2025-02-22T16:55:02-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199409%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T16:55:02-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-199409%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T16:55:02-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T16:55:02-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Міжнародна конференція «VII Боспорські читання»
20—24 травня 2006 р. у м. Керч (АР Крим, Україна) відбулася щорічна міжнародна археологічна конференція «VII Боспорські читання» на тему «Боспор Кімерійський та варварський світ у період античності та середньовіччя. Ойкос»....
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Series: | Археологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199409 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-199409 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994092024-10-05T15:25:39Z Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» Зінько, В.М. Хроніка 20—24 травня 2006 р. у м. Керч (АР Крим, Україна) відбулася щорічна міжнародна археологічна конференція «VII Боспорські читання» на тему «Боспор Кімерійський та варварський світ у період античності та середньовіччя. Ойкос». 2007 Article Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» / В.М. Зінько // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 112-115. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199409 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Зінько, В.М. Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» Археологія |
| description |
20—24 травня 2006 р. у м. Керч (АР Крим, Україна) відбулася щорічна міжнародна археологічна конференція «VII Боспорські читання» на
тему «Боспор Кімерійський та варварський світ
у період античності та середньовіччя. Ойкос». |
| format |
Article |
| author |
Зінько, В.М. |
| author_facet |
Зінько, В.М. |
| author_sort |
Зінько, В.М. |
| title |
Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» |
| title_short |
Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» |
| title_full |
Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» |
| title_fullStr |
Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» |
| title_sort |
міжнародна конференція «vii боспорські читання» |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199409 |
| citation_txt |
Міжнародна конференція «VII Боспорські читання» / В.М. Зінько // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 112-115. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT zínʹkovm mížnarodnakonferencíâviibosporsʹkíčitannâ |
| first_indexed |
2024-10-06T04:03:18Z |
| last_indexed |
2024-10-06T04:03:18Z |
| _version_ |
1812135829708996608 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1112
20—24 травня 2006 р. у м. керч (ар крим, ук-
раїна) відбулася щорічна міжнародна археоло-
гічна конференція «vii Боспорські читання» на
тему «Боспор кімерійський та варварський світ
у період античності та середньовіччя. ойкос».
організували цей науковий форум кримське від-
ділення інституту сходознавства нан україни
(керівник — д.і.н. о.І. айбабін) та Центр архео-
логічних досліджень Фонду «Деметра» (дирек-
тор — д.і.н. В.М. Зінько), за участі керченсько-
го історико-культурного заповідника (директор
— н.В. галченко) і Фонду «кімеріада» (м. Мос-
ква). конференцію було присвячено 180-річчю
керченського музею старовини.
оргкомітет конференції отримав понад 110
тез доповідей, проте не всі вони відповідали те-
матиці, тому зібратися біля стін давнього бос-
порського міста Мірмекія змогли не всі охочі.
В роботі конференції взяли участь близько 90
спеціалістів із академічних центрів, музеїв, ви-
щих навчальних закладів сімферополя, керчі,
севастополя, харкова, києва, Москви, санкт-
Петербурга, тули, нижнього новгорода, Білго-
рода, красноярська, ростова-на-Дону, а також
Польщі, німеччини та Данії. найчисленнішими
були делегації Інституту археології нан украї-
ни на чолі з членом-кореспондентом нан ук-
раїни с.Д. крижицьким та д.і.н. г.Ю. Івакіним, а
â.ì. dzíüêî
ì²æíàðîäíà êîíÔåðåíö² ÿ
«VII áîñÏîðñüê² ×èòàííÿ »
також кримського відділу Інституту сходознавс-
тва нан україни.
Після урочистого відкриття на першому пле-
нарному засіданні під керівництвом с.Д. крижи-
цького було заслухано чотири доповіді з ранньої
історії Боспору та ольвії. Л.І. Граціанська (Мос-
ква) в доповіді «Деякі зауваження про ойкос тер-
мінологічний та ойкос текстологічний» звернула
увагу учасників конференції на те, що в сучасній
історичній та археологічній науці значення тер-
міна «ойкос» роздвоєне. Визнаючи можливість
вживання цього терміна в сучасній археології
щодо еллінського будинку-будівлі-садиби чи в
економічній та соціальній історії як нероздільної
назви господарства, майна та будівлі, що нале-
жали одному будинку-сім’ї, дослідниця вказала
на відому його фантомність, особливо похідного
терміна «ойкосне господарство».
Важливі питання облаштування найближчої
до поліса ойкумени — хори — на ранньому ета-
пі історії Боспору порушили О.О. Завойкін та
О.О. Масленніков (Москва) в доповіді «специ-
фіка освоєння сільських територій східного кри-
му і таманського півострова в vi—v ст. до н. е.»
