Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині

Статтю присвячено об’єктам стжижовської культури, форма і заповнення яких порушують проблему хронологічного співвідношення городоцько-здовбицької, межановицької та стжижовської культур....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Самолюк, В.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публікації археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199454
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині / В.О. Самолюк // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 58-72. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199454
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1994542024-10-07T19:30:42Z Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині Самолюк, В.О. Публікації археологічних матеріалів Статтю присвячено об’єктам стжижовської культури, форма і заповнення яких порушують проблему хронологічного співвідношення городоцько-здовбицької, межановицької та стжижовської культур. Материалы многослойного памятника Дубно-Волица-2 позволяют вернуться к дискуссионным вопросам о хронологическом соотношении городокско-здолбицкой, стжижовской и межановицкой культур. Открытые объекты в виде трапециевидных ям, известные только в межановицкой культуре, сопровождались преимущественно материалами стжижовской культуры и, в меньшей мере, городокско-здолбицкой. Типологические особенности находок позволяют синхронизировать объекты с классической и поздней фазами межановицкой культуры. Это противоречит концепции польских исследователей, которые, рассматривая городокско-здолбицкую культуру как восточный вариант межановицкой, ограничивают ее век в основном ранней фазой из-за формирования на Волыни стжижовской культуры и подтверждают таксономическо-хронологическую схему И.К. Свешникова, хотя последняя и требует уточнений. Materials of multi-layer site Dubno-Volytsya 2 allow the author to return to controversial issue of the chronological correlation of Horodsko-Zdovbytska, Mezhanovytska, and Stzhyzhovska cultures. Discovered trapezoid pits known only in Mezhanovytska culture contained mainly the materials of Stzhyzhovska culture and to a less degree the materials of Horodsko-Zdovbytska culture. Typological peculiarities of the finds allow synchronizing them with the classical and late phase of Mezhanovytska culture. This fact contradicts the conception of Polish scholars who are viewing Horodsko- Zdovbytska culture as the eastern variant of Mezhanovytska culture limiting the former to the early phase because of the forming of Stzhyzhovska culture in Volyn region. Thus, this fact confirms the taxonomic and chronological scheme by I.K. Sveshnikov, which, however, needs to be adjusted. 2007 Article Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині / В.О. Самолюк // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 58-72. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199454 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Самолюк, В.О. Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині Археологія
description	Статтю присвячено об’єктам стжижовської культури, форма і заповнення яких порушують проблему хронологічного співвідношення городоцько-здовбицької, межановицької та стжижовської культур.
format	Article
author	Самолюк, В.О.
author_facet	Самолюк, В.О.
author_sort	Самолюк, В.О.
title	Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині
title_short	Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині
title_full	Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині
title_fullStr	Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині
title_full_unstemmed	Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині
title_sort	поселення стжижовської культури на р. іква на волині
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199454
citation_txt	Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині / В.О. Самолюк // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 58-72. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT samolûkvo poselennâstžižovsʹkoíkulʹturinaríkvanavoliní
first_indexed	2024-10-08T04:02:15Z
last_indexed	2024-10-08T04:02:15Z
_version_	1812316957325656064
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 358 розробляючи таксономічно-хронологічну схему пам’яток волині зі шнуровою керамікою, І.к. свєш- ніков зіткнувся з певними проблемами. кіль-кіс- ний і якісний склад наявної джерельної бази не давав змоги визначити чіткі критерії хроноло- гічної диференціації старожитностей виділеної ним городоцько-здовбицької культури і їх спів- відношення зі стжижовською культурою, а також культурою хлопіце-веселє й межановицькою (свєшніков 1974). я. Махнік, піддавши сумніву правомірність виділення городоцько-здовбиць- кої культури, пропонував розглядати ранній її етап як локальний прояв культури хлопіце- веселє, а піз-ній — як стжижовську культуру (Machnik 1977, s. 101—103). у результаті вдоско- налення концепції я. Махніка (kadrow, Machnik 1997) городоцько-здовбицькі пам’ятки було від- несено до східного вкороченого в часі варіанта межановицької культури, що збігався переважно з її ранньою фазою, а пізніше трансформувався в стжижовську культуру. І.