Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.)
Статтю присвячено публікації виробів давньоруського ювелірного й декоративно-ужиткового мистецтва, знайдених у «місті Ярослава» в Києві.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199340 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) / Є.І. Архипова // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 76-87. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199340 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993402024-10-04T18:36:56Z Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) Архипова, Є.І. Київські старожитності Статтю присвячено публікації виробів давньоруського ювелірного й декоративно-ужиткового мистецтва, знайдених у «місті Ярослава» в Києві. Статья продолжает публикацию материалов, исследованных в 2001—2002 гг. в западной части «города Ярослава» (см. № 1 за 2006 г.). В ней анализируются изделия ювелирного и декоративно-прикладного искусства ХІ—ХVII І вв., представленные украшениями из серебра, медных и свинцово-оловянных сплавов и стекла. Значительная часть находок (недорогие перстни, бубенчики, пуговицы, бусина «дреговичского» типа, бляшки, накладки и пряжки ремней, булавки, писала, фрагмент привески-амулета в форме топорика и др.) древнерусского времени изготовлена местными мастерами. Уникальны находки фрагментов византийских стеклянных браслетов с росписью эмалью Х — начала ХІІ в. и экзагия сирийского (?) происхождения. The article continues publication of materials studied in the western part of the «Yaroslav city» in 2001—2002 (see issue No 1, 2006). The article analyses works of jewelry and arts and crafts of the 11th — 18th cc. represented by silver, copper and leaden-tin alloys and glass objects. The majority of finds (cheap seal rings, small bells, buttons, a bead of the «Drehovytskyj» type, plaques, plates and belt buckles, pins, stylos, fragment of an axe-shaped appendant-amulet, etc.) of the Ancient Rus period were manufactured by the local craftsmen. There were several unique objects discovered: fragments of Byzantine glass bracelets with enamel painted decoration, which date back from the 10th — early 12th c. and an exagium of Syrian (?) origin. 2006 Article Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) / Є.І. Архипова // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 76-87. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199340 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Київські старожитності Київські старожитності |
| spellingShingle |
Київські старожитності Київські старожитності Архипова, Є.І. Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) Археологія |
| description |
Статтю присвячено публікації виробів давньоруського ювелірного й декоративно-ужиткового мистецтва, знайдених у «місті Ярослава» в Києві. |
| format |
Article |
| author |
Архипова, Є.І. |
| author_facet |
Архипова, Є.І. |
| author_sort |
Архипова, Є.І. |
| title |
Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) |
| title_short |
Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) |
| title_full |
Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) |
| title_fullStr |
Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) |
| title_sort |
вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього києва (за матеріалами розкопок старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Київські старожитності |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199340 |
| citation_txt |
Вироби ювелірного та декоративно-ужиткового мистецтва стародавнього Києва (за матеріалами розкопок Старокиївської експедиції 2001—2002 рр.) / Є.І. Архипова // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 76-87. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT arhipovaêí virobiûvelírnogotadekorativnoužitkovogomistectvastarodavnʹogokiêvazamateríalamirozkopokstarokiívsʹkoíekspedicíí20012002rr |
| first_indexed |
2024-10-05T04:02:13Z |
| last_indexed |
2024-10-05T04:02:13Z |
| _version_ |
1812045164597739520 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 476
3 Привіску втрачено.
Êè¿âñüê³ ñòàðîæèòíîñò³
у 2001—2002 рр. старокиївська експедиція Інс-
титуту археології нан україни проводила роз-
копки в західній частині «міста ярослава» по вул.
Велика Житомирська, 20 (Мовчан, климов-сь-
кий 2001—20021 ; Мовчан, климовський 2002,
с. 192—195). Було досліджено об’єкти міської
забудови, знайдено багато виробів ужиткового
мистецтва хІ—хІІІ і XVii—XViii ст. місцевих
та іноземних майстрів, відкрито матеріали три-
пільської культури. Предметам християнського
культу і деталям церковного начиння з розта-
шованої неподалік цієї ділянки давньоруської
спаської церкви присвячено статтю в журналі
«археологія», № 1 за 2006 р. знахідки печаток і
монет хІ—хІІІ ст. опубліковано с.І. климовсь-
ким (климовский 2002, с. 138—140). Далі роз-
глянемо ювелірні вироби і деякі предмети деко-
ративно-ужиткового мистецтва з металу і скла.
Прикраси. репрезентовано недорогими ви-
робами з низькопробного срібла, сплавів міді та
свинцю 2 . у культурному шарі давньоруської ву-
лиці знайдено мініатюрний (1,9 × 2 × 0,3—0,5
см) литий свинцевий колт (звіт, с. 15, рис. 2, 29)
із рельєфними зображеннями птаха біля рослин-
ного пагону з одного боку і пишної пальмети
— з іншого (рис. 1, 1). композиції облямовує
гладенька рельєфна окрайка. Петлі подвійні, так
само як і в спаяних із двох половинок тиснених
золотих і срібних колтів. тут також виявлено
свинцеву накладку розміром 3,5 × 2,25 × 0,3 см
(штифти втрачено) видовженої серцеподібної
форми з відігнутим бортиком (звіт, с. 15, рис. 2,
44), прикрашену рельєфним зображенням паль-
мет, розташованих одна над одною (рис. 2, 11).
© Є.І. архиПоВа, 2006
ª.². àðõèïîâà
âèðîáè Þâåë²ðíîãî
òà äåêîðàòèâíî-óæèòêîâîãî
ìèñòåöòâà ñòàðîäàâíüîãî êèªâà
(çà ìàòåð³àëàìè ðîçêîïîê ñòàðîêè¿âñüêî¿
åêñïåäèö³¿ 2001—2002 ðð.)
Статтю присвячено публікації виробів давньоруського ювелірного й декоративно-ужиткового мистецтва, знайде-
них у «місті Ярослава» в Києві.
Подібні вироби, що імітують коштовні
князівські прикраси, в середині хІІ ст. — про-
тягом першої половини хІІІ ст. виготовляли для
городян зі сплавів міді, олова і свинцю (седо-
ва 1981, с. 18, рис. 1, 5; 1997, с. 78, табл. 60).
робота з легкоплавкими свинцево-олов’яними
сумішами не вимагала особливих навичок і при-
ладів. Починаючи з раннього середньовіччя з
них робили серійні вироби в кам’яних формах і
за восковою моделлю (Щеглова, егорьков 2000,
с. 110—112), але через недовговічність таких ви-
робів їх знахідки дуже рідкісні.
у заповненні зернової ями (№ 36) хІІ ст.
знайдено дротяну сережку з низькопробного
срібла (зі значним вмістом міді) у вигляді кіль-
ця діаметром 1,65 см (перетин дроту — 0,12 см)
із загостреними зімкненими кінцями (рис. 1,
2). такі прикраси поширені на давньоруських
пам’ятках із х до хІІІ ст. (седова 1981, с. 13, рис.
3, 11). у заповненні ями було також виявлено
срібну із золоченням литу пласку привіску-
медальйон (інв. № 332) із широким бордюром
рослинного орнаменту по краю і пальметою по-
середині (рис. 1, 3). По краях медальйон офор-
млено насічками, що імітують перлини (звіт,
с. 108—109, рис. 23, 1009) 3 .
