Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2)

Опубліковано результати технологічних досліджень залізних виробів із розкопок давньоруського поселення київської околиці по вул. Старонаводницькій, 2. Встановлено високий технологічний рівень виготовлення та обробки залізних виробів та високу якість початкової сировини....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автори: Горнікова, М.О., Недопако, Д.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199424
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2) / М.О. Горнікова, Д.П. Недопако // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 67-71. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199424
record_format dspace
spelling irk-123456789-1994242024-10-06T20:10:04Z Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2) Горнікова, М.О. Недопако, Д.П. До історії стародавнього виробництва Опубліковано результати технологічних досліджень залізних виробів із розкопок давньоруського поселення київської околиці по вул. Старонаводницькій, 2. Встановлено високий технологічний рівень виготовлення та обробки залізних виробів та високу якість початкової сировини. В статье изложены результаты технологических исследований железных изделий из раскопок древнерусского поселения киевских окрестностей. Такие исследования проведены впервые. Установленны высокий технологический уровень изготовления кузнечных изделий и их высокое качество. The results of technological research of ironware from the Ancient Rus settlement of Kyiv suburb are expounded in the article. The research of this kind was conducted for the first time. The authors stated the high technological level of production of the smith goods and their high quality. 2007 Article Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2) / М.О. Горнікова, Д.П. Недопако // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 67-71. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199424 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic До історії стародавнього виробництва
До історії стародавнього виробництва
spellingShingle До історії стародавнього виробництва
До історії стародавнього виробництва
Горнікова, М.О.
Недопако, Д.П.
Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2)
Археологія
description Опубліковано результати технологічних досліджень залізних виробів із розкопок давньоруського поселення київської околиці по вул. Старонаводницькій, 2. Встановлено високий технологічний рівень виготовлення та обробки залізних виробів та високу якість початкової сировини.
format Article
author Горнікова, М.О.
Недопако, Д.П.
author_facet Горнікова, М.О.
Недопако, Д.П.
author_sort Горнікова, М.О.
title Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2)
title_short Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2)
title_full Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2)
title_fullStr Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2)
title_full_unstemmed Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2)
title_sort залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. старонаводницькій, 2)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2007
topic_facet До історії стародавнього виробництва
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199424
citation_txt Залізні вироби з давньокиївської околиці (з розкопок по вул. Старонаводницькій, 2) / М.О. Горнікова, Д.П. Недопако // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 67-71. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT gorníkovamo zalíznívirobizdavnʹokiívsʹkoíokolicízrozkopokpovulstaronavodnicʹkíj2
AT nedopakodp zalíznívirobizdavnʹokiívsʹkoíokolicízrozkopokpovulstaronavodnicʹkíj2
first_indexed 2024-10-07T04:02:08Z
last_indexed 2024-10-07T04:02:08Z
_version_ 1812226353798316032
