Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова
Розглянуто кістяну пластинку, знайдену на мисі Підкова в гирлі р. Самара, нарізки якої можуть позначати алгоритм використання давнього календаря.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199426 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова / В.Ф. Камеко, В.В. Бінкевич // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 76-82. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199426 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994262024-10-06T20:10:21Z Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова Камеко, В.Ф. Бінкевич, В.В. Нові відкриття та знахідки Розглянуто кістяну пластинку, знайдену на мисі Підкова в гирлі р. Самара, нарізки якої можуть позначати алгоритм використання давнього календаря. Статья посвящена интерпретации значения нарезок на костяной пластинке, найденной днепропетровским краеведом В.Ф. Камеко на мысе Подкова (устье р. Самара, г. Днепропетровск). На основе элементов системно-кибернетических исследований обосновано предположение, что нарезками обозначена структура древнего календаря в форме алгоритма, позволяющего установить взаимосвязь коротких временных периодов (суток) с более длительными (месяцами) и четырьмя сезонами года продолжительностью в 360 суток. Предложена реконструкция возможного способа привязки календаря в дни солнцестояния для местности, где найдена костяная пластинка, а также реконструкция возможных способов действия и применения календаря для решения жизненно важных задач древнего общества. По результатам радиоуглеродного датирования время изготовления календаря определено интервалом 4000—3485 лет до н. э. (среднее значение — 3740 лет до н. э.). The article contains an interpretation of the meaning of the cuts on the ivory plate found by amator V.F. Kameko from Dnipropetrovsk on the Cape Pidkova (mouth of the Samara River in Dnipropetrovsk). Based on the use of elements of system cybernetic research it is assumed that the cuts indicate the structure of an ancient calendar organized algorithmically that allows to establish the relationship of short periods of time (astronomical days) with more long ones (months) and with four seasons of the year of 360 days long. The authors propose the reconstruction of the possible way how the days of solstitial points in the calendar could be related with the area where the ivory plate was discovered, as well as the reconstruction of possible ways of efficacy of the calendar and its use for solving the vital problems of ancient society. 2007 Article Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова / В.Ф. Камеко, В.В. Бінкевич // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 76-82. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199426 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки |
| spellingShingle |
Нові відкриття та знахідки Нові відкриття та знахідки Камеко, В.Ф. Бінкевич, В.В. Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова Археологія |
| description |
Розглянуто кістяну пластинку, знайдену на мисі Підкова в гирлі р. Самара, нарізки якої можуть позначати алгоритм використання давнього календаря. |
| format |
Article |
| author |
Камеко, В.Ф. Бінкевич, В.В. |
| author_facet |
Камеко, В.Ф. Бінкевич, В.В. |
| author_sort |
Камеко, В.Ф. |
| title |
Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова |
| title_short |
Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова |
| title_full |
Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова |
| title_fullStr |
Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова |
| title_full_unstemmed |
Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова |
| title_sort |
про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису підкова |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Нові відкриття та знахідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199426 |
| citation_txt |
Про знахідку та розшифрування давнього календаря з мису Підкова / В.Ф. Камеко, В.В. Бінкевич // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 76-82. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT kamekovf proznahídkutarozšifruvannâdavnʹogokalendarâzmisupídkova AT bínkevičvv proznahídkutarozšifruvannâdavnʹogokalendarâzmisupídkova |
| first_indexed |
2024-10-07T04:02:12Z |
| last_indexed |
2024-10-07T04:02:12Z |
| _version_ |
1812226358081748992 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 276
Тиханова М.А. ласковский клад // са. — 1960. — № 1. — с. 196—204.
Кухаренко М.Ю. о качинской находке в V в. // Древности эпохи великого перселения народов V—Vi вв. — М.,
1982. — с. 234—244.
Kellmer I. ansiksparlen fra Veiberg pĺ Sunnmöre // Fornvännen. — 1977. — ŕr. 72. — S. 1—8.
Majewski K. importy rzymskie w polsce. — warszawa; wrocław, 1960.
Ondrouch V. Bohate hroby z doby rimskiej na Slovensku. — Bratislava, 1957.
Stawiarska T., Onyščuk J. eine spätkaiserzeitliche Gesichtsperle aus der westukraine // Die spätrömische kaiserzeit und
die frühe Völkerwanderungszeit in Mittel- und osteuropa. — lódź, 2000. — S. 325—333.
