Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин

Опубліковано знахідки скіфського часу, виявлені біля с. Любомирка, що на Кіровоградщині, які засвідчують існування тут поселення VI ст. до н. е.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Орлик, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публікації археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199420
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин / О.П. Орлик // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 31-36. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199420
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1994202024-10-06T20:09:34Z Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин Орлик, О.П. Публікації археологічних матеріалів Опубліковано знахідки скіфського часу, виявлені біля с. Любомирка, що на Кіровоградщині, які засвідчують існування тут поселення VI ст. до н. е. Поселение раннескифского времени у с. Любомирка-1 в верховье р. Тясмин по ведущим типам лепной посуды можно датировать в пределах VI в. до н. э., хотя встречаются отдельные находки VIII —VII вв. до н. э., а ножка протофасосской амфоры относится к концу VI — началу V вв. до н. э. Based on the main types of hand-made pottery the new settlement of Scythian times near the village of Lyubomyrka in the upper part of Tyasmyn River region should be dated within the 6th c. BC, while some finds should be dated from the 8th—7th cc. BC, and the stem of proto-Thasos amphora is dated from the end of 6th — the beginning of 5th cc. BC. 2007 Article Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин / О.П. Орлик // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 31-36. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199420 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Орлик, О.П. Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин Археологія
description	Опубліковано знахідки скіфського часу, виявлені біля с. Любомирка, що на Кіровоградщині, які засвідчують існування тут поселення VI ст. до н. е.
format	Article
author	Орлик, О.П.
author_facet	Орлик, О.П.
author_sort	Орлик, О.П.
title	Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин
title_short	Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин
title_full	Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин
title_fullStr	Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин
title_full_unstemmed	Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин
title_sort	поселення ранньоскіфського часу любомирка-1 у верхів’ї р. тясмин
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199420
citation_txt	Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин / О.П. Орлик // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 31-36. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT orlikop poselennârannʹoskífsʹkogočasulûbomirka1uverhívírtâsmin
first_indexed	2024-10-07T04:02:00Z
last_indexed	2024-10-07T04:02:00Z
_version_	1812226345023832064
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 31 М.А. Стрельник, М.А. Хомчик глинянЫе Диски-протиВни Для ВЫпечки (ІІ тыс. до н. э. — Vii в. н. э.) статья посвящена анализу глиняных лепных дисков (ІІ тыс. до н. э. — VІІ в. н. э.) из собрания национально- го музея истории украины. охарактеризованы изделия, присущие различным археологическим культурам. Значительное внимание уделено функциональному назначению глиняных дисков, которые применялись как обычные противни для выпечки. с этой точки зрения по-новому рассмотрен орнамент на обратной стороне дис- ков, который предназначался для быстрого прогревания противня и был сугубо «технологическим». интерес также представляют результаты научного эксперимента, в ходе которого авторами статьи на специально изго- товленных по древним образцам дисках-противнях по старинному рецепту было выпечено печенье. M.O. Strelnyk, M.A. Khomchyk clay DiScS-SheetS For BakinG (2nd millennium Bc — 7th c. aD.). the article is devoted to the analysis