Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури
У статті розглянуто монетні знахідки, що доповнюють історичні відомості про події готських війн середини ІІІ ст.; місця служби воїнів-федератів у IV ст.; культурну належність групи пам’яток верхнього Дністра (тип Черепин); постантичний (черняхівський) період м. Ольвія....
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199336 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури / Б.В. Магомедов // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 46-51. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199336 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993362024-10-04T18:36:22Z Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури Магомедов, Б.В. Статті У статті розглянуто монетні знахідки, що доповнюють історичні відомості про події готських війн середини ІІІ ст.; місця служби воїнів-федератів у IV ст.; культурну належність групи пам’яток верхнього Дністра (тип Черепин); постантичний (черняхівський) період м. Ольвія. На территории черняховской культуры массовыми монетными находками являются денарии I—II вв., которые поступали в Восточную Европу с запозданием. Монеты III —IV вв., современные этой культуре, дают больше исторической информации. Нумизматика дополняет сведения о событиях готских войн середины ІІІ в., местах службы воинов-федератов в IV в., культурной принадлежности группы памятников верхнего Днестра (тип Черепин), постантичном (черняховском) периоде г. Ольвия. The bulk finds of coins on the territory of Chernyakhivska culture are represented by the denarii of 1st—2nd cc., that came to Barbaricum much later. The coins of the 3rd—4th cc. contemporary to this culture give more historical information. The numismatic materials provide additional data on the history of the Chernyakhivska culture: events of the Goths Wars in the middle of the 3rd century; the places of service of the federate soldiers in the 4th century; cultural attribution of a group of monuments of the Upper Dnister River (Cherepyn type); post-ancient (Chernyakhiv) period in the history of Olbia. 2006 Article Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури / Б.В. Магомедов // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 46-51. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199336 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Магомедов, Б.В. Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури Археологія |
| description |
У статті розглянуто монетні знахідки, що доповнюють історичні відомості про події готських війн середини
ІІІ ст.; місця служби воїнів-федератів у IV ст.; культурну належність групи пам’яток верхнього Дністра (тип Черепин); постантичний (черняхівський) період м. Ольвія. |
| format |
Article |
| author |
Магомедов, Б.В. |
| author_facet |
Магомедов, Б.В. |
| author_sort |
Магомедов, Б.В. |
| title |
Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури |
| title_short |
Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури |
| title_full |
Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури |
| title_fullStr |
Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури |
| title_full_unstemmed |
Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури |
| title_sort |
монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199336 |
| citation_txt |
Монети як джерело вивчення історії племен черняхівської культури / Б.В. Магомедов // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 46-51. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT magomedovbv monetiâkdžerelovivčennâístorííplemenčernâhívsʹkoíkulʹturi |
| first_indexed |
2024-10-05T04:02:04Z |
| last_indexed |
2024-10-05T04:02:04Z |
| _version_ |
1812045154755805184 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 446
Дотепер у дослідженнях черняхівської куль-
тури нумізматичний матеріал використову-
вався досить обмежено, переважно для аналі-
зу її економіки. спроби зіставити результати
нумізматичних, археологічних та історичних
дослі-джень робилися рідко. у другій половині
хх ст. було проведено велику роботу з обліку
й систематизації знахідок римських монет у
Південно-східній Європі (Брайчевський 1959;
кропоткин 1961; 1966; нудельман 1976; butnariu
1987; 1988; 1991). наше дослідження ґрунтуєть-
ся на цих працях із залученням деяких нових
матеріалів (столярик 1984; гудкова, столярик
1985; Магомедов, левада 1997; kolendo 1998, s.
151; антонов 2002; готун, лисенко, Петраускас,
Шишкін 2002, с. 104; Бейдин, григорьянц 2003;
гейко, Шалобудов 2003; Бейдин, григорьянц,
любичев 2006).
© Б.В. МагоМеДоВ, 2006
1 Дотепер знахідки монет було зафіксовано на 115 чер-
няхівських пам’ятках україни та Молдови (Пивоваров
1998, с. 26; 1999, с. 19). До них слід додати 12 нових
пунктів зі східної україни, зокрема поселення Вой-
тенки, звідки походить 56 окремих знахідок монет
(Бейдин, григорьянц, любичев, 2006, с. 113).
Н.Я. Стеблий
ролЬ ЭкоФактоВ В систеМе
разВития кулЬтуры карПатских курганоВ
В статье определена роль природных особенностей территории, в пределах которой распространены памятники
культуры карпатских курганов. результаты картографирования поселений свидетельствуют об их неравномерном
распространении, доказывая тем самым разную плотность заселения в тех или иных экологических нишах. Для
определения роли природной среды в пространственной структуре памятников культуры карпатских курганов
все поселения проанализированны согласно типу топографического расположения, площади культурного слоя,
расстоянию между соседними памятниками, гидросети, показателю территориальной концентрации населения.
N.Ya. Steblij
tHe rOLe OF naturaL COnDitiOnS in tHe DiStributiOn
OF arCHaeOLOgiCaL SiteS OF CarPatHian barrOWS CuLture
the article defines the role which natural conditions played in the distribution of archaeological sites of Carpathian barrows
culture in the first quarter of 1st millennium aD the cartographical review of these sites reveals their unsystematic distribution.
that demonstrates substantial differences on population density in corresponding ecologic zones. in order to establish the
exact forms of nature’s influence on the distribution of archaeological sites of Carpathian barrows culture the last ones
were analyzed on several levels. namely, topography settings on all settlements were reconstructed, as well as spreading
of cultural layer, distance between neighbouring sites, hydro system, and concentration of population, etc.
У статті розглянуто монетні знахідки, що доповнюють історичні відомості про події готських війн середини
ІІІ ст.; місця служби воїнів-федератів у IV ст.; культурну належність групи пам’яток верхнього Дністра (тип Чере-
пин); постантичний (черняхівський) період м. Ольвія.
á.â. ìàãîìåäîâ
ìîíåòè ê äæåðåëî âèâ×åíí
²ñòî𲯠Ïëåìåí ×åðí õ²âñüêî¯ êóëüòóðè
на території українського Барбарикуму за
приблизними підрахунками відомо близько
1200 місцезнаходжень римських монет (скарби
й окремі знахідки), або близько 30 тис. екзем-
плярів. основна маса монет — це денарії із пов-
ноцінного срібла, що випускалися в І—ІІ ст. до
кінця правління септимія севера (211 р.). ра-
зом із денаріями іноді знаходять срібні драхми
й тетрадрахми того самого часу (о. Фасос,
м. аміс). Практично всі денарії, зафіксовані в
контексті археологічних пам’яток, пов’язані з
матеріалами культур пізньоримського часу, пе-
реважно черняхівською1 . Деякі скарби ранньо-
Я Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 47
кнівою (иордан 92; ременников 1954, с. 46—
70). Вімінакій було настільки розорено, що до
256 р. у ньому припинили карбування власної
монети (Моммзен 1949, с. 208). Із цими подіями
можна пов’язати 16 знахідок провінційних мо-
нет і медальйон міст Маркіанополь, Вімінакій,
адрі-анополь, Філіппополь, анхіал, аполлонія,
Дір-рахій2 . слід звернути увагу на те, що вони
карбовані не пізніше 253 р., більшість — за гор-
діана iii, Філіпа араба, Деція й требоніана галла
(238—253 р.), деякі — перед війною.
на другому етапі війн (256—270 рр.) варва-
ри спрямували свої зусилля на провінції Малої
азії. Цьому передувало захоплення танаїса й
Боспорського царства в криму з їх морськими
портами. Із цією кампанією пов’язують знахідки
боспорських монет на черняхівських поселеннях
східного регіону (Бейдин, григорьянц 2003). за
допомогою захопленого флоту почалися походи
до берегів Малої азії. розграбування провінції
Віфінія згадується в джерелах під 258 р., а також
264 р. разом із галатією і каппадокією (ремен-
ников 1954, с. 97, 108). Мабуть, тоді ж в ареал
черняхівської культури потрапили монети із цих
провінцій: м. тія (tium) часів гордіана iii і драх-
ма м. кесарія. Монета м. ефес, карбована за гал-
лієна, а можливо, і згадані вище монети м. анхі-
ал могли потрапити до готських воїнів у 263 р.,
коли вони зруйнували трою, Мілет, халкедон, а
в ефесі спалили «найславетніший храм Діани».
