Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма
Розглянуто кілька аспектів дослідження черняхівського костюма: історіографію проблеми, аналіз сучасного стану досліджень та їх основні результати, визначення кола дискусійних положень та перспективних напрямів....
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199422 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма / О.В. Гопкало // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 48-57. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-199422 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1994222024-10-06T20:09:50Z Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма Гопкало, О.В. До історії стародавнього виробництва Розглянуто кілька аспектів дослідження черняхівського костюма: історіографію проблеми, аналіз сучасного стану досліджень та їх основні результати, визначення кола дискусійних положень та перспективних напрямів. В статье вкратце рассмотрена история изучения черняховского костюма, приведены данные о находках текстиля из памятников культуры, затронуты вопросы реконструкции одежды черняховцев с привлечением результатов исследований синхронных и диахронных групп памятников Восточной и Центральной Европы. The author views the history of study of the costume of Chernyakhivska culture, cites data on the finds of textiles on the sites, raises the issue of reconstruction of the clothes of Chernyakhiv population, and also analyses the results of research on synchronous and diachronic groups of monuments in Eastern and Central Europe. 2007 Article Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма / О.В. Гопкало // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 48-57. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199422 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва |
spellingShingle |
До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Гопкало, О.В. Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма Археологія |
description |
Розглянуто кілька аспектів дослідження черняхівського костюма: історіографію проблеми, аналіз сучасного стану
досліджень та їх основні результати, визначення кола дискусійних положень та перспективних напрямів. |
format |
Article |
author |
Гопкало, О.В. |
author_facet |
Гопкало, О.В. |
author_sort |
Гопкало, О.В. |
title |
Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма |
title_short |
Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма |
title_full |
Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма |
title_fullStr |
Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма |
title_full_unstemmed |
Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма |
title_sort |
про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
До історії стародавнього виробництва |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199422 |
citation_txt |
Про деякі результати та перспективи дослідження черняхівського костюма / О.В. Гопкало // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 48-57. — укр. |
series |
Археологія |
work_keys_str_mv |
AT gopkaloov prodeâkírezulʹtatitaperspektividoslídžennâčernâhívsʹkogokostûma |
first_indexed |
2024-10-07T04:02:05Z |
last_indexed |
2024-10-07T04:02:05Z |
_version_ |
1812226349955284992 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 248
нині стрімко розвивається напрям археології з
вивчення костюма, який має тенденцію до ви-
окремлення в особливу галузь, що передбачає
розробку власного наукового апарату, передусім
термінології. на сьогодні найвичерпнішу дефі-
ніцію костюма сформулював с.о. яценко: кос-
тюм — це цілісна система, яку утворюють го-
ловний убір, одяг, взуття, аксесуари, прикраси,
зачіска і навіть татуювання тіла. Відтворення
його має ґрунтуватися на археологічних дже-
релах, історичних свідченнях, іконографічних
даних, етнографічних паралелях (яценко 2002,
с. 3)* і залежить від освіченості автора, його
обізнаності в певному історичному періоді, а
також інтуїції.
перші спроби відтворення костюма носіїв
черняхівської культури припадають на 1960-ті
рр. Фахівці майже одностайно припускали, що
верхнім одягом черняхівців був плащ (Федоров
1960, с. 143; петров 1964, с. 160—162), швид-
ше за все, кольоровий (Федоров 1960, с. 143).
крім того, чоловіки носили полотняні сорочки,
штани, капелюхи, взуття із кінської шкіри, що
підв’язувалося вузлом під колінами, а жінки —
сукні (Федоров 1960, с. 143; петров 1964,
с. 160—162 та ін.). лише на думку г.Ф. нікітіної,
не було жодної різниці між одягом представ-
ників різних статей — штани та плащі носили
як чоловіки, так і жінки (никитина 1985, c. 60).
Деякі дослідники вважали, що для виготовлен-
ня верх-нього одягу використовувалися шкіра
та хутро (Федоров 1960, с. 143; петров 1964,
с. 160—164), інші це категорично заперечували
(сымонович, кравченко 1983, c. 38—40).
систематизації черняхівського вбрання при-
свячено дослідження М. темпельманн-Мон-
© о.В. гопкало, 2007
î.â. ãîïêàëî
Äî ³ñòî𳿠ñòàðîäàâíüîãî
âèðîáíèöòâà
Ïðî äåÿê ² ðåÇóëüòàòè
òà ÏåðñÏåêòèâè äîñë²äæåíí
×åðí õ²âñüêîãî êîñòÞìà
Розглянуто кілька аспектів дослідження черняхівського костюма: історіографію проблеми, аналіз сучасного стану
досліджень та їх основні результати, визначення кола дискусійних положень та перспективних напрямів.
чиньської (tempelmann-Mączyńska 1989, s. 77—
84, tab. 12). Дослідниця вивчала жіноче вбран-
ня переважно на основі матеріалів синтана-де-
Муреш і для визначення стійких сполучень
його деталей запропонувала термін «модель
вбрання».