срібну ковану пластинчасту каблучку з не-
замкненими загостреними кінцями (рис. 1, 4),
діаметром 1,6, завширшки 0,65, завтовшки 0,08 см
знайдено в ямі (№ 21) хІ ст. (звіт, с. 29—32,
рис. 22, 108). Подібну каблучку завширшки 0,8
см, але з мідного сплаву виявлено в житлі (№
46) кінця хІІ — першої половини хІІІ ст. (звіт,
с. 92—96, інв. № 1032). каблучки такої форми
існували протягом багатьох століть, аж до на-
ших днів (седова 1981, с. 129). там само було
знайдено пластинчасту обручку з мідного спла- 1 Далі — звіт.
2 зберігаються в археологічному музеї Інстититу ар-
хеології нан україни.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 77
ву (інв. № 1049) діаметром 2,15, завширшки 0,4,
завтовшки 0,05 см, прикрашену двома заглибле-
ними борозенками (рис. 1, 5). Подібні обручки
місцевого виробництва, знайдені у Волковиську
(зверуго 1975, с. 47), датують хІІІ ст. за місцем
знахідки обидві прикраси можуть бути дато-
вані кінцем хІІ — першою половиною хІІІ ст.
з цього житла походить і фрагмент каблучки зі
свинцево-олов’яного сплаву з овальним щитком
завширшки 0,85 см (інв. № 1048). у новгороді
подібні каблучки зафіксовано в шарах кінця
хІІ — середини XV ст. (седова 1981, с. 135).
Ю.М. лєсман вважає, що подібні каблучки без
декору з’явилися в другій чверті хІІІ ст. (лесман
1996, с. 116).
Бронзовий перстень діаметром 2,15 см із де-
формованим овальним щитком (1,95 × 1,2 × 0,5 см),
що має вертикальний бортик, прикрашений
виступом із насічками, виявлено на ділянці
№ 2 на глибині 1,8 м. Його каст глухий, вставку
втрачено (рис. 1, 6). знайдений із матеріалами
Рис. 1. Прикраси: 1 — свинець; 2—4 — срібло; 5, 6
— сплави міді
Рис. 2. Шпильки і писала: 1, 4 — бронза; 2, 3 — залізо
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 478
XVii—XViii ст. перстень може бути датовано
тим самим часом (звіт, с. 84, 996).
рідкісними знахідками репрезентовано при-
краси зі скла. у заповненні будівлі (№ 23) дру-
гої половини хІІ ст. виявлено два фрагменти
плоско-опуклого в перетині синього прозорого
(з пухирцями і сіруватим нальотом іризації)
скляного браслета завширшки близько 1 см,
завтовшки 0,5 см, прикрашеного короткими за-
глибленими штрихами (рис. 3, 1), заповненими
емаллю жовтуватого кольору (звіт, с. 35—40,
інв. № 371). Фрагмент подібного браслета (рис.
3, 3) смарагдово-зеленого кольору (без іризації)
із розписом емаллю лимонного кольору знай-
дено в заповненні будівлі (№ 112) кінця хІІ —
першої половини хІІІ ст. (звіт, с. 137—139, інв.
№ 2610). скляний широкий (1,4 см) плоско-
опуклий темно-синій (із сіруватим нальотом іри-
зації) браслет із розписом емаллю білого (із зе-
ленуватим відтінком) кольору виявлено в будівлі
(№ 39) хІІІ—хІV ст., у заповненні якої також
були матеріали хІ ст. (звіт, с. 120—121, рис. 43,
1001). на браслеті збереглося зображення кач-
ки, фрагмент стилізованого рослинного пагону
й орнаментальної фігури у вигляді ромба (рис. 3,
2). Подібний візантійський браслет із новгорода
датують кінцем хІІ ст. (Древний новгород 1085,
с. 131, інв. № 248). за морфологічними ознака-
ми (колір, форма і розпис емаллю) Ю.л. Ща-
пова відносить такі браслети до виробів візан-
тійського походження х — початку хІІ ст. (Ща-
пова 2004, с. 107).
Рис. 3. Вироби зі скла: 1—3 — браслети з розписом емаллю; 4—5 — поліхромні намистини; 6—7 — намистини із
золоченням; 8 — фрагмент стінки розписної посудини; 9 — мідна посріблена намистина
Рис. 4. 1, 3, 5 — бронзові бубонці; 4, 6—12 — мідні та
бронзові ґудзики
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 79
Поліхромну (чорну зі спірально навитою
зеленою смугою) циліндричну намистину з не-
прозорого скла діаметром 0,7, заввишки 1 см,
із широким каналом (рис. 3, 4) знайдено в гос-
подарчій будівлі (№ 58) хІ — початку хІІ ст.
(звіт, с. 100—101, інв. № 1070). Діжкоподібну
(деформовану) чорну намистину з трьома хви-
лястими смугами малинового кольору діаметром
1,25, заввишки 1,3 см, виготовлену способом на-
вивки (рис. 3, 5) з непрозорого скла, виявлено
в шарі хІІ—хІІІ ст. (звіт, с. 150, рис. 50, 2648).
Половинку золоченої біконічної намистини (рис.
3, 6) із прозорого скла заввишки 1,05 см (діамет-
ри 1,05 і 0,9 см) знайдено в зруйнованій будівлі
(№ 19) хІ—хІІ ст. (звіт, с. 28—29, інв. № 329).
таку саму циліндричну намистину діаметром
0,92, заввишки 1,1 см (рис. 3, 7) зафіксовано в
будівлі (№ 37) кінця хІ ст. (звіт, с. 86—87, інв.
№ 1006). з цієї ж будівлі (звіт, рис. 42, 1005) по-
ходить фрагмент (2,32 × 1,7 × 0,3—0,2 см) стінки
посудини з темно-синього скла, прикрашений по
обидва боки рослинним і геометричним орна-
ментом (рис. 3, 8). Його, імовірно, було нанесено
емаллю або золотом, але нині його контури виді-
ляються лише світлішим кольором скла. очевид-
но, всі ці вироби — візантійського походження
кінця хІ — початку хІІ ст. (Щапова 1997, с. 81;
2004, с. 151).
з тієї самої будівлі походить мідна посрібле-
на пустотіла намистина так званого «дрегови-
цького» типу (звіт, рис. 43, 1017). намистина
кільцева діаметром 3, заввишки 1,1 см, її гла-
денькі боки трохи здавлені, канал має вигляд
трубки із завальцьованою окрайкою. намисти-
ну прикрашено дрібною срібною зерню, напа-
яною до маленьких мідних кілець (рис. 3, 9).
такі намистини (одна чи дві) зазвичай входили
до складу коштовних шийних намист, що були
знайдені в понад 120 похованнях у курганах
хІ ст. лісової зони правобережжя Дніпра (седов
1982, с. 117, табл. ххІх, 12). за місцем зна-хідки
намистину може бути датовано кінцем хІ ст.
