Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці
Понад 10 років Національний заповідник «Херсонес Таврійський» плідно співпрацює з Інститутом класичної археології Техаського університету. За цей час було багато зроблено для дослідження цієї унікальної пам’ятки античного та середньовічного часу. Цього року в історії заповідника відбулася важлива...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199346 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці / Х.М. Клюба // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 112-114. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199346 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993462024-10-04T18:37:38Z Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці Клюба, Х.М. Хроніка Понад 10 років Національний заповідник «Херсонес Таврійський» плідно співпрацює з Інститутом класичної археології Техаського університету. За цей час було багато зроблено для дослідження цієї унікальної пам’ятки античного та середньовічного часу. Цього року в історії заповідника відбулася важлива подія. Завдяки зусиллям американських колег, насамперед директора Інституту класичної археології Техаського університету Джозефа Коулмена Картера, було збудовано та подаровано українському народу Лабораторію Пакарда (Packard Laboratory). Урочиста церемонія відкриття відбулася 20 липня 2006 р. разом із презентаціями виставки «Надгробки Херсонеса» та книги «Кримський Херсонес» українською мовою. 2006 Article Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці / Х.М. Клюба // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 112-114. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199346 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Клюба, Х.М. Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці Археологія |
| description |
Понад 10 років Національний заповідник «Херсонес Таврійський» плідно співпрацює з Інститутом класичної археології Техаського університету. За цей час було багато зроблено для дослідження цієї унікальної пам’ятки античного
та середньовічного часу. Цього року в історії
заповідника відбулася важлива подія. Завдяки зусиллям американських колег, насамперед директора Інституту класичної археології Техаського
університету Джозефа Коулмена Картера, було
збудовано та подаровано українському народу
Лабораторію Пакарда (Packard Laboratory). Урочиста церемонія відкриття відбулася 20 липня
2006 р. разом із презентаціями виставки «Надгробки Херсонеса» та книги «Кримський Херсонес» українською мовою. |
| format |
Article |
| author |
Клюба, Х.М. |
| author_facet |
Клюба, Х.М. |
| author_sort |
Клюба, Х.М. |
| title |
Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці |
| title_short |
Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці |
| title_full |
Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці |
| title_fullStr |
Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці |
| title_full_unstemmed |
Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці |
| title_sort |
херсонес таврійський. новий здобуток українсько-американської співпраці |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199346 |
| citation_txt |
Херсонес Таврійський. Новий здобуток українсько-американської співпраці / Х.М. Клюба // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 112-114. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT klûbahm hersonestavríjsʹkijnovijzdobutokukraínsʹkoamerikansʹkoíspívprací |
| first_indexed |
2024-10-05T04:02:25Z |
| last_indexed |
2024-10-05T04:02:25Z |
| _version_ |
1812045177014976512 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4112
Õðîí³êà
Понад 10 років національний заповідник «хер-
сонес таврійський» плідно співпрацює з Інсти-
тутом класичної археології техаського універ-
ситету. за цей час було багато зроблено для до-
слідження цієї унікальної пам’ятки античного
та середньовічного часу. Цього року в історії
заповідника відбулася важлива подія. завдяки зу-
силлям американських колег, насамперед дирек-
тора Інституту класичної археології техаського
університету Джозефа коулмена картера, було
збудовано та подаровано українському народу
лабораторію Пакарда (Packard Laboratory). уро-
чиста церемонія відкриття відбулася 20 липня
2006 р. разом із презентаціями виставки «над-
гробки херсонеса» та книги «кримський хер-
сонес» українською мовою.
лабораторію Пакарда було зведено на кош-
ти гуманітарного інституту Пакарда (гІП), який
протягом багатьох років надає матеріальну під-
тримку для збереження та вивчення пам’яток
історії та культури в різних країнах світу (ал-
банії, Італії, туреччини). одним із важливих
проектів гІП в україні стало підписання в 2002
р. угоди між Інститутом класичної археоло-
гії техаського університету та національним
університетом «києво-Могилянська академія»
(Магістерська програма «археологія та Давня
історія україни»), що передбачала кілька на-
прямів співпраці: спільні публікації, підтримка
археології у наукМа, щорічна участь студен-
тів у розкопках. До того ж, було встановлено
що-річну стипендію для найкращих студентів-
археологів наукМа, надано комп’ютерну тех-
ніку, відремонтовано й обладнано кабінет для
програми. Від початку американсько-української
співпраці гІП фінансував багато проектів у на-
ціональному заповіднику, однак лабораторія є
найпомітнішою допомогою.
