Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики
У січні—лютому 2005 р. розпочав роботу науково-теоретичний семінар «Походження і давня історія індоєвропейських народів», який об’єднав фахівців із різних галузей науки і науковців-початківців. Семінар організовано за підтримки Центру пам’яткознавства НАН України, Українського товариства охорони...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199328 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики / Д.Я. Телегін, C.B. Конча // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 111-114. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199328 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993282024-10-03T18:37:39Z Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики Телегін, Д.Я. Конча, C.B. Хроніка У січні—лютому 2005 р. розпочав роботу науково-теоретичний семінар «Походження і давня історія індоєвропейських народів», який об’єднав фахівців із різних галузей науки і науковців-початківців. Семінар організовано за підтримки Центру пам’яткознавства НАН України, Українського товариства охорони пам’яток історії і культури та Інституту археології НАН України. Метою семінару є ознайомлення з історією та сьогоденними проблемами індоєвропеїстики як інтеграційної дисципліни, сприяння поширенню сучасних наукових ідей і знань із найдавнішої історії нашої держави, країн Європи та Азії серед усієї зацікавленої громадськості. 2006 Article Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики / Д.Я. Телегін, C.B. Конча // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 111-114. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199328 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Телегін, Д.Я. Конча, C.B. Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики Археологія |
| description |
У січні—лютому 2005 р. розпочав роботу науково-теоретичний семінар «Походження і давня
історія індоєвропейських народів», який об’єднав
фахівців із різних галузей науки і науковців-початківців. Семінар організовано за підтримки
Центру пам’яткознавства НАН України, Українського товариства охорони пам’яток історії і культури та Інституту археології НАН України.
Метою семінару є ознайомлення з історією та
сьогоденними проблемами індоєвропеїстики як
інтеграційної дисципліни, сприяння поширенню
сучасних наукових ідей і знань із найдавнішої
історії нашої держави, країн Європи та Азії серед усієї зацікавленої громадськості. |
| format |
Article |
| author |
Телегін, Д.Я. Конча, C.B. |
| author_facet |
Телегін, Д.Я. Конча, C.B. |
| author_sort |
Телегін, Д.Я. |
| title |
Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики |
| title_short |
Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики |
| title_full |
Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики |
| title_fullStr |
Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики |
| title_full_unstemmed |
Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики |
| title_sort |
про актуальність вивчення давніх пам’яток україни в контексті індоєвропейської проблематики |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199328 |
| citation_txt |
Про актуальність вивчення давніх пам’яток України в контексті індоєвропейської проблематики / Д.Я. Телегін, C.B. Конча // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 111-114. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT telegíndâ proaktualʹnístʹvivčennâdavníhpamâtokukraínivkontekstííndoêvropejsʹkoíproblematiki AT končacb proaktualʹnístʹvivčennâdavníhpamâtokukraínivkontekstííndoêvropejsʹkoíproblematiki |
| first_indexed |
2024-10-04T04:02:17Z |
| last_indexed |
2024-10-04T04:02:17Z |
| _version_ |
1811954572012290048 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 111
Близько двох століть минуло з часу встановлення
факту існування індоєвропейської сім’ї народів,
що охоплює значну кількість етномовних груп
Євразії: германську, романську, індоіранську,
грецьку, слов’янську, до якої входить і україн-
ська, балтську, кельтську тощо. етнокультур-
на спільність носіїв давньої індоєвропейської
мови існувала ще в епоху міді — не пізніше iv
тис. до н. е. Вже в епоху бронзи індоєвропей-
ські народи заселили величезну територію від
атлантичного узбережжя Європи до тибету та
Індійського океану. у наш час народи індоєвро-
пейської сім’ї розселилися на всіх континентах
земної кулі.
З часу відкриття факту спорідненості зазначе-
них мов «індоєвропейський феномен» притягу-
вав увагу багатьох дослідників. Давню історію і
культуру індоєвропейських народів вивчають за
різними джерелами: писемними, лінгвістични-
ми, етнографічними, антропологіч-ними. Про-
тягом останніх десятиріч усе важливішу роль у
справі пошуку найдавнішого ареалу розселен-
ня носіїв індоєвропейських мов («прабатьків-
щини»), визначення шляхів і напрямів давніх
міграцій індоєвропейських народів відіграють
археологічні джерела.