of clay hand-made discs (2nd millennium Bc — 7th c. aD.) from the collection of national Museum of history of ukraine. the characteristics of the wares typical for different archaeological cultures is given, high emphasis is placed on the functional purpose of these items used as usual baking sheets. From this point of view the ornament on the underside of discs which served for faster warming the sheet and which was exceptionally “technological” is studied anew. interesting are also the results of the scientific experiment performed by the authors of the article. the experiment included baking the pastry according to ancient receipt on the discs- sheets made after the ancient patterns. у 1979 р. біля с. любомирка олександрівсь- кого р-ну кіровоградської обл. місцевим краєзнавцем І.Д. петренком на значній площі було виявлено скупчення кераміки скіфського часу. В 1987 р. з нагоди підготовки тому Зводу пам’яток історії та культури кіровоградської обл. територію пам’ятки оглянули с.с. бессонова — керівник південного загону кіровоградської експедиції Іа ан урср та о.п. орлик — нау- ковий співробітник кіровоградського обласного краєзнавчого музею. результати огляду підтвер- дили існування на зазначеній площі поселення скіфського часу (поселення № 6 за звітом). Зок- рема, виразно простежувалися дві низки плям золистого ґрунту. В 2005 р. автором було зробле- но схематичний план території пам’ятки, зібрано підйомний матеріал, що дає змогу більш точно визначити час функціонування поселення. поселення розташоване на вершині неши- рокого мисоподібного плато, що плавно пони- жується на захід, південь і схід. З півночі та сходу © о.п. орлик, 2007 î.Ï. îðëèê Ïîñåëåíí ðàííüîñê²Ôñüêîãî ×àñó ëÞáîìèðêà-1 ó âåðõ²â’¯ ð. ò ñìèí Опубліковано знахідки скіфського часу, виявлені біля с. Любомирка, що на Кіровоградщині, які засвідчують існування тут поселення VI ст. до н. е. територія поселення обмежена глибокою балкою (перепад висот 35—83 м), що є частиною Мат- віївського лісу. За 0,5 км на захід від поселення в пологій балці розташоване с. любомирка (рис. 1). у верхів’ї балки, напроти поселення, бере початок безіменний струмок, який за 7 км на південь зливається з р. тясмин. Загальна площа поселення становить близько 10 га. В напрямку південь—північ його перетинає лісосмуга, поб- лизу якої прокладено ґрунтову дорогу. більша частина поселення на захід від лісосмуги пло- щею 300 × 250 м розорюється. тут виявлено 8 золистих плям діаметром 15—20 м, заввишки від 0,2—0,3 до 1 м, розташованих на відстані 50—60 м одна від одної. плями утворюють у плані майже прямий кут, одна зі сторін якого орі- єнтована довгою віссю із заходу на схід (6 плям у 1 і 2 ряди), а друга — з півночі на південь (3 пля- ми разом із кутовою плямою). Вони чітко про- стежуються на оранці завдяки вмісту попелу і глини. саме у межах плям і навколо них зібрано більшість знахідок. окремі знахідки — 5 фраг- ментів невиразної ліпної кераміки — виявлено на Я Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 232 схід від лісосмуги на мисоподібній ділянці 200 × × 120 м, що прилягає до балки, і, мабуть, також становила частину поселення. поверхня тут за- дернована, знахідки зібрано на ґрунтовій дорозі та в стінках розмивів вздовж краю балки. концентрація та різноманітність підйомного матеріалу на поверхні золистих плям дає змогу вважати їх рештками жител. траплялися шмат- ки обпаленої глини з відбитками жердин (12 шматків). на більшості з уламків одна зі сторін загладжена. переважну частину знахідок стано- вили фрагменти ліпного посуду, також було ви- явлено кістки тварин, кілька кам’яних знарядь, глиняне прясельце, поодинокі уламки античних амфор. усього на території поселення знайдено близько 400 фрагментів ліпного посуду чорного, сірого, бежевого та коричневого кольорів із за- гладженою та шерехатою поверхнею. уламки переважно невеликого розміру, нерідко оббиті й подряпані, оскільки культурний шар розорюється вже не одне десятиріччя. 