Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області
Статтю присвячено дослідженню золотої підвіски-кулона, виявленої на поселенні пізньоримського часу Дудин-ІІ на Волино-Подільському прикордонні.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199425 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області / Я.І. Онищук // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 72-76. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199425 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994252024-10-06T20:10:12Z Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області Онищук, Я.І. Нові відкриття та знахідки Статтю присвячено дослідженню золотої підвіски-кулона, виявленої на поселенні пізньоримського часу Дудин-ІІ на Волино-Подільському прикордонні. В статье рассмотрено золотое украшение типа подвески (кулона), обнаруженное в 2002 г. в результате археологических раскопок поселения вельбарской культуры Дудын-II возле с. Дудын Бродовского р-на Львовской обл. С помощью рентгенофлуоресцентного спектрометра определен химический состав находки. Установлено, что подобные украшения были распространены на территории Украины и в сопредельных с ней регионах в гуннскую эпоху. На основе аналогичных поделок подвеска из Дудына датирована концом IV в. н. э. The article analyses the golden decoration of pendant (trinket) type discovered in 2002 during the archaeological excavations of the settlement Dudyn-II of Velbarska culture near the village of Dudyn in Brody Region, Lviv Oblast. The chemical composition of the find is determined with the x-ray and fluorescent spectrometer. It is ascertained that such jewels spread on the territory of Ukraine and neighbour regions in times of Hunnu. After the articles of similar technology of manufacture the pendant from Dudyn is dated from the end of 4th c. AD. 2007 Article Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області / Я.І. Онищук // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 72-76. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199425 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки |
| spellingShingle |
Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки Онищук, Я.І. Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області Археологія |
| description |
Статтю присвячено дослідженню золотої підвіски-кулона, виявленої на поселенні пізньоримського часу
Дудин-ІІ на Волино-Подільському прикордонні. |
| format |
Article |
| author |
Онищук, Я.І. |
| author_facet |
Онищук, Я.І. |
| author_sort |
Онищук, Я.І. |
| title |
Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області |
| title_short |
Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області |
| title_full |
Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області |
| title_fullStr |
Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області |
| title_full_unstemmed |
Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області |
| title_sort |
золота підвіска пізньоримського часу з с. дудин львівської області |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Нові відкриття та знахідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199425 |
| citation_txt |
Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області / Я.І. Онищук // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 72-76. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT oniŝukâí zolotapídvískapíznʹorimsʹkogočasuzsdudinlʹvívsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2024-10-07T04:02:10Z |
| last_indexed |
2024-10-07T04:02:10Z |
| _version_ |
1812226355705675776 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 272
на території лісостепової зони україни вироби
з благородних металів трапляються рідко, тому
становлять порівняно невелику групу археоло-
гічних матеріалів. кожна нова подібна знахідка
викликає значне зацікавлення спеціалістів, ос-
кільки є надзвичайно цінним джерелом наукової
інформації.
у 2002 р. колекція золотих виробів попов-
нилася рідкісним екземпляром — нагрудним
кулоном із території Волино-подільського при-
кордоння. прикрасу виявлено під час розкопок
бродівського загону археологічної експедиції
львівського національного університету ім. Іва-
на Франка на поселенні Дудин-ІІ, у верхів’ях р.
Іква (правої притоки р. стир).
пам’ятка розташована на західному краю
кременецького горбогір’я Волино-подільсько-
го прикордоння — географічного району, що є
вододілом між правими притоками прип’яті та лі-
вими притоками Дністра, у верхів’ях р. Іква (рис.
1). Досліджуване поселення простягається в пів-
нічно-західній околиці с. Дудин бродівського р-ну
львівської обл. у топографічному плані воно зай-
має пологий північно-східний схил правого берега
р. Іква. З лівого боку річки простягається широка
торф’яна долина від колись болотистої заплави.