на зворотному шляху готи грабували узбережжя
Фракії, де біля м. анхіал затрималися на «багато
днів, захоплені лазнями на гарячих водах», які є
«найбільш діючими для здоров’я стражденних»
(иордан 107, 109).
три знахідки монет александрії Єгипетської
належать до правлінь галлієна (253—268 рр.)
і клавдія ii готського (268—270 рр.), і їх мож-
на пов’язати з останнім походом скіфських війн.
у 269—270 рр. одночасно із діями на суходолі
тривала морська війна. загони «скіфських» кораб-
лів здійснювали рейди егейським морем, напада-
ли на острови родос, крит, кіпр, південний берег
Малої азії. тут могли бути захоплені й монети
александрійського карбування. До цих само подій
слід віднести бронзові монети міст кремна й ан-
тіохія провінції Пісідія у Малій азії (44 монети
244—268 рр. знайдено в одному скарбі в києві)
(гейко, Шалобудов 2003; Брайчевский 1956).
Після готських війн протягом певного часу
в східну Європу римська монета практично не
надходила, але з часів Діоклетіана (284—305 рр.)
її приплив знову зростає, досягає максимуму
при константині i, триває під час правлінь його
римських денаріїв було вкладено в посудини
другої половини iii—iV ст. або містили речі того
самого часу (фібули, пряжки, намиста). Ці моне-
ти явно потрапляли в Барбарикум зі значним за-
пізненням (детальніше див.: Магомедов, кароєва
1988, с. 84—85; Магомедов 2001, с. 110—111).
2—3 % монетних знахідок належить до часів
правління імператорів iii—iV ст. за винятком
рідкісних знахідок золотих і срібних монет, це,
зазвичай, біллонові антонініани й денарії або
бронзові монети.
римські монети надходили до варварів, зок-
рема й на територію черняхівської культури,
різними шляхами. Великі виплати вождям від
римської адміністрації (субсидії, викуп за по-
лонених, оплата найманих військових загонів
тощо) здійснювалися денаріями старих випусків
із повноцінного срібла, які навряд чи могли над-
ходити з іншого джерела (крім держави), адже
на римській території вони вже вийшли з обігу.
Іншими шляхами до черняхівського населення
потрапляли сучасні йому монети. Воїни-най-
манці під час служби в римських провінціях
одержували певні суми на руки. гроші різних
номіналів надходили до варварів під час війн у
вигляді військової здобичі. Торгівля навряд чи
була джерелом великих монетних надходжень,
тому що це була, як правило, обмінна торгівля
(прямій обмін товару на товар).
Масове поширення денарія на території
черняхівської культури не дає змоги повністю
заперечувати його грошову функцію. Більш
важливими були його функції нагромадження та
джерела ювелірного срібла. Деякі монети слугу-
вали прикрасами або амулетами; вони мали от-
вір, рідше напаяне вушко. зі знайдених у межах
україни 23 датованих екземплярів 9 належить
до пізньоримського часу, тобто синхронні чер-
няхівській культурі. Для багатьох воїнів подібні
амулети були пов’язані з пам’ятними подіями:
участю у військових походах або службою на
римській території.
Монети пізньоримського часу (2—3 % зна-хі-
док) становлять більш цінне історичне джерело,
ніж денарії І—ІІ ст. особливо цікаві результати
дає аналіз хронологічного й географічного роз-
поділу монет, карбованих у провінційних містах
і на різних монетних дворах Імперії.
