Алла Трохимівна Сміленко

22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор історичних наук Алла Трохимівна Сміленко, життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з Інститутом археології НАН України....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2006
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199345
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Алла Трохимівна Сміленко // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 110-111. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199345
record_format dspace
spelling irk-123456789-1993452024-10-04T18:37:31Z Алла Трохимівна Сміленко Пам’ять археології 22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор історичних наук Алла Трохимівна Сміленко, життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з Інститутом археології НАН України. 2006 Article Алла Трохимівна Сміленко // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 110-111. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199345 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Пам’ять археології
Пам’ять археології
spellingShingle Пам’ять археології
Пам’ять археології
Алла Трохимівна Сміленко
Археологія
description 22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор історичних наук Алла Трохимівна Сміленко, життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з Інститутом археології НАН України.
format Article
title Алла Трохимівна Сміленко
title_short Алла Трохимівна Сміленко
title_full Алла Трохимівна Сміленко
title_fullStr Алла Трохимівна Сміленко
title_full_unstemmed Алла Трохимівна Сміленко
title_sort алла трохимівна сміленко
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2006
topic_facet Пам’ять археології
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199345
citation_txt Алла Трохимівна Сміленко // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 110-111. — укр.
series Археологія
first_indexed 2024-10-05T04:02:23Z
last_indexed 2024-10-05T04:02:23Z
_version_ 1812045175360323584
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4110 скульптури, історичного минулого кам’янця- Подільського тощо. у 1978 р. І.с. Винокур захистив докторську дисертацію на тему «Історія та культура чер- ня-хівських племен лісостепового Дністро- Дніпров-ського межиріччя», а у 1980 р. йому було присвоєно вчене звання професора. наукові пошуки І.с. Винокура мали міжна- родне визнання. Він неодноразово виступав із доповідями на міжнародних конгресах та кон- ференціях. І.с. Винокура запрошували читати курси лекцій у люблінському університеті. результати наукових досліджень та педагогіч- них розробок І.с. Винокура втілено у численних (понад 400) наукових та навчально-методичних працях. Іон Ізраїлевич є автором та співавтором понад 40 монографій, підручників і методичних посібників. Підручник «археологія україни», підготовлений ним у співавторстві із Д.я. те- легіним, тричі перевидавався із 1994 р. коло наукових зацікавлень дослідника було широким, але центральною темою у його науковому доробку, безперечно, було питання етногенезу давніх слов’ян. І.с. Ви- нокур до останніх своїх днів відстоював слов’янську належність черняхівських старо- житностей українського лісостепу. Ця думка є провідною і в монографії «Історія та куль- тура черняхівських племен», опублікованій у 1972 р., і в праці «Черняхівська культура: витоки і доля», що побачила світ у 2000 р. До останнього подиху вчений виношував ідеї нових наукових робіт. Він був незмінним членом спеціалізова- ної ради Інституту археології нан україни. Багато українських археологів із вдячністю згадують його як вимогливого, проте добро- зичливого опонента на захисті кандидатських і докторських дисертацій. Іон Ізраїлевич Винокур залишиться в пам’яті всіх, хто мав щастя у нього вчитися, працювати, спілкуватися і дискутувати, надзвичайно доб- рою, щирою людиною, турботливим наставни- ком та другом. 