Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення
У статті подано опис нових пам’яток середньодніпровської культури.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199341 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення / В.Є. Куриленко, К.П. Бунятян // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 88-94. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199341 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993412024-10-04T18:37:04Z Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення Куриленко, В.Є. Бунятян, К.П. Нові відкриття та знахідки У статті подано опис нових пам’яток середньодніпровської культури. На картах памятников среднеднепровской культуры (СДК) территория Среднего Подесенья представлена белым пятном. Между тем наблюдения В.Е. Куриленко только в одном небольшом регионе существенно меняют эту ситуацию. На Черниговщине на отрезке Десны от юга Новгород-Северского р-на до впадения в нее р. Сейм (преимущественно Коропский р-н) выявлено густую сеть памятников — около 40 местонахождений керамики СДК. Отражают они, видимо, поселения, главным образом, типа стойбищ, хотя не исключены и более долговременные. Выявлены здесь и отдельные грунтовые погребения, которые явно входили в состав небольших могильников. Хронологически дифференцировать материал сложно, поскольку речь идет о сборах, зачистках и небольших шурфах. В целом эти памятники представляются синхронными поселениям Среднего Поднепровья и отражают поздний этап развития СДК. The territory of the Middle Desna River region is a blank spot on the maps of the monuments of the Middle Dnipro River culture (MDC) (see, for example: Artemenko 1987, Map 3). In the meantime, V.Ye. K urylenko’s observations for only one small area fundamentally change the situation. The Chernihiv Region was revealed to have a dense network of monuments – about 40 occurrences of MDC ceramics at the section of Desna River from the south of Novhorod-Siverskyj Region to the place where it meets Seim River (mostly Korop Region). They mainly seem to represent settlements of the station type, although more long-term ones are quite possible. Also individual burials without mounds, which were obviously a part of small burial grounds were discovered here. It is difficult to differentiate this material chronologically, since we only deal with pick up material, occasional cleaning and small prospecting shafts. In general these monuments seem to be synchronous to the settlements of the Middle Dnipro River region (Bondar 1974) and reflect the later stage of development of MDC. 2006 Article Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення / В.Є. Куриленко, К.П. Бунятян // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 88-94. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199341 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки |
| spellingShingle |
Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки Куриленко, В.Є. Бунятян, К.П. Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення Археологія |
| description |
У статті подано опис нових пам’яток середньодніпровської культури. |
| format |
Article |
| author |
Куриленко, В.Є. Бунятян, К.П. |
| author_facet |
Куриленко, В.Є. Бунятян, К.П. |
| author_sort |
Куриленко, В.Є. |
| title |
Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення |
| title_short |
Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення |
| title_full |
Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення |
| title_fullStr |
Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення |
| title_full_unstemmed |
Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення |
| title_sort |
пам’ятки середньодніпровської культури середнього подесення |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Нові відкриття та знахідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199341 |
| citation_txt |
Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення / В.Є. Куриленко, К.П. Бунятян // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 88-94. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT kurilenkovê pamâtkiserednʹodníprovsʹkoíkulʹturiserednʹogopodesennâ AT bunâtânkp pamâtkiserednʹodníprovsʹkoíkulʹturiserednʹogopodesennâ |
| first_indexed |
2024-10-05T04:02:15Z |
| last_indexed |
2024-10-05T04:02:15Z |
| _version_ |
1812045167012610048 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 488
Íîâ³ â³äêðèòòÿ òà çíàõ³äêè
останнім часом тема середньодніпровської
культури (далі — сДк) залишається поза ува-
гою українських археологів, хоча інтерес до неї
з боку зарубіжних фахівців, зокрема польських
і білоруських, не згасає. Це стримує нагрома-
дження нових украй необхідних для розв’язання
різних проблем джерел, отримані матеріали не
долучаються до загального банку даних, а ук-
раїнське Подесення на археологічній карті цієї
доби постає як напівпустельний регіон (арте-
менко 1987, карта 3). Між тим спостереження
лише в одному невеликому регіоні спростовують
таку ситуацію.