54 фрагменти (13,5 % загальної кількості черепків) покрито чорним, сі- рим, бурим лискуванням — одно- або двобічним, не завжди якісним, у деяких випадках воно лише частково покриває поверхню уламків. окремі ек- земпляри покрито з одного боку ангобом сірого або коричневого кольору. глина має доміш-ки дрібнозернистого або крупнозернистого піску, у 4 фрагментах спостерігались вкраплення скло- подібних кульок — ошлакованого піску. посуд репрезентовано різними типами. ос- новну його частину становлять фрагменти гор- щиків. Вінця здебільшого відламані на відстані 1,5—2,5 см від краю, тому не завжди можна з Рис. 1. схематичний план поселення любомирка-1: 1 — золисті плями; 2 — окремі зна- хідки в східній частині поселення ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 33 упевненістю визначити тип горщика. проте можна зробити висновок, що переважали він- ця слабопрофільованих горщиків і посуду типу банок. Це підтверджують фрагменти вінець біль-шого розміру й стінки, прикрашені орна- ментованими валиками в середній частині ту- лубів (рис. 2, 1, 2, 11), що були характерними для горщиків жаботинського етапу, але побутували й пізніше — у Vii—Vi ст. до н. е. (ильинская 1975, с. 144). За типом орнаментації 23 фрагменти вінець горщиків можна поділити таким чином. біль- шість фрагментів (10 одиниць) прикрашено біля краю валиком, орнаментованим вдавленнями пальця у поєднанні з проколами, що проходять вище від валика (6 екз.), або проколами чи нако- лами іззовні, що проходять скрізь нього (4 екз.) (рис. 2, 1, 2, 4—6). серед них виділено 3 великі товстостінні посудини: одна баночна (рис. 2, 1) і дві (рис. 2, 2, 4) — слабопрофільовані. три фрагменти вінець тонкостінних горщиків мали лише тонкі валики, без проколів або на- колів, два з яких мають майже прямі краї (рис. 2, 4а), а один належав горщику з дугоподібною у розрізі шийкою (рис. 2, 3). профільовані гор- щики не характерні для цього поселення. лише 1 фрагмент вінець слабопрофільованого тонкос- тінного горщика мав пальцеві защипи по краю (рис. 2, 10). один слабопрофільований фрагмент мав лише наскрізні проколи по краю вінець (рис. 2, 7), решта уламків вінець (8 екз.) були не орна- ментованими. серед них 1 фрагмент мав дуго- подібну шийку (рис. 2, 8), два — пласко зрізаний верхній край (рис. 2, 9). Денця горщиків репрезентовано двома різ- новидами: одні належали посудинам, що пос- тупово розширювалися доверху, тобто мали округлий тулуб (рис. 2, 12), а решта мала роз- ширений у верхній частині тулуб, що звужувався донизу (рис. 2, 13). Діаметр одного з таких де- нець — 7 см. Корчаги репрезентовано лише уламками сті- нок, за якими не можна визначити їх форму, та одним наліпом від тулуба (рис. 3, 1). поверхню наліпу ретельно загладжено і частково покри- то лискуванням. у перетині він наближається до трикутника, закінчується двома конічними виступами (один частково відламаний). повер- хня наліпу, що прилягала до корчаги, майже рівна. швидше за все, наліп було прикріплено до верхньої частини тулуба біконічної або ок- ругло-біконічної форми. «Дворогі (з’єднані)» наліпи зрідка трапляються на корчагах та мис- ках Жаботинського поселення в комплексах Viii—Vii ст. до н. е. * . Великій корчазі належав фрагмент стінки у вигляді прямокутника роз- мірами 2 × 2 см із загладженими зламами, на яко- му збереглася частина прокресленого орнамен- ту з двох з’єднаних верхівками ромбів або пря- мокутників (рис. 3, 8). черепок має товщину 1 см, чорний, твердий, із включеннями дрібних кварцових частинок та блискіток. поверхня бу- рого кольору, без лощення. подібна орнамента- ція трапляється на корчагах або великих кубках жаботинського етапу ранньоскіфського періоду (ковпаненко 1981, рис. 21, 6; Дараган 2003, рис. 1; 6). корчагам великих розмірів належали також 2 фрагменти стінок: один із якісним двобічним чорним лискуванням 0,7—0,9 см завтовшки, другий — вкритий іззовні чорним тьмяним лис- куваням, а зсередини — світло-сірою обмазкою з лускованою поверхнею. Денця корчаг не вдалося виділити. типи мисок можна визначити за 9 уламками профільних частин: 3 денець і 6 вінець. усі вінця близькі за типом і належали мискам лійкопо-діб- ної форми з горизонтально зрізаним, дещо увіг- нутим усередину краєм (рис. 3, 10—12). один із фрагментів належав великій мисці зі стінка- ми завтовшки 1 см (рис. 3, 10). усю поверхню покрито ретельним чорним лискуванням. Мисці такого типу міг належати фрагмент плаского за- гладженого денця з рештками стінок, що від- ходять від нього під кутом 45°. Внутрішній бік * Висловлюємо подяку М.