Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України
Статтю написано на основі архівних матеріалів, що змальовують Л.М. Славіна як вченого і неординарну особистість. У науковий обіг введено невідомі архівні матеріали....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199396 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України / Г.О. Станіцина // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 21-30. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199396 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993962024-10-05T15:23:42Z Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України Станіцина, Г.О. До 100-річчя від дня народження Л.М. Славіна Статтю написано на основі архівних матеріалів, що змальовують Л.М. Славіна як вченого і неординарну особистість. У науковий обіг введено невідомі архівні матеріали. В его жизни было четыре главных города: Витебск, где он родился и вырос; Ленинград, в котором прошли его студенческие годы и началась научная карьера; Киев, где он жил и работал; древняя Ольвия, изучению которой он посвятил свою жизнь. Уделяя большое внимание подготовке молодых кадров, Л.М. Славин преподавал в Киевском государственном университете им. Т.Г. Шевченко. В первые послевоенные годы Л.М. Славин был директором, а позже — заместителем директора Института археологии УССР; одновременно он возглавлял сектор скифо-античной археологии. Л.М. Славин — автор 151 научной публикации. In the life of L.M. Slavin there were four main cities: Vitebsk, where he was born and grew up, Leningrad, where his student years passed and the scientific career started, Kyiv, where he worked, and ancient Olbia, to study of which he devoted all his life. Placing high emphasis on teaching new personnel, L.M. Slavin taught at the State Taras Shevchenko University of Kyiv. He was an advisor of many authors of dissertations. In early post-war years L.M. Slavin was the director and later the assistant of a director of Institute of Archaeology of USSR. At the same time he was the head of the department of Scythian and Sarmatian archaeology. L.M. Slavin was an author of 151 scientific publications. 2007 Article Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України / Г.О. Станіцина // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 21-30. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199396 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 100-річчя від дня народження Л.М. Славіна До 100-річчя від дня народження Л.М. Славіна |
| spellingShingle |
До 100-річчя від дня народження Л.М. Славіна До 100-річчя від дня народження Л.М. Славіна Станіцина, Г.О. Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України Археологія |
| description |
Статтю написано на основі архівних матеріалів, що змальовують Л.М. Славіна як вченого і неординарну особистість. У науковий обіг введено невідомі архівні матеріали. |
| format |
Article |
| author |
Станіцина, Г.О. |
| author_facet |
Станіцина, Г.О. |
| author_sort |
Станіцина, Г.О. |
| title |
Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України |
| title_short |
Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України |
| title_full |
Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України |
| title_fullStr |
Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України |
| title_full_unstemmed |
Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України |
| title_sort |
особистість л.м. славіна за матеріалами наукового архіву іа нан україни |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
До 100-річчя від дня народження Л.М. Славіна |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199396 |
| citation_txt |
Особистість Л.М. Славіна за матеріалами наукового архіву ІА НАН України / Г.О. Станіцина // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 21-30. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT stanícinago osobistístʹlmslavínazamateríalaminaukovogoarhívuíananukraíni |
| first_indexed |
2024-10-06T04:02:51Z |
| last_indexed |
2024-10-06T04:02:51Z |
| _version_ |
1812135801244352512 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 21
A.S. Rusyayeva
PRinCiPal aSPECTS OF OlBian HiSTORy
in WORKS OF l.M. Slavin
Research activity of l.M. Slavin was comprehensive, though his principal aim was the interpretation and chronology
of archaeological monuments. in addition, he was the author of many historical works. The most important theoretical
research development of l.M. Slavin was the general historical periodization of Olbia. l.M. Slavin was the first
who substantiated the principles for historical periodization. He considered that it was expedient to divide the
history of Olbia into several periods first of all on the basis of the evidence of economic development, social and
political life, and historic destinies. also he tried to apply the comprehensive methodology of monuments research
for each of five distinguished periods and for their detailed description.
11 червня 2006 р. виповнилося 100 років із дня
народження відомого вченого лазаря Мойсейо-
вича славіна, який народився 1906 р. у м. Вітеб-
ську в Білорусії.
рання смерть батька (в 1912 р.) та важкі умо-
ви життя змусили підлітка в 13-річному віці роз-
почати трудову діяльність. навчаючись у школі,
він одночасно, починаючи з 1919 р., працював
спочатку завідувачем районного юнацького клу-
бу Міського відділу народної освіти, а з 1920 р. —
у вітебській конторі «Продпуть» Центросоюза
спочатку рахівником, потім бухгалтером (Іа
нан україни, опис 3, № 218, особова справа,
автобіографія).
у 1923 р., після закінчення середньої школи,
л.М. славін вступив до ленінградського держав-
ного університету на археологічне відділення
факультету суспільних наук, пізніше реоргані-
зованого в факультет історії матеріальної куль-
тури, який закінчив у 1928 р. Під час навчання
в університеті л.М. славін одночасно працював
на тимчасових посадах у видавництві «наука и
школа», Державній академії історії матеріальної
культури (гаІМк) та інших установах.
© г.о. станІЦина, 2007
ã.î. ñòàí³öèíà
îñîáèñò²ñòü ë.ì. ñëàâ²íà Çà ìàòåð²àëàìè
íàóêîâîãî àðõ²âó ²à íàí óêðà¿íè
Статтю написано на основі архівних матеріалів, що змальовують Л.М. Славіна як вченого і неординарну осо-
бистість. У науковий обіг введено невідомі архівні матеріали *.
у 1926 р. студент ленінградського універси-
тету л.М. славін уперше побував в ольвії. В
ар-хівних матеріалах фонду Вуак зберігається
науковий звіт, де зазначено повний склад оль-
війської археологічної експедиції (за винятком
робітників-копачів), серед яких згадується і
прізвище л.М. славіна: «В 1926 р. в розкопках
Ольвії приймали участь: від РАІМК — академік
Б.В. Фармаковський (завідуючий експедицією),
архітектор академік Н.Б. Бакланов, наукові
співробітники: Б.Д. Богаєвський, Т.М. Девель,
Т.Н. Кніпович, О.А. Піні; асистенти: І.І. Ме-
щанінов та Е.О. Прушевська, практикант
В.Ф. Штейн, фотограф І.В. Чистяков, спе-
ціаліст по кераміці І.П. Красніков, спеціаліст
по органічних залишках М.І. Тихий та топограф.
Від Української Академії Наук — член Археоло-
гічного Комітету М.О. Макаренко (замісник за-
відуючого експедицією), практиканти: С.С. Ма-
гура та І.М. Самойловський; від Одеського іс-
торико-археологічного музею: завідуючий му-
зеєм С.С. Дложевський, наукові співробітники:
М.Ф. Болтенко, Е.Г. Оксман, Г.В. Цомакіон,
В.А. Пора-Леонович; від Миколаївського істо-
рико-археологічного музею: завідуючий музеєм
Т.Т. Камінський та науковий співробітник
В.С. Кузнецов; від Дослідного Інституту Архео-
логії й мистецтва при Державному Московсь-
кому університеті: наукові співробітники —
* у цитатах збережено мову, стиль і правопис архівних
документів.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 122
В.Д. Блаватський та М.М. Кобиліна; від Ленін-
градського університету студенти: Славін,
Фармаковська, Керасов, Чубова, Юнович; від
Німецького Археологічного Інституту доктор
Гозе» (Вуак, № 263, арк. 99, 99 зв.).
