До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР
У вересні цього року археологи відзначають ще один ювілей — 80 років із дня відкриття Другої археологічної конференції — важливої події в історії української археології. Конференція тривала з 10 до 13 вересня 1927 р. у Севастополі, й була присвячена не менш визначній події — сторіччю від початк...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199445 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР / І.Г. Тарасенко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 7-10. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199445 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994452024-10-07T19:29:29Z До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР Тарасенко, І.Г. До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища У вересні цього року археологи відзначають ще один ювілей — 80 років із дня відкриття Другої археологічної конференції — важливої події в історії української археології. Конференція тривала з 10 до 13 вересня 1927 р. у Севастополі, й була присвячена не менш визначній події — сторіччю від початку перших систематичних розкопок М. Крузе 1827 р. у Херсонесі. 2007 Article До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР / І.Г. Тарасенко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 7-10. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199445 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| spellingShingle |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища Тарасенко, І.Г. До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР Археологія |
| description |
У вересні цього року археологи відзначають ще
один ювілей — 80 років із дня відкриття Другої
археологічної конференції — важливої події в
історії української археології. Конференція тривала з 10 до 13 вересня 1927 р. у Севастополі,
й була присвячена не менш визначній події
— сторіччю від початку перших систематичних
розкопок М. Крузе 1827 р. у Херсонесі. |
| format |
Article |
| author |
Тарасенко, І.Г. |
| author_facet |
Тарасенко, І.Г. |
| author_sort |
Тарасенко, І.Г. |
| title |
До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР |
| title_short |
До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР |
| title_full |
До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР |
| title_fullStr |
До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР |
| title_full_unstemmed |
До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР |
| title_sort |
до 80-річчя відкриття другої конференції археологів срср |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
До 180-річчя початку археологічних розкопок на території Херсонеського городища |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199445 |
| citation_txt |
До 80-річчя відкриття Другої конференції археологів СРСР / І.Г. Тарасенко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 7-10. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT tarasenkoíg do80ríččâvídkrittâdrugoíkonferencííarheologívsrsr |
| first_indexed |
2024-10-08T04:01:56Z |
| last_indexed |
2024-10-08T04:01:56Z |
| _version_ |
1812316937760276480 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 7
гриневич к.Є. сто лет херсонеских раскопок (1827—1927). — севастополь, 1927. — 55 с.
романчук А.И. очерки истории и археологии византийского херсонеса. —екатеринбург, 2000. — 390 с.
Антонова И.А. к.к. косцюшко-валюжинич – основатель херсонесского музея // noMoS. — 1999/2000. —
28/29. — c. 29—40.
одержано 14.12.2006
© І.г. тарасенко, 2007
².ã. òàðàñåíêî
äî 80-ð³÷÷ÿ â²äêðèòòÿ
äðóãî¯ êîíôåðåíö²¯ àðõåîëîã²â ñðñð
розробити напрями дослідження півострова на
майбутнє.
Пленарні засідання розпочалися 11 вересня.
Щоб охопити якомога ширший матеріал, засі-
дання розділили на дві окремі секції — херсо-
неську та загальної археології.
конференція проходила у приміщеннях хер-
сонеського музею, керівником якого був у той
час К.Е. Гриневич — натхненник та один з
організаторів цього заходу. Доповідь к.е. гри-
невича була присвячена подальшій науково-
в’їзд на територію херсонеського музею у дні роботи
конференції. 1927 р. Фото з архіву нЗхт
у вересні цього року археологи відзначають ще
один ювілей — 80 років із дня відкриття Другої
археологічної конференції — важливої події в
історії української археології. конференція три-
вала з 10 до 13 вересня 1927 р. у севастополі,
й була присвячена не менш визначній події
— сторіччю від початку перших систематичних
розкопок М. крузе 1827 р. у херсонесі. саме в
1820-х роках крим почав приваблювати до себе
інтерес громадськості як виключно культурний
центр, а не лише воєнний та політичний, як рані-
ше. Почалося різнопланове вивчення криму.
час для проведення конференції було обра-
но вдало, оскільки тоді свій ювілей святкував
і керченський музей. у 1827 р. було зроблено
перші випадкові знахідки на сімферопольсько-
му городищі, яке дослідники тоді пов’язували з
неаполем скіфським.