розвідкові дослідження, а також розкопки,
що проводяться тут з 2001 р. львівським на-
ціональним університетом ім. Івана Франка
під керівництвом автора, засвідчили наявність
багатошарового поселення бронзового (городо-
цько-здовбицька культура), ранньозалізного (ви-
соцька культура), римського (вельбарська куль-
тура) часу та доби київської русі (хІ—хІІ ст.)
(онищук 1993, с. 213).
товщина культурного шару в різних місцях
пам’ятки становить 0,3—0,9 м. Це зумовлено її
розташуванням на схилі пагорба, що призводить до
змивання ґрунту з підвищених ділянок на низину.
Досліджувана територія, розкопана площа
якої нині становить близько 400 м2, розміщуєть-
© я.І. онищук, 2007
Я.². îíèùóê
Íîâ³ â³äêðèòòÿ
òà çíàõ³äêè
Çîëîòà ϲäâ²ñêà
ϲÇíüîðèìñüêîãî ×àñó
Ç ñ. äóäèí ëüâ²âñüêî¯ îáëàñò²
Статтю присвячено дослідженню золотої підвіски-кулона, виявленої на поселенні пізньоримського часу
Дудин-ІІ на Волино-Подільському прикордонні.
ся на підвищеному сухому місці, віддаленому
від русла ріки приблизно на 100 м. у давнину
зі сходу вона обмежувалася глибокою балкою,
з часом повністю знівельованою. установлено,
що в місці розкопок культурний шар насичений
матеріалами вельбарської культури та київської
русі (хІ—хІІ ст.). Це фрагменти ліпного і гон-
чарного посуду, амфорної тари, окремі вироби з
металу (фрагменти залізних ножів, уламок доло-
та, залізна та бронзова фібули, бронзова пряжка,
золота підвіска) тощо (онищук 2003, с. 6—14;
2003а, с. 219—220; 2004, с. 67—71). більшість
предметів знайдено в орному та культурному
шарах, і лише фрагмент черпака та залізна фібу-
ла походять із заповнення частково дослідженої
у 2003 р. заглибленої споруди.
надзвичайно цінною знахідкою з поселен-
ня Дудин-ІІ є золота підвіска-кулон (рис. 2),
виявлена у 2002 р. під час розкопок поселення
вельбарської культури на глибині 0,7 м від су-
часної поверхні. прикрасу знайдено за межами
об’єктів у культурному шарі. натомість, під час
розкопок 2003—2004 рр. неподалік місцезна-
ходження вдалося зафіксувати рештки 2 споруд
заглибленого і наземного типів (онищук 2004а,
с. 7; 2004б, с. 406).
кулон трапецієподібної форми, пустотілий
усередині, масою 15,92 г. розміри прикраси: за-
гальна довжина — 3,6 см; ширина верхньої та
нижньої частин — 1,4 і 2 см; товщина відповід-
но — 0,8 см і 0,5 см; зовнішній та внутрішній
діаметри вушок — 0,9 та 0,4 см.
підвіску багато прикрашено накладними ор-
наментами в поліхромному стилі: рядами дро-
тяних змійок, прямих переплетених дротинок
завтовшки 0,5 та 1 мм, косичок, зерні тощо.
Центральну частину оздоблено вставками із 5 не-
оброблених каменів гранату, що за своєю компо-
зицією нагадують стилізоване зображення квітки:
пуп’янок утворює округлий камінь, чотири пелюс-
тки — вставки трикутноподібної форми. каміння
оправлено в спеціальні гнізда, утворені з напая-
них на плоску основу вузьких стрічок, верхній
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 73
край яких сплюснуто для забезпечення надійно-
го закріплення вставок. простір між комірками
заповнено невеликою кількістю дрібних золотих
кульок — зерню (рис. 2, 1). тильний бік прикра-
си не орнаментований (рис. 2, 3).
поверхня підвіски помітно зношена, особливо
на гранях (рис. 2, 4) та у верхній частині вушок,
що засвідчує тривале використання прикраси.
