Алла Трохимівна Сміленко
22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор історичних наук Алла Трохимівна Сміленко, життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з Інститутом археології НАН України....
Збережено в:
Дата: | 2006 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199345 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Алла Трохимівна Сміленко // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 110-111. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-199345 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1993452024-10-04T18:37:31Z Алла Трохимівна Сміленко Пам’ять археології 22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор історичних наук Алла Трохимівна Сміленко, життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з Інститутом археології НАН України. 2006 Article Алла Трохимівна Сміленко // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 110-111. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199345 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Пам’ять археології Пам’ять археології |
spellingShingle |
Пам’ять археології Пам’ять археології Алла Трохимівна Сміленко Археологія |
description |
22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор історичних наук Алла Трохимівна Сміленко,
життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з
Інститутом археології НАН України. |
format |
Article |
title |
Алла Трохимівна Сміленко |
title_short |
Алла Трохимівна Сміленко |
title_full |
Алла Трохимівна Сміленко |
title_fullStr |
Алла Трохимівна Сміленко |
title_full_unstemmed |
Алла Трохимівна Сміленко |
title_sort |
алла трохимівна сміленко |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2006 |
topic_facet |
Пам’ять археології |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199345 |
citation_txt |
Алла Трохимівна Сміленко // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 110-111. — укр. |
series |
Археологія |
first_indexed |
2024-10-05T04:02:23Z |
last_indexed |
2024-10-05T04:02:23Z |
_version_ |
1812045175360323584 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4110
скульптури, історичного минулого кам’янця-
Подільського тощо.
у 1978 р. І.с. Винокур захистив докторську
дисертацію на тему «Історія та культура чер-
ня-хівських племен лісостепового Дністро-
Дніпров-ського межиріччя», а у 1980 р. йому
було присвоєно вчене звання професора.
наукові пошуки І.с. Винокура мали міжна-
родне визнання. Він неодноразово виступав із
доповідями на міжнародних конгресах та кон-
ференціях. І.с. Винокура запрошували читати
курси лекцій у люблінському університеті.
результати наукових досліджень та педагогіч-
них розробок І.с. Винокура втілено у численних
(понад 400) наукових та навчально-методичних
працях. Іон Ізраїлевич є автором та співавтором
понад 40 монографій, підручників і методичних
посібників. Підручник «археологія україни»,
підготовлений ним у співавторстві із Д.я. те-
легіним, тричі перевидавався із 1994 р.
коло наукових зацікавлень дослідника
було широким, але центральною темою у
його науковому доробку, безперечно, було
питання етногенезу давніх слов’ян. І.с. Ви-
нокур до останніх своїх днів відстоював
слов’янську належність черняхівських старо-
житностей українського лісостепу. Ця думка
є провідною і в монографії «Історія та куль-
тура черняхівських племен», опублікованій
у 1972 р., і в праці «Черняхівська культура:
витоки і доля», що побачила світ у 2000 р.
До останнього подиху вчений виношував ідеї
нових наукових робіт.
Він був незмінним членом спеціалізова-
ної ради Інституту археології нан україни.
Багато українських археологів із вдячністю
згадують його як вимогливого, проте добро-
зичливого опонента на захисті кандидатських
і докторських дисертацій.
Іон Ізраїлевич Винокур залишиться в пам’яті
всіх, хто мав щастя у нього вчитися, працювати,
спілкуватися і дискутувати, надзвичайно доб-
рою, щирою людиною, турботливим наставни-
ком та другом.
22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Держав-
ної премії україни в галузі науки і техніки, док-
тор історичних наук алла трохимівна сміленко,
життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з
Інститутом археології нан україни.
àëëà òðîõèì²âíà ñì²ëåíêî
алла трохимівна народилася 15 червня 1923
р. у києві в родині службовців. середню школу
вона закінчила у 1941 р. — у переддень початку
Великої Вітчизняної війни. їй пощастило вижи-
ти в умовах німецької окупації. І як тільки ки-
ївський університет ім. т.г. Шевченка в 1944 р.