В іншій праці (бобровська 2000, с. 10—16;
бобровская 2000, с. 66—127) було проаналізо-
вано вбрання різних статево-вікових, етнічних
та соціальних груп черняхівців і запропоновано
розглядати його як комплекс предметів, що скла-
дається із фурнітури (предметів, що виконують
утилітарні функції), прикрас та амулетів.
За результатами цього дослідження було ви-
значено найпопулярніші моделі черняхівсько-
го вбрання (рис. 1): з однією пряжкою для чо-
ловіків (40 %) та двофібульна модель для жінок
(30 %), доповнена намистом (21 %), пряжкою
(4 %), намистом та пряжкою (4 %). Вбрання з
однією фібулою траплялося як у жінок, так і в
чоловіків, але у жінок воно частіше доповнюва-
лося намистом, пряжкою, намистом та пряжкою.
Вбрання з двома пряжками частіше траплялося
у чоловіків.
трупопокладення з північною орієнтацією,
окрім деталей вбрання, містили знаряддя до-
машнього виробництва, із західною — лише
предмети вбрання. Зазначені моделі побутували
протягом усього періоду існування культури, але
у вбранні різних етнокультурних та соціальних
груп черняхівського суспільства спостерігають-
ся певні відмінності.
розв’язання проблеми етнічного складу чер-
няхівської культури вбачається у визначенні
різнокультурних компонентів у її середовищі та
ідентифікації їх із відомими старожитностями.
В інгумаціях із вельбарськими рисами спос-
терігаються загальні тенденції черняхівського
вбрання . найпоширенішими тут є моделі з од-
нією пряжкою для чоловіків та двофібульна жіно-
ча, появу якої пов’язують із цецельською фазою
вельбарської культури (tempelmann-Mączyńska
* у той час, коли редагувалася ця стаття, вийшла дру-
ком монографія с.о. яценка (яценко 2006), з чим
хотілося б усіх нас щиро привітати.
Я
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 49
Ри
с.
1
. р
оз
по
ді
л
мо
де
ле
й
ж
ін
оч
ог
о
та
ч
ол
ов
іч
ог
о
вб
ра
нн
я
че
рн
ях
ів
сь
ко
ї к
ул
ьт
ур
и
(б
об
ро
вс
ка
я
20
00
)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 250
1988) (рис. 2). проте слід зважати на те, що
вбрання вельбарської культури формувалося під
впливом різних етнокультурних компонентів, що
входили до її складу. Існує думка, що поширення
біритуалізму у вельбарській культурі спричине-
но появою у її складі кельтів (wołągiewicz 1981,
s. 151). кельтські впливи могли позначитися й
на костюмі вельбарців.
яскрава етнографічна специфіка властива по-
хованням із рисами пізньосарматської культури.
Завдяки динамічному розвитку сарматології нині
можна пов’язати деякі особливості поховального
обряду та вбрання з певними територіальними
сарматськими угрупованнями. крім того, опуб-
ліковано низку праць, присвячених власне кос-
тюму сарматів (Vaday, istvanovits, kulcsar 1989;
istvanovits, kulcsar 2001; яценко 1986; 1987;
1993; 2001; 2002).
Дослідники черняхівської культури називали
сарматськими такі особливості вбрання, як піра-
мідальні підвіски з оленячого рогу, підвіски з му-
шель cypraea та астрагалів, видовжено-конічні
металеві прикраси, намиста з сердоліку, коралу
та окремі модифікації скляного намиста, скроневі
кільця, звичай носити дві низки намиста та виго-
товляти браслети з дрібних намистин (Diaconu
1966, s. 363; рикман 1975, с. 319—323; седов
1979, с. 87; гей 1985, с. 11; 2002; tempelmann-
Mączyńska 1989, s. 79; kokowski 1995, s. 46—54;
гудкова 1997, с. 227—228 та ін.).
Вбрання черняхівців, похованих за сармат-
ським обрядом, містить ознаки, що характери-
зують особливості одягу, склад прикрас, спосіб
їх носіння. найранішими фактами проникнення
в черняхівську культуру, швидше за все, за без-
посередньої участі сарматів у її формуванні є
Рис. 2. Вбрання вельбарської культури (tempelmann-Mączyńska 1988, rys.
1, 8): I — моделі жіночого вбрання вельбарської культури; II — моделі жі-
ночого вбрання в культурах, синхронних з вельбарською та подальших
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 51
поява прикрас, поширених у середньодунайсь-
кій низовині. на наступному етапі до черняхів-
ців потрапили культурні елементи, характерні
для східних сарматів. найбільшого впливу кочів-
ницької культури черняхівське суспільство за-
знало приблизно в середині — другій половині
iV ст. Зокрема, з’явилися вбрання з двома пряж-
ками, традиція поясного гаманця, браслети зі
зрізу оленячого рогу, поясні комплекти підві-
сок-амулетів (бобровська 1999).
Відмінності у вбранні різних груп черняхів-
ців, можливо, характеризують різні костюмні
традиції. Додаткове джерело для розв’язання цієї
проблеми мають надати матеріалознавчі студії
решток одягу, систематичне вивчення яких є
темою для окремого дослідження. нині важли-
во привернути увагу вчених до цього напряму
роботи, оскільки фрагменти одягу, збережені на
деталях вбрання, внаслідок окиснення їх заліз-
них частин, фахівцями часто ігноруються. нап-
риклад, інформацію про рештки тканин із полот-
няним переплетенням ниток на фібулах із пох.