М. Дараган за надану інфор- мацію. Рис. 2. уламки ліпних горщиків ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 234 стінок, а також денце по краях ретельно залиско- вано, глина на зламі чорного кольору (рис. 3, 16). Інший фрагмент належав мисці значно менших розмірів (рис. 3, 11). під краєм зсередини накол. Внутрішня поверхня покрита чорним лискуван- ням, зовнішня — чорного кольору, ретельно за- гладжена. три фрагменти лискованих країв ми- сок, також лійкоподібних, прикрашено рельєф- ними виступами. один із них належав мисці, покритій двобічним чорним лискуваням, з відіг- нутим під кутом бортиком завширшки 1,5 см, від якого відходить пелюсткоподібний наліп (рис. 3, 7). Інший має такий самий виступ вздовж краю (рис. 3, 14). ще один фрагмент має ззовні невеликий горизонтальний наліп півовальної форми (рис. 3, 15). Мискам належали денця з кільцевими піддонами різної висоти, одне з яких діаметром 16 см, висотою піддона 1,2 см (рис. 3, 20) мало світло-чорну, ретельно загладжену внутрішню поверхню і сіро-бежеву, з грубим лискуванням зовнішню. До черпаків та келихів можна віднести 7 або 8 фрагментів. Це насамперед 2 фрагменти стінок черпаків із округло-біконічним тулубом і конічним, майже прямим, горлом (рис. 3, 3, 4). у першому випадку поверхню покрито ретель- ним чорним лискуванням із внутрішнього боку і сірим — із зовнішнього, а в другому — лише ретельно загладжено. аналогічній посудині належав фрагмент верхньої частини черпака з плавно відігнутим краєм (рис. 3, 2), загладженою поверхнею ззовні темно-сірого кольору, зсереди- ни — чорного. До вінець черпаків із високим горлом або кубків можна віднести також невели- кий фрагмент із трохи відігнутим і загостреним краєм, вкритий із двох сторін сірим лискуван- ням (рис. 3, 13). усі 4 фрагменти ручок мають у перетині овальну форму. одна з них завшир- шки 2,3 см і завтовшки 0,8 см (рис. 3, 9). глина чорна з численними дрібними блискітками. на зовнішній поверхні прокреслено ромб зі скіс- ною штриховкою, нижче — початок прямокутної фігури або випадкові подряпини. подібні орна- менти на ручках черпаків трапляються в ком- плексах жаботинського етапу, а також Vii — початку Vi ст. до н. е. Другий фрагмент ручки рожево-бежевого кольору 2,6 см завширшки і 1 см завтовшки належав масивному черпаку (рис. 3, 6). найменшу ручку завтовшки 0,7 см і завдовжки 1,6 см покрито темно-сірим лиску- ванням (рис. 3, 5). амфори репрезентовано лише 14 фрагмента- ми: 1 уламок горла, 1 — ніжки та 12 — стінок. Фрагмент горла світло-коричневого кольору, гли- на цупка, без помітних домішок. Вінця округлі в перетині, дещо сплощені донизу (рис. 3, 18). не виключено, що цей фрагмент належав хіоській амфорі з лійкоподібним горлом типу ІІ, окремі варіанти яких датують третьою чвертю Vi ст. до н. е., в той час як інші побутували до кінця Vi і на- віть початку V ст. до н. е. (Монахов 2003, табл. 3, 1, 4, с. 15—16). ніжка належала протофасоській амфорі теракотово-коричневого кольору з доміш- ками подрібнених черепашок та блискітками слюди. Вона мала піддон зрізано-конічної форми діаметром 6,5 см, заввишки 2,6 см (рис. 3, 21). За своїми пропорціями ніжка займає проміжне місце між екземплярами Vi та першої половини V ст. до н. е., а також нагадує зразки кінця Vi — початку V ст. до н. е. (Монахов 1999, табл. 6, 3, 4; 16, 7; 2003, табл. 23, 3, с. 39). Два фрагменти стінок покрито із зовнішнього боку ангобом