мастеров по изготовлению каменных наконечников стрел в степном Придонье //
Древняя история населения волго-уральских степей. — оренбург, 1992. — с. 43—63.
Смирнов К.Ф., Кузьмина Е.Ф. Происхождение индоиранцев в свете новейших археологических данных. — М.,
1977. — 82 с.
Тесленко Д.Л. ритуальные раскраски черепа в погребениях ямной культуры // северо-Восточное Приазовье в сис-
теме евразийских древностей: тез. докл. конф. — Донецк, 1996. — Ч. 1. — с. 28—30.
Тесленко Д.Л. Ямные погребения Днепровского надпорожья и Правобережного Предстепья с металлическими
изделиями // Проблеми археології Подніпров’я. — Дніпропетровськ, 1998. — Вип. 1. — с. 27—37.
Тощев Г.Н. о находках и культурной принадлежности крымских стел эпохи энеолита—бронзы // старожитності
степового Причорномор’я і криму. — Запоріжжя, 2002. — Вип. 10. — с. 23—33.
Цимиданов В.В. общества южнорусских степей эпохи бронзы: пути политогенеза // Проблемы иследования па-
мятников археологии северского Донца: тез. докл. — луганск, 1990. — с. 117—119.
Черных Л.А. к вопросу о сфере применения втульчатых топоров энеолита — средней бронзы из памятников се-
верного Причерноморья // Проблемы археологии, древней и средневековой истории украины: тез. докл.
— харьков, 1995. — с. 40—42.
Шапошникова О.Г., Фоменко В.Н., Балушкин А.М. курганная группа близ с. старогорожена // Древности Поин-
гулья. — к., 1977. — с. 99—145.
Шапошникова О.Г., Фоменко В.Н., Довженко Н.Д. Ямная культурно-историческая область (южнобугский вари-
ант) // саи. — к., 1986. — Вып. В1-3. — 160 с.
Щепинский А.А., Черепанова Е.Н. северное Присивашье в v—i тыс. до н. э. — симферополь, 1969. — 328 с.
Формализованно-статистические методы в археологии. — к., 1990. — 304 с.
Binford L.R. an archaeological perspective. — 1972.
Gimbutas M. The Prehistory of Eastern Europe. Buletin of the american school of Prehistorica Research. — 1956. —
Bull. 20.
Одержано 28.12.2005
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 21
Ю.В. Ушкова
соЦиальныЙ строЙ населениЯ ЯМноЙ
культурно-историЧескоЙ оБЩности: тоЧки ЗрениЯ на ПроБлеМу
краткий обзор историографии вопроса социальной структуры племен ямной культурно-исторической общности
(кио) позволяет отметить, что в основном исследователи признают наявность достаточно развитого для той
эпохи социального строя у ямного населения. В многочисленных трудах рассмотрены признаки, по которым мож-
но выделить социально нестандартные погребения. исследователями выделены социальные центры, в которых
социальное развитие происходило быстрее, предприняты попытки определить динамику развития социальной
структуры данного общества (скорее, обществ), дискутируются пути их политогенеза. созданы схемы социальной
структуры для локальных вариантов ямной кио (нижнее Поднепровье — В.В. генинг, северо-Западное Причер-
номорье — с.В. иванова). Перспективным представляется дальнейшее использование уже отработанных методов
обработки информации (в частности формализованно-статистических) и для других територий распространения
ямной кио, а также интерпретация их результатов на основе этнографических данных.
кримські пам’ятки епохи бронзи типу кам’янки
викликають зацікавленість дослідників у зв’язку
з низкою археологічних проблем півост-рова:
датування і співвідношення культур ранньої і
середньої бронзи, виокремлення кримського
варіанта катакомбної культури, його видозмін
на пізніх етапах розвитку, взаємозв’язків насе-
лення східного криму в першій половині —
© о.Є. кислиЙ, 2006
середині ii тис. до н. е. з ближніми й далекими
сусідами, пошуком традицій автохтонного насе-
лення, що можуть сягати на Боспорі античного
часу (Масленников 2001, с. 293—294 та ін.тощо.
на сьогодні багато особливостей культури насе-
лення криму, що в археології характеризують-
ся насамперед матеріалами поселень, можуть
бути описані передусім завдяки кам’янським
поселенням. Ці само пам’ятки залучають і для
всебічного висвітлення ситуації переходу між
двома різними періодами епохи бронзи у цілому
(отрощенко 2001, с. 45 та ін.).
Думка про можливість виокремлення на основі
поселень прибережної смуги (здебільшого дослід-
ження поселень Чалки та Планерське) окремої
î.ª. êèñëèé
îñíîâí² ðèñè êàì’ íñüêî¯ êóëüòóðè
ñõ²äíîãî êðèìó1
У статті підсумовано результати вивчення пам’яток типу поселення Кам’янка Східного Криму. Показано шляхи фор-
мування і розвитку кам’янської культури, а також її особливості.
1 Із доповненнями ця стаття дублює публікацію: кислый
а.е. каменская культура Восточного крыма // наук.
праці Запоріз. держ. ун-ту. — 2000. — Вип. 9.
Yu.V. Ushkova
THE soCiaL oRDER oF THE HaBiTanTs oF YaMna
CULTURaL anD HisToRiCaL CoMMUniTY: THE viEWPoinT on THE PRoBLEM
The short review of the historiography of the topic of social structure of the tribes of Yamna cultural and historical
community (CHC) shows that most of the scholars admit the existence of social structure of Yamna population developed
enough as for the epoch. numerous publications cover the examination of the features which enable to single out socially
unusual burials. The scholars point on the social centres where the social development was more dynamic, try to define
the dynamics of the development of the social structure of the society, or more precisely, the societies, dispute the ways
of their polytogenesis. The schemes of social structure for local variants of Yamna CHC are worked out (for the Lower
Dnipro River region by v.v. Gening, for the north-Western Black sea region by s.v. ivanova). The further use of already
proved methods of data processing, for instance formalized and statistics method, for other territories of spread of Yamna
CHC and interpretation of their results basing on the ethnographical data seem to be perspective.
Я
|