Іон Ізраїлевич Винокур

20 вересня 2006 р. перестало битися ще одне серце, віддане археології. На 76-му році життя у вічність відійшов Іон Срулевич (Ізраїлевич) Винокур — доктор історичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи, академік АН вищої школи України та Української академії історичних наук, археол...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2006
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199344
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Іон Ізраїлевич Винокур // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 109-110. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199344
record_format dspace
spelling irk-123456789-1993442024-10-04T18:37:24Z Іон Ізраїлевич Винокур Пам’ять археології 20 вересня 2006 р. перестало битися ще одне серце, віддане археології. На 76-му році життя у вічність відійшов Іон Срулевич (Ізраїлевич) Винокур — доктор історичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи, академік АН вищої школи України та Української академії історичних наук, археолог, без здобутків якого не можна уявити розвиток української археологічної науки другої половини ХХ ст. 2006 Article Іон Ізраїлевич Винокур // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 109-110. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199344 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Пам’ять археології
Пам’ять археології
spellingShingle Пам’ять археології
Пам’ять археології
Іон Ізраїлевич Винокур
Археологія
description 20 вересня 2006 р. перестало битися ще одне серце, віддане археології. На 76-му році життя у вічність відійшов Іон Срулевич (Ізраїлевич) Винокур — доктор історичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи, академік АН вищої школи України та Української академії історичних наук, археолог, без здобутків якого не можна уявити розвиток української археологічної науки другої половини ХХ ст.
format Article
title Іон Ізраїлевич Винокур
title_short Іон Ізраїлевич Винокур
title_full Іон Ізраїлевич Винокур
title_fullStr Іон Ізраїлевич Винокур
title_full_unstemmed Іон Ізраїлевич Винокур
title_sort іон ізраїлевич винокур
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2006
topic_facet Пам’ять археології
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199344
citation_txt Іон Ізраїлевич Винокур // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 109-110. — укр.
series Археологія
first_indexed 2024-10-05T04:02:21Z
last_indexed 2024-10-05T04:02:21Z
_version_ 1812045172750417920
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 109 ти у видавництво монографію «археологічні дослідження в північно-східних районах Жи- томирщини» обсягом 10 друкованих аркушів, готував до видання узагальнювальну працю «старожитності Іскоростеня». з січня 2006 р. Б.а. звіздецького було пе- реведено на посаду старшого наукового спів- робітника. 16 вересня, за місяць до свого 48-річчя, Бог- дана андрониковича звіздецького не стало. 20 вересня 2006 р. перестало битися ще одне серце, віддане археології. на 76-му році життя у вічність відійшов Іон срулевич (Ізраїлевич) Винокур — доктор історичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи, академік ан вищої школи україни та української академії історичних наук, археолог, без здобутків якого не можна уявити розвиток української археоло- гічної науки другої половини хх ст. Життя Іона Ізраїлевича зі студентської лави і до останнього подиху було віддане археології, зокре- ма дослідженню слов’янських старожитностей. народився І.с. Винокур у містечку ружин на Житомирщині 4 липня 1930 р. Дитинство і юність майбутній дослідник, за винятком часів воєнного лихоліття, провів у Житомирі. Іон Ізраїлевич належав до покоління, чиє дитинство обпалила війна, а змужніння припало на важкі повоєнні роки. у 1948 р. І.с. Винокур вступив на історичний факультет Чернівецького державного університе- ту, де під впливом Б.о. тимощука захопився архе- ологією. Першою експедицією І.с. Винокура стали розкопки літописного Василева на Дністрі. Після завершення навчання в університеті І.с. Винокур повернувся у рідний Житомир, де взяв на себе обов’язки наукового співробітни- ка обласного краєзнавчого музею. Формуючи фонди музею, молодий дослідник розпочав дослідження археологічних пам’яток межі і перших століть нової ери на Житомирщині. навіть переїхавши у 1957 р. до Чернівців, уче- ний продовжував досліджувати минуле своєї малої Батьківщини. результатом цих наукових пошуків стала перша монографія дослідника «старожитності східної Волині першої поло- вини І тис. н. е.» (Чернівці, 1960). Через два роки І.