Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія»
У 1956 р. на північній околиці м. Радомишль учні міської школи № 1, допомагаючи місцевому колгоспу, знайшли рештки кісток та кам’яних виробів. Завдяки втручанню вчителів сільськогосподарські роботи було припинено, а про знахідку було повідомлено в Інститут археології АН УРСР . Тоді І.Г. Шовкопляс об...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199347 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» / О.Л. Вотякова // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 114-116. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199347 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993472024-10-04T18:37:45Z Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» Вотякова, О.Л. Хроніка У 1956 р. на північній околиці м. Радомишль учні міської школи № 1, допомагаючи місцевому колгоспу, знайшли рештки кісток та кам’яних виробів. Завдяки втручанню вчителів сільськогосподарські роботи було припинено, а про знахідку було повідомлено в Інститут археології АН УРСР . Тоді І.Г. Шовкопляс обстежив це місцезнаходження та відкрив палеолітичну стоянку, на якій в 1957, 1959, 1963, 1964 та 1965 рр. проводилися археологічні дослідження. Результатом багаторічної праці вченого стало відкриття стоянки зі скупченнями кісток та виразною кам’яною індустрією. З нагоди 50-річчя відкриття цієї пам’ятки 3— 4 жовтня 2006 р. у м. Радомишль Житомирської обл. відбулася міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія». 2006 Article Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» / О.Л. Вотякова // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 114-116. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199347 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Вотякова, О.Л. Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» Археологія |
| description |
У 1956 р. на північній околиці м. Радомишль учні міської школи № 1, допомагаючи місцевому колгоспу, знайшли рештки кісток та кам’яних виробів. Завдяки втручанню вчителів сільськогосподарські роботи було припинено, а про знахідку було повідомлено в Інститут археології АН УРСР . Тоді І.Г. Шовкопляс обстежив це місцезнаходження та відкрив палеолітичну стоянку, на якій в 1957, 1959, 1963, 1964 та 1965 рр. проводилися археологічні дослідження. Результатом багаторічної праці вченого стало відкриття стоянки зі скупченнями кісток та виразною кам’яною індустрією. З нагоди 50-річчя відкриття цієї пам’ятки 3— 4 жовтня 2006 р. у м. Радомишль Житомирської обл. відбулася міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія». |
| format |
Article |
| author |
Вотякова, О.Л. |
| author_facet |
Вотякова, О.Л. |
| author_sort |
Вотякова, О.Л. |
| title |
Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» |
| title_short |
Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» |
| title_full |
Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» |
| title_fullStr |
Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» |
| title_sort |
міжнародна наукова конференція «радомишль та його історія» |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199347 |
| citation_txt |
Міжнародна наукова конференція «Радомишль та його історія» / О.Л. Вотякова // Археологія. — 2006. — № 4. — С. 114-116. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT votâkovaol mížnarodnanaukovakonferencíâradomišlʹtajogoístoríâ |
| first_indexed |
2024-10-05T04:02:27Z |
| last_indexed |
2024-10-05T04:02:27Z |
| _version_ |
1812045178897170432 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4114
у 1956 р. на північній околиці м. радомишль учні
міської школи № 1, допомагаючи місцевому кол-
госпу, знайшли рештки кісток та кам’яних виробів.
завдяки втручанню вчителів сільськогосподарські
роботи було припинено, а про знахідку було пові-
домлено в Інститут археології ан урср. тоді
І.г. Шовкопляс обстежив це місцезнаходження
та відкрив палеолітичну стоянку, на якій в 1957,
1959, 1963, 1964 та 1965 рр. проводилися археоло-
гічні дослідження. результатом багаторічної праці
вченого стало відкриття стоянки зі скупченнями
кісток та виразною кам’яною індустрією.
з нагоди 50-річчя відкриття цієї пам’ятки 3—
4 жовтня 2006 р. у м. радомишль Житомирської
обл. відбулася міжнародна наукова конференція
«радомишль та його історія». конференція про-
ходила під патронатом Інституту археології нан
україни, радомишльських міської та ра-йонної
державних адміністрацій, районної та міської
організацій «Просвіта» та радомишльського
краєзнавчого музею.