Близько 90 монетних знахідок (разом зі
скарбами) з черняхівської території у межах
україни і Молдови припадає на період скіфсь-
ких (готських) війн середини ІІІ ст. (238—270
рр.). Походи варварів на першому етапі готських
війн (238—253 рр.) були спрямовані на нижнь-
одунайські й балканські провінції риму. Давні
автори описують тривалу облогу Маркіанополя
в 248 р. королем остроготою, взяття Філіппо-
поля й спустошення Фракії у 250 р. королем
2 М.Ю. Брайчевський також зіставляв монетні знахідки
з подіями готських війн, але пов’язував їх із діяльніс-
тю слов’ян (Брайчевський 1959, с. 54).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 448
наступників і зменшується в гунський час (після
375 р.). Частина цих монет має позначення міс-
ця карбування. на території черняхівської куль-
тури нам відомо близько 140 місцезнаходжень
монет із назвою монетного двору. Ці знахідки
розподілено нерівномірно, місця їх концент-
рації почасти можна пояснити прикордонною
торгів-лею варварів із римом (для району ниж-
нього Дунаю (рисунок). Проте таке пояснен-
ня важко застосувати до регіонів північніше й
східніше карпат, розташованих далеко від ли-
месу (римського кордону), і де імпортних речей
римського походження мало. у той самий час
монети, що нас цікавлять, рідко трапляються в
приморських зонах черняхівської культури (до
нижнього Дніпра на сході), хоча торгівля набула
тут значного розвитку (імпорт становить понад
50 % знахідок кераміки на поселеннях). Важли-
во також зазначити, що близько 85 % знахідок
цих монет з території україни є бронзовими но-
міналами, які не мали реальної цінності серед
варварів (у румунії й Молдові цей відсоток ни-
жчий). Ми вважаємо, що поширення монет iV
ст. у східній Європі здебільшого пов’язане не з
торгівлею, а зі службою місцевих воїнів на те-
риторії Імперії.
Ще під час готських війн, особливо після
них, римляни залучали на службу варварів.
Після війни 332 р. константин i уклав із вож-
дями готів постійний договір (foedus), за яким
вони як федерати мали поставляти в римську
армію своїх воїнів за щорічну винагороду. Ці
виплати складалися, можливо, частково з про-
довольства (готи нижнього Дунаю отримували
до війни 367—369 рр. щорічні субсидії зерном
(Велков 1955, с. 253)), частково зі срібла — пов-
ноцінних денаріїв старих випусків, що насам-
перед потрапляли до рук племінної аристократії.
утім і рядові воїни під час повернення на бать-
ківщину мали певну кількість грошей, що були
в обігу в місцях їхньої служби.
Більшість таких монет знайдено на захід від
Дністра. Можливо, це пов’язано з тим, що ця ріка
розділяла володіння двох готських об’єднань —
везіготів й остроготів. Природно припустити, що
основний контингент воїнів-федератів набирався
в близьких до лимесу землях везіготів. їхній тіс-
ний зв’язок із римом яскраво виявився пізніше,
коли вони зберегли союз із Імперією, а східні готи
стали союзниками гунів.
у більшості регіонів черняхівської культури
серед знахідок повністю переважають монетні
двори східних провінцій (73 %). насамперед
це монети константинополя й найближчих до
нього міст на берегах Пропонтиди (кізік, ні-
комедія, гераклея Фракійська) — 62 місцезна-
ходження. Є також монети Фессалоніків у Ма-
кедонії (16) і обох монетних дворів Близького
сходу: антіохії та александрії (14 й 4 місцез-
находжень). окрему групу монет карбовано в
містах сісція й сірмій в Іллірику на середньому
Дунаї (28 місцезнаходжень — 21 %). І лише 8
знахідок (6 %) походить із більш західних про-
вінцій: міст трир (augusta trevorum), арелат,
лугдунум, лондон, аквілея. отже, основним
місцем служби готських федератів були гар-
нізони константинополя і його округи, їхня
присутність на Близькому сході пов’язана з
участю у війнах із Персією. обидва факти ві-
домі з писемних джерел, зокрема є свідчення
про залучення готських загонів до персидсь-
ких кампаній при гордіані iii (після 242 р.),
авреліані (275 р.), Максиміані (298 р.), Юліані
(362—363 рр.) (Магомедов 2001, с. 140; лавров
2003, с. 337). готські загони могли бути роз-
квартировані також у Македонії та Іллірику.
Монети східних провінцій та Іллірика трап-
ляються також й у південному регіоні вель-
барської культури. Можливо, воїни зі спорід-
неного племені (гепіди) служили в готських
загонах федератів (про племінну належність
населення вельбарської культури див.: Магоме-
дов 2001а).
