Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры
Рецензія на книгу: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры. Харьков: Майдан, 2005. —Ч. 1, 2.— 1648 с. Нова монографія С.Б. Сорочана, що є частиною серії наукових праць, присвячених цьому місту (Херсонес Таврический 2004; 2005), є сп...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199429 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры / А.В. Заморяхін, А.В. Колобов // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 102-104. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199429 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994292024-10-06T20:10:44Z Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры Заморяхін, А.В. Колобов, А.В. Рецензії Рецензія на книгу: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры. Харьков: Майдан, 2005. —Ч. 1, 2.— 1648 с. Нова монографія С.Б. Сорочана, що є частиною серії наукових праць, присвячених цьому місту (Херсонес Таврический 2004; 2005), є спробою осмислення досить темного періоду історії Херсона на основі знань, нагромаджених протягом останніх десятиліть. 2007 Article Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры / А.В. Заморяхін, А.В. Колобов // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 102-104. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199429 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Заморяхін, А.В. Колобов, А.В. Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры Археологія |
| description |
Рецензія на книгу: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры. Харьков: Майдан, 2005. —Ч. 1, 2.— 1648 с.
Нова
монографія С.Б. Сорочана, що є частиною серії
наукових праць, присвячених цьому місту (Херсонес Таврический 2004; 2005), є спробою осмислення досить темного періоду історії Херсона на основі знань, нагромаджених протягом
останніх десятиліть. |
| format |
Article |
| author |
Заморяхін, А.В. Колобов, А.В. |
| author_facet |
Заморяхін, А.В. Колобов, А.В. |
| author_sort |
Заморяхін, А.В. |
| title |
Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры |
| title_short |
Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры |
| title_full |
Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры |
| title_fullStr |
Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры |
| title_full_unstemmed |
Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры |
| title_sort |
рец.: сорочан с.б. византийский херсон (вторая половина vi — первая половина x вв.). очерки истории и культуры |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199429 |
| citation_txt |
Рец.: Сорочан С.Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры / А.В. Заморяхін, А.В. Колобов // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 102-104. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT zamorâhínav recsoročansbvizantijskijhersonvtoraâpolovinavipervaâpolovinaxvvočerkiistoriiikulʹtury AT kolobovav recsoročansbvizantijskijhersonvtoraâpolovinavipervaâpolovinaxvvočerkiistoriiikulʹtury |
| first_indexed |
2024-10-07T04:02:18Z |
| last_indexed |
2024-10-07T04:02:18Z |
| _version_ |
1812226364005154816 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2102
Braund D. the historical function of myths in the eities of the eastern Black Sea coast // Sur les traces des argonautes. —
paris, 1996. — р. 11—19
Cojocary V. achilleux in tyras // tyche. — 2000. — 15. — S. 55—62.
Cojocary V. neus Über den achilleuskult im nordwestlichen Schwarzmeerraum // turas — cetata albă — Belgorod-
Dnistros’kyj; Bucuresţi, 2002. — S. 199—206.
Ehrhardt N. Milet und seine kolonien. — Frankfurt am Mаin; new-york, 1988. — 588 s.
Lévique P. le mythe des argonautes // Sur les traces des argonautes. — paris, 1996. — р. 47—50.
Lordkipanidze O. la geste des argonautes dans les premiиres epopees grecques l’angle des premiers contacts du monde
grec avec le littoral pontique // Sur les traces des argonautes. — paris, 1996. — р. 21—46.
Neverov O.J. les bagues et les pierres gravées provenant de nymphaion // archeologia. — warszawa, 1995. —
t. 46. — S. 71—91.
Scythian gold. treasures from ancient ukraine / e.D. reeder. — new york, 1999. — 545 р.
Vermeule C. Greek and roman Sculpture in Gold and Silver. — Boston, 1974. — 342 p.
Vian F. légends et stations argonautiques du Bosphore // litérature grécj-romaine et géographie historique. — paris,
1974. — p. 91—104;
Vinogradov Ju. G. Greek epigraphy of the north Black Sea coast the caucasus and central asia (1985—1990) //
acSS. — 1994. — 1, № 1.