розглянемо територію середнього Подесен-
ня на відрізку від с. Дігтярівка на півдні нов-
город-сіверського р-ну до гирла р. сейм (це
пере-важно коропський р-н Чернігівської обл.).
зусиллями одного з авторів статті — В.Є. ку-
риленка, який понад 40 років провадить архео-
логічний нагляд за цією територією і сумлінно
збирає та фіксує усі знахідки й прояви культур-
них нагромаджень, — виявлено чимало пам’яток
різного часу: від кам’яного віку до часів київсь-
кої русі й пізніших. Частково їх уже введено в
науковий обіг (телегін, куриленко 1986; ку-
риленко, отрощенко 1998 та ін.). Ці пам’ятки
невідворотно руйнуються піщаними кар’єрами
(деякі вже знищено повністю), що збільшує зна-
чущість цих розвідок та зборів.
сліди поселень сДк у зазначеному регіоні
фіксуються доволі щільно — переважно в за-
плаві на піщаних підвищених дюнах та островах
або на надзаплавних порізаних ярамами терасах,
зрідка — на останцях високого корінного берега
Десни. опис пам’яток розпочнемо з півночі —
з околиць сіл кудлаївка та Дігтярівка (рис. 1).
1. Ур. Стрелиця — піщана пошкоджена те-
раса приблизно за 2 км на південь від с. Дігтя-
рівка. збори у видувах, знахідки одиничні.
2. Ур. Іванцеве — тераса на півострові гай
приблизно за 2 км на південь від попередньої
© В.Є. куриленко, к.П. Бунятян, 2006
â.ª. êóðèëåíêî, ê.Ï. áóíÿòÿí
Ïàì’ òêè ñåðåäíüîäí²Ïðîâñüêî¯
êóëüòóðè ñåðåäíüîãî Ïîäåñåíí
У статті подано опис нових пам’яток середньодніпровської культури.
пам’ятки. насичена кременем і керамікою різ-
них культур. уламки кераміки сДк виявлено в
трьох місцях розширеної південної частини. на
півночі цієї ділянки вони концентруються під ор-
ним шаром у темному прошарку (–15—35 см).
3. Ур. Лементарівка — скупчення піщаних
дюн нижче острова гай. збори.
4. Ур. Ковальове — на північ від с. собичі. на
західному схилі піщаної борової тераси за 10 м
від болота в кар’єрах виявлено багато кременю
та кераміки різних культур (ямково-гребінцевої,
сосницької, колочинської). зразки кераміки сДк
зафіксовано на глибині 40—70 см.
5, 6. Ігнатівський та Тугаїв грудки — серед
боліт нижче с. кудлаївка. збори.
ретельніше досліджено Мезинський мікро-
регіон, пам’ятки якого згруповано за їх локалі-
зацією (рис. 2).
Çàïëàâí³ ïîñåëåííÿ
7, 8. Ур. Дубина — висока (до 4,0 м) дюна, 1000 ×
× 400 м, за 1,2 км на схід від с. курилівка, серед
боліт, з півдня розмивається р. лоска. Пошкод-
жена. розділена струмком на західну й східну
частини. Через викорчовування лісу в повоєнні
роки була вщент заповнена фрагментами креме-
ню й кераміки різних культур. Шурфовкою у пів-
нічній частині західної Дубини встановлено, що
кераміка сДк залягала у двох шарах: середньому
темно-сірому (–15—35 см) і нижньому світлому
(–35—65 см). тут зафіксовано уламки печини та
кременю. на східній Дубині знахідки залягали в
товщі 50 см над шаром із неолітичною керамікою.
Виявлено кераміку й сосницької культури.
9. Лугова грива Черепиця в гирлі р. лоска з
твердого глею. Під час зачистки берегової лінії
знайдено поодинокі уламки посуду сДк і сос-
ницької культури, що залягали в темному шарі
(–100—200 см), який підстилав супісок із неолі-
тичною керамікою.