зовсім іншою є картина в регіоні верхнього
Дністра на північно-західній околиці черняхів-
ського ареалу. тут переважають монети із за-
хідних провінцій — галлії та Північної Італії:
міст трир (3 місцезнаходження), лугдунум,
арелат, аквілея. лише одна монета карбована в
знахідки римських монет із позначенням монетних
дворів (1—3) на території черняхівської культури і
сусідніх територіях. Період від Діоклетіана (284—305)
до граціана (367—383): 1 — монети східних провінцій;
2 — монети західних провінцій; 3 — монети Іллірика
(сісція, сірмій); 4 — міста; 5 — межі черняхівської
культури й інших культурних груп у середині iV ст.;
6 — кордон римської імперії; i — пам’ятки типу Чере-
пин; культури: ii — карпатських курганів, iii — пше-
ворська, iV — вельбарська, V — київська
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 49
Межі нумізматичних провінцій, як правило,
збігаються із кордонами археологічних культур
і, ймовірно, із межами політичних й економіч-
них структур відповідного часу. Це ставить під
сумнів тісний зв’язок регіону верхнього Дніст-
ра із черняхівською культурою. старожитності
регіону (пам’ятки типу Черепин) виділяються на
тлі цієї культури за низкою інших важливих оз-
нак (поховальним обрядом, домобудівництвом,
ліпною керамікою) (Баран 1981), а подібність
простежується переважно через масові, загаль-
ні для Центральної і Південно-східної Європи
типи гончарного посуду й інших ремісничих ви-
робів. Існує думка, що серед такого посуду пе-
реважають типи, більш притаманні пшеворській
культурі, ніж черняхівській (левада, Дудек 1999;
Магомедов 2001, с. 61). Можливо, верхньодніс-
тровські старожитності типу Черепин варто
розглядати як самостійну «пізньозубрицьку»
культурну групу, близьку до східного варіанта
пшеворської культури.
нумізматичні матеріали дають змогу також
уточнити відомості про пізній період історії оль-
вії. статистика римських монет має тут деякі
особливості, що важко піддаються поясненню.
серед знайдених в ольвії іноземних (римсь-
ких і провінційних) монет І—ІІ ст., на відміну
від інших античних міст, більшість становлять
денарії — 53,5 % із 86 знахідок (80 % з-поміж
власне римських монет). однак в Істрії (західне
Причорномор’я) вони становлять лише 17,3 %
(карышковский 1988, с. 118). Монетних знахідок
наступних століть в ольвії значно менше.
Близько 235 р. в ольвії припиняється карбу-
вання власних монет (у результаті руйнування
міста готами). Проте тут трапляються нечисленні
монети імператорів періоду готських війн, аж до
клавдія готського (268—270 рр. — 1 екз.). Мо-
нети авреліана й Проба (270—282 рр.) відсутні,
що дослідники пов’язують із глибоким занепадом
або повним запустінням міста (карышковский
1965, с. 75; крыжицкий, русяева, крапивина и
др. 1999, с. 325; зубар 2001). наступним майже
сторічним періодом — від Діоклетіана до Валента
(284—378 рр.) — тут датується лише 14 монет
(карышковский 1988, с. 129—130).
Іншу картину ми спостерігаємо в Істрії. у 248
р. готи зруйнували місто, після чого на весь час
війни надходження монет майже цілком припи-
няється і поновлюється із її закінченням у 270 р.
кізіку поблизу константинополя. Практично
такий самий розподіл монетних дворів спос-
терігається й на сусідніх іншокультурних тери-
торіях. у східному регіоні пшеворської культу-
ри (верхів’я сану й Дністра (див.: Пелещишин
1999)) переважають монети із західних провін-
цій (6 місцезнаходжень, у т. ч. 4 — із триру),
2 знахідки — зі східних провінцій, 2 — з Ілліри-
ку. Це відповідає складу знахідок на пшеворській
території у Малій Польщі, де близько полови-
ни з 52 місцезнаходжень припадає на західні
провінції (kunisz 1985), а також у закарпатті на
верхній тисі. В ареалі культури карпатських кур-
ганів (Івано-Франківська обл. і Північно-східна
румунія) також переважають монети із західних
провінцій (14 місцезнахо-джень, у тому числі 8 —
у триру), 5 знахідок — зі східних провінцій,
2 — з Іллірику.