Одержано 11.09.2006
Історія ранньосередньовічного херсона — це
розділ історії середньовічних криму та схід-
ної європи. За останні роки джерельна база з
цього питання суттєво поповнилася, передусім
новими археологічними даними. Між тим ос-
тання узагальнююча монографія, присвячена
херсону раннього середньовіччя, з’явилася
майже півстоліття тому (якобсон 1959) і знач-
ною мірою відбивала усталені ще з дореволю-
ційного часу погляди на історію міста. нова
монографія с.б. сорочана, що є частиною серії
наукових праць, присвячених цьому місту (хер-
сонес таврический 2004; 2005), є спробою ос-
мислення досить темного періоду історії хер-
сона на основі знань, нагромаджених протягом
останніх десятиліть.
Фундаментальній багатосторінковій праці
науковця передує солідний історіографічний на-
рис — огляд найважливіших узагальнювальних
та спеціальних досліджень з вивчення ранньо-
середньовічного херсона. побудувавши огляд
за принципом виділення переваг та недоліків
праць попередників із необхідними коментаря-
ми та історичною критикою, с.б. сорочан таким
чином вдало визначив етапи дослідження цього
© о.В. ЗаМоряхІн, о.В. колобоВ, 2007
ñ î ð î ÷ à í ñ.á.
âèçàíòèéñêèé õåðñîí (âòîðàÿ ïîëîâèíà VI —
ïåðâàÿ ïîëîâèíà X ââ.). î÷åðêè èñòîðèè è êóëüòóðû
Õàðüêîâ: Ìàéäàí, 2005. —×. 1, 2.— 1648 ñ.
питання, вказавши на «больові точки», що пот-
ребують переосмислення.
Зазначена історична критика праць попере-
дників у цілому вийшла цілком коректною, але,
на наш погляд, іноді почуття міри зраджує до-
сліднику. передусім це стосується коментарів до
монографії х.-Ф. байєра (с. 66—74). с.б. соро-
чан приєднався до критики цієї праці переважно
його кримськими колегами (див.: герцен, Мо-
гаричев 2004), не знайшовши для цього дійсно
небездоганного дослідження австрійського нау-
ковця, присвяченого історії кримської готії, що
торкається херсона лише побіжно, жодного доб-
рого слова. тим часом «помилковість» деяких
міркувань х.-Ф. байєра полягає лише в тому,
що вони не відповідають новим, остаточно не
доведеним концепціям самого с.б. сорочана.
слід відзначити вдало побудований джере-
ло-знавчий огляд праці, в якому джерела ди-
ференційовано як за типом, так і за ступенем
їх достовірності. крім того, автор широко ви-
користав архівні матеріали, що зберігаються у
фондах національного заповідника «херсонес
таврійський», увівши їх таким чином до науко-
вого обігу. насамперед це стосується неопуб-
лікованих матеріалів археологічних розкопок
останніх десятиліть.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 103
основну частину дослідження побудовано за
принципом об’ємних проблемних нарисів, метою
яких є перегляд низки усталених концепцій ран-
ньосередньовічної історії херсона. при цьому
автор нерідко пропонує свої новаторські версії.
на наш погляд, вдалою є запропонова-
на с.б. сорочаном хронологія та періодизація
істо-рії ранньосередньовічного херсона, що, як
не дивно, дотепер не мала однозначного вирішен-
ня у багатій історіографії цього питання. Межу
між античністю та раннім середньовіччям автор
визначив другою половиною — кінцем Vi ст.,
пов’язавши її з поступовою перемогою нової хрис-
тиянської ідеології, що знайшла своє вираження
у будівництві великих базилік та інших культо-
вих споруд, зі створенням у місті візантійського
дукату, а також будівництвом системи фортець-
сховищ в околиці херсона, що не мало аналогів в
античний час. Верхню межу науковець пов’язав зі
зміною етнічної ситуації у криму в першій поло-
вині — середині х ст. і, як наслідок, новим витком
оборонного будівництва (с. 7—8).
Значний інтерес становить трактування с.б.
со-рочаном споруд, побудованих у південно-
західному криму в другій половині Vi ст., як
окремих опорних пунктів, «сховищ від кочовиків
на важкодоступних плато» всупереч традиційно-
му погляду на них як на систему прикордонних
оборонних споруд — таврійський лімес, який
важко було подолати кочовикам (с. 210—211).