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 67 під час багаторічних археологічних досліджень на території києва було виявлено значну кіль- кість залізних виробів. незважаючи на немож- ливість технологічного дослідження бага-тьох знахідок через значну їх кородованість, усе ж вдалося відібрати достатню кількість мате-ріалу, що дало змогу скласти досить чітке уявлення про рівень технології обробки заліза в місті (Возне- сенская, толочко 1981, с. 267—284; Вознесенсь- ка, паньков 2004, с. 55—68). у Xi—Xiii ст. навколо головного ядра києва існували приміські села, княжі двори, боярські та монастирські садиби, що безпосередньо вхо- дили до міського конгломерату. За оцінками ар- хеологів, околиця стародавнього києва займала досить велику площу. Деякі рештки поселень було досліджено археологами (археология… 1986, с. 261; Мовчан 1993), але до цього часу технологічні дослідження залізних речей з цих об’єктів не проводились. у 2003 р. київська історико-архітектурна ек- спедиція проводила археологічні дослідження решток поселення Xi—Xiii cт. по вул. старо-на- водницькій, 2 у м. києві (керівник г.Ю. Івакін). топографічно поселення, розташоване неподалік стародавнього печерського монастиря (сучасна лавра), могло належати монастирю і входити до київського конгломерату (околиці). серед знахідок багато залізних виробів до- сить доброї збереженості, 16 з яких було вив- чено металографічно. Досліджено 2 кресала (одне поламане), 5 ножів, фрагмент ножиць, наконечник стріли, перехрестя меча, пробій- ник, зубильце, фрагмент ріжучого інструмента, кілька залізних виробів невизначеного призна- чення. Дослідження проводили за традиційною ме- тодикою. Результати дослідження. первинну якість металу оцінювали за кількістю неметалевих включень. Цей показник засвідчує рівень очис- тки металу від шлаків як у процесі відновлення заліза в домниці, так і під час звільнення від шлаків за ковальської обробки. © М.о. горнІкоВа, Д.п. неДопако, 2007 Çàë²Çí² âèðîáè Ç äàâíüîêè¯âñüêî¯ îêîëèö² (ç ðîçêîïîê ïî âóë. ñòàðîíàâîäíèöüêà, 2) ì.î. ãîðí³êîâà, ä.Ï. íåäîïàêî Опубліковано результати технологічних досліджень залізних виробів із розкопок давньоруського поселен- ня київської околиці по вул. Старонаводницькій, 2. Встановлено високий технологічний рівень виготовлен- ня та обробки залізних виробів та високу якість початкової сировини. у дослідженій колекції (рисунок) значну кількість включень мають лише два предмети —   залізний виріб невизначеного призначення (ан. 1204) та ніж (ан. 1208). З матеріалу із середнь- ою кількістю включень виготовлено 7 предметів: кресало (ан. 1199), ножиці (ан. 1201), наконечник запалювальної стріли (ан. 1203), два ножі (ан. 1206, 1213), зубильце (ан. 1210), лезо шкребка (ан. 1212).шість предметів виготовлено з досить чистого щодо неметалевих включень матеріалу. під час дослідження кресала (ан. 1198) кіль-кість включень не визначали. особливу увагу слід звернути на пробійник (ан. 1200), матеріал якого дуже чистий, практич- но не має включень, вуглець рівномірно розпо- ділений по площині шліфа, тому, ймовірно, цей виріб має сучасне походження. Структурні дослідження. В опису структур перша цифра відповідає лабораторному номе- ру дослідження, далі подається археологічний шифр знахідки та її інвентарний номер. Ан. 1198. кресало, об. 7, № 156. Добре зберег- лось. Метал дуже твердий по всьому периметру виробу. Взяти зразок неможливо. проба напил- ком показала, що кресало піддавали гартуванню. Зважаючи на ці обставини, технологію виготов- лення кресала відновлювали за аналогією до фрагмента кресала (ан. 1199) без взяття зразка. З цієї причини кількість неметалевих включень не визначали. Ан. 1199. кресало — фрагмент, об. 7, № 155. Метал середньої чистоти. структура рівномір- на, безструктурний мартенсит із дуже великою твердістю — 1200 кг/мм2. проба напилком по- казала дуже високу твердість по всій поверхні кресала. Виріб виготовлено з суцільної сталевої високовуглецевої заготовки з подальшим сухим гартуванням (без відпуску). отже, можна при- пустити аналогічну технологію під час виготов- лення попереднього кресала. Ан. 1200. пробійник, кш, № 702. Метал дуже чистий, включень практично немає. структура майже перлітна з незначним вмістом фериту, вуг- лець рівномірно розподілений по шліфу, вміст його становить 0,6 %, мікротвердість у межах 254—274 кг/мм2. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 268 частині. ножиці виготовлено з кричного заліза середньої якості, вістря леза цементовано. Ан. 1202. Залізний виріб (фрагмент леза но- жа ?), об. 15, № 413. Метал чистий, вміст вуг- лецю змінюється від 0,7 % на вістрі до чистої феритної структури. Мікротвердість на вістрі становить 464 кг/мм2, біля спинки — 351 кг/мм2. характер мікроструктури показує можливу на-  технологічні схеми залізних виробів З огляду на високі характеристики металу виріб віднесено до сучасності, виготовлено з високоякісної вуглецевої відпаленої сталі. Ан. 1201. ножиці, об. 21, № 562. Метал серед- ньої чистоти. на вістрі леза вміст вуглецю стано- вить 0,7 %, до спинки вміст вуглецю знижується до чистого фериту. Мікротвердість коливається від 322 кг/мм2 на вістрі до 190 кг/мм2 на феритній ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 69 явність пакетування. Фрагмент відковано з крич- ного заліза високої якості з подальшою цемента- цією леза, гартуванням та відпуском. Можливе застосування пакетування з метою одержання потрібного об’єму металу. Ан. 1203. стріла запалювальна, об. 12,   № 246. Метал середньої чистоти. структура феритна різнозерниста, мікротвердість 198—  206 кг/мм2. стрілу виготовлено з кричного залі- за середньої якості. Ан. 1204. Залізний стрижень, кш, № 701. Ме- тал чистий, структура феритна, мікротвер-дість 143 кг/мм2. стрижень виготовлено з кричного заліза високої якості. Ан. 1205. Зубильце, об. 21, № 777. Метал чис- тий, безструктурний мартенсит, рівномірний по всьому полі шліфа. Мікротвердість коливається в межах 351—514 кг/мм2. Зубильце відковано з якісної високовуглецевої сталі з подальшим гартуванням та відпуском. Ан. 1206. ніж, об. 17, № 503. Метал серед- ньої чистоти. на вістрі структура голчастого мартенситу, до спинки вміст вуглецю змен-  шується до фериту. Мікротвердість на вістрі ста- новить 724 кг/мм2, на спинці — 181 кг/мм2. ніж виготовлено з кричного заліза середньої якості з подальшою цементацією вістря леза та сухим гартуванням. Ан. 1207. штир із загостреним кінцем, об. 14, № 325. Метал чистий, посередині зразка є звар- ний шов. основна структура феритна, з одного боку є дуже вузька смуга перліту. Мікро-твер- дість 206 кг/мм2. штир відковано з пакетованої заготовки високої якості, однобічна цементація випадкова. Ан. 1208. ніж, кш, № 699. багато включень, структура дрібнозернистого перліту, мікро-твер- дість 322—351 кг/мм2. Вміст вуглецю змен- шується від вістря до спинки. ніж виготовлено з низькоякісної кричної заготовки з подальшою цементацією вістря. Ан. 1209. ніж, об. 3, № 582. Метал чистий, структура сорбіту, мікротвердість 464 кг/мм2. Вуглець рівномірно розподілений по шліфу. ніж відковано з якісної вуглецевої сталі з подальшим гартуванням та відпуском. Tаблиця технологій           1198 кресало — — — сталь + гартування об. 7, № 156 1199 кресало (фрагмент) середня — 1200 сталь + гартування об. 7, № 155 (мартенсит) 1200 пробійник Дуже чистий — 254—274 Вуглецева сталь, сучасна (?) кш, № 702 1201 ножиці (фрагмент) середня — 221—322 Цементація вістря об. 21, № 562 1202 ніж (?) (фрагмент) Мало — 464—351 пакет, цементація леза, гартуван-  об. 15, № 413 ня + відпуск 1203 стріла запальна середня 193—221 — кричне залізо об. 12, № 246 1204 Залізний виріб багато 143 — ” ” кш, № 701 1205 Зубильце Мало — 514—351 сталь, гартування + відпуск об. 21, № 777 1206 ніж середня 181 724 Цементація вістря + гартування об. 17, № 503 1207 штир загострений Мало 206 206 пакет + цемент об. 14, № 325 1208 ніж багато — 322—351 Цементація вістря кш, № 699 1209 ніж Мало — 464 сталь, гартування + відпуск об. 3, № 582 1210 Зубильце середня — 206—236 сталь 1211 перехрестя Мало 254—322 — кричне залізо кш, № 739 1212 лезо (фрагмент) середня 151 274 кричне залізо + однобічна цемен- тація 1213 ніж ” 190 412 Цементація леза + гартування + № 415 + відпуск номер  аналізу предмет Відносна кіль- кість неметале-  вих включень Ферит перліт технологія твердість, кг/мм2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 270 Ан. 1210. Зубильце ювелірне, об. 14, № 322. Метал середньої чистоти. практично