Згідно з результатами технічного і техноло-
гічного вивчення виготовлення підвіски, її зроб-
лено з високоякісного золота, що жодним чином
не постраждало від тривалого перебування у
культурному шарі поселення. основу прикраси
сформовано з тонко прокованої пластинки зав-
товшки 0,5 мм згинанням її країв у пустотілу
трапецієподібну форму. краї пластини спаяні.
бокові та передню стінки вкрито накладними
орнаментами у вигляді філіграні та зерні. у вер-
хній частині однієї з бокових стінок прикраси
простежується невеликий незаорнаментований
простір, що можна пояснити незначною похиб-
кою майстра в розрахунку довжини оздобного
матеріалу (скрученого дроту).
Важливі результати було отримано під час
фізико-хімічних досліджень підвіски за допомо-
гою рентгенофлуоресцентного спектрометра *.
було визначено складники металу, з якого виго-
товлено виріб, зважаючи на 6 основних елемен-
тів, що найчастіше трапляються в золотоносних
рудах та золотих сплавах: золото, срібло, мідь,
платина, рутеній та паладій (табл. 1).
Ігнорування супутніх (природних) елемен-
тів золотоносних руд (ru, pd, pt) дало змогу
встановити концентрацію трьох основних у
відсотковому відношенні компонентів виробу:
золота, срібла та міді, причому на різних ділян-
ках підвіски їх частка дещо відрізняється від
середньої (табл. 2).
отже, фізико-хімічний аналіз підвіски засвід-
чив, що її виготовлено із золота, концентрація яко-
го визначається в межах 900-ї проби. Відсотковий
склад лігатури (ag, cu) на різних ділянках виро-
бу не сталий і може змінюватися в бік збільшен-
ня частки міді (до 3,753 %) внаслідок зменшення
кількості срібла. Зазначені варіації пояснюються
недосконалістю тогочасної технології збагачення
золота та фізичними властивостями металів, що
можуть змінювати свою концентрацію в умовах
проковки і термічної обробки заготовки виробу.
наявність порівняно значного відсотка срібла
(понад 7 %), можливо, має антропогенний харак-
тер. проте не виключено, що, як і мідь, срібло
може бути природною домішкою, що збереглася
в результаті неповного очищення золотоносної
фактури (онищук 2004, с. 70—71).
Здійснені аналізи засвідчили, що основу ку-
лона, а також орнаменти, якими його оздоблено,
було виготовлено з однорідної за хімічним скла-
дом маси металу і, ймовірно, в одній тій самій
ювелірній майстерні.
аналогії до знайденої у Дудині підвіски
поки що невідомі. подібних знахідок на посе-
леннях вельбарської культури з території ук-
раїни і польщі дотепер не зафіксовано. проте
встановлено, що поліхромний стиль, у якому
оздоблено прикрасу, розвинувся і був популяр-
ним у пізньоримський час, зокрема, в гунську
* Дослідження проведено головним експертом Захід-
ного казенного підприємства пробірного контролю
м. львів Д.Ю. Зуб.
Таблиця 2. Концентрація компонентів
підвіски на її різних ділянках
29 сu 4125 3,128
47 ag 9346 7,462
79 au 97286 89,410
29 сu 1434 0,976
47 ag 10933 7,889
79 au 112318 91,135
29 сu 5718 3,753
47 ag 10655 7,350
79 au 111212 88,897
Верхня частина
атомний
номер
хімічний
елемент
Інтенсивність,
відн. од.
концентра-
ція, %
Центральна частина
Нижня частина
Таблиця 1. Результати фізико-хімічного аналізу підвіс-
ки на предмет визначення її основних складників
29 сu (мідь) 1882 1,135
44 ru (рутеній) 148 0,077
46 pd (паладій) 294 0,179
47 ag (срібло) 11104 7,142
78 pt (платина) 2777 2,045
79 au (золото) 123602 89,422
атомний
номер
хімічний елемент Інтенсивність,
відн. од.