обґрунтованою видається теза щодо відсут-
ності економічного занепаду херсона в «темні
віки» (розділ 3). Це твердження вчений обґрунто-
вує значним масивом археологічних матеріалів,
що засвідчують збереження у місті власного
ремісничого виробництва, соляного та рибо-
засолювального промислів, розвинутих торго-
вельних відносин. глибоке знання автором еко-
номічних процесів, що відбувалися у ранньосе-
редньовічній Візантії (див.: сорочан 2001), стало
йому в пригоді під час реконструкції ситуації на
її північній окраїні.
Дещо суперечливою є спроба с.б. сороча-
на спростувати давно усталену в науці тезу про
хозарське панування в криму з кінця Vii — по-
чатку Viii ст. науковець пропонує концепцію
спільного візантійсько-хозарського володіння
цією територією, тобто кондомініуму, однак вона
ґрунтується на занадто численних припущеннях.
самі умови «компромісного політичного режи-
му», «взаємні зобов’язання сторін з експлуа-
тації спільної території» (с. 333—334) мають
умо-глядний характер. Зокрема, викликає певні
сумніви демілітаризація зони ймовірного кондо-
мініуму в умовах нетривалого до того часу пере-
бування в криму хозар, які проникли на півос-
трів за допомогою військової сили. с.б. сорочан
сам визнає, що «більш глибоко, детально уявити
механізм дії такого «двовладдя» стосовно зе-
мель кримського півострова складно» (с. 1213).
незважаючи на це, концепцію автора варто ви-
знати перспективною гіпотезою для з’ясування
заплутаної системи політичного управління
херсона та інших кримських міст у зазначений
пе-ріод. Можливо, розв’язати цю проблему мож-
на з’ясувавши функції, статус та можливу ієрар-
хію візантійського та хозарського компонентів у
владних структурах херсона.
певні зауваження викликає неодноразова
констатація (з посиланням на інших спеціалістів,
зокрема, а.І. айбабіна, В.а. сидоренка, а.г. гер-
цена) (с. 220, 222, 293, прим. 261) завершеної до
кінця Vii ст. асиміляції готів і балтів сармато-
аланами та в подальшому формування «горно-
кримської народності». не спростовуючи самої
тези, слід зазначити, що нез’ясованим зали-
шається ступінь цієї асиміляції. не секрет, що
«відносно нечисленні» готи зберігали свою мову
аж до XVi ст., що засвідчують повідомлення
В. рубрука, г. шильтбергера, І. барбаро, а.г. бус-
бека.
с.б. сорочан у своїй праці розглянув дискусій-
не питання щодо іконоборства/іконошанування в
криму Viii—iX ст. оминаючи радикальні пог-
ляди, автор висунув компромісне припущення,
що херсоніти завжди дотримувались у своїй кон-
фесіональній орієнтації офіційного курсу конс-
тантинополя, а традиційно схильні до язичництва
сільські мешканці криму, які не мали глибоких
християнських коренів, не могли надто ревно від-
стоювати православну ортодоксію (с. 493—501).
утім слід визнати, що ця проблема ще далека від
свого остаточного розв’язання.
безумовним здобутком рецензованої праці є
широта погляду автора, який не обмежився до-
слідженням херсона і розглянув історію близь-
кого оточення міста та віддалених від нього гео-
графічно, але історично тісно з ним пов’язаних
боспора та хозарії.
позитивним є також багатий ілюстративний
матеріал монографії: численні карти, схеми, ук-
ладені попередниками с.б. сорочана, але впер-
ше зведені під однією обкладинкою, малюнки
та фотографії місцевостей, археологічних знахі-
док (монет, печаток тощо), а також фотографії
науковців, які досліджували середньовічний
херсон.
утім в оформленні праці є й низка недоліків.
найсуттєвішим із них слід визнати відсутність
бібліографічного, географічного, етнічного та
іменного покажчиків, наявність яких є не лише
бажаною, але й необхідною для використання
книги в науковій роботі.
певні незручності створює і транслітерація
грецької мови латинкою, незважаючи на пропо-
нований автором «переклад» (с. 176, прим. 37).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2104
на жаль, не можна не відзначити й численних
друкарських помилок у монографії, що інколи
спотворюють зміст (так, наприклад, зазначені
на с. 115 дати життя сановника Мордовського
халіфату Ісаака ібн шапрута необізнаному чи-
тачу так і залишаться невідомими через незро-
зумілість надрукованого тощо).