10. Ур. Березова — піщана дюна розміром
800 × 200 м, оточена болотами, водоймами й
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 89
19. Свердловська балка — кераміку зібрано
в піску, взятому з берега Десни в гирлі балки
для господарчих потреб. також зафіксовано
кера-міку неолітичну, мар’янівської, сосницької
культур та ін.
20. Ур. Затон — багатошарова пам’ятка за 2
км на південь від порому через Десну, розмита
річкою. збори в піску, взятому з Десни. також
виявлено матеріали сосницької культури, заліз-
ного віку та ін.
21. Пузирьова балка — на північному схилі
берега р. хвостинка (правий доплив Десни) не-
подалік гирла на плато розміром 125 × 85 м, за-
ввишки 5 м у траншеї газопроводу зафіксовано
три шари: верхній сірий (35 см), середній темний
(20 см) із керамікою мар’янівської, сос-ницької
та середньодніпровської культур і нижній (20
см).
22. Ур. Усове — тераса розміром 300 × 250
м, що похило піднімається до 7 м заввишки
над болотом поміж двома річками (хвостинка
Північна й Південна). кераміку сДк зафіксо-
вано на підвищеній частині на глибині 65 см
нижче шару з керамікою сосницької культури.
у пониззі виявлено кераміку сосницької і коло-
чинської культур.
Êîð³ííèé ïðàâèé áåðåã Äåñíè
23. Куликова гора — обмежене ярами плато пло-
щею 150 × 100 м і заввишки 60 м. Пам’ятка різ-
ночасова. Матеріали в перевідкладеному стані.
24. Мезинське городище — відома пам’ятка
юхнівської культури. тут В.Є. криленко зібрав
кераміку сДк, лебедівської, сосницької і мар’я-
меншими дюнами. Матеріал зафіксовано в трь-
ох місцях: на зазначеній дюні на глибині 50 см
та піщаних косах, що тягнуться від неї на захід,
— на глибині 20 см. Виявлено кераміку сосни-
цької культури.
11. Ур. Рвачка — глейова грива понад Десною
заввишки 0,4 м і площею 150 × 150 м за 1,5 км
на схід від с. Мезин. Пам’ятка багатошарова
(неоліт, київська культура). Під час зачистки
обриву на глибині 250 см у воді виявлено знач-
не скупчення кераміки сДк завтовшки 13 см
і завдовжки 75 см — рештки розвалів п’яти
посудин і ще близько 100 уламків від інших.
В одній посудині — товстий шар сажі.
12. Мезинський острів — висока (до 7 м)
піщана дюна розміром 480 × 300 м за 2 км на
схід від с. Мезин. Пошкоджена. збори.
13. Свердловський острів північний — піщана
дюна заввишки до 4 м розміром 320 × 160 м.
Порита кар’єрами. збори.
14. Свердловський острів південний — за 1 км
нижче за течією Десни — піщана дюна розміром
близько 400 × 300 м, заввишки до 5,0 м, оточена
водоймами (за 1,2 км на схід від с. свердловка).
Поруйнована кар’єрами. зафіксовано матеріали
різних культур (неоліту, київської русі). у част-
ково вцілілому культурному шарі кераміка сДк
залягала на глибині 35 см. В одному місці нижче
неї залягала неолітична. не виключено, що тут
був і могильник (див.: куриленко, отрощенко
1998, рис. 2, 5).
15. Ур. Могила 1, 2 — два підвищення по-
між озерцями на р. хотинь на береговій вкритій
алювієм дюні за 4 км на схід від с. радичев.
В ур. Могила-1 кераміка сДк залягала разом із
неолітичною під темним шаром (–20—45 см) із
керамікою сосницької культури.
Ïðàâîáåðåæíà òåðàñîâî-áàëêîâà çîíà
16. Ур. Попова — піщана борова тераса заввиш-
ки до 3 м над болотом на сході с. курилівка. По-
руйнована. Матеріал від доби мезоліту до V ст.
В обриві простежено стратиграфію і зібрано чис-
ленний матеріал сДк на глибині 70—90 см.