Stout A. an investigation of mosaic glass fase beads from the late roman period // annales du 12e congres de l‘association
internationale pour l’histoire du Verre (1985). — liege, 1987. — p. 103—108.
Одержано 15.06.2005
Я.И. Онищук
Золотая поДВеска поЗДнериМского
ВреМени иЗ с. ДуДин льВоВской области
В статье рассмотрено золотое украшение типа подвески (кулона), обнаруженное в 2002 г. в результате архео-
логических раскопок поселения вельбарской культуры Дудын-ii возле с. Дудын бродовского р-на львовской
обл. с помощью рентгенофлуоресцентного спектрометра определен химический состав находки. установле-
но, что подобные украшения были распространены на территории украины и в сопредельных с ней регионах
в гуннскую эпоху. на основе аналогичных поделок подвеска из Дудына датирована концом iV в. н. э.
Ya.I. Onyshchuk
GolDen penDant oF the late roMan perioD
FroM the VillaGe DuDyn in lViV oBlaSt
the article analyses the golden decoration of pendant (trinket) type discovered in 2002 during the archaeological
excavations of the settlement Dudyn-ii of Velbarska culture near the village of Dudyn in Brody region, lviv oblast.
the chemical composition of the find is determined with the x-ray and fluorescent spectrometer. it is ascertained that
such jewels spread on the territory of ukraine and neighbour regions in times of hunnu. after the articles of similar
technology of manufacture the pendant from Dudyn is dated from the end of 4th c. aD.
навесні 1984 р., оглядаючи берегову смугу на мисі
підкова Ігреньського півострова в Дніпропетровсь-
ку, місцевий краєзнавець В.Ф. камеко знайшов кіс-
тяну пластинку, що за формою нагадувала стилізо-
ване зображення птаха. на місці «ока птаха» був
отвір, очевидно, для носіння пластинки на ремені.
на поверхні знахідки (рис. 1) простежувалися наріз-
ки, що завершувались малюнком із двох за-штри-
хованих трикутників, подібних до зображення
голів риб або рибацького знаряддя — верш. За
© В.Ф. каМеко, В.В. бІнкеВич, 2007
â.Ô. êàìåêî, â.â. á³íêåâè÷
Ïðî Çíàõ²äêó òà ðîÇØèÔðóâàíí ÿ
äàâíüîãî êàëåíäàð Ç ìèñó ϲäêîâà
Розглянуто кістяну пластинку, знайдену на мисі Підкова в гирлі р. Самара, нарізки якої можуть позначати алго-
ритм використання давнього календаря.
трикутниками контури нарізок нагадують хвилі.
край пластинки зламаний. Довжина пластинки
становить 10,5 см, ширина — 1,9 см, товщина —
0,5 см, діаметр отвору — 0,4 см. За виглядом плас-
тинки не виникало сумнівів, що це старовинна річ,
до того ж її було знайдено на місці стоянки давньої
людини. поряд із кістяною пластинкою було ви-
явлено кілька фрагментів крем’яних пластинок і
один уламок кераміки з «ялинковим» орнаментом.
За-значені пластинки вироблено з жовто-сірого
кременю, глина кераміки має домішки попелу,
піску та дрібних уламків мушлі (рис. 2).
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 77
на Ігреньському (огріньському) півострові,
що утворюється течією Дніпра і самари, всього
було досліджено понад 10 стоянок кам’яного та
бронзового віку. на півдні півострів межує з міс-
цевістю, де був перший поріг Дніпра — кодаць-
кий. Мис підкова на півночі півострова виступає
у р. самара. Цю місцевість у гирлі р. самара та-
кож називають урочищем підкова, а іноді — по-
пів Мис. кістяну пластинку знайдено на відстані
500 м від остаточно не дослідженого кургану з
кромлехом.
під час розгляду пластинки виникло природ-
не питання: що можуть означати риски й наріз-
ки на ній? Можливо, це своєрідна прикраса чи
приладдя для зашпилювання одягу, або давній
мисливець чи рибалка в такий спосіб рахував
свою здобич? саме так тривалий час оцінюва-
ли знахідки давніх речей із нарізками. подібні
знахідки вивчаються вже понад 150 років. було
ви-словлено багато різних припущень щодо зоб-
ражень на них. у наш час історики дійшли вис-
новку, що в багатьох випадках подібні знаки
мали календарне значення.