Бронзову шпильку у вигляді голки діамет-
ром 0,55, завдовжки 10,7 см, із біконічним по-
товщенням біля прямокутної голівки, до якої
встромлене зімкнене кільце діаметром 2,3 см
(у перетині 0,25 см), знайдено в будівлі (№ 22)
другої половини Xi—Xii ст. (звіт, с. 34, рис. 22,
121). кільце, голівку та верхню частину голки
орнаментовано насічками (рис. 5, 1). у хІ—хІІ
ст. такі шпильки використовували для застібан-
ня верхнього одягу. Подібну залізну шпильку
завдовжки 8,8 см із рухомим кільцем діаметром
2,7 см, просмикнутим у кільцеве потовщення на
кінці стрижня (рис. 5, 2), виявлено в будівлі (№
86) кінця хІІ — першої половини хІІІ ст. (звіт,
с. 124, інв. № 1128). аналогічні шпильки з новго-
рода датують хІ—хІ ст. (колчин 1959, с. 106).
Бубонці й ґудзики. Привіски-бубонці з
кульками усередині — поширений вид прикрас
східних слов’ян. Жінки носили їх у намистах,
пришивали до головних уборів, поясів, рукавів
тощо. Дзеленчання бубонців мало відганя-
ти злих духів і нечисту силу (Мальм, Фехнер
1967, с. 133—141). Фрагментарно збережений
бронзовий бубонець грушоподібної форми за-
ввишки (з петлею) 3,1 см, прикрашений двома
заглибленими пасками посередині та навскісним
штрихуванням у нижній частині корпусу (рис. 4, 1),
знайдено в будівлі (№ 39) Xiii—XiV ст. (звіт,
с. 120—121, інв. № 1024), у заповненні якої також
зафіксовано матеріали Xi ст. за новгородськими
старожитностями такі бубонці датують х — се-
рединою хІІ ст. (седова 1981, с. 156). литий ку-
лястий бубонець заввишки (з петлею) 2,1 см, діа-
метром 1,8—1,5 см (рис. 4, 3), прикрашений по-
середині двома борозенками, із щілиноподібним
розрізом у нижній половині корпусу, виявлено
в культурному шарі давньоруської вулиці (звіт,
116, рис. 1, 61). Датують такі бубонці кінцем
хІ—хІІІ ст. їх відливали за восковою моделлю
зі збереженням форми (колчин, хорошев, янин
1981, с. 130). Було знайдено також два порожніх
кулястих бубонця, тиснених із двох половинок.
у нижній половині сфери зроблено розріз із ко-
лами на кінцях. один бубонець (рис. 4, 2) діа-
Рис. 5. ремінна гарнітура: 1, 5 — срібло; 9 — залізо, інк-
рустація сріблом та міддю; 2—4, 6—10, 12—21 — сплави
міді; 11 — свинець
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 480
метром 1,32 см, заввишки (з петлею) 1,72 см,
походить із культурного шару давньоруської ву-
лиці (звіт, с. 16, рис. 1, 35). Інший пошкоджений
бубонець діаметром 1,1, заввишки (з петлею)
1,6 см (рис. 4, 4) знайдено у давньоруському
шарі в будівлі (№ 60) другої половини XVii—
XViii ст. (звіт, с. 135, 1034). кулясті лінійно-
прорізні бубонці були поширені у хІІ—хІІІ ст.
(Мальм, Фехнер 1967, с. 137). Подібну форму,
але без розрізу, має мідний ґудзик діаметром
1,25 см (рис. 4, 5), виявлений у господарчій ямі
(№ 62) хІІІ ст. (звіт, с. 113, інв. № 1021), і по-
дібний до нього (без слідів пайки) ґудзик діа-
метром 1,2 см (рис. 4, 6), знайдений на підлозі
будівлі (№ 22) останньої третини Xi—Xii ст.
(звіт, с. 34, рис. 22, 124). технологію вироб-
ництва таких бубонців і ґудзиків простежено
на прикладі новгородської майстерні середини
— другої половини хІІ ст. (колчин, хорошев,
янин 1981, с. 129—135, рис. 67).
Поряд із порожніми тисненими ґудзиками
знайдено й литі. Маленький бронзовий кулястий
ґудзик діаметром 0,53, заввишки (з петлею) 1 см
походить із поховання (№ 20) церковного цвин-
таря спаської церкви (рис. 4, 7). Ґудзика було
знайдено в районі грудної клітини кістяка під-
літка (звіт, с. 130, інв. № 1075). за матеріалами
заповнення поховання ґудзик може бути датова-
но хІІ ст. Подібний бронзовий ґудзик (рис. 4, 8)
діаметром 0,6 см, але напівфабрикат або брак
(збереглися ливарні задирки, а дуже маленьке
вушко (0,3 см) не має отвору), було знайдено в
будівлі другої половини XVii—XViii ст. (№ 52).
До неї він міг потрапити зі зруйнованих під час її
будівництва давньоруських об’єктів (№ 56 і 51)
кінця хІ і хІІ ст. (звіт, с. 134, інв. № 1108). Два
кулястих бронзових ґудзики виявлено в заглиб-
леній частині (льох?) будівлі (№ 64) хІ ст. (звіт,
с. 114, інв. № 969, 970). один із них діаметром
0,8, заввишки (з вушком) 1,2 см, злегка сплюс-
нений знизу, є напівфабрикатом. Він має задир-
ки, а замість петлі — подовжений виступ без
отвору (рис. 4, 10). Другий ґудзик — із вушком,
кулястий, діаметром 0,82 см (рис. 4, 9). Ще два
мідних кулястих ґудзики знайдено в давньорусь-
кому шарі на ділянці № 2: один — цілий (рис.
4, 11) діаметром 0,85 см, заввишки (з петлею)
1,4 см (інв. № 1014), інший — без петлі й част-
ково оплавлений розмірами 0,9—0,75 × 0,9 см
(інв. № 1013). очевидно, такі ґудзики наприкінці
хІ—хІІ ст. відливали в місцевій майстерні.
Порожній мідний ґудзик із напівсферичною
голівкою діаметром 1,3, заввишки 0,7 см із за-
вальцьованими краями і дротовою петлею (інв.
№ 1110) знайдено в будівлі (№ 52) XVii—XViii
ст. До того самого часу належить фрагмент
бронзового литого гвіздка з голівкою у вигляді
розетки (інв. № 1109) та литий ґудзик діаметром
0,92, заввишки 0,85 см (петля відламана) у виг-
ляді зрізаного конусу (рис. 4, 12), прикрашеного
гравірованою 12-пелюстковою розеткою (звіт, с.
134—135, рис. 42, 1025).
Бляшки наременної гарнітури. Цей вид
прикрас репрезентовано срібними й мідними
виробами хІ—хІІІ ст. срібну опуклу ромбіч-
ну литу бляшку з відігнутим бортиком і двома
штифтами (рис. 2, 5) знайдено в господарчій ямі
(№ 61) хІІІ ст. (звіт, 113, рис. 42, 1043). Бляшку
(1,05 × 1,05 × 0,28 см, зі штифтами заввишки
0,75 см) прикрашено плетеним орнаментом із
профільованої двома борозенками стрічки та
краплями псевдозерні в середині вузлів плети-
ва. Проміжки між перевивами з чотирьох боків
мають овальні опуклі виступи. Цей орнамент,
рельєфна зовнішня і гладенька внутрішня по-
верхні, лиття за восковою моделлю дають змогу
датувати бляшку хІ ст. і віднести до «сканди-
навських» виробів (Мурашева 2000, с. 94). До
старожитностей цього кола належить і лита сріб-
на опукла з відігнутим бортиком серцепо-дібна
(без виїмки) бляшка розміром (зі штифтами)
1,88 × 1,5 × 0,8 см із трьома овальними висту-
пами, між якими по контуру зроблено гравіро-
ваний орнамент у вигляді рифленого обідка і
S-подібно вигнутих завитків та напівпальмет.
