Залізні вироби з давньоруського Витачева

Викладено результати технологічних досліджень залізних виробів із давньоруського городища Витачів на Дніпрі. Розглянуто можливі джерела постачання заліза та технології оздоблення речей....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автори:	Горнікова, М.О., Недопако, Д.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:	Археологія
Теми:	До історії стародавнього виробництва
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199456
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Залізні вироби з давньоруського Витачева / М.О. Горнікова, Д.П. Недопако // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 86-92. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199456
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1994562024-10-07T19:30:57Z Залізні вироби з давньоруського Витачева Горнікова, М.О. Недопако, Д.П. До історії стародавнього виробництва Викладено результати технологічних досліджень залізних виробів із давньоруського городища Витачів на Дніпрі. Розглянуто можливі джерела постачання заліза та технології оздоблення речей. В статье изложены результаты технологических исследований железных изделий из раскопок древнерусского городища Витачев на Днепре. Рассмотрены возможные технологии исполнения омеднения. The article presents the results of technological research of ironmongery from the excavations of Ancient Rus settlement Vytachiv on the Dnipro River. The possible technologies of coppering procedure are viewed. 2007 Article Залізні вироби з давньоруського Витачева / М.О. Горнікова, Д.П. Недопако // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 86-92. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199456 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва
spellingShingle	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Горнікова, М.О. Недопако, Д.П. Залізні вироби з давньоруського Витачева Археологія
description	Викладено результати технологічних досліджень залізних виробів із давньоруського городища Витачів на Дніпрі. Розглянуто можливі джерела постачання заліза та технології оздоблення речей.
format	Article
author	Горнікова, М.О. Недопако, Д.П.
author_facet	Горнікова, М.О. Недопако, Д.П.
author_sort	Горнікова, М.О.
title	Залізні вироби з давньоруського Витачева
title_short	Залізні вироби з давньоруського Витачева
title_full	Залізні вироби з давньоруського Витачева
title_fullStr	Залізні вироби з давньоруського Витачева
title_full_unstemmed	Залізні вироби з давньоруського Витачева
title_sort	залізні вироби з давньоруського витачева
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2007
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199456
citation_txt	Залізні вироби з давньоруського Витачева / М.О. Горнікова, Д.П. Недопако // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 86-92. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT gorníkovamo zalíznívirobizdavnʹorusʹkogovitačeva AT nedopakodp zalíznívirobizdavnʹorusʹkogovitačeva
first_indexed	2024-10-08T04:02:19Z
last_indexed	2024-10-08T04:02:19Z
_version_	1812316962200485888
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 386 Äî ³ñòîð³¿ ñòàðîäàâíüîãî âèðîáíèöòâà у х ст. н. е. на території київської русі почалось активне будівництво укріплених міст-фортець, зумовлене активізацією кочівників. наприкінці хI ст. на берегах Дніпра з’явилася ціла низка укріплених городищ-фортець, що утворювали попереджувальну та оборонну системи півден- них меж давньоруської держави. такі укріплен- ня було збудовано вздовж річок остер, трубіж, сула, стугна, а також по берегах Дніпра: го- родища поблизу сучасних населених пунктів трипілля, ржищів (літописний Іван), Щучинка (літописний чучин), витачів, ходорів, Зару- бинці, канів (Довженок 1968, с. 38—41). усього в.