Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України

Подано каталог, хронологію та атрибуцію золотих сережок перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова, що зберігаються в Національному музеї історії України. На основі аналізу близьких аналогій зроблено висновок про ймовірність походження розглянутих речей із античних, пізньоскіфських та сарм...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автори:	Пукліна, О.О., Трейстер, М.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публікації археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199455
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України / О.О. Пукліна, М.Ю. Трейстер // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 73-85. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199455
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1994552024-10-07T19:30:49Z Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України Пукліна, О.О. Трейстер, М.Ю. Публікації археологічних матеріалів Подано каталог, хронологію та атрибуцію золотих сережок перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова, що зберігаються в Національному музеї історії України. На основі аналізу близьких аналогій зроблено висновок про ймовірність походження розглянутих речей із античних, пізньоскіфських та сарматських поховальних комплексів Північного Причорномор’я. Статья посвящена серьгам первых веков новой эры из коллекции С.Н. Платонова, хранящимся в Национальном музее истории Украины. Рассмотренные вещи, скорее всего, происходят из грабительских раскопок 1990-х годов. На основании анализа хронологии и распространения подобных типов сережек сделан вывод о возможном происхождении данных украшений из античных, позднескифских и сарматских погребений Северного Причерноморья. The article is devoted to the ear-rings of the first centuries AD from the collection of S.M. Platonov kept in the National Museum of History of Ukraine. The items discussed are likely to come from the illegal excavations of the 1990-s. Basing on the analysis of the chronology and distribution of various types of ear-rings the authors are coming to the conclusion of their possible origin from the Ancient Greek, Late Scythian and Sarmatian graves of the Black Sea north region. 2007 Article Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України / О.О. Пукліна, М.Ю. Трейстер // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 73-85. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199455 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Пукліна, О.О. Трейстер, М.Ю. Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України Археологія
description	Подано каталог, хронологію та атрибуцію золотих сережок перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова, що зберігаються в Національному музеї історії України. На основі аналізу близьких аналогій зроблено висновок про ймовірність походження розглянутих речей із античних, пізньоскіфських та сарматських поховальних комплексів Північного Причорномор’я.
format	Article
author	Пукліна, О.О. Трейстер, М.Ю.
author_facet	Пукліна, О.О. Трейстер, М.Ю.
author_sort	Пукліна, О.О.
title	Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України
title_short	Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України
title_full	Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України
title_fullStr	Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України
title_full_unstemmed	Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України
title_sort	сережки перших століть нової ери з колекції с.м. платонова у збірці національного музею історії україни
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199455
citation_txt	Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України / О.О. Пукліна, М.Ю. Трейстер // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 73-85. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT puklínaoo serežkiperšihstolítʹnovoíerizkolekcíísmplatonovauzbírcínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni AT trejstermû serežkiperšihstolítʹnovoíerizkolekcíísmplatonovauzbírcínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni
first_indexed	2024-10-08T04:02:18Z
last_indexed	2024-10-08T04:02:18Z
_version_	1812316960328777728
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 73 у 2001 р. с.М. Платонов передав до національ- ного музею історії україни колекцію археоло- гічних матеріалів. речі були пришиті до план- шетів і не скомпоновані за хронологічним чи будь-яким іншим принципом. важливе місце серед предметів займають прикраси із золота. найчисленнішою є група сережок перших сто- літь нової ери. на жаль, місце та час знахідок речей не відомі, хоча є всі підстави припускати, що значна їх частина походить із грабіжницьких розкопок 1990-х рр. Деякі речі мають близькі аналогії на пам’ятках Північного Причорномор’я і є особливо цікавими. 1. сережка. I ст. Золото 7500; кування. Інв. № Дра 1881: 15 × 12 мм, маса 0,64 г (рис. 1). сережка у вигляді кільця з круглого в перерізі дроту, один кінець у вигляді гачка, а інший — за- гнутий у петлю, спірально завитий і обмотаний навколо дроту. Збереженість: без пошкоджень. Подібні срібні сережки знайдено в пох. 2 мо- гили № 164 некрополя Золотого (корпусова 1983, с. 110, рис. 15, 10, табл. XlIV, 18). в.н. корпусо- ва датує їх першою половиною I ст. н. е. 2. сережки (пара). I ст. Золото 7500; кування, паяння. Інв. № Дра 1766, 1767; Дра 1766: 22 × × 23 мм; маса 3,65 г; Дра 1767: 22 × 23 мм, маса 4,10 г (рис. 2). сережка у вигляді кільця із чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого розклепано і загнуто в трубочку-замок, а інший — гладенький і загострений. на одній грані стрижня напаяно 14, на другій — 17, а на третій — 15 пластин- частих рифлених кілець. сережка у вигляді кільця із чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого розклепа- но і загнуто в трубочку-замок, а другий — гла- денький і загострений. на одній грані стрижня напаяно 14, на другій — 16, а на третій — 14 пластинчастих рифлених кілець. Збереженість: без пошкоджень. © о.о. ПуклІна, М.Ю. трейстер, 2007 Подано каталог, хронологію та атрибуцію золотих сережок перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова, що зберігаються в Національному музеї історії України. На основі аналізу близьких аналогій зроблено висновок про ймовірність походження розглянутих речей із античних, пізньоскіфських та сарматських поховальних комплексів Північного Причорномор’я. ñåðåæêè Ïåðøèõ ñòîë²òü íîâî¯ åðè Ç êîëåêö²¯ ñ.ì. Ïëàòîíîâà ó Çá²ðö² íàö²îíàëüíîãî ìóÇåþ ²ñòîð²¯ óêðà¯íè* î.î. Ïóêë³íà, ì.