рівномір- но навуглецьована сталь зі структурою перлі- ту, мікротвердість 206—236 кг/мм2. спостері- гається незначна витягнутість зерен. Зубильце виготовлено зі сталі середньої якості, вістря має незначний холодний наклеп. Ан. 1211. перехрестя меча, кш, № 739. Метал чистий, посередині зразка є зварний шов. Мікроструктура феритна, мікротвердість   254 кг/мм2. перехрестя відковано з кричного заліза високої якості, зварний шов показує місце з’єднання смуг металу, з яких виготовлено перехрестя. Ан. 1212. шкребок (фрагмент леза), об. 14,   № 321. Метал середньої чистоти. основна струк- тура феритна, мікротвердість 151 кг/мм2, з одного боку є смуга перліту мікротвердістю   274 кг/мм2. шкребок відковано з кричної заго- товки заліза середньої якості з подальшою од- нобічною цементацією. Загальні висновки. як випливає із резуль- татів досліджень, під час виготовлення виробів використовували досить якісний метал за кількіс- тю шлакових включень. лише у двох випадках —   ніж (ан. 1208) та залізний виріб (ан. 1204) —   метал не дуже якісний. як уже зазначалося, пробійник (ан. 1200) вирізняється дуже високими чистотою металу і якістю структури, вуглець рівномірно розподі- лений по площині зразка, що також підтверджує пізнє походження предмета. З якісного металу виготовлено два ножі (ан. 1202, 1209), зубильце (ан. 1205), перехрестя меча (ан. 1211) та залізний штир (ан. 1207). З кричного заліза виготовлено два предмети —   стрілу (ан. 1203) та залізний виріб (ан. 1204). стріли найчастіше відковували з простого крич- ного заліза або відходів виробництва, тому вони не вирізняються високою якістю. б.о. колчин дослідив 11 екземплярів залізних давньорусь- ких стріл, 9 з яких виявилися суцільнозалізними,   1 суцільносталева та 1 цементована. Іноді спос- терігались сліди холодного наклепу та термооб- робки (колчин 1953, с. 144—146). у двох випадках можливе використання тех- нології пакетування (штир (ан. 1207), фрагмент ножа (ан. 1202)). під час виготовлення 7 виробів було вико- рис-тано таку поширену в південній русі тех- нологію, як цементація: ножиці (ан. 1201), ножі (ан. 1202, 1206, 1208, 1212, 1213), зубильце (ан. 1210). часто цю технологію поєднували з тер- мообробкою, яку також застосовували в різних варіантах (гартування, гартування та відпуск): 2 кресала (ан. 1198, 1199), 4 ножі (ан. 1202, 1206, 1209, 1213), 1 зубильце (ан. 1205). натомість, не виявлено характерної для північної русі техно- логії наварки сталевих лез. Зміцнювальні технології використовували в тих виробах, де це було доцільно (ножі, креса- ла, зубильця, ножиці). В одному з кресал (ан. 1190) зафіксовано надвелику твердість 1200 кг/мм2, що свідчить про високий вміст вуглецю та охолодження з дуже високою швидкістю під час гартування (холодною водою). проте слід за-уважити, що така висока твердість може при- зводити до сколювання робочої частини через високу крихкість матеріалу. розглянемо технологічні характеристики за групами виробів. Ножі. Вироби виготовлено з досить якісного металу. лише один ніж (ан. 1208) має значну кіль- кість неметалевих включень. г.о. Вознесенська, досліджуючи досить велику колекцію залізних виробів із києва, відзначила засміченість металу неметалевими включеннями. щоправда, ця ха- рактеристика стосується речей різного призна- чення (Вознесенська, паньков 2004, с. 62—64). технологія виготовлення досліджених ножів до- сить складна, серед них ножів немає суцільно залізних, хоча початковим матеріалом слугувало кричне залізо. під час виготовлення всіх ножів було застосовано зміцнювальні технології. найскладнішою технологією виготовлення характеризується ніж ан. 1202. Для одержання необхідного об’єму матеріалу було використа- но технологію пакетування-зварювання двох за- лізних штабок. після завершення ковальських операцій лезо ножа цементували, потім піддали гартуванню та відпуску. В результаті було отри- мано оптимальні механічні характеристики. В одному випадку початковим матеріалом слугувала якісна вуглецева сталь (ан. 1209). ніж загартовано та відпущено. крім того, використовували технологію прос- то цементації леза (ан. 1208) або поєднували цементацію з гартуванням (ан. 1206). В усіх випадках технологічні операції забезпечували оптимальні механічні якості. Кресала. обидва вироби мають дуже високу твердість. одне кресало поламане, завдяки чому вдалося дослідити структуру безпосередньо на предметі (ан. 1199). технологію виготовлення другого кресала (ан. 1198) відновлювали за ана- логією з першим. Дуже висока твердість (1200 кг/ мм2), можливо, і спричинила руйнування од- ного з виробів. твердість досліджуваного креса- ла майже вдвічі більша за зафіксовану г.