й. Довженок налічив 42 городища-фортеці по Дніпру, сулі та росі. розміщення городищ на високих мисах зі значним оглядовим простором сприяло завчас- ному виявленню передових загонів кочівників та передачі сигналу небезпеки на подальші го- родища за допомогою вогнищ. оборонне будівництво не обмежувалося ре- гіоном середнього Подніпров’я, а охоплювало й західні території до кордонів із давньопольськи- ми та давньолитовськими державами (археоло- гия … 1986, с. 372). Зазначені городища у різний час і в різній мірі було досліджено археологами (Довженок, гонча- ров, Юра 1966; Довженок 1964, с. 119; гончаров 1964, с. 126; рыбаков 1965, с. 33; Довженок 1955, с. 51; рыбаков 1961, с. 20; Плетнева, Макарова 1961, с. 24 та ін.). Під час розкопок знайдено численний речовий матеріал, зокрема і вироби із заліза. частину залізних виробів раніше було піддано технологічному дослідженню (Блаже- вич, недопако, Пролеева 1985, с. 109; возне- сенська, недопако, Паньков 1996, с. 167). Південне городище поблизу с. витачів обу- хівського р-ну київської обл. — це рештки дав- ньоруського літописного міста святополча — одного з ранніх городищ-фортець, заснованого, © М.о. горнІкова, Д.П. неДоПако, 2007 ì.î. ãîðí³êîâà, ä.Ï. íåäîïàêî Çàë²Çí² âèðîáè Ç äàâíüîðóñüêîãî âèòà×åâà Викладено результати технологічних досліджень залізних виробів із давньоруського городища Витачів на дніпрі. розглянуто можливі джерела постачання заліза та технології оздоблення речей. згідно з літописом, князем святополком Ізясла- вичем у 1095 р. Пам’ятку досліджували у 1961 р. експедиція Інституту археології ан срср під керівництвом Б.о. рибакова і в 1989 р. витачів- ський загін Дніпровської давньоруської експе- диції Інституту археології ан урср (н.в. Бла- жевич). Існування фортеці чітко фіксується у давньоруських літописах 1095—1239 рр. н. е. городище, укріплене двома рядами ровів, роз- ташоване на високому правому березі р. Дніпро за 60 км від києва вниз по течії. Площа городища з посадом — близько 80 тис. м2. Під час розкопок 1989 р. було зібрано значну колекцію залізних виробів, серед яких переважа- ють гвіздки (104 екз.) та ножі (17 екз.). Знайдено 8 замків та 7 ключів від замків. наконечники стріл представлено двома екземплярами. одним екземпляром у колекції представлено сокиру, кільце кольчуги, наконечник солиці, долото, вудило, шпору, писало, пряжку, голку, ножиці, кресало, риболовний гачок, шило, долото, кос- тиль, острогу, шип. Для технологічних досліджень відібрано 36 найбільш збережених і показових щодо технологій речей. Досліджено 16 ножів, по одному екземпляру наконечників стріли та дротика, кресало, фрагмент остроги, стиль для письма, фрагмент ножиць, ву- дила, три шпори, один навісний замок та 5 ключів до навісних замків, три залізних неви-значених предмети. на жаль, серед знайдених матеріалів немає таких показових щодо технологій речей, як зброя, інструменти, сільськогосподарські зна- ряддя. Згідно з численними технологічними до- слідженнями, саме ці речі дають широкий спектр досить складних технологій. технологічні дослідження проводили за тра- диційною, неодноразово описаною методикою. Результати аналізів. результати подано за групами предметів, у дужках зазначено архео- логічний номер знахідки (рис. 1—4). Ан. 1150. Ніж (10). Метал має середню кількість неметалевих включень. на травлено- ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 87 му шліфі виявлено два поздовжніх тонких зварних шви. структура на вістрі мартенситна, мікротвердість 724 кг/мм2, до спинки кількість вуглецю зменшується до утворення ферито-пер- літної структури. Мікротвердість фериту 206, перліту — 274 кг/мм2. найімовірніше, ніж було виготовлено з паке- тованої заготовки з подальшими цементацією та загартуванням леза. Ан. 1151. Ніж (291). Метал має дуже багато неметалевих включень, основна структура фе- ритна, мікротвердість 206 кг/мм2. на кінчику вістря простежуються рештки цементованого шару мікротвердістю 274 кг/мм2. ніж відковано з однієї заготовки кричного за- ліза невисокої якості, вістря леза цементовано без термообробки. Ан. 1152. Ніж (99). Метал брудний. структу- ра