бе- жево-сірого та сірого кольорів. один із фрагмен- тів є сколом внутрішньої частини горла амфори діаметром 7—7,5 см. Злам на іншому фрагменті видовженої форми затерто ще в давнину. Можли- во, його використовували для обробки поверхні керамічних виробів. решта керамічних виробів не численна: фраг- менти цідилки, кришки (?), 2 кружки зі стінок посуду, 1 прясельце. Фрагмент дна цідилки (рис. 3, 17) виготовлено з глини з домішками піску. його товщина 1,2— 1,4 см, внутрішню поверхню загладжено, в цент- рі — отвір діаметром 0,4 × 0,5 см. по перимет- Рис. 3. Знахідки ліпного та гончарного посуду: 1—8 — фрагменти корчаг; 2—6, 9, 13 — уламки черпаків або келихів; 10—12, 14—16, 19, 20 — уламки мисок; 17 — фрагмент цідилки; 18, 21 — фрагменти амфор ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 35 ру, в місцях зламу, збереглися сліди ще від 6 отворів, зроблених під кутом до центрального. Відстань між отворами 0,8—1 см. уламок великого глиняного коржа (рис. 4, 1). нижня частина плоска, зверху виріб плавно по- товщується від 0,9 см вздовж краю до 1,5 см у центрі. Загальний діаметр виробу — 8 см. Кружки зі стінок ліпного посуду (2 екз.) під- прямокутної форми розмірами 2,5 × 3,0 см та 2,8 × 3,0 см. краї рівномірно затерто, особливо кути (рис. 4, 4, 5). кружки з обточеними краями мог- ли слугувати знаряддям для обробки кераміки, хоча не виключено й інші їх функції (бессонова, романюк 2004, с. 98). Фрагмент прясельця біконічної форми із доб- ре відмученої глини з незначними домішками дрібнозернистого піску. поверхню залощено, вхідний отвір конусоподібної форми (рис. 4, 3). Діаметр прясельця — 3,3 см, висота — 2,9 см, діаметр отвору — 0,25 см. Кам’яні знаряддя репрезентовано розтираль- никами і точилами. Розтиральник кулястої фор- ми з однією сплощеною поверхнею виготовлено з крупнозернистого червоного граніту (рис. 4, 2). Діаметр — близько 6 см, одну поверх-ню спло- щено. на решті 6 фрагментах розтиральників по боках також є робочі поверхні сплощеної форми. В одному випадку її покрито нальотом іржаво- коричневого кольору. До шліфувальних знарядь можна віднести уламок виробу із цупкої дрібнозернистої породи темно-сірого кольору з включенням блискіток. За формою він нагадує фрагмент великої ам- форної ручки (рис. 4, 7). Точило прямокутної форми розмірами 2,8 × 2,8 × 4,5 см виготовлено зі сланцю (рис. 4, 6). кути злегка заокруглено. характерні риси спрацьованості та незначні розміри дають змогу припустити, що цей виріб використовували для обробки поверхні кераміч- ного посуду. прямокутним у перетині точилам належали також 6 уламків сланцю та піщаника завтовшки 1,5—2,5 см із ретельно заполірова- ними робочими поверхнями. на одному улам- ку точила з пісковику збереглися сліди заточки металевих знарядь, прокладених під різними кутами один до одного (рис. 4, 8). на поверхні золистих плям також зібрано 7 фрагментів кісток, серед яких зуби копитних тварин, а також хребці, один із яких використо- вували як лощило — його бокова грань від трива- лого тертя перетворилася на рівну поверхню. отже, наведені дані дають змогу дійти вис- новку, що біля с. любомирка існувало значне за розмірами поселення ранньоскіфського часу. окремі знахідки (фрагменти з геометричним орнаментом, наліп на корчазі) можна датувати Viii—Vii ст. до н. е. Можливо, поселення почало існувати саме в той час. типи слабопро-фільова- них горщиків характерні для кінця Vii—Vi ст. до н. е. столовий посуд — миски і черпаки — можна датувати тим самим часом. провідні типи посуду дають змогу датувати поселення у межах Vi ст. до н. е. Верхню дату поселення можна попередньо визначити за знахідками фрагментів античних амфор кінця Vi, можливо, початку V ст. до н. е. поселення любомирка-1 разом із відкритими у 1987 р. синхронними йому поселеннями тарасів- ка, ясинове, несваткове І (бессонова 1987, с. 30, 34—37, 39) входить до групи поселень скіфського часу верхів’я р. тясмин, вирізняючись з-поміж них різноманітністю та кількістю знахідок. Рис. 4. керамічні та кам’яні вироби: 1 — частина криш- ки; 2 — розтиральник; 3 — прясельце; 4, 5 — керамічні кружальця; 6 — тертушник; 7, 8 — шліфувальне і то- чильне знаряддя. 