Визначаючи зміст зображеного, дослідни-
ки звертають увагу на розташування окремих
знаків, що можуть відбивати, наприклад, фази
Місяця або окремі періоди між важливими для
давніх людей подіями тощо.
під час аналізу зображення на пластинці з
мису підкова було спостережено, що нарізки
розташовуються двома групами (двома струк-
турами) на трьох рівнях (у трьох рядках). Для
розшифрування змісту зображених груп нарізок
було використано розроблений у системно-кі-
бернетичних дослідженнях так званий струк-
турний підхід, згідно з яким для об’єкта, що
розглядається як система (процес), вводять по-
няття формальної і матеріальної структури. під
формальною структурою розуміють «сукупність
функціональних елементів і їх відносин, необ-
хід-них і достатніх для досягнення системою
заданих цілей», під матеріальною — «реальне
наповнення формальної структури» (гладких,
люханов, перегрудов 1976, с. 29). Формальна
структура є інваріантною, принципово однако-
вою для всіх систем певного типу. Матеріальну
структуру системи може бути відтворено різними
методами з різних матеріалів.
якщо припустити, що на пластинці з мису
підкова зображено календар, тобто систему
вимірювання часу, то, згідно із зазначеним
підходом, у формальній структурі такої сис-
теми може бути виділено три типи елементів:
датчик, еталон, індикатор. Датчик — це найко-
ротші й однакові за тривалістю процеси; ета-
лон — відносно тривалий стабільний процес;
за допомогою індикатора здійснюється зв’язок
між датчиком і еталоном. елементи пов’язу-
ються у системі як «вкла-
дені» — короткі процеси в
більш тривалі (гладких, лю-
ханов, перегрудов 1976,
с. 29; кандрашина, литвин-
цева, поспелов 1989, с. 105—
108).
спершу зазначені по-
няття було застосовано
для аналізу взаємозв’язку
нарізок кістяної пластинки
у структурі А — тієї, що
ближче до отвору (рис. 3).
За датчик — найкоротший
період часу, який могла від-
значати давня людина, було
прийнято добу. якщо за
розглянутими елементами
структури рахувати доби
як вкладені, що формують
більш тривалі процеси, то
за системою у цілому визна-
чається 360 діб. при цьому
послідовно рахувати доби
можна починаючи з будь-якого з трьох рядків
структури А, тобто можливі варіанти, коли за добу
прийнято кожну з 6 нарізок у рядку: 6 діб × 15 =
90 діб, 90 діб × 4 = 360 діб; кожну з 15: 15 діб × 4 =
= 60 діб, 60 діб × 6 = 360 діб або 15 діб × 6 = 90діб,
90 діб × 4 = 360 діб; кожну з 4: 4 доби × 15 = 60
діб, 60 діб × 6 = 360 діб або 4 доби × 6 = 24 доби,
24 доби × 15 = 360 діб.
Рис. 2. крем’яні пластинки та фрагмент кераміки, вияв-
лені на місці знахідки кістяної пластинки: 1 — кераміка;
2—7 — крем’яні пластинки
Рис. 1. кістяна пластинка з
нарізками з мису підкова
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 278
календарі, в яких визначалося 360 діб у році,
добре відомі в давньому світі (климишин 1990),
тому отриманий результат дає змогу припусти-
ти, що перед нами календар у вигляді певного
алгоритму. як відомо, календарем називають
циклічну систему, що дає змогу визначати три-
валі проміжки часу, поділяючи їх на більш ко-
роткі періоди. саме тривалі та короткі процеси
пов’язуються в розглянутих вище варіантах,
що дає надію розшифрувати окремі насічки на
пластинці.
якщо розташувати пластинку отвором ліво-
руч (рис. 1), то виявляється, що в групах нарізок
А (рис. 3) і В (рис. 4) у верхньому рядку нанесено
по чотири риски. Можна зробити припущення,
що так позначали рік з його чотирма сезонами.
Звичайно, сезонні зміни у природі змушували
давніх мисливців і рибалок пристосовувати до
них своє життя. у книзі «найдавніше минуле
україни» л. Залізняк на основі археологічних
і етнографічних матеріалів розробив характе-
рис-тику повторюваного замкненого річного
циклу процесів забезпечення харчовими ресур-
сами первісних общин. Дослідник вважає, що
господарчий рік общини складався з чотирьох
головних сезонів: веснівки, літівки, осенівки та
зимівки (Залізняк 1997).