43 могильника Журавка отримано лише завдяки
фотографіям зі звіту та архіву е.о. симоновича,
оскільки під час реставрації фібул рештки коро-
дованого металу було ліквідовано.
розглянемо кілька виразних фрагментів тка-
нин, що надають додаткову інформацію про одяг
черняхівців.
За даними публікацій відомо, що шматки по-
лотна було знайдено у пох. 71 могильника Мас-
лове (петров 1964, рис. 8, 3) та пох. 57 могиль-
ника будешть (рикман 1975, с. 190, рис. 23, 4).
про знахідку «золотої парчі від якогось багатого
одягу» повідомляли автори розкопок переяслав-
хмельницького могильника (гончаров, Махно
1957, с. 134).
Відбитки тканин із полотняним переплетен-
ням ниток походять з черняхівських пам’яток
будешть, Делакеу (рикман 1975, с. 190), Жов-
нине-26 (рутковская 1979, с. 326), Журавка-2
(?), 14 (?), 43 (сымонович 1962), Загайкани
(рикман 1975, с. 190), компанійці-2, 13, 130,
косанове-3 (за спостереженнями автора), Мас-
лове-84 (петров 1964, с. 161), одая-21 (ники-
тина 1996, с. 16), ранжеве-14 (сымонович 1967,
с. 228, рис. 15, 2Б, В), рідний край-3 (буйнов
1979, с. 9), сад-5 (некрасова 1985, с. 77), собарь
(рикман 1975, с. 190), черняхів-264 (сымонович
1967, рис. 7, 18) та ін.
Фрагменти тканини із саржевим переплетен-
ням ниток траплялися на черняхівських посе-
леннях Молдови лукашівка i, собарь (рикман
1975, с. 190), на залізному «кошику» із пох. 8
могильника каборга (Магомедов 1979, с. 39).
сліди двох типів тканини збереглися на мета-
левих предметах із пох. 32 могильника черкаси-
центр, серед інвентарю якого виявлено дві срібні
сережки, дві фібули, набір металевих підвісок-
«кошиків» та трикутних, дві гончарні посудини
— мисочка і горщик (рис. 3). поховання належа-
ло чоловіку 25—30 років (рудич 2003). Здійснен-
ня його у відносній часовій шкалі припадає на
пізній відрізок «бережанської» фази, за є.л. го-
роховським (гороховский 1988), що приблизно
відповідає фіналу с 2 центральноєвропейської
хронологічної схеми. Інвентар могили описано в
спеціальній праці (бобровська, сиволап 2003).
Зупинимося детальніше на рештках тексти-
лю, які вдалося зафіксувати.
на пружині фібули № 1 з тильного боку та на
найбільшому скупченні проіржавілих підвісок за-
фіксовано грубу тканину із саржевим переплетен-
ням ниток (рис. 4, 1а, 3а). сліди тонкого полотна
спостерігалися на лицьовому боці фібули № 1,
тильному боці фібули № 2 та підвісках (рис. 4, 1б,
2, 3б, 4). окрім того, на полотні зафіксовано шов
зі стібками 0,9 та 0,5 см (рис. 4, 2, 2а, В).
груба тканина з розглянутого поховання
відповідає 7 типу вовняної тканини iV ґатунку,
тонка — 1 типу iii чи ii ґатунку, за Маїком (Maik
Рис. 3. комплекс знахідок із пох. 32 могильника чер-
каси-центр (бобровська, сиволап 2003): 1, 2 — срібні
сережки; 3, 4 — бронзові фібули з рештками тканини;
5—31 — бронзові підвіски-«кошики» з рештками тка-
нини; 32—35 — залізні трикутні підвіски з рештками
тканини; 36—37 — гончарний посуд
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 252
1988, s. 30—35). За межами черняхівського ареа-
лу рештки тканини 7 типу знайдено в любовідзі,
одрах, Венсьорах, гронові, Дембчині, Дравську
на польському помор’ї, рухмоорі біля Дамен-
дорфа, а також у північних провінціях римської
імперії. З огляду на знайдені у торфовищах на
півночі європи текстильні вироби саме з такої
тканини виготовляли плащі.
у цьому випадку не можна визначити тип
одягу, що з’єднувався фібулами. Згідно з наяв-
ними даними, одна з фібул скріплювала якийсь
одяг на зразок плаща із грубої тканини, інша —
шитий полотняний одяг. проте слід зазначити,
що тканину знайдено не безпосередньо під гол-
ками фібул, а поблизу пружин.
Рис. 4. схеми розміщення деталей вбрання на похова-
ному та зразки тканин із пох. 32 на могильнику чер-
каси-центр (бобровська, сиволап 2003): А — саржеве
переплетення, Б — полотняне переплетення, В — шов.