має вигляд сорбіту відпуску. Мікро-твердість 274—474 кг/мм2. Після реставрації на спинці ножа виявлено клеймо «IIXII». ніж виготовлено зі сталевої заготовки неви- сокої якості з подальшим гартуванням та від- пуском. коливання значень мікротвердості пояс- нюється нерівномірним розподілом вуглецю та нерівномірним охолодженням під час гартування (так зване плямисте гартування). Ан. 1153. Ніж (310). Метал має середню кіль- кість неметалевих включень. основна структура феритна, мікротвердість 221 кг/мм2. на кінчи- ку вістря структура мартенситу, мікро-твердість 724 кг/мм2. ніж відковано з кричного заліза середньої якості, вістря леза цементовано та загартовано. Ан. 1154. Ніж (259). у металі багато неме- талевих включень. структура досить складна: зафіксовано два шви, що перехрещуються, мар- тенситна структура, мікротвердість у межах 572—724 кг/мм2. ніж виготовлено зі сталевої заготовки не- високої якості з наваркою вістря леза та по- дальшою термообробкою. така технологія не має сенсу, оскільки основою слугувала вугле- цева сталь і наварювати сталеву вставку не було потреби. Ан. 1155. Ключ (452). Багато шлакових вклю- чень. одна частина зразка має феритну струк- туру (мікротвердість 122кг/мм2), інша — фери- то-перлітну (мікротвердість 170 кг/мм2), вміст вуглецю становить 0,3 %. ключ виготовлено з кричного заліза невисо- кої якості, цементована зона утворилася випад- ково. Ан. 1156. Ключ (381). Після реставрації на ключі виявлено рештки орнаментації мідним дротом. на ключі пропиляно рівчачки, в які на- вивався мідний дріт. у металі середня кількість неметалевих включень. усередині структура ста- лі з вмістом вуглецю 0,6 %, мікротвердість 206— 254 кг/мм2. на краях зразка структура фериту, мікротвердість 206 кг/мм2. ключ виготовлено зі сталі середньої якості, поверхня ключа зневуглецьована. Ан. 1157. Ключ (382). як і в попередньому випадку, ключ має орнаментацію мідним дротом. Метал брудний. основна структура перлітна з нерівномірним розподілом вуглецю, мікротвер- дість 206 кг/мм2. на краях зразка є невеликі зони фериту, мікротвердість 143 кг/мм2. ключ відковано зі сталевої заготовки невисо- кої якості, поверхня ключа зневуглецьована. Ан. 1158. Ключ (380). у металі багато неме- талевих включень. структура феритна, мікро- твердість 206 кг/мм2. ключ виготовлено з кричного заліза низької якості. Ан. 1159. Наконечник стріли (258). у металі середня кількість неметалевих включень. струк- тура феритна, мікротвердість 206—254 кг/мм2. наконечник відковано з кричного заліза се- редньої якості. Ан. 1160. Наконечник дротика (406). Бага- то неметалевих включень. основна структура феритна, мікротвердість 122 кг/мм2. З одного краю є невелика смуга перліту, мікротвердість у межах 206—322 кг/мм2. наконечник відковано з кричного заліза не- високої якості, цементована зона утворилася, швидше за все, випадково. рис. 1. технологічні схеми залізних виробів із витачева ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 388 неметалевих включень. структура перлітна, мікротвердість 206—254 кг/мм2. Шпору виготовлено зі сталі середньої якості. Ан. 1167. Штир (22). Багато шлакових вклю- чень. структура ферито-перлітна. Мікротвер- дість фериту 181, перліту — 254 кг/мм2. Штир виготовлено зі сталевої заготовки. Ан. 1167а. Стиль (18). Метал відносно чис- тий. структура перлітна, мікротвердість 274— 322 кг/мм2. стиль виготовлено з вуглецевої сталі. Ан. 1168а. Залізний предмет. у металі бага- то неметалевих включень. структура феритна, мікротвердість 206 кг/мм2. Предмет виготовлено з кричного заліза не- високої якості. Ан. 1169. Шпора (270). середня кількість неметалевих включень. структура феритна, мікротвердість 170—181 кг/мм2. Шпору відковано з кричного заліза середньої якості. Ан. 1170. Ніж (290) (фрагмент?). у металі ба- гато неметалевих включень. структура феритна, мікротвердість 221—254 кг/мм2. ніж відковано з кричного заліза невисокої якості. гак. Ан. 1170а (289). у металі