к. свєшніков уже не міг відреагувати на це, деякі науковці легковаж- но взяли бік поль-ських дослідників, обстоюючи доцільність використання для пам’яток волині «загальноприйнятого» терміна «межановицька культура» (охріменко, локайчук 2006, с. 310), інші запропонували «альтернативні», абсолют- но необґрунтовані побудови (Бандрівський 2005; 2006). нові матеріали з розкопок на рівненщині дають змогу повернутися до деяких аспектів ок- реслених проблем. Поселення Дубно-волиця-2 виявлено авто- ром 1992 р. і досліджено в 1993 і 2004 рр. воно розташоване на південно-західній околиці м. Дуб- но на високому (15—20 м) мисі надзаплавної тераси правого берега р. Іква. З південного схо- ду мис обмежений невеликим яром, а з півд- ня — старим кар’єром, що частково обрізав його. Площа пам’ятки за поверхневими збора- ми становить приблизно 6 га. Поселення розо- © в.о. саМолЮк, 2007 â.î. ñàìîëþê Ïîñåëåíí ñòæèæîâñüêî¯ êóëüòóðè íà ð.²êâà íà âîëèí² Ïóáë³êàö³¿ àðõåîëîã³÷íèõ ìàòåð³àë³â Статтю присвячено об’єктам стжижовської культури, форма і заповнення яких порушують проблему хроноло- гічного співвідношення городоцько-здовбицької, межановицької та стжижовської культур. рюється, лише вузька смужка вздовж кар’єру задернована. тут і було закладено 3 розкопи. Досліджено 208 м2 пам’ятки. геоморфологічна структура розкопу 1:  дерновий шар потужністю до 0,2 м;  гумусний шар — чорнозем пухкий чорно- го кольору потужністю до 0,6 м із невиразним підґрунтям до 0,2 м;  перехідний до материка темно-бурий шар потужністю до 0,6 м;  материк — лесоподібний світло-жовтий су-гли- нок з глибини 1,2—1,4 м від денної поверхні. на розкопі 1 відкрито чотири об’єкти — два стжижовської культури (III, IV) (рис. 1) і два римського часу (II, IVa). об’єкти римського часу зафіксовано на початку перехідного горизонту, вони перекривали стжижовські об’єкти, зруйну- вавши їх верхні частини. стратиграфія розкопів 2 і 3 в цілому така само, лише потужність чорно- зему дещо менша (0,5 м). на розкопі 2 розкрито 7 об’єктів і зафіксовано 3: один — культури ку- лястих амфор (V), 5 — стжижовської (I, VI, X, XI, XII), 1 — римського часу (VII) і 3 давньо- руські (VIII, IX, XIIа). на розкопі 3 виявлено 5 об’єктів: 2 римського часу (XIV, XV), 1 давньо- руський (XVII) і 2 стжижовських (XIII, XVI). усього розкрито 8 об’єктів стжижовської культури. За їх межами шар цієї культури не простежувався. всі об’єкти, крім ями XI, це так звані трапецієподібні в перетині ями, розташо- вані групами (рис. 1). Об’єкт I (рис. 2). Зафіксовано на глибині 0,75 м у перехідному шарі. глибина ями 1,7 м від рівня вияву; верхній діаметр — 2,45 м, діаметр дна — 2,9 м, висота підбою — 0,75 м. у заповненні виявлено відходи, цілі й фрагментовані вироби з кременю, кістки тварин, уламки посуду. кераміка — реконструйовано 5 посудин. 1. амфора з високою циліндричною горлови- ною, що, плавно розширюючись, переходить у кулястий тулуб (рис. 2, 3). Дві петельчасті руч- ки прикріплені до середини горловини й верху Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 59 плічок. Поверхня загладжена, місцями лощена, рожева. в тісті перепалений кремінь. орнамен- тована на шийці чотирма лініями подвійного шнура. 2. Фрагмент амфори з високою горловиною та кулястим тулубом (рис. 2, 7). на плічках ма- сивна ручка. Поверхню вкрито світлим ангобом і «розчесано». орнаментована шнуром. горло- вина щільно вкрита горизонтальними лініями, плічка — трьома стрічками із вертикальних і скісних відбитків, ручка зверху — дугами. вер- хнє кріплення ручки переходить у горизонталь- ний валик. у тісті шамот і слюда. 3. амфора з низькою шийкою і роздутим ту- лубом (рис. 2, 18). ручку прикріплено до краю вінець і плічок. Поверхня шийки загладжена, тулуба — «розчесана», рожева, в тісті шамот. 4. горщик чи амфора з низькою лійчастою горловиною і кулястим тулубом (рис. 2, 15). на шийці і плічках — рядочки наколів, між ними — дугоподібні виступи. Поверхня жовтогаряча, з горизонтальними розчосами на тулубі, шийка і верх плічок загладжені. в тісті шамот. 5. Миска конічна з опуклими стінками й ма- леньким вушком під вінцями (рис. 2, 16). Повер- хня сіра зі скісними розчосами. в тісті шамот. кременевий комплекс налічує 3655 знахідок. Здебільшого це відходи виробництва (3619 екз.), серед яких домінують відщепи, решта — цілі й фрагментовані знаряддя різних стадій обробки: 23 виготовлено на «основах», 13 — на відщепах. найвиразнішими є фрагменти тонких лінзопо- дібних у перетині серпів (рис. 3, 1—13), фраг- мент масивної овальної у перетині сокири (рис. 2, 1), трапецієподібна тонка сокирка (рис. 2, 6), підтрикутна лінзоподібна в перетині сокира (рис. 2, 2), дві трапецієподібні сокирки-тесла (рис. 2, 4, 5), ножі й ножі-скребки (рис. 2, 11—14, 17; 3, 14, 15), листоподібні ножі-вістря (рис. 2, 9, 10), фрагмент вістря на спис (рис. 2, 8). Об’єкт III (рис. 4). Зафіксовано в обриві кар’є- ру. яма перекрита житлом римського часу. вцілі- ла частина має глибину 1,1 м. Діаметр дна — 2,16 м. висота підбою — 0,8 м, на рівні якого діаметр об’єкта становить 1,65 м. у заповненні знайдено кілька фрагментів кераміки, відходи крем’яного виробництва, кістяна трубочка (рис. 4, 4), кістки тварин. кераміка представлена такими знахідками. 