17. Ур. Хуторище — південний вищий відріг
тієї самої тераси. культурний шар із різночасо-
вими матеріалами майже повністю зруйновано
піщаним кар’єром. В обриві кар’єру під зритим
валом — давній шар завтовшки 25 см з керамі-
кою роменської та сосницької культур, нижче
— світліший з керамікою сДк та неолітичною.
В іншому місці кераміка сДк залягала разом
із сосницькою з глибини 70 см у темному шарі
завтовшки 35 см.
18. Ур. Шумейківка — західна вулиця с. Ме-
зин. схил над балкою. збори школяра на городі
давньоруської кераміки й сДк.
Рис. 1. схема розміщення пам’яток в околицях сіл куд-
лаївка й Дігтярівка: 1 — ур. стрелиця; 2 — ур. Іванцеве;
3 — ур. лементарівка; 4 — ур. ковальове
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 490
нівської культур та давньоруську, а також виявив
поховання юхнівської і нез’ясованої культур.
Додамо, що під час розкопок о.М. Мель-
ніковської під шаром юхнівської культури в
темному щільному передматериковому ґрунті
знайдено поодинокі уламки посуду з шнуровою
і ялинковою орнаментацією. там само виявле-
но невеличкий могильник. Із сДк орієнтовно
можна пов’язати пох. 7, здійснене на глибині
0,75—0,9 м. небіжчика покладено випроста-
но головою майже на південь. Біля голови й
крижів зафіксовано трохи дрібного деревно-
го вугілля, а також кілька уламків посуду зі
шнуровим і ялинковим орнаментом, на думку
о.М. Мельніковської, безперечно пов’язаних
із похованням; за головою — ребро тварини
(?). Ще три поховання залягали вище й були
безінвентарними (Мельниковская 1967/43). До
сДк можна віднести й кременеву мотику (?),
що походить із юхнівського шару (Мельников-
ская 1968/85).
25. Ур. Хоромки — порізане ярами мисове пла-
то заввишки 30 м за 0,8 км на південь від с. Мезин.
Пам’ятка багатошарова (кераміка мар’янівської,
київської культур та ін.), накрита лесом завтовш-
ки 1,2 м. кераміки сДк мало. Поодинокі знахідки
виявлено також на ріллі над заплавою.
˳âèé áåðåã Äåñíè
26. Ур. Забілин луг — вузька борова піщана тераса.
з-поміж знахідок — 5 уламків кераміки сДк.
27. Ур. Забілівщина — на заболочених ліво-
бережних терасах тимонівського бору навпроти
свердловських островів після осушення болота
зібрано кераміку доби неоліту, сосницької куль-
тури й 3 уламки сДк.
28. Ур. Дзвінкове — велика мисова тера-
са завширшки близько 200 м, що тягнеться
попід лісом по дорозі в с. тимонівка. руйнується
кар’єрами. у піску та зачистках виявлено кілька
десятків уламків кераміки сДк.
28. Галаганове — заболочений яр за 2—3 км
на захід від с. тимонівка. знахідки сДк зафік-
совано по обидва боки гирла яру. з південного
боку вони залягали на глибині 17—47 см разом
із численними шматками болотяної руди.
Рис. 2. схема розміщення пам’яток у Мезинському
мікрорегіоні: 5, 6 — Ігнатівський та тугаїв грудки; 7,
8 — ур. Дубина; 9 — лугова грива Черепиця; 10 —
ур. Березова; 11 — ур. рвачка; 12 — Мезинський острів;
13, 14 — свердловські північний і південний острови;
15 — ур. Могила-1, 2; 16 — ур. Попова; 17 — ур. хуто-
рище; 18 — ур. Шумейківка; 19 — свердловська балка;
20 — ур. затон; 21 — Пузирьова балка; 22 — ур. усо-
ве; 23 — куликова гора; 24 — Мезинське городище;
25 — ур. хоромки; 26 — ур. забілин луг; 27 — ур.
забілівщина; 28 — ур. Дзвінкове; 28а — галаганове;
29 — озеро хотинь
Рис. 3. товстостінна кераміка: 1 — ур. ковальове; 2
— Мезинське городище; 3—5 — Мезинський острів;
6—10 — свердловський південний острів; 11—13 —
ур. Попова; 14—15 — ур. Березова
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 91
29. Озеро Хотинь — за 1—2 км на південь
від ур. Дзвінкове на боровій терасі понад озером
зібрано уламки кераміки сДк.
30. Село Райгородок — південніше оз. хо-
тинь. за 1 км на південь від райгородського
городища, в ур. тимошкове, виявлено кераміку
сосницької культури й сДк.
В околицях м. короп виявлено 6 пунктів, де
переважає матеріал сосницької культури, але
трапляється й сДк.
31. Музей Кибальчича — під час зачистки
дороги знайдено кераміку сДк.
32. Маслозавод — на боровій терасі на зразок
півострова — зрите городище розміром приблиз-
но 200 × 150 м. Під час зачистки виявлено улам-
ки посуду різних культур, серед яких і сДк.
33. Лиса гора — трикутний острів завдовжки
близько 2 км, заввишки 5 м, який знижується
на північ — до Десни. збори в кількох місцях, зо-
крема північніше пристані Мальцева на переритій
поверхні та за 200 м на південний схід від гори.
34. Коваленчиха — піщаний острів за 3 км
на північ від м. короп завдовжки близько 0,7
км із окольними дюнами, оточений болотами й
річками. збори.
35. Село Риботин — ур. Піддубне та Барано-
вий луг. збори на лугу, в кар’єрах.
36. Село Рижки — на притоках р. сеймок
(до-плив р. сейм) між зазначеним селом і с. кос-
тирьове розвідкою виявлено кілька пам’яток із
різночасовим матеріалом. кераміку сДк виявле-
но на гогуліному грудку, грудку кукуюля, урочи-
щах самойловичка-2, на підвищенні біля мосту.
Додамо, що пункти з керамікою сДк відомі
ще в околицях зливу сейму та Десни, нижче (Бе-
резанская 1954/8; Бондарь 1974, рис. 47), а також
вище від охарактеризованої зони (Воеводский
1949; розенфельдт 1950).
здебільшого кераміку сДк зафіксовано на
пам’ятках із різночасовими матеріалами, тож її
виділено типологічно — переважно за стилем
орнаментації, а також фактурою тіста. завдяки
домішці піску черепок зазвичай міцний, хоча
трапляються й крихкі через домішку жорстви й
зовсім рідко — мушлі. Поверхня часто підлоще-
на, інколи з розчосами. колір червонуватий, жов-
туватий, жовто-брунатний і жовто-сірий. зважа-
ючи на фрагментарний характер знахідок, можна
зазначити лише деякі параметри посуду.
Більшість уламків походить від товстостінно-
го посуду (0,7—1,3 см завтовшки), барвистість
форм якого відбиває оформлення вінець: прямі,
плавно чи різко відігнуті, а також загнуті. краї
їх бувають заокругленими, горизонтально або
навскіс зрізаними назовні чи до середини (рис.
3—5). орнаментовано таку кераміку переважно
шнуровими лініями та відбитками прямокутного
штампа, які зазвичай утворюють ялинку, а та-
кож «гусеничкою», дугастим гострим штампом
(мов нігтем) і так званими котячими лапками.
трапляється також орнамент із тонких прокрес-
лених ліній, парних відбитків шнура, зубчастого
штампу (з черепашки), защипів. Швидше за все,
такий посуд був плоскодонним і мав присадку-
ваті й більш стрункі видовжені пропорції.
До другої групи належить тонкостінний по-
суд, мабуть, уламки чаш та кубків, серед яких
зафіксовано круглодонні. Вінця прямі або тро-
хи загнуті зі скошеним до середини краєм чи
округлим або потовщеним з обох боків (рис. 6;
8). одна посудина з Березової (рис. 6, 2) цілком
перегукується з округлодонним кубком із похо-
вання на свердловському о-ві південному (пор.:
куриленко, отрощенко 1998, рис. 2, 5).