þ. òðåéñòåð 3. сережки (пара). I ст. Золото 7500; кування, паяння. Інв. № Дра 1754, 1755; Дра 1754: 25 × × 23 мм, маса 3,25 г; Дра 1755: 25 × 25 мм, маса 3,23 г (рис. 3). сережки у вигляді кілець із чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого запаяно, а інший — гладенький і загострений. на трьох гранях стрижня напаяно 14 рядків пластинчастих рифлених кілець. Збереженість: Дра 1754 — по- верхня місцями вкрита червоним нашаруванням; Дра 1755 — на одній грані не вистачає двох кілець; поверхня місцями вкрита червоним на- шаруванням. 4. сережки (пара). I ст. Золото 7500; кування, паяння. Інв. № Дра 1756; 1757; Дра 1756: 25 × × 27 мм, маса 3,83 г; Дра 1757: 25 × 27 мм, маса 4,00 г (рис. 4). сережка у вигляді кільця із чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого розклепа- но і загнуто в трубочку-замок, а другий — гла- денький і загострений. на одній грані стрижня напаяно 11, на другій — 13, а на третій — 12 пластинчастих рифлених кілець. сережка у вигляді кільця із чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого розклепа- но і загнуто в трубочку-замок, а другий — гла- денький і загострений. на одній грані стрижня напаяно 12, на другій — 13, і на третій — 12 пластинчастих рифлених кілець. Збереженість: поверхня місцями вкрита чер- воним нашаруванням. 5. сережка. I ст. Золото 7500; кування, паяння. Інв. № Дра 1758; 25 × 25 мм, маса 2,64 г (рис. 5). сережка у вигляді кільця з чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого розклепано і загнуто в трубочку-замок, інший — гладенький і загострений. на трьох гранях стрижня напаяно по 12 пластинчастих рифлених кілець. Збере- женість: без пошкоджень. 6. сережка. I ст. Золото 7500; кування, паяння. Інв. № Дра 1759, 28 × 30 мм, маса 3,57 г. сережка у вигляді кільця з чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого у вигляді гачка, інший — загнутий у петлю й обмотаний у чотири оберти навколо основи. на трьох гра- * опис сережок виконано о. Пукліною, атрибуцію — М. трейстером. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 374 рис. 1. Інв. № Дра 1881 × 20 мм, маса 2,83 г; Дра 1761: 22 × 21 мм, маса 2,89 г (рис. 6). сережки у вигляді кілець із чотиригранного в перерізі стрижня, один кінець якого розклепано і загнуто в трубочку-замок, інший — гладенький і загострений. на трьох гранях стрижня напая- но по 13 пластинчастих рифлених кілець. Збе- реженість: поверхня місцями вкрита червоним нашаруванням. сережки каталогу 2—7 не мають пара- лелей серед античних ювелірних виробів середземномор’я. найближчі аналогії походять із сарматських поховань I ст. н. е. Північно-Західного Причорномор’я та Південно-Західного криму: біля с. Михайлівка (субботин, Дзиговский 1990, рис. 16, 8); пох. 5 кургану № 8/1992 біля с. Пи- сарівка (cat. Milan 1995, no. 79); з ольвійського поховання на хут. Філіпова, грабіжницькі роз- копки 1913 р. (оак за 1913 р., рис. 74; Phar- makowsky 1914, abb. 66; ииМк, фотоархів, нег. II 18489); некрополя усть-альми (пох. 618/1996), пох. 195 Завітнинського могильника (Богдано- ва 1963, с. 101, рис. 5, 7; Богданова, гущина 1964, с. 329, рис. 3, 6; Дашевская 1991, с. 38, табл. 67, 15); могильника Бельбек IV (гущина, журавлев, Фирсов 2001, с. 235, рис. 4), а також із розкопок некрополя херсонеса — гробниці № 38/1891 р. (оак за 1891 р., с. 145, рис. 175) і 599/1895 р., що датується монетами 54 р. н. е. (оак за 1895 р., с. 113, рис. 283; иММк, фото- архів II 25596). аналогічні сережки з грабіжни- цьких розкопок у Північному Причорномор’ї, придбані через аукціон «гелос» у Москві, збе- рігаються в ростовському обласному краєзнав- чому музеї (ильюков 1998, рис. 3). усі вони є до- сить однотипними, за винятком сережок із Писа- рівки, де кільця утворені спіральними обертами дроту. на цьому тлі виділяються типологічно близькі сережки зі зруйнованого поховання I ст. до н. е. — I ст. н. е., відкритого у 1978 р. біля хут. виноградний. вони мають масивну широку пус- тотілу дужку з напаяними на неї у три ряди ма- ленькими кільцями (cat. Daoulas 1995, no. 116; сat. Paris 2001, no. 135). Подібні сережки по- ходять із гробниці № 38/1879 біля Пірамідаль- ного пагорба в керчі першої половини І ст. н. е. (оак за 1880 р., с. 99, табл. IV, 22; Garschin-von engelhardt 1926, S. 244ff., abb. 4 в центрі звер- ху). З огляду на те, що сережки з хут. виноград- ний та некрополя Пантікапея найраніші з роз- глянутої групи, можна припустити, що вони є прототипами сережок, поширених у Північно- Західному Причорномор’ї і Південно-Західному криму. 8. сережки (пара). I ст. Золото; кування, па- яння, тиснення, зернь. Інв. № Дра 1691, 1692; Дра 1691: загальна довжина 39 мм, кільце 16 × × 14 мм, підвіска 23 × 11 мм, маса 3,62 г; Дра 1692: рис. 2. Інв. № Дра 1766, 1767 рис. 3. Інв. № Дра 1754, 1755 нях стрижня напаяно по 15 пластинчастих риф- лених кілець. Збереженість: поверхня місцями вкрита червоним нашаруванням. 7. сережки (пара). I ст. Золото 7500; кування, паяння. Інв. № Дра 1760, 1761; Дра 1760: 22 × ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 75 загальна довжина 40 мм, кільце 17 × 14,5 мм, підвіска 23 × 11 мм, маса 4,06 г (рис. 7). сережки у вигляді круглодротяних розімкну- тих кілець із припаяними до них амфороподіб- ними підвісками. кільця сережок виготовлено з круглого в перерізі дроту, кінці якого заходять один за другий. у верхній частині підвіска ут- ворена пластинчастим конусом, розміщеним верхівкою донизу, з напаяною зверху круглою пластинкою, припаяною до кільця. Знизу при- паяно циліндричне горло, виготовлене з прямо- кутної пластини, спаяної збоку (помітний вер- тикальний шов) з двома спаяними між собою конусами. основи конусів розклепані й утво- рюють у плані квадрат, по кутах якого в нижній і верхній частинах напаяно пірамідки зерні (8) із 4 кульок. Знизу нижнього конуса припаяно пластину округлої форми з пірамідкою зерні з 4 кульок. Збереженість: Дра 1691 — кільце дефор- моване; на поверхні кульки вм’ятини, на місці з’єднання двох конусів — розриви; поверхня місцями корозована; невеликий отвір на округ- лій пластинці, 3 отвори на верхньому конусі та невеликий отвір на середньому конусі зробле- но в процесі виготовлення; Дра 1692 — кіль-це деформоване; на поверхні кульки вм’ятини, на місці з’єднання двох конусів — розриви; повер- хня місцями корозована; на округлій пластинці й на верхньому конусі 4 отвори. Імовірно, подібні сережки, зважаючи на опис та посередню якість рисунків, походять зі зруйнованого поховання біля с. смолянінова луганської обл. (Багалей 1908, с. 78; спицын, «корочки», на лоиа, фонд № 5, л. 101, № 317; вязьмитина 1972, с. 148—149, прим. 108; Simonenko 1994, p. 106, no. 1; 121, fig. 2, 1). ра- зом із сережками було знайдено фігурні нашивні бляшки, золоті намистина та підвіска овальної форми, прикрашена вставками з сердоліку, бла- китної емалі та зелено-синіх каменів, в яких орнаментована зерню кулька безпосередньо примикає до верхньої півкулі. Поперечна про- кладка має вигляд розетки, до якої прикріплено грона зерні. Дужка значно більша за розміра- ми, ніж у нашому екземплярі. о. симонен- ко (Simonenko 1994, p. 106) датує ці сережки кінцем II—I ст. до н. е., знаходячи паралелі в україні (костенко 1979, с. 125, 132, рис. 2, 6) та Поволжі (Мошкова 1963, с. 33, 35, табл. 29). Близькою конструктивною паралеллю цих се- режок є сережки з пізньоскіфського могильника біля с. Золота Балка, могили № 59 (вязьмитина 1972, с. 144, рис. 69, 5—6; с. 148). відмінності рис. 5. Інв. № Дра 1758 рис. 4. Інв. № Дра 1756, 1757 рис. 6. Інв. № Дра 1760, 1761 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 376 полягають у тому, що на сережках із Золотої Балки циліндричну шийку прикрашено хвиля- стим філігранним орнаментом із перекрученого дроту (Богданова 1963, с. 101). М.