1. напівсферична миска, оздоблена двома шну- ровими лініями, в тісті домішка піску (рис. 4, 8). 2. Фрагменти амфори з рядочком наколів на плічках (рис. 4, 11). 3. Фрагменти горщика (рис. 4, 12). кременевий комплекс складається з 1089 знахідок: 1079 — відходи (переважно відщепи) і 10 знарядь, 9 з яких виготовлено на масивних сколах і 1 — на пластинчастому відщепі: це тра- пецієподібна сокира (рис. 4, 1), фрагмент масив- ної сокири (рис. 4, 3), сокироподібне знаряддя (рис. 4, 2), фрагменти серпів (рис. 4, 5—7), ніж- вістря (рис. 4, 10), ніж-скребок (рис. 4, 9). Об’єкт IV (рис. 5). Зафіксовано теж в об- риві кар’єру. верх знищено житлом римського часу. вціліла частина розпочиналася на глибині 1,2 м потужними, до 0,2 м, лінзами кременю. глибина ями — 1,3 м; висота підбою — 0,8 м; діаметр дна — 2,24 м. у заповненні, крім кре- меню, виявлено багато фрагментів посуду й кістяну голку. рис. 1. Дубно-волиця-2. об’єкти стжижовської культури (римські цифри) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 360 кераміка найвиразніше представлена такими знахідками. 1. амфора з невисокою лійчастою горлови- ною, кулястим тулубом і ручками на плічках (рис. 5, 5). Поверхня загладжена, чорна, домішка перепаленого кременю. орнаментована на пліч- ках двома лініями подвійного шнура. 2. амфора з невисокою лійчастою горлови- ною і кулястим тулубом (рис. 5, 15). Петельчасті х-подібні ручки, прикріплені до плічок, плавно переходять у горизонтальні ребра на тулубі. на верхньому ребрі навпроти розміщені овальні виступи. Поверхня загладжена, рожево-чорна. в тісті шамот. орнаментована під вінцями под- війним шнуром, нижче — двома рядочками під- ковоподібних відбитків. рис. 2. Дубно-волиця-2. об’єкт I: 1—2, 4—6, 8—14, 17 — вироби з кременю; 3, 7, 15, 16, 18 — кераміка. на врізці: а — план; б — розріз по лінії А—А′: 1 — світло-жовтий материковий суглинок; 2 — жовто-коричневий суглинок перехідного шару; 3 — сіро-коричневий гумусований суглинок; 4 — білий суглинок; 5 — перемішаний жовто- сіро-чорний суглинок; 6 — чорний гумусований суглинок заповнення; 7 — темно-сірий суглинок заповнення; 8 — сірий суглинок; 9 — кістки ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 61 3. Фрагменти амфори діжкоподібної форми з широким дном (рис. 5, 13). вінця нахилені до центра посудини. х-подібні ручки, прикріплені трохи нижче вінець, плавно переходять у гори- зонтальні ребра, прикрашені скісними насічка- ми. Поверхня цеглястого кольору з розчосами, в тісті шамот. 4. амфора з лійчастою горловиною, кулястим тулубом і широким дном (рис. 5, 9). на плічках петельчасті ручки. Поверхня сіро-бежева, до- мішка перепаленого кременю. орнаментована у верхній частині чотирма лініями по-двійного шнура. 5. Фрагмент амфори з високою циліндрич- ною горловиною і різко відігнутими плічками (рис. 5, 16). Поверхня рожева, місцями лощена. в тісті шамот. орнаментована чотирма лініями подвійного шнура. 6. черпак циліндричний присадкуватий (рис. 5, 17). нижня частина заокруглена, денце рів- не. Петельчасту ручку розміщено трохи нижче вінець. Поверхня загладжена, сіро-коричнева. в тісті перепалений кремінь. 7. Денце з ребристими стінками, лощене, в тісті шамот (рис. 5, 18). 8. лощене денце від великої посудини (рис. 5, 19). кременевий комплекс налічує 1479 знахідок, здебільшого (1467) — відходи. З 12 знарядь 4 ви-готовлено на відщепах, 8 — на «основах»: фраг- мент масивної овальної у перетині сокири (рис. 5, 2), уламок лінзоподібної у перетині сокири (рис. 5, 6), фрагмент вістря (рис. 5, 14), 3 улам- ки серпів (рис. 5, 8), ніж (рис. 5, 11), фрагмент кінцевого скребка (рис. 5, 12), атипові двобічно оброблені знаряддя (рис. 5, 1, 3, 7, 10). кістяна голка (рис. 5, 4) з наскрізним отвором і другим незавершеним. на одному боці вздовж вушка прорізано борозенку. Об’єкт VI (рис. 6). Зафіксовано на глибині 0,5 м на початку перехідного шару як пляму діа- метром 2,25 м. Підбій зроблено на висоту 0,5 м від дна. на цьому рівні діаметр ями зменшувався до 1,96 м. глибина ями — 1,4 м, діаметр дна — 2,55 м. у заповненні знайдено фрагменти кера- міки, вироби з кременю й кістки, мушлі, кістки тварин, шліфувальний камінь із дрібнозернис- того пісковику. кераміка бідна. один фрагмент підійшов до посудини з об’єкта X (рис. 7, 11), один фрагмент вінець аналогічний вінцям миски з об’єкта X (рис. 7, 13). кременевий комплекс складається з 914 пред- рис. 3. Дубно-волиця-2. об’єкт I. вироби з кременю ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 362 метів, із них 907 — відходи. Знарядь 7: 4 на від- щепах і 3 на «основах»: ніж-вістря (рис. 6, 3), 2 фрагменти серпів (рис. 6, 1, 2), ніж — латераль- ний скребок (рис. 6, 4). Вироби з кістки представлені проколкою (рис. 6, 7), трубочкою із насічками (рис. 6, 5), заготов- кою у вигляді опуклої пластини (рис. 6, 6). Об’єкт X (рис. 7). Зафіксовано на глибині 0,5 м на межі гумусного і перехідного шарів як по- тужне скупчення відходів крем’яного виробниц- тва. Під скупченням на рівні перехідного шару виявлено пляму діаметром 1,85 м. на глибині 1 м від рівня фіксації вона звужувалася до діамет- ра 1,75 м. глибина ями від скупчення кременю 2,05 м. Діаметр дна — 2,25 м. у пів-нічній час- тині в дні виявлено заглиблення діаметром 0,65 м і завглибшки 0,4 м. у заповненні знайдено фрагменти посуду, вироби з кременю й кістки, 3 шліфувальних каменя з дрібнозернис-того піс- ковику, численні кістки тварин. кераміка. реконструйовано 4 посудини. 