Це була друга археологічна експедиція
л.М. славіна, вперше він взяв участь у розкопках
у 1925 р. в херсонесі (Мир ольвии 1996, с. 10).
у 1926 р. Б.В. Фармаковський востаннє ке-
рував розкопками в ольвії, у 1927 р. через не-
сподівану хворобу вченого укрнаука доручила
провести розкопки за його планами тимчасовій
науковій раді експедиції у складі професора
с.с. Дложевського (голова ради), М.о. Мака-
ренка (представник Вуак), т.г. камінського
(заступник голови з адміністративно-господар-
чої частини), М.Ф. Болтенка, І.І. Мещанінова
та Б.М. Бакланова (ф. Вуак, № 263, арк. 185).
Знахідки передавалися за описом до Миколаївсько-
го історико-археологічного музею (Вуак, № 263,
арк. 187).
археологічні розкопки в ольвії, що розпоча-
лися 7 серпня 1927 р., тривали 37 днів. Як спові-
щається в «Попередній інформації про археоло-
гічні розкопки в Ольбії р. 1927»: «два останні з
призначених Укрнаукою членів тимчасової нау-
кової ради — М.О. Макаренко та М.Ф. Болтенко
до Ольвії не прибули і своїх прав як членів науко-
вої ради не використали», а «з 22 серпня склад
ради поповнився І.І. Мещаніновим, відрядженим
для участі в Раді Академією Історії Матеріаль-
ної Культури» (ф. Вуак, № 263, арк. 206). на-
укова рада ухвалила організувати розкопки на
територіях городища і некрополя, щоб вони були
безпосереднім продовженням досліджень трьох
попередніх років (ф. Вуак, № 263, арк. 206).
у 1927 р., наприкінці експедиційного сезону,
студенту л.М. славіну вже довірили керувати
квадратом на некрополі, де він розкопав склеп
римського часу (могилу № 3). у науковому ар-
хіві зберігається його польовий щоденник про
роботи на некрополі з 31 серпня до 8 вересня.
В щоденнику за 8 вересня л.М. славін записав:
«Местоположение площади могилы: на зап.
склоне Заячьей балки у разветвления дорог на
Заячью и Широкую балку. Могила № 3 на пло-
щади 3-ей: склеп с дромосом. Вход в склеп на-
ходится в 3.30 метрах к Ю.В. от могилы № 2.
Дромос идет с северо-востока на юго-запад.
Склеп на западном конце его...» (ф. Вуак/ольвія
(далі — Вуак/о), № 7а/3, арк. 10).
у 1928 р. археологічними розкопками в оль-
вії, що розпочалися 15 серпня (ф. Вуак, № 263,
арк. 234), знову керувала наукова рада, оскіль-
ки багаторічний керівник ольвійської експеди-
ції Б.Ф. Фармаковський помер наприкінці липня
того самого року (ф. Вуак, № 263а, арк. 16).
у той рік л.М. славін працював на розкопі «І» го-
родища. В науковому архіві зберігаються два
його польових щоденники: за 1—9 вересня 1928 р.,
коли він керував розкопками на квадраті 22, та за
10—14 вересня — про розкопки на квадраті 44а
(ф. Вуак/о, № 13, 36 с.; № 14, 19 с.).
у 1929 р. ольвійська експедиція працювала з
8 липня до 20 серпня (ф. Вуак, № 263, арк. 247;
№ 269, арк. 57 зв.). л.М. славін знову працював
на розкопі «І». тепер він був уже не студентом-
практикантом, а повноправним працівником
археологічної установи.
на початку 1929 р. л.М. славіна було прий-
нято на роботу в гаІМк лаборантом із античної
археології, у 1930 р. його було переведено в на-
уково-технічні, а в 1931 р. — у молодші наукові
співробітники. З жовтня 1930 до 1934 рр. лазар
Мойсейович працював ученим секретарем сек-
тору античної формації і завідувачем наукового
кабінету при ньому.
В 1934 р. його було призначено старшим
науковим співробітником і вченим секретарем Ін-
ституту історії стародавнього світу гаІМк, пере-
твореного в 1936 р. в Інститут історії матеріаль-
ної культури (ІІМк) академії наук срср (за-
значена автобіографія). таке швидке кар’єрне
зростання засвідчує неабиякі здібності молодого
науковця.
уперше відвідавши ольвію, л.М. славін на
все життя пов’язав із нею свою долю, більшість
його експедицій було присвячено дослідженню
саме цього стародавнього міста. В 1930 р. він
так само працював на розкопі «І», неподалік
тодішньої сигнальної станції, що засвідчує
його польовий щоденник за 22 серпня — 2 ве-
ресня. у той час він керував напівквадратами 7-с,
43-ю, 55-ю (ф. Вуак/о, № 40, 10 арк.). у 1930
р. розкоп було розширено в трьох напрямках:
у північному — до виходу на Північну балку,
що давало змогу встановити північну межу
міста; в західному — для продовження вивчен-
ня основного будівельного комплексу пізнього
елліністичного часу; в південному, де мав про-
довжуватися шар римського часу, що зберігся
на квадраті 7 (ф. Вуак/о, № 47, 10 арк.) у 1930
р. розкопками так само керувала наукова рада:
«в складі Наукової Ради: а) голова — Г.П. Кри-
сін, члени її — вчений секретар Державної Ака-
демії Історії Матеріальної Культури в Ленін-
граді І.І. Мещанінов та директор Державного
Миколаївського Історико-Археологічного Му-
зею, т.в.о. вченого охоронця Держзаповідни-
ка Ольбії Л.М. Скобець; б) науково-технічний
апарат: фотограф — науковий робітник Во-
ронезького Історично-Археологічного музею
Л.Д. Леонов, пом. архітектора О.М. Карасьов
(Ленінград, ГАІМК). «кресленник» В.І. Киреєв
(Миколаїв), лаборант В.І. Веселі (Миколаїв,
Музей) та в) наукові співробітники: Т.І. Фар-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 23
маковська та Г.П. Цвєтаєв (Миколаїв, Музей),
Н.Л. Кордиш та Л.Д. Дмитров (Київ, ВУАК),
І.Ф. Левицький (Житомир, Музей), Т.М. Мов-
чанівський (Бердичів, Музей), П.В. Харлампо-
вич (Директор Першотравневого Музею). Від
Ле-нінградської Академії Історії Матеріальної
Культури: Л.М. Славін, П.М. Шульг, Т.М. Де-
вель, В.А. Головкіна, О.І. Леві, Т.І. Милова, А.С.
Юнович; Н.П. Манцевич (Ермітаж); г) практи-
канти: О. Алексеїв (Миколаїв), Л.С. Шиліна та
Т.Д. Авраменко (Київ, Художній Інститут), Н.Т.