1 — фібула № 1: 1а — рештки тканини з саржевим пере-
плетенням ниток з боку пружини фібули, 1б — решт-ки
тканини з полотняним переплетенням ниток із зовніш-
нього боку фібули; 2 — фібула № 2 з рештками тканини з
полотняним переплетенням ниток, 2а — збільшене зоб-
раження решток тканини та шва; 3 — скупчення підві-
сок-«кошиків»: 3а — з рештками тканини з саржевим,
3б — з полотняним переплетенням ниток; 4 — рештки
тканини з полотняним переплетенням ниток на іншому
скупченні підвісок-«кошиків»
Виразні фрагменти текстилю збереглися у
пох. 122 могильника компанійці 1 (рис. 5; 6).
у звіті є.В. Махно (Махно 1961, с. 104—108) це
поховання визначено як зруйноване, від якого
залишилися уламки черепа та посткраніального
скелета. поховальна яма завдовжки 1,9, завшир-
шки 0,5—0,9 та завглибшки 1,4 м. у північній
частині ями виявлено ліпні горщик та конічний
келих, у західній — гончарну миску, в середині
якої був ще один келих, поблизу миски — уламки
кістяного гребінця 2 . на відстані 10 см на південь
від черепа знайдено бронзову фібулу, за 30 см на
південний схід від фібули — бронзову пряжку,
біля кісток ніг — глиняне прясло.
Фібула (рис. 5, 1) — прогнута, підв’язна, чер-
няхівської підгрупи варіанта б1 («смілянсько-
го»), завдовжки 42 мм (гороховский 1988а, ката-
лог № 334, с. 261), за низкою характерних ознак
належить до застібок iV ст. н. е.
пряжка (рис. 5, 2) — серії б («компанійцівсь-
кої»), розмірами 27 × 21 × 6 мм, зі «штемпель-
ним» декором на рамці (гороховский 1988а, ката-
лог № 37, с. 330) та відбитками якоїсь тканини 3 .
За датуванням поховання належить до тре-
тьої фази відносної хронології черняхівських
могильників лісостепової зони україни, за
є.л. гороховським (гороховский 1988), що при-
близно відповідає початку періоду с3.
Згідно зі звітом, на дні поховальної ями збе-
реглися фрагменти грубої тканини на кшталт
рядна та тоншої — з полотняним переплетен-
ням ниток, із яких найбільший завдовжки 5 та
завширшки 4 см. Із плану поховання, доданого
до звіту, випливає, що шматки тканини, принай-
мні її найбільший зразок, лежали поблизу чере-
па, решта — біля миски (рис. 5, I, 3). текстильні
рештки збереглися через іржавіння залізної осі
пружини ще однієї бронзової фібули, яку свого
часу не помітили та не визначили автори роз-
копок.
Із внутрішнього боку цієї фібули — на пружи-
ні та під її бронзовою голкою — зберігся фраг-
мент тканини з полотняним переплетенням ни-
ток (рис. 6, 1а). її щільність становить приблизно
18 н/см2, напрямок крутки визначити важко.
1 користуючись нагодою, щиро дякуємо о.В. петрау-
скасу, який під час опрацювання матеріалів колекції
звернув на це увагу.
2 у тексті звіту зазначено, що на гребені також залиши-
лися фрагменти тканини. насправді зразки якогось
матеріалу, зафіксовані біля гребеня, належать, швид-
ше за все, шкіряній речі, можливо гаманцю, в якому
тримали гребінь.
3 на жаль, нам не вдалося знайти пряжу в фондах Іа
нан україни та визначити тип тканини. В інших пра-
цях, присвячених цьому похованню, зокрема в пуб-лі-
кації г.М. некрасової, про знахідки тканини на пряжці
не згадується взагалі (некрасова 2006, с. 113).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 53
Зверху фібули зберігся досить виразний
фрагмент грубої тканини з саржевим перепле-
тенням ниток, щільністю ниток основи 11 н/см2,
Z-круткою та якогось іншого матеріалу з гла-
денькою поверхнею, очевидно, шкіри, пришитої
до тканини хрестоподібним швом за допомогою
вузеньких (завширшки 0,4 см) стрічок, що роз-
лізлися від часу вздовж (рис. 6, 1б).
За наведеними даними, людина, похована в
компанійцях, носила одяг із тканини з полотня-
ним переплетенням ниток, з’єднаний фібулами
(?), принаймні однією, а зверху одяг із комбіно-
ваного матеріалу — грубої тканини з саржевим
переплетенням ниток та шкіри. тип одягу визна-
чається гіпотетично.
тонке полотно щільністю 18—20 н/см2 зберег-
лося на одному або обох боках двопластинчастих
застібок (Жовнине-26, Журавка-2, 4, 43, одая-21,
ранжеве-14, рідний край-3, сад-6 та ін.).