1. амфора (рис. 7, 4) з невисокою шийкою, кулястим тулубом і маленьким денцем. ручки на плічках. Поверхня загладжена, сіра. в тісті домішка перепаленого кременю. орнаментована на плічках і шийці трьома скісними лініями под- війного шнура. 2. амфорка (рис. 7, 11) з циліндричною гор- ловиною і манжетоподібно потовщеними він- цями. нижній край манжета утворює ребро з дугоподібними виступами, що збігається з вер- хнім кріпленням х-подібних ручок. Поверхня «розчесана», темно-коричнева. в тісті шамот. 3. Фрагмент подібної амфори (рис. 7, 14). 4. Фрагмент напівсферичної миски (рис. 7, 13) зі слідами від ручок під вінцями. Поверхня з розчосами, сіра, в тісті шамот. кременевий комплекс налічує 1379 одиниць: 1368 — відходи, 11 — переважно фрагменто- вані знаряддя (2 виготовлено на пластинчастих відщепах, 9 — на «основах»): трапецієподібна со-кира (рис. 7, 1), двобічно оброблений ніж (рис. 7, 6), 5 фрагментів серпів (рис. 7, 5, 7—10) і цілий маленький (рис. 7, 2), ніж на пластинчастому відщепі (рис. 7, 3). Вироби з кістки представлені 3 проколками з трубчастих кісток (рис. 7, 15—17) і одною з кістяної пластини (рис. 7, 12). Об’єкт XI (рис. 6). це частина єдиної ями з майже прямовисними стінками завглибшки 1 м. рис. 4. Дубно-волиця-2. об’єкт III: 1—3, 5—7, 9, 10 — вироби з кременю; 4 — кістка; 8, 11, 12 — кераміка. на врізці: а — план; б — розріз по лінії А—А′ (умовні позначення див. на рис. 2) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 63 Діаметр верхньої частини — 1,85 м, дна — 1,6 м. у заповненні виявлено незначну кількість від- щепів та уламків кременю, кісток тварин, дріб- них фрагментів стжижовської кераміки. Об’єкт XIII (рис. 8). Зафіксовано за різким зростанням кількості знахідок на початку пе- рехідного шару на глибині 0,5 м. трохи нижче виявлено контури овалу 2,9 × 2,2 м, що на гли- бині 1,3 м став округлим і зменшився до діамет- ра 1,6 м. Ще нижче почалася власне яма, що на рис. 5. Дубно-волиця-2. об’єкт IV: 1—3, 6—8, 10—12, 14 — вироби з кременю, 4 — кістка; 5, 9, 15—19 — кераміка. на врізці: а — план; б — розріз по лінії А—А′ (умовні позначення див. на рис. 2) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 364 глибині 2,3 м мала діаметр 2,6—2,7 м. глибина ями — 1,8 м. Заповнення об’єкта шарувате. в за- повненні було багато кісток тварин і мушлів, траплялися шматки обгорілої глини й кременю, кальциновані кістки й вуглики, уламки посуду, вироби з кістки й мушлі, дуже багато кременю. кераміка налічує 242 фрагменти. найбіль- ший інтерес становлять такі фрагменти. 1. амфороподібна посудинка з короткою звуженою шийкою і кулястим тулубом (рис. 8, 2). Під вінцями — сліди ручки. Денце широке, знизу з обідком. Поверхня розчесана, коричнево- чорна, в тісті шамот. орнаментована на шийці трьома шнуровими лініями, на плічках — ряд- ком вертикальних відбитків шнура. на шийці два просвердлених отвори. 2. Подібна посудинка з валикоподібним по- товщенням на плічках, карбованим вертикаль- ними відбитками шнура (рис. 8, 1). Поверхня розчесана, коричнево-чорна, в тісті шамот. 3. Фрагмент амфори зі стягненими вінцями й слідами ручки під ними (рис. 8, 9). Поверхня жов- тогарячо-коричнева, розчесана, домішка шамоту. Прикрашена рядком наколів по внутрішньому боці вінець, двома рядками наколів під вінцями і вертикальними відбитками шнура над ручкою. 4. Фрагмент посудини з лійчастою горло- виною (рис. 8, 6). Під вінцями дугоподібний виступ, що переходить у горизонтальне ребро. Поверхня чорна з жовтогарячими плямами, роз- чесана, в тісті шамот. 5. Фрагмент амфори з кулястим тулубом, зву- женою шийкою і широкою петельчастою ручкою на плічках (рис. 8, 4). Поверхня розчесана й за- гладжена, чорно-коричнева, в тісті шамот. При- крашена подвійним шнуром на шийці та ручці. 6. Фрагменти конічної миски (рис. 8, 12). Прикрашена виступом-шишечкою під вінцями і рядком наколів. Поверхня розчесана, сіро-чор- на, в тісті шамот. 7—8. Фрагменти подібних мисок (рис. 8, 13, 14). 9. Фрагмент посудини з реберчастим пере- ламом стінок із наколами по ребру (рис. 8, 7). Поверхня рівна, в тісті шамот. 10. Фрагмент амфори з низькою циліндрич- ною горловиною і петельчастою ручкою під вінцями (рис. 8, 3). Поверхня лощена, чорна, в тісті перепалений кремінь. Прикрашена трьома стрічками подвійного шнура. 