Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)

Інститут археології НАН України та відділ археології раннього залізного віку з глибоким сумом сповіщають, що в ніч на 3 січня 2007 р. на 73-му році життя пішов у Вічність видатний український археолог, найвизначніший знавець воєнної справи скіфів, доктор історичних наук, професор Євген Васильови...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Скорий, С.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199411
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007) / С.А. Скорий // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 117-118. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199411
record_format dspace
spelling irk-123456789-1994112024-10-05T15:25:57Z Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007) Скорий, С.А. Хроніка Інститут археології НАН України та відділ археології раннього залізного віку з глибоким сумом сповіщають, що в ніч на 3 січня 2007 р. на 73-му році життя пішов у Вічність видатний український археолог, найвизначніший знавець воєнної справи скіфів, доктор історичних наук, професор Євген Васильович Черненко. 2007 Article Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007) / С.А. Скорий // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 117-118. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199411 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Скорий, С.А.
Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)
Археологія
description Інститут археології НАН України та відділ археології раннього залізного віку з глибоким сумом сповіщають, що в ніч на 3 січня 2007 р. на 73-му році життя пішов у Вічність видатний український археолог, найвизначніший знавець воєнної справи скіфів, доктор історичних наук, професор Євген Васильович Черненко.
format Article
author Скорий, С.А.
author_facet Скорий, С.А.
author_sort Скорий, С.А.
title Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)
title_short Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)
title_full Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)
title_fullStr Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)
title_full_unstemmed Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)
title_sort євген васильович черненко (05.10.1934 — 03.01.2007)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2007
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199411
citation_txt Євген Васильович Черненко (05.10.1934 — 03.01.2007) / С.А. Скорий // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 117-118. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT skorijsa êvgenvasilʹoviččernenko0510193403012007
first_indexed 2024-10-06T04:03:21Z
last_indexed 2024-10-06T04:03:21Z
_version_ 1812135833116868608
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 117 Інститут археології нан україни та відділ ар- хеології раннього залізного віку з глибоким су- мом сповіщають, що в ніч на 3 січня 2007 р. на 73-му році життя пішов у Вічність видатний український археолог, найвизначніший знавець воєнної справи скіфів, доктор історичних наук, професор Євген Васильович Черненко1. Є.В. Черненко, як і деякі інші представни- ки старшого покоління українських скіфоз- навців, відіграв особливу роль у формуванні та розвитку київської школи археології раннього залізного віку, яку очолював професор о.І. те- реножкін. ªâãåí âàñèëüîâè× ×åðíåíêî (05.10.1934—03.01.2007) Внесок Є.В. Черненка у скіфознавство дуже значний. Євген Васильович багато років при- святив активним польовим дослідженням. За   1 Детальніше про біографічні дані Є.В. Черненка див.: До 65-річчя Є.В. Черненка // археологія. — 1999. —   № 3. — с. 149—151. но працювала у київському та черкаському об- ласних осередках утоПІк, займала активну по- зицію під час створення (1994) та розбудови трахтемирівського історико-культурного запо- відника. Для популяризації історико-археоло- гічної спадщини цієї території нею разом із Є.В. Максимовим було видано книгу «трахтемирів. Подорож у давнину» (2001). Багатий досвід у вивченні матеріальної куль- тури середньовічних сільських поселень дав змо- гу В.о. Петрашенко підготувати великі розділи в колективних монографіях «Південноруське село Іх–хІІІ ст.» (1997) та «село київської русі» (2003). у них Валентина олексіївна, спираючись на отримані в останні десятиліття матеріали з розкопок пам’яток (насамперед власних), подала сучасне бачення наукових проблем, пов’язаних із цією тематикою. Загалом, коло питань, яким при- ділила увагу Валентина олексіївна у своїх публі- каціях (усього понад 80), є надзвичайно широ- ким. серед них питання технології виготовлен- ня та хронології кераміки (окрему монографію «слов’янська кераміка vІІІ–Іх ст. лісостепового правобережного Подніпров’я» було опублікова- но в 1992 р.), землеробства й скотарства, ткацтва   і прядіння середнього Подніпров’я vІІІ–х ст., структури заселення лісостепу у давньоруський час, вивчення житла, внутрішньої забудови са- диб у слов’янський та давньоруський час (розділ колективної монографії «Давні поселення ук- раїни» (2005)), проблеми охорони та вивчення археологічних пам’яток тощо. кілька статей В.о. Петрашенко було присвячено літописним племенам, зокрема контраверсійній проблема- тиці полян (1994, 1998). у 1991–2002 рр. Валентина олексіївна вико- нувала обов’язки вченого секретаря спеціалізо- ваної ради з захисту дисертацій. Вимогливість і вправність цієї чарівної жінки, поєднані з прияз- ним ставленням до дисертантів, допомогли ба- гатьом колегам, які приїздили з різних куточків україни, швидко оформлювати необхідні доку- менти та передавати їх до Ваку. Валентина олексіївна Петрашенко була для нас яскравою квіткою, яку повсякчас супрово- джував аромат життя. І залишиться вона тією зіркою, що завжди спостерігатиме із нічного неба за археологами і прислухатиметься до їхніх розмов біля багаття… В.К. КОЗЮБА © с.а. скориЙ, 2007 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1118 його плечима понад 10 новобудовних експе- дицій, якими він або керував, або був заступ- ником начальника. ним особисто чи за його безпосередньої участі було розкопано кілька- сот скіфських поховань, що значно поповнили джерельну база скіфознавства. разом із Б.М. Мозолевським він розділив щастя дослідження видатної пам’ятки скіфської еліти — товстої Могили і, побачивши дивну золоту нагрудну прикрасу скіфського вождя, перший промовив її   назву — «пектораль». Загальне визнання Євгену Васильовичу принесли його наукові праці (його науковий доробок налічує понад 180 праць), серед яких особливе значення мають монографії, зокрема, присвячені військовій справі скіфів — «скиф- ский доспех», «скифские лучники», «скифо- персидская война». Без перебільшення, ці мо- нографії є фундаментальними працями в галузі скіфо-знавства та настільними книгами всіх скіфо-знаців. так, на книзі «скифский доспех» виховується вже друге покоління фахівців (не- щодавно її оновлений та доповнений варіант було видано в німеччині у відомій серії «Prahis- torische Bronzefunde»). у багатьох вітчизняних   та закордонних учених знайомство зі скіфо- знавством почалося саме з цієї книги. Євген Васильович протягом 1981—1986 рр. керував відділом археології раннього залізного віку й чимало зробив для його успішного фун- кціонування. Професор Черненко багато часу й енергії віддавав вихованню молодої когорти археоло- гів. серед його учнів 5 кандидатів та 2 доктори історичних наук. Ім’я Є.В. Черненка, його науковий авторитет були широко відомі не лише в нашій країні, а й за кордоном, що засвідчує обрання його в 1988 р. членом-кореспондентом німецького археологіч- ного інституту. Є.В. Черненко був членом спеціалізованих уче- них рад двох академічних інститутів — археології та сходознавства ім. а. кримського нан україни, членом редколегії журналу «археологія» та ре- дакційно-видавничої ради Інституту археології. Євген Васильович був доброю, мудрою, оп- тимістичною людиною, яка по-філософськи ди- вилася на цей світ і своє місце в ньому. нам дуже не вистачатиме Вас, Євгене Васи- льовичу. Вічна Вам пам’ять. С.А. СКОРИЙ