територія україни дуже багата на індоєв-
ропейські старожитності. Це передусім тисячі
курганів, що зберігають десятки тисяч давніх
поховань, а також поселення епохи неоліту—
бронзи, давня кам’яна скульптура тощо. Багато
з відкритих на теренах україни пам’яток мають
надзвичайно важливе значення для досліджен-
ня індоєвропейської проблематики, через що їх
наполегливо вивчають археологи та історики різ-
них країн світу. наведемо лише один приклад
важливого відкриття, зробленого останнім деся-
тиріччям київськими і дніпропетровськими ар-
хеологами у наддніпрянщині біля сіл Йосипівка,
Бузівка (на р. орель), новоіванівка (на р. са-
мара). тут було виявлено підкурганні поховання,
попередньо датовані за радіокарбонними даними
© Д.Я. телегІн, с.В. конЧа, 2006
ä.Я. òåëåã³í, ñ.â. êîí÷à
Ïðî àêòóàëüí²ñòü âèâ×åíí
äàâí²õ Ïàì’ òîê óêðà¯íè â êîíòåêñò²
²íäîªâðîÏåéñüêî¯ Ïðîáëåìàòèêè
кінцем iii — початком ii тис. до н. е. Матеріали
цих поховань безпосередньо свідчать про зустріч
і взаємодію тут двох різних груп індоєвропей-
ського населення: місцевих скотарів так званої
давньоямної культури і прийшлих із заходу зем-
леробсько-скотарських племен культур шнурової
кераміки. на основі лінгвістичних даних деякі
дослідники вважають, що перші з них були ін-
доіранцями, а другі взяли участь у формуванні
слов’ян.
на безпосередню зустріч на берегах Дніп-
ра цих двох груп індоєвропейців вказує низка
фактів, зокрема наявність в одних і тих самих
могилах керамічних виробів як давніх індо-іран-
ців, так і праслов’ян. найцікавіше, що в деяких
випадках на посуді викарбовано, так би мовити,
«чужий» орнамент. так, на одному гостродонно-
му горщику ямної культури вирізано складний
меандро-кутовий візерунок, властивий посуду
«шнуровиків», і навпаки, на шнуровій кераміці
можна побачити елемент орнаменту ямників.
Важко переоцінити ці безперечні факти, адже
вони засвідчують, що наші пращури — індоєв-
ропейські племена — не лише вели воєнні дії,
про що доводиться часто чути, а й підтримували
довготривалі мирні відносини, дружньо спілку-
ючись між собою і запозичуючи деякі риси куль-
тури, як-от орнамент на кераміці, типи прикрас
тощо. Можливо, в ті часи вони непогано розумі-
ли один одного, адже їхні мови були ще, мабуть,
досить близькими, у будь-якому разі подібніши-
ми між собою, ніж писемно зафіксовані давні
індоіранські та слов’янські.
Вивченням історії і культури давніх носіїв
індоєвропейських мов плідно займаються на-
уковці різних спеціальностей усього світу, в
тому числі археологи, палеоантропологи тощо.
В Європі та америці лише за останню чверть
століття вийшло кілька десятків монографій на
цю тематику, щорічно публікуються збірки на-
укових праць, видається кілька часописів, спе-
ці-ально присвячених індоєвропейській пробле-
матиці «The journal of indo-Europeans studies»,
Õðîí³êà
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3112
«indogermanischen Forschungen» та ін.). кілька
наукових книжок із індоєвропейської пробле-
матики було видано в російській Федерації. на
жаль, в україні у цій царині панує затишшя!
Індоєвропейську тематику тут не розробляють
ні в академічних інститутах, ні на кафедрах уні-
верситетів і гуманітарних інститутів. усе це, бе-
зумовно, не робить честі нашій державі.
З метою поліпшення цієї прикрої ситуації на-
укова громадськість києва порушила питання
щодо створення спеціального науково-до-слід-
ницького постійно діючого семінару, присвяче-
ного індоєвропейській проблематиці. З лютого
2005 р. цей семінар проводиться при Центрі
пам’яткознавства нан україни та україн-ського
товариства охорони пам’яток історії та культу-
ри. у роботі семінару, що існує на громадських
засадах, окрім нас, беруть участь такі ентузіасти
цієї справи, як доктори історичних наук л.л. За-
лізняк, В.В. отрощенко, а.л. нечитайло, доктор
філософії Ю.В. Павленко, доктор лінгвістики
Ю.л. Мосенкіс, а також кандидати історичних
наук о.М. титова, с.Ж. Пустовалов, І.Д. Потєхі-
на, М.Ю. Відейко, с.В. конча та ін.