11. Фрагменти посудини зі слабопрофільова- ною лійчастою горловиною (рис. 8, 5). орнамен- тована на шийці шнуром. рис. 6. Дубно-волиця-2. об’єкти VI і XI: 1—4 — вироби з кременю; 5, 7 — кістка. на врізці: а — плани; б — розрізи об’єктів по лініях А—А′ і Б—Б′ (умовні позначення див. на рис. 2) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 65 12. Фрагменти стінок з підтрикутними в пе- ретині наліпними валиками (рис. 8, 10, 11). 13. Фрагмент посудини з нахиленими до се- редини вінцями (рис. 8, 8). кременевий комплекс налічує 7392 екз.: 7276 — відходи, 116 — знаряддя й фрагменти знарядь. Більша частина кременю була розташо- вана компактними скупченнями. Із 53 двобіч- но оброблених знарядь 27 — серпи (рис. 9, 1—13). Зауважимо, що цілі серпи (3 екз.) знай- дено в перехідному шарі, де погано читалися деталі об’єкта. не виключено, що то був зруй- нований і перевідкладений «склад готової про- дукції». Ще 12 фрагментів — сокири різних типів (рис. 9, 16—20), 5 — фрагменти вістер на списи (рис. 9, 14) і 9 — різаки та інші біфаси. З-поміж знарядь на відщепах і пластинчастих відщепах 13 ножів, 7 латеральних і 1 кінцевий скребки (рис. 9, 15), 2 скобелі, 6 комбінованих знарядь, 6 різаків і стамесок, «рубанок», 2 від- рис. 7. Дубно-волиця-2. об’єкт X: 1—3, 5—10 — вироби з кременю; 4, 11, 13, 14 — кераміка; 12, 15—17 — кістка. на врізці: a — план; б — розріз по лінії А—А′ (умовні позначення див. на рис. 2) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 366 рис. 8. Дубно-волиця-2. об’єкт XIII: 1—14 — кераміка; 15—23 — кістка, мушля. на врізці: а — план; б — розріз по лінії А—А′ (умовні позначення див. на рис. 2) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 67 бійники, 4 ретушери, 23 відщепи з ретушшю тощо. Вироби з кістки й мушлі — це 13 переважно поламаних предметів. серед них прямокутна підвіска із мушлі з отворами на кінцях (рис. 8, 15), кістяна голка з широким вушком (рис. 8, 16), трубочка з отвором (рис. 8, 18), фрагмент підвіски з фаскою (рис. 8, 19), проколка з тонким жальцем (рис. 8, 17), фрагмент кілочка з коніч- ним кінцем (рис. 8, 22), велика проколка (рис. 8, 23), проколка з концентричними нарізами (рис. 8, 20), «мотика» (рис. 8, 21). Об’єкт XVI (рис. 10). Мав складну конструк- цію через поправлення його в процесі функціо- нування. Фіксувався на глибині 0,9—0,95 м як сіро-жовта пляма на тлі темнішого перехідного шару. на глибині 1,0—1,1 м яма мала вигляд овалу розмірами 3,6 × 2,6 м, який на глибині 0,8 м трансформувався в слабопрофільоване вісімко- подібне в плані приміщення розміром 4,0 × 2,3 м із дном із перемішаного з гумусом суглинку і підбоєм у північно-західній стіні з рештками печі (чи кострища) у вигляді шматків череню, печини й вугликів. нижче дна виявлено нижню частину трапецієподібної ями завглибшки 0,65 м і верхнім діаметром 2,2 м, нижнім — 2,6 м. За- повнення шарувате, з численними скупченнями кременю, найбільше з яких розміщувалося на дні верхньої ями — у вигляді стінки з великих уламків кременю розмірами 1,3 × 0,6 × 0,35 м. ха- рактер знахідок у заповненні подібний до такого у заповненні попереднього об’єкта. кераміка налічує 237 фрагментів, з них близько 190 знайдено у верхній ямі. кераміка рис. 9. Дубно-волиця-2. об’єкт XIII. вироби з кременю ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 368 обох ям суттєво не різниться. найвиразнішими є 12 фрагментів. 1. уламок посудини з малим виділеним де- нцем і роздутим тулубом (рис. 10, 12). Поверх- ня сіро-жовтогаряча, розчесана, в тісті домішка шамоту. 2. Фрагмент миски з виступом (рис. 10, 11). Поверхня розчесана, коричнево-сіра, в тісті ша- мот. 3. Фрагмент горщика чи амфори з високою циліндричною горловиною і манжетоподібно потовщеними вінцями (рис. 10, 5). Поверхня розчесана й загладжена, темно-коричнева, в тісті кремінь і шамот (?). рис. 10. Дубно-волиця-2. об’єкт XVI: 1—12 — кераміка; 13—24 — кістка, мушля. на врізці: a — план; б — розріз по лінії А—А′ (умовні позначення див. на рис. 2) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 69 4. Фрагмент подібної посудини, але більшого розміру (рис. 10, 2). 5. частина горщика з рядком рисок на пліч- ках (рис. 10, 1). Поверхня чорно-коричнева, роз- чесана, в тісті домішка шамоту й жорстви. 6. Фрагмент верхньої частини посудинки з трьома рядками наколів (рис. 10, 4). Поверхня чорна, загладжена, в тісті шамот. 7. верхня частина горщика з манжетоподібно потовщеними вінцями (рис. 10, 3). Поверхня сіро- коричнева, розчесана, в тісті шамот. По краю манжета розміщено мигдалеподібні виступи. 8. верхня частина амфори (рис. 10, 6) з руч- кою, прикріпленою до горловини й плічок. По- верхня рівна, бежева, в тісті перепалений кре- мінь. 9. Фрагмент, орнаментований карбованим ва- ликом і скісними лініями (рис. 10, 10). Поверх- ня бежева з тонкими розчосами, в тісті домішка вапняку або черепашки. 10. Фрагмент із карбованим валиком під вінцями (рис. 10, 9). Поверхня рівна, чорна, в тісті дрібна жорства. 11. Фрагмент, орнаментований карбованим валиком і скісними лініями (рис. 10, 7). Поверхня рівна, сіро-чорна, в тісті черепашка або вапняк. 