концентра-
ція, %
Рис. 1. Місцезнаходження багатошарового поселення
Дудин-ІІ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 274
епоху (Засецкая 1994, с. 50—75). так, техніку
філі-грані та зерні застосовували для оздоблен-
ня виробів із дорогоцінних металів. аналогічно
прикрашено срібні та золоті фібули, знайдені в
багатих похованнях на території словаччини
(костровє) (ondrouch 1957, s. 89—92, tab. 18)
та польщі (Закшув) (Majewski 1960, s. 18—23,
82, tabl. XXVi, XXViii, b). Значну кількість при-
крас, виконаних у подібному стилі, виявлено на
території криму (Висоцкая, черепанова 1966, с.
187—195; Засецкая 1979, с. 65—67). на думку
І.п. Засєцької, такі знахідки належать до першої
групи поліхромних виробів, що характеризують-
ся зіставленням золотого тла з яскравими (чер-
воного кольору) вставками з напівкоштовного
каміння, розміщеними в напаяних гніздах (За-
сецкая 1994, с. 69). За характером орнаментації
підвіска з Дудина належить до другої стиліс-
тичної групи поліхромних прикрас (за І.п. За-
сєцькою), представлених фібулами з території
Центральної та Західної європи, а також криму,
що могли використовуватися готами або якимись
іншими германськими племенами (Засецкая
1994, с. 74).
щодо територій, де зародилася і розвинулася
поліхромна техніка оздоблення ювелірних виробів,
висувалися різні припущення: їх пов’язували
із Західним Закавказзям (бажан, щукин 1990,
с. 94), середнім подунав’ям (амброз 1966, с. 15),
боспором (Засецкая 1986, с. 85—86), Візантією
(Засецкая 1994, с. 73) тощо. походження підвіски
з Дудина визначити важко через відсутність ана-
Рис. 2. Дудин-ІІ. Золота підвіска з поселення вель-
барської культури
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 75
логій. Висока ювелірна майстерність виготов-
лення прикраси виключає варварський світ із
можливих місць продукування таких предметів.
Можемо припустити, що в середовище готів
вона могла потрапити з території подунав’я, де
існували економічно розвинуті римські провін-
ції, зокрема паннонія.
хронологія виробів, виконаних у поліхромно-
му стилі, визначається епохою гунського пану-
вання (Засецкая 1994, с. 111). До тієї епохи мож-
на віднести й підвіску з Дудина. Виявлений на
поселенні матеріал (кераміка, фібули) є точним
хронологічним індикатором, що датує знахідку
пізньоримським часом, зокрема кінцем iV ст.
приблизно таким самим часом датують і багаті
готські скарби з території Волині (ласківський,
борочицький, качинський, Машівський) (тиха-
нова 1956, с. 308; 1960, с. 204; кухаренко 1982,
с. 234—244).
Зазначена золота підвіска-кулон є уже другою
високомистецькою знахідкою з поселення Дудин-ІІ.
у 1983 р. під час розвідкових досліджень тут було
виявлено скляну намистину, виготовлену в техніці
мініатюрної мозаїки (Stawiarska, onyščuk 2000,
S. 325—333; онищук 2002, с. 103—107).
Знахідка в культурному шарі поселення золотої
підвіски є унікальним випадком. безумовно, такі речі
пильно берегли і випадково загубивши обов’язково
Амброз А.К. Фибулы юга европейской части ссср // археология ссср: свод археологических источников. — М.,
1966. — Вып. Д1-30. — 111 с.
Бажан И.А., Щукин М.Б. о возникновении полихромного стиля клуазонне эпохи великого переселения народов //
асгЭ. — 1990. — Вып. 30. — с. 83—96.
Висоцкая Т.Н., Черепанова Е.Н. находки из погребений ІV—V вв. в крыму // са. — 1966. — № 3. — с. 187—195.
Засецкая И.П. боспорские склепы гуннской эпохи как хронологический эталон для датировки памятников восточ-
ноевропейских степей // ксиа ан ссср. — 1979. — Вып. 158. — с. 65—67.