1, 3—5 — глина; 2, 6 — 8 — камінь. стрілками позначено місця заточки Бессонова С.С. отчет о работе Южного отряда кировоградской экспедиции в 1987 году // на Іа нану. — № 1987/37. Бессонова С.С., Романюк В.В. поселення скіфського часу на території м. тараща // археологія. — 2004. — № 2. Дараган М.Н. периодизация Жаботинского поселения // аВу 2001—2002 рр. — к., 2003. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 236 кирк-єр — фортеця у гірській важкодоступній місцевості, що виникла у XiV ст., поселення фе- одальної знаті з розгалуженою господарською структурою. Фортеця була розташована на другій куесті передгір’я у межиріччі качі й альми, на захід від старого бахчисарая (смирнов 1887, с. 175) (біля теперішнього вокзалу), неподалік урочища, відомого як ескі-Юрт. кирк-єр був важливим економічним центром, де розміщува- лися східні базари, ремісничі майстерні, кара- ван-сараї, пасовища для худоби та цвинтарі. Він одночасно був і містом-фортецею, і резиденцією ханів (смирнов 1887, с. 178). Від ранньотатарського періоду на плато чу- фут-кале (сучасна назва кирк-єру) збереглося дві будівлі: рештки мечеті (камінь з датою 746 Р.Х./1346 р. н. е.) і дюрбе Джанике-ханим (дата смерті 841 Р. Х./1437 р. н. е.). © а.М. ІбрагІМоВа, 2007 à.ì. ²áðàã³ìîâà êèðê-ªð — áàõ×èñàðàé. Ïîñòàíîâêà Ïðîáëåìè àòðèáóö²¯ ðàííüîòàòàðñüêèõ Ïàì’Яòîê Çà ðåÇóëüòàòàìè Ïîëüîâèõ äîñë²äæåíü 2000—2005 ðð. Статтю присвячено атрибуції ранньотатарських пам’яток Бахчисарая. На основі найновіших археологічно-архі- тектурних даних простежено етапи забудови палацового комплексу Бахчисарая, досліджено нові архітектурні об’єкти, що не були відомі за письмовими джерелами та не позначені на планах палацу. під городищем розміщувався цвинтар при такіє Газі-Мансура, де було поховано газі-Манс- ура-султана, шейха-халіла і шейха-рамазана. Cалачик. як і решта пам’яток ранньота- тарської архітектури криму, медресе у салачи- ку — це зменшений і дуже спрощений варіант сельджуцьких медресе Малої азії * . Із медресе контрастує дюрбе хана хаджи- герая, що стоїть поряд, збудований його сином Менглі-гераєм у 1501 р. н. е. За композицією споруда нагадує мавзолей на плато чуфут-кале. у плані дюрбе — восьмигранник, кожна грань повторюється ззовні — 3,81 м, усередині відстань * Sýrзali medrese 1258 в конії. Див. докладніше: Belleten. revue, publiee par la Societe d’histoirе turque, XXV, 1961 juillet, № 99, с. 355 сл., 392—393); anadolu selçuklulari’nin taş tezyinati. Semra ögel. 1 Baski 1966, 2 Baski. türk tarih kurumu basimeri. — ankara, 1987. Ильинская В.А. курганы раннескифского времени бассейна р. тясмин. — к., 1975. Ковпаненко Г.Т. курганы раннескифского времени в бассейне р. рось. — к., 1981. Монахов С.Ю. греческие амфоры в причерноморье. комплексы керамической тары. — саратов, 1999. Монахов С.Ю. греческие амфоры в причерноморье. — Москва; саратов, 2003. Одержано 28.02.2006 А.П. Орлик поселение раннескиФского ВреМени лЮбоМирка-1 В ВерхоВье р. тясМин поселение раннескифского времени у с. любомирка-1 в верховье р. тясмин по ведущим типам лепной посуды можно датировать в пределах Vi в. до н. э., хотя встречаются отдельные находки Viii—Vii вв. до н. э., а ножка протофасосской амфоры относится к концу Vi — началу V вв. до н. э. O.P. Orlyk SettleMent lyuBoMyrka-1 oF early Scythian tiMeS in the tyaSMyn riVer upper reGion. Based on the main types of hand-made pottery the new settlement of Scythian times near the village of lyubomyrka in the upper part of tyasmyn river region should be dated within the 6th c. Bc, while some finds should be dated from the 8th—7th cc. Bc, and the stem of proto-thasos amphora is dated from the end of 6th — the beginning of 5th cc. Bc.

Поселення ранньоскіфського часу Любомирка-1 у верхів’ї р. Тясмин

Репозитарії

Схожі ресурси