багато вклю- чень шлаку. структура ферито-перлітна. Мікрот- вер-дість фериту 221, перліту — 274 кг/мм2. гак виготовлено зі сталі невисокої якості. Ан. 1171. Ніж (264). у металі багато точко- вих включень. Мікроструктура безструктурного мартенситу, мікротвердістя 572—824 кг/мм2. ніж виготовлено зі сталевої заготовки неви- сокої якості з подальшим гартуванням. нерівно- мірність мікротвердості по шліфу пояснюється нерівномірним охолодженням виробу під час гартування. Ан. 1172. Ніж (387). Метал чистий. струк- тура різнорідна з ділянками безструктурного мартенситу та перліту. Мікротвердість від 351 до 642 кг/мм2. До спинки ножа мікротвердість знижується, на бічних поверхнях шліфу є зне- вуглецьовані зони. ніж відковано зі сталі високої якості з подаль- шим гартуванням вістря леза. Ан. 1173. Ніж (453). Метал чистий. Мік- ро-структура сорбіту відпуску, мікротвердість 421—464 кг/мм2. ніж виготовлено з якісної сталевої заготовки з подальшим гартуванням та відпуском. Ан. 1174. Ніж (265). Метал чистий. струк- тура гольчаста відпущеного мартенситу, мікро- твердість 322 кг/мм2. ніж виготовлено з якісної сталевої заготовки з гартуванням та відпуском. Ан. 1175. Ніж (292). у металі багато шла- кових включень. основна структура феритна, Ан. 1161. Ключ (384). у металі середня кіль- кість неметалевих включень. структура ферито- перлітна з нерівномірним розподілом вуглецю. Мікротвердість і феритної, і перлітної складових становить 206 кг/мм2. ключ відковано зі сталевої заготовки серед- ньої якості. Ан. 1162. Вудила (13). середня кількість не- металевих включень. структура феритна, мікро- твердість 143—151 кг/мм2. вудила відковано з кричного заліза середньої якості. Ан. 1163. Кресало (383). Багато неметалевих включень. структура досить складна. Широкі смуги перліту (мікротвердість 254—322 кг/мм2) чергуються з вузькими смугами фериту (мікро- твердість 181 кг/мм2). на робочу частину вихо- дить перлітна смуга. кресало виготовлено зі сталі низької якості зі смугастою структурою, технологію підібрано таким чином, що на робочу поверхню виходить вуглецева частина. Ан. 1164. Замок (388). у металі багато неме- талевих включень. структура ферито-перлітна з нерівномірним розподілом вуглецю — 0,3— 0,5 %. Мікротвердість фериту 151, перліту — 181—206 кг/мм2. Замок виготовлено зі сталі невисокої якості. Ан. 1165. Шпора (389). Багато неметалевих включень. структура феритна, мікротвердість 254 кг/мм2. Шпору виготовлено з кричного заліза низької якості. Ан. 1166. Шпора (389). середня кількість рис. 2. технологічні схеми залізних виробів із витачева ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 89 мікротвердість 181 кг/мм2. на кінчику вістря є ділянка ферито-перліту, мікротвердість 254— 351 кг/мм2. ніж відковано з кричного заліза невисокої якості з подальшою цементацією вістря. Ан. 1176. Ніж (412). Метал містить серед- ню кількість неметалевих включень. структу- ра фериту, мікротвердість 206 кг/мм2. у центрі зразка смуга сорбіту відпуску, мікротвердість 421 кг/мм2. ніж виготовлено зі сталевої заготовки з по- дальшим гартуванням та відпуском. на краях утворилася зона зневуглецювання. Ан. 1177. Ніж (263). у металі багато немета- левих включень. Метал дуже кородований. на невеликих фрагментах структура фериту (мікро- твердість 221 кг/мм2) та сорбіту відпуску (мікро- твердість 351—451 кг/мм2). ніж, імовірно, виготовлено із залізної за- готовки невисокої якості з подальшою цемен- тацією леза та термообробкою (гартування та відпуск). Ан. 1178. Ніж (17). у металі середня кіль- кість неметалевих включень. основна структура феритна, мікротвердість 180 кг/мм2. на вістрі наварка сталевої смуги з вмістом вуглецю 0,6 %, мікротвердість 274 кг/мм2. рис. 3. технологічні схеми залізних виробів із витачева рис. 4. технологічні схеми залізних виробів із витечева ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 390 ніж відковано з кричного заліза середньої якості з наваркою сталевого вістря леза. Ан. 