Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології
Статтю присвячено виправленню помилкової інформації про поховання в Богазкеї (Анатолія, Мала Азія), що нібито містило шолом Монтефортіно, монету першої половини І ст. до н. е., латенську зброю і фібули. Згаданий понад 15 років тому цей неіснуючий комплекс став основою для висновків про значно пізні...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199458 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології / Ю.П. Зайцев // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 101-108. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199458 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994582024-10-07T19:31:16Z Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології Зайцев, Ю.П. Дискусії Статтю присвячено виправленню помилкової інформації про поховання в Богазкеї (Анатолія, Мала Азія), що нібито містило шолом Монтефортіно, монету першої половини І ст. до н. е., латенську зброю і фібули. Згаданий понад 15 років тому цей неіснуючий комплекс став основою для висновків про значно пізнішу появу шоломів зазначеного типу і сарматів — учасників війн Мітрідата VІ Євпатора, які побували в Галатії і принесли ці шоломи в Північне Причорномор’я. Статья посвящена корректировке неправильной информации об одном комплексе из Богазкее в Малой Азии, который якобы содержал шлем Монтефортино, латенские меч, копья и фибулы, а также монету первой половины 1 в. до н.э. На самом деле, эти предметы найдены в разных местах: шлем является случайной находкой, а оружие, фибулы и монеты происходят из нескольких погребений грунтового некрополя Богазкее. Упомянутый более 15 лет назад, этот несуществующий погребальный комплекс послужил основой для формирования выводов о сильном запаздывании шлемов упомянутого типа и о сарматах, побывавших в Галатии во время войн Митридрата VI Евпатора и принесших эти шлемы в Северное Причерноморье. Восстановление действительной картины лишает эти версии археологического обоснования а также показывает проблематичность прямого сопоставления древностей латенского облика из Северного Причерноморья и Малой Азии. The article corrects the incorrect information about an assemblage in the Bogazköy necropolis in Asia Minor, which was said to be consisting of a Montefortino helmet, a La Téne sword, spears and brooches, and also a coin of the first half of the 1st c. BC. As a matter of fact, all of these items were found in different places. The helmet is a chance find, and other objects come from several graves of the Bogazköy necropolis. Mentioned more than 15 years ago, this not existing assemblage caused the generation of conclusions about the far late use of helmets of Montefortino type, and about the Sarmatians having visited Galatia during the Second Mithridatic War, and having brought these helmets to the north coast of the Black Sea. Reconstruction of real facts deprives these versions of archaeological grounds, and also shows the complexity of the direct comparison of antiquities of La Téne appearance from the north coast of the Black Sea with those from Asia Minor. 2007 Article Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології / Ю.П. Зайцев // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 101-108. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199458 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії Дискусії |
| spellingShingle |
Дискусії Дискусії Зайцев, Ю.П. Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології Археологія |
| description |
Статтю присвячено виправленню помилкової інформації про поховання в Богазкеї (Анатолія, Мала Азія), що нібито
містило шолом Монтефортіно, монету першої половини І ст. до н. е., латенську зброю і фібули. Згаданий понад 15 років тому цей неіснуючий комплекс став основою для висновків про значно пізнішу появу шоломів зазначеного типу і сарматів — учасників війн Мітрідата VІ Євпатора, які побували в Галатії і принесли ці шоломи в Північне Причорномор’я. |
| format |
Article |
| author |
Зайцев, Ю.П. |
| author_facet |
Зайцев, Ю.П. |
| author_sort |
Зайцев, Ю.П. |
| title |
Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології |
| title_short |
Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології |
| title_full |
Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології |
| title_fullStr |
Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології |
| title_full_unstemmed |
Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології |
| title_sort |
шоломи типу монтефортіно і галатський некрополь в богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Дискусії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199458 |
| citation_txt |
Шоломи типу Монтефортіно і галатський некрополь в Богазкеї: один казус у вітчизняній сарматології / Ю.П. Зайцев // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 101-108. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT zajcevûp šolomitipumontefortínoígalatsʹkijnekropolʹvbogazkeíodinkazusuvítčiznâníjsarmatologíí |
| first_indexed |
2024-10-08T04:02:24Z |
| last_indexed |
2024-10-08T04:02:24Z |
| _version_ |
1812316966897057792 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 101
Зброя та військові обладунки є однією із найви-
разніших груп артефактів, що дають великі мож-
ливості для різних історичних реконструкцій. Пов-
ною мірою це стосується й етрусько-італійських
шоломів типу Монтефортіно, що походять із те-
риторії Північного кавказу і датуються еллініс-
тичним часом (рис. 1).
у сучасній вітчизняній історіографії у різних
варіантах існує дві версії, що пояснюють цей
феномен.
Перша версія: шоломи потрапили в Північне
Причорномор’я з кельтами (галатами) в ІІІ—ІІ ст.
до н. е. (трейстер 1992, с. 44—45; Бруяко, россо-
хацкий 1993, с. 80; виноградов 1999, с. 77—80).