Зважаючи на дати проаналізованих знахідок
текстилю (поховання, що містили рештки гру-
бої тканини з саржевим переплетенням ниток,
належать до більш раннього часу, ніж вищепере-
лічені — з фінальних фаз культури), складається
враження ніби черняхівці відмовилися від ви-
робництва грубих тканин і почали виготовляти
та використовувати для пошиття одягу виключно
тонке полотно. Цілком можливо, що зміни, за-
фіксовані за знахідками текстилю, відбивають
Рис. 5. план (а) та інвентар (б) пох. 122 могильника
компанійці: 1 — фібула; 2 — пряжка; 3 — фрагмен-
ти тканини; 4 — уламок рогового гребеня; 5—8 —
кераміка
Рис. 6. рештки тканини з пох. 122 могильника компаній-
ці: А — полотняне переплетення ниток; B — саржеве
переплетення ниток; C — фрагмент шкіри з решт-ками
шва; 1, 2 — фрагменти текстилю із пох. 122 могильника
компанійці: 1а — з боку пружини, 1б — із зовнішнього
боку фібули
Рис. 7. Зразки одягу із торфовищ північної європи: 1,
2 — сорочка та штани з торсберга; 3 — штани вершника
з Дамендорфа (carnap-Bornheim 2004, taf. 42—44)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 254
певні тенденції не лише у розвитку текстильного
виробництва, а й у структурі одягу місцевого на-
селення або, що більш імовірно, — у соціальній
структурі тогочасного суспільства. поховані з
двопластинчастими фібулами належали до при-
вілейованої верстви населення, одяг для якої шили
із тонких (дорогих) тканин. на жаль, за браком
даних, ці твердження є суто гіпотетичними.
Досі дискусійним залишається й питання про
характер «археологічного» костюма. чи був він
повсякденним чи поховальним, чи існували в
ньому сезонні відмінності, чи враховувалися
вони у поховальному ритуалі, чи був він особис-
тим, чи міг бути ритуальним приношенням?
низка археологічних фактів підтверджує
саме останню версію. Знахідка двох фібул у
Рис. 8. Варіанти реконструкції одягу з двома фібулами
римського-ранньовізантійського часу: 1 — із Домань-
яно (kidd 1984, p. 189—207); 2, 4 — за матеріалами
скарбів «старожитностей антів» (щеглова 1999); 3 — за
матеріалами могильника гунського часу лучисте в кри-
му (хайрединова 2002); 5 — за матеріалами некрополів
норіка та паннонії ранньоримського часу (thomas 1989,
fig. 3); 6 — за римською іконографією (Велишский 1878,
рис. 265); 7 — за матеріалами пох. 132 черняхівського
могильника Велика бугаївка (петраускас 2004); 8 — за
матеріалами скарбу V ст. з петроаси (h. tustain after:
Brown 1972, p. 114—115, fig. 3)
гончарній мисці поблизу кістяка у пох. 3 на
могильнику рідний край пояснюється тим, що
посудини з їжею та тіло похованої було накрито
плащем перед засипкою ями (буйнов 1979, с. 9).
у пох. 4 на могильнику боромля обидві фібули
зафіксовано на тазових кістках скелета так, ніби
одяг просто поклали зверху (некрасова 1990,
с. 68, табл. х, 1). Визначення типу одягу пробле-
матичне, але, безсумнівно, він не був нижнім,
яким, імовірно, слугувала сорочка (туніка).
спірними залишаються й запропоновані ре-
конструкції одягу черняхівців, їхніх попередни-
ків, сучасників та нащадків. створення коректної
реконструкції костюма потребує залучення ана-
логій, серед яких першорядне значення набува-
ють знахідки тогочасного одягу. Для римського
часу слід згадати прекрасні зразки примітивно
розкроєного шитого чоловічого одягу (рис. 7),
що належав представникам північних римських
провінцій та зберігся завдяки унікальним при-
родним умовам торфовищ північної європи (v.
carnap-Bornheim 2004, S. 69—70, 99—100, taf.
42—44). у торсбергу знайдено чоловічу туніку
та штани (рис. 7, 1, 2) 4 , з Дамендорфу походять
штани з тонкої вовни (рис. 7, 3) 5 . Датування
знахідок визначено в межах ii—iii ст. н. е. (пе-
ріодів В2, с1b, c2 європейської хронологічної
схеми, за егерсом—годловським) (v. carnap-
Bornheim 2004, S. 99—100, taf. 42—43).
За рештками текстилю в похованнях вель-
барської культури запропоновано реконструкцію
жіночого одягу. нижню сорочку та сукню з дов-
гими рукавами шили з вовни, рукава прикрашали
гаптуванням, одяг виготовляли з тканин природно-
го кольору (невідбіленої та нефарбованої вовни), а
також жовтого, червоного, блакитного кольору та в
клітинку (tempelmann-Mączyńska 1988, s. 210).
Іншим важливим джерелом аналогій для ре-
конструкції костюма є іконографічні дані. чис-
ленні зображення «варварів» (германців, даків,
сарматів) містяться на пам’ятках римського
мистецтва, присвячених військовим перемогам.
у батальних сценах переважно зображено чо-
ловіків. Зображень жінок небагато, і вони най-
4 туніка із тонкої вовни червоного кольору завдовж-
ки 88 см, із z-круткою ниток основи та S-круткою
ниток піткання, щільність тканини становить 30—
31 н/см2. туніку пошито з чотирьох частин. рукава
декоровано кантом, витканим за допомогою спе-ціаль-
ного пристрою. штани вершника пошито з тонкої
вовни z-крутки в нитках основи, S-крутки в нитках
піткання, щільність тканини — 28,3 н/см2. штани за-
вдовжки 130 см пошито із 12 деталей.