с. Винокур захистив кандидатську ди- сертацію на цю тему. ²îí ²Çðà¯ëåâè× âèíîêóð з 1963 р. життя І.с. Винокура пов’язане зі старовинним містом кам’янцем-Подільським.   у місцевому педагогічному інституті (нині універ- ситет) Іон Ізраїлевич пройшов шлях від асистента до професора, академіка ан вищої школи. археологічні старожитності Поділля стали основною темою його наукових досліджень.   у 1963 р. І.с. Винокур сформував археологічну експедицію історичного факультету кам’янець- Подільського педагогічного інституту, що плід- но працює уже понад 40 років, збагачуючи ук- раїнську науку важливими відкриттями та ви- ховуючи нові покоління археологів, істориків, краєзнавців. Пряжів, ружичанка, Бакота, Бернашівка, устя, ставчани, губин, Полонне та десятки ін- ших поселень і могильників, відкритих і роз- копаних І.с. Винокуром, досі перебувають у центрі наукової уваги археологів. Важливими залишаються відкриття дослідника у вивченні слов’янської язичницької культової кам’яної ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4110 скульптури, історичного минулого кам’янця- Подільського тощо. у 1978 р. І.с. Винокур захистив докторську дисертацію на тему «Історія та культура чер- ня-хівських племен лісостепового Дністро- Дніпров-ського межиріччя», а у 1980 р. йому було присвоєно вчене звання професора. наукові пошуки І.с. Винокура мали міжна- родне визнання. Він неодноразово виступав із доповідями на міжнародних конгресах та кон- ференціях. І.с. Винокура запрошували читати курси лекцій у люблінському університеті. результати наукових досліджень та педагогіч- них розробок І.с. Винокура втілено у численних (понад 400) наукових та навчально-методичних працях. Іон Ізраїлевич є автором та співавтором понад 40 монографій, підручників і методичних посібників. Підручник «археологія україни», підготовлений ним у співавторстві із Д.я. те- легіним, тричі перевидавався із 1994 р. коло наукових зацікавлень дослідника було широким, але центральною темою у його науковому доробку, безперечно, було питання етногенезу давніх слов’ян. І.с. Ви- нокур до останніх своїх днів відстоював слов’янську належність черняхівських старо- житностей українського лісостепу. Ця думка є провідною і в монографії «Історія та куль- тура черняхівських племен», опублікованій у 1972 р., і в праці «Черняхівська культура: витоки і доля», що побачила світ у 2000 р. До останнього подиху вчений виношував ідеї нових наукових робіт. Він був незмінним членом спеціалізова- ної ради Інституту археології нан україни. Багато українських археологів із вдячністю згадують його як вимогливого, проте добро- зичливого опонента на захисті кандидатських і докторських дисертацій. Іон Ізраїлевич Винокур залишиться в пам’яті всіх, хто мав щастя у нього вчитися, працювати, спілкуватися і дискутувати, надзвичайно доб- рою, щирою людиною, турботливим наставни- ком та другом. 22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Держав- ної премії україни в галузі науки і техніки, док- тор історичних наук алла трохимівна сміленко, життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з Інститутом археології нан україни. àëëà òðîõèì²âíà ñì²ëåíêî алла трохимівна народилася 15 червня 1923 р. у києві в родині службовців. середню школу вона закінчила у 1941 р. — у переддень початку Великої Вітчизняної війни. їй пощастило вижи- ти в умовах німецької окупації. І як тільки ки- ївський університет ім. т.г. Шевченка в 1944 р. відновив навчання, алла трохимівна вступила на історичний факультет. Професію археолога алла трохимівна виз- начила для себе в студентські роки. Вона брала активну участь у археологічних дослідженнях Пе- реяслава-хмельницького і поселення лука-Врублі- вецька. тоді ж сформувалися її наукові інтереси — дослідження старожитностей i тис. н. е., що за-свідчує її дипломна робота «археологічні пам’ятки торгівлі з римською імперією». Після закінчення університету в 1948 р. алла трохимівна вступила до аспірантури Інституту археології і продовжила дослідження черняхів- ської культури. В 1952 р. вона успішно захис- тила кандидатську дисертацію «Відокремлення ремесла від землеробства і розвиток торгівлі в ранньоантському суспільстві». Після закінчен-