Бляшка має два штифти, ближче до загострено-
го краю ззовні зроблено маленький наскрізний
отвір (рис. 2, 1). Бляшку знайдено на ділянці
1 на глибині 1,7 м (звіт, с. 82, рис. 42, 1003).
Подібні бляшки датують х—хІ ст. (Мурашева
2000, с. 33—34, рис. 39).
До цього ж часу належить кругла пласка бляш-
ка з двома заклепками (втрачені, залишилися
лише їх сліди) і зображенням зірки. Посередині
залізного щитка діаметром 1,75, завтовшки 0,2
см на срібному тлі міддю інкрустовано зо-бра-
ження шестикінечної зірки зі срібним кільцем
посередині (рис. 2, 9). Подібне кільце (зберег-
лося частково) зі срібного дроту, інкрустованого
в заглиблену борозенку, з насічками, облямовує
бляшку. В.В. Мурашова відносить такі пласкі
бляшки із заклепками і срібною інкрустацією
до «чернігівської» чи середньодніпровської
школи другої половини х ст., вважаючи, що їх
виготовляли на київському великокнязівському
дворі. Вузду або пояс, прикрашені такими бляш-
ками, вона розглядає як ознаку належності до
київської великокнязівської дружини. створен-
ня цього типу прикрас стало продуктом синтезу
скандинавської і східної (хозарської?) традицій
(Мурашева 2000, с. 48, 94, рис. 68, 1М). Бляшку
знайдено в будівлі (№ 89) хІ ст. (звіт, с. 65—68,
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 81
рис. 27, 1805), у заповненні якої виявлено кера-
міку кінця х — початку хІ ст. за аналогіями з
курганів Чернігівщини, гніздова, старої ладоги
й угорщини і за умовами знахідки цю бляшку
може бути датовано кінцем х — початком хІ
ст. кілька таких бляшок походить із розкопок
на старокиївській горі 4 .
Бронзова опукла серцеподібна бляшка роз-
міром 1,3 × 1,2 × 0,5 см із відігнутим гладким
бортиком і круглим отвором посередині по-
ходить із будівлі (№ 43) XVii — другої поло-
вини XViii ст., котлован якої перерізав об’єкт
хІ ст. (звіт, с. 133, інв. № 1040). По краю бляшку
прикрашено прокресленою лінією і якимось за-
глибленим орнаментом, малюнок якого пошко-
джено корозією (рис. 2, 2). за умовами знахід-
ки та існуючими аналогіями (Мурашева 2000,
с. 53—54, рис. 78, 79) її може бути датовано хІ ст.
Дві схожі серцеподібні мідні бляшки з гладень-
ким бортиком і борозенкою по краю, прикра-
шені рельєфним рослинним орнаментом, було
знайдено в культурному шарі давньоруської
вулиці (звіт, с. 15, рис. 2, 31, 32). одна з них
(розміром 1,55 × 1,15 × 0,23 см) має один штифт,
друга (1,32 × 1,12 × 0,25 см) — два (рис. 2, 3, 4).
Подібні бляшки датують х—хІ ст. (Мурашева
2000, с. 34, 53, рис. 40).
Пласку мідну литу серцеподібну неорнамен-
товану бляшку розміром 1,75 × 1,48 × 0,6 см
із двома загостреними штифтами (рис. 2, 12)
знайдено на глибині 1,5 м на ділянці № 2 (звіт,
с. 82, рис. 42, 1023). трохи нижче, на глибині 1,8
м, тут було виявлено також ажурну мідну бляш-
ку овально-трикутної форми із завершенням
у вигляді трьох променів із трьома штифтами
(рис. 2, 6). її розміри — 2,0 × 1,25 × 0,3 см, за-
ввишки (зі штифтами) 1,5 см (звіт, с. 82, рис. 43,
1028). звідси ж походить шестикутна мідна лита
опукла бляшка заввишки (зі штифтами) 1,3 см,
діаметром близько 1 см із двома загостреними
штифтами і колоподібним виступом посередині
(рис. 2, 7) (звіт, с. 82, рис. 43, 992). Подібну литу
бляшку у вигляді шестипроменевої розетки (рис.
2, 10) діаметром 1,2 см із двома невеликими
штифтами знайдено в житлі (об’єкт № 38) дру-
гої половини Xii — першої половини Xiii ст.
(звіт, с. 88—91, інв. № 1101). аналогії таким
бляшкам нам не відомі, за місцем знахідки їх
можна датувати другою половиною хІІ — пер-
шою половиною хІІІ ст.
у культурному шарі давньоруської вулиці за-
фіксовано бронзову обойму розміром 2,7 × 0,9 см,
завтовшки 0,2 см (звіт, с. 16, рис. 22, 77) у виг-
ляді стиснутої з одного боку вузької пластини з
розклепаними кінцями, скріпленими штифтом
(рис. 2, 16). До наременної гарнітури належить
і лита мідна обойма 2,4 × 1 × 1,1 см у вигляді
банта, центральне перехоплення якого по обидва
боки виділено трьома рельєфними борозенками
(рис. 2, 13). обойму знайдено на ділянці № 1 на
глибині 2—2,2 м (звіт, с. 82, рис. 42, 1019). там
само виявлено розподільне лите мідне кільце
(рис. 2, 14) діаметром 2,6, завширшки 0,3, зав-
товшки 0,25 см, прикрашене з лицьового боку
заглибленими насічками (звіт, с. 82, рис. 43,
968). на глибині 1,8 м зафіксовано бронзову литу
привіску діаметром 2, заввишки (з гачком) 2,8
см у вигляді черепашки (рис. 2, 18) з ажурним
краєм із колоподібних дірочок і загнутим плас-
ким гачком (звіт, с. 82, рис. 42, 1072). Малень-
ка бронзова лита обойма (1,6 × 1 × 0,4—0,3 см)
прямокутної форми, прикрашена шістьма гори-
зонтальними нарізками (рис. 2, 15), походить із
будівлі (№ 23) першої половини Xiii ст. (звіт,
с. 35—40, 2352).
литі накладки наконечників ременів реп-
резентовано трьома видами виробів із мідного
сплаву. опуклий наконечник із трикутним ви-
різом угорі та зміїною голівкою внизу по краю
прикрашений борозенкою, знайдено на ділянці
№ 3 на глибині 1,9 м. Із внутрішнього боку на-
конечник має два штифти (рис. 2, 17). розмір
вироба (зі штифтом) 3,4 × (1—1,15), заввишки
2,1 см (звіт, с. 82, рис. 42, 1041). В.В. Мурашо-
ва відносить подібні наконечники до особливого
виду, але за формою їх можна датувати х—хІ
ст. (Мурашева 2000, с. 58—61, 67, рис. 103).