І. вязьмітіна відзначила як паралелі сережки з Залевкін-сь- кого скарбу, що мають рельєфний горизон- тальний обідок у середній частині циліндричної шийки (Бобринский 1887, с. 153, № 107—108, табл. XXI, 7—8; Де, інв. 202117). За повідомленням М.І. вязьмітіної, аналогічні сережки, але мен- шого розміру відомі зі збірки ханенків. техніка виготовлення двох половинок посу- дини — підвіски з прямокутних листків металу з відтиснутими в центрі напівсферами та напая- ними по кутах пірамідками з кульок зерні досить примітна. аналогічним є принцип виготовлен- ня сережок із підвісками у вигляді сферичної посудинки з вузьким циліндричним горлом, що, можливо, походять із півдня росії і збері- гаються в Провіденсі (hackens 1976, no. 60). т. хакенс помилково датував ці сережки VI ст. н. е. або пізнішим часом. Близькі сережки з кер-чі зберігаються в Празі (див. нижче). Дійсно, як відзначала М.І. вязьмітіна, прикраси цього типу, ймовірно, стали прототипами сережок, розпов- сюджених уже у візантійську епоху і представ- лених знахідками з харівки Путивльського р-ну сумської обл. 1949 р. зі срібла (cat. Firenze 1987, no. 80) та золота (cat. Firenze 1987, no. 84), да- тованими кінцем VII—VIII ст. н. е. однак, на відміну від ранніх, на цих сережках з’явилися додаткові орнаментальні елементи у вигляді кілець із рубчастого дроту у верхній частині ту- луба, між пірамідкою зерні та дном посудинки, а дужку додатково орнаментовано двома біко- нічними намистинами, окантованими кільцями з рубчастого дроту. Знизу дужку прикрашено при- паяною пірамідкою із кульок зерні. сережки аналогічної конструкції (Grei- fenhagen 1975, S. 64, Taf. 50, 14, inv. 30219, 1064) з античної збірки Берліна походять із ко- лекції Ф.л. фон ганса. їх прикрашено кільця- ми з пустотілих кульок, що утворюють ніжку посудини, прикрашають зверху горло та тулуб по боках, як і сережок дещо іншої конструкції з пох. 8 кургану № 12 біля гейманівської (кат. Москва 1987, № 194, рис. 58 праворуч зверху; cat. Tokyo 1991, no. 96; Marcsenko 1995, 324, fig. 10, B). лійкоподібне горло пустотілої підвіс- ки у вигляді посудини також припаяно знизу до дужки. ці прикраси близькі до групи сережок, прикрашених підвісками у вигляді грон виногра- ду, утворених пустотілими кульками. не знаючи причорноморських аналогій, а. грайфенхаген вважав сережки з Берліна пізньоантичними або візантій-ськими. Подібні дужки з відігнутою угору майже під прямим кутом нижньою частиною та припаяні до підвіски характерні ще для одного типу сере- жок, поширеного в Північному Причорномор’ї. Знизу до дужки припаяно закручені з пластин- ки конуси, двочасні, розділені та окантовані напаяними перекрученими дротиками, до яких знизу припаяно 4 пустотілі кульки, що іміту- ють палицю геракла (?) або гроно винограду. три таких сережки (дві парні та одна маленька) походять із закупок 1911 р. із таманського пі- вострова (Pharmakowsky 1912, S. 333—334, nr. 1—2, abb. 16; aнтичные государства … 1984, с. 353, табл. clXII, 12). Датовані II—I ст. до н. е. помилково. З розкопок некрополя Пантікапея у 1911 р. (пох. 59 [14]) походить ще одна пара подібних сережок (Pharmakowsky 1912, S. 346, abb. 31; Шкорпил 1914, с. 25, рис. 12—13). од- нак дужка цих виробів прикрашена припаяним щитком підтрикутної форми, а пустотілі кульки знизу утворюють пірамідку з трьох рядів (8 ?) кульок. За описом в. Шкорпила, до видовженого щитка з двома протилежними гачками прикріп- лено трубочку, розширену знизу та охоплену в трьох місцях ланцюжками поміж двох пара- лельних рядків зерні. Знизу до отвору трубоч- ки припаяно виноградне гроно, кожну ягоду якого прикрашено знизу пірамідкою із золотих зерен; бокові краї щитків, з яких складається рис. 7. Інв. № Дра 1691, 1692 рис. 8. Інв. № Дра 1689, 1690 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 77 верхня частина сережок, також окантовано ря- дом золотих зерняток. Довжина сережок — бли- зько 7 см. 9. сережки (пара). I ст. Золото 7500; кування, паяння, тиснення, зернь. Інв. № Дра 1689, 1690; Дра 1689: загальна довжина 39 мм, кільце 13 × × 13 мм, підвіска 26 × 13 мм, маса 3,45 г; Дра 1690: загальна довжина 39 мм, кільце 14 × 14 мм, підвіска 25 × 12, 5 мм, маса 3,35 г (рис. 8). сережки у вигляді круглодротяних розімкну- тих кілець із прикріпленими до них підвісками. кільця сережок виготовлено з круглого в пере- різі дроту, кінці якого заходять один за другий. Підвіска утворена пластинчастим конусом, роз- міщеним верхівкою донизу, з напаяною зверху круглою пластинкою, припаяною до кільця, а знизу — спаяними між собою конусами. основи конусів розклепані й утворюють у центрі невели- кий чотирикутний виступ з напаяними по кутах 8 пірамідками зерні з 4 кульок зверху та знизу виступу. горло утворене ажурним кільцем зі спірально закрученого чотирикутного в перерізі дроту. Знизу нижнього конуса припаяно плас- тину (в Дра 1689 — прямокутну, а в Дра 1690 — округлу) з пірамідкою зерні з 10 кульок. Збереженість: Дра 1689 — пірамідка зерні дещо деформована; поверхня місцями кородова- на; Дра 1690 — поверхня місцями кородована. тип сережок близький до каталогу 8. абсо- лютно аналогічні золоті вироби походять із ката- комбного пох. 51 пізньоскіфського могильника біля с. Золота Балка херсонської обл. (вязьми- тина 1972, с. 144, рис. 69, 1, 8; 148). За описом М.І. вязьмітіної, вони складаються з двох час- тин: нижня у вигляді пустотілої кульки з двох півкуль, розділених квадратною прокладкою, до витягнутих кінців якої припаяно грона зерні — по 4 на обох половинках. Знизу прикріплено тригранну пірамідку зерні. верхня частина се- режок у вигляді півкулі, розташованої основою догори. обидві частини сережок з’єднано 9 то- ненькими кільцями, нанизаними вертикально в ряд. о.Д. Дашевська визначила їх як тип сережок із підвісками з півкуль, ажурною перемичкою та пустотілою кулькою із зерню (Дашев-ская 1991, с. 38). такі ж прикраси було знайдено в пох. 65 I ст. н. е. Завітинського могильника (Бог- данова 1963, с. 101, рис. 5, 9; высотская 1972, с. 158; Дашевская 1991, с. 38, рис. 67, 17). М. І. вязьмітіна (вязьмитина 1972, с. 148) як ще одну паралель відзначила сережки з келегейсь- ких хуторів голопристанського р-ну херсонської обл., що зберігаються у фондах МІку. Ще одна паралель — сережка з пох. 1 кургану № 1 групи височіно II з розкопок 1978 р., яка датується І ст. н. е. (сat. Paris 2001, no. 269). 