конференцію розпочали хвилюючими спо-
гадами про відкриття та дослідження стоянки
Т.І. Шовкопляс (київ) «археолог І.г. Шовко-
пляс. спогади дочки» та І.М. Осадчий (радо-
мишль) «спогади про знахідку», який буду-
чи ще школярем 8-го класу вперше знайшов
кістку, що стало приводом для обстеження та
© о.л. ВотякоВа, 2006
î.ë. âîòÿêîâà
ì²æíàðîäíà íàóêîâà êîíÔåðåíö²
«ðàäîìèØëü òà éîãî ²ñòîð² »
проведення подальших археологічних робіт на
цій пам’ятці.
Під час конференції було репрезентовано
25 доповідей різноманітної наукової тематики.
окремо слід відзначити доповідь О.М. Ко-
ноненко (київ) «стоянка радомишль в системі
поглядів на розвиток палеолітичного суспіль-
ства», в якій дослідниця з історіографічних
позицій розглянула ситуацію в українському
палеолітознавстві на момент відкриття та дослі-
дження стоянки радомишль й окреслила погляди
І.г. Шовкопляса щодо устрою, господарської і
виробничої діяльності та побуту первісної общи-
ни початкової пори верхнього палеоліту.
низку доповідей було присвячено проблемам
дослідження палеолітичних пам’яток із рештками
структур із кісток мамонта та бізона. у виступі
В.І. Бєляєвої та Н.В. Гарутт (санкт-Петербург)
«тафономия черепа мамонта в структуре жили-
ща» було проаналізовано фізичні особливості
че-репа мамонта як одного з важливих елемен-
тів архітектури палеолітичних жител. Доповідь
О.О. Кротової (київ), І.А. Сніжко (харків),
В.М. Логвиненка (київ) «західна ділянка ам-
вросіївської стоянки» ввела у науковий обіг
нові матеріали з реконструкції життєдіяльності
населення стоянки. сучасні підходи до вивчення
фауністичних комплексів та важливу проблему
залучення до досліджень спеціалістів суміжних
дисциплін (палеозоологів і палеонтологів) у своїй
античному, римському світі та Візантії, оскіль-
ки майже весь наклад книги безкоштовно пе-
редадуть бібліотекам і навчальним закладам в
україні та за кордоном.
співпраця між українськими та американсь-
кими археологами в національному заповідни-
ку «херсонес таврійський» триває з часу здо-
буття україною незалежності. за цей період
було чимало зроблено для його дослідження
та збереження. Проте відкриття лабораторії
Пакарда дало змогу вийти на новий рівень вив-
чення давніх пам’яток, створило нові можли-
вості для роботи науковців та їхньої належної
підготовки. крім того, участь у дослідженнях
херсонеса таврійського науковців з-за кордону
допомагає в обміні досвідом, що сприяє підви-
щенню кваліфікації вітчизняних дослідників.
До того ж, наявність подібної лабораторії спри-
ятиме внесенню заповідника до списку світової
спадщини Юнеско. Видання книг, присвяче-
них херсонесу, забезпечує залучення до його
всебічного вивчення фахівців багатьох галузей
науки. сподіваємося, що такі позитивні зміни у
збереженні та дослідженні херсонеса — дале-
ко не останні в межах співпраці українських та
іноземних науковців.
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4 115
доповіді «Деякі аспекти проблеми методики вив-
чення історії формування пізньоплейстоценових
теріофаун» висвітлив палеозоолог А.В. Старкін
(одеса).
значний інтерес викликали дві доповіді, при-
свячені техніко-топологічному аналізу кам’яних
індустрій. В.І. Усик (київ) у доповіді «Питання
про так званий архаїзм верхньопалеолітичних
індустрій» порушив важливе питання щодо
виділення середньопалеолітичних знарядь у
верхньопалеолітичних комплексах. Дослідник
дійшов висновку, що так звані середньопалеолі-
тичні вироби в неперевідкладених стоянках
технологічно не мають жодного зв’язку з се-
реднім палеолітом. аналіз ремонтажу верхнь-
опалеолі-тичних індустрій стоянок королеве
І, ii показав, що заготовками для «архаїчних»
знарядь слугували відщепи, отримані під час
оформлення верхньопалеолітичних нуклеусів.