три трапецієподібні подовжені, із загостреним
фігурним кінцем накладки знайдено в житлі (№
46) кінця хІІ — першої половини хІІІ ст. (звіт,
с. 92—96, рис. 42, 1053—1055). Фрагментовану
(розміром 3 × 0,95—0,5 × 0,2 см) пласку наклад-
ку прикрашено двома поясками борозенок і на-
скрізними отворами (рис. 2, 19), з її загостреного
краю зберігся фрагмент залізного гвіздка (інв. №
1054). накладка (інв. № 1055) розміром 3,15 × ×
0,85 × 0,3 см із невеликим бортиком, овальною
голівкою із краплеподібним виступом з одного
краю і фігурним вирізом у вигляді дужок із за-
глибленими цятками з іншого має дві заклепки,
на одній із яких збереглася шайба (рис. 2, 21).
третя накладка досить велика (розміром 6,15 × ×
1,7 × 0,3 см), прорізна (рис. 2, 20), трапецієподіб-
на в перетині, із трьома загостреними штифта-
ми (інв. № 1053). Припущення, що це наклад-
ки книжкової фурнітури рідкісних форм (звіт,
с. 95), нічим не обґрунтоване. за формою це на-
конечники ременів. аналогії їм мені не відомі,
4 зберігаються в національному музеї історії україни,
в 21/3950.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 482
але за місцем знахідки вони можуть бути дато-
вані кінцем хІІ — першою половиною хІІІ ст.
Пряжки. Дві однотипні двочастинні литі з
мідного сплаву пряжки з прямокутними прийма-
чем і рамкою з фігурними виступами знайдено
в давньоруському шарі в різних місцях розко-
пу (звіт, с. 16, рис. 22, 76; с. 82, інв. № 1026).
розміри цілої пряжки: 2,75 × (1,9—1,8) × 0,5 см
(рис. 6, 1), реставрованої — 2,35 × 1,55 × 0,45 см
(рис. 6, 2). Подібні пряжки належать до досить по-
ширеного у хІ—хІІ ст. типу (седова 1981, с. 144,
рис. 56, 3). з культурного шару давньоруської ву-
лиці походить бронзова лита пряжка (інв. № 99)
із прямою спинкою й овальним приймачем (язи-
чок втрачено) розмірами 2,65 × 1,8 × 0,2 см (рис. 6,
3). Вона пласка з внутрішнього боку й опукло-
трикутна із зовнішнього. Подібну залізну ко-
вану пряжку без язичка розмірами 2,85 × 2,3 ×
0,3 см (рис. 6, 7) із прямою спинкою, овальним
приймачем, прикрашеним насічками, виявле-
но в шарі хІІ—хІІІ ст. (звіт, с. 21, інв. № 10).
такі пряжки знайдено на пам’ятках хІІ—хІV
ст. (кирпичников 1973, с. 77; Федоров-Давыдов
1966, с. 46; Двуреченский 2004, с. 44). на ділянці
№ 1 у давньоруському шарі знайдено залізну
ковану пласку попружну (?) пряжку без язичка
розмірами 3,25 × 4 × 0,35 см (звіт, с. 82, інв.
№ 1063) з підпрямокутною гладенькою рамкою
(рис. 6, 4). такі пряжки мають широкі хроноло-
гічні й територіальні межі (кирпичников 1973,
с. 76; Двуреченский 2004, с. 44; Прищепа, Че-
курков 2004, с. 275, рис. 3).
у змішаному шарі над підклетом будівлі
XVii—XViii ст. виявлено ремінну залізну ко-
вану пласку пряжку завдовжки 4,2, завширшки
4,72, завтовшки 0,42—0,21 см (рис. 6, 5) з пря-
мою спинкою і овальним приймачем із фігурним
вирізом у вигляді дужок із внутрішнього боку
пряжки (звіт, с. 8, інв. № 727). лицьовий бік
пряжки ледь опуклий, прикрашений по краях
навскісними рисками. язичок має поздовжнє
ребро. за місцем знахідки пряжку можна дату-
вати XVii—XViii ст. Прямокутну залізну ко-
вану пряжку розміром 3,85 × 3,6 × 0,4—0,5 см
із язичком і роликом для ковзання ременя (рис.
6, 6) знайдено в шарі Xii—XiV ст. на ділянці
№ 5 (звіт, с. 62, інв. № 1826). рамка пряжки в
перетині прямокутна.
Предмети з поганською символікою. у
гос-подарчій ямі (№ 105) хІІ—хІІІ ст. (звіт, с.
75, рис. 42, 2355) знайдено мідну матрицю для
відтискання бляшок зі стилізованим зображен-
ням «Дерева Життя» (рис. 7, 2). Діаметр виробу
— 1,9, товщина — 0,21, глибина лотка — 0,15
см. Бляшки з таким орнаментом емаллю робили
за шаблоном (спосіб, характерний для руських
виробів з емаллю). Вони походять із київських
скарбів та були знайдені на городищі «замок»
у любичу 1960 р. (Макарова, Плетнева 1968, с.
99, рис. 1, 10, 13). Бляшками з таким орнаментом
розшито наручі другої половини XiV ст. митро-
полита олексія, що зберігаються в Московській
оружейній палаті і, за т.І. Макаровою, зроблені
за південноруськими традиціями (Макарова
Рис. 6. Пряжки: 1—3 — бронза; 4—7 — залізо
Рис. 7. Предмети з поганською символікою: 1, 3 — брон-
зові накладки; 2 — бронзова матриця; 6 — фрагмент
бронзової привіски-сокирки; 4 — навершя свинцевої
шпильки
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 83
1975, с. 82, табл. 13, 12—15; 24, 4). за місцем
знахідки матрицю може бути датовано хІІ —
першою половиною хІІІ ст.
у будівлі (№ 89) хІ ст. (звіт, с. 67, рис. 27,
1806) знайдено бронзове вушко від привіски-
амулета у вигляді бойової сокирки мініатюр-
них розмірів (рис. 7, 5). такі амулети із заліза
чи срібла були розповсюджені в скандинавії і
в х ст. у великій кількості потрапляли до русі.
однак давньоруські привіски хІ—хІІ ст. відріз-
няються від них як за формою, так і за матеріа-
лом (вони здебільшого бронзові або свинцеві).
л.а. го-лубєва пов’язувала появу цих амулетів
із києвом х ст. і датувала початок їх серійного
виробництва хІ ст. (голубева 1997, с. 153, табл.
92). за В.П. Дар-кевичем, амулети символізува-
ли зброю слов’янського бога-громовика Перуна
(Даркевич 1961, с. 91—102). Проте, на думку н.а.
Макарова, який вивчив велику серію амулетів
(62 екз.), такі привіски були особливим типом
«культових символів, що з’явилися як інновації
на хвилі могутнього відновлення матеріальної
культури східних слов’ян у хІ ст.». Виходячи
з географії знахідок (середнє Подніпров’я і
Білозер’я, Полоцька і Володимиро-суздальсь-
ка землі, Прибалтика, скандинавія і середнє
Поволжя), він вважає, що ці привіски були не
локальним, а загальноруським типом амулета
(Макаров 1992, с. 41—56).