отже, стародавні мисливці, рибалки, а також
скотарі й хлібороби Ігреньського півострова мог-
ли позначати на календарі об’єктивно існуючі в
подніпров’ї чотири головні сезони року. Відтак,
згідно з цим припущенням, чотири нарізки вер-
хнього рядка відбивають еталон — другий еле-
мент формальної структури — відносно трива-
лий період повного циклу змін природних явищ
протягом чотирьох сезонів року.
Виникає запитання, як датчик (доба) може
пов’язуватися з еталоном (роком), тобто, що
може бути індикатором?
Дослідники вважають, що рахувати доби дав-
ні люди навчилися, спостерігаючи за фазами Мі-
сяця, повна зміна яких становить 29,53 доби (си-
нодичний місяць), півмісяця (наприклад, від моло-
дика до повні) — 14,765 доби (приблизно 15 діб).
В обох структурах пластинки є рядки з 15 наріз-
ками. у структурі а 15 нарізок розміщено на
другому рівні (риски 2.1—2.15), а в структурі
В — на третьому (риски 3.1—3.15). З огляду на
це, взаємозв’язок найкоротших періодів (окре-
мих діб) із тривалими (рік) можна спостерігати,
якщо відзначати кількість діб протягом півміся-
ця, потім — кількість півмісяців у сезоні, далі —
кількість сезонів у році.
отже, можливо, що для календаря А (струк-
тури а) рік складався з чотирьох сезонів, у кож-
ному з яких було по 6 півмісяців, що, у свою
чергу, складалися з 15 діб, а весь календарний
рік вимірювався добами.
кількість діб у році для календаря А стано-
вить: (15 × 6) + (15 × 6) + (15 × 6) + (15 × 6) = 360,
що приблизно відповідає тривалості року із чо-
тирьох сезонів по 90 діб. приблизно таку три-
валість сезонів прийнято й у наш час.
необхідність нагромадження інформації про
початок і тривалість весни або зими, літа чи
осені визначалася тим, що з цими сезонами були
пов’язані різні періодичні явища (наприклад, не-
рест риби, міграційні пересування мисливських
тварин, переліт птахів, випадання дощів тощо).
Зважаючи на це, давня людина почала фік-
сувати і запам’ятовувати різні періоди часу в
поточному році для передбачення настання важ-
ливих для життя явищ, з якими вона пов’язувала
свою діяльність. Це допомагало вижити в склад-
них умовах, відповідно підготуватися до змін у
природі.
отже, якщо у календарі рік складався із сезонів,
місяців (півмісяців) і діб, які можна було рахувати,
це давало змогу фіксувати тривалість періодів у
поточному році й передбачати їх на наступні роки.
при цьому слід було виконувати лише одну умову:
прив’язка календаря до річного руху сонця мала
бути однаковою, універсальною.
стабільні зими тривалістю 3 місяці характерні
для півночі україни — полісся (52° півн. ш.), а от
на широті м. Дніпропетровськ (48° півн. ш.) час-
то бувають «теплі» зими, коли середньодобова
температура в грудні або лютому довго тримаєть-
ся вище нуля за Цельсієм. при цьому терміни
льодоходу, нересту, прильоту птахів тощо можуть
зсуватися, що було життєво важливим для пер-
вісної людини. Відомо, що чергування «теплих»
і «холодних» зим залежить від 11-річних циклів
сонячної активності та інших фізичних процесів
в атмосфері Землі. Висунуто припущення, що ка-
лендар В (структура В) на кістяній пластинці міг
відбивати роки з «теплими» зимами.
гіпотетично різну тривалість сезонів на ка-
лендарі В (рис. 4) зафіксовано з використанням
двох допоміжних покажчиків, позначених між
першим і другим рядками. правий покажчик
(п2), розташований під четвертою нарізкою
першого рядка, вказує, що четвертий сезон скла-
дається з трьох півмісяців. лівий покажчик (п1),
розташований між трьома лівими нарізками пер-
шого рядка і сімома лівими нарізками другого
рядка, вказує, що кожний із перших трьох се-
зонів складається з семи півмісяців.
отже, кількість діб у році для календаря В
також становить: (15 × 7) + (15 × 7) + (15 × 7) +
+ (15 × 3) = 360. у такому випадку весна, літо та
осінь становлять по 105 діб, а зима — 45 діб.
