Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові
Одеський археологічний музей (ОАМ) НАН України, що 2005 р. відсвяткував 180-річчя від дня свого заснування, небезпідставно пишається своєю колекцією старожитностей — однією із найбільших і найбагатших в Україні та СНД. Проте значну увагу вітчизняних і закордонних учених насамперед привертають в...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199431 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові / С.Б. Охотников // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 108-110. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199431 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994312024-10-06T20:10:59Z Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові Охотников, С.Б. Хроніка Одеський археологічний музей (ОАМ) НАН України, що 2005 р. відсвяткував 180-річчя від дня свого заснування, небезпідставно пишається своєю колекцією старожитностей — однією із найбільших і найбагатших в Україні та СНД. Проте значну увагу вітчизняних і закордонних учених насамперед привертають вироби античної епохи, що походять із Північного Причорномор’я, Греції, Кіпру та Риму. Отже, не випадково, що саме ці предмети з зібрання ОАМ НАН України стали основою міжнародної виставки «Скарби Причорномор’я» — «Skarby znad Morza Czarnego», що проходила з 18 березня до 4 червня 2006 у м. Краків (Польща) — визнаному центрі європейської культури. 2007 Article Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові / С.Б. Охотников // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 108-110. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199431 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Охотников, С.Б. Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові Археологія |
| description |
Одеський археологічний музей (ОАМ) НАН
України, що 2005 р. відсвяткував 180-річчя від
дня свого заснування, небезпідставно пишається
своєю колекцією старожитностей — однією із
найбільших і найбагатших в Україні та СНД.
Проте значну увагу вітчизняних і закордонних учених насамперед привертають вироби
античної епохи, що походять із Північного
Причорномор’я, Греції, Кіпру та Риму.
Отже, не випадково, що саме ці предмети
з зібрання ОАМ НАН України стали основою
міжнародної виставки «Скарби Причорномор’я»
— «Skarby znad Morza Czarnego», що проходила
з 18 березня до 4 червня 2006 у м. Краків (Польща) — визнаному центрі європейської культури. |
| format |
Article |
| author |
Охотников, С.Б. |
| author_facet |
Охотников, С.Б. |
| author_sort |
Охотников, С.Б. |
| title |
Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові |
| title_short |
Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові |
| title_full |
Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові |
| title_fullStr |
Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові |
| title_full_unstemmed |
Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові |
| title_sort |
спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у кракові |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199431 |
| citation_txt |
Спільна українсько-польська науково-просвітницька акція у Кракові / С.Б. Охотников // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 108-110. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT ohotnikovsb spílʹnaukraínsʹkopolʹsʹkanaukovoprosvítnicʹkaakcíâukrakoví |
| first_indexed |
2024-10-07T04:02:22Z |
| last_indexed |
2024-10-07T04:02:22Z |
| _version_ |
1812226368034832384 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2108
одеський археологічний музей (оаМ) нан
україни, що 2005 р. відсвяткував 180-річчя від
дня свого заснування, небезпідставно пишається
своєю колекцією старожитностей — однією із
найбільших і найбагатших в україні та снД.
проте значну увагу вітчизняних і закордон-
них учених насамперед привертають вироби
античної епохи, що походять із північного
причорномор’я, греції, кіпру та риму.
отже, не випадково, що саме ці предмети
з зібрання оаМ нан україни стали основою
міжнародної виставки «скарби причорномор’я»
— «Skarby znad Morza czarnego», що проходила
з 18 березня до 4 червня 2006 у м. краків (поль-
ща) — визнаному центрі європейської культу-
ри. організаторами виставки з польської сторо-
ни були я. бодзек, к. Мочульська, З. голубєв,
о. ярош, М. Возняк, з української — В.п. Ванчу-
гов, с.б. охотніков, є.Ф. рєдіна. Захід відбувся
під егідою Міністерства культури республіки
польщі (к.М. уяздовський).
Згідно з договором, укладеним між оаМ
нан україни і національним музеєм м. краків,
на виставці було репрезентовано 511 експонатів,
що охоплюють значний історичний період — від
епохи трипілля до х—хІІІ ст. н. е. на виставці
було представлено твори монументальної скульп-
тури античного часу та середньовіччя, кера-міку
(переважно чорно- та червонофігурні вази, тера-
коти), вироби з гіпсу та металів (посуд і предме-
ти торевтики), скляні посудини, монети, серед
яких особливий інтерес становлять кизикіни із
відомого орловського скарбу.
чудово оформлену експозицію (дизайнер
М. рутковська) було розташовано в трьох голо-
вних виставкових залах національного музею в
кракові. слід зауважити, що всі експонати вистав-
ки було попередньо законсервовано, а понад 100
з них — наново відреставровано (керівник — а.
пусоська). Звісно, такий значний обсяг робіт не-
можливо було б здійснити без співпраці з інши-
ми установами польщі, зокрема, з Інститутом
а. Міцкевича (б. Вехно) і головним мецена-
© с.б. охотнІкоВ, 2007
Õðîí³êà
ñ.á. îõîòí³êîâ
ñϲëüíà óêðà¯íî-Ïîëüñüêà
íàóêîâî-Ïðîñâ²òíèöüêà àêö²
ó êðàêîâ²
том — банком бпх (Врн) (польща), що відповід-
но забезпечували наукову організацію і сплату
всіх витрат на цю виставку. у ЗМІ виставку ви-
світлювали відомі польські інформаційні канали
tVp-3, polske radio та друковані видання rzecz-
pospolita, Dziennik polski, wprost та ін.
урочистості з нагоди відкриття виставки
відвідало багато офіційних осіб — представни-
ків Міністерства культури польщі, керівництва
кракова, генеральний консул україни в кракові
М.Ф. бродович та ін. спеціально з нагоди про-
ведення виставки було випущено поштовий кон-
верт із зображенням експонатів одеського архео-
логічного музею, різноманітні буклети та листів-
ки. Загалом за два з половиною місяці виставку
оглянуло близько 17 тис. відвідувачів.
одним із найважливіших результатів цього
заходу стало те, що оаМ нан україни дістав
широку відомість не лише як сховище раритетів,
але й сучасний науковий центр. яскравим під-
твердження вагомого наукового внеску виставки
став випуск приуроченого до неї каталогу * за-
гальним обсягом близько 60 друкованих аркушів
із паралельними текстами польською та англій-
ською мовами. поліграфічно вишукане, гарно
змакетоване видання відкривається привітаннями
цієї українсько-польської науково-просвітницької
акції директорів двох музеїв — національного
музею у кракові З. голубєва та археологічного
музею в одесі В.п. Ванчугова.
структурно видання складається з двох час-
тин — вступної та статей каталогу. В першій
частині подається огляд виставки я. бодзека та
нарис В.п. Ванчугова про історію оаМ. Далі в
статті с.б. охотнікова розглянуто внесок оде-
си в розвиток українсько-польських наукових
зв’язків у дослідження північного причорно-
мор’я, починаючи з XVii ст. до сьогодення. В ін-
шій статті цього автора подано стислий огляд
* j. Bodzek (ed.). Skarby znad Morza czarnego. Zіoto,
rzeџba, ceramika z Muzeum archeologicznego w odessie.
katalog wystawy w Muzeum narodowym w krakowie.
Marzec — czerwiec 2006. — krakуw, 2006. — 392 p.
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 109
історії античних держав північного причорномо-
р’я. решту розділів першої частини, підготова-
них В.п. Ванчуговим, В.г. петренком, л.Ю. по-
ліщук та є.Ф. рєдіною, присвячено деяким
наріжним проблемам археології бронзового віку,
скіфо-сарматської археології, пам’яткам серед-
ньовічних кочовиків нашого краю. Завершують
першу частину каталогу статті польських ко-
лег — к. Мочульської та я. бодзека про археоло-
гічні знахідки (зокрема, кераміки та монет), що
походять із південної україни та зберігаються
в національному музеї у кракові.
Друга частина видання включає власне ката-
лог з вичерпними науковими анотаціями до всіх
511 експонатів виставки, розподілених за 10 тема-
тико-хронологічними розділами, і бібліографію.
кожен розділ відкриває вступна стаття, підгото-
вана співробітниками оаМ: «пам’ятки епохи мі-
ді — бронзи» (В.Г. Петренко, Л.Ю. Поліщук),
«торевтика» (Є.Ф. Рєдіна), «нумізматика»
(С.О. Булатович), «предмети з бронзи, заліза,
свинцю» (Є.Ф. Рєдіна), «антична кераміка»
(Н.П. Секерська), «теракоти» (Є.Ф. Рєдіна),
«світильники» (О.Є. Малюкевич), «скло» (Л.Ю.
Поліщук), «боспорські гіпсові аплікації» (Є.Ф.
Рєдіна), «скульптура» (С.Б. Охотніков). у на-
писанні анотацій до експонатів виставки також
взяли участь співробітники оаМ І.б. клейман,
І.В. бруяко, г.Ф. крисилова.
Виданий завдяки багаторічній cпівпраці з поль-
ськими колегами том є вагомим внеском одесько-
го археологічного музею у дослідження, наукову
популяризацію та ознайомлення широкого зага-
лу двох країн із досягненнями вітчизняної музеє-
логії та археології північного причорномор’я.
логічним продовження наукової концепції
виставки стала проведена в її рамках міжнародна
наукова конференція «понтІка. новітні дослі-
дження грецьких колоній північного узбережжя
чорного моря», організована відділом класичної
археології Інституту археології ягеллонського
університету (я. хохоровський, е. папучі-Вла-
дика) разом із оаМ. усього на конференції було
заслухано 18 наукових доповідей. Відкрив сесію
відомий учений і суспільний діяч В. Карагеор-
гіс (кіпр), який розповів про роль благодійного
Фонду а.г. левентіса в створенні нових експо-
зицій, присвячених археології кіпра в музейних
установах європи та америки. З 2003 р. разом із
музейними центрами нью-йорка, парижа, лон-
дона, стокгольма та іншими відомими установа-
ми світу до цієї програми входить і одеський ар-
хеологічний музей нан ураїни, який повністю
обновив експозицію свого античного відділу.
Дві доповіді було присвячено ольвії: В.В.
Кра-півіної (київ) «Дослідження останніх років
у південній частині Верхнього та нижнього міс-
та ольвії» та А. Пидіна (торунь) «попередні
підсумки підводних археологічних досліджень у
північній частині чорного моря (на прикладі
ольвії)». проблеми історії та археології ниж-
ньо-го подністров’я було порушено в доповідях
Т.Л. Самойлової (одеса) «підсумки дослідження
античної тіри за останні 10 років», М. Мільчаре-
ка (торунь) «ніконій — грецьке місто в пониззях
Дністра» та С.Б. Охотнікова (одеса) «античні
поселення нижнього подністров’я». Дві останні
доповіді було присвячено десятиріччю спільної
роботи українсько-польської експедиції оаМ і
Інституту археології та етнології університету
ім. М. коперника (торунь) з вивчення нижнього
подністров’я, базовою пам’яткою якого є горо-
дище біля с. роксолани овідіопольського р-ну
(античний ніконій).
низку доповідей було присвячено проблемам
східного приазов’я і східного причорномор’я:
Т. Шолль (Варшава) «Західна частина еллініс-
тичного танаїсу у відношенні до розкопок Вар-
шавського університету», М. Віккерса (Велика
британія) та А. Кахідзе (грузія) «праці експе-
диції оксфорд — батумі в пічвнарі».
основний блок доповідей містив інформацію
про іншу спільну українсько-польську експеди-
цію оаМ та Інституту археології ягеллонсько-
го університету (краків), що проводить розко-
пки античного городища і некрополя поблизу
с. кошари в гирлі тилігульського лиману. В до-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2110
повідях керівників розкопок Є.Ф. Рєдіної (оде-
са) та Е. Папучі-Владики, а також Я. Бодзе-
ка, В. Маховського (краків) було узагальнено
результати досліджень цієї пам’ятки за останні
роки. В інших виступах польських колег було роз-
глянуто соціально-культурні аспекти організації
сакрального простору на некрополі (Я. Хохо-
ровський) та антропологічний матеріал некро-
поля (К. Качановський). низку доповідей було
присвячено окремим категоріям знахідок —
монетам (Я. Бодзек), амулетам (Г. Лачек), сірог-
линяній кераміці (А. Коваль), побуту поселенців
(М. Каня) та перспективам підводних дослід-
жень (М. Чех).
на конференції було заслухано ще дві до-
повіді, які безпосередньо не стосувалися її те-
матики, проте викликали неабиякий антерес у
присутніх. йдеться про доповіді В.М. Станко
«Дослідження пізньопалеолітичного комплексу
в долині р. бакшали в степовому побужжі» та
В.П. Ванчугова «найдавніші фібули північного
причорномор’я». Матеріали конференції будуть
опубліковані окремою збіркою.
так завершилася велика спільна науково-
просвітницька акція одеського археологічного
музею нан україни і низки наукових установ
польщі, що стала яскравим заключним акордом
у проведенні року україни в польщі та надійною
запорукою подальшої плідної співпраці музеє-
знавців та археологів-науковців двох країн.
Одержано 25.10.2006
2006 р. був ювілейним для історії археологічного
вивчення більського городища — найвеличнішо-
го укріпленого поселення доби раннього залізно-
го віку на території не лише україни, а й європи
в цілому. грандіозні розміри пам’ятки (близько
5013 га), добре збережена оборонна система у
вигляді високих валів і глибоких ровів, що тяг-
нулися на десятки кілометрів, здавна збуджували
уяву місцевого населення і не залишали байду-
жими мандрівників, фортифікаторів, освічених
любителів старожитностей. однак початок по-
справжньому наукового дослідження більського
феномену поклав відомий російський археолог
Василь олексійович городцов, який у 1906 р.
здійс-нив порівняно невеликі розкопки на За-
хідному і Великому укріпленнях більського го-
родища, а також кількох курганних некрополів,
розташованих поблизу. отримані матеріали дали
змогу однозначно віднести поселення і супутні
йому некрополі до скіфської епохи.
Історія вивчення більського городища та
його округи налічує немало важливих відкрит-
тів і славних імен представників вітчизняної
археологічної науки, але особливе місце в ній,
безумовно, посідає професор борис андрійович
шрамко, який пов’язав, по суті, все своє наукове
життя з цією видатною пам’яткою. протягом май-
© о.б. супруненко, с.а. скорий,
В.В. прийМак, 2007
î.á. ñóïðóíåíêî, ñ.à. ñêîðèé, â.â. Ïðèéìàê
äî 100-ð³÷÷ÿ
âèâ×åíí á²ëüñüêîãî ãîðîäèùà
же чотирьох десятиліть (1957—1994) експеди-
цією харківського державного (пізніше — націо-
нального) університету під його керівництвом
на більському городищі було проведено безпре-
цедентні за своїм обсягом археологічні роботи
(це насамперед стосується східного укріплення,
хоча увагу було приділено й вивченню системи
оборони на різних її ділянках і розкопкам похо-
вальних пам’яток на території та поблизу горо-
дища тощо). у підсумку дослідники отримали
дані, що проливають світло на найрізноманітніші
сфери життєдіяльності мешканців більського го-
родища, зокрема, побут, господарські заняття,
соціальну структуру, культову практику, похо-
вальний обряд та ін. найважливіші результати та
висновки робіт викладено б.а. шрамком у моно-
графії, присвяченій цій пам’ятці. серед них при-
нципове значення для вивчення скіфської епохи
мають два положення: визначення історичного
місця більського городища як центру регіональ-
ної поселенської системи басейну р. Ворскла
(переддержавного утворення) і зіставлення його
з містом гелон, де проживали племена будинів і
гелонів, про що повідомляє геродот.
крім того, за роки досліджень більського
городища сформувалася школа спеціалістів-скі-
фологів, які відіграли важливу роль у вивченні
лівобережних старожитностей скіфської доби
(В.п. андрієнко, Ю.М. бойко, а.о. Моруженко,
В.є. радзієвська, І.б. шрамко та ін.). слід за-
Я
|