на порядку денному засідань семінару — ви-
вчення досягнень у галузі індоєвропеїстики
наших зарубіжних колег, осмислення і підго-
товка до введення в науковий обіг матеріалів,
пов’язаних із цією тематикою. наш семінар із ін-
доєвропейської проблематики вже знаходить де-
яку підтримку в академічних установах, зокрема
вищезгаданого Центру пам’яткознавства нан
україни, Інституту археології нан україни,
радіокарбонної лабораторії Інституту геохімії,
мінералогії та рудоутворення нан україни.
Звичайно, труднощів у роботі семінару дуже
багато: це майже повна відсутність коштів на
придбання і переклад необхідної закордонної лі-
тератури, публікацію наших праць, організаційні
витрати. З цими та іншими питаннями ми звер-
татимемося до Президії академії наук україни
та кабінету міністрів україни. сподіваємося на
їх підтримку.
Запрошуємо фахівців з історії, мовознавства та
інших галузей науки взяти участь у роботі нашого
семінару. наперед щиро дякуємо майбутнім спон-
сорам, матеріальна допомога яких значно по-ліп-
шить нашу роботу на благо вітчизняної науки.
Чекаємо повідомлень за телефоном: (044) 280
71-27 (Центр пам’яткознавства нан україни).
Ïåðøèé ð³ê ðîáîòè íàóêîâîãî ñåì³-
íàðó «Ïîõîäæåííÿ ³ äàâí³ ³ñòîð³ÿ ³íäî-
ºâðîïåéñüêèõ íàðîä³â»
у січні—лютому 2005 р. розпочав роботу нау-
ково-теоретичний семінар «Походження і давня
історія індоєвропейських народів», який об’єднав
фахівців із різних галузей науки і науковців-
початківців. семінар організовано за підтримки
Центру пам’яткознавства нан україни, україн-
ського товариства охорони пам’яток історії і куль-
тури та Інституту археології нан україни.
Метою семінару є ознайомлення з історією та
сьогоденними проблемами індоєвропеїстики як
інтеграційної дисципліни, сприяння поширенню
сучасних наукових ідей і знань із найдавнішої
історії нашої держави, країн Європи та азії се-
ред усієї зацікавленої громадськості.
Під час засідань семінару його учасники обмі-
нюються інформацією щодо зарубіжних і вітчиз-
няних напрацювань у галузі етнології, архео-логії,
порівняльно-історичного мовознавства, присвя-
чених давній історії індоєвропейських народів
та їхніх сусідів. Пропонуються нові методологіч-
ні й практичні підходи до інтерпретації джерел,
можливостей комплексного застосування різних
наукових дисциплін під час реконструкції етно-
культурних процесів далекого минулого.
Постійні учасники семінару: д.і.н., проф.
Д.Я. Телегін (голова організаційного коміте-
ту), д.і.н., проф. Л.Л. Залізняк (завідувач відділу
кам’яної доби Іа нан україни, д.і.н.,) проф.
В.В. Отрощенко (завідувач відділу доби міді і брон-
зи Іа нан україни) д.і.н. А.Л. Нечитайло, к.і.н.
О.М. Титова, д.ф.н. Ю.Л. Мосенкіс, д.і.н., проф.
Ю.В. Павленко, к.і.н. М.Ю. Відейко, к.фіз.-мат.н.
О.В. Маловічко, к.і.н. Н.О. Котова, к.і.н. Ю.Я. Расса-
макін, к.і.н. С.Ж. Пустовалов, к.і.н. І.Т. Черняков, к.і.н.
С.В. Конча.
Протягом 2005 р. відбулося сім засідань, на
яких було заслухано й обговорено такі доповіді.
20 лютого
Д.Я. Телегін у доповіді «Перспективи вив-
чення давньої історії України у контексті ін-
доєвропейської проблематики» наголосив на
необхідності всебічного комплексного дослі-
дження індоєвропейської проблематики в ук-
раїні, терени якої є винятково багатими на ар-
хеологічний матеріал, що належить до епохи за-
родження, розвитку і розпаду індоєвропейської
спільноти, розселення носіїв індоєвропейських
мов на території Євразійського континенту. Ві-
домий український науковець висловив надію,
що започаткування семінару виявиться пер-
шим етапом розвитку передісторичної науки в
україні, яка об’єднає навколо індоєвропейської
проблематики зусилля як археологів, так і мовоз-
навців, антропологів, палеобіологів, представ-
ників інших наукових галузей.