на думку л. Залізняка, у той час початок
нового господарчого річного циклу збігався з
початком веснівки (Залізняк 1997). аналіз пос-
лідовності розташування сезонів у перших ряд-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 79
ках календарів А і В (якщо лічити риски зліва
направо) показує, що на четверту риску може
припадати 90 або 45 діб, що характерно для
«холодної» або «теплої» зими, тобто четверта
риска першого рядка календаря могла відпові-
дати четвертому сезону року — зимівці. отже,
новий господарчий рік починався з веснівки
(див. таблицю).
новий господарчий рік починався з нових
промислів, основним із яких для мешканців мису
підкова в гирлі р. самара, мабуть, була риболов-
ля вершами в період нересту риби. За л.п. са-
банєєвим, на півдні росії нерест плотви, тарані,
в’язя, севрюги, стерляді починався наприкінці
березня — на початку квітня (сабанеев 1965,
с. 371, 436).
прив’язку календаря до поточного року най-
зручніше проводити в дні літнього або зимового
сонцестояння, коли під час переміщення точ-
Рис. 4. розташування нарізок групи (календаря) В: першого рівня — 1.1—1.4; другого
рівня — 2.1—2.10; третього рівня — 3.1—3.15; допоміжні позначки — п1, п2
Рис. 3. розташування нарізок групи (календаря) А: першого рівня — 1.1—1.4; другого
рівня — 2.1—2.15; третього рівня — 3.1—3.6
Початок сезонів року за умови прив’язки
календаря до дня зимового сонцестояння
Веснівка 22 березня 5 лютого
літівка 20 червня 21 травня
осенівка 18 вересня 3 вересня
Зимівка 21 грудня 21 грудня
сезон календар А календар В
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 280
ки сходу або заходу сонця горизонтом вона змі-
нює напрямок руху на протилежний. Для уточ-
нення механізму прив’язки календаря нами було
позначено на карті Дніпропетровська з місця
знахідки кістяної пластинки напрямки на схід і
захід сонця в дні літнього та зимового сонцес-
тояння (рис. 5). напрямок заходу сонця в день
зимового сонцестояння збігся з характерною
точкою зламу горизонту на північному схилі
балки тунельної на правому березі Дніпра. Ця
точка розташована приблизно за 7 км від місця
знахідки кістяної пластинки. точка сходу сонця
в день зимового сонцестояння також збіглася з
характерною позначкою на горизонті, утвореною
схилами балки і краєм височини за с. чаплі. тут
відстань до точки сходу становить приблизно
3 км. слід зазначити, що в нашому випадку точ-
ка заходу сонця за 5 діб до дня зимового сон-
цестояння переміщується на горизонті схилом
балки тунельна лише приблизно на 70 м, після
чого на 70 м за 5 діб переміщується в протилеж-
ному напрямку, тобто якщо точку заходу сонця
спостерігати «неозброєним» оком з мису під-
кова, то її місцезнаходження на горизонті для
спостерігача практично не змінюється протягом
10 діб. Це засвідчує точність визначення дня зи-
мового сонцестояння, що становить приблизно
± 5 діб. отже, точність визначення дня зимово-
го сонцестояння та кількість днів у календарі
(360) давали змогу визначати будь-який день у
наступному році з точністю до 5—10 діб (каме-
ко, бінкевич 2005, с. 301).
Використання півмісяця як індикатора, можли-
во, давало змогу стародавнім жерцям уточнювати
рахунок діб календаря залежно від зміни фаз Міся-
ця. Зважаючи на це, умовно (зрозуміло, не маючи
на увазі 19-річний метонів цикл) календар з мису
підкова можна назвати місячно-сонячним.
Для уявлення про матеріальну структуру
календаря важливо знати, як ним користува-
тися. наприклад, для календаря А під час роз-
шифрування змісту зазначеного на пластинці
Рис. 5. позначки напрямків сходу і заходу сонця з місця знахідки кістяної пластинки в дні сонцестояння на карті
м. Дніпропетровськ: 1 — місце знахідки кістяної пластинки; 2 — напрямок на захід сонця в день зимового сонцес-
тояння; 3 — напрямок на схід сонця в день зимового сонцестояння; 4 — напрямок на схід сонця в день літнього
сонцестояння; 5 — напрямок на захід сонця в день літнього сонцестояння; 6 — зона характерного зламу лінії
горизонту під час спостереження за нею з місця знахідки кістяної пластинки
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 81
алгоритму, можливо, застосовували нижчеопи-
саний спосіб.