на думку автора, комплекс стоянки радомишль
репрезентує елементи розвинутого технологіч-
ного виробництва верхньопалеолітичних за-
готовок-пластин, пов’язаного з використанням
м’якого відбійника та типово верхньопалеолі-
тичного набору знарядь. Індустрія радомишля
не має технологічного зв’язку з нижнім шаром
куличівки (розкопки 1978 р.) (як свого часу вва-
жав І.г. Шовкопляс), що належить до так званого
Богунісьєну з леваллуазськими вістрями з біпоз-
довжньою огранкою у типології. у радомишлі
по-дібні вістря й технологія їх виробництва від-
сутні. автор вважає, що «архаїчні» вироби радо-
мишля мають не хронологічне, а функціональне
навантаження. В пошуках культурної належ-
ності індустрії радомишля слід звернути увагу
на погляди І.г. Шовкопляса, який прямо вказу-
вав на таку пам’ятку, як Пушкарі, що містить
«архаїчні» вироби, але до перехідних індустрій
не належить. Доповідь Ю.Г. Коваля (Донецьк)
«Про технологічну природу так званих різців-
стругів у мезо-неолітичних пам’ятках середньо-
го Подінців’я» відкрила нову, з погляду техно-
логічного аналізу, функціональну інтерпретацію
«різців-стругів». автор визначив такі вироби не
як знаряддя взагалі, а як заготовки для вироб-
ництва нуклеусів-олівців, що підтверджують
матеріали стоянок мезо-неолітичного часу. До
речі, ця теза викликала жваву дискусію серед
дослідників: В.о. Манько та В.І. усик вважають,
що ці вироби — білатеральні подвійні ввігну-
то-ретушовані різці на відщепах — не мають
специфічних типологічних ознак, які б указува-
ли на те, що вони є заготовками чи спрацьова-
ними нуклеусами для мікропластин. крім того,
дослідники звернули увагу, що в донецькому
комплексі клешня-3 співвідношення кількості
різців на нуклеоподібних заготовках до олівце-
подібних нуклеусів становить 50 : 1, що засвід-
чує відсутність зв’язку між ними. Подібні різці
зафіксовано на різних верхньопалеолітичних
стоянках, де абсолютно відсутнє виробництво
віджимних пластинок.
Велике значення в сучасній науці мають нові
інтерпретації уже відомих комплексів. у цьому
контексті слід відзначити доповідь Д.В. Ступака
(київ) «нові дослідження верхньопалеолітичної
стоянки клюси», присвячену результатам нещо-
давніх робіт на цій, уже досить відомій стоянці
(дослідження І.г. Шовкопляса ). автор про-
аналізував нові матеріали і довів актуальність
дослідження цієї пам’ятки в майбутньому для її
культурної інтерпретації. свою доповідь І.М. Гав-
риленко (Полтава) «сезон функціонування та
господарча специфіка Журавської палеолітичної
учасники конференції (зліва на право): Пічкур Є., Шидловський П., Манько В., старкін а., гавриленко І., гладиш л., ску-
ратівський В., хоптинець І., ступак Д., гаскевич Д., кононенко о., Михайлова н., кротова о., Медвідь В., коваль Ю.,
сніжко І., колесник о., Вотякова о., кондратьєв а., янович о., кулаковська л., усик В., Міхненко з., Бєляєва В.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 4116
стоянки» присвятив стоянці, відкритій та дослід-
женій 80 років тому М.я. рудинським, але питан-
ня культурної та хронологічної інтерпретації якої
досі залишається відкритим. Дослідник деталь-
но проаналізував сезонні та господарчі аспекти
функціонування Журавської верхньопалеолітич-
ної стоянки, переглянувши деякі, на його думку,
помилкові твердження.
на конференції було репрезентовано низку
повідомлень про нові відкриття та дослідження
в археології кам’яної доби. При цьому доповідачі
не лише оприлюднили нові факти джерелознав-
чого характеру, а й висвітлили коло проблем-
них питань, пов’язаних із дослідженням цих
пам’яток, що викликали плідні наукові дискусії.
з цього приводу слід відзначити доповідь Л.В. Ку-
лаковської (київ) «новий осередок граветської
індустрії в басейні Південного Бугу». наприкін-
ці 1980-х рр. місцевий краєзнавець на околицях
м. новомиргород на р. Велика Вись зібрав знач-
ну колекцію палеолітичних виробів, серед яких
досить репрезентативними були середньопале-
олітичні матеріали. разом із тим, кілька пунктів,
як, наприклад, троянів-4, 5 та лікареве, містили
типово граветський набір виробів. з попереднь-
ою доповіддю дещо перегукувалося повідомлення
О.В. Колесника (Донецьк) «нові палеолітичні
знахідки на Донбасі» про нові знахідки пам’яток-
майстерень, що входять до кола граветських
індустрій. автор також окреслив перспективні
райони для археологічних досліджень у східно-
му регіоні україни. у своїй доповіді «актуальні
питання дослідження мурзак-кобинської культу-
ри» О.О. Янович (київ) по-новому інтерпретував
хронологію мурзак-кобинської культури на ос-
нові нових радіокарбонових дат та висловив дум-
ку про кореляцію мурзак-кобинського населення
з певними антропологічними типами дніпровсь-
ких могильників.