обух знайденої сокирки (розміри: довжина
— 2, ширина — 1,2, висота, що збереглася, 2,15
см) має подовжену форму з трикутними висту-
пами, підкресленими короткими борозенками.
Перехід до леза позначено рельєфним уступом,
слідів орнаментації немає. Привіски з такими
обушками було знайдено в новгороді в шарах
початку — середини хІ ст. (седова 1981, с. 26,
рис. 7, 8, 9; Древний новгород 1985, с. 68, №
116). Відомі їх знахідки у києві, на княжій горі
та інших містах київської русі. за місцем знахід-
ки амулет датується хІ ст.
Поганську символіку має мідна лита наклад-
ка розмірами 4,55 × 2,4 × 0,15 см (інв. № 2663)
у вигляді двох стилізованих пташиних голів на
вигнутих шиях, повернених у протилежні боки
(рис. 7, 1). накладку було знайдено на підлозі
будівлі (№ 140) хІІ—хІІІ ст. (звіт, с. 156—158,
рис. 50, 2654). її призначення не зрозуміле. за
аналогією до аланського наконечника у вигляді
здвоєних голів тварин на збруйному ремені х—
хІІ ст. із Північної осетії (аланский вершник
2005, с. 64, № 139), можна припустити, що її
використовували для прикраси упряжі.
Ще дві парні литі бронзові накладки з голо-
вами півнів, поверненими одна до одної, було
виявлено в будівлі (№ 23) хІІ—хІІІ ст. (звіт,
с. 35—40, інв. № 792, 794). зображення пта-
шиних голів у профіль із великим довгастим
оком, обведеним заглибленою лінією, зроблено
досить реалістично. Пір’я показано короткими
заглибленими штрихами. такими ж штрихами
прикрашено отвір на грудях птаха (зберігся на
одній накладці), за допомогою якого накладку
кріпили до якоїсь основи (інв. № 792). нижня
частина накладки — гладенька, очевидно, вона
чимось прикривалася (рис. 7, 3). розмір фігур-
ки: 4,9 × 2,4 × 0,15 см, отвору 0,7 × 1 см. Від
другої накладки (інв. № 794) збереглася лише
голова птаха з гребенем, але без борідки. роз-
міри фрагмента: 3,2 × 1,7 × 0,15 см. зворотна
поверхня накладок гладенька. їх призначен-
ня не з’ясоване, можливо, вони прикрашали
скриньку або меблі. за місцем виявлення на-
кладки можуть бути датовані хІІ—хІІІ ст. за
стилістичними ознаками подібне зображення
птахів має мідна лита шумлива привіска, знай-
дена в Чорнобилі (ханенко 1902, вып. 5, табл.
XVi, 379).
Від навершя шпильки походить свинцева
мініатюрна лита фігурка звіра, швидше за все
лева, з відкритою пащею і поверненою назад
головою, знайдена в господарчій будівлі (№ 58)
хІ ст. (звіт, с. 100—101, рис. 43, 1016). Фігур-
ка завширшки 1,1, завтовшки 0,55, заввишки 1,3
см, ноги і хвіст втрачено (рис. 7, 4). Бронзову
шпильку з подібною фігуркою виявлено в шарі
хІ — першої половини хІІ ст. у Дорогобужі в
2003 р. (Прищепа, терлецький 2004, с. 272, рис.
3, 6). за супутніми матеріалами — срібним ди-
нарієм генріха ІІ 1002—1021 рр. (визначення г.а.
козубовського), час обігу яких не перевищував
ста років, та візантійською скляною намистиною
хІ—хІІ ст. (рис. 3, 4) — київську фігурку може
бути датовано кінцем хІ—хІІ ст.
Терези. у різних місцях досліджуваної ділян-
ки знайдено частини бронзових терезів. у будів-
лі (або господарчій ямі, № 122) хІІ ст. (дослід-
жено частково) знайдено дві вагові шальки (звіт,
с. 145—146, інв. № 2643, 2644). одну з них дуже
пошкоджено корозією, друга (діаметром 5,6, за-
ввишки 1,7 см) майже ціла, лише з невелики-
ми втратами по вінцях, біля самого краю яких
на однаковій відстані зроблено три отвори для
підвішування. В будівлі (№ 37) хІ ст. знайдено
фрагмент коромисла терезів (звіт, с. 86—88, рис.
40, 1008). Це литий стрижень завдовжки 16,7,
діаметром 0,95—0,85 см, що звужується до краю
і має виступ п’ятикутної форми з отвором посе-
редині та трапецієподібне потовщення (0,7—0,8 ×
× 0,55 см) зі зрізаними кутами, широкі грані яко-
го прикрашено заглибленими цятками (рис. 8, 1).
такі мініатюрні терези так званого аптекарсько-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 484
го типу були поширені на слов’янських землях із
хІ ст. у х — першій половині хІ ст., коли прийом
монет за вагою переважав рахунковий, ці терези
використовували для зважування монет, злитків
срібла і золота. Подібні терези в києві було ви-
явлено 1882 р. разом із 9 гирками (Болсуновский
1898, с. 8) та 1989 р. у будівлі хІІ — початку хІІІ
ст. на вул. Велика Житомирська, 2 разом із 2 гир-
ками вагою 98,5 і 208,32 г (Боровский, калюк,
архипова 1989, с. 18; Боровський, калюк 1993,
с. 28, рис. 22). Численними є знахідки подібних
терезів у новгороді в шарах хІ—хІІІ ст., але
тут їх зафіксовано також і в комплексах х ст.
(янин 1956, с. 171—172). найближчою анало-
гією нашій знахідці є терези хІ—хІІ ст. із Му-
зею прадавньої історії у Шарлоттенбурзі, Берлін
(europas 2000, s. 122, no. 04.04.06а-с). за місцем
знахідки зазначені терези датуються хІ ст.
у різних місцях ділянки знайдено дві гирки
сферичної форми з мідного сплаву. Діжкоподіб-
ну гирку (заввишки 1,5, діаметрами 1,3 та 2,0
см) вагою 30,39 г виявлено в культурному шарі
давньоруської вулиці (звіт, с. 16, рис. 2, 22). її
сплощені основи прикрашено обідком, нанесе-
ним гребінцевим штампом (крок якого завширшки
0,35 см), і чотирма колами циркульного орна-
менту (рис. 8, 3). Вагова одиниця гирки (3,78 г)
відповідає південній грошово-ваговій системі
(янин 1956, с. 171—181). Подібні бронзові або
залізні, обтягнені міддю, гирі знаходили в києві
й раніше (Болсуновский 1898, с. 6—8, № 2, 4).
гирю масою 32 г із таким самим маркуванням
знайдено в житлі ювеліра хІІ—хІІІ ст. на посаді
Пересопниці (Прищепа 2004, с. 268, рис. 4, 12).
Другу гирю, що публікується, виявлено в житлі
(об’єкт 46) кінця хІІ — першої половини хІІІ
ст. (звіт, с. 94, інв. № 1058). Вона має сплощено-
овальну форму, заввишки 1,8, діаметром 3,1 см
(діаметри основ близько 2 см), масою 91,82 г.