5 їх пошито з тканини щільністю 22—25 н/см2 із
Z-круткою для ниток основи та S-круткою для ниток
піткання. штани пошито з 7 частин лляними нитка-
ми. тканину пофарбовано мареною красильною (v.
carnap-Bornheim 2004, S. 69—70, taf. 44).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 55
частіше позбавлені етнографічних рис (istva-
novits, kulcsar 2001). аналіз наявних даних щодо
чоловічого «варварського» одягу через обмеже-
ний обсяг публікації тут не надається.
брак іконографічних даних щодо «варварсько-
го» жіночого костюма компенсується науковими
реконструкціями. на наш погляд, доціль-ніше
щодо цієї процедури вживати термін «моделю-
вання» або «історичне моделювання», оскільки
її результат припускає кілька варіантів. так, нап-
риклад, в археологічній літературі, присвяченій
пам’яткам римського та ранньовізантійського
часу, надано кілька варіантів жіночого одягу,
з’єднаного двома фібулами.
щось на зразок римської палли (Велишский
1878, с. 219, рис. 265) (рис. 8, 1) запропоновано
в реконструкції одягу за матеріалами черняхів-
ського поховання бугаївка-132 (петраускас 2004,
рис. 9) (рис. 8, 3) та скарбу в петроасі (petrossa)
(Brown 1972, p. 114—115, fig. 3) (рис. 8, 4). одяг,
подібний до фартуха (рис. 8, 2), що з’єднувався
двома парними (з дзеркально розташованими
приймачами) фібулами і вдягався поверх туніки
з довгими рукавами та був трохи коротший за
неї, реконструйовано за зображеннями на над-
гробках місцевого (кельтського за походженням)
населення дунайських римських провінцій —
норіка та паннонії (Garbsh 1965, thomas 1989,
fig. 3). За матеріалами скарбів «старожитностей
антів» висловлено припущення, що парні фібули
утримували шлейки одягу на кшталт сарафану
6 у черняхівському двофібульному вбранні немає
фібул із асиметрично розташованими приймачами.
отже, якщо цю ознаку й можна пов’язати з постсхід-
ногерманськими традиціями (щеглова 1999, с. 309;
2000), то їх формування слід датувати пізнішим, пос-
тчерняхівським, часом. черняхівське двофібульне
вбрання містило не лише непарні, але часто й різно-
типні фібули.
Бобровська О.В. Жіночі поясні амулети черняхівської культури // археологія. — 1999. — № 4. — с. 89—95.
Бобровська О.В. намисто та підвіски у вбранні населення черняхівської культури: автореф. дис. … канд. іст. наук. —
к., 2000. — 20 с.
Бобровская О.В. бусы и подвески в уборе населения черняховской культуры: Дис. … канд. ист. наук. — к., 2000. —
на иа нану. — Ф. 12. — № 806. — 456 с.
Бобровська О.В., Сиволап М.П. поховання черняхівської культури з підвісками-«кошиками» на середньому Дніпрі //
старожитності І тисячоліття нашої ери на території україни. — к., 2003. — с. 33—43.
Буйнов Ю.В. отчет о раскопках у с. родной край Золочевского района харьковской области в 1979 году // на Іа
нану. — 1979/122. — 16 с.
Велишский Ф.Ф. бытъ греков и римлян. — прага, 1878.
Гей О.А. черняховская культура и скифо-сарматский мир: автореф. дис. ... канд. ист. наук / ин-т арх. ан ссср. —
М., 1985. — 22 с.
Гей О.А. проблема выделения скифо-сарматских элементов в черняховской культуре // Stratum plus. — 2001—2002. —
4. — c. 296—314.
Гончаров В.К., Махно Є.В. Могильник черняхівського типу біля переяслав-хмельницького // археологія. — 1957. —
т. 11. — с. 124—144.
Гопкало О.В. Вбрання похованої на могильнику Велика бугаївка // археологія давніх слов’ян. — к., 2004. —
с. 185—188.
Гороховский Е.Л. хронология черняховских могильников лесостепной украины: тр. V Международного конгресса
археологов-славистов. — к.: наук. думка, 1988. — т. 4. — с. 34—46.
Гороховский Е.Л. хронология ювелирных изделий первой половины i тыс. н. э. лесостепного поднепровья и Юж-
ного побужья: Дис. ... канд. ист. наук. — к., 1988а // на иа нану. — Ф. 12. — № 465. — 461 с.
Гудкова А.В. особенности этнокультурного процесса в черняховском обществе // тр. Vi Международного конгресса
славянской археологии. В 6 т. — М., 1997. — t. 1. — с. 223—233.
Магомедов Б.В. каборга iV (раскопки 1973—1974 гг.) // Могильники черняховской культуры. — М., 1979. —
с. 24—62.