конференція зібрала багато відомих дослід-
ників, а також представників тогочасного керів-
ництва. Було представлено 20 міст колишньо-
го срср від 57 різних установ та організацій.
найбільше представників було із севастополя,
сімферополя, Москви та ленінграда, з києва
було лише двоє — М.І. вязьмітіна та М.Є. Мака-
ренко. конференція дала змогу обговорити до-
сягнення, згадати перші кроки попередників та
складно. Без сумніву, на цей час його дослідження
потребують уточнень і доповнень, зважаючи на
наукові здобутки за понад 100 років з часу його
діяльності, але ніяк не критики. Дійсно, багато
пам’яток, відкритих за роки досліджень к.к.
косцюшка-валюжинича, депаспортизовані або
зафік-совані неточно і «втрачені» для науки, та чи
не втрачаються для майбутніх науковців знахідки,
здобуті сучасними розкопками. Можливо, цінність
цих «втрачених» шедеврів була в тому, що вони
склали той образ давнього херсонеса, що при-
вабив стількох видатних фахівців, які були б
щасливі здобути звання наступників «любителя
старожитностей» к.к. косцюшка-валюжинича.
тому слова з листів о.о. Бобринського можуть
належати нині усім прихильникам херсонеса:
«...відкриттю цього джерела наукового світла ми
повністю завдячуємо вам».
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 38
самперед планувалось дослідити північний ра-
йон, оскільки той найбільше піддавався руйна-
ції морськими хвилями. к.е. гриневич вказав
на терміновість такого дослідження, зумовлену
необхідністю чіткого окреслення меж пам’ятки
для її захисту від розкрадання. на основі дослі-
джень планувалось створити карту гераклейсь-
кого півострова з нанесеними на неї пам’ятками.
крім того, пропонувалося розширити персонал
самого музею, оскільки нагромаджений за 100
років матеріал потребував більше підготовлених
дослідників.
серед багатьох інших слід виділити доповідь
П.І. Голандського (сімферополь, Музей таври-
ди), присвячену важливому питанню — технічної
охорони археологічних пам’яток херсонеса. крім
самої констатації факту руйнування пам’яток
городища під впливом природних та людського
факторів, доповідач запропонував до обговорення
суто практичні засоби боротьби з цим. на думку
дослідника, для належного збереження пам’яток
їх спершу треба поділити на три групи залежно
від їх стану та матеріальних особливостей:
міські оборонні стіни і всі фортифіка-
ційні споруди міста (башти, ворота і т. д.);
громадські та приватні споруди (житлові
будинки, каплиці, церкви, терми і т. д.);
поховальні пам’ятки (склепи, крипти,
гроти, могили).
насамкінець дослідник запропонував при-
йняти рішення, згідно з яким перед видачею
від-критих листів на проведення археологічних
розкопок, особливо архітектурних пам’яток, слід
вимагати попередній план робіт із зазначен-
ням заходів щодо технічної охорони відкритих
пам’яток, а також кошторис на збереження тієї
чи іншої пам’ятки.
Директор херсонеського музею та один з організаторів
конеренції к.е. гриневич (1891—1970)
дослідній діяльності Державного херсонесь-
кого музею. Зокрема, дослідник виділив два
основні напрями діяльності музею: публікація
всього матеріалу починаючи з 1907 р., знай-
деного у південно-східному районі городища,
подальше вивчення східної та західної його
частин, створення систематичного каталогу
пам’яток, виявлених під час розкопок; відмова
від хаотичних розкопок городища, і перехід до
систематичних. Пропонувалося розпочати до-
слідження з південно-східної частини городи-
ща, просуваючись поступово на північ і схід,
де залишались недосліджені ділянки, а згодом і
на захід, де взагалі не було жодних розкопок. на-
учасники конференції 1927 р. Фото з архіву нЗхт
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 9
на обох секціях було заслухано доповіді на
найрізноманітніші тематики: від найдавніших ча-
сів появи людини на кримському півострові до
середньовіччя. Багато доповідей було присвяче-
но античній історії різних місць півострова, зок-
рема, проблемі локалізації неаполя скіфського
(Н.Л. Ернст) з нагоди сторіччя початку розкопок
у сімферополі; дослідженню керкінітіди як час-
тини херсонеського округу (В.Ф. Штифтар);
огляду попередніх робіт у судаку (А.А. Фомін,
Ю.В. Готьє); результатам роботи керченського
музею з вивчення городищ кіммеріка, кітея і
акри на керченському півострові. Безумовно,
найбільше доповідей було присвячено херсоне-
су: дослідженню його оборонних стін (К.Е. Гри-
невич), гончарних печей (А.Н. Деревицький),
тлумаченню деяких херсонеських написів (Н.І. Но-
восадський) тощо.