Крисіна (Херсон), М.О. Тихомирова, К. Скалон,
К.М. Колобова, С. Капошина (Ленінград). Всього
брало участь в Експедиції цього року 30 на-уко-
вих робітників» (Вуак/о, № 401, арк. 2—3).
у 1931 р. були заплановані певні зміни в
керівництві ольвійської експедиції. у науково-
му архіві зберігається копія листа до гаІМку від
сектору науки народного комісаріату освіти за
№ 71020, датованого 5 червня 1931 р., у якому
зазначено: «На В/запросы об организации Оль-
вийской экспедиции Сектор Науки НКП совмес-
тно с руководством Комбината Черноморских
Археологических Экспедиций НКП сообщает,
что в устранение изолированного изучения
отдельных пунктов Северного Черноморья,
вредного в научном отношении, главные наши
экспедиции (Ольвия, Березань, Усатово) объеди-
нены в один Комбинат, руководство которым
возложено на профессора Болтенко М.Ф. Од-
новременно организуется Научный Совет Ком-
бината, как консультативно-планирующий ор-
ган, собирающийся пленарно 2 раза в год (перед
началом работ и по их завершении), в составе
основных практических работников Экспедиции
и представителей заинтересованных местных
организаций. Из работников ГАИМКа введены
в состав персонально: т.т. Мещанинов И.И. и
Книпович Т.Н.
Календарный план работ на 1931 год окон-
чательно утвержден для Комбината такой:
Березань — июль, Ольвия — август и Усатово
с 15/1Х по 1/Х.
Сектор Науки считает необходимым корен-
ное изменение методов работы в направлении
ее уплотнения, ускорения и достижения более
четких результатов, согласно с намеченными
ВУАКом совместно с Главной Инспектурой по
охране памятников и руководителем Комбината
положениями, о чем имеет Вас информировать
детально руководитель Комбината.
Вместе с тем признаем необходимым орга-
низацию Экспедиции не по принципу представи-
тельства учреждений и организаций, а и при-
нципу личной пригодности и ответственнос-
ти кандидатов. Исходя из этого соображения
и учитывая состав Экспедиции (Ольвийской и
Березанской 1929/30 годов, от которых оста-
лись некоторые недоконченные задания), счи-
таем необходимым в интересах дела включе-
ние в состав Экспедиции таких сотрудников из
числа В/сотрудников: Члены Научного Совета:
Мещанинов И.И. — для Ольвии, Книпович Т.Н.
— для Березани (но желательно и для Ольвии)...
» (ф. Вуак, № 263а, арк. 7). науковий персонал
гаІМку в складі ольвійської експедиції пред-
ставляли л.М. славін, е.т. леві, а.П. Манцевич,
М.а. Юнович (ф. Вуак, № 263а, арк. 8).
у витягу з протоколу № 31 розпоряджень
заступника керівника сектору науки нко від
1 вересня 1930 р. зазначено: «Беручи до уваги
необхідність планового об’єднання археологіч-
ного дослідження Березані та Ольбії, як єди-
ного культурного історичного комплексу під
єдиним керівництвом, що вже фактично мало
місце року 1929 і полегшувало в значній мірі зро-
зумін-ня матеріялу, здобутого в цих обох спорід-
нених пунктах, даючи підстави для широких
перспективних наукових висновків на підставі
сукупности матеріялів цього єдиного культур-
но-історичного комплексу, призначити керівни-
ка Березанської археологічної експедиції проф.
Бол-тенко одночасово на керівника Ольбійської
експедиції з дорученням йому: 1) прийняти від
Наукової Ради цієї експедиції в особі її голови
т. Крисіна всі справи і матеріали Ольбійської
експедиції...» (ф. Вуак, № 263а, арк. 2).
Проте в 1931 р. провести археологічні розкопки
в ольвії не вдалося через брак коштів. у «Звіті
за роботу Всеукраїнського Археологічного Ко-
мітету ВУАН за 1931 р.» читаємо: «З окремих
питань польового досліду повстало питання про
реорганізацію дослідження Ольбії та утворення
Надчорноморського комбінату експедицій.
〈...〉 Проте план археологічних дослідів р. 1931
не був повністю виконаний за недостатністю
асигнувань, тому не відбулася низка експедицій
(напр. на Раєцьке городище на Бердичівщині, у
Києві, по дослідженню доби римських впливів на
тер. України) (Вуак, № 380, арк. 38, 38 зв.).
утім на експедицію на о-ві Березань, що
за «Календарним планом робіт на 1931» мала
відбутися на місяць раніше за ольвійську, кош-
ти було виділено: «В розкопках на о. Березані
брав участь Л.Д. Дмитров, який був команди-
рований на ці розкопи від ВУАКу, а керівником
розкопів був чл. ВУАКу М.Ф. Болтенко» (Вуак,
№ 380, арк. 8, 38 зв.). Можливо, розкопки на
о-ві Березань фінансувались одеським музеєм:
«Треба зазначити також, що окремі д. чл. ВУАКу
брали участь в археологічній роботі, перевівши
її по своїх установах (напр. акад. Яворницький,
проф. Федоровський, М.Ф. Болтенко).» (Вуак,
№ 380, арк. 8, 38 зв.).
хоча в 1931 р. археологічні розкопки в ольвії
не проводилися, в той рік у заповіднику відбу-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 124
лась інша важлива подія: 15 жовтня тут було від-
крито музей. у науковому архіві зберігається
«Протокол засідання активу села Парутина, що
присвяченно відкриттю музею на місті Ольвії».
З присутніх на цьому засіданні перелічено таких
осіб: «Голова Сільради т. Іванов, гол. колгоспу
т. Раленко, секрет. партосередку тов. Шлиюк,
представники від МТС, місц. шкіл, Рибакспілки,
КСМ, громадськ. інспект. НО (народної освіти.
— Г. С.) Очаківськ. району т. Глоба, предст.
Черн. розк. комб. (комбінат Чорноморських ар-
хеологічних експедицій. — Г. С.) і Од. Іст. Муз.
т. Бален, вч. охоронець ДержЗап. «Ольбія» т.
Пора-Леонович і актив с. Парутина» (ф. ІІМк/
ольвія (далі — ІІМк/о), № 50, арк. 34). Цей
Протокол зберігся, оскільки його було записано
у «книзі вражень» ольвійського заповідника.
у 1932 р. ольвійська експедиція під керів-
ництвом М.Ф. Болтенка розпочала свою роботу
29 серпня (ф. Вуак, № 263а, арк. 9, 11). л.М.
сла-він продовжував працювати на розкопі «І»
(ф. Вуак/о, № 51а, арк. 5 зв.).
на жаль, під час Великої Вітчизняної війни доку-
менти про розкопки ольвії у 1932 р. було втрачено,
проте зберігся щоденник розвідок околиць міста.