відновив навчання, алла трохимівна вступила
на історичний факультет.
Професію археолога алла трохимівна виз-
начила для себе в студентські роки. Вона брала
активну участь у археологічних дослідженнях Пе-
реяслава-хмельницького і поселення лука-Врублі-
вецька. тоді ж сформувалися її наукові інтереси
— дослідження старожитностей i тис. н. е., що
за-свідчує її дипломна робота «археологічні
пам’ятки торгівлі з римською імперією».
Після закінчення університету в 1948 р. алла
трохимівна вступила до аспірантури Інституту
археології і продовжила дослідження черняхів-
ської культури. В 1952 р. вона успішно захис-
тила кандидатську дисертацію «Відокремлення
ремесла від землеробства і розвиток торгівлі в
ранньоантському суспільстві». Після закінчен-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 111
ня аспірантури в 1951 р. а.т. сміленко залишила-
ся працювати в Інституті археології — спочатку
молодшим, з 1966 р. — старшим, а з 1986 р. —
провідним науковим співробітником відділу
слов’яно-руської, а згодом, з 1974 р. (від дня
заснування), — ранньослов’янської археології.
наукові інтереси а.т. сміленко були пов’язані
з дослідженням історії та культури слов’ян на
землях україни впродовж i і початку ii тис. н.
е. Вона вивчала походження та історію слов’ян
у переддержавний і ранньодержавний періоди,
працювала над характеристикою і локалізацією
літописних племен і племінних об’єднань за ар-
хеологічними матеріалами.
а.т. сміленко щороку брала участь у поль-
ових дослідженнях і є автором і співавтором
40 наукових експедиційних звітів. До 1980 р.
вона очолювала надпорізький загін, а потім
слов’янську Дніпровську експедицію, що пра-
цювала в степовому Подніпров’ї, і досліджу-
вала поселення черняхівської культури леськи
і Микі-льське, аланський гончарний центр кан-
церка (1968—1970), а також комплекс археоло-
гічних пам’яток iii—iV ст. н. е. біля с. Башмачка
(1971—1973) у Дніпропетровській обл.
результатом наполегливих досліджень,
присвячених старожитностям степового
Подніпров’я і проблемі заселення цієї області
слов’янами, стала монографія «слов’яни та їх
сусіди в степовому Подніпров’ї (ii—Xiii ст.)»
(1975), а згодом і докторська дисертація на цю
ж тему, яку а.т. сміленко захистила в 1981 р.
у цій роботі вперше було зібрано й системати-
зовано всі матеріали, пов’язані зі слов’янським
населенням регіону, переважну більшість яких
отримано завдяки значним експедиційним до-
слідженням алли трохимівни.
з 1980 р. а.т. сміленко керувала Дністро-
Дунайською експедицією, що вивчала середньо-
вічні, передусім слов’янські, старожитності й
уперше відкрила в цьому регіоні пам’ятки рай-
ковецької та салтівської культур, зокрема на-
горне, Багате і Шабо (одеська обл.), що дало
змогу по-новому підійти до проблеми заселен-
ня його слов’янами та розкрити особливості їх
зв’язків із кочовим населенням степів — ала-
нами, хазарами, болгарами, уграми та ін. за ре-
зультатами цих досліджень було видано збірник
«Днестро-Дунайское междуречье в i — начале
ii тыс. н. э.» (1987).
алла трохимівна сміленко — автор понад
100 друкованих праць, серед яких три індивіду-
альні та п’ять колективних монографій, зокрема
«глодоські скарби», «Історія української рср»,
«археологія української рср», «Этнокультур-
ная карта территории украинской сср в i тыс.
н. э.» та «славяне Юго-Восточной европы в
предгосударственный период», що в 1991 р. була
відзначена Державною премією україни в галузі
науки й техніки.
До останніх днів життя алла трохимівна
не втрачала жвавого інтересу до наукових до-
сліджень, спілкувалася з колегами. світла
пам’ять про аллу трохимівну сміленко назавж-
ди залишиться в серцях її колег, друзів, учнів та
близьких.
|