у зазначеному процесі дослідники виділили три
періоди і наголосили на певній асинхронності
в освоєнні полісних хор азійської та європейсь-
кої частин Боспору. В доповіді «До питання про
вибір місця та спрямованості господарчої діяль-
ності Ягорлицького поселення» М.М. Ієвлєв та © В.М. ЗІнЬко, 2007
сандрівна виступала з науковими доповідями.
результатом співпраці із закордонними спеціа-
лістами стала велика спільна узагальнювальна
праця «Progress in Old Word Paleoetnobotany».
у 1992 р. галина олександрівна захистила
докторську дисертацію «культурные растения
украины от неолита до средневековья».
г.о. Пашкевич є автором близько 200 нау-
кових праць, серед яких, крім вищезазначеної,
ще три монографії: «Палеоботаническая ха-
рактеристика опорных разрезов четвертичних
(антропогенных) отложений средней и южной
части украины» (8,11 д. а., в співавторстві),
«Палеоэтноботанические находки на террито-
рии украины» (11,7 д. а.), «рільництво племен
три-пільської культури» (15,5 д. а. в співав-
торстві) та монографія в журналі «STRa-TuM»
2003—2004 № 3 «Палеоэтноботанические ис-
следования ольвии и ее округи (7 д. а.).
г.о. Пашкевич є членом ученої ради із захис-
ту дисертацій Інституту геології нан україни.
Зичимо галині олександрівні міцного
здоров’я, творчої наснаги й подальших успіш-
них жнив на палеоботанічній ниві.
Д.П. НЕДОПАКО
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 113
Н.І. Мінаєва (київ) проаналізували роль Ягор-
лицького поселення в процесі формування оль-
війської держави. В.М. Зінько (керч) у доповіді
«Будівлі vi—v ст. до н. е. полісної хори євро-
пейського Боспору» на основі найновіших архе-
ологічних матеріалів детально розглянув процес
формування полісних хор міст європейського уз-
бережжя Боспору кімерійського в vi—v ст. до
н. е. особливу увагу було звернено на поетапний
характер освоєння полісних земель.
Після нетривалої перерви засідання було
продовжено доповіддю С.Д. Крижицького
(київ) «Вертикальна структура еллінських бу-
динків ольвії», у якій уперше було розглянуто
питання про вертикальну структуру будинків:
кількість та характер поверхів, можливості ви-
користання їх приміщень як житлових, госпо-
дарчих або робочих. В ольвії існували будівлі
чотирьох об’ємно-просторових типів, з яких
найпоширенішими були будинки з наземними
та підвальними поверхами. аналогічну пробле-
му, але вже на прикладі херсонеса розглядала
А.В. Буйських (київ) у доповіді «До питання
про кількість поверхів у житлових будинках
херсонеса». Дослідниця дійшла висновку, що
локальна будівельна традиція зумовила появу
індивідуального напряму в північнопричорно-
морському житлобудівництві, результатом якого
став оригінальний, невідомий у середземномор’ї
тип житлового будинку з підвалами.
Н.А. Лейпунська (київ) у доповіді «Пів-ніч-
ний квартал і оборона в нижньому місті ольвії»
підбила підсумки археологічних досліджень у
північній частині ольвії. особливо важливим
є відкриття решток оборонної стіни, що дало
змогу уточнити деякі моменти в історичній
топографії ольвії. у доповіді «Планувальні
особливості двох мірмекійських споруд v—
iv ст. до н. е. «кімнати з вівтарями» чи кімнати-
«ойкоси»?» Д.Е. Чистова (с.-Петербург) було
запропоновано нове бачення матеріалів розкопок
Мірмекія В.Ф. гайдукевича та молодих петер-
бурзьких дослідників. Вивченню проблеми полі-
са на прикладі Боспорського міста кітей було
присвячено доповідь Є.О. Молєва (н.-нов-го-
род) «Патрида кітидів». на основі аналізу пись-
мових та археологічних джерел дослідник конс-
татував, що протягом близько тисячоліття кітей
зберігав статус поліса, був центром сільськогос-
подарської території (хори), ремесла і торгівлі,
мав досить потужну систему оборони.
ранкове засідання завершилось обговоренням
заслуханих доповідей, що інколи переходило в
гостру дискусію.
Денне засідання під керівництвом Є.о.