на останньому засіданні затвердили важливі
пункти резолюції конференці. ухвалено план на-
уково-дослідної діяльності херсонеського музею
і вирішено одночасно з публікацією пам’яток і
матеріалів продовжувати розкопки в херсонесі
на засадах запропонованого плану. терміновим
і невідкладним завданням визначено досліджен-
ня пам’яток гераклейського півострова, що зу-
мовлено невпинним заселенням території цієї
пам’ятки світового значення.
Було наголошено на необхідності публікації
матеріалів з розкопок херсонеса упродовж 1908—
1915 рр., а також залучення коштів для охорони
пам’яток херсонеса. Зауважено, що планом про-
ведення охоронних робіт слід вважати пропозиції
архітектора проф. П.І. голандського.
вирішено всі розкопки обов’язково проводи-
ти за загальним виробничим планом, узгодже-
ним з відповідними установами. крім того, певні
розкопки слід узгоджувати з місцевими музеями,
за-значаючи у кошторисі всіх розкопок суму, яка
витрачається на охоронні роботи. сприяти ви-
знанню Пантікапея, гори опук, городищ кітея
та німфея державними заповідниками.
отже, на конференції було ухвалено багато
перспективних резолюцій. Зокрема, нагальни-
ми були рішення стосовно охорони відкритих
пам’яток та публікації наявного археологічного
матеріалу. Причому низка розглянутих на конфе-
ренції питань не втратила своєї актуальності й до-
нині. адже збереження археологічних пам’яток, і,
зокрема, херсонеса, було і залишається важливим
завданням всіх, кому небайдужа доля культурної
спадщини україни.
одержано 21.12.2007
Êíèæêîâèé îãëÿä
Пивоваров С.В. Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра
(XI — перша половина XIII ст.). — чернівці: Зелена Буковина, 2006. — 300 с.
у монографії на основі комплексного аналізу писемних джерел, археологічного, нумізматичного, сфрагістичного матеріалів
досліджено історичний розвиток давньоруського (давньоукраїнського) населення межиріччя верхнього Пруту та середнього
Дністра (українська Буковина) в XI — першій половині XIII ст. всебічно схарактеризовано основні види господарської
діяльності місцевого населення, простежено напрями торговельно-економічних зв’язків, проаналізовано розвиток суспіль-
но-політичних і культурних відносин. Значну увагу приділено питанням еволюції духовної культури та синкретизму христи-
янських і первісних вірувань. опубліковано матеріали, отримані під час вивчення середньовічних археологічних пам’яток у
василеві, онуті, галиці, чорнівці, Зеленій липі, недобоївцях і хотині.
Петраускас А.В. Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я
в IX—XIII ст.— к.: кнт, 2006. — 200 с.
Монографія присвячена комплексному вивченню ремесел та промислів сільського населення середнього Подніпров’я
IX—XIII ст. Зібрано археологічні артефакти з цієї тематики, що відображають сировину, інструменти, пристосування,
виробничі споруди, напівфабрикати, готові вироби, брак та відходи виробництва. на основі аналізу археологічних да-
них, етнографічних аналогів, повідомлень писемних джерел та результатів експериментів з натурного моделювання
ремісничого та промислового виробництва проведено узагальнююче дослідження давньоруських ремесел та промислів
відповідно до їх технологічних етапів, а також порівняльний аналіз з відповідними видами виробництва давньорусь-
ких міст та городищ. Простежено співвідношення між різними видами ремесел та промислів, їх місце в господарстві
сільського населення середнього Подніпров’я.
Папанова В. А. Урочище Сто могил — некрополь Ольвии Понтийской. —
киев: Знания украины, 2006.— 278 с.
книга присвячена одному з найцікавіших некрополів Північного Причорномор’я — некрополю ольвії, який проісну-
вав майже тисячу років. у книзі розглянуто питання історії його дослідження, історичної топографії, поховального
і поминального обрядів.
|