заповідник протягом багатьох десятиліть
потребував приміщення для проведення якісних
досліджень, комп’ютерних технологій для об-
© х.М. клЮБа, 2006
робки матеріалів, а також навчання молодо-
го покоління археологів. До того ж, бракува-
ло облаштованого за всіма вимогами залу для
правильного збереження пам’яток та знахідок.
Відповіддю на ці потреби стало відкриття ла-
бораторії Пакарда. Це нова двоповерхова спо-
руда, обладнана найсучаснішими технічними
засобами (8 потужними комп’ютерами, мере-
жею, що дає доступ до обробленої інформації
з різних приміщень заповідника, географічною
інформаційною системою, різними цифровими
приладами тощо). Перший поверх призначено
для наукової роботи з матеріалами без технічних
засобів, на другому поверсі здійснюватиметься
комп’ютерна обробка інформації. крім того, но-
вий корпус має приміщення в півтора поверхи
під землею, спеціально обладнане для збері-
õ.ì. êëþáà
õåðñîíåñ òàâð²éñüêèé.
íîâèé Çäîáóòîê óêðà¯íñüêî-
àìåðèêàíñüêî¯ ñϲâÏðàö²
Джозеф коулмен картер перерізає стрічку. Фото
к. Вільямса
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 113
гання археологічних матеріалів (з регуляцією
температурного режиму, рівня вологості тощо)
та полегшеного доступу до них. зведення будів-
лі розв’язало кілька нагальних проблем: неста-
чу простору для досліджень протягом усьо-
го року, тимчасових сховищ для знахідок, а та-
кож потребу в довготривалому безпечному збері-
ганні багатьох унікальних пам’яток. лабораторія
Пакарда є першою будівлею, спорудженою саме
для потреб заповідника, до того ж поліфункціо-
нальною.
урочисте відкриття лабораторії Пакар-
да складалося з двох частин: офіційної та
загальної. на офіційну церемонію прибули
посол сполучених Штатів америки в україні
Вільям тейлор із дружиною, посол сШа в
україні 1993—1995 рр. Вільям грін Міллер
— великий шанувальник української культур-
ної спадщини, а особливо херсонеса, постійно
сприяв залученню коштів для різних дослід-
жень, і місцеві високопосадовці. у своєму
виступі пан Вільям тейлор зазначив, що дуже
радий співпраці україни з різними благодійни-
ми організаціями задля збереження її культурної
спадщини. Він також висловив сподівання, що
з часом укра-їнським археологам допомагати-
муть й українські меценати, оскільки щороку
в україні збільшується кількість мільйонерів. з
нагоди відкриття лабораторії діючий прем’єр-
міністр україни Ю.І. Єхануров передав письмові
привітання директору національного заповід-
ника «херсонес таврійський» л.В. Марченку.
Після офіційної церемонії відкриття гостей
запросили на невеликий фуршет, а згодом оз-
найомитися з виставкою кам’яних стел, оглянути роз-
копки українсько-американської експедиції 2006 р.
та фонди заповідника. у відкритті лабораторії
брали участь усі працівники заповідника та на-
уковці з Інституту археології нан україни.
у той же день у заповіднику було відкрито
тимчасову виставку кам’яних стел давньогрець-
кого періоду «надгробки херсонеса». Ці екс-
понати є унікальними зразками поліхромного
живопису в давньогрецькому мистецтві й збе-
реглися в небагатьох місцях. на щастя, херсонес
є одним із них. експонатам цієї виставки було
присвячено брошуру з чудовими ілюстраціями
кріса Вільямса та текстами, перекладеними
трьома мовами, яку в своїй праці можуть вико-
ристовувати вітчизняні та іноземні дослідники
античності та середньовіччя.
у 2002 р. до друку було підготовлено англо-
мовну версію книги «Crimean Chersonesos», яка
дала змогу донести до широкої західної ауди-
торії інформацію про важливість пам’ятки для
всесвітньої культурної спадщини. До відкриття
лабораторії Пакарда було приурочено презен-
тацію україномовної версії книги «кримський
херсонес» під редакцією Джозефа к. картера.
основною метою цього видання є популяри-
зація в україні культурної та історичної спад-
щини херсонеса таврійського, його значення в
Посол сШа в україні В. тейлор разом із р. Позамен-
тіром на виставці кам’яних стел. Фото І. енгельман.