Молєва відкрилося доповіддю О.Ю. Соколової
(с.-Петербург) «Про культ Діоніса в німфеї», у
якій було наведено численні археологічні свідчен-
ня про значення діонісійського культу для бос-
порського міста німфея. у доповіді Скржинсь-
кої М.В. (київ) «тварини в оселях боспорян»
наведено цікаві свідчення, що дають змогу
скласти загальне уявлення про роль домаш-
ніх тварин в оселях боспорян. Цікавих вис-
новків дійшли Н.В. Молєва та Н.В. Скакалкіна
(н.-новгород) у доповіді «сім’я та демогра-
фіч-на ситуація на Боспорі в ІІІ—І ст. до н. е.»
родина елліністичного періоду на Боспорі була
моногамною, численною, з сильними патріар-
хальними традиціями.
решту доповідей було присвячено деяким
групам знахідок із розкопок поселень та могиль-
ників. так, Д.В. Журавльов (Москва) в доповіді
«Про одну групу «браслетів», або кельтський
міраж в криму» спростував належність певно-
го типу прикрас до предметів, створених під
впливом кельтів. Піа Булгадер Вілде (орхус) у
доповіді «Mouldmade bowls from Olbia, Sector
nGS: an overview» представила результати до-
слідження рельєфних чаш із розкопок ольвії.
Питання використання в поховальному обряді
певних типів червонолакових посудин порушив
В.А. Хршановський (с.-Петербург) у доповіді
«Червонолаковий столовий посуд як поховаль-
ний інвентар (за матеріалами розкопок некро-
поля Ілурат)».
Після перерви відбулася постерна сесія, на
якій було заслухано, а потім обговорено стендові
доповіді Д.В. Бейліна (керч) «античні укріп-
лення європейського берега північної перепра-
ви через Боспор кімерійський», М.Ю. Вахтіної
(с.-Петербург) «розписна архаїчна кераміка з
розкопок Порфмія (до загальної характерис-
тики матеріалу)», Е.В. Власової (с.-Петер-
бург) «античні автори про скіфські посуди-
ни», Н.А. Гаврилюк (київ) «Масовий археоло-
гічний матеріал у визначенні функціонального
призначення приміщень (на прикладі госпо-
дарських споруд ділянки нгс ольвії)», Г.П. Гар-
бузова (ростов-на-Дону) «Моделювання оптич-
них властивостей фотоознак нелінійного межу-
вання таманського півострова», Д.В. Григор’єва
(красноярськ) «Про збройний комплекс
Боспору», Д.В. Журавльова, Н.В. Биковської,
А.Л. Желтікової (Москва, керч) «До видання
корпусу світильників керченського заповідника.
— т. 1. світильники другої половини vi — по-
чатку iii ст. до н. е.», Е.Н. Іларіошкіна (керч)
«аграрні культи Боспору», О.Н. Мельникова
(Миколаїв) «Функціональні відхилення монет-
ної системи Боспору ІІІ ст. до н.е.», С. Садовскі
(люблін) «Мечі та кинджали з кільцевим на-
вершям руків’я. нарис дослідницької пробле-
матики», С.Л. Смекалова (с.-Петербург) «ар-
хеологічна карта східного криму. Щоденники
В.В. Веселова і роботи сучасних авторів. По-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1114
рівняння», С.О. Шестакова (керч) «кам’яні
господарські знаряддя в будинках боспорян
(на основі колекції кх керченського музею)»,
J. Hourmouziadis (Berlin) «numismatic History of
Phanagoria Coins from the Munzkabinett Berlin, the
Hourmouziadis Collection, and Publications».
наступного дня учасники конференції відві-
дали античні та середньовічні пам’ятки керчі,
а також взяли участь у відкритті нової великої
виставки в керченському археологічному музеї,
присвяченої його 180-річному ювілею. началь-
ники боспорських експедицій, які отримують
гранти від фондів «Деметра» (керч) та фонду
«кімеріада» (Москва), традиційно зібралися в
конференц-залі приміщення Центру археологіч-
них досліджень фонду «Деметра» для обгово-
рення результатів польового сезону 2005 р. та
завдань на 2006 р.