тоді вперше за весь час досліджень ольвії експе-
дицією було виділено розвідгрупу, що мала на меті:
«1) розпочати дослідження оточення Ольбії, її
периферію; 2) установити ті «городки», «приго-
родки» що осідаючи обіг Ольбії понад лиманом,
служили основним фоном на якому розгорталася
колоніальна політика її; 3) установити виробничу
основу цих «пригородків»-факторій, то-що, що
були населені, за свідченням навіть самих греків-
істориків-сучасників і свідків Ольбії — змішаним
населенням: тубільно-грецьким.
За 8 днів праці 〈...〉 обстежили правий берег
лиману 〈...〉 на південь від Ольбіії 20 км, на пів-
ніч 29, 〈...〉 розшуками установлено 23 культур-
них точки з слідами осель, селищ» (ф. Вуак/о,
№ 51а, арк. 26, 27 зв.).
у 1933—1934 рр. розкопки в ольвії не прово-
дили, очевидно, через брак коштів. у науковому
архіві зберігається один із машинописних екземп-
лярів листа Ф.а. козубовського до л.М. сла-віна
від 25 березня 1934 р., що проливає світло на
деякі проблеми ольвії, а ще більше показує л.М.
славіна як чуйну людину, яка завжди готова до-
помогти: «Глубокоуважаемый Лазарь Моисее-
вич. Простите за долгое молчание. Вы поймете
мою отчаянную перегруженность всякой и вся-
ческой работой и не осудите.
Весьма благодарен Вам за заботы о нас, о
нашей библиотеке. Как я Вам уже писал, у нас
очень много недостает из изданий ГАИМК, а
они так тут необходимы.
Вместе с этим письмом посылаю список ли-
тературы (копия Вам). Очень прошу Вас содей-
ствовать и помочь, чтобы все эти книги и не-
достающие №№ нам выслали без задержки на-
ложн. платежом.
Теперь несколько слов о том, что тут делается.
Строим Институт Истории Материальной
Культуры. Строим на развалинах старого. Много
приходилось и приходится расчищать того, что
является мусором для стройки. На это уходит
много времени, а его то (времени) так мало для
творческой, полезной работы. В прошлом году
экспедиции были проведены наполовину. Как в
этом году — точно не знаю. Готовимся. С Оль-
бией и до сего времени ничего окончательно не
выяснено. Воюю с Наркомпросом. Стыдно ска-
зать — годами копали и до сего времени ничего
не выдали и даже материал не обработали.
Срам. Всего хорошего. Шлю наилучшие поже-
лания. Ваш (Ф. Козубовский). 25/III-1934 года.
г. Киев.» (ф. Вуак-ІІМк № 626, арк. 5).
у 1935 р., після трирічної перерви, розкопки
ольвії поновилися. у щоденнику помічника на-
чальника експедиції з політчастини М.Є. омель-
яновича з цього приводу зазначено: «9 вересня.
Нарешті, після 3х річного перериву археологічна
комісія в Ольвії, в складі, як кажуть, зміненому
прибувша вчора вечером, 8-го числа, завтра по-
чинає роботу. В плані три пункти розкопок: 1.
Розкоп І (т. Славіна) і ІN (т. Молчанів-ського) —
одна група розкопок; 2. Нижній город, що пере-
слідує продовження розкопок Фармаковського і
почасти Семенова-Зусера; 3. Некрополь, в якому
переслідується розвідочна мета.
Поки що в складі експедиції такі особи:
1. Козубовський Федір Андрійович, чл. партії —
нач-к експедиції, ... Директор Укр. ІІМК.
2. Славін Лазар Моїсеєвич, заст. н-ка експе-
диції по науковій частині, позапартійний, спів-
робітник ГАІМКу, ... в Ольвії 10 раз.
3. Молчановський Феодосій Миколаєвич, сек-
ретар експедиції, секретар ІІМК, позапартій-
ний, ... в Ольвії 4-й раз.
4. Дмитров Леонід Дмитрієвич, співробіт-
ник Укр. Інст. Мат. Культури, позапартійний,
загальний археологічний стаж 6 років, в Ольвії
5 раз.
5. Худяк Марк Матвієвич, співробітник
ГАІМКу і Ермітажу, позапартійний, загальний
археологічний стаж 5 років, в Ольвії 2-й раз.
6. Капошіна Серафіма Івановна, співробіт-
ник ГАІМКу, чл. ВЛКСМ, ... в Ольвії 4 раз.
7. Шмідт Раїса Вікторовна, співробітник
ГАІМКу, позапартійна, ... в Ольвії 1-й раз.
8. Маслов Василь Іванович, співробітник Укр.
Інст. Матер. Культури, етнограф, позапартій-
ний, фотограф-аматор, загальний археологіч-
ний стаж 2 років, в Ольвії 1-й раз.
9. Гончаров Володимир Кирилович, спів-
робітник Укр. Інст. Матер. Культури, етно-г
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 25
раф, позапартійний, чертьожн[ик], ...
в Ольвії 1-й раз.
10. Пора-Леонович Варвара Александрівна,
директор заповіднику «Ольвія», позапартійна...
11. Омеліанович Михаїл Евфимович, чл. пар-
тії, інспектор музеїв Одеської області, архео-
логічний стаж 1 рік, в Ольвії 1-й раз.
Ось яким складом ми прибули в Ольвію» (ф.
ІІМк/о, № 52, с. 3—6).
співробітник експедиції М.Є. омельянович
збирався записати для кожного члена експедиції
загальний археологічний стаж та хто скільки разів
бував в ольвії, але цифри не скрізь проставлено,
очевидно, з якихось причин він цих деталей не
з’ясував. Порівнюючи його щоденник зі щоден-
ником начальника експедиції Ф.а. козубовського,
можна дійти висновку, що свій запис М.Є. оме-
льянович робив на кілька днів пізніше, ніж дато-
вано, оскільки не всі члени експедиції прибули
одночасно. стосовно л.М. славіна в польовому
щоденнику Ф.а. козубовського 8 вересня запи-
сано: «Від т. Славіна одержана телеграма з
Джанкоя, що він 10 має прибути в Ольвію» (ф.
ІІМк/о, № 51, арк. 4 зв.). начальником розко-
пу «І», як і раніше, призначався л.М. славін. у
«Розпорядженні № 1 по Ольвійській археологіч-
ній експедиції» від 9 вересня 1935 р. в одному з
пунктів зазначено: «т. Дмитрову, до приїзду тов.
Славіна, розчистити розкоп И», а 11 вересня в
польовому щоденнику Ф.а. козубовський запи-
сав: «За Славіним послано двоколку до Миколаєва.
Починати без нього розкоп И не будемо», і далі:
«В 7 год. приїхав тов. Славін Л.М. Увечері обмі-
нялися думками про план роботи. Ухвалили: план
роботи в основному залишити той же самий, що
був вироблений Ін-том Іст. М.К.» (ф. ІІМк/о, №
51, арк. 4 зв., 5 зв., 7 зв., 8 зв.)
у 1935 р., крім зазначених у щоденнику
М.Є. омельяновича членів експедиції, в оль-
вії також працювали співробітники одесько-
го історичного музею — В.І. селінов та Д.І.