10. сережки (пара). I ст. Золото 9000; куван- ня, паяння. Інв. № Дра 1850, 1851; Дра 1850: загальна довжина 64 мм, кільце 21 × 16 мм, підвіска 30 × 9 мм, довжина ланцюжків 30 мм, діаметр дроту 1,5 мм, маса 7,24 г (рис. 9). Дра 1851: загальна довжина 62 мм, кільце 22 × 17,5 мм, підвіска 29 × 10 мм, довжина ланцюжків 30 мм, діаметр дроту 1,5 мм, маса 7,18 г. сережки у вигляді круглодротяних кілець із прикріпленими до них підвісками. кільце се- режки виготовлено з перекрученого круглого в перерізі дроту, один кінець у вигляді гачка, другий — утрачено. Підвіска у вигляді амфори складається з двох дзеркально розміщених плас- тинчастих трубочок, зверху та знизу окантова- них напаяним рубчастим дротом, і припаяних до них конусоподібних пластин, що утворюють тулуб посудинки. Зазначені пластини скріплені між собою за допомогою 9 штифтів із коротких відрізків круглого в перерізі дроту, що утворю- ють ажурну горизонтальну перемичку в цент- ральній частині тулуба. До верхньої трубочки припаяно рифлену петлю для підвішування до кільця. нижня трубочка закінчується пластин- частим циліндриком, окантованим зверху та знизу напаяним рубчастим дротом. До верхньої частини підвіски припаяно 4 S-подібні рифлені пластинки з ланцюжками типу «петля в петлю», що закінчуються дротяними кільцями з напая- ними пустотілими кульками, спаяними з двох половинок. кільце сережки виготовлено з перекруче- ного круглого в перерізі дроту, один кінець у вигляді гачка, другий — загнутий у петлю й тричі обмотаний навколо основи. Підвіска у вигляді амфори складається з двох дзеркально розміщених пластинчастих трубочок, зверху та знизу окантованих напаяним рубчастим дротом, і припаяних до них конусоподібних пластин, що утворюють тулуб посудинки. Зазначені пластини скріплені між собою за допомогою 9 штифтів із коротких відрізків круглого в перерізі дроту, що утворюють ажурну горизонтальну перемичку в центральній частині тулуба. До верхньої трубоч- ки припаяно рифлену петлю для підвішування до кільця. нижня трубочка закінчується плас- тинчастим циліндриком, окантованим зверху та знизу напаяним рубчастим дротом. До верхньої частини підвіски припаяно 4 S-подібні рифлені пластинки з ланцюжками типу «петля в петлю», що закінчуються дротяними кільцями з напая- ними пустотілими кульками, спаяними з двох половинок. Збереженість: Дра 1850 — частина гачка і петля відсутні; кульки деформовані; Дра 1851 — три кульки відсутні; одна кулька цілком де- формована; на поверхні червоне нашарування. 11. сережки (пара). I ст. Золото 9000, скло, халцедон; кування, паяння, зернь, лиття, різьблен- ня, шліфування. Інв. № Дра 1848, 1849; Дра ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 378 1848: загальна довжина 65 мм; ширина щитка 20 мм; діаметр вставки 7 мм; довжина підвіски 30 мм; діаметр намистини 8 мм; маса 8,84 г; Дра 1849: загальна довжина 70 мм; ширина щитка 21 мм; довжина підвіски 35 мм; діаметр намис- тини 8 мм; маса 8,41 г (рис. 10). сережки складаються з фігурних щитків і підвісок у вигляді амфорок. Щитки сережок у вигляді фігурної пластини з розміщеним у центрі глухим пластинчастим кастом округлої форми, окантованим зерню, і округлою пласкою скляною вставкою. верхню частину щитків при- крашено двома напаяними вертикальними ряда- ми зерні з кулькою між ними. над ними напаяно рельєфний поясок, у верхній частині прикра- шений зерню. По боках щитків припаяно 4 за- витки з круглого дроту — два зверху і два зни- зу. До нижніх завитків припаяно вузьку гори- зонтально розташовану пластину, прикрашену рядком зерні, з двома припаяними знизу в цен- тральній частині пластинчастими петлями, в які вдягнуто дріт із загнутими кінцями. До ньо- го прикріплено стрижень, на якому кріпиться підвіска. кінці стрижня загнуті в петлі й обмо- тані навколо основи. До зворотного боку щитка зверху припаяно дужку сережки у вигляді гачка з круглого в перерізі дроту. гачок і завитки на пластині обмотані тонким дротом. амфороподібна підвіска утворена двома плас-тинчастими трубочками циліндричної форми, в нижній частині розклепаних у конусо- подібні напівсферичні пластини, що утворюють кулястий тулуб підвіски, між якими розміщено округлу намистину з червоного халцедону. До верхньої трубочки припаяно 4 S-подібних дротя- них завитки, що утворюють ручки посудинки, до яких підвішено ланцюжки складного плетіння (у вигляді так званого лисячого хвоста). на кін- цях ланцюжків закріплено кільця з напаяними пустотілими кульками, виготовленими з двох половинок. нижня трубочка закінчується плас- тинчастим циліндриком. Збереженість: Дра 1848 — вставка іризо- вана; кульки деформовані; нижньої половинки однієї кульки не вистачає; Дра 1849 — вставка відсутня; кульки деформовані; на одній із кульок у нижній частині — невеликий отвір. конструкція щитка з кастом, окантованим дротиками, нагадує конструкцію сережок сере- дини — третьої чверті І ст. н. е. з підвісками у вигляді амфорок із грабіжницьких розкопок ольвії 1891 р. (орешников 1894, с. 9, табл. 1, 1), усть-альмінського склепу № 620 (з підвіс- ками у вигляді чоловічків: loboda u.a. 2002, S. 324f. nr. 13, abb. 16, 1—2; Mordvintseva 2002, P. 347—352, fig. 1, 1; Мордвинцева 2002; Зайцев, Мордвинцева 2004, c. 184, 202, рис. 10, 3) та з музею ростова-на-Дону, також із чоловічками (ильюков 1998, с. 89, № 2 г, табл. 2; Mordvintseva 2002, P. 348, fig. 1, 2—3; P. 349 ff.; cat. Frankfurt 2003, S. 44, abb. 17 у центрі ліворуч). 12. сережки (пара). I—II ст. Золото 9580; ку- вання, паяння, тиснення, зернь. Інв. № Дра 1687, 1688; Дра 1687: загальна довжина 34 мм, підвіс- ка 21 × 8,5 мм, кільце 13 × 14 мм; маса 3,97 г; Дра 1688: загальна довжина 34 мм, підвіска 21 × 9 мм, кільце 13 × 12,5 мм, маса 3,97 г (рис. 11). сережки у вигляді круглодротяних розімкну- тих кілець із прикріпленими до них підвісками. рис. 9. Інв. № Дра 1850, 1851 рис. 10. Інв. № Дра 1848, 1849 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 79 кільця сережок виготовлено з круглого в пере- різі дроту, кінці якого заходять один за другий. у верхній частині підвіска утворена пластинчас- тим циліндриком, оповитим гладеньким дротом, виготовленим зі спірально перекрученої і роз- плющеної пластинки, з напаяною зверху круг- лою пластинкою, припаяною до кільця. Знизу припаяно пустотілу кульку з двох спаяних на- півсфер, прикрашених безсистемно розташова- ними ромбиками дрібної зерні з 4 кульок. осно- ви напівсфер розклепані й утворюють у центрі невеликих 4 трикутних виступи з напаяними по кутах 8 кульками, зверху та знизу виступів. Зни- зу кульку прикрашено напаяними одна на