С.В. Конча у доповіді «Деякі аспекти засто-
сування лінгвістичних даних в етноісторичних
реконструкціях (гідронімія, культурна лексика»
висвітлив проблеми використання лінгвістичних
джерел у передісторичних реконструкціях і не-
обхідності розвитку комплексних підходів до
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 113
вивчення індоєвропейської проблематики, за-
снованих на поєднанні археологічних і лінг-
вістичних методів дослідження.
В обговоренні доповідей, а також визначенні
найближчих перспектив роботи наукового семі-
нару взяли участь л.л. Залізняк, В.В. отрощенко,
о.М. титова, М.Ю. Відейко, о.г. корвін-Піот-
ровський, Ю.Я. рассамакін, В.о. Манько та ін.
16 березня
В.В. Отрощенко у доповіді «Проблеми ет-
нічної ідентифікації зрубної та андронівської
культур» розглянув процеси зародження і роз-
селення носіїв степових культур бронзової доби.
Значну увагу доповідач приділив серії недавніх
статей відомого англійського індоєвропеїста
Дж.П. Меллорі, в яких автор робить спробу
створити нову модель поширення індоіранських
мов у Центральній та Південній азії на основі
переінтерпретації даних про культурні взає-
мовпливи, археологічно зафіксовані в регіоні
у ii — на початку i тис. до н. е. Зокрема, Дж.
Меллорі наголошує на винятково важливій ролі
Бактріано-Маргіанського археологічного комп-
лексу (БМак) у поширенні історично відомих
іранських мов. В.В. отрощенко наголосив на
важливості Південноуральського осередку куль-
турогенезу для розвитку культур як європейсь-
кої, так і азіатської частин степового простору
доби ранньої і середньої бронзи, коли, за даними
сучасної науки, у степах відбувалося розселення
носіїв іранських мов.
Під час обговорення доповіді виступили
М.Ю. Відейко, Ю.л. Мосенкіс, о.В. Маловічко,
с.В. конча, Д.Я. телегін.
20 квітня
у доповіді М.Ю. Відейка «Індоєвропейці та
степи (з приводу нових розробок Дж.П. Меллорі»
продовжено розгляд і аналіз останнього доробку
Дж.П. Меллорі, зокрема відносно степових куль-
тур доби міді-бронзи. Дж. Меллорі намагається
визначити природу культурних трансформацій,
що відбувалися на стику екологічних зон і від-
повідних культурних областей (рухливих ско-
тарів і осілих землеробів), і встановити деякі за-
кономірності цих процесів. одним із найпринци-
по-віших моментів останніх праць Дж. Меллорі
є те, що він, протягом багатьох років послідовно
обстоюючи «степову» концепцію походження ін-
доєвропейців, тепер радикально змінив свої пог-
ляди, висловлюючись на користь прабатьківщи-
ни в анатолії.
Під час обговорення, в якому взяли участь
Д.Я. телегін, л.л. Залізняк, В.В. отрощенко,
а.л. нечитайло, Ю.В. Павленко, І.р. Михальчи-
шин, с.В. конча та ін., було зауважено, що після
переходу такого знаного прибічника «степової»
концепції, як Дж.П. Меллорі, у стані її опонентів
порушується давня (з кінця хІх ст.) рівновага
між балканською (землеробською) та степовою
(скотарською) версіями. степова концепція за-
вдяки зусиллям М. гімбутас була дуже популяр-
ною у 60—70 рр. хх ст., упродовж 1980 рр. вона
значно поступилася своїми позиціями (цьому спри-
яли праці к. ренфрю, т. гамкрелідзе та Вяч. Іванова,
л. кіліана, Я. Макая), а тепер втратила свого про-
відного адепта. Водночас, балкано-анатолійську
концепцію обстоюють такі відомі вчені, як к.
ренфрю, М. Звелебіл, П. Долуханов, а. Шеррат
та ін. голова семінару Д.Я. телегін і доповідач
М.Ю. Відейко також висловилися на користь бал-
кано-анатолійської концепції. натомість л.л. За-
лізняк зауважив, що степову концепцію ще зара-
но списувати до архіву.
18 травня
С.В. Конча у доповіді «Хронологія існування
та розпаду індоєвропейської спільноти за да-
ними лінгвістики» закцентував увагу на тому,
що, всупереч поширеній думці, лінг-вістичні
дані (зокрема, метод лексикостатистики) не
дають підстав для відносно точного (у межах
тисячоліття) датування розпаду індоєвропейсь-
кої «прамови», за якою стояла певна етнокуль-
турна спільнота. Швидше, слід говорити про
певний «хронологічний коридор» — приблизно
між vii і iv тис. до н. е., у межах якого роз-
почався процес диференціації індоєвропей-
ської мовної єдності. Відповідно, існувати
індоєвропейська мовна й етнічна спільноти
мали, очевидно, протягом кількох тисячоліть
перед тим.