Засецкая И.П. некоторые итоги изучения хронологии памятников гуннской эпохи в южнорусских степях // асгЭ. —
1986. — Вып. 27. — с. 79—91.
Засецкая И.П. культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху (конец iV—V вв.). — спб., 1994. — 205 с.
Козак Д.Н. готські скарби Волині початку раннього середньовіччя // етнокультурні процеси в південно-східній
європі в І тисячолітті н. е. — київ; львів, 1999. — с. 80—93.
Онищук Я.І. нові матеріали до вивчення пам’яток черняхівської культури у верхів’ях р. Ікви // Волино-подільські
археологічні студії. — львів, 1993. — ч. 1. — с. 212—221.
Онищук Я.І. До проблеми поширення складноорнаментованих намистин з «личинами» на території Центрально-
східної європи // Матеріали і дослідження з археології прикарпаття і Волині. — львів, 2002. — Вип. 8. —
с. 103—107.
Онищук Я.І. Звіт про археологічні дослідження багатошарового поселення Дудин-ІІ бродівського р-ну львівської
обл. у 2002 р. // на Іа нан україни. — 2003. — 59 с.
Онищук Я.І. розкопки багатошарового поселення Дудин-ІІ у верхів’ях р. Ікви // археологічні дослідження в україні
2002—2002 рр. — к., 2003а. — с. 219—220.
Онищук Я.І. Фізико-хімічні дослідження металевих виробів з поселення Дудин-ІІ на Волино-подільському пог-
раниччі (за матеріалами розкопок 2002 р.) // археологічні дослідження львівського університету. — львів,
2004. — Вип. 7. — с. 67—71.
Онищук Я.І. Звіт про археологічні дослідження багатошарового поселення Дудин-ІІ бродівського р-ну львівської
обл. у 2003 р. // на Іа нан україни. — 2004а. — 46 с.
Онищук Я.І. хроніка, події // археологічні дослідження львівського університету. — львів, 2004б. — Вип. 7. — с. 406.
Онищук Я.І. Звіт про археологічні дослідження багатошарового поселення Дудин-ІІ бродівського р-ну львівської
обл. у 2004 р. // на Іа нан україни. — 2005. — 55 с.
Тиханова М.А. борочицкий клад // са. — М., 1956. — Вып. 25. — с. 301—317.
намагалися б віднайти. логічно припустити, що в
цьому випадку до втрати прикраси призвели якісь
надзвичайні обставини. Можливо, підвіска була
пов’язана із наземною житловою будівлею, дослід-
женою у польовому сезоні 2004 р. (онищук 2005,
с. 10—12). Зважаючи на те, що дослідження
проводилися на території периферійної частини
поселення і на порівняно невеликій площі, на це
питання відповісти складно. проте не виключено,
що ці події зумовлені ситуацією, що склалася в
той час на Західній Волині. на думку Д.н. козака,
наявність на цій території вищезгаданих скарбів,
закопаних у землю приблизно в один і той самий
час і не забраних власниками, засвідчує надзви-
чайно драматичну ситуацію, в якій опинилися
готи на межі ІV—V ст. (козак 1999, с. 91).
отже, знахідки на поселенні вельбарської
культури Дудин-ІІ високохудожніх, а отже, до-
рогих виробів указують на проживання тут пред-
ставників готської знаті, що засвідчує значущість
пам’ятки серед інших навколишніх поселень.
З огляду на це подальші дослідження пам’ятки
можуть принести важливі матеріали не лише для
вивчення характеру матеріальної і духовної куль-
тури населення, яке проживало в гото-слов’ян-
ській контактній зоні, а й, можливо, допоможе
ліпше зрозуміти долю готських племен цієї те-
риторії наприкінці пізньоримського часу.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 276
Тиханова М.А. ласковский клад // са. — 1960. — № 1. — с. 196—204.