оригінальною знахідкою є виріб зі згаданого
острова у вигляді невеликої товстостінної плош-
ки, оздобленої зсередини шнуровими лініями, а
зовні — ними й фігурним штампом (рис. 7).
характер польових досліджень (збори, зачист-
ки, зрідка невеличкі шурфи), руйнація пам’яток
через дію природних та особливо антропоген-
них чинників обмежує можливості інтерпре-
тації здобутого матеріалу. Втім деякі припу-
щення можна висловити. кераміка сДк Поде-
сення в цілому демонструє подібність до знахі-
Рис. 4. товстостінна кераміка: 1—8 — ур. Дубина; 9, 11 —
ур. Іванцеве; 10 — ур. Березова; 12 — свердловський
південний острів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 492
док на інших територіях, зокрема середнь-
ої наддніпрянщини, і поки що немає ваго-
мих підстав для виділення деснянської групи
пам’яток у локальний варіант, як вважав М.М.
Бондар. критеріями для виділення останнього,
окрім суто географічного показника (перева-
жання заплавних поселень), учений вважав не-
величкі розміри поселень, незначні культурні
нагромадження як наслідок сезонного їх харак-
теру, значний відсоток круглодонного посуду
(Бондарь 1974, с. 170). таке твердження спри-
чинено непорозумінням, позаяк розміри посе-
лень установлено в одиничних випадках і вони,
як правило, невеликі (найбільшим є поселення
Ісківщина — 0,35 га), а також обмеженістю ін-
формації щодо Подесення.
зважаючи на сучасний стан джерел, у всіх ре-
гіонах сДк абсолютно переважають поселення,
які зазвичай інтерпретують як стійбища. отже,
Подесення в цьому розумінні не є винятком. Вод-
ночас можна припустити наявність тут поселень
і тривалішого характеру — цілорічного мешкан-
ня. Це насамперед стосується такого пункту, як
рвачка, де у невеликому шурфі площею 1 м2
знайдено розвал 5 посудин та близько 100 улам-
ків від інших. Із меншою вірогідністю можна
говорити про подібні поселення на свердловсь-
кому острові південному та Дубині, що лідиру-
ють за кількістю знахідок. Побічною вказівкою
на відносно осілий спосіб життя людності сДк
може бути й наявність ґрунтових поховань —
уже згаданих на свердловському острові півден-
ному, Мезинському городищі, а вище по Десні —
на Мисі очкинському (Воеводский 1949; розен-
фельдт 1950).
Перевага стійбищ над поселеннями зумо-
влює проблему визначення способу життя носіїв
сДк. найвиваженішу позицію у цьому питанні
займав М.М. Бондар (Бондарь 1972). орієнту-
ючись на зазначений факт, а також незначну
кількість знарядь, пов’язаних із землеробством
і переробкою його продукції, він цілком слуш-
но вважав скотарство провідною галуззю госпо-
Рис. 5. товстостінна кераміка: 1, 7, 8 — ур. рвачка; 2, 3
— с. Дзвінкове; 4 — ур. Могила; 5, 6 — свердловський
південний острів
Рис. 6. тонкостінна кераміка: 1—3 — ур. Березова; 4 —6
— Мезинський острів; 7 — с. рижки; 8 — ур. хоромки;
9, 11 — ур. рвачка, 10 — оз. хотинь
Рис. 7. керамічний виріб. свердловський південний острів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 93
дарства, хоча й остаточно не визначився з його
формою. наголошуючи на придомному стій-
ловому утриманні худоби, вчений зазначав, що
був поширеним і випас худоби з пастухами, що
й засвідчують стійбища. загалом така характе-
рис-тика відповідає відгінному типу скотарства,
в чому однак можна сумніватися знову ж таки
через незначну кількість стаціонарних поселень.