12. уламки посудини з низькою циліндричною горловиною (рис. 10, 8). Прикрашені скісними лініями й насічками по краю вінець. Поверхня шерехата, сіро-чорна, в тісті черепашка або вап- няк. кременевий комплекс налічує 12 010 пред- метів, із них 11 924 — відщепи й уламки. Зде- більшого кремінь зафіксовано компактними скупченнями. З-поміж 86 предметів із вторин- ною обробкою 47 двобічно оброблених. це цілі й фрагментовані серпи різних типів (28 екз.) (рис. 11, 1—11), 3 лінзоподібні у перетині сокири (рис. 11, 13, 14), 5 фрагментів можна віднести до на- конечників на спис (рис. 11, 18, 20), 11 — рі- заки, стамески та інші біфаси (рис. 11, 12, 15, 16). серед знарядь на відщепах 3 ножі (рис. 11, рис. 11. Дубно-волиця-2. об’єкт XVI. вироби з кременю ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 370 17), 9 скребків, 2 скобелі, 2 проколки (рис. 11, 19), прокрутки, великий пренуклеус, ретушери й відщепи з ретушшю. Вироби з кістки й мушлі — ціла, недороб- лена й 3 ушкоджених підвіски із мушлі (рис. 10, 15—18), 2 кістяні голки (рис. 10, 13, 14), 1 під-квадратна й 3 округлих у перетині трубочки (рис. 10, 19—22), 2 проколки (рис. 10, 23, 24) та знаряддя із рогу оленя. Аналіз матеріалів. Більшість об’єктів на поселеннях стжижовської культури представ- лено ямами округло-овальної у плані форми з прямовисними, трохи скошеними до центру або східчастими стінками (Захарук 1961; свешников 1961; 1962; Głosik 1968, s. 18—19; Пелещишин 1971, с. 90—101). трапецієподібні в перетині ями характерні для поселень межановицької культури (Machnikowe 1987, s. 43, ryc. 5—12; kadrow 1991, s. 91). кераміку технологічно й стилістично можна розділити на кілька груп. Домінує типова для стжижовської культури кераміка: з домішкою шамоту, розчесаною поверхнею, манжетоподіб- но потовщеними вінцями, прикрашена пластич- ними виступами, реберцями-валиками, відбит- ками шнура і наколами. Другу виразну групу складає посуд, близький до городоцько-здовби- цької культури: з домішкою перепаленого кре- меню, добре загладженою або лощеною поверх- нею, орнаментований відбитками шнура. Посуд здебільшого представлено амфорами. Для амфор першої технологічної групи (9 екз.) — стжижовських — спільними є специфічні х-по- дібні ручки. За формою і місцем кріплення ру- чок можна виділити 5 відмін. амфори першої відміни (рис. 2, 7; 5, 16) дещо нагадують типи а-а й а-b класифікації Є. глосіка (Głosik 1968, ryc. 7, a, b). Подібні амфори знайдено в ямі 22 на поселенні Зозів ІІ (свєшніков 1974, рис. 45, 7, 8). амфорам другої відміни (рис. 7, 11; 8, 2) відома аналогія із пох. 2 кургану жорнів (свєш- ніков 1993, рис. 4, 24). третя відміна (рис. 5, 15; 8, 4) близька до амфори із Зозова ІІ (свєшніков 1974, рис. 39, 7), четверта (рис. 2, 18) — до ор- наментованих амфор із поховань у валентинові й вишкові (свєшніков 1974, рис. 47, 5, 12). ам- фори п’ятої відміни (рис. 5, 13; 8, 9) — так звані діжкоподібні — відомі, як правило, за фрагмен- тами (Głosik 1968, ryc. 8, 11, 12). амфори другої технологічної групи (6 екз.) за конструкцією ручок можна розділити на 2 від- міни. З амфор першої відміни (рис. 2, 3; 5, 5, 9; 7, 4) знахідка з ями I найближче стоїть до амфор із городка (свєшніков 1974, рис. 26, 14, 17) і в цілому до амфор типу c ранньої фази межано- вицької культури (kadrow, Machnik 1997, ryc. 13, C1, C2). цікаво, що амфори типу с не характер- ні для ареалу власне межановицької культури (Machnik 1977, s. 30, 31; kadrow, Machnik 1997, s. 76—80), натомість є наймасовішими знахідка- ми на пам’ятках городоцько-здовбицької куль- тури. амфори другої відміни (рис. 8, 3; 10, 6) в межановицькій культурі прямих аналогій не мають, а на волині орнаментовані зразки відо- мі з поселення Майдан Моквинський (Ginter, rogozińska-Goszczyńska 1965, tabl. III, 13; VI, 5, 8), неорнаментовані — з поселення торчин (Пелещишин 1971, рис. 8, 1). горщики (рис. 2, 15; 8, 1; 10, 1) й миски (рис. 2, 16; 7, 13; 8, 12—14; 10, 11) належать до першої технологічної групи і мають численні аналогії на стжижовських поселеннях ставок (Захарук 1961, рис. 4, 3—6, 10—17), стжижов (Głosik 1968, ryc. 21, 22, 29, 30), Білів, торчин (Пелещи- шин 1971, рис. 7, 2, 4; 8, 4, 5), Зозів ІІ, валентинів (свєшніков 1974, рис. 39, 2; 47, 11). черпак (рис. 5, 17) належить до другої технологічної групи і має аналогії на поселенні Здовбиця (свешников 1961, рис. 20, 19) і пох. 55 у Межановицях (kad- row, Machnik 1997, ryc. 37, 9, 11). численні вироби з кременю разом із біль-шістю кераміки яскраво репрезентують стжижовську культуру. характерним є переважання біфаціаль- них макролітичних форм і домінування серпів за наявності сокир і наконечників списів, значна кількість ріжучих знарядь, відсутність нуклеусів і пластин, а також слідів спрацьованості на біль- шості двобічних знарядь. Значну частину сер- пів і їх фрагментів, знайдених на всіх об’єктах, можна віднести до типу «раціборовіце» (libera 2001, s. 130, ryc. 39). аналогії таким серпам є на поселенні торчин (Пелещишин 1971, рис. 8, 16) і однойменному могильнику (Fitzke 1975, ryc. 7, b; 14, a), поселеннях Зозів ІІ (свєшніков 1974, рис. 34, 30) і караєвичі (свешников 