таким чином, територію Барбарикуму Пів-
денно-східної Європи була розділена напри-
кінці iii—iV ст. на дві нумізматичні провінції:
«черняхівську» й «пшеворську». Перша, крім
черняхівського ареалу, охоплює південну час-
тину території вельбарської культури, друга
поєднується з основним ареалом пшеворських
пам’яток у Польщі, а також включає територію
культури карпатських курганів і регі-ону вер-
хнього Дністра. з територіями цих культур
межують області сучасної румунії — тран-
сільванія й олтенія, що до 271 р. входили до
провінції Дакія, але фактично залишалися під
контролем римської адміністрації до гунсько-
го часу. Монетний обіг тут мало відрізнявся
від сусідніх провінцій. серед численних знахі-
док переважає карбування Іллірику й східних
провінцій. західні монетні двори становлять
близько 15 %, більшість монет карбовано в
римі, що не простежується в розглянутих вар-
варських областях.
Що спричинило появу такої чіткої межі між
«черняхівською» та «пшеворською» нумізматич-
ними провінціями? на думку більшості до-слід-
ників, домінуючими політичними силами в пше-
ворській культурі були вандали, у черняхівській —
готи, у регіоні верхнього Дністра переважа-
ло ранньослов’янське населення — венеди.
В основі культури пам’яток верхнього Дніст-
ра є помітний пшеворський компонент (через
зубрицьку культуру, що їм передувала) (козак
2000, с. 143—145). Мабуть, традиційні зв’язки
венедів із «пшеворцями»-вандалами зберігали-
ся й у iV ст., коли вандали згідно з договором
із константином i служили в допоміжних вій-
ськах Імперії 3 . очевидно, цей договір поши-
рювався й на плем’я венедів. Монети вказують
на головні місця їх служби: галлія, аквілея, Іл-
лірія. там само служили й носії культури кар-
патських курганів.
3 Вандали славилися своєю кіннотою, тому, певно, не-
випадковими є численні знахідки шпор на пам’ятках
верхнього Дністра — 7 екз. (Магомедов, левада
1996, № 11, 59, 88). Ще до згаданої угоди авреліан
(270—275 рр.) взяв на службу й направив до Північної
Італії 2-тисячну вандальську кінноту (лавров 2003,
с. 341).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 450
Антонов А.Л. Фибулы поселения Портмашево // аВу 2000—2001 рр. — к., 2002. — с. 8—9.
Баран В.Д. Черняхiвська культура (за матерiалами Верхнього Днiстра та захiдного Бугу). — к., 1981.
Бейдин Г.В., Григорьянц М.Н. находки боспорских монет на памятниках черняховской культуры харьковской
области // аллу. — 2/2002, 1/2003. — с. 190—193.
Бейдин Г.В., Григорьянц М.Н., Любичев М.В. находки монет римского времени на территории харьковской области //
Древности римского времени на слобожанщине. — харьков, 2006. — с. 110—143.
Брайчевский М.Ю. к вопросу о происхождении оболонского клада // ксииМк. — 1956. — Вып. 66. — с. 59—64.
Брайчевський М.Ю. римська монета на території україни. — к., 1959.
Велков В. сведенията на темистий за тракия // Българска академия на науките. известия на археологическия
институт. — 1955. — кн. 19. — с. 246—260.
Гейко А.В., Шалобудов В.М. знахідка римського сестерція у нижньому Поворсклі // аллу. — 2/2002 і 1/2003. —
с. 193.
Готун І.А., Лисенко С.Д., Петраускас О.В., Шишкін Р.Г. археологічна карта київщини. Фастівський район. —
к., 2002.
Гудкова А.В., Столярик Е.С. комплекс позднеантичных памятников у с. холмское одесской области // Памятники
древней истории северо-западного Причерноморья. — к., 1985. — C. 78—85.