з одного боку на основі гиря має невеличке за-
глиблення й надріз, на протилежній основі та
з боку — ще два надрізи (рис. 8, 4). Подібна
до неї гирка масою 91,20 г, але без маркування
походить із новгорода. за місцем знахідки оби-
дві гирки датуються хІІ—хІІІ ст., а за масою
належать до візантійської вагової системи (Бол-
суновский 1898, с. 6—7).
До метрології належить і рідкісна знахідка
сегмента (2,35 × 1 × 0,4 см) екзагію діаметром
близько 2,5 см зі скла зеленого кольору, прикра-
шеного з лицьового боку точковим обідком із
рельєфних цяток і такими ж рельєфними цят-
ками, але різного розміру (збереглося дві великі
й три дрібні) — усередині (рис. 8, 5). екзагій
знайдено у будівлі (№ 22) останньої третини
хІ — початку хІІ ст. (звіт, с. 34. рис. 22, 123).
скляні екзагії (так само, як і металеві) признача-
лися для перевірки повної маси золотих монет,
яка через недосконалість технології виготов-
лення коливалася до 1/2 г. Цим користувалися
шахраї, які зрізали золото з країв монет, тому як
покупці, так і продавці за допомогою екзагіїв пе-
ревіряли їх масу. Відомо багато скляних екзагіїв
си-рійського та єгипетського походження. Після
завоювання арабами цих центрів візантійського
склоробства візантійські екзагії припинили ви-
пускати, а арабські використовували до кінця хІІ
ст. (гурулева 2004, с. 24—26). отже, цей екзагій,
швидше за все, мусульманський — сирійського
походження.
Рис. 8. Бронзові терези: 1 — фрагмент коромисла; 2 — шальки; 3, 4 — гирки; 5 — фрагмент скляного екзагію
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 85
один цілий і кілька уламків екзагіїв із зе-
леного і жовтого скла було знайдено в звени-
городі 1985 р. (свешников 1987, с. 409; гу-
пало 2002, с. 168, рис. 8, 5). у середньому
По-дніпров’ї візантійський екзагій із зеленого
скла з погруддям епарха і грецьким написом
його імені, помилково визнаний як візантійська
лита іконка, було виявлено на посаді Шестовиці
1984 р. у будівлі х ст. (коваленко 2001, с. 192,
рис. 5, 3) і датовано В. зейбтом Vii ст. (ковален-
ко, Моця, Шекун 1984, с. 7). зазвичай, екзагії
цього типу константинопольського походження
датують Vi—Vii ст. (Schilbach 2004, s. 367, №
858—859).
Писала. Бронзовий стиль для писання (рис.
5, 3) із крученим, зігнутим навпіл стрижнем,
загостреним на кінці, та пласкою лопаточкою
у вигляді широкого келишка з «яблуком» і дво-
ма перехопленнями в основі, знайдено в куль-
турному шарі давньоруської вулиці (звіт, с. 16,
рис. 2, 30). Довжина стилю — 12 см, діаметр
стрижня — 0,55 см, розмір лопаточки — 1,45 ×
× 1,5 см. Час побутування таких писал (тип 3)
визначають кінцем хІ — другою половиною
хІІ ст. (Медведев 1960, с. 76, рис. 1, 6, 7; ов-
чинникова 1994, с. 83, 86). Масивніше залізне
писало (рис. 5, 4) з лопаточкою у формі «ви-
тонченого келишка» (тип 7) завдовжки 12,5 см,
діаметром 0,6 см, розміром лопаточки 2,3 × 2,5
см виявлено в припічній ямі № 1 житла (№ 38)
другої половини хІІ — першої половини хІІІ
ст. (звіт, с. 90, рис. 42, 1057). Бронзові та за-
лізні писала цього типу знайдено в новгороді
й інших містах Давньої русі й датуються хІІ
— першою половиною хІІІ ст. (Медведев 1960,
с. 76, рис. 5; овчинникова 1994, с. 83, 86).
Бронзового литого гвіздка (рис. 2, 8) завдовж-
ки 1,8 см із прямокутною (1,1 × 0,5 см) опуклою
голівкою у формі валика з двома заглибленими
рисками по краях знайдено у житлі (№ 46) кін-
ця хІІ — першої половини хІІІ ст. (звіт, с. 95,
рис. 42, 1050).
у житлі (№ 56) хІ ст. виявлено цільний (5,8
× × 4,9 см) двобічний кістяний гребінь (рис. 9,
1), прикрашений двома здвоєними борозенка-
ми (звіт, с. 98—99, рис. 43, 999). гребені такої
форми з’явилися наприкінці х та були у вжитку
до початку хІІІ ст. (рыбина, розенфельдт 1997,
с. 20). у культурному шарі давньоруської вулиці
знайдено сланцеве (шиферне) біконічне прясли-
це майже чорного кольору. Виріб був заввишки
1,25—1,35 см з діаметром основ — 1,6—2,2—1,9 см,
діаметр отвору — 0,8—1 см)(звіт, с. 71, рис. 44,
2320), прикрашене прокресленими лініями та
знаками (рис. 9, 2).
наведені матеріали — це найрепрезентатив-
ніша частина виробів ювелірного й декоратив-
но-ужиткового мистецтва, виявлених під час до-
сліджень 2001—2002 рр. Безсумнівний науковий
інтерес становить колекція побутових виробів
із чорного металу, скла й кераміки, що всебіч-
но характеризують життя києва хІ—хVІІІ ст.
Вивчення цих знахідок значно збагатить наші
уявлення про матеріальну культуру давнього
києва.
Висловлюємо подяку авторам розкопок
І.І. Мовчану та С.І. Климовському за надані
матеріали, а також м.н.с. ІА НАН України
А.А. Чекановському і реставратору О.К. Сиро-
м’ятникову.
Аланский всадник. сокровища князей i—Xii веков: каталог выставки / автор-составитель т.а. габуев. — М.,
2005.
Болсуновский К.В. Древние гирьки, найденные в киеве, и их отношение к различным весовым системам. — к.,
1898.
Боровский Я.Е., Калюк А.П., Архипова Е.И. отчет об археологических исследованиях в «Верхнем киеве»
(ул. Б. Житомирская, 2; стрелецкая, 4а, б) в 1989 г.) / науковий архів Інституту археології нан україни. —
1989/28.
Рис. 9. Побутові речі: 1 — кістяний гребінь; 2 — слан-
цеве (шиферне) пряслице
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 486
Боровський Я.Є., Калюк О.П. Дослідження київського дитинця // стародавній київ. археологічні дослідження
1984—1989 рр. — к., 1993. — с. 3—42.
Голубева Л.А. амулеты // Древняя русь. Быт и культура. археология. — М., 1997. — с. 153—165.
Гупало В. звенигородські сакралії // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — 2002. —
Вип. 8. — с. 158—169.
Гурулева В.В. Перспективы изучения византийских стеклянных экзагиев как источников для датировки памят-
ников из стекла // Византия в контексте мировой истории: Материалы науч. конф., посвященной памяти
а.В. Банк. — сПб., 2004. — с. 24—26.