1961, табл. II, 16), страклівському скарбі (конопля 1982, рис. 5, 12, 14, 15). серед виробів із кістки найбільше шил і про- колок (рис. 6, 7; 7, 12,15—17; 8, 17, 20, 22, 23; 10, 23, 24). Подібні вироби виявлено майже на всіх поселеннях стжижовської культури (Захарук 1961, рис. 7, 3—6; Głosik 1968, ryc. 24, l, m; 25, b, c; 26, f, g; 27, d, e; 28, e; свєшніков 1974, рис. 39, 6; 40, 16, 17; 45, 3; 49, 1; Пелещишин 1971, рис. 5, 17—19, 21, 22). голки (рис. 5, 4; 8, 16; 10, 13, 14) відомі з поселень ставок (Захарук 1961, рис. 7, 7, 8), стжижов (Głosik 1968, ryc. 24, h; 28, f), Зозів ІІ (свєшніков 1974, рис. 34, 12; 40, 15). типовими для стжижовських пам’яток є трубки (рис. 4, 4; 6, 5; 10, 19—22). Підвіска у вигляді трубки з отвором (рис. 8, 18) має прямі аналогії у ставку (Захарук 1961, рис. 7, 17) і стжижові (Głosik 1968, ryc. 24, g). Пластинки з мушлі з отворами (рис. 8, 15; 10, 15—18) знайдено на поселеннях ставок (Захарук 1961, рис. 7, 20, 21) і Білів (Пелещишин 1971, рис. 7, 11). ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 71 Культурна й хронологічна атрибуція пам’ятки. отже, пам’ятка має дещо змішаний характер. кременевий комплекс є типовим для стжижовської культури, як і більшість кераміки та вироби із кістки й мушлі. Проте форма ям вка- зує на межановицьку культуру, у класичну фазу якої з’явилися аналогічні нашим біфаціальні ви- роби, що побутували до початку пізньої фази. Подібні кістяні вироби в межановицькій куль- турі також поширилися з класичної фази, а зга- дані черпаки характерні для пізньої фази. отже, на підставі типологічних зіставлень пам’ятку можна синхронізувати з класичною — початком пізньої фазами межановицької культури. однак амфори другої технологічної групи, що більше відповідають ранній фазі межановицької культу- ри, випадають із цих зіставлень, тому лишаєть- ся пов’язати їх саме з городоцько-здовбицькою культурою, яку вони і характеризують. Зі змішаними комплексами зіткнувся у Здов- биці й І.к. свєшніков. у житлі 1 на черені вияв- лено амфору стжижовської культури й амфору та черпак городоцько-здовбицької (свешников 1961, рис. 20, 18—20). слід зазначити, що цей комплекс перегукується з посудом із об’єкта IV. Дослідник відніс житло 1 до пізнього етапу горо- доцько-здовбицької культури і розглядав посуд із нього як наслідок контактів між двома куль- турами. Пізніше він, частково погоджуючись із я. Махніком, визнав наявність на волині й ме- жановицьких комплексів, наприклад, поховання у волиці страклівський і торчині (свєшніков 1993, с. 25). М.а. Пелещишин також звертав увагу на наявність серед типового для стжи- жовської культури посуду й кераміки, що має відмінні технологічні й стилістичні риси, але пояснював це зв’язками з межановицьким на- селенням (Пелещишин 1971, с. 102). я. Махнік, ототожнюючи городоцько-здовбицьку культуру з ранньою фазою межановицької, розглядав змі- шані матері-али як стжижовські з механічною домішкою межановицьких (kadrow, Machnik 1997, s. 50) або як перехідні від ранньої фази межановицької культури до стжижовської, не виключаючи можливості в майбутньому виді- лення відповідної цим матеріалам протостжи- жовської фази (Mach-nik 1978, s. 81). найузгодженішою з фактами, попри певні за- стороги, видається позиція І.к. свєшнікова. З ог- ляду на матеріали поселення Дубно-волиця-2 її можна сформулювати так: в епішнуровий час на волині фіксуються городоцько-здовбицькі, ме- жановицькі, стжижовські й змішані комплекси. городоцько-здовбицька культура є окремим яви- щем, і вік її не був коротшим за межановицьку, а отже, приблизно з класичної фази останньої вона розвивалася паралельно зі стжижовською культурою. це стало особливо очевидним, коли Є. лібера розділив серпи межановицької й стжи- жовської культур, а також довів приблизно од- ночасну їх появу в обох культурах (libera 2001, s. 129—130). І.к. свєшніков так само оцінював цю ситуацію, тож віднесення вченим поселення Зозів I до пізнього етапу городоцько-здовбицької культури, синхронного стжижовській, є цілком виправданим (свєшніков 1974, с. 109, рис. 34, 35). слід зауважити, що домішок стжижовської культури на цьому поселенні не помічено, а одна із амфор за відсутністю орнаментації корелює зі знахідкою на об’єкті XVI (рис. 10, 6). Мож- на припустити, що деякі змішані комплекси є окремим явищем, не пов’язаним ані з механіч- ним змішуванням одночасних різнокультурних матеріалів, ані з процесом переростання однієї культури в іншу. тут слід зважати на характер самої пам’ятки Дубно-волиця-2, яку навряд чи можна віднести до традиційних поселень. З огля- ду на провідні знахідки — скупчення кременю — це був виробничий осередок, у межах якого перетинались інтереси носіїв переважно стжи- жовської культури, а також, імо-вірно, городо- цько-здовбицької і навіть межановицької. адже, як показав Є. лібера, межановицьке населення значною мірою забезпечувало свої потреби в знаряддях волинським кременем, що, швидше за все, здійснювалося не лише через обмін, а й через допуск західного населення до волинсь- ких родовищ кременю, чим, зрештою, й можна