нудельман (ф. ІІМк/о, № 51, арк. 15). До
складу експедиції також входили В.В. Барце-
вич, Ю.Ю. Павлович, М.П. ткач, г.Й. Цвітаєв
(ф. ІІМк/о, № 51, арк. 21).
Про підготовку заповідника до початку архе-
ологічних робіт Ф.а. козубовський 8 вересня за-
писав у своєму щоденнику: «В Ольвії в цьому році
дуже добре підготувались до експедиції. Будинки
відремонтовані. Залізниця, вагонетки і інстру-
мент теж.» (ф. ІІМк/о, № 51, арк. 4 зв.).
Під час того експедиційного сезону л.М.
сла-він був не лише заступником начальника
експедиції, але й тимчасово виконував його
обов’язки. В «Наказі по Ольвійській Експедиції
від 25/IХ 35 р.» зазначено: «1. Цього 25/ІХ я виїж-
джаю на 3—4 дні до м. Києва в зв’язку із тер-
міновим викликом УАН в службових справах.
2. Тимчасове виконання обов’язків начальника
Експедиції покладаю на свойого заступника
т. Славіна Л.М. 3. Т[оваришу] Славіну Л.М. при-
ступити до виконання обов’язків нач. Експеди-
ції з часу мойого вибуття з Ольвії» (ф. ІІМк/о,
№ 51, арк. 51).
л.М. славін чудово впорався зі своїми нови-
ми обов’язками: успішно керував експедицією;
видав розпорядження, власноруч записавши
його в польовий щоденник начальника експе-
диції Ф.а. козубовського; прочитав доповідь
на черговому семінарі наукових працівників
експедиції, про що М.Є. омельянович у своєму
щоденнику записав: «27/ІХ. Заняття семінару на
тему: Історія розкопок. Докладчик т. Славін»
(ф. ІІМк/о, № 52, с. 11). слід зауважити, що в
ті часи в ольвійській експедиції було прийнято
проводити виробничі наради, видавати письмові
накази і розпорядження, влаштовувати наукові
семінари, читати лекції для жителів с. Парути-
не, працівників Мтс та інших установ, прово-
дити екскурсії по заповіднику. Зазначені заходи
згадуються в польових щоденниках Ф.а. козу-
бовського, М.Є. омельяновича та інших членів
експедиції. 11 жовтня 1935 р. М.Є. омельяно-
вич записав у своєму щоденнику: «Вчора на ве-
чорі підведено підсумки політмасової роботи,
а саме: експедиція дала чотири лекції, на яких
було взагалі 273 слухачі; обслужила 15 екскурсій
в складі 450 осіб. Робітникам читали газети в
час обіду 8 раз. Семінарів наукових робітників
5. Науково-виробничих нарад 3. Загальних зборів
2. Випущено один № стінгазети. Настрій екс-
педиції бадьорий, цілком здоровий» (ф. ІІМк/о,
№ 52, с. 17—18).
Від’їхавши 25 вересня за викликом до києва на
3—4 дні, Ф.а. козубовський повернувся лише 2
жовтня. над його головою уже збиралися хмари і
ще до 15 жовтня його було знято з посади дирек-
тора ІІМку «за хибне керівництво і протаскуван-
ня ворожої ідеології в наукових роботах», а до
27 січня 1936 р. його вже не було і в Інституті (ф.
Вуак, № 614, арк. 3—5; № 623, арк. 1, 7).
15 жовтня 1935 р. директором Інституту іс-
торії матеріальної культури україни став Микола
Іванович Ячменьов, який був направлений у київ
із Москви і обіймав цю посаду до 2 вересня 1940
р. (архів канцелярії Президії нану, фонд № 1,
особова справа № 12). М.І. Ячменьова на цій
посаді змінив л.М. славін.
у 1936 р. л.М. славіна призначено начальни-
ком ольвійської експедиції (ф. ІІМк/о, № 133,
арк. 1). Про розкопки наступних двох років за-
свідчує його науковий звіт: «Раскопки Ольвии в
1935—1937 гг.», що зберігається в фонді ІІМк
наукового архіву:
«Ольвийские экспедиции 1935, 1936 и 1937 гг.
проводили систематические раскопки древней
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 126
Ольвии на двух участках ее городской террито-
рии: в крайней северо-восточной части верхнего
города (участок И) и в южной части нижне-
го города (участок НГ). Кроме того, неболь-
шие раскопки были проведены на территории
ольвийского некрополя, а также начата была
совместная с ольвийским заповедником работа
по расчистке и доследованию городских учас-
тков, раскопанных Фармаковским до 1915 г.;
эта последняя работа имела целью приведение
архитектурных памятников Ольвии, открытых
прежними раскопками, в экспозиционное состо-
яние и их консервацию». Звіт було написано для
гаІМку, в примітці додано: «Раскопки Ольвии
организуются и проводятся совместно с Инс-
титутом истории материальной культуры Ака-
демии Наук УССР» (ф. ІІМк/о, № 90а, арк. 1).
незабаром лазар Мойсейович назавжди переї-
хав до києва.
навесні 1938 р., на запрошення Президії
академії наук української рср, л.М. славіна
було переведено на роботу до києва на посаду
заступника директора з наукової частини реор-
ганізованого з Інституту історії матеріальної
культури ан урср Інституту археології ака-
демії наук урср. Причиною цього запрошення
було жалюгідне становище інституту, більшість
співробітників якого було репресовано в 1933—
1938 рр. Ще в 1936 р. через репресії Інститут мав
труднощі з виконанням покладених на нього за-
вдань. ось як описав ті події тодішній його ди-
ректор М.І. Ячменьов у статті «Інститут Історії
Матеріальної Культури Академії Наук в 1936 р.»,
рукопис якої зберігається в науковому архіві:
«У січні 1936 р. було звільнено зі складу нау-
кових співробітників Ф.А. Козубовського (колиш-
нього директора Інституту за хибне керівниц-
тво і протаскування ворожої ідеології в наукових
роботах), К. Штепу, Т. Гавриленка, А. Коцевалова
і В. Харкова за невиконання планових робіт та
Н. Загладу (в зв’язку з передачею етногра-фіч-
ного фонду та переходом її на роботу до Музею
Української Народної Творчості).
В результаті проведених в 1936 р. кадрових
змін в Інституті, в персональному складі на-
укових робітників та структурної реорганізації
Інституту наприкінці 1936 р. науковий персо-
нал Інституту був розподілений так: 1) Сектор
археології — 8 співробітників; 2) Сектор етно-
графії — 4 співробітники; 3) Сектор історії
техніки — 4 співробітники, 4) Хіміко-технічна
лабораторія — 4 співробітники.