Досить інноваційною виглядала доповідь
В.О. Манька (київ) «неолітичні пам’ятки Жи-
томирщини», в якій учений на прикладі комп-
лексів неолітичних стоянок Житомирщини на
основі радіовуглецевих дат та аналізу кам’яного
і керамічного комплексів доводив необ-хідність
розглядати їх у контексті керамічного етапу роз-
витку яніславицької культури.
у виступі київських дослідників Є.В. Пічку-
ра, П.С. Шидловського, С.Д. Лисенко «нові
знахідки доби палеометалів на Житомирщині»
було зроблено спробу розв’язати проблеми
виділення території поширення пам’яток три-
пільської культури в північному й північно-
західному напрямках та більш конкретного
визначення меж поширення пам’яток тро-
янівського типу. автори, розглядаючи про-
блему належності керамічного комплексу
окремих поселень до того чи іншого хроно-
логічного зрізу, наполягали на проведенні повно-
масштабних археологічних розкопок у цьому
регіоні.
значно розширили уявлення про археоло-
гічні пам’ятки Житомирщини два повідомлен-
ня-звіти про проведення розвідувальних робіт
на зазначеній території київських дослідників
П.С. Шидловського, І.М. Хоптинця, А.М.
Опанасюка «нові знахідки палеолітичної доби
на Житомирщині» та Д.Л. Гаскевича, С.Д. Ли-
сенко «нові пам’ятки епохи енеоліту—бронзи
поблизу м. андрушівка».
окремо слід згадати про низку етнографіч-
но-краєзнавчих повідомлень: З.А. Міхненко
(радомишль) «радомишль сьогодні», В.М. Скура-
тівського (радомишиль) «роль краєзнавчого му-
зею у вивченні історії рідного краю жителями
міста та району», М.Ю. Костриці (Житомир)
«товариства дослідників Волині», Н.Р. Михай-
лової «святилища з рогами оленя палеоліту та
мезоліту Євразії», А.В. Кондратьєва (Донецьк)
«язичницькі мотиви в сучасній архітектурі До-
нецької та Житомирської областей», Г.В. Цвіка
(радомишль) «археологічні дослідження на
радомишльщині», В.В. Молодико (радомишль)
«краєзнавці на радомишльщині».
До конференції співробітники Інституту ар-
хеології нан україни О.М. Кононенко, О.Л. Во-
тякова, Д.Л. Гаскевич організували виставку
«Палеолітична стоянка радомишль», фотома-
теріали та експонати якої продемонстрували
історію дослідження пам’ятки.
Місцева влада радомишля організувала для
учасників конференції насичену культурну про-
граму: екскурсію на радомишльську стоянку, де
на місці розкопок встановлено пам’ятний знак,
до решток стародавнього городища Миргород,
Музею флори і фауни та радомишльського
краєзнавчого музею.
у цілому конференція пройшла на високо-
му науковому рівні з цікавими доповідями та
жвавими дискусіями з актуальних питань сучас-
ного палеолітознавства. слід зауважити, що се-
ред учасників конференції було багато молодих
до-слідників, що свідчить про інтерес сучасної
молоді до археологічної науки. хочеться ще раз
наголосити на важливості проведення подібних
конференцій, адже як наукові заходи вони дають
змогу дослідникам обмінятися досвідом та на-
мітити шляхи розв’язання проблемних наукових
питань, а також сприяють залученню громадсь-
кості до вивчення історії краю.
учасники конференції висловлюють щиру
подяку міській держадміністрації, а також осо-
бисто меру м. радомишль а.І. Пироженку та
його заступнику з.а. Міхненко за порозуміння,
чуйність, прекрасну організацію заходу та щиру
гостинність. також дякуємо співробітнику Іа
нан україни олесі кононенко за саму ідею ор-
ганізації конференції та прекрасне її втілення.
|