пояснити певну спорідненість межановицької культури та городоцько-здовбицької, з одно- го боку, і стжижовської — з іншого. водночас городоцько-здовбицька культура демонструє не лише певну самобутність на тлі межанови- цької, а й інші закономірності розвитку кера- мічного комплексу. Проте ми не схильні абсо- лютизувати ці висновки, оскільки поселення порушує більше запитань, аніж дає відповідей на них. Бандрівський М. роль азово-причорноморських степових культур у походженні і розвитку скотарської спільноти на заході Подільської височини (3700—2900 рр. до н. е.) // МДаПв. — 2005. — вип. 9. — с. 135—173. Бандрівський М. Північно-західна периферія культурного кола Бабино: спостереження за хронологією та поховаль- ним обрядом // Історія релігій в україні. — львів, 2006. — кн. I. — c. 8—26. Захарук Ю.М. нове джерело до вивчення культур шнурової кераміки на волині // МДаПв. — 1961. — вип. 3. — с. 22—41. конопля В.М. обробка кременю населенням Західної волині за доби міді — ранньої бронзи // археологія. — 1982. — № 37. — с. 17—31. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 372 охріменко г.В., локайчук С.М. означення культур епохи бронзи на волині // нариси культури давньої волині. — луцьк, 2006. — c. 309—312. Пелещишин М.А. нові поселення стжижовської культури на волині // археологія. — 1971. — № 1. — с. 89—103. Свешников И.к. Памятники культуры шнуровой керамики у села Здолбица (усср) // ксиа. — 1961. — вып. 85. — с. 55—65. Свєшніков і.к. Пам’ятки культур шнурової кераміки в басейні р. устя // МДаПв. —1962. — вип. 4. — с. 44—53. Свешников И.к. Поселение культуры шнуровой керамики у с. городок ровенской области // ксиа. — 1964. — вып. 97. — с. 127—134. Свєшніков і.к. Історія населення Передкарпаття, Поділля і волині в кінці III — на початку II тисячоліття до нашої ери. — к., 1974. Свешников И.к. стжижовская культура // археология Прикарпатья, волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). — к., 1990. — с. 68—74. Свєшніков і.к. нові поховання початку бронзової доби на Західній волині // Studia archaeologica. — 1993. — № 1. — с. 23—31. Fitzke J. cmentarzysko kultury strzyźowskiej w Torczynie pod luckiem na Wolyniu // Wa. — 1975. — № 11, z. I. — S. 53—62. Głosik J. kultura Strzyźowska // MS. — 1968. — T. 11. Ginter B., Rogozińska-Goszczyńska R. Przyczynki do poznania wschodnich grup kultury ceramiki sznurowej // Ma. — 1965. — 6. — S. 33—68. Kadrow S. chronologia wczesnej epoki brązu. Stanowisko Babia Góra w Iwanowicach // Schyłek neolitu i wczesna epoka brązu w Polsce środkowowschodniej. — lMa. — 1991. — T. 6. — S. 91—101. Kadrow S., Machnik J. kultura Mierzanowicka. chronologia, taksonomia i rozwój przestrzenny. — Pka. — 1997. — 29. — 196 s. Libera J. krzemienne formy bifacjalne na terenach Polski i zachodniej Ukrainy. — lublin, 2001. — 237 s. Machnik J. Frühbronzezeit Polens // Pka. — 1977. — 15. — 222 s. Machnikowe A. & J., Kaczanowski K. osada i cmentarzysko z wczesnego okresu epoki brązu na «Górze klin» w Iwanowicach. — Wrocław; Warszawa; kraków; Gdańsk; Łódż, 1987. — 158 s. одержано 21.12.2006 В.А. Самолюк Поселение стжижовской культурЫ на р. иква на волЫни Материалы многослойного памятника Дубно-волица-2 позволяют вернуться к дискуссионным вопросам о хро- нологическом соотношении городокско-здолбицкой, стжижовской и межановицкой культур. открытые объек- ты в виде трапециевидных ям, известные только в межановицкой культуре, сопровождались преимущественно материалами стжижовской культуры и, в меньшей мере, городокско-здолбицкой. типологические особенности находок позволяют синхронизировать объекты с классической и поздней фазами межановицкой культуры. Это противоречит концепции польских исследователей, которые, рассматривая городокско-здолбицкую культуру как восточный вариант межановицкой, ограничивают ее век в основном ранней фазой из-за формирования на волыни стжижовской культуры и подтверждают таксономическо-хронологическую схему и.к. свешникова, хотя послед- няя и требует уточнений. V.O. Samolyuk SeTTleMenT oF STzhyzhoVSka cUlTUre on The IkVa rIVer In Volyn reGIon Materials of multi-layer site Dubno-Volytsya 2 allow the author to return to controversial issue of the chronological correlation of horodsko-zdovbytska, Mezhanovytska, and Stzhyzhovska cultures. Discovered trapezoid pits known only in Mezhanovytska culture contained mainly the materials of Stzhyzhovska culture and to a less degree the materials of horodsko-zdovbytska culture. Typological peculiarities of the finds allow synchronizing them with the classical and late phase of Mezhanovytska culture. This fact contradicts the conception of Polish scholars who are viewing horodsko- zdovbytska culture as the eastern variant of Mezhanovytska culture limiting the former to the early phase because of the forming of Stzhyzhovska culture in Volyn region. Thus, this fact confirms the taxonomic and chronological scheme by I.k. Sveshnikov, which, however, needs to be adjusted.

Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині

Репозитарії

Схожі ресурси