Наявні кадри Інституту в 1936 р. були не-
достатні для виконання величезних завдань
ольвія 1938 р. група учасників експедиції. сидять у першому ряду (зліва направо): Д.І. нудельман,
а.І. Фурманська, р.І. Ветштейн, н. Баришевська, Ф.М. Штітельман. сидять у другому ряду (зліва напра-
во): М.М. худяк, л.Д. Дмитров, керівник студентів, л.М. славін, В.о. Пора-леонович, невідомий. стоять
у третьому ряду (зліва направо): табачник, В.М. скуднова, т.М. кніпович, к. Пироженко, о.М. кара-
сьов, невідомий, о.І. леві, а.П. Манцевич.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 27
Інституту. Інститут протягом 1936 р. особли-
ву увагу приділяв питанням кадрів і звертався
до центральних науково-дослідних установ (зок-
рема Державної Академії історії матеріальної
культури (ГАИМК) про відрядження на пос-тій-
ну роботу кількох співробітників для роботи в
Інституті. Питання це ставилося також пе-
ред іншими спорідненими установами в Москві
і Ленінграді під час відряджень директора М.І.
Ячменьова та вченого секретаря В.П. Те-лічка»
(ф. Вуак, № 614, арк. 3—5).
ставши начальником експедиції, заступни-
ком директора Інституту археології і директором
заповідника «ольвія», л.М. славін залишився
простою і скромною людиною. За необхідності
він міг сам замінити захворілого начальника ді-
лянки й працювати замість нього, що засвідчує
запис у щоденнику т.М. кніпович за 1938 р.:
«5/ІХ. Ввиду болезни Т.Н. Книпович и вы-
званного этим обстоятельством ее от’езда,
оставшиеся недоисследованными отдельные
участки будут закончены — в ю-в части под
руководством Леви, в ю-з части под руководс-
твом Славина» (ф. ІІМк/о, № 124/2, с. 49).
л.М. славін особисто вникав у всі деталі роз-
копок. наприклад, у польовому щоденнику л.Д.
Дмитрова за 1939 р. зазначено: «10 июля 1939
г. Работа началась в 6 часов утра. На участке
стоит Л.Д. Дмитров и ас. И.Т. Шустеров при 7
рабочих. В присутствии начальника экспедиции
Л.М. Славина производится разбивка и прирезка
квадратов 56 и 55 НГ, намеченных в первую оче-
редь к раскопке в экспедиции 1939...» (ф. ІІМк/о,
№ 138, с. 2).
у лютому 1939 р. л.М. славіна було обрано
членом-кореспондентом академії наук урср,
одночасно (1939—1941) він читав курси лекцій
і проводив семінарські заняття в київському де-
ржавному університеті ім. т.г. Шевченка.
у 1939 р. л.М. славін написав статтю (ав-
тограф і машинопис зберігається в науковому
архіві), названу тоді «Археологические работы
в Советской Украине в Сталинскую эпоху» й
опубліковану в 1940 р. українською мовою у
«Збірнику ан урср». Після вступу в дусі того
часу далі в статті йдеться про археологічні досяг-
нення Інституту. л.М. славін стисло проаналі-
зував основні результати 20-річних польових
археологічних досліджень на території україни:
археологічних пам’яток середнього і верхнього
палеоліту, неоліту, трипільської культури, епо-
хи бронзи, розкопок на кам’яній Могилі. крім
цього, л.М. славін детально розглянув дослі-
дження скіфських пам’яток, а також розкопки
давньої ольвії. у своїй праці л.М. славін опи-
сав і польові дослідження давньослов’янських
пам’яток матеріальної культури дофеодального
та феодального часів. наприкінці статті автор
оголосив про початок праці зі складання архе-
ологічної карти урср та низки зводів пам’яток
(на Іа нан україни, ф. 12, № 130).
усього в фонді наукових робіт зберігаються
рукописи 6 праць л.М. славіна, частина з яких
не має назви і дати написання (ф. 12, № 130, 222,
358, 359, 452, 999).
Під час Великої Вітчизняної війни л.М. сла-
він із липня 1941 р. до травня 1944 р. разом із
академією наук урср перебував в евакуації,
спочатку в уфі, а потім — Москві. у цей період
він працював заступником директора Інституту
суспільних наук (липень 1941 — липень 1942 рр.),
завідувачем відділу археології Інституту історії
й археології ан урср (липень 1942 — липень
1944 рр.), а з літа 1939 і до літа 1944 рр. ще й
обіймав посаду Вченого секретаря Відділення
суспільних наук ан урср (зазначена автобіо-
графія).
Перебуваючи в евакуації, л.М. славін підтри-
мував зв’язки з іншими українськими археоло-
гами, які змушені були залишити рідні місця, за-
лучав їх до співпраці з Інститутом. наприклад,
М.Ф. Болтенко в листі від 24 червня 1943 р. із
с. ново-києвки Чкаловської обл. писав: «Глубо-
ко-уважаемый Лазарь Моисеевич! Прошу Вас
принять мою глубокую благодарность за внима-
ние, оказанное мне присылкою для ознакомления
1 т. «Історії України». Если буду иметь в моем
распоряжении бумагу, то к середине июля смо-
гу направить Вам свои впечатления от книги в
целом с конкретными замечаниями по частям.
Предварительный беглый просмотр книги, в об-
щем производящей, особенно учитывая условия
выпуска ее не в Киеве, а в Уфе, притом накануне
вступления в 3-й год беспримерной во всемирной ис-
тории войны, впечатление отрадное. Но част-ные
замечания, дополнения, кое-где поправки, конечно,
будут...» (ф. 17, № 14, арк. 143). наступний доку-
мент, дві машинописні копії якого зберігаються
там само, засвідчує на прикладі М.Ф. Болтенка, що
л.М. славін не лише підтримував зв’язки з укра-
їнськими археологами, а й опікувався ними:
«Секретарю Халиловского районного коми-
тета ВКП/б Чкаловской области. Председа-
телю Халиловского Райисполкома Чкаловской
области. Председателю Совета Депутатов
Трудящихся с. Ново-Киевское Халиловского р-
на Чкаловской области.
Академия Наук Украинской ССР настоящим
обращается к Вам с просьбой дать указание
надлежащим органам об оказании продоволь-
ственной и промтоварной помощи включением
ли в контингент прикрепленных по снабжению
к группе актива или иным практикующимся у
Вас путем ныне проживающему в селе Ново-
Киевка Халиловского района Чкаловской облас-
ти (Кировская ул. № 180) Михаилу Федоровичу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 128
Болтенко, работавшему до войны в системе Ин-
ститута Археологии нашей Академии.
М.Ф. Болтенко является одним из ведущих
украинских ученых в области археологии, краеве-
дения, музееведения и древней истории СССР...»
(ф. 17, № 14, арк. 145).
той факт, що це наступні за першими маши-
нописні екземпляри, а підписів зазначених офі-
ційних осіб (віце-президент ан урср академік
а.В. Палладін, директор Інституту історії і ар-
хеології ан урср професор н.н. Петровський,
секретар партбюро ан урср грозін) немає,
засвідчує, що саме л.М. славін підготував цей
документ, тому в його фонді збереглися невико-
ристані зайві екземпляри.
улітку 1944 р. л.М. славін разом із ака-
демією наук української рср повернувся до киє-
ва, де з липня 1944 до липня 1945 рр. працював
директором, а потім (до 1950 р.) — заступником
директора з наукової частини Інституту археоло-
гії ан урср, одночасно очолюючи сектор скіфо-
античної археології (зазначена автобіо-графія).