Зубарь В.М. о заключительном этапе истории ольвии (третья четверть iii — первая половина iV в. // ВДи. — 2001. —
№ 1. — с. 132—138.
Иордан. о происхождении и деяниях гетов / Вступительная статья, перевод, комментарий е.Ч. скржинской.
изд. 2-е. — сПб., 1997.
Карышковский П.О. находки монет римской империи в ольвии // нумизматика и сфрагистика. — 1965. —
Вып. 2. — с. 50—75.
Карышковский П.О. Монеты ольвии. очерк денежного обращения северо-западного Причерноморья в античную
эпоху. — к., 1988.
Козак Д.Н. етнічні процеси в україні наприкінці І тис. до н. е. — І тис. н. е. // етнічна історія давньої україни. —
к., 2000. — C. 118—194.
Кропоткин В.В. клады римских монет на территории ссср // саи. — 1961. — Вып. г4-4.
Кропоткин В.В. новые находки римских монет на территории ссср (Дополнение к саи, вып. г4-4) // нумизматика
и эпиграфика. — 1966. — т. 6. — с. 74—102.
Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. ольвия. античное
государство в северном Причерноморье. — к., 1999.
зазначені монети клавдія готського (7 екз.), ав-
реліана й Проба (37 екз.) для періоду від Діоклетіа-
на до Валента враховано 150 монет (карышковский
1988, с. 129—130). отже, хронологічний розподіл
знахідок точно відбиває історію міста.
особливості ольвійської колекції ілюструють
складнішу історію. В античний період міста, до
235 р., монетний обіг має структуру, подібну до
інших античних міст Причорномор’я. Проте піс-
ля готського завоювання, тобто в постантичний
період, ольвію було включено до політичної та
економічної системи варварів (Магомедов, у
друку). розподіл монетних знахідок із середини
ІІІ ст. відповідає тій ситуації, що склалася в чер-
няхівській культурі. сучасні подіям випуски мо-
нет пізньоримського часу надходили у невеликій
кількості. При цьому знахідки періоду авреліа-
на—Проба в черняхівському ареалі (як і в ольвії)
є рідкістю. одночасно на територію цієї культу-
ри масово надходять старі денарії І—ІІ ст. 4 . Ча-
4 Можливо, до черняхівського періоду доречно віднести
ольвійський скарб, що містив «декілька глечиків, на-
повнених срібними монетами імператорського часу»
(кропоткин 1961, с. 68, № 707). До вищенаведеної
статистики ця знахідка, звичайно, не потрапила.
стина з них потрапляє до культурного шару оль-
вії, що, на нашу думку, створює хибну картину
грошового обігу міста ранньоримського часу.
Висновки. нумізматичні матеріали в схід-
ноєвропейському Барбарикумі вивчено недо-
статньо, але навіть обробка опублікованих ка-
талогів дає змогу уточнити деякі питання історії
черняхівської культури.
1. Монети провінційних випусків підтвер-
джують й уточнюють відомості писемних дже-
рел про напрямки військових походів варварів
під час готських (скіфських) війн 238—270 рр.
2. картографування монет iV ст. різних мо-
нетних дворів дало змогу визначити межу між
двома нумізматичними провінціями — «чер-
няхівською» і «пшеворською». Це дає додаткові
відомості для локалізації місць служби воїнів-
федератів із готського й вандальського союзів
племен, а також порушує питання про культурну
належність групи пам’яток верхнього Дністра
(типу Черепин).
3. ольвійську колекцію римських монет варто
розділити на античний і черняхівський (або пос-
тантичний) періоди, причому останній міс-тить
денарії старих випусків І—ІІ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 51
Лавров В.В. готские войны iii в. н. э.: римское культурное влияние на восточногерманские племена северного
Причерноморья // Проблемы античной истории: сб. науч. статей к 70-летию со дня рождения проф. Э.Д. Фро-
лова. — сПб., 2003. — с. 332—352.
Левада М., Дудек А. Пшеворское влияние на керамический коплекс черняховской культуры (по материалам
Южной Польши, верхнего Днестра и западного Буга) // kultura przeworska. — Lublin, 1997. — t. 4. —
C. 147—158.
Магомедов Б. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001.