проте, незважаючи на певні недоліки, моно-
графія с.б. сорочана за своїм науковим діапазо-
ном є одним із кращих досліджень. обсяг вико-
ристаних автором матеріалів викликає захоп-
лення, як і авторське вміння користуватися цим
гігантським масивом інформації. Дискусійність
окремих тверджень праці компенсується новими
перспективними напрямами, які вона відкриває.
рецензоване дослідження є важливим внеском у
вивчення історії як ранньосередньовічного кри-
му, так і територій, суміжних із півостровом.
О.В. ЗАМОРЯХІН, О.В. КОЛОБОВ
рецензовану монографію І.п. Возного присвяче-
но аналізу археологічних матеріалів та історичній
інтерпретації укріплених поселень х—хiV ст.,
розташованих у межиріччі верхнього серету та
середнього Дністра. слід зазначити, що І.п. Воз-
ний належить до відомої школи буковинських ар-
хеологів, які плідно працюють над розв’язанням
актуальних питань зі слов’янської тематики. Цю
школу було створено визначним ученим б.о. ти-
мощуком, який протягом багатьох десятиріч до-
сліджував старожитності Vi—хiii ст. на теренах
сучасної чернівецької обл. україни. саме завдяки
працям б.о. тимощука до наукового обігу було
введено десятки слов’янських пам’яток празь-
ко-корчацької Vi—Vii ст., лука-райковецької
Viii—х ст. і власне давньоруських культур кінця
х—хiii ст. результати цих досліджень свого часу
було узагальнено в кількох монографіях ученого
і численних статтях. саме б.о. тимощук першим
Герцен А.Г., Могаричев Ю.М. о некоторых вопросах истории таврики иконоборческого периода в интерпретации
х.-Ф. байера // МаиЭт. — симферополь, 2002. — Вып. 9.
Сорочан С.Б. Византия iV—iX веков: этюды рынка. структура механизмов обмена. — изд. 2-е, испр. и доп. —
харьков: Майдан, 2001. — 476 с.
Херсонес таврический в середине i в. до н. э. — Vi в. н. э. очерки истории и культуры / а.о. Владимиров,
Д.В. Журавлев, В.М. Зубарь и др. — харьков: Майдан, 2004. — 731 с.
Херсонес таврический в третьей четверти Vi — середине i вв. до н. э. очерки истории и культуры. — к.: академ-
периодика, 2005. — 628 с.
Якобсон А.Л. раннесредневековый херсонес. очерки истории материальной культуры // Миа. — 1959. —
№ 63. — 364 с.
Одержано 28.10.2006
© б.а. ЗВІЗДеЦький, 2007
â î ç í è é ².Ï.
Ïîñåëåííÿ õ—õIV ñò. ó ìåæèð³÷÷³ âåðõíüîãî ñåðåòó
òà ñåðåäíüîãî äí³ñòðà. óêð³ïëåí³ ïîñåëåííÿ òà äàâíüîðóñüê³ ì³ñòà
×åðí³âö³: Çîëîò³ ëèòàâðè, 2005. — ×. 1. — 255 ñ.
серед українських археологів розробив на матеріа-
лах північної буковини детальну класифікацію
укріплених поселень не лише за їх зовнішніми
ознаками, а і й соціальним змістом.
І.п. Возний — послідовний учень б.о. тимо-
щука — своїми розкопками і розвідками за остан-
ні два десятиліття не лише поповнив джерельну
базу, а й розвинув і уточнив деякі теоретичні та
методологічні розробки свого вчителя. Це вже
сповна відчувалося у його першій самостійній
монографії, присвяченій результатам польових
досліджень чорнівського городища хІІ—хiii
ст., яке автор цілком справедливо вважає фео-
дальною садибою — передвісником сучасних
чорнівців (Возний 1998).
у рецензованій монографії автор аналізує усі
відомі на сьогодні городища північної буковини
у хронологічних межах х—хiV ст., які розпо-ді-
ляє на дві великі підгрупи — укріплені поселення
і власне давньоруські міста, відомі за літописни-
ми повідомленнями. Відповідно до цього по-
|