українсько-американська експедиція під час розкопок
2006 р. Фото а. Макаревича
Приміщення лабораторії Пакарда
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4114
у 1956 р. на північній околиці м. радомишль учні
міської школи № 1, допомагаючи місцевому кол-
госпу, знайшли рештки кісток та кам’яних виробів.
завдяки втручанню вчителів сільськогосподарські
роботи було припинено, а про знахідку було пові-
домлено в Інститут археології ан урср. тоді
І.г. Шовкопляс обстежив це місцезнаходження
та відкрив палеолітичну стоянку, на якій в 1957,
1959, 1963, 1964 та 1965 рр. проводилися археоло-
гічні дослідження. результатом багаторічної праці
вченого стало відкриття стоянки зі скупченнями
кісток та виразною кам’яною індустрією.
з нагоди 50-річчя відкриття цієї пам’ятки 3—
4 жовтня 2006 р. у м. радомишль Житомирської
обл. відбулася міжнародна наукова конференція
«радомишль та його історія». конференція про-
ходила під патронатом Інституту археології нан
україни, радомишльських міської та ра-йонної
державних адміністрацій, районної та міської
організацій «Просвіта» та радомишльського
краєзнавчого музею.
конференцію розпочали хвилюючими спо-
гадами про відкриття та дослідження стоянки
Т.І. Шовкопляс (київ) «археолог І.г. Шовко-
пляс. спогади дочки» та І.М. Осадчий (радо-
мишль) «спогади про знахідку», який буду-
чи ще школярем 8-го класу вперше знайшов
кістку, що стало приводом для обстеження та
© о.л. ВотякоВа, 2006
î.ë. âîòÿêîâà
ì²æíàðîäíà íàóêîâà êîíÔåðåíö²
«ðàäîìèØëü òà éîãî ²ñòîð² »
проведення подальших археологічних робіт на
цій пам’ятці.
Під час конференції було репрезентовано
25 доповідей різноманітної наукової тематики.
окремо слід відзначити доповідь О.М. Ко-
ноненко (київ) «стоянка радомишль в системі
поглядів на розвиток палеолітичного суспіль-
ства», в якій дослідниця з історіографічних
позицій розглянула ситуацію в українському
палеолітознавстві на момент відкриття та дослі-
дження стоянки радомишль й окреслила погляди
І.г. Шовкопляса щодо устрою, господарської і
виробничої діяльності та побуту первісної общи-
ни початкової пори верхнього палеоліту.
низку доповідей було присвячено проблемам
дослідження палеолітичних пам’яток із рештками
структур із кісток мамонта та бізона. у виступі
В.І. Бєляєвої та Н.В. Гарутт (санкт-Петербург)
«тафономия черепа мамонта в структуре жили-
ща» було проаналізовано фізичні особливості
че-репа мамонта як одного з важливих елемен-
тів архітектури палеолітичних жител. Доповідь
О.О. Кротової (київ), І.А. Сніжко (харків),
В.М. Логвиненка (київ) «західна ділянка ам-
вросіївської стоянки» ввела у науковий обіг
нові матеріали з реконструкції життєдіяльності
населення стоянки. сучасні підходи до вивчення
фауністичних комплексів та важливу проблему
залучення до досліджень спеціалістів суміжних
дисциплін (палеозоологів і палеонтологів) у своїй
античному, римському світі та Візантії, оскіль-
ки майже весь наклад книги безкоштовно пе-
редадуть бібліотекам і навчальним закладам в
україні та за кордоном.
співпраця між українськими та американсь-
кими археологами в національному заповідни-
ку «херсонес таврійський» триває з часу здо-
буття україною незалежності. за цей період
було чимало зроблено для його дослідження
та збереження. Проте відкриття лабораторії
Пакарда дало змогу вийти на новий рівень вив-
чення давніх пам’яток, створило нові можли-
вості для роботи науковців та їхньої належної
підготовки. крім того, участь у дослідженнях
херсонеса таврійського науковців з-за кордону
допомагає в обміні досвідом, що сприяє підви-
щенню кваліфікації вітчизняних дослідників.
До того ж, наявність подібної лабораторії спри-
ятиме внесенню заповідника до списку світової
спадщини Юнеско. Видання книг, присвяче-
них херсонесу, забезпечує залучення до його
всебічного вивчення фахівців багатьох галузей
науки. сподіваємося, що такі позитивні зміни у
збереженні та дослідженні херсонеса — дале-
ко не останні в межах співпраці українських та
іноземних науковців.
Я
|