Магомедов Б.В. гепіди. Історичні відомості та археологічні реалії // археологія. — 2001а. — № 2. — с. 70—76.
Магомедов Б.В. Взаимоотношения ольвии и варваров в позднеантичный период. очередные задачи исследований
(в печати).
Магомедов Б.В., Кароєва Л.Р. скарб денаріїв біля с. глинськ // археологія. — 1988. — № 62. — с. 82—86.
Магомедов Б.В., Левада М.Е. оружие черняховской культуры // МаиЭт. — 1996. — Вып. 5. — с. 304—323.
Магомедов Б.В., Левада М.Є. Черняхівський могильник Петриківці-1 // аДу 1993 року. — к., 1997. — с. 80—81.
Моммзен Т. история рима. Провинции от Цезаря до Диоклетиана. — М., 1949. — т. 5.
Нудельман А.А. топография кладов и находок единичных монет // археологичеcкая карта Молдавcкой CCр. — ки-
шинев, 1976. — Вып. 8.
Ременников А.М. Борьба племен северного Причерноморья с римом в iii в. — М., 1954.
Пелещишин М.А. Поселення ІІІ—ІV ст. у розточчі // етнокультурні процеси в Південно-східній Європі в i тисячо-
літті н. е. — к., 1999. — с. 204—216.
Пивоваров С. Матеріали нумізматики про зв’язки племен черняхівської культури з римською імперією (історіо-
графічний аспект) // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: зб. наук. праць. —
Чернівці, 1998. — т. 1. — с. 16—30.
Пивоваров С. римські монети в старожитностях черняхівської культури // Питання стародавньої та середньовічної
історії, археології й етнології: зб. наук. праць. — Чернівці, 1999. — т. 2. — с. 15—35.
Столярик Е.С. новые находки монет первой половины i тыс. н. э. в западных районах одесской области // гудкова
а.В., Фокеев М.М. земледельцы и кочевники в низовьях Дуная i—iV вв. н. э. — к., 1984. — с. 105—107.
Butnariu V. Monedele romane postaureliene оn teritoriile carpato-dunгreano-pontice (anii 275—491). i. Perioada 275—
324 // arheolologia Moldovei. — 1987. — 11. — P. 113—140; ii. Perioada 324—383 // arheolologia Moldovei. —
1988. — 12. — P. 131—196; iii. Perioada 383—491 // arheolologia Moldovei. — 1991. — 14. — P. 67—107.
Kolendo J. Studia z dziejów numizmatyki. Zbiory w krzemieńcu (aneks: Moneta galliena bita w efezie znaleziona w
Szymkowcach na Wołyniu) // Świat antyczny i barbarzyńcy. teksty, zabytki, refleksja nad przeszłością. — Warszawa,
1998. — t. 2. — S. 143—158.
Kunisz A. Znaleziska monet rzymskich z Malopolski. — Wroclaw e.a., 1985.
Одержано 11.06.2005
Б.В. Магомедов
Монеты как истоЧник изуЧения
истории ПлеМен ЧерняхоВскоЙ кулЬтуры
на территории черняховской культуры массовыми монетными находками являются денарии i—ii вв., которые
поступали в Восточную европу с запозданием. Монеты iii—iV вв., современные этой культуре, дают больше
исторической информации. нумизматика дополняет сведения о событиях готских войн середины ІІІ в., местах
службы воинов-федератов в iV в., культурной принадлежности группы памятников верхнего Днестра (тип Чере-
пин), постантичном (черняховском) периоде г. ольвия.
B.V. Magomedov
COinS aS a SOurSe OF StuDY
OF tHe CHernYakHiV’S tribeS HiStOrY
the bulk finds of coins on the territory of Chernyakhivska culture are represented by the denarii of 1st—2nd cc., that came
to barbaricum much later. the coins of the 3rd—4th cc. contemporary to this culture give more historical information. the
numismatic materials provide additional data on the history of the Chernyakhivska culture: events of the goths Wars in
the middle of the 3rd century; the places of service of the federate soldiers in the 4th century; cultural attribution of a group
of monuments of the upper Dnister river (Cherepyn type); post-ancient (Chernyakhiv) period in the history of Olbia.
|