(рис. 8, 5) (щеглова 1999, с. 306, 307, рис. 16)
6 , за матеріалами «варварських» могильників
криму V—Vi ст. — застібки містилися зверху
куртки-каптану (хайрединова 2002, рис. 18, 4;
19, 5; 21; 22, 4), за постчерняхівськими матеріа-
лами вважається, що ними з’єднувався верхній
одяг (плащ, накидка) (рис. 8, 1, 2) (kidd 1984,
p. 189—207; щеглова 1999, рис. 3). саме ос-
танній варіант здавався найбільш достовірним
та прийнятним (гопкало 2004, рис. 1), оскільки
інколи тотожні застібки в двофібульному вбранні
з’єднувалися металевим ланцюгом, як-от у ком-
панійцях, тобто утримували плечовий одяг —
плащ, накидку. Втім не виключено, що дві фі-
були (в постчерняхівський час — парні) могли
з’єднувати на раменах одяг, подібний до сукні або
сарафану в сучасному розумінні, але не зшитого
зверху та, можливо, вздовж боків, що надягався
поверх тунікоподібної нижньої сорочки.
отже, незважаючи на розмаїття думок, питан-
ня про черняхівський жіночий одяг, симетрично
з’єднаний застібками на плечах, залишається від-
критим.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 256
Махно Е.В. отчет о раскопках 1961 г. на компаниевском могильнике // на иа нану. — 1961/4б. — 131 с.
Некрасова Г.М. охоронні розкопки черняхівського могильника поблизу м. суми // археологія. — 1985. —
№ 50. — с. 75—80.
Некрасова А.Н. Могильник черняховской культуры у с. боромля на сумщине // питання археології сумщини:
Матеріали наук.-практ. конф. «проблеми вивчення і охорони пам’яток археології сумщини». — суми,
1990. — с. 64—68.
Некрасова А.Н. памятники черняховской культуры Днепровского левобережья // готы и рим. — к., 2006. —
с. 87—200.
Никитина Г.Ф. систематика погребального обряда племен черняховской культуры. —М.: наука, 1985. — 208 с.
Никитина Г.Ф. Могильники черняховской культуры в северной буковине и бессарабии. — М.: наука, 1996. — 181 с.
Петраускас О.В. поховання багатої дівчинки на могильнику черняхівської культури Велика бугаївка // археологія
давніх слов’ян. — к., 2004. — с. 165—184.
Петров В.П. Масловский могильник на р. товмач (по материалам раскопок п.и. смоличева и с.с. гамченко в
1926, 1928 и 1929 гг.) // Миа. — 1964. — № 116. — с. 118—167.
Рикман Э.А. Этническая история населения поднестровья и прилегающего подунавья в первых веках нашей эры. —
М., 1975. — 332 с.
Рудич Т.О. про антропологічне визначення поховання № 32 могильника черкаси-центр // старожитності
І тисячоліття нашої ери на території україни. — к., 2003. — с. 43.
Рутковская Л.М. археологические памятники iV—V вв. в районе кременчугского моря (украина) // сa. — 1979. —
т. 27/2. — с. 317—364.
Седов В.В. скифо-сарматские элементы в погребальном обряде черняховской культуры // Вопросы древней и
средневековой археологии Восточной европы. — М.: наука, 1978. — с. 99—107.
Сымонович Э.А. отчет о работах среднеднепровской экспедиции иа ан ссср 1962 г. в с. черняхове киевской
области и Журавке черкасской области в среднем поднепровье // на иа нан украины. — ф. э., 1962/33.
Сымонович Э.А. новые работы в черняхове // Миа. — 1967. — № 139. — с. 5—27.
Сымонович Э.А., Кравченко Н.М. погребальне обряды племен черняховской культуры // саи. — 1983. —
Вып. Д1—22. — 152 с.
Федоров Г.Б. население прутско-Днестровского междуречья в i тысячелетии н. э. // Миа. — 1960. — № 89. — 380 с.
Хайрединова Э.А. Женский костюм варваров Юго-Западного крыма в V — первой половине Vi вв. // МаиЭт. —
2002. — с. 53—118.
Щеглова О.А. Женский убор из кладов «древностей антов»: готское влияние или готское наследие? // Stratum plus. —
1999. — № 5. — c. 287—312.
Щеглова О.А. о некоторых возможностях реконструкции женской одежды по материалам наборов украшений из
кладов «древностей антов»: источники, аналоги, результаты // культуры степей евразии второй половины i
тысячелетия н. э. (из истории костюма). — самара, 2000. — с. 136—141.
Яценко С.А. Диадемы степных кочевников Восточной европы в сарматскую эпоху // ксиа иа ан ссср. — 1986. —
№ 186. — с. 14—20.
Яценко С.А. к реконструкции женской плечевой одежды сарматии // са. — 1987. — № 3. — с. 166—176.
Яценко С.А. основные волны появления новых элементов костюма в сарматии и политические события i в. до н. э. —
iii в. н. э. происхождение стиля «клуазонне» // паВ. — 1993. — № 4. — с. 97—106.
Яценко С.А. о некоторых вопросах изучения «археологического» костюма. Механизмы костюмных связей народов
Великой степи // культуры степей евразии втор. пол. i тыс. н. э. (из истории костюма). — самара, 2001. —
т. 1. — с. 4—21.