другу 3 пірамідками зерні з 4 кульок кожна. Збереженість: знизу кульки з невеликими вм’ятинами. конструкцію сережок характеризує припая- на до дужки підвіска. Форма верхньої частини підвіски у вигляді циліндра, прикрашеного риф- ленням, нагадує сережки з пох. 8 кургану № 12 біля гейманівської, що датуються I ст. н. е. (cat. Tokyo 1991, no. 96) або першою половиною І ст. н. е. (Marcsenko 1995, 324, fig. 10, B). конс- трукція тулуба підвіски з двох напівсферичних частин, прикрашених зерню, нагадує конструк- цію підвісок сережок каталогу 8. відомі також сережки з подібними підвісками, вдягнутими на кіль-цеву дужку, сережки з перетяжками, але вер- хня циліндрична частина їх підвіски гладенька, а нижня, як у розглянутих виробів, складається з двох половинок, прикрашених групами зерні. вони походять із керчі і зберігаються в Пільзені (ondrejova 1975, no. 25, pl. V, 1a—b; XII, 2a—b). І. ондрейова датує їх I—III ст. н. е. 13. сережка. I—II ст. Золото 9580, лазурит; кування, паяння, зернь, формування. Інв. № Дра 1872; кільце 18 × 19 мм; підвіска 25 × 12 мм; довжина ланцюжків 20 мм; діаметр намистин 2 мм; діаметр дужки 1 мм, маса 5,66 г (рис. 12). сережка у вигляді круглодротяного кільця з прикріпленою до нього підвіскою. кільце сереж- ки виготовлено з округлого в перерізі дроту, один кінець у вигляді гачка, а другий загнутий у петлю і спірально обмотаний навколо основи в 5 обер- тів. Підвіска у вигляді стилізованого грона ви- нограду, спаяного з 9 елементів. її верхня час-тина утворена рифленою петлею для підвішування до кільця, до якої знизу припаяно 2 кільця з гори- зонтальним рифленням. нижня частина підвіски утворена розклепаною конусоподібною пласти- ною, до якої припаяно 5 пустотілих ку-льок, виго- товлених з двох спаяних між собою половинок. три кульки розміщені по боках, а дві — одна під другою з рифленим кільцем між ними. чо- тири кульки рясно прикрашено пірамідками зер- ні з 4 кульок. на нижню кульку напаяно 3 ро- зетки з 7 кульок і 3 ромби з 9 кульок, що чергують- ся між собою, а знизу — пірамідку зерні з 5 кульок. До 3 бокових кульок припаяно петлі з ланцю-жка- ми типу «петля в петлю» і дротяні стрижні з пустотілими підвісками конусоподібної форми. один кінець стрижня загнутий у петлю та двічі обмотаний навколо основи, а інший закінчуєть- ся маленькою круглою намистиною з синього лазуриту. Збереженість: кільце і одна конусоподібна підвіска деформовані. цю сережку знайдено, ймовірно, в комплексі, що походить із грабіжницьких розкопок у Прику- банні або на таманському півострові близько 1999 р. у ньому ж було знайдено відтиски пряжок із там- гами із золотої фольги (Дра 1884—1991), похо- вальний вінок (Дра 1882) та золоте намисто з округлими підвісками (Дра 1883), що дають змо- гу датувати комплекс третьою чвертю II ст. н. е. (про датування та атрибуцію пряжок із тамгами із золотої фольги див., наприклад, Treister 2000). 14. сережка (пара). III ст. Золото 9000, агат; кування, штампування, паяння, зернь, різьблен- ня по каменю. Інв. № Дра 1852, 1853; Дра 1852: пластина 16 × 17 мм; підвіска 23 × 10 мм; камея 10 × 10 мм; маса 4,09 г; Дра 1853: пластина 16 × × 17 мм; підвіска 25 × 10 мм; камея 8 × 10 мм; маса 3,98 г (рис. 13). Щиток сережок у вигляді штампованої плас- тинки округлої форми з ажурними краями, при- крашеними рельєфним орнаментом у вигляді ов. у центрі розміщено глухий пластинчас-тий каст зі вставкою у вигляді камеї з білого ага- ту із зображенням голови Медузи горгони. До зворотного боку щитка припаяно дужку, один кінець якої має вигляд гачка, а другий за-гну- тий у петлю. Підвіска у вигляді стилізовано- го грона винограду, спаяного з 9 елементів. її верхня частина утворена рифленою петлею для підвішування до дужки, до якої знизу припаяно пустотілу трубочку з горизонтальним рифлен- ням. нижня частина підвіски утворена розкле- паною трикутною пластиною, до якої припаяно рис. 11. Інв. № Дра 1687, 1688 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 380 5 пустотілих кульок, виготовлених із двох спая- них між собою половинок. три кульки розміщені з боків, а дві — одна під другою із ци-ліндрич- ною прокладкою між ними. кульки рівно-мірно прикрашені зерню. Збереженість: Дра 1852 — краї каста пош- коджені; знизу щиток деформований; кульки дещо деформовані; внизу нижньої кульки неве- ликий отвір (пошкодження); Дра 1853 — кульки дещо деформовані; внизу нижньої кульки не- великий отвір (пошкодження). Практично ідентичні підвіски має сережка з ліроподібним щитком та краплеподібною встав- кою з гранату, знайдена в пох. 61 з розкопок р.х. ле- пера в херсонесі в 1911 р. (Пятышева 1956, с. 50— 51, № 50, табл. X, 4; античные государства … 1984, с. 353, табл. clXII, 23; кат. Москва 2002, № 191: I—II ст. н. е.), та сережка зі щитком у вигляді жіночого бюсту в профіль праворуч з хер- сонеської катакомби № 2132 розкопок к.к. косцюшко-валюжинича 1906 р. (кос- цюшко-валюжинич 1909, с. 52, рис. 2). сереж- ки з такими са-мими підвісками та округ- лими щитками з аналогічними камеями у вигляді масок Медузи, але в дещо іншій оправі, походять із розкопок 1982 р. захід- ного некрополя херсонеса (Зубарь 1993, с. 57, рис. 24, 1; 1997, с. 78, рис. 32, 1—2). оправа щитків сережок із західного некрополя херсо- неса у вигляді рубчастого дроту з припаяними по периметру кульками зерні знаходить пара- лелі в сережках з гробниці № 440 некрополя херсонеса розкопок 1894 р. (оак за 1894 р., с. 63—64, рис. 89, зображення перевернуте) й у вищезгаданих сережках із катакомби № 2132. аналогічним способом окантовано медальйон із зображенням сидячої богині з Прикубання (тол- стой, кондаков 1889, с. 45, рис. 32; ростовцев 1913, с. 28, табл. II, 3; артамонов 1961, с. 64, рис. 8; горончаровский 1993, с. 80, 84, рис. 1, 3). так само оформлено торець трапецієподібної під- віски зі скарбу III ст. н. е. в Дура-Європос (john- son 1931, p. 78, no. 9; p. 81f., pl. XlIV, 1; nettleton 1933, pl. XXVI; Makkay 1949, p. 166, fig. 1, d; cat. Providence 1983, p.125, fig. 16; Musche 1988, S. 194, Typ 6.3, Taf. lXVIII; див. про скарб також oliver 1996, p. 149f. no. 74). Щитки цих сережок у вигляді ажурної розе- ти, характерні для сережок кінця II — першої половини III ст. н. е., прикрашено агатовими камеями із зображенням голови Медузи en face. Подібні халцедонові камеї в іншому обрамлен- ні прикрашають сережки з херсонеса, а саме, з пох. 14 розкопок р.х. лепера 1913 р. (Пятышева 1956, с. 50, № 48, табл. X, 6—6а; кат. Москва 2002, № 197—198: I—II ст. н. е.), а також зі скле- пу № 3265 розкопок к.