Кухаренко М.Ю. о качинской находке в V в. // Древности эпохи великого перселения народов V—Vi вв. — М.,
1982. — с. 234—244.
Kellmer I. ansiksparlen fra Veiberg pĺ Sunnmöre // Fornvännen. — 1977. — ŕr. 72. — S. 1—8.
Majewski K. importy rzymskie w polsce. — warszawa; wrocław, 1960.
Ondrouch V. Bohate hroby z doby rimskiej na Slovensku. — Bratislava, 1957.
Stawiarska T., Onyščuk J. eine spätkaiserzeitliche Gesichtsperle aus der westukraine // Die spätrömische kaiserzeit und
die frühe Völkerwanderungszeit in Mittel- und osteuropa. — lódź, 2000. — S. 325—333.
Stout A. an investigation of mosaic glass fase beads from the late roman period // annales du 12e congres de l‘association
internationale pour l’histoire du Verre (1985). — liege, 1987. — p. 103—108.
Одержано 15.06.2005
Я.И. Онищук
Золотая поДВеска поЗДнериМского
ВреМени иЗ с. ДуДин льВоВской области
В статье рассмотрено золотое украшение типа подвески (кулона), обнаруженное в 2002 г. в результате архео-
логических раскопок поселения вельбарской культуры Дудын-ii возле с. Дудын бродовского р-на львовской
обл. с помощью рентгенофлуоресцентного спектрометра определен химический состав находки. установле-
но, что подобные украшения были распространены на территории украины и в сопредельных с ней регионах
в гуннскую эпоху. на основе аналогичных поделок подвеска из Дудына датирована концом iV в. н. э.
Ya.I. Onyshchuk
GolDen penDant oF the late roMan perioD
FroM the VillaGe DuDyn in lViV oBlaSt
the article analyses the golden decoration of pendant (trinket) type discovered in 2002 during the archaeological
excavations of the settlement Dudyn-ii of Velbarska culture near the village of Dudyn in Brody region, lviv oblast.
the chemical composition of the find is determined with the x-ray and fluorescent spectrometer. it is ascertained that
such jewels spread on the territory of ukraine and neighbour regions in times of hunnu. after the articles of similar
technology of manufacture the pendant from Dudyn is dated from the end of 4th c. aD.
навесні 1984 р., оглядаючи берегову смугу на мисі
підкова Ігреньського півострова в Дніпропетровсь-
ку, місцевий краєзнавець В.Ф. камеко знайшов кіс-
тяну пластинку, що за формою нагадувала стилізо-
ване зображення птаха. на місці «ока птаха» був
отвір, очевидно, для носіння пластинки на ремені.
на поверхні знахідки (рис. 1) простежувалися наріз-
ки, що завершувались малюнком із двох за-штри-
хованих трикутників, подібних до зображення
голів риб або рибацького знаряддя — верш. За
© В.Ф. каМеко, В.В. бІнкеВич, 2007
â.Ô. êàìåêî, â.â. á³íêåâè÷
Ïðî Çíàõ²äêó òà ðîÇØèÔðóâàíí ÿ
äàâíüîãî êàëåíäàð Ç ìèñó ϲäêîâà
Розглянуто кістяну пластинку, знайдену на мисі Підкова в гирлі р. Самара, нарізки якої можуть позначати алго-
ритм використання давнього календаря.
трикутниками контури нарізок нагадують хвилі.
край пластинки зламаний. Довжина пластинки
становить 10,5 см, ширина — 1,9 см, товщина —
0,5 см, діаметр отвору — 0,4 см. За виглядом плас-
тинки не виникало сумнівів, що це старовинна річ,
до того ж її було знайдено на місці стоянки давньої
людини. поряд із кістяною пластинкою було ви-
явлено кілька фрагментів крем’яних пластинок і
один уламок кераміки з «ялинковим» орнаментом.
За-значені пластинки вироблено з жовто-сірого
кременю, глина кераміки має домішки попелу,
піску та дрібних уламків мушлі (рис. 2).
Я
Я
|