Після повернення з евакуації л.М. славін почав
відновлювати Інститут і збирати розкиданих вій-
ною та висланих раніше співробітників. у його
особовому фонді зберігаються клаптики паперу
з адресами колишніх співробітників Ін-ституту
археології.
у 1946 р. було проведено перші післявоєн-
ні розкопки в ольвії, але насамперед необхідно
було організувати масштабні роботи з віднов-
лення будівлі та служб заповідника, його облад-
нання та розкопувального інвентарю. Потрібно
було надати експозиційного вигляду всім рані-
ше розкопаним ділянкам стародавнього міста,
реставрувати всі давні будівельні рештки, від-
криті під час попередніх розкопок, які ще можна
було врятувати, організувати масштабні роботи з
консервації пам’яток. Завдяки клопотанням Пре-
зидії академії наук урср з 1 квітня 1946 р. рада
Міністрів прийняла постанову про виділення
Державного історичного заповідника «ольвія»
в окрему структуру ан урср, що дало змогу
забезпечити Заповідник коштами, на які вже в
1946 р. було розгорнуто роботи в усіх напрямках
діяльності. розкопки того року були зосереджені
на нижньому місті, де на ділянці «нг» було про-
довжено відкриття оборонних споруд та міських
кварталів післягетського (римського) часу; Верх-
ньому місті, на ділянці «а», де тривали розкопки
міських кварталів догетського часу, та на нових
ділянках «Д» і «Є»; некрополі ольвії, де було
поновлено розкопки поховань на двох ділянках
(ф. е. 1946/9, арк. 1—2).
З роками ольвійська експедиція розростала-
ся, збільшувалися розкриті площі, музей попов-
нювався знахідками, зростала кількість та якість
наукових звітів, що дбайливо зберігаються в на-
уковому архіві Іа нан україни.
крім наукових праць та звітів тут збері-
гається й домашній архів л.М. славіна, тобто
його особовий фонд, в якому зібрано докумен-
ти, починаючи з 1935 р. (ф. № 17, 167 одиниць
зберігання за 1935—1971 рр.). Це величезний
комплекс документів, які найвичерпніше роз-
кривають особистість л.М. славіна. Багато до-
кументів стосується заповідника «ольвія», де,
починаючи з 1936 р., учений стає начальником
археологічних експедицій, а з 1938 р. — його
директором, зокрема: «археологическое и на-
учное изучение ольвии за двадцать лет (1917—
1937 гг.)»; «Материалы к проекту генерального
плана развития заповедника «ольвия»; копія
«Постановления совета Министров про выде-
ление государственного исторического запо-
ведника «ольвия» в отдельное научное учреж-
дение в составе академии наук усср» (квітень
1946 р.); «территория заповедника (зона, в ко-
торой запрещено любое строительство без со-
гласия академии наук усср)»; рукопис моно-
графії «ольвия. очерки ее истории и культуры»,
написаної в середині 50-х років; рукописи праць
«Здесь был город ольвия»; «В древней оль-
вии»; «сельское хозяйство ольвийского госу-
дарства» та багато інших.
З 1 жовтня 1944 р. л.М. славін відновив
роботу в київському державному університеті
ім. т.г. Шевченка на посаді завідувача кафед-
ри археології і музеєзнавства історичного фа-
культету, спочатку за сумісництвом, а з 1953
і до 1971 рр. — за основним місцем роботи.
у 1950—1953 рр. учений працював в Інституті
археології ан урср старшим науковим спів-
робітником за основним місцем роботи, а потім
(1953—1971) — на громадських засадах. рішен-
ням Президії академії наук україн-ської рср від
23 лютого 1951 р. л.М. славіну було надано
звання старшого наукового співробітника за
фахом «археологія», а в київському держуні-
верситеті ім. т.г. Шевченка — звання доцента
(зазначена автобіографія).
Багато документів особового фонду л.М. сла-
віна зберігають добру пам’ять про нього як тала-
новитого та чуйного педагога, зокрема сце-ніч-
ний план кінопосібника «Древний город — оль-
вия», за яким у 1955 р. у науково-виробничій
кінолабораторії кДу ім. т.г. Шевченка було
знято науково-популярний фільм; протоколи
засідань кафедри археології кДу ім. т.г. Шев-
ченка та інші документи за різні роки; рукопис
праці «археология и история древнего мира в
киевском университете им. т.г. Шевченко…
(1917—1959)» тощо. у роботі ольвійських
експедицій брали участь студенти та школярі,
наприклад, зберігся «состав лагеря школ-интер-
натов николаевской обл. в составе ольвийской
экспедиции 1971 г.»
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 29
лазар Мойсейович переймався тим, щоб його
студенти ознайомлювалися не лише з ольвією, а
й іншими відомими археологічними пам’ятками,
що засвідчують листи з його особового фонду.
наприклад, І.а. антонова із херсонеса писала
в листі від 25 червня 1959 р.:
«Дорогой Лазарь Моисеевич! Спешу отве-
тить на Ваше письмо. Студентов, о которых
Вы пишите, мы с удовольствием примем. 〈...〉
Сможем обеспечить их жильем. К какой экс-
педиции они будут прикреплены, право, пока за-
трудняюсь сказать. Сейчас у нас ведет раскоп-
ки В.В. Борисова, но к 20 июля уже закончит их.
С.Ф. Стржелецкий не приступит раньше конца
августа, я — в сентябре. Небольшие работы в
конце июля на стенах м.б. будут проводится.
С 20—22 VII начнет копать Г.Д. Белов. Может
быть к нему? Там, возможно, они и подрабо-
тать смогут, у нас, признаюсь, с этим нынче
очень трудно. Если все эти условия устраивают
Ваших питомцев, пусть сообщат о дате своего
приезда заранее» (ф. 17, № 14, арк. 7, 7 зв.).
студенти після практики в ольвії дякували
за неї у листах, наприклад, лист від студентів
кДу ім. т.г. Шевченка, датований 16 липня
1971 р.: «Уважаемый Лазарь Моисеевич, еще
раз огромное спасибо за все, что было прекрас-
ного в нашей жизни в Ольвии. Мы всю дорогу
сожалели, что так скоро едем назад. Спасибо!»
(ф. 17, № 14, арк. 252).
Багато студентів зверталися до вченого за
порадою. лист від студентки Дроздової с. від
20 серпня 1959 року: «Здравствуйте, многоува-
жаемый Лазарь Моисеевич. Лазарь Моисеевич,
извините, пожалуйста, за беспокойство, но я
пользуюсь Вашим разрешением написать Вам,
если у меня возникнут трудности.
Трудности у меня заключаются в настоящее
время в выборе темы дипломной работы…»
(ф. 17, № 14, арк. 217).