22 вересня 2006 р. пішла з життя лауреат Держав- ної премії україни в галузі науки і техніки, док- тор історичних наук алла трохимівна сміленко, життєвий шлях якої нероздільно пов’язаний з Інститутом археології нан україни. àëëà òðîõèì²âíà ñì²ëåíêî алла трохимівна народилася 15 червня 1923 р. у києві в родині службовців. середню школу вона закінчила у 1941 р. — у переддень початку Великої Вітчизняної війни. їй пощастило вижи- ти в умовах німецької окупації. І як тільки ки- ївський університет ім. т.г. Шевченка в 1944 р. відновив навчання, алла трохимівна вступила на історичний факультет. Професію археолога алла трохимівна виз- начила для себе в студентські роки. Вона брала активну участь у археологічних дослідженнях Пе- реяслава-хмельницького і поселення лука-Врублі- вецька. тоді ж сформувалися її наукові інтереси — дослідження старожитностей i тис. н. е., що за-свідчує її дипломна робота «археологічні пам’ятки торгівлі з римською імперією». Після закінчення університету в 1948 р. алла трохимівна вступила до аспірантури Інституту археології і продовжила дослідження черняхів- ської культури. В 1952 р. вона успішно захис- тила кандидатську дисертацію «Відокремлення ремесла від землеробства і розвиток торгівлі в ранньоантському суспільстві». Після закінчен-  ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 111 ня аспірантури в 1951 р. а.т. сміленко залишила- ся працювати в Інституті археології — спочатку молодшим, з 1966 р. — старшим, а з 1986 р. —   провідним науковим співробітником відділу слов’яно-руської, а згодом, з 1974 р. (від дня заснування), — ранньослов’янської археології. наукові інтереси а.т. сміленко були пов’язані з дослідженням історії та культури слов’ян на землях україни впродовж i і початку ii тис. н. е. Вона вивчала походження та історію слов’ян у переддержавний і ранньодержавний періоди, працювала над характеристикою і локалізацією літописних племен і племінних об’єднань за ар- хеологічними матеріалами. а.т. сміленко щороку брала участь у поль- ових дослідженнях і є автором і співавтором 40 наукових експедиційних звітів. До 1980 р. вона очолювала надпорізький загін, а потім слов’янську Дніпровську експедицію, що пра- цювала в степовому Подніпров’ї, і досліджу- вала поселення черняхівської культури леськи і Микі-льське, аланський гончарний центр кан- церка (1968—1970), а також комплекс археоло- гічних пам’яток iii—iV ст. н. е. біля с. Башмачка (1971—1973) у Дніпропетровській обл. результатом наполегливих досліджень, присвячених старожитностям степового Подніпров’я і проблемі заселення цієї області слов’янами, стала монографія «слов’яни та їх сусіди в степовому Подніпров’ї (ii—Xiii ст.)» (1975), а згодом і докторська дисертація на цю ж тему, яку а.т. сміленко захистила в 1981 р. у цій роботі вперше було зібрано й системати- зовано всі матеріали, пов’язані зі слов’янським населенням регіону, переважну більшість яких отримано завдяки значним експедиційним до- слідженням алли трохимівни. з 1980 р. а.т. сміленко керувала Дністро- Дунайською експедицією, що вивчала середньо- вічні, передусім слов’янські, старожитності й уперше відкрила в цьому регіоні пам’ятки рай- ковецької та салтівської культур, зокрема на- горне, Багате і Шабо (одеська обл.), що дало змогу по-новому підійти до проблеми заселен- ня його слов’янами та розкрити особливості їх зв’язків із кочовим населенням степів — ала- нами, хазарами, болгарами, уграми та ін. за ре- зультатами цих досліджень було видано збірник «Днестро-Дунайское междуречье в i — начале   ii тыс. н. э.» (1987). алла трохимівна сміленко — автор понад 100 друкованих праць, серед яких три індивіду- альні та п’ять колективних монографій, зокрема «глодоські скарби», «Історія української рср», «археологія української рср», «Этнокультур- ная карта территории украинской сср в i тыс. н. э.» та «славяне Юго-Восточной европы в предгосударственный период», що в 1991 р. була відзначена Державною премією україни в галузі науки й техніки. До останніх днів життя алла трохимівна не втрачала жвавого інтересу до наукових до-  сліджень, спілкувалася з колегами. світла пам’ять про аллу трохимівну сміленко назавж- ди залишиться в серцях її колег, друзів, учнів та близьких.