о. Воз- несенською у кресалах із києва (Вознесенська, паньков 2004, с. 62). Зубильця. Два зубильця виготовлено за різ- ними технологіями: одне (ан. 1205) — з якісної вуглецевої сталі, було загартоване і відпущено, має досить високу твердість; друге (ан. 1210) —   з кричного заліза, має цементоване лезо і вдвічі меншу твердість. очевидно, ці інструменти ви- ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 71 Археология украинской сср. — к., 1986. — т. 3. — с. 261. Вознесенська Г.О., Паньков С.В. техніко-технологічні особливості видобування та обробки заліза у Давньоруському києві // археологія. — 2004. — № 3. — с. 60—66. Вознесенская Г.О., Толочко П.П. кузнечное ремесло // новое в археологии киева. — к., 1981. — с. 267—284. Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А., Козюба В.К., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Звіт про розкопки давньоруського по- селення по вул. старонаводницькій, 2 в м. києві у 2003 р. // на Іа нану. — 2004. — 180 с. Колчин Б.О. черная металлургия и металлообработка в Древней руси // Миа. — 1953. — Вып. 32. — с. 144— 146. Мовчан І.І. Давньокиївська околиця. — к., 1993. — 176 с. Одержано 19.10.2007 М.А. Горникова, Д.П. Недопако ЖелеЗнЫе иЗДелия иЗ ДреВнекиеВской околиЦЫ  (из раскопок на ул. старонаводницкой, 2) В статье изложены результаты технологических исследований железных изделий из раскопок древнерусского поселения киевских окрестностей. такие исследования проведены впервые. установленны высокий техноло-  гический уровень изготовления кузнечных изделий и их высокое качество. M.O. Hornikova, D.P. Nedopako ironware FroM ancient kyiV SuBurB   (from the excavations on the 2 Staronavodnytska st.) the results of technological research of ironware from the ancient rus settlement of kyiv suburb are expounded in the article. the research of this kind was conducted for the first time. the authors stated the high technological level   of production of the smith goods and their high quality. користовували для обробки різних за твердістю матеріалів. Для порівняння: зубило з розкопок по вул. Володимирська, 16 має наварне сталеве лезо (Вознесенська, паньков 2004, с. 63). ковальську обробку було проведено в пра- вильному температурному режимі, оскільки немає слідів перегріву металу. у цілому можна констатувати високий техно- логічний рівень ковальства під час виготовлення досліджених залізних виробів, однак із застосу- ванням більш спрощених технологій. у техноло- гічному спектрі відсутні такі складні технології, як тришарові клинки та уварені й наварені леза. питання про походження залізних виробів із поселення по вул. старонаводницькій, 2 досить складне. під час розкопок було виявлено кілька знахідок, які можна пов’язати з металургійним процесом. на об’єкті 12 розчищено пляму з про- печеним дном, знайдено фрагмент керамічного сопла та уламки шлаків кольорових металів. та- кож виявлено уламок глиняної обмазки з відбит- ками прутів (Івакін, козубовський, козюба та ін. 2003, с. 87), можливо, це рештки печі каркасної конструкції (Івакін, козубовський, козюба та ін. 2003, с. 15, рис. 66, 1; с. 87). отже, на поселенні наявні ознаки кольорової металургії, натомість, відсутні ознаки чорної металургії у вигляді за- лізних шлаків. рештки обмазки з відбитками прутів могли належати як металургійному гор- ну, так і обпалювальній гончарній печі. швидше за все, залізні вироби походять із ковальських майстерень києва. Можна також припустити наявність залізоробних та залізообробних май- стерень за межами поселення.