ранкове пленарне засідання четвертого дня
конференції відкрилося доповіддю В.В. Кра-
півіної (київ) «Про забудову ольвії наприкінці
iii—iv ст. до н. е.». на основі розкопок у Вер-
хньому та нижньому містах ольвії дослідниця
констатувала, що в зазначений період в цілому
зберігалися античні традиції планування та буді-
вельної техніки будинків, хоча дещо погіршилася
їх якість, імовірно, через економічні проблеми. В
доповіді В.П. Власова (сімферополь) «Боспор
та етнічні міграції у криму в римський час (за
матеріалами ліпної кераміки)» було проаналізо-
вано трансформацію у боспорському ліпному
керамічному комплексі, очевидно, пов’язану з
переселенням племен, що раніше проживали на
Північному кавказі. сакральні об’єкти в сис-
темі забудови одного з боспорських городищ
стали предметом розгляду В.Г. Зубарєва та
А.А. Крайнєвої (тула) в доповіді «сакральні
об’єкти в забудові північного кварталу горо-
дища «Белінське». І.Н. Храпунов, С.А. Мульд
(сімферополь) у доповіді «Поховання жінок у
могильнику нейзац» дійшли висновку, що похо-
вальний обряд та інвентар жіночих поховань за-
свідчує їх належність до пізньосарматської ар-
хеологічної культури, а точніше, її кримського
варіанта.
решту доповідей було присвячено ранньові-
зантійській історії. так, О.І. Айбабін (сімфе-
рополь) у доповіді «Візантійська політика в
криму кінця vi ст.» зазначив, що Візантія на
кримському півострові намагалася закріпи-
тися в двох стратегічно важливих регіонах пі-
вострова — на Боспорі та Південно-Західному
криму. Матеріали розкопок у південно-західній
частині Другої гряди кримських гір дали змогу
досліднику датувати будівництво укріплень на
плато Мангуп, ескі-кермен, Чуфут-кале, Баклі
та захисних споруд на тепе-кермені останньою
чвертю vi ст. до н. е. у доповіді Е.А. Хайреді-
нової (сімферополь) «Вплив візантійської моди
на костюм варварів Південно-Західного криму в
vi—vii ст.» було розглянуто популярні у варварів
аксесуари одягу (фібули, пряжки, деталі ремінного
гарнітуру) і прикраси, привезені з Візантії та ви-
роблені в майстернях Боспору і херсонеса.
Б. Нізабитовська (люблін) у доповіді «еле-
менти південного кола готських культур із мо-
гильника ульове, пос. люблінське» виділила дві
фази у використанні могильника та розглянула
кілька груп фібул. Доповідь М. Мончинської
(лодзь) «розповсюдження типів фібул у Барба-
рикумі та проблеми картографії» стала чудовим
прикладом методу картографування конкрет-
них типів археологічних артефактів, що рідко
використовується дослідниками східної Євро-
пи. отримані результати дали змогу вирішити
низку принципово важливих питань із міграції
груп населення вглиб Барбарикуму. В доповіді
С. Жегжулки (Варшава) «Ще раз про фрагменти
кінської упряжі з керченського музею давнини»
було репрезентовано цікавий матеріал та нові
факти про деякі знахідки з керченського музею.
на завершення ранкової сесії учасники конфе-
ренції обговорили прослухані доповіді.
на денній сесії було заслухано 7 доповідей із
ранньосередньовічної історії та археології. так,
С.Б. Сорочан (харків) у доповіді «Ще раз про
кіри візантійського херсона» знову звернувся до
дискусійного питання визначення статусу влади
візантійського херсона. розгляд найно-віших
результатів археологічних розкопок представив
А.Г. Герцен (сімферополь) у доповіді «ранньові-
зантійський період в історії Дороса-Мангуп за
археологічними джерелами». Доповідь «кинджа-
ли типу хазанов-v в середньому Придніпров’ї»
М.Є. Левади (київ) порушила питання щодо
перебування в середньому Придніпров’ї одного
з аланських племен. М.Ф. Федосєєв (керч) у до-
повіді «ойкос серед могил» розглянув можливість
використання монументальних античних склепів
Боспору як жител у ранньосередньовічний час.
Доповідь «Десятинна церква: нові досліджен-
ня (попередні повідомлення)» Г.Ю. Івакіна та
О.М. Іоаннісяна (київ, с.-Петербург) було при-
свячено новим дослідженням ключової пам’ятки
давньоруської архітектури — Десятинної церк-
ви. О.О. Тортика (харків) у доповіді «Доно-До-
нецький річний шлях, лісостепове Подінців’я і
візантійська таврика в viii—X ст.: характер та
напрямок торговельних зв’язків» констатував,
що схема торгівлі між візантійськими центрами
криму і варварською периферією східної Європи
в хазарський час у цілому відтворювала елементи
античної моделі.