Даркевич В.П. топор как символ Перуна в древнерусском язычестве // са. — 1961. — № 4. — с. 91—102.
Двуреченский О.В. изделия из черного металла // средневековое поселение настасьино: труды Подмосковной
экспедиции института археологии ран. — М., 2004. — с. 40—51.
Древний новгород. Прикладное искусство и археология. — М., 1985.
Зверуго Я.Г. Древний Волковыск X—XІV вв. — Минск, 1975.
Кирпичников А.Н. снаряжение всадника и верхового коня на руси Іх—хІІІ вв. // саи. — 1966. — Вып. е1-36.
Климовский С.И. новые находки печатей и монет хІ—хІІІ вв. в киеве // Десятая Всероссийская нумизматическая
конференция. — Псков, 2002. — с. 138—140.
Коваленко В.П. новые исследования в Шестовице // археологический сборник. гнездово. 125 лет исследования
памятника. — М., 2001. — Вып. 124. — с. 192
Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун А.В. отчет об охранных работах у с. Шестовица Черниговской обл. в 1983—1984
гг., т. 3: охранные работы на посаде Шестовицкого городища в 1984 г. // научный архив института археологии
нан украины. — 1984/174.
Колчин Б.А. Железообрабатывающее ремесло новгорода Великого: Продукция, технология // Миа. — 1959. —
№ 65.
Колчин Б.А., Хорошев А.С., Янин В.Л. усадьба новгородского художника хІІ в. — М., 1981.
Лесман Ю.М. композиция декора ювелирных изделий новгорода х—XV вв. // советский коллекционер. —
М., 1996. — Вып. 19.
Макаров Н.А. Древнерусские амулеты-топорики // российская археология. — 1992. — № 2. — с. 41—56.
Макарова Т.И. Перегородчатые эмали Древней руси. — М., 1975.
Макарова Т.И., Плетнева С.А. о центрах эмальерного дела Древней руси // славяне и русь. — М., 1968. —
с. 98—112.
Мальм В.А., Фехнер М.В. Привески-бубенчики // очерки по истории русской деревни х—хІІІ вв. труды государс-
твенного исторического музея. — М., 1967. — Вып. 43. — с. 133—148.
Медведев А.Ф. Древнерусские писала X—XV вв. // са. — 1960. — № 2. — с. 61—88.
Мовчан І.І., Климовський С.І. звіт про археологічні дослідження старокиївської експедиції Інституту археології
нан україни у місті києві в 2001—2002 рр. на вул. В. Житомирській, 20 / науковий архів Інституту археології
нан україни. — 2001—2002/1.
Мовчан І.І., Климовський С.І. Дослідження «граду ярослава» стародавнього києва // археологічні відкриття
в україні 2000—2001 рр. — к., 2002. — с. 192—195.
Мурашева В.В. Древнерусские ременные наборные украшения (х—хІІІ вв.) — М., 2000.
Овчинникова Б.Б. Писала средневекового новгорода // новгородские археологические чтения. — новгород,
1994. — с. 83—86.
Прищепа Б.А. Дослідження посаду літописної Пересопниці у 2002—2003 рр. // археологічні відкриття в україні
2002—2003 рр. — к., 2004. — с. 267—270.
Прищепа Б.А., Терлецький Ю.П. розкопки в Дорогобужі у 2003 р. // археологічні відкриття в україні 2002—
2003 рр. — к., 2004. — с. 270—273.
Прищепа Б.А., Чекурков В.С. роботи на полі Берестецької битви 1651 р. // археологічні відкриття в україні 2002—
2003 рр. — к., 2004. — с. 274—275.
Рыбина Е.А., Розенфельдт Р.Л. гребни, расчески // Древняя русь. Быт и культура. археология. — М., 1997. —
с. 19—22.
Свешников И.К. раскопки в звенигороде под львовом // археологические открытия 1985 года. — М., 1987. —
с. 408—409.
Седов В.В. Восточные славяне в Vi—Xiii вв. археология ссср. — М., 1982.
Седова М.В. Ювелирные изделия древнего новгорода (х—XV вв.). — М., 1981.
Седова М.В. украшения из меди и сплавов // Древняя русь. Быт и культура. археология. — М., 1997. —
с. 63—78.
Федоров-Давыдов Г.А. кочевники Восточной европы под властью золотоордынских ханов. — М., 1966.
Ханенко Б.И. и В.Н. Древности Приднепровья. — к., 1902. — Вып. 5. — табл. XVi, 379.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 87
Щапова Ю.Л. украшения из стекла // Древняя русь. Быт и культура. археология. — М., 1997. — с. 80—92.
Щапова Ю.Л. Византийское стекло. очерки истории. — М., 2004.
Янин В.Л. Денежно-весовые системы русского средневековья. Домонгольский период. — М., 1956.
Щеглова О., Егорьков А. литейные формочки из Бернашовки и свинцово-оловянные украшения раннесредневеко-
вых кладов днепровского левобережья // Ювелирное искусство и материальная культура. тезисы докладов.
— сПб., 2000. — с. 110—112.
Europas Mitte um 1000. 27. europazatsaussellung. katalog. — Stuttgart, 2000.
Schilbach E. Waagen und gewichte // Die Welt von byzanz — europas Östliches erbe. glanz, krisen und Fortleben einer
tausendjährigen kultur. — München, 2004. — S. 357—367.
Одержано 23.03.2006
Е.И. Архипова
ПроизВеДения ЮВелирного
и ДекоратиВно-ПриклаДного искусстВа ДреВнего киеВа
(по материалам раскопок старокиевской экспедиции 2001–2002 гг.)
статья продолжает публикацию материалов, исследованных в 2001—2002 гг. в западной части «города ярослава»
(см. № 1 за 2006 г.). В ней анализируются изделия ювелирного и декоративно-прикладного искусства хІ—хViiІ
вв., представленные украшениями из серебра, медных и свинцово-оловянных сплавов и стекла. значительная
часть находок (недорогие перстни, бубенчики, пуговицы, бусина «дреговичского» типа, бляшки, накладки и
пряжки ремней, булавки, писала, фрагмент привески-амулета в форме топорика и др.) древнерусского времени
изготовлена местными мастерами. уникальны находки фрагментов византийских стеклянных браслетов с роспи-
сью эмалью х — начала хІІ в. и экзагия сирийского (?) происхождения.
Ye.I. Arkhypova
JeVeLrY anD WOrkS OF artS anD
CraFtS OF anCient kYiV (based on the materials from
the excavations by the Starokyivska expedition in 2001—2002)
the article continues publication of materials studied in the western part of the «Yaroslav city» in 2001—2002 (see
issue no 1, 2006). the article analyses works of jewelry and arts and crafts of the 11th — 18th cc. represented by silver,
copper and leaden-tin alloys and glass objects. the majority of finds (cheap seal rings, small bells, buttons, a bead of the
«Drehovytskyj» type, plaques, plates and belt buckles, pins, stylos, fragment of an axe-shaped appendant-amulet, etc.)
of the ancient rus period were manufactured by the local craftsmen. there were several unique objects discovered:
fragments of byzantine glass bracelets with enamel painted decoration, which date back from the 10th — early 12th c. and an
exagium of Syrian (?) origin.
|