саме визначення скотарства як провідної галузі,
з чим ми погоджуємося, для того часу неминуче
означало екстенсивні способи утримання худоби
— переважно на пасовиськах, а відтак, і доволі
мобільний спосіб життя. за такої ситуації для
помірної смуги найважливішими ставали міс-
ця зимівлі, на яких навесні могли займатися й
землеробством та повертатися на них із року в
рік. Із виснаженням угідь могли обирати нове
місце для зимівлі.
Щодо часу існування цих поселень слід пого-
дитися з М.М. Бондарем і датувати їх пізнім ета-
пом сДк (Бондарь 1990). однак звернемо увагу на
певні протиріччя в його міркуваннях. оскільки
матеріали сДк нерідко залягають над трипіль-
ськими пам’ятками у середній наддніпрянщині
чи пізньонеолітичними у Подесенні, що й виз-
начає, на думку М.М. Бондаря, їх нижню хро-
нологічну межу, то найраніші з них аж ніяк не
можуть бути синхронними катакомбній культурі,
як стверджує дослідник. не дивно, що І.І. арте-
менко, спираючись на стратиграфічну позицію
поселень та розробки М.М. Бондаря зі спроби їх
диференціації на раніші й пізніші, відніс частину
з них до середнього періоду (артеменко 1987, с.
38—41). Проте запропонована І.І. артеменком
періодизація сДк від самого початку її створен-
ня викликала цілком обґрунтовані сумніви.
Відносно стратиграфічної позиції поселень,
підтвердженої і матеріалами середнього Поде-
сення, слід нагадати, що «пізніше» не означає
«одразу», тому який проміжок часу розділяє ці
пам’ятки, залишається незрозумілим. сьогодні
немає надійних підстав для хронологічної дифе-
ренціації поселень, хоча деякі натяки на це є у ти-
пологічному складі кераміки. загалом ці поселення
постають синхронними катакомбній (інгульській)
культурі, про що свідчать і тривалі суперечки з
приводу культурної належності канівських посе-
лень (сДк чи катакомбної культури). Прикмет-
но, що подібна дискусія точиться і з приводу так
званих випростаних поховань, які І.І. артеменко
(артеменко 1987, с. 38) безпідставно відніс до ран-
нього етапу сДк, хоча вони якраз є найпізнішими
Рис. 8. тонкостінна кераміка й інші вироби: 1—3, 7 —
ур. Дубина; 4 — с. рижки; 5 — ур. Попова; 6 — с. ушивка
(докл. див.: Бунятян 2005). Посуд із цих поховань,
особливо круглодонний, має певну подібність до
матеріалів поселень (наприклад, кагарлик, пох.
237/11 (качалова 1974, табл. 1, 3); кобринове,
пох.1/2 (ричков 1995, рис. 5, 3) та ін.), які дослід-
ники, орієнтуючись на концепцію І.І. артеменка,
помилково відносили до раннього етапу. нага-
даємо що й поховання на Мезинському городи-
щі було випростаним, а спалення на стоянці Мис
очкинський супроводжувалося круглодонним ти-
пологічно пізнім посудом, а також кременевою
сокирою-теслом епішнурового зразка. такі самі
сокири-тесла зафіксовано й на охарактеризованих
пам’ятках Подесення (рис. 8, 7). Жодної сокири-
тесла ранішого зразка (з чотиригранним попе-
речним перетином) тут не знайдено, за винятком
однієї сокири культури кулястих амфор.
отже, швидше за все, масова поява поселень
припадає на заключний період сДк, який разом
із випростаними похованнями та окремими кре-
маціями є синхронним епішнуровому горизонту
пам’яток.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 494
Артеменко И.И. культуры раннего бронзового века южной полосы лесов европейской части ссср // Эпоха бронзы
лесной полосы ссср. — М.: наука, 1987. — с. 35—51.
Березанская С.С. отчет о работе сейминского отряда в 1954 году // науковий архів Інституту археології нану,
1954/8.