на останній постерній сесії було представ-
лено стендові доповіді М.О. Алексєєнко (севас-
тополь) «Догенуезька нумізматика на території
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 115
фортеці Чембало», Ю.Л. Бєліка (керч) «елемен-
ти гідротехнічної системи фортеці «ені-кале»,
М.М. Болгова, С.М. Прокопенко (Білгород)
«М.П. кондаков і класична давнина Північно-
го Причорномор’я», І.О. Завадського (сімфе-
рополь) «Будівельна кераміка з розкопок серед-
ньовічної садиби ескі-кермена», О.В. Зінь-ко
(сімферополь) «Пізньоантичний житлово-гос-
подарчий комплекс із розкопок тірітаки», О.О.
Зінько (керч) «Зображення птахів у пан-тіка-
пейських склепах iv—v ст. до н. е.», Н.Л. Ку-
черевської (київ) «реставрація античної стели
зі збірки лапідарію», О.С. Мавріна «кримське
ханство і генуезька кафа напередодні завою-
вання (1466—1475 рр.)», Т.А. Матковської
(керч) «неопубліковані стели із керченського
лапідарію», В.Є. Науменко (сімферополь) «Ві-
зан-тійська фема і політичні процеси в тавриці
в середині Іх — початку х ст.», Л.Ю. Поно-
морьова (керч) «До історії археологічного вив-
чення салтово-маяцького поселення на городищі
тірітака», В.Ф. Радочина (сімферополь) «Па-
леопатологічні аспекти дослідження давньо-
го населення (за матеріалами некрополя біля
с. лучисте)», К.Б. Фірсова (Москва) «розкопки
г.Д. Філімончикова на некрополі городища кер-
менчик 1879 року», Ф.Х. Хайбулаєва (сімферо-
поль) «рукопис хІх ст. про крим».
у заключній дискусії було підбито основні
підсумки vii Боспорських читань та обговоре-
но питання подальших археологічних конфе-
ренцій на Боспорі. Всі учасники конференції
наголосили на високому рівні доповідей і пос-
терів та чудовій підготовці форуму. З нагоди
конференції було видано чергові 10-й та 11-й
томи «Боспорських досліджень», а також збірку
наукових матеріалів міжнародної археологічної
конференції «Боспорские чтения. Вып. vii. Бос-
пор киммерийский и варварский мир в период
античности и средневековья. ойкос» / ред.-сост.
В.н. Зинько. — керчь, 2006. — 368 с. також
відбулася презентація нового тому археологіч-
них колекцій із зібрання керченського істори-
ко-культурного заповідника. колектив авторів
на чолі з М.г. абрамзоном і художній редактор
видавництва «Мистецтво» а.л. Прибєга реп-
резентували каталог «клады античных монет»
(к.: Мистецтво, 2006. — 240 с.: ил. (нумизмат.
коллекция. — т. 1. — рез. на англ. яз.).
Одержано 03.11.2006
14 грудня 2006 р. залишила нас і цей світ Вален-
тина олексіївна Петрашенко.
Валентина олексіївна тимченко народилася
14 грудня 1950 р. у с. Чемер олишевського р-
ну на Чернігівщині. у 1968 р. вона зі срібною
медаллю закінчила боярську сШ № 3. Ще шко-
ляркою Валентина олексіївна захоплювалася
туризмом та краєзнавством, їздила з друзями в
карпати, крим, на кавказ. навички, отримані у
турпоходах, допомогли їй у майбутньому під час
роботи в багатьох експедиціях. участь у роботі
Зарубського загону (під керівництвом Є.В. Макси-
мова) канівської експедиції Іа ан урср 1969 р.
мала для молодої дівчини вирішальне значення
не лише у виборі професії (того ж року вона
вступила на вечірнє відділення історичного фа-
культету київського державного університету),
ñâ²òëî¯ Ïàì’ ÿò²
âàëåíòèíè îëåêñ²¯âíè ÏåòðàØåíêî
© В.к. коЗЮБа, 2007
але й дала змогу назавжди закохатись у при-
вабливу таємничість цього регіону, вивченню
пам’яток якого Валентина олексіївна присвя-
тила усе своє життя.
студенткою вона брала участь у розкопках
таких відомих археологічних пам’яток, як Пи-
липенкова гора і Бабина гора. Валентина олек-
сіївна послідовно пройшла всі посадові щаблі
Інституту археології, почавши працювати ла-
борантом відділу слов’янської і середньовіч-
ної археології у квітні 1973 р. отримавши в
1975 р. університетський диплом із відзнакою,
В.о. Петрашенко почала працювати старшим
лаборантом відділу ранньозалізного віку, а у
1977 р. її було переведено до лабораторії каме-
ральної обробки археологічних матеріалів. Це
знайомство з археологічним матеріалом різних
епох та територій (крім канівщини, Валенти-
на олексіївна працювала на Дністрі (1975)
Я
|