на певній ділянці землі лунками позначали
нарізки першого, другого і третього рядків ка-
лендаря. на першому рівні для цього потрібно
було зробити 4 лунки, на другому — 15; на тре-
тьому — 6. підібравши три палички або камінці
(можливо, також за кількістю лунок у рядках 4,
15, 6 різних паличок або камінців) і послідовно
переміщуючи їх у лунках, можна було користу-
ватися календарем. Для цього після зимового чи
літнього сонцестояння достатньо було кожної
доби послідовно переставляти паличку в лунках
другого ряду (або вставляти кожну добу нову
паличку). після того, як усі 15 лунок другого
рівня було відмічено, вставляли одну паличку на
третьому рівні, а на другому — їх виймали. Далі
знову рахували доби за другим рівнем, послідов-
но вставляючи палички в лунки. розподілення
нарізок другого рівня (індикатора) на групи мог-
ло нести додаткову інформацію. лічба тривала
доти, доки не були відмічені всі лунки третьо-
го рівня. після цього відмічали лунки першого
рівня. Виймали всі палички на третьому рівні й
вставляли одну паличку в першу лунку третього
рівня. Це відповідало 90 добам. лічба тривала
до заповнення чотирьох ямок першого рівня, що
означало рік у 360 діб. через 5 діб слід було че-
кати сонцестояння, прийнятого за початок року.
починався новий річний цикл.
припускається, що лічба могла супровод-
жуватися відміткою камінцем або паличкою
кожної із 360 діб календаря на другій ділянці,
розташованій поряд із першою. при цьому доби,
в які починався нерест або сезонні переміщен-
ня тварин чи птахів, позначали камінцями або
паличками відмінного кольору або форми. Це
давало змогу в наступному році прогнозува-
ти, наприклад, початок нересту риби, переліт
птахів тощо.
поряд із ділянками календаря А могли обла-
штовуватися дві ділянки календаря В, на яких
паралельно переміщували палички або камінці.
проте для календаря В існувала трохи інша пос-
лідовність рівнів: тут на третьому рівні позначе-
но 15 нарізок, що відповідали добам півмісяця,
а на другому — 7 нарізок для кожного з трьох
перших сезонів — веснівки, літівки й осенівки і
3 нарізки для останнього сезону — зимівки. Це
давало змогу жерцям племені в наступному році
більш точно прогнозувати початок тих чи інших
подій або періодів за сценарієм «холодної» або
«теплої» зими.
Вік кістяної пластинки встановлено спеціа-
лістами київської радіовуглецевої лабораторії
Державного наукового центру радіогеохімії нав-
колишнього середовища нан україни. Згідно
з документами лабораторії «результати радіо-
вуглецевого датування» і «Висновок», вік кіс-
тяної пластинки з календарними знаками стано-
вить 3740 р. до н. е. (середнє значення), інтервал
ви-значеного віку — 4000—3485 р. до н. е.
Результати радіовуглецевого датування
(14С) кістяної пластинки (№ Кі-11700):
Вр Вс/аD
4930 ± 150 1σ 3940 — 3835 Вс
3825 — 3630 Вс
2σ 4000 — 3485 Вс
аналіз календаря дає змогу зробити низку
попередніх висновків:
1. насічки на пластинці можна розглядати як
алгоритм взаємозв’язку періодичних природних
процесів (діб, фаз Місяця, сезонів року), що
створюють циклічну систему розрахунків часу,
тобто календар.
2. на пластинці нанесено два календарі — А
і В, що різняться за кількістю нарізок (25 і 31
відповідно). За обома календарями рік становить
360 діб.
3. Використання календаря давало змогу пе-
редбачати початок і тривалість важливих для
життя давніх людей явищ (настання холодної
та теплої пір року, початок дощів, нерест риби,
міграцію тварин, переліт птахів, дозрівання
плодів тощо).
4. прив’язку календаря до поточного року
могли здійснювати фіксацією точок заходу або
сходу сонця відносно характерних ознак міс-
цевого горизонту в день зимового або літнього
сонцестояння з точністю приблизно ±5 діб.
5. Можливо, календар А давніший за часом
і відповідав за кількістю зимових днів півночі
україни поліссю (52° півн. ш.), а календар В
мав коротку «теплу» зиму (45 діб), що буває
на широті м. Дніпропетровська (48° півн. ш.).
Імовірно, календар В був модифікованим варіан-
том ка-лендаря А, пристосованим до місцевих
умов, авторами якого були мешканці Ігреньсь-
кого пів-острова.