Бондарь Н.Н. к вопросу о характере хозяйства племен среднего Поднепровья в эпоху ранней бронзы // тези пле-
нарних і секційних доповідей (результати польових археологічних досліджень 1970—1971 років на території
україни). — одеса, 1972. — с. 120—122.
Бондарь Н.Н. Поселения среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. — к.: Вища школа, 1974. — 175 с.
Бондарь Н.Н. Поселение эпохи ранней бронзы на нижнем Днепре // исследовния по археологии Поднепровья. —
Днепропетровск: Дгу, 1990. — с. 38—50.
Бунятян К.П. хронологія та періодизація поховань середньодніпровської культури Правобережної україни // ар-
хеологія. — 2005. — № 4. — с. 26—36.
Воеводский М.В. Памятники каменного века на Десне // ксииМк. — 1949. — т. 26. — с. 22—26.
Качалова Н.К. Эрмитажная коллекция н.е. Бранденбурга. Эпоха бронзы. — М.: наука, 1974. — 54 с. и приложение.
Куриленко В.Є., Отрощенко В.В. Динаміка культурних змін за доби бронзи у Мезинському мікрорайоні на Десні //
археологія. — 1998. — № 1. — с. 46—55.
Мельниковская О.Н. отчет о работе Юхновского отряда Приднепровской экспедиции в 1967 г. // науковий архів
Іа нану, 1967/43.
Мельниковская О.Н. отчет о работах Деснинского отряда иа ан ссср в 1968 г. // науковий архів Іа нану,
1968/85.
Ричков М.О. нові поховання раннього етапу середньодніпровської культури // археологія. — 1995. — № 3. —
с. 147—151.
Розенфельдт И.Т. стоянка Мыс очкинский // ксииМк. — 1950. — т. 31. — с. 130—140.
Телегін Д.Я., Куриленко В.Є. неолітичні пам’ятки біля с. кудлаївки на Десні // археологія. — 1986. — 56. —
с. 100—103.
Одержано 31.01.2006
В.Е. Куриленко, К.П. Бунятян
ПаМятники среДнеДнеПроВскоЙ
кулЬтуры среДнего ПоДесенЬя
на картах памятников среднеднепровской культуры (сДк) территория среднего Подесенья представлена белым пят-
ном. Между тем наблюдения В.е. куриленко только в одном небольшом регионе существенно меняют эту ситуацию.
на Черниговщине на отрезке Десны от юга новгород-северского р-на до впадения в нее р. сейм (преимущественно
коропский р-н) выявлено густую сеть памятников — около 40 местонахождений керамики сДк. отражают они,
видимо, поселения, главным образом, типа стойбищ, хотя не исключены и более долговременные. Выявлены здесь
и отдельные грунтовые погребения, которые явно входили в состав небольших могильников.
хронологически дифференцировать материал сложно, поскольку речь идет о сборах, зачистках и небольших
шурфах. В целом эти памятники представляются синхронными поселениям среднего Поднепровья и отражают
поздний этап развития сДк.
V.Ye. Kurylenko, K.P. Bunyatyan
MOnuMentS OF tHe MiDDLe DniPrO riVer CuLture
in tHe MiDDLe DeSna riVer regiOn
the territory of the Middle Desna river region is a blank spot on the maps of the monuments of the Middle Dnipro river
culture (MDC) (see, for example: artemenko 1987, Map 3). in the meantime, V.Ye. kurylenko’s observations for only one
small area fundamentally change the situation. the Chernihiv region was revealed to have a dense network of monuments
– about 40 occurrences of MDC ceramics at the section of Desna river from the south of novhorod-Siverskyj region to
the place where it meets Seim river (mostly korop region). they mainly seem to represent settlements of the station type,
although more long-term ones are quite possible. also individual burials without mounds, which were obviously a part of
small burial grounds were discovered here.
it is difficult to differentiate this material chronologically, since we only deal with pick up material, occasional
cleaning and small prospecting shafts. in general these monuments seem to be synchronous to the settlements of the
Middle Dnipro river region (bondar 1974) and reflect the later stage of development of MDC.
|