До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища
2007 р. виповнюється 180 років із початку археологічних досліджень на території Херсонеського городища. Вперше їх було проведено 1827 р. поручиком Чорноморського флоту Карлом (Миколою) Крузе за дорученням адмірала О.С. Грейга, а згодом продовжено флотськими офіцерами В.І. Барятинським, лейтенантом...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199443 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 3-4. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199443 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994432024-10-07T19:29:13Z До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища 2007 р. виповнюється 180 років із початку археологічних досліджень на території Херсонеського городища. Вперше їх було проведено 1827 р. поручиком Чорноморського флоту Карлом (Миколою) Крузе за дорученням адмірала О.С. Грейга, а згодом продовжено флотськими офіцерами В.І. Барятинським, лейтенантом Шемякіним, графом О.С. Уваровим, Одеським товариством історії і старожитностей та Імператорською археологічною комісією, представники якої — К.К. Косцюшко-Валюжинич та Р.Х. Лепер — здійснили масштабні, навіть за сучасними мірками, археологічні розкопки пам’яток Херсонеса та його некрополя. Після 1917 р. археологічні дослідження на Херсонеському городищі проводили експедиції під керівництвом співробітників Херсонеського музею (згодом Національного заповідника «Херсонес Таврійський») Державного Ермітажу, Державного історичного музею у Москві, інститутів археології АН СССР, АН УРСР і НАН України, Свердловського і Харківського університетів. 2007 Article До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 3-4. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199443 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| spellingShingle |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища Археологія |
| description |
2007 р. виповнюється 180 років із початку археологічних досліджень на території Херсонеського
городища. Вперше їх було проведено 1827 р. поручиком Чорноморського флоту Карлом (Миколою)
Крузе за дорученням адмірала О.С. Грейга, а згодом продовжено флотськими офіцерами В.І. Барятинським, лейтенантом Шемякіним, графом О.С. Уваровим, Одеським товариством історії і старожитностей та Імператорською археологічною комісією, представники якої — К.К. Косцюшко-Валюжинич та
Р.Х. Лепер — здійснили масштабні, навіть за сучасними мірками, археологічні розкопки пам’яток
Херсонеса та його некрополя. Після 1917 р. археологічні дослідження на Херсонеському городищі
проводили експедиції під керівництвом співробітників Херсонеського музею (згодом Національного заповідника «Херсонес Таврійський») Державного Ермітажу, Державного історичного музею у Москві, інститутів археології АН СССР, АН УРСР і НАН України, Свердловського і Харківського
університетів. |
| format |
Article |
| title |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| title_short |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| title_full |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| title_fullStr |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| title_full_unstemmed |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| title_sort |
до 180-річчя початку археологічних розкопок на території херсонеського городища |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199443 |
| citation_txt |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 3-4. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-10-08T04:01:52Z |
| last_indexed |
2024-10-08T04:01:52Z |
| _version_ |
1812316933952897024 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 3
Äî 180-ð³÷÷ÿ
ïî÷àòêó àðõåîëîã³÷íèõ
ðîçêîïîê íà òåðèòîð³¿
Õåðñîíåñüêîãî ãîðîäèùà
2007 р. виповнюється 180 років із початку археологічних досліджень на території херсонеського
городища. вперше їх було проведено 1827 р. поручиком чорноморського флоту карлом (Миколою)
крузе за дорученням адмірала о.с. грейга, а згодом продовжено флотськими офіцерами в.І. Барятинсь-
ким, лейтенантом Шемякіним, графом о.с. уваровим, одеським товариством історії і старожитнос-
тей та Імператорською археологічною комісією, представники якої —к.к. косцюшко-валюжинич та
р.х. лепер — здійснили масштабні, навіть за сучасними мірками, археологічні розкопки пам’яток
херсонеса та його некрополя. Після 1917 р. археологічні дослідження на херсонеському городищі
проводили експедиції під керівництвом співробітників херсонеського музею (згодом національно-
го заповідника «херсонес таврійський») Державного ермітажу, Державного історичного музею у
Москві, інститутів археології ан ссср, ан урср і нан україни, свердловського і харківського
університетів.
Протягом цього часу було досліджено значну частину херсонеського городища, його некрополя
та сільськогосподарських садиб, розташованих на гераклейському півострові, а також отримано
значний фактичний матеріал. саме ці багатолітні польові дослідження та отримані матеріали дають
змогу випускати узагальнюючі академічні праці, присвячені історії та культурі античного херсонеса
та середньовічного херсона. так, у 2004—2005 рр. світ побачили три з чотирьох томів видання,
присвяченого його історії та культурі, здійсненого Інститутом археології нан україни за участю
національного заповідника «херсонес таврійський» та вчених україни і росії (херсонес 2004; 2005;
сорочан 2006). ця праця стала певним підсумком вивчення та інтерпретації херсонеських пам’яток
протягом хІх—хх ст. Проте, звичайно, в цьому виданні, як і в аналогічних акаде-мічних працях, не
розв’язані всі проблеми, пов’язані з історією та культурою херсонеса-херсона. усвідомлюючи це,
автори висловили свій погляд на їх розв’язання, а в деяких випадках звернули увагу читачів на ще
не вирішені чи дискусійні питання. робота над розділами томів дала змогу з’ясувати, що і як було
зроблено протягом хІх—хх ст., а відтак, спланувати подальшу роботу, ос-кільки наука не стоїть
на місці й потребує нових підходів до, здавалося б, добре відомих фактів, що іноді сприймаються
як аксіоми.