Ю.Л. Мосенкіс у доповіді «Проблема
лінгвістичної ідентифікації давніх народів
Середземномор’я і Закавказзя» висловився на
користь індоєвропейського характеру мови низ-
ки давніх народів середземномор’я, Закавказзя
й Малої азії, що традиційно вважаються неін-
доєвропейськими. Зокрема, доповідач поді-ляє
погляди вірменського мовознавця г.Б. Джа-
укяна щодо індоєвропейськості мов урартів і
хурритів. крім того, на думку Ю. Мосенкіса,
індоєвропейською належить вважати мову хат-
тів на півночі анатолії, лінійного письма а на
криті та етрусків в Італії. Доповідач висловив
також свою незгоду з низкою авторів (Ю. Пав-
ленком, л. Залізняком та ін.), які писали про
ймовірну належність носіїв трипільської куль-
тури до хатто-хурритського мовного масиву.
Для таких припущень, як вважає Ю. Мосенкіс,
не існує ані лінгвістичних, ані археологічних
підстав.
Під час обговорення доповідей виступили
Д.Я. телегін, о.В. Маловічко, л.л. Залізняк,
о.М. титова.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3114
22 червня
О.В. Маловічко у доповіді «Про що говорить
ностратична мова?» звернувся до проблемати-
ки так званої ностратичної макросім’ї мов, до
якої входить індоєвропейська, а також уральська,
алтайська, дравидська та деякі інші сім’ї мов
Євразії. За деякими оцінками, ностратична мов-
на єдність (предкова відносно індоєвропейців
тощо) мала існувати 10—20 тис. років тому. на
основі аналізу лексики, пов’язаної із тваринниц-
твом і харчуванням, о. Маловічко припускає,
що первинний ареал носіїв ностратичних мов
локалізувався в Центрально-східній азії.
В обговоренні доповіді взяли участь Ю.л. Мо-
сенкіс, с.В. конча, Ю.Я. рассамакін, с.Ж. Пус-
товалов, В.В. отрощенко, М.г. Васильєв.
9 л и с т о п а д а
Л.Л. Залізняк у доповіді «Культурно-істо-
ричні провінції України в контексті проблеми
походження індоєвропейців» розглянув питан-
ня історико-культурного районування території
україни від пізнього палеоліту до новітньої
доби. Доповідач виділив три великі провінції:
північно-західну, південно-західну і східну, кож-
на з яких упродовж усієї історії відзначалась
своєрідністю і лише для неї властивим напря-
мом зовнішніх зв’язків. Північно-західна про-
вінція була завжди тісно пов’язана з Централь-
ною і частково Північною Європою, південно-
західна — з Балкано-карпатським регіоном,
східна — з культурно-історичним простором
євразійських степів. Центральні райони украї-
ни — київщина, наддніпрянщина — в усі епо-
хи були на стику трьох культурних провінцій
і впливів, які вони опосередковували. Зважаю-
чи на цю культурно-історичну специфіку слід
оцінювати процеси, пов’язані зі становленням
індоєвропейської спільноти, її розпадом, взає-
модією і контактами окремих індоєвропейських
мовних гілок і народів.
В обговоренні доповіді взяли участь с.Ж. Пус-
товалов, а.л. нечитайло, М.Ю. Відейко, с.В. кон-
ча, Д.Я. телегін.
Протягом першого півріччя 2006 р. буде заслухано й
обговорено такі доповіді:
М.Ю. Відейко «хто такі трипільці?»;
С.Ж. Пустовалов «етнолінгвістичні дослі-дження та
археологія»;
І.Т. Черняков «сучасні археологічні дані щодо визна-
чення етносу кімерійців»;
С.С. Каїра «кімерійці в часі і просторі, їх місце в ін-
доєвропейській мовній сім’ї»;
Ю.Л. Мосенкіс «Межі індоєвропейської родини мов і
ностратична теорія»;
С.В. Конча «Перспективи лінгвістичної інтерпрета-
ції міжкультурних контактів на надніпрянщині на зламі
міді—бронзи»;
найближчим часом планується публікація збірки праць
учасників семінару.
Одержано 02.03.2006
|