необхідно відзначити деякі особливості ал-
горитмів календарів А і В:
нарізки в усіх рядках календарів розташова-
но групами, не більше ніж 5 нарізок на кожній,
тобто, можливо, рахунок здійснювали на паль-
цях рук. Це засвідчує, що календарі є сучасни-
ками архаїчного періоду історії, коли цифр ще
не було винайдено;
нарізки у рядках календарів рахували зліва
направо, наприклад, сезони року рахували в такій
послідовності: весна, літо, осінь, зима. початок
господарчого року збігався з початком весни;
періоди півфаз Місяця у кожному календарі
складаються з трьох триденок, однієї чотириден-
ки та однієї п’ятиденки. Можливо, це випадко-
вий збіг, а можливо, такий склад мав господар-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 282
Гладких Б.А., Люханов В.М., Перегрудов Ф.И. и др. основы системного подхода и их приложение к разработке
территориальных автоматизированных систем управления. — томск: изд-во томск. ун-та, 1976.
Залізняк Л. найдавніше минуле україни. — к.: наук. думка, 1997.
Камеко В.Ф., Бінкевич В.В. календар неолітичної доби, знайдений на мисі в гирлі р. самари // наддніпрянська
україна: історичні процеси, події, постаті. — Дніпропетровськ, 2005. — Вип. 3. — с. 301—307.
Кандрашина Е.Ю., Литвинцева Л.В., Поспелов Д.А. представление знаний о времени и пространстве в интеллек-
туальных системах. — М.: наука, 1989.
Климишин И.А. календарь и хронология. — М.: наука, 1990.
Петрова Н.Г. тайны древних календарей. — М.: Вече, 2003.
Сабанеев Л.П. Жизнь и ловля пресноводных рыб. — к., 1965.
Одержано 01.06.2006
В.Ф. Камеко, В.В. Бинкевич
о нахоДке и расшиФроВке
ДреВнего каленДаря с МЫса поДкоВа
статья посвящена интерпретации значения нарезок на костяной пластинке, найденной днепропетровским
краеведом В.Ф. камеко на мысе подкова (устье р. самара, г. Днепропетровск). на основе элементов систем-
но-кибернетических исследований обосновано предположение, что нарезками обозначена структура древ-
него календаря в форме алгоритма, позволяющего установить взаимосвязь коротких временных периодов
(суток) с более длительными (месяцами) и четырьмя сезонами года продолжительностью в 360 суток. пред-
ложена реконструкция возможного способа привязки календаря в дни солнцестояния для местности, где най-
дена костяная пластинка, а также реконструкция возможных способов действия и применения календаря для
решения жизненно важных задач древнего общества. по результатам радиоуглеродного датирования время изго-
товления календаря определено интервалом 4000—3485 лет до н. э. (среднее значение — 3740 лет до н. э.).
V.F. Kameko, V.V. Binkevych
aBout DiScoVery anD interpretation
oF ancient calenDar FroM the cape piDkoVa
the article contains an interpretation of the meaning of the cuts on the ivory plate found by amator V.F. kameko from
Dnipropetrovsk on the cape pidkova (mouth of the Samara river in Dnipropetrovsk). Based on the use of elements
of system cybernetic research it is assumed that the cuts indicate the structure of an ancient calendar organized
algorithmically that allows to establish the relationship of short periods of time (astronomical days) with more long
ones (months) and with four seasons of the year of 360 days long. the authors propose the reconstruction of the
possible way how the days of solstitial points in the calendar could be related with the area where the ivory plate was
discovered, as well as the reconstruction of possible ways of efficacy of the calendar and its use for solving the vital
problems of ancient society.
че значення і давав змогу підвищити точність
прив’язки календаря в день сонцестояння в разі
поганих погодних умов;
в обох календарях з мису підкова визначено
чотири сезони року — весна, літо, осінь, зима.
Цим вони подібні до стародавніх календарів
східних слов’ян, основу яких також становили
чотири сезони року (петрова 2003, с. 42).
Автори вдячні керівнику Київської радіо-
вуглецевої лабораторії Державного наукового
центру радіогеохімії навколишнього середови-
ща НАН України М.М. Ковалюху за проведений
аналіз віку кістяної пластинки з мису Підко-
ва та В.В. Камеко за якісне фотографування
знахідки, що забезпечило фіксацію усіх нарізок
на її поверхні.
|