До л.М. славіна зверталися по допомогу вчи-
телі шкіл із різних міст, наприклад: «Шановний
тов. Славін Л.М.! При Фастівській середній
школі № 3, організовано гурток юних археоло-
гів... Я, як керівник цього гуртка, звертаюсь до
Вас з проханням організації в січневу перерву
(2—10 січня 1961 р.) зустрічі в Інституті архео-
логії членів нашого гуртка з Вами... Ми хотіли
б одержати від Вас позитивну відповідь з вка-
заною точною датою і часом. Ми обов’язково
приїдемо своєчасно...» (ф. 17, № 14, арк.189).
З багатьох документів фонду випливає, що
л.М. славін був мудрим, енергійним, уваж-
ним до підлеглих керівником. Це засвідчують
плани та звіти роботи античного відділу за
1954—1971 рр., доповідні записки та листи л.М.
славіна в різні інстанції, пояснювальні записки
тощо, а також «Пожелания к вопросу о плани-
ровании нового здания института археологии
ан усср» (на аркуші стоїть дата 18.09.1971 р.),
«некоторые мероприятия, направленные на ор-
ганизацию службы научно-технической инфор-
мации в институте археологии ан усср» та
інші матеріали.
В особовому фонді л.М. славіна зберігається
його велика епістолярна спадщина. Йому писали
М.І. артамонов, а.В. Бураков, к.с. горбунова,
Б.М. граков, а.В. Добровольський, л.В. ко-
пєйкіна, т.М. кніпович, П.о. каришковський,
В.В. лапін, В.П. Петров та багато інших віт-
чизняних учених. З їх листів випливає, що ла-
зар Мойсейович ніколи не забував вітати колег
зі святами, в листах йому часто дякують за це.
До нього часто зверталися з проханнями, зна-
ючи, що він не відмовить, а потім дякували за
їх виконання. наприклад, лист т. кніпович від
6 вересня 1953 р. розпочинається так: «Дорогой
Лазарь Моисеевич! Начинаю это письмо с чувс-
твом большой неловкости: я опять обращаюсь к
Вам за консультацией, обращаюсь, потому что
только Вы можете помочь мне не сделать круп-
ных ошибок» (ф. 17, № 15, арк. 412).
З ним ділилися своїми творчими планами,
повідомляли про особисті й службові справи.
наприклад, М.М. кобиліна під час роботи над
випуском корпусу «терракоты северного При-
черноморья» писала: «Мои планы 〈...〉 несколько
изменились; ведь я собиралась в начале июня
поехать в Ленинград, договориться о типе
карточки, распределении работы и сообщить
Вам окончательное решение. 〈...〉 Основной
характер работы ясен: 1) нужно отобрать
терракоты, имеющие определенный паспорт
(из Ольвии, из Керчи и т. д.); 2) разбить их на
группы по происхождению: группа ольвийских,
херсонесских, боспорских и т. д.; 3) в пределах
каждой группы разбить терракоты хроноло-
гически по обычному делению, принятому в ис-
тории и искусстве...» (ф. 17, № 15, арк. 528).
у цьому самому листі, на жаль, не датованому,
вона сповіщає л.М. славіна про свою поїздку
до Італії.
учений завжди без затримки відповідав на
листи, що свідчить про його увагу і повагу до
людей. Дослідниця Березані ксенія горбунова
із ленінграда писала в листі від 14 липня 1971
р.: «Дорогой Лазарь Моисеевич! Всегда восхи-
щаюсь Вашей аккуратностью в ответах на
письма. Я часто ловлю себя на том, что за-
держиваю ответы». І знову прохання: «Очень
прошу Вас, если у Люси (йдеться про людмилу
Васи-лівну копєйкіну — дослідницю ольвії та
Березані. — Г. С.) будут трудности — помочь
ей советом. Я ей говорила, чтобы в случае слож-
ностей она ехала к Вам в Ольвию, за Вашими
советами» (ф. 17, №14, арк. 180).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 130
у той самий час листи лазаря Мойсейовича
приносили радість тим, хто їх отримував, особ-
ливо в тяжкі роки війни. так, Захарук 6 червня
1943 р. писав: «Дорогой Лазарь Мойсеевич! Могу
ли я описать какую огромную радость принесло
мне Ваше письмо. Мало благодарить, словами
всего не выразить. Приятно сознавать, что еще
не забыт и тебя помнят. Тем более приятно,
радостно сознание того, что и Вы не забыли
меня…» (ф. 17, № 14, арк. 256.)
особисте листування дає змогу краще дізна-
Архів канцелярії Президії нан україни, фонд № 1, особова справа № 12.
Інститут археології нан україни, архів Відділу кадрів, опис 3, діло № 218, особова справа, автобіографія.
Мир ольвии. — к., 1996.
Науковий архів Інституту археології нан україни (на Іа нан україни), фонд Вуак, № 263, 263а, 269, 380, 614;
Вуак-ІІМк № 626; Вуак/ольвія, № 7а/3, 13, 40, 47, 51а, 401; Іа/ольвія, № 136—140; ІІМк/ольвія, № 50—52,
90а; ф.12, № 130, 222, 358, 359, 452, 999; ф. 17, № 14, 15; фонд експедицій 1946/9.
Одержано 07.09.2006
Г.А. Станицына
лиЧностЬ л.М. слаВина По МатериалаМ
науЧного архиВа иа нан украины
В его жизни было четыре главных города: Витебск, где он родился и вырос; ленинград, в котором прошли его
студенческие годы и началась научная карьера; киев, где он жил и работал; древняя ольвия, изучению которой
он посвятил свою жизнь. уделяя большое внимание подготовке молодых кадров, л.М. славин преподавал в киев-
ском государственном университете им. т.г. Шевченко. В первые послевоенные годы л.М. славин был директо-
ром, а позже — заместителем директора института археологии усср; одновременно он возглавлял сектор ски-
фо-античной археологии. л.М. славин — автор 151 научной публикации.
H.O. Stanitsyna
PERSOnaliTy OF l.M. Slavin On THE MaTERialS
OF SCiEnTiFiC aRCHivE OF ia naS OF uKRainE
in the life of l.M. Slavin there were four main cities: vitebsk, where he was born and grew up, leningrad, where his
student years passed and the scientific career started, Kyiv, where he worked, and ancient Olbia, to study of which he
devoted all his life. Placing high emphasis on teaching new personnel, l.M. Slavin taught at the State Taras Shevchenko
university of Kyiv. He was an advisor of many authors of dissertations. in early post-war years l.M. Slavin was the
director and later the assistant of a director of institute of archaeology of uSSR. at the same time he was the head of the
department of Scythian and Sarmatian archaeology. l.M. Slavin was an author of 151 scientific publications.
тися про л.М. славіна не лише як археолога,
педагога, директора Інституту й заповідника, але
й дуже добру й чуйну людину.
л.М. славин — автор 151 публікації, при-
свяченої античній археології Північного
Причорномор’я (переважно ольвії), давній іс-
торії україни, музеєзнавству, методиці викла-
дання археології та ін.
30 листопада 1971 р. на 66-му році життя
л.М. славін раптово помер у лікарні внаслідок
помилки медперсоналу.
|