Богдан Андроникович Звіздецький
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199343 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Богдан Андроникович Звіздецький // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 108-109. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199343 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993432024-10-04T18:37:17Z Богдан Андроникович Звіздецький Пам’ять археології 2006 Article Богдан Андроникович Звіздецький // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 108-109. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199343 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’ять археології Пам’ять археології |
| spellingShingle |
Пам’ять археології Пам’ять археології Богдан Андроникович Звіздецький Археологія |
| format |
Article |
| title |
Богдан Андроникович Звіздецький |
| title_short |
Богдан Андроникович Звіздецький |
| title_full |
Богдан Андроникович Звіздецький |
| title_fullStr |
Богдан Андроникович Звіздецький |
| title_full_unstemmed |
Богдан Андроникович Звіздецький |
| title_sort |
богдан андроникович звіздецький |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Пам’ять археології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199343 |
| citation_txt |
Богдан Андроникович Звіздецький // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 108-109. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-10-05T04:02:19Z |
| last_indexed |
2024-10-05T04:02:19Z |
| _version_ |
1812045170947915776 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4108
Ïàì’ÿòü àðõåîëî㳿
звіздецький Богдан андроникович народився
14 жовтня 1958 р. у с. студинка Дубновського
р-ну рівненської обл. у родині вчителів. Його мати
луцик анна григорівна викладала іноземну мову в
середній школі. Батька — звіздецького андроника
Павловича, який мав класичну університетську ос-
віту, як і тисячі наших спів-вітчизників із західних
областей україни, було репресовано.
у 1965 р. Богдан пішов у перший клас Бе-
резівської восьмирічки. В 1975 р. закінчив рів-
ненську середню школу-інтернат № 2. напе-
редодні призиву до армії майже рік працював
на різних підприємствах Березівки. В 1976—
1978 рр. служив у лавах радянської армії. Піс-
ля армії майже рік працював у Березівському
райкомі лксМу секретарем комітету комсомолу
швейної фабрики.
áîãäàí àíäðîíèêîâè×
Çâ²Çäåöüêèé
у 1979 р. вступив на історичний факультет
київського державного університету ім. т.г. Шев-
ченка, який закінчив у 1984 р. за спеціальністю
«Історик-археолог, викладач історії та суспільст-
вознавства».
В Інститут археології нан україни Богдана
андрониковича було прийнято в серпні 1984 р.
на посаду старшого лаборанта. у 1986—1989
рр. навчався в аспірантурі. у 1990 р. захистив
кандидатську дисертацію «городища Іх—хІІІ
ст. на території літописних древлян». з 1990 до
1995 р. був ученим секретарем відділу.
з 1990 р. Б. звіздецький очолював Жито-
мирську археологічну експедицію Іа нан ук-
раїни. Він проводив широкомасштабні польові
роботи з виявлення, фіксації та дослідження
пам’яток на території, яку заселяли літописні
древляни, зокрема і в районах, що постраждали
від наслідків аварії на Чорнобильській аес. Він
розкопав широкими площами низку городищ і
поселень Viii—Xiii ст. (гульськ, новоград-Во-
линський, коростень, Малин).
лебединою піснею Богдана андрониковича
стали розкопки столиці древлян — Іскоросте-
ня. Понад 10 років праці в архівах, ретельного
майже щорічного обстеження місцевості, роз-
чарувань та очікувань завершилися вивленням
решток майже повністю зруйнованих двох го-
родищ стародавнього Іскоростеня — двох за-
критих комплексів зруйнованої княгинею оль-
гою древлянської столиці із верхньою датою
нашарувань 946 р.
на сьогодні неможливо переоцінити зна-
чущість проведених робіт та отриманого, без
перебільшення, унікального археологічного
ма-теріалу, що став приводом для підготовки і
проведення міжнародної наукової конференції
«стародавній коростень і слов’янські гради
Viii—iX ст.», до якої Б.а. звіздецький встиг
підготувати й видати збірку наукових праць.ос-
танні кілька років дослідник багато працював
над обробкою отриманого матеріалу, встиг зда-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 109
ти у видавництво монографію «археологічні
дослідження в північно-східних районах Жи-
томирщини» обсягом 10 друкованих аркушів,
готував до видання узагальнювальну працю
«старожитності Іскоростеня».
з січня 2006 р. Б.а. звіздецького було пе-
реведено на посаду старшого наукового спів-
робітника.
16 вересня, за місяць до свого 48-річчя, Бог-
дана андрониковича звіздецького не стало.
20 вересня 2006 р. перестало битися ще одне
серце, віддане археології. на 76-му році життя
у вічність відійшов Іон срулевич (Ізраїлевич)
Винокур — доктор історичних наук, професор,
заслужений працівник вищої школи, академік
ан вищої школи україни та української академії
історичних наук, археолог, без здобутків якого
не можна уявити розвиток української археоло-
гічної науки другої половини хх ст.
Життя Іона Ізраїлевича зі студентської лави і до
останнього подиху було віддане археології, зокре-
ма дослідженню слов’янських старожитностей.
народився І.с. Винокур у містечку ружин
на Житомирщині 4 липня 1930 р. Дитинство і
юність майбутній дослідник, за винятком часів
воєнного лихоліття, провів у Житомирі. Іон
Ізраїлевич належав до покоління, чиє дитинство
обпалила війна, а змужніння припало на важкі
повоєнні роки.
у 1948 р. І.с. Винокур вступив на історичний
факультет Чернівецького державного університе-
ту, де під впливом Б.о. тимощука захопився архе-
ологією. Першою експедицією І.с. Винокура стали
розкопки літописного Василева на Дністрі.
Після завершення навчання в університеті
І.с. Винокур повернувся у рідний Житомир, де
взяв на себе обов’язки наукового співробітни-
ка обласного краєзнавчого музею. Формуючи
фонди музею, молодий дослідник розпочав
дослідження археологічних пам’яток межі і
перших століть нової ери на Житомирщині.
навіть переїхавши у 1957 р. до Чернівців, уче-
ний продовжував досліджувати минуле своєї
малої Батьківщини. результатом цих наукових
пошуків стала перша монографія дослідника
«старожитності східної Волині першої поло-
вини І тис. н. е.» (Чернівці, 1960). Через два
роки І.с. Винокур захистив кандидатську ди-
сертацію на цю тему.
²îí ²Çðà¯ëåâè× âèíîêóð
з 1963 р. життя І.с. Винокура пов’язане зі
старовинним містом кам’янцем-Подільським.
у місцевому педагогічному інституті (нині універ-
ситет) Іон Ізраїлевич пройшов шлях від асистента
до професора, академіка ан вищої школи.
археологічні старожитності Поділля стали
основною темою його наукових досліджень.
у 1963 р. І.с. Винокур сформував археологічну
експедицію історичного факультету кам’янець-
Подільського педагогічного інституту, що плід-
но працює уже понад 40 років, збагачуючи ук-
раїнську науку важливими відкриттями та ви-
ховуючи нові покоління археологів, істориків,
краєзнавців.
Пряжів, ружичанка, Бакота, Бернашівка,
устя, ставчани, губин, Полонне та десятки ін-
ших поселень і могильників, відкритих і роз-
копаних І.с. Винокуром, досі перебувають у
центрі наукової уваги археологів. Важливими
залишаються відкриття дослідника у вивченні
слов’янської язичницької культової кам’яної
|