Яценко С.А. костюм ираноязычных народов древности и методы его историко-культурной реконструкции. автореф.
дис. … докт. ист. наук. — М., 2002. — 47 с.
Яценко С.А. костюм древней евразии (ираноязычные народы). — М., 2006. — 662 с.
Brown D. the brooches in the petroasa theasure // academic jornal offprint from antiquity. — 1972. — 182.
Carnap-Bornheim C. corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland. Band 5., Gmbh /Bonn,
2004. — 134 s.
Diaconu Gh. Spatsarmatische elemente in der Sintana de Mures-tschernjachow kultur // Dacia. — 1966. — 10. —
p. 357—364.
Garbsh J. Die norisch-pannonische Frauentracht im 1. und 2. jahrhundert. — München, 1965. — 236 s.
Istvánovits E., Kulcsár V. Sarmatians through the eyes of strangers. the Sarmatian warrior // internatonal connections of
the Barbarians Basin in the 1-st—5-th centuries a.D. — aszód-nyíregyháza, 2001. — p. 139—169.
Kokowski A. Grupa Masłomęcka z badań nad przemianami kultury gotów w młodszym okresie rzymskim. — lublin,
1995. — 334 s.
Maik J. wyroby włokiennicze na pomorzu z okresu rzymskiego ł ze sriedniowiecza // acta archeologica lodziesia. —
1988. — № 34. — S. 30—35.
Tempelmann-Mączyńska M. Stroj kobiecy kultury wielbarskiej ł jego powiazania z sasiednimi obszarami // kw. —
1988. — S. 205—220.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 57
Tempelmann-Mączyńska M. Das Frauentrachtzubehör des mittel- und osteuropaischen Barbaricums in der römischen
kaiserzeit. — kraków, 1989. — 177 s.
Thomas E.B. religion // the archeology of roman pannonia / ed. by a. lengyel, G.t.B. radan. — Budapest, 1989. —
S. 177—206.
Vaday A., Istvanovits E., Kulcsar V. Sarmatian costume in the carpatian Basin // klio. — 1989. — 1. — p. 107—114.
Wołągiewicz R. kultura wielbarska // prahistoria ziem polskich. — 1981. — t. 5. — S. 143—156.
Одержано 21.09.2005
О.В. Гопкало
о некоторЫх реЗультатах и перспектиВах
исслеДоВания черняхоВского костЮМа
В статье вкратце рассмотрена история изучения черняховского костюма, приведены данные о находках текстиля
из памятников культуры, затронуты вопросы реконструкции одежды черняховцев с привлечением результатов
исследований синхронных и диахронных групп памятников Восточной и Центральной европы.
O.V. Hopkalo
aBout the reSultS anD perSpectiVeS oF reSearch
oF the coStuMe oF chernyakhiVSka culture
the author views the history of study of the costume of chernyakhivska culture, cites data on the finds of textiles
on the sites, raises the issue of reconstruction of the clothes of chernyakhiv population, and also analyses the
results of research on synchronous and diachronic groups of monuments in eastern and central europe.
Дослідження землеробства населення україни
доби середньовіччя належить до важливих за-
вдань вітчизняної історичної науки. Цій пробле-
матиці присвячено численні монографії, статті та
повідомлення, в яких закладено наукове підґрун-
тя для вивчення різних аспектів давнього земле-
робства та розроблено методику використання
археологічного матеріалу для реконструкції сис-
тем рільництва, процесу обробітку ґрунту, збору
врожаю, його переробки тощо.
одним із регіонів україни, де землеробство
інтенсивно розвивалося ще з періоду неоліту—
енеоліту, були землі межиріччя верхнього пру-
© л.п. Михайлина, г.о. пашкеВич,
с.В. пиВоВароВ, 2007
ð²ëüíèöòâî ñëîâ’ íî-ðóñüêîãî íàñåëåíí
ìåæèð²×× âåðõíüîãî Ïðóòó òà ñåðåäíüîãî äí²ñòðà
ë.Ï. ìèõàéëèíà, ã.î. Ïàøêåâè÷, ñ.â. Ïèâîâàðîâ
Розглянуто знахідки землеробських знарядь праці та палеоботанічних матеріалів із поселень Луки Райковецької та
давньоруської культур на території Буковини, а також етапи запровадження місцевим населенням парової системи
землеробства.
ту та середнього Дністра (сучасна чернівецька
обл.). Значні зрушення у розвитку рільництва на
території краю почали відбуватись в останній
чверті І тис. н. е. (культура луки райковецької) і
знайшли свій подальший розвиток за часів київ-
ської держави, галицького, галицько-Волинсь-
кого князівств, галицької русі.
тривалий час відомості про розвиток серед-
ньовічного землеробства в зазначеному регіоні
були нечисленними через слабку джерельну
базу. ситуація змінилася після проведення ар-
хеологічних робіт на багатьох пам’ятках краю
(Добринівці, ревне, чорнівка, недобоївці, Зе-
лена липа, перебиківці, Мартинівка, Василів,
онут), де було знайдено землеробські знаряддя,
рештки культурних злаків, жорнового поста-
Я Я
Я
|