Друга версія: поява шоломів синхронна за
часом із Мітрідатовими війнами і пов’язана з їх
© Ю.П. Зайцев, 2007
þ.Ï. Çàéöåâ
Äèñêóñ³¿
øîëîìè òèÏó ìîíòåôîðò²íî
² ãàëàòñüêèé íåêðîÏîëü ó áîãàÇêå¯:
îäèí êàÇóñ ó â²ò×èÇí í²é ñàðìàòîëî㲯
Статтю присвячено виправленню помилкової інформації про поховання в Богазкеї (Анатолія, Мала Азія), що нібито
містило шолом Монтефортіно, монету першої половини і ст. до н. е., латенську зброю і фібули. Згаданий понад
15 років тому цей неіснуючий комплекс став основою для висновків про значно пізнішу появу шоломів зазначеного
типу і сарматів — учасників війн Мітрідата Vі Євпатора, які побували в галатії і принесли ці шоломи в Північне
Причорномор’я 1 .
поді-ями (кінець II — початок I ст. до н. е.) (раев
1988, с. 39; Shchukin 1989, s. 239; раев, симо-
ненко, трейстер 1990, с. 124; raev, Simonenko,
тreister 1991, p. 470—471; Щукин 1994, с. 143;
редина, симоненко 2002, с. 85—86; симоненко
1993, с. 89—90; 1994, с. 16; 2001, с. 95—96; 2005,
с. 258—259; трейстер 1992, с. 40—42; Treister
1993, p. 791; еременко 1997, с. 177—178).
одним із головних аргументів на користь
другої гіпотези вже понад 15 років слугує один
сюжет, на який слід звернути увагу.
у спеціальній праці Б.а. раєва, о.в. симо-
ненка, М.Ю. трейстера «Этрусско-италийские и
кельтские шлемы восточной европы» було зазна-
чено: «находка кельтского погребения близ Бо-
газкея, содержащего аналогичный шлем (йдеться
про шоломи типу Монтефортіно. — Ю. З.), ла-
тенский меч, копье, фибулы среднелатенской
схемы вместе с серебряной тетрадрахмой ари-
обазарна I, чеканенной в 70—63 гг. до н. э. (Bittel
1976, s. 241; Bittel 1978, s. 172) объясняет пути
проникновения ранних этрусско-италийских и
кельтских шлемов в степи юга россии. Это могла
быть военная добыча сарматов, попавшая к ним
во время пребывания в войсках Митридата VI
евпатора, разграбивших азиатские провинции,
включая галатию, либо военная добыча кочев-
ников, захваченная во время сражений с войс-
ками Митридата VI во время их пребывания в
северном Причерноморье» (раев, симоненко,
трейстер 1990, с. 124).
Згодом це поховання, щоправда, вже без де-
тального опису його вмісту, було згадано в кіль-
кох працях, присвячених латенським та італій-
ським старожитностям Північного Причорно-
мор’я (Treister 1991, p. 77; трейстер 1992,
с. 39— 40; Treister 1993, p. 791), а також у контек-
сті хронології імпортних шоломів у сарматських
пам’ятках (Полин 1992, с. 52).
1 Мою доповідь на цю тему було заявлено в програмі
XXIV крупновських читань, що проходили в м. на-
льчик (кабардино-Балкарія, росія) у квітні 2006 р.
стислий її зміст було опубліковано до початку конфе-
ренції у спеціальному збірнику (Зайцев 2006). Під час
роботи секції у робочому порядку, на прохання Б.а. ра-
єва і о.в. симоненка, безпосередньо перед цією до-
повіддю було поставлено їх виступ «Шоломи Мон-
тефортіно східної Європи: погляд через 15 років»,
не зазначений у програмі читань. виступ було при-
свячено коригуванню попередніх висновків цих до-
слідників, створенню нової типології та хронології
шоломів Монтефортіно, знайдених у Північному
Причорномор’ї. основний висновок дослідників
про сарматську належність комплексів із такими шо-
ломами і їх появу в Північному Причорномор’ї під
час Мітрідатових війн залишився незмінним. Під час
слухання цього виступу виявилося, що значною мірою
він фактично був відповіддю на вже опубліковані тези
доповіді Ю.П. Зайцева і певним чином їх переказував.
При цьому саму тему доповіді Ю.П.Зайцева не було
згадано. вважаючи таку ситуацію несумісною з мето-
дами ведення наукової дискусії, я зняв свою доповідь
з порядку денного читань.
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3102
Принципова важливість такого комплексу і
його непересічне значення для археології піз-
нього еллінізму здавались очевидними, проте
рис. 1. карта знахідок імпортних шоломів типу Монтефортіно в Північному Причорномор’ї: 1 — Біленьке; 2 — ве-
села Долина; 3 — Мар’ївка; 4 — токмак; 5 — Привольє; 6 — новопрохорівка; 7 — новочеркаськ; 8 — Марієнталь;
9 — рогівська; 10 — сергієвська; 11 — Заманкул; 12 — чегем (раев, симоненко, трейстер 1990; симоненко 2001,
з виправленнями та доповненнями автора)
рис. 2. некрополь Богазкея. кам’яна гробниця № 12,
південний сектор (kühne 1969)
звернення до згаданого джерела інформації —
тез доповідей курта Біттеля, присвячених проб-
лемі виділення галатських старожитностей у
Малій азії (Bittel 1976; 1978), — привело до
несподіваних результатів.
Щодо першої праці (Bittel 1976) наведена ін-
формація виявилася некоректною: у ній нічого
не вдалося знайти ні про шолом, ні про драхму
аріобазарна І. у посиланні на іншу працю (Bittel
1978) також допущено неