До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова

21 січня 2006 р. виповнилося 85 років відомому досліднику давньослов’янської археології та історії України, доктору історичних наук, лауреату Державної премії України в галузі науки Євгену Володимировичу Максимову...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199434
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 114-115. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199434
record_format dspace
spelling irk-123456789-1994342024-10-06T20:11:22Z До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова Хроніка 21 січня 2006 р. виповнилося 85 років відомому досліднику давньослов’янської археології та історії України, доктору історичних наук, лауреату Державної премії України в галузі науки Євгену Володимировичу Максимову 2007 Article До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 114-115. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199434 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова
Археологія
description 21 січня 2006 р. виповнилося 85 років відомому досліднику давньослов’янської археології та історії України, доктору історичних наук, лауреату Державної премії України в галузі науки Євгену Володимировичу Максимову
format Article
title До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова
title_short До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова
title_full До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова
title_fullStr До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова
title_full_unstemmed До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова
title_sort до 85-річчя євгена володимировича максимова
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2007
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199434
citation_txt До 85-річчя Євгена Володимировича Максимова // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 114-115. — укр.
series Археологія
first_indexed 2024-10-07T04:02:27Z
last_indexed 2024-10-07T04:02:27Z
_version_ 1812226373894275072
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2114 жили підґрунтям для написання наукових статей і монографій. коло наукових інтересів І.а. баранова не обмежувалося лише судацьким регіоном. Фах- івцям добре відомі результати його досліджень таких пам’яток, як тау-кипчак, караул-оба, херсонес тощо. присвятивши ІІІ судацьку міжнародну нау- кову конференцію І.а. баранову, організатори віддали данину не лише відомому вченому-ар-  хеологу, а й унікальній пам’ятці — судацькій фортеці. численним об’єктам дослідження вче- ного, судацькій фортеці та іншим пам’яткам криму було присвячено десятки доповідей. усі учасники конференції відзначили її висо- кий науковий рівень. науковці з україни, росії, болгарії, польщі, Італії обмінялися думками, ознайомилися з новими науковими здобутками та планами на майбутнє. на запрошення національного заповідника «софія київська» відгукнулися шановані вчені, справжні метри науки, представники петербур- зьких, московських, кримських та київських наукових кіл, далекого зарубіжжя, відомих му- зеїв росії та україни, серед яких 10 докторів та 35 кан-дидатів наук. слід наголосити й всіляко вітати участь у конференції молодих учених, які понесуть у майбутнє естафету науки. практика показує, наскільки важливі такі зус- трічі, де відбуваються наукові спілкування, дис- кусії, народжуються нові ідеї, започатковуються наукові й просто добрі людські стосунки. не можна не відзначити, що таке творче спілкування стало можливим не лише завдяки збереженому науковому потенціалу держав — учасників форуму, але й гостинності й підтримці людей, зацікавлених у розвитку подібних науко- вих заходів. учасників судацьких конференцій завжди гостинно приймає пансіонат «львівський залізничник», де господарює директор В.н. сє- ров, який надає постійну, вагому, дружню під- тримку в організації цих наукових зустрічей. також слід відзначити змістовну програму, високий технічний рівень забезпечення конфе- ренції, комфортні умови проживання та цікаві культурно-масові заходи. безперечно, iii судацька міжнародна наукова конференція стала неординарною подією у нау- ковому житті україни. Одержано 26.10.2006 21 січня 2006 р. виповнилося 85 років відомо- му досліднику давньослов’янської археології та історії україни, доктору історичних наук, лау- реату Державної премії україни в галузі науки євгену Володимировичу Максимову. його шлях у науку розпочався на історичному факультеті   äî 85-ð³÷÷ÿ ªâãåíà âîëîäèìèðîâè×à ìàêñèìîâà київського університету ім. т.г. шевченка. Він був головою студентського наукового археоло- гічного гуртка і кілька сезонів працював в оль- війській експедиції, яку очолював л.М. славін. отже, не дивно, що вдумливого здібного студен- та, який у 1949 р. отримав диплом із відзнакою,   ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 115 лазар Мойсейович запросив на роботу в Інститут археології ан урср, директором якого він тоді був. З того часу вся наукова діяльність є.В. Мак-  симова понад 50 років була пов’язана з цією на- уковою установою. євген Володимирович щороку брав участь у польових дослідженнях: працював на розко- пках античних причорноморських міст ольвії та тіри, пізньоскіфського поселення й могильни- ка Золота балка на нижньому Дніпрі, городищ скіфського часу хотів та ходосівка на серед- ньо-му подніпров’ї, ранньоскіфського могиль- ника лука Врублівецька на Дністрі та ін. проте увагу дослідника привернули пам’ятки заруби- нецької культури. наприкінці 1950-х рр. тоді ще маловивчені зарубинецькі старожитності стали об’єктом гострої наукової дискусії від- носно етнічної належності носіїв цієї культури. отже, нагальною потребою стало залучення нових джерел, на що і спрямував усі свої зусилля є.В. Максимов. Завдяки багаторічним розкопкам на середньому подніпров’ї ним було досліджено понад 20 поселень і могильників, серед яких чи- мало еталонних: городища пилипенкова гора, бабина гора, Монастирьок; могильники — Дідів шпиль, пирогів, козаровичі та ін. Ці матеріали лягли в основу кандидатської, а згодом і докторської дисертацій є.В. Максимова, слугували основним джерелом під час підготов- ки та написання ним трьох монографій, узагаль- нювальних розділів у колективних монографіях та близько 200 наукових статей. у працях євгена Володимировича висвітлено головні проблеми зарубинецької культури, найважливішою з яких є хронологія, причому з’ясування часу форму- вання культури допомогло у визначенні етносу її носіїв, а дослідження пізнього періоду дало змогу зрозуміти історичну долю зарубинецької людності. є.В. Максимов уперше використав фрагмен- ти елліністичних амфор, виявлених під час його розкопок зарубинецьких пам’яток, як надійні хронологічні репери, що дали підстави датувати появу перших зарубинецьких поселень початком останньої третини ІІІ ст. до н. е. (230—220 рр.). Це дало змогу наблизити їх до часу існування найпізніших старожитностей пізньо-скіфського часу, що, зважаючи на наявність спільних рис у кераміці, домобудівництві та поховальному об- ряді, підтвердило висновок про місцеві корені зарубинецьких старожитностей середнього подніпров’я. проте є.В. Максимов першим се- ред дослідників визначив зарубинецьку культу- ру не як продовження якоїсь однієї — місцевої чи прийшлої — культури, а як нове історичне утворення, як результат складного процесу етнокультурної інтеграції місцевого праслов’-  янського населення, представленого пам’ятка-  ми правобережної придніпровської лісостепової культури пізньоскіфського часу, з прийшлими центральноєвропейськими, переважно іноет- нічними, племенами. Вчений показав, що зару- бинецька людність мешкала в середньому по- дніпров’ї, на середньому Дністрі та південному бузі аж до середини ІІ ст. н. е. В подальшому на основі цих пам’яток у середньому подніп- ров’ї сформувалася київська культура, що зго- дом поширилася на північний схід. розкопки пам’яток нововідкритої київської культури на се- редній Десні є.В. Максимов проводив у 1970—  1980 рр. у 1950—1960 рр. є.В. Максимов був упо- рядником, літературним і науковим редактором усіх інститутських видань: збірників «археоло- гія», «археологічні пам’ятки урср», «краткие сообщения института археологии ан усср» (усьо-го вийшло друком 40 томів), а також чис- ленних наукових монографій співробітників. у 1970—1980 рр. він був заступником відповідаль- ного редактора журналу «археологія». багато уваги приділив євген Володимиро- вич і справі збереження української історико- культурної спадщини, надзвичайно вразливої у наш час. саме він був ініціатором створення першої на середньому подніпров’ї заповідної історико-культурної території «трахтемирів», де в умовах унікального ландшафту канівщини, що на все життя вразив поетичну душу т.г. шевчен- ка, сконцентровано десятки виразних пам’яток різних періодів нашої давнини. глибоке знання археологічних та історичних джерел, уміння будувати на основі цих матеріалів переконливі наукові гіпотези, наукова інтуїція за- вжди привертали до є.В. Максимова талановитих однодумців і молодь. колектив Інституту археоло- гії, численні дослідники старожитностей в україні та за її межами щиро вітають євгена Володимиро- вича, зичать йому доброго здоров’я, натхнення в археологічних дослідженнях і всіляких гараздів.