1179. Ніж (262). Метал чистий. у цен- трі смуга фериту, на бічних поверхнях перліт, мікротвердість 274 кг/мм2. ніж виготовлено з кричного заліза високої якості з подальшою цементацією бічних поверхонь. Ан. 1180. Фрагмент ножиць (320). Багато шлакових включень. структура смугаста пер- літна, мікротвердість 170 кг/мм2. вуглець не- рівномірно розподілений по шліфу. ножиці виготовлено зі сталевої заготовки. Ан. 1181. Фрагмент остроги (б. н.). Бага- то неметалевих включень. структура феритна, мікротвердість 170—221 кг/мм2. острогу виготовлено з кричного заліза низь- кої якості. Ан. 1182. Шило (288). Метал чистий. струк- тура перлітна з вмістом вуглецю 0,5 %, мікро- твердість 206—254 кг/мм2. Шило виготовлено з якісної сталевої заготовки. Ан. 1183. Ніж (б. н.). Метал чистий. струк- тура перлітна, мікротвердість 236 кг/мм2. ніж виготовлено з якісної сталевої заготовки. Висновки. отримані результати насамперед дають підстави зробити висновок, що ковальські вироби переважно відковано з матеріалу неви- сокої якості (див. табл.). З 36 досліджених пред- метів лише 7 (19,4 %) виготовлено з матеріалу з невеликим вмістом неметалевих включень. До цієї категорії належать 5 ножів (ан. 1172—1174, 1179, 1183), а також стиль (ан. 1168) та шило (ан. 1182). у працях, присвячених технології об- робки заліза, неодноразово наголошувалося, що для археологічного матеріалу цей показник з пог- ляду технологічних властивостей не має великого значення. він є показником рівня технології видо- бутку заліза та його попередньої підготовки. решту предметів виготовлено з матеріалу з великим або середнім вмістом неметалевих включень. За використанням матеріалу та технологій має- мо такий розподіл. З чистого заліза виготовлено 8 предметів (22,2 %): ключ (ан. 1158), наконеч- ник стріли (ан. 1159), вудила (ан. 1162), 2 шпори (ан. 1165, 1169), залізний предмет (ан. 1168а), фраг- менти ножа (ан. 1170) та остроги (ан. 1181). 14 (38,8 %) предметів виготовлено зі сталі з різним вмістом вуглецю, причому характер структур різноманітний: з рівномірним і нерів- номірним розподілом вуглецю, смугасті струк- тури. Досить поширена технологія цементації — 11 випадків (30,5 %). термообробці піддано 11 предметів (30,5 %). Проте наварка сталевої ро- бочої частини трапляється лише у двох випадках — ножі (ан. 1154, 1178). результати дослідження можна порівняти з аналогічними характеристиками, отриманими під час вивчення колекцій залізних виробів із придніпровських давньоруських пам’яток (вознесенська, недопако, Паньков 1996, с. 167). Порівняння показує, що у витачеві, як і на пам’ятках, наведених у зазначеній моногра- фії, переважають суцільносталеві та цементо- вані вироби, широке застосування мала термо- обробка. натомість, поширена на Північній русі технологія наварки леза в витачеві пред- ставлена лише трьома випадками. наявність таких технологічних операцій на Південно- руських землях можна пов’язати з традиціями в галузі обробки заліза в більш ранній час у населення лісостепу східної Європи (возне- сенская 1985, с. 107; Бидзиля, вознесенская, недопако 1983, с. 78—79). розглянемо технологічні характеристики най- поширенішої категорії знахідок — ножів (16 екз.). відзначимо, що ніж (ан. 1170) викликає значні сумніви щодо його належності до цієї категорії. Значна фрагментованість дає підстави трактувати цей предмет як шило або рештки якогось іншого інструмента. цей предмет виготовлено з чистого заліза, хоча і з досить високою твердістю. усі ножі мають пряму спинку та упори для ручки, в різних екземплярах виражені по-різ- ному. у жодному ножі зі збереженою ручкою немає отворів для кріплення руків’я, тобто її насаджували на держак ножа без додаткового кріплення. Повна довжина ножів (лезо + руків’я) ко- ливається в межах 6,5—19 см. Зважаючи на роз-міри лез без руків’їв, вони мали загальну довжину 11—19 см. Довжина самого леза коли- вається у вужчому інтервалі — 5—12 см. таким чином, досліджені ножі за своїми