к. косцюшко-валюжини- ча (Пятышева 1956, с. 50, № 47, табл. X, 5—5а; античные государства … 1984, с. 353, табл. clXII, 30; кат. Москва 2002, № 199—200: I— II ст. н. е.). камеї із сардоніксу з маскою Медузи в об- рамленні, аналогічному цій сережці та сережкам іншого типу, переважно з перекладиною та під- вісками в ряд, відомі в Західному Причорномор’ї (сухиндол: ruseva-Slokoska 1991, no. 51: поча- ток III ст. н. е.). Публікуючи сережку з подібною камеєю у подібному ж обрамленні, що збері- гається в Брукліні (Davidson, oliver 1984, no. 89: III ст. н. е.), П. Девідсон та Є. олівер відзначили паралелі як у Західному Причорномор’ї, так і серед знахідок у Єрусалимі. сережки з приватної колек- ції, представлені на виставці в касселі в 1980 р. (naumann 1980, nr. 90, Taf. 18), з подібними камеями в аналогічному обрамленні та медальйон сережки з вищезазначеного пох. 14/1913 некро- поля херсонеса (Пятышева 1956, с. 50, № 49, рис. 12. Інв. № Дра 1872 рис. 13. Інв. № Дра 1852, 1853 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 81 табл. X, 7; кат. Москва 2002, № 196), датовані северівським часом. у III ст. н. е. камеї широко використовува- ли для прикрашання медальйонів із ратіарії (ruseva-Slokoska 1991, nos. 127—128), східно- го середземномор’я (rudolph 1995, no. 70.a), невідомого походження (Greifenhagen 1975, Taf. 30, 3), застібок намист із анатолії (Bingöl 1999, no. 168), перснів (з саллі Моорс під кардіфом: johns 1996, 141, fig. 15). розглянута сережка, з огляду на обрамлення щитка, вставку у вигляді камеї з маскою Медузи, характерну для ювелірних прикрас северівської епохи, має датуватися кінцем II — першою поло- виною III ст. н. е. Зважаючи на те, що вищезгадані сережки з херсонеського некрополя демонстру- ють використання стандартних типів вставок, об- рамлень і підвісок у різних комбінаціях, можна припустити їх місцеве виробництво. на користь цього свідчить і характерна форма підвісок, і порівняно рівномірне оздоблення пустотілих кульок зерню, що, наприклад, не трапляється на знахідках із керчі. Підвіски сережок із керчі мають гладенькі пустотілі кульки, прикрашені маленькими пірамідками зерні лише на стику (ondrejova 1975, nos. 48—49, pl. V, no. 4a—b). нижня частина підвіски у вигляді грона з пус- тотілих кульок знаходить паралелі на підвісках сережок з некрополя сердікі (ruseva-Slokoska 1991, no. 7a-b), але й ці підвіски досить скупо прикрашені зерню. Дещо ближчими до підвісок наших сережок є підвіски (з коротким нериф- леним циліндром зверху) сережок невідомого походження, що зберігаються в Балтиморі (сat. Baltimore 1979, no. 304; Stefanelli 1992, no. 157, fig. 209). високі циліндри, закручені з золотих пластинок, як на підвісках наших сережок, ма- ють підвіски на двох парах сережок невідомого походження, що також зберігаються в Балтиморі (сat. Baltimore 1979, nos. 302—303). усі три пари, що зберігаються в Балтиморі, швидше за все, по- ходять із Північного Причорномор’я. рифлені циліндричні трубочки у верхній частині підвісок прикрашають сережки з керчі (ondrejova 1975, nos. 46—47; pl. V, 5a—b). 15. сережки (пара). III ст. Золото 7500, сер- долік; кування, паяння, зернь, різьблення, шлі- фування. Інв. № Дра 1866, 1867; Дра 1866: плас- тина 27 × 21 мм; підвіска 23 × 8 мм; вставка 12 × 6 мм; маса 6,92 г; Дра 1867: пластина 29 × × 22 мм; підвіска 23 × 8 мм; вставка 13 × 6 мм; маса 7,27 г (рис. 14). Щиток сережки у вигляді мигдалеподібної пластинки, окантованої двома рубчастими дро- тиками та двома перекрученими дротиками між ними. в центрі розміщено глухий пластинчас- тий каст із мигдалеподібною пласкою вставкою із сердоліку, прикрашений рубчастим обідком. на щиток напаяно 10 трикутників зерні з 3 ку- льок і спаяні 2 рядки з 3 кульок зерні. До зво- ротного боку щитка припаяно дужку з округлого дроту, один кінець якого у вигляді гачка, а другий загнутий у петлю. Підвіска у вигляді стилізова- ного грона винограду, спаяного з 8 елементів. її верхня частина утворена рифленою петлею для підвішування до дужки, до якої знизу припаяно пустотілу трубочку з горизонтальним рифлен- ням. нижня частина підвіски утворена 5 спая- ними пустотілими кульками, кожну з яких виго- товлено з двох спаяних між собою половинок. три кульки розміщені по боках, а дві — одна під одною з циліндричною прокладкою між ними. чотири верхніх кульки прикрашені поодиноки- ми кульками зерні. Щиток сережки у вигляді мигдалеподібної пластинки, окантованої двома рубчастими дро- тиками та плетінкою між ними. в центрі роз- міщено глухий пластинчастий каст з мигдале- подібною пласкою вставкою з сердоліку, при- крашений рубчастим обідком. на щиток напаяно 10 трикутників зерні з 3 кульок, рядок і спаяні 2 ряд- ки з 3 кульок зерні. До зворотного боку щит- ка припаяно дужку з округлого дроту, один кі- нець якого у вигляді гачка, а другий загнутий у петлю. Підвіска у вигляді стилізованого грона винограду, спаяного з 8 елементів. її верхня час- тина утворена рифленою петлею для підвішу- вання до дужки, до якої знизу припаяно пусто- тілу трубочку з горизонтальним рифленням. ниж- ня частина підвіски утворена 5 спаяними пус- тотілими кульками, кожну з яких виготовлено з двох спаяних між собою половинок. три кульки розміщені по боках, а дві — одна під одною із циліндричною прокладкою між ними. чотири верхніх кульки прикрашені поодинокими куль- ками зерні. Збереженість: Дра 1866 — дужка і петля дещо деформовані; Дра 1867 — без пошкоджень. сережка зі слідами ремонту, з подібними овальними вставками і поверхнею, прикраше- ною напаяними рядами перекрученого дротика, але з іншою формою дужки, походить із багато- го поховання, знайденого в танаїсі в 1972 р. на садибі ченцова, 99. вона датується серединою III — початком IV ст. н. е. (арсеньева, Безуглов, толочко 2001, с. 68, табл. 83, 1056; 97, 1143). Ще одна фрагментована сережка, подібна до танаїсь- кої, зберігається в Брукліні й помилково датуєть- ся І ст. н. е. (Davidson, oliver 1984, no. 111). таку саму сережку було придбано для археологічної комісії у керчі в 1912 р. (Pharmakowsky 1913, S. 190—191, abb. 28). Пара аналогічних сережок із ольвії збереглася в колекції ханенків (ханен- ко VI, 1907, табл. VII, № 585). 16. сережки (пара). III ст. Золото 7500, гранат, бірюза; кування, паяння, тиснення, різьблення, ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 382 шліфування. Інв. № Дра 1864, 1865; Дра 1864: загальна довжина 40 мм; діаметр розетки 16,5 мм; ширина трапецієподібної пластини — 14 мм; діа- метр намистин — 4 мм; діаметр вставки — 5 мм; довжина стрижнів — 18 мм; маса 7,39 г; Дра 1865: загальна довжина 40 мм; діаметр розетки 16 мм; ширина трапецієподібної пластини 14 мм; діаметр намистин 4 мм; діаметр вставки 5 мм; довжина стрижнів 17 мм; маса 7,58 г (рис. 15). Щиток сережок у вигляді рельєфної плас- тинчастої 20-пелюсткової розетки. в центрі розміщено округлий глухий пластинчастий каст, окантований рубчастим дротом, з конусоподіб- ною вставкою із граната. До зворотного боку щитка знизу припаяно рифлену трапецієподібну пластину з 4 петлями зі стрижнями з рубчастого дроту, прикрашеними циліндричними намисти- нами з бірюзи. один кінець стрижня за-гнутий у петлю, а другий спірально закручений. Зі зво- ротного боку щитка припаяно дужку з круглого в перерізі дроту, один кінець якого утворює гачок, а другий загнутий у петлю. Збереженість: Дра 1864 — поверхня забруд- нена; трьох намистин з лівого боку не вистачає; намистини забруднені; дужка дещо деформова- на; Дра 1865 — поверхня забруднена; крайньої лівої намистини не вистачає; намистини забруд- нені; дужка дещо деформована. Поперечна пластина з горизонтальним риф- ленням та підвісками на 4 припаяних кільцях, знаходить паралелі на сережці цього ж типу, але з прорізним щитком, що зберігається в Брукліні і датується III ст. н. е. (Davidson, oliver 1984, no. 89). вивченням розвитку цього типу сережок, найпоширенішому в Єгипті, на кіпрі, східно- му середземномор’ї, у західній частині Малої азії та в Західному Причорномор’ї, займалися Девідсон і олівер (Davidson, oliver 1984, p. 97). Штамповані щитки у вигляді розет на сережках цього типу аналогічні щитку сережки з колекції Б. Беррі (rudolph 1995, no. 68.B.1—2: кінець II — перша половина III ст. н. е.). Подібний щиток мають сережки, що експонувалися в касселі в 1980 р. (naumann 1980, no. 93: II—III ст.; Stefa- nelli 1992, no. 166). Другий тип підвісок — штам- повані фігурні щитки зі вставками. аналогічні штамповані прикрашені зерню щитки з оваль- ними вставками в центрі та підвісками у вигляді конічних фігур (naumann 1980, no. 86), ймовір- но, походять із Причорномор’я і датуються II—III ст. аналогічний штампований щиток у вигляді розети має сережка III ст. н. е. з Іспарти, що зберігається в анкарі (Bingöl 1999, no. 77). По-дібні сережки з двома підвісками невідомого походження зберігаються у візантійському му- зеї в афінах. вони також мають досить близьку форму зернених дротиків — підвісок, однак на їх кінцях не округлі намистини, а призматичні сма- рагди (cat. Thessaloniki 1997, no. 158: III ст. н. е.). Подібні зернені дротики мають сережки ІІІ ст. н. е. з кебану, що зберігаються в анкарі (Bingöl 1999, no. 82), а також сережки III ст. н. е. із За- хідного Причорномор’я, наприклад, з некропо- ля ратіарії (ruseva-Slokoska 1991, no. 54), Дол- рис. 14. Інв. № Дра 1866, 1867 рис. 15. Інв. № Дра 1864, 1865 рис. 16. Інв. № Дра 1860, 1861 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 83 на оряховіца (ruseva-Slokoska 1991, no. 55), сек- сагінта Пріста (ruseva-Slokoska 1991, no. 52). 17. сережки (пара). III—IV ст. срібло 8750, бронза, сердолік; кування, лиття, паяння, тиснен- ня, різьблення, шліфування, плакитування. Інв. № Дра 1860, 1861; Дра 1860: пластина 32 × 23 мм; вставка 16 × 10 мм; діаметр дужки 2 мм; маса 5,39 г; Дра 1861: пластина 31 × 23 мм; вставка 16 × × 7 мм; діаметр дужки 2 мм; маса 4,56 г (рис. 16). Щиток сережок у вигляді бронзової пласти- ни краплеподібної форми, плакитованої сріб- ною пластиною з рифленими краями. в центрі розміщено овальний каст, утворений верхньою пластиною з гранованою по краях, злегка опук- лою вставкою з червоного сердоліку. Пластини скріплено за допомогою двох штифтів, розміще- них знизу та зверху вставки. До зворотного боку щитка зверху припаяно трикутну пластину з округлим отвором для гачка, а знизу — дужку з круглого в перерізі дроту, один кінець якого за-гнутий у вигляді гачка. Збереженість: Дра 1860 — поверхня коро- дована; дужка відламана; на вставці тріщина, в кількох місцях сколи; зі зворотного боку частина пластини відсутня; пластина з отвором для гач- ка відсутня; Дра 1861 — поверхня кородована; дужка відламана, залишився невеликий фраг- Арсеньева Т.М., Безуглов С.И., Толочко И.В. некрополь танаиса. раскопки 1981—1995 гг. — М., 2001. Артамонов М.И. антропоморфные божества в религии скифов // асгЭ. — 1961. — вып. 2. Бабенчиков В.П. чорноріченський могильник // аП. — 1963. — т. 13. Багалей д.И. объяснительный текст к археологической карте харьковской губ. // труды XII археологического съезда. — сПб., 1908. — т. 1. Бобринский А.А. курганы и случайные археологические близ местечка смелы. — сПб., 1887. — т. 1. Богданова Н.о. Могильник I ст. до н. е. — III ст. н. е. біля с. Завітне Бахчисарайського району // археологія. — 1963. — т. 15. Богданова Н.А., гущина И.И. раскопки могильников первых веков нашей эры в Юго-Западном крыму в 1960— 1961 гг. // са. — 1964. — № 1. горончаровский В.А. Золотой медальон III в. н. э. из раскопок илурата // археологические вести. — 1993. — вып. 2. гущина И.И., Журавлев д.В., Фирсов к.Б. Позднескифские коллекции в собрании государственного исторического музея // Поздние скифы крыма. — М., 2001. — вып. 118. Вязьмитина М.И. Золото-Балковский могильник. — к., 1972. дашевская о.д. Поздние скифы в крыму. — М., 1991. Зайцев Ю.П., Мордвинцева В.И. варварские погребения крыма II в. до н. э. — I в. н. э. // сарматские культуры евразии: Проблемы региональной хронологии: Доклады к 5 международ. конф. «Проблемы сарматской ар- хеологии и истории». — краснодар, 2004. Зубарь В.М. херсонес таврический в античную эпоху. — к., 1993. Зубарь В.М. херсонес таврический. основные этапы исторического развития в античную эпоху. — к., 1997. Ильюков л.С. коллекция античных сокровищ // Донская археология. — 1998. — № 1. кат. Москва 1987. Шедевры древнего искусства кубани. — М., 1987. кат. Москва 2002. на краю ойкумены. греки и варвары на северном берегу Понта евксинского. — М., 2002. корпусова В.Н. некрополь Золотое. — к., 1983. костенко В.И. сарматы в Междуречье орели и самары // курганные древности степного Приднепровья в III— I тыс. до н. э. — Днепропетровск, 1979. косцюшко-Валюжинич к.к. извлечения из отчета о раскопках в херсонесе таврическом в 1906 г. // иак. — 1909. — вып. 33. мент; зі зворотного боку частина пластини від- сутня; пластина з отвором для гачка відсутня. сережки з дещо іншим оформленням замоч- ка, не пластинчастим, а дротяним, походять із пох. 24 некрополя Дружне в районі сімферо- поля (сat. rimini 1995, p. 183, no. V. 28—29; cat. heidelberg 1999, nr. 13, abb. 119; храпу- нов 2004, с. 146, 221, рис. 38, 16), в якому було знайдено антоніани гордіана III (238—244 рр.), Філіппа араба (249—251 рр.) та Деція (249—251 рр.) (cat. rimini 1995, p. 182, nos. V. 30—32; cat. heidelberg 1999, nr. 10—12, abb. 118; хра- пунов 2004, с. 146, 222, рис. 39, 1—3). Звідти ж походять браслети зі щитками, стилістично близькими до щитків сережок (cat. rimini 1995, p. 186, nos. V. 12, 34—35; cat. heidelberg 1999, nr. 3, 18; abb. 121; храпунов 2004, с. 146, 222, рис. 39, 4—5). Подібні сережки також походять із чорноріченського могильника (Бабенчиков 1963, табл. II, 13—14; высотская 1972, с. 158) і мають паралелі у нижньому Придніпров’ї (Да- шевская 1991, табл. 67, 14). отже, аналіз сережок із колекції с.М. Пла- тонова дає змогу припустити походження цих типів прикрас із античних, пізньоскіфських та сарматських поховальних комплексів Північного Причорномор’я I—IV ст. н. е. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 384 Мордвинцева В.И. три примера украшений местного производства из усть-альминского могильника в крыму // Боспорский феномен. — сПб., 2002. — т. 2. Мошкова М.г. Памятники прохоровской культуры // саи Д1-10. — 1963. оАк за 1880 г. — сПб., 1881. оАк за 1891 г. — сПб., 1892. оАк за 1894 г. — сПб., 1895. оАк за 1895 г. — сПб., 1896. оАк за 1913 г. — сПб., 1914. орешников А.В. Заметки о древностях, найденных в Парутино в 1891 г. // Древности. — 1894. — т. 15.2. Пятышева Н.В. Ювелирные изделия херсонеса (конец IV в. до н. э. — IV в. н. э.) // Памятники культуры. — М., 1956. — вып. 18. ростовцев М.И. Представление о монархической власти в скифии и на Боспоре // иак. — 1913. — вып. 49. Субботин л.В., дзиговский А.Н. сарматские древности Днестро-Дунайского междуречья. часть 2. Препринт. — к., 1990б. Толстой И.И., кондаков Н.П. русские древности в памятниках искусства. — сПб., 1889. — вып. 2. Шкорпил В.В. отчет о раскопках в г. керчи, на таманском полуострове и в алуште в 1912 г. // иак. — 1916. — вып. 60. Ханенко VI. collection B. khanenko. antiquités de la region du Dniepre et des côtes de la Mer noire. — kiev, 1907. — T. 6. Храпунов И.Н. Этническая история крыма в раннем железном веке // Боспорские исследования. — симферополь; керчь, 2004. — T. 6. Bingöl F.R.I. anadolu medenizetleri müzesi. antik takilar.— ankara, 1999. Cat. Baltimore 1979. jewelry. ancient to Modern. a Studio Book. — Baltimore, 1979. Cat. Daoulas 1995. entre asie et europe. l’or des Sarmates. nomades des steppes dans l’antiquité. 17 juin—29 octobre 1995. — abbaye de Daoulas, 1995. Cat. Firenze 1987. l’oro di kiev. Toreutica e orificeria dal Museo storico dei preziosi dell’Ucraina (opere dall’ VIII secolo a.c. al XIII secolo d.c.). — Milano, 1987. Cat. Frankfurt 2003. Steppengold. Grabschätze der Skythen und Sarmaten am unteren Don. — Frankfurt, 2003. Cat. heidelberg 1999. Unbekannte krim. archäologische Schätze aus drei jahrtausenden. — heidelberg, 1999. Cat. Milan 1995. Tesori delle Steppe. cimmeri, Sciti, Sarmati, Unni, avari e cazari. — Milano, 1995. Cat. Paris 2001. l’or des amazones. — Paris, 2001. Cat. Providence 1983. Gold jewelry. craft, Style and Meaning from Mycenae to constantinople (aurifex, 5). — louvain- la-neuve, 1983. Cat. rimini 1995. Dal Mille al Mille. Tesori e popoli dal mar nero. — Milano, 1995. Cat. Thessaloniki 1997. Greek jewellery 6000 years of Tradition. — athens, 1997. Cat. Tokyo 1991. The Treasures of nomadic Tribes. — Tokyo, 1991. Davidson P.F., Oliver A.Jr. ancient Greek and roman Gold jewelry in the Brooklyn Museum. — Brooklyn, 1984. Garschin-von Engelhardt N. eine kertscher kamee mit dem Bildnis Drusus des jüngeren // jahrbuch des deutschen archäologischen Instituts. — 1926. — Bd. 41. Greifenhagen A. Schmuckarbeiten in edelmetall. — Berlin, 1975. — Bd. II. Hackens T. catalogue of the classical collection. classical jewelry. Museum of art, rhode Island. School of Design. — Providence, 1976. Johns C. The jewellery of roman Britain. celtic and classical Traditions. — london, 1996. Johnson J. jewelry // The excavations at Dura-europos. Preliminary report of the Second Season of Work, october 1928—april 1929. — new haven, 1931. Loboda I.I., Puzdrovskij A.E., Zajcev Ju.P. Prunkbestattungen des 1.jh. n.chr. in der nekropole Ust’-al’ma auf der krim. Die ausgrabungen des jahres 1996 // eurasia antiqua. — 2002. — Bd. 8. Makkay D. The jewellery of Palmyra and its Significance // Iraq. — 1949. — Vol. 11. Marcsenko I.I. a kubány-vidék szarmata katakombái // a Móra Ferenc Múzeum Évkönyve. Studia archaeologica. — Szeged, 1995. — Vol. 1. Mordvintseva V.I. a Pair of Golden earrings from Ust’-alma (crimea) // eurasia antiqua. — 2002. — Bd. 8. Musche B. Vorderasiatischer Schmuck zur zeit der arsakiden und der Sasaniden. — leiden; new york; kшbenhavn; köln, 1988. Naumann F. Staatliche kunstsammlungen kassel. antiker Schmuck. — kassel, 1980. Nettleton M.T. Silver jewelry and Beads // The excavations at Dura-europos. Preliminary report of the Fourth Season of Work october 1930—March 1931. — new haven; london; oxford, 1933. Oliver A. Jr. roman jewelry. a Stylistic Survey of Pieces from excavated contexts // ancient jewelry and archaeology. — Bloomington, Indianapolis, 1996. Ondrejova I. les bijoux antiques. — Prague, 1975. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 85 Pharmakowsky B. archäologische Funde im jahre 1911. russland // archäologischer anzeiger. — 1912. Pharmakowsky B. archäologische Funde im jahre 1912. russland // archäologischer anzeiger. — 1913. Pharmakowsky B. archäologische Funde im jahre 1913. Südrussland // archäologischer anzeiger. —1914. Rudolph W.A. Golden legacy. ancient jewelry from the Burton y. Berry collection at the Indiana University art Museum. — Bloomington, Indianapolis, 1995. Ruseva-Slokoska L. roman jewellery. a collection of the national archaeological Museum-Sofia. — london, 1991. Simonenko A.V. The Problem of the Sarmatian Penetration in the north Pontic area according to archaeological Data // Il Mar nero. — 1994. — Vol. 1. Stefanelli L.P.B. l’oro dei romani. — roma, 1992. Treister M.Y. local Imitations of the Details of roman Military costume in the Bosporan kingdom // antike Bronzen. Werkstattkreise, Figuren und Geräte. akten des 14. Internationalen kongresses für antike Bronzen (kölner jahrbuch für Vor- und Frühgeschichte, Bd. 33). — köln, 2000. одержано 23.03.2006 о.А. Пуклина, М.Ю. Трейстер серьги ПервЫх веков новой ЭрЫ иЗ коллекции с.н. Платонова в соБрании национального МуЗея истории украинЫ статья посвящена серьгам первых веков новой эры из коллекции с.н. Платонова, хранящимся в национальном музее истории украины. рассмотренные вещи, скорее всего, происходят из грабительских раскопок 1990-х годов. на основании анализа хронологии и распространения подобных типов сережек сделан вывод о возможном происхож- дении данных украшений из античных, позднескифских и сарматских погребений северного Причерноморья. O.O. Puklina, M.Yu. Treyster ear-rInGS oF The FIrST cenTUrIeS aD FroM The collecTIon oF S.M. PlaTonoV In naTIonal MUSeUM oF hISTory oF UkraIne The article is devoted to the ear-rings of the first centuries aD from the collection of S.M. Platonov kept in the national Museum of history of Ukraine. The items discussed are likely to come from the illegal excavations of the 1990-s. Basing on the analysis of the chronology and distribution of various types of ear-rings the authors are coming to the conclusion of their possible origin from the ancient Greek, late Scythian and Sarmatian graves of the Black Sea north region.

Сережки перших століть нової ери з колекції С.М. Платонова у збірці Національного музею історії України

Репозитарії

Схожі ресурси