найголовніше, що з’ясувалося під час підготовки трьох томів академічного видання, присвяче-
ного історії та культурі херсонеса-херсона, — це необхідність поповнення джерельної бази нових
досліджень. Для цього необов’язково збільшувати обсяг польових робіт, чого прагнуть багато вче-
них, адже до сьогодні в науковий обіг не введено значний фактичний матеріал, уже отриманий у
результаті розкопок протягом хх ст., що зберігається в архіві та фондах національного заповідника
«херсонес таврійський». це стримує продовження глибинного аналізу всіх сторін життя херсонеситів,
тому нагальним завданням на найближчі десятиліття для співробітників національного заповідника
«херсонес таврійський» мають стати камеральна обробка та публікація археологічного матеріалу з
розкопок попередніх років, включно з дореволюційними.
однак публікація матеріалів не має бути самоціллю, оскільки це лише перший етап науково-до-
слідної роботи, що дає змогу перейти до інтерпретації матеріалу та його використання для вивчення
різних аспектів давньої історії. адже не саме джерело, отримане під час розкопок, є кінцевою метою
історико-археологічного дослідження, а його інтерпретація, на основі якої роблять історичні висновки.
нині можна з сумом констатувати, що результати археологічних досліджень херсонеського городи-
херсонеське городище. Фото з повітря в.о. Філіпова
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 34
ща, особливо пам’яток сільськогосподарської округи херсонеса на гераклейському півострові, лише
частково можна використати для широких наукових узагальнень, необхідних для вивчення історичного
розвитку херсонеса-херсона. лише рухаючись уперед, дотримуючись усіх правил, вироблених тео-
рією та практикою наукових досліджень, можна піднести науку на якісно новий рівень — відповідно
до високих сучасних вимог.
очевидно, слід згадати давно забуту ініціативу к.е. гриневича — першого директора херсо-
неського музею та професійного вченого, який, створюючи на початку хх ст. експозицію музею,
розпочав публікацію матеріалів дореволюційних розкопок. у цьому він вбачав одне з основних
завдань, що стояли тоді й залишаються актуальними й дотепер для дослідників херсонеса та
дирекції національного заповідника «херсонес таврійський». на наш погляд, до багатогранної комп-
лексної роботи мають долучитися співробітники академічних інститутів і вищих навчальних
закладів україни та росії, усі, кому не байдужа доля херсонеса та його пам’яток, а дирекції за-
повідника слід створити всі необхідні для цього умови. лише тоді херсонес таврійський зможе
стати в один ряд із найвідомішими пам’ятками античної та середньовічної культури, до яких він,
безумовно, належить.
відзначаючи 180-річчя початку розкопок на території херсонеса таврійського, хотілося б згадати
всіх, хто зробив значний внесок у справу археологічних досліджень та вивчення цієї всесвітньо
відомої пам’ятки, яку іноді називають «слов’янськими Помпеями». редколегія журналу «археоло-
гія» та співробітники Інституту археології нан україни підготували блок матеріалів, які є даниною
колишнім та сучасним дослідникам херсонеса.
Ïàì’ÿ ò² ê.ê. êîñöþøêà-âàëþæèíè×à —
âèäàòíîãî äîñë²äíèêà õåðñîíåñà
ò.ì. øåâ÷åíêî, ².ã. òàðàñåíêî
© т.М. Шевченко, І.г. тарасенко, 2007
цьогоріч виповнюється 160 років із дня наро-
дження і 100 років із дня смерті к.к. косцюшка-
валюжинича (1847—1907), видатного археоло-
га, з іменем якого пов’язані початок систематич-
них розкопок у херсонесі та відкриття на його
території великої кількості відомих на сьогодні
пам’яток.
Близьке знайомство вченого з пам’яткою,
на дослідження якої він витрачав усі свої сили,
натхнення і час, відбулося 1888 р. тоді Імпера-
торська археологічна комісія організувала роз-
копки на території херсонеського городища під
керівництвом відомого російського візантиніста
М.П. кондакова, який очолював слов’яно-русь-
кий відділ ермітажу. він не міг бути на розко-
пках постійно, тому помічником йому призна-
чили банківського службовця, могилевського
дворянина к.к. косцюшка-валюжинича, який
здобув освіту в гірничому корпусі, але не за-
кін-чив навчання, потім служив то конторником,
то рахувальником на залізниці, а в останні роки
перед тим як перейти на службу до Імпера-
торської археологічної комісії обіймав посаду
помічника директора севастопольського місь-
кого банку (гриневич 1927, с. 23). крім того, він
сер-йозно захопився історією. так, 1881р. к.к.
косцюшко-валюжинич брав активну участь в
організації гуртка любителів історії та архео-
Херсонес таврический в середине I в. до н. э. — VI в. н. э. очерки истории и культуры. — харьков: Майдан, 2004. —
732 с.
Херсонес таврический в третьей четверти середине VI — середине I вв. до н. э. очерки истории и культуры. — к.:
академпериодика, 2005. — 628 с.
Сорочан С.Б. византийский херсон. очерки истории и культуры. — харьков: Майдан, 2005. — 1648 с.
Від редколегії
Я
|