геометрични- ми параметрами не підпадають під жодні стан- дарти. За чистотою матеріалу ножі поділено на три практично однакові групи: 4 — з середнім вміс- том включень, 5 — з великою кількістю і 7 — з незначною кількістю. За використаними технологіями досліджені ножі мають високі показники: третину з них (5 екз.) виготовлено зі сталі, в 9 екземплярах використано цементацію леза і наскрізну цемен- тацію (56 %). термообробці в різних варіантах (гартування, гартування та відпуск) піддано 11 ножів (69 %). отже, під час виготовлення ножів найчастіше використовували технології цементації і гартування, що забезпечувало їм добрі експлуатаційні якості. у контексті вивчення технології обробки за- ліза на придніпровських городищах постає пи- тання про джерела постачання заліза. на горо- дищах не знайдено слідів залізодобувних горнів, виявлено лише криці, шлаки, ковальський ін- струмент. найімовірніше, що металургійні гор- ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 91 ни розміщували за межами городищ, оскільки вони несли небезпеку пожежі. такі металургій- ні осередки могли обслуговувати одне городи- ще або кущ найближчих городищ. Постачання заліза з одного великого центра малоймовірне, враховуючи активність кочівників. Щодо умов для видобутку заліза, вони були сприятливі біля всіх городищ. насамкінець відзначимо ще одну цікаву деталь дослідженої колекції. Після реставра- ції залізних речей на двох навісних замках та кількох ключах виявлено мідне покриття та ор- наментування. на замках є тонкий шар (менше 1 мм) міді, причому в одному випадку покрит- тя наявне і на внутрішніх деталях. Досліджу- ючи замки, ми спочатку повторили помилку Зведена таблиця технологій 1150 ніж середня 206 724 (вістря) — 3-шарове пакетування + цементування + гартування 1151 ніж Багато 206 274 — цементування вістря 1152 ніж » 274—464 — сталь + гартування + відпуск 1153 ніж середня 221 724 Залізо + цементування вістря + гартування 1154 ніж Багато 572—724 — наварка вістря + цементування + гартування 1155 ключ » 122 170 0,3 Залізо + цементування 1156 ключ середня 206 254 0,6 нерівномірно навуглецьована сталь 1157 ключ Багато 143 143—206 0,3 те саме 1158 ключ » 206 — — кричне залізо 1159 наконечник середня 206—254 — — » » стріли 1160 наконечник Багато 122 274—322 — кричне залізо + випадкове цементування дротика 1161 ключ середня 206 170—206 — нерівномірно навуглецьоване кричне залізо 1162 вудила » 143—151 — — кричне залізо 1163 кресало Багато 322—274 0,6 смугаста структура 1164 Замок » 151 181—206 0,4 нерівномірно навуглецьоване залізо 1165 Шпора » 254 кричне залізо 1166 Шпора середня 206—254 0,4 сталь 1167 Залізний Багато 181 254 0,7 нерівномірно навуглецьоване залізо штир 1168 стиль Мало — 274—322 0,6 сталь 1168 Залізний Багато 206 — — кричне залізо — перегрів предмет 1169 Шпора середня 170—181 — — кричне залізо 1170 ніж Багато 221—254 — — » » (фрагмент) 1170а гак » 221 274 — нерівномірно навуглецьоване залізо 1171 ніж » — 572—824 цементування леза + гартування 1172 ніж Мало — 351—642 — те саме 1173 ніж Мало — 421—464 — цементування леза + гартування + відпуск 1174 ніж » — 322 — сталь + гартування + відпуск 1175 ніж » 181 254—351 — Залізо + цементування вістря + гартуван- ня + відпуск 1176 ніж середня 206 421 — сталь + гартування + відпуск, зневуг- лецю- вання 1177 ніж Багато — 351—421 — сталь + гартування + відпуск 1178 ніж середня 180 254—274 0,6 наварка сталі 1179 ніж Мало — 274 0,7 наскрізне цементування 1180 ножиці Багато — 170 0,6 нерівномірно навуглецьоване залізо, смугаста структура 1181 Фрагмент » 170—221 — — кричне залізо остроги 1182 Шило Мало — 206—254 0,5 сталь 1183 ніж — — — — » № аналізу Предмет кількість неметалевих включень Мікротвердість, кг/мм2 вміст вуглецю у перліті, % технологія ферит перліт ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 392 Археология украинской сср. — 1986. — т. 3. — с. 372. Блажевич Н.В., Недопако д.П., Пролеева Я.Н. к вопросу о кузнечном производстве на городищах иван и чучин // Земли Южной руси в IX—XIV вв. — к., 1985. — с. 109—118. Вознесенська г.о., Недопако д.П., Паньков С.В. чорна металургія та металообробка населення східноєвропейського лісостепу за доби ранніх слов’ян та київської русі. — к., 1996. — с. 138—176. Вознесенская г.А. о технике кузнечного производства в городах чернигово-северской земли // Земли Южной руси в IX—XVI вв. — 1985. — с. 107. гончаров В.к. Давньоруське поселення Іван-гора // археологія. — 1964. — т. 16. — с. 126—130. довженок В.і., гончаров В.к., Юра р.о. Древньоруське місто воїнь. — к., 1966. — 148 с. довженок. В.і. літописний чучин // археологія. — 1964. — т. 16. — с. 119—125. довженок В.Й. сторожевые города на юге киевской руси // славяне и русь. — М., 1983. — с. 37—45. довженок В.И. городища и селища на роси и россаве // ксиа ан усср. — 1955. — вып. 5. — с. 51—54. колчин Б.А. черная металургия и металообработка в Древней руси // Миа. — 1953. — № 32. — 257 с. Плетнева С.А., Макарова Т.И. отчет о работе на Южном (святополчем) городище летом 1961 г. с. витачев, обу- ховский район, киевской области // на иа нану. — 1961/25а, 3702. — 24 с. рыбаков Б.А. любеч и витачев — ворота внутренней руси: тез. докл. советской делегации на I Международном конгрессе славянской археологии в варшаве. — М., 1965. — с. 33—35. рыбаков Б.А. отчет о раскопках северного городища в витачеве // на иа нану. — 1961/25, 3701. — 20 с. рыбаков Б.А. ремесло древней руси. — М., 1948. — с. 222. одержано 19.10.2006 М.А. горникова, д.П. Недопако желеЗнЫе иЗДелия иЗ Древнерусского витачева в статье изложены результаты технологических исследований железных изделий из раскопок древнерусского городища витачев на Днепре. рассмотрены возможные технологии исполнения омеднения. M.O. Gornikova, D.P. Nedopako IronMonGery FroM ancIenT rUS VyTachIV The article presents the results of technological research of ironmongery from the excavations of ancient rus settlement Vytachiv on the Dnipro river. The possible technologies of coppering procedure are viewed. Б.о. рибакова, який свого часу, вивчаючи піс- ля реставрації оміднені замки зі Звенигорода, висловив припущення, що їх відливали суцільно з міді чи бронзи (рыбаков 1948, с. 222). Проте структурні дослідження Б.о. колчина показали, що замки було виготовлено із заліза, на яке потім нанесено тонкий шар міді чи бронзи (колчин 1953, с. 158). у нашому випадку на зламі корпусу замка чіт- ко простежується тонка смуга окисленого заліза, зверху на ній — мідне покриття, місцями омід- нення наявне і на внутрішніх поверхнях. отже, корпус було виготовлено із заліза, а потім омід- нено. Процес оміднення можна реконструювати як занурення корпусу замка в розплавлену мідь чи бронзу. на користь такої технології свідчить наявність оміднення на зовнішній і внутрішній поверхнях. Можливо, перед омідненням корпус підігрівали, що забезпечувало міцніше зчеплен- ня міді з залізною основою. оздоблення ключів видається простішим. напилком на ключі випилювали гвинтовий рів- чачок, у який запресовували мідний дріт. Мож- ливо, і в цьому випадку навивку дроту робили на підігрітому ключі. в процесі остигання залізна основа ключа стискалась і міцно тримала дріт. З приводу наявності на давньоруських горо- дищах оздоблених речей слід пригадати знахідку на городищі чучин шпори, інкрустованої сріб- ними клепками (Блажевич, недопако, Проле- ева 1985, с. 113). Майстер зумів на масивній шпорі зробити заглиблення діаметром менше 1 мм й упресувати в нього срібну дротину. ви- конати таку операцію можна лише за наявності справді ювелірного інструменту та високої майс- терності коваля. однак не можна виключати і та- кий варіант: коваль відкував шпору, а ювелір на замовлення володаря інкрустував її. цей варіант підтримують автори зазначеного дослідження. Висловлюємо вдячність Н.В. Блажевич за наданий для дослідження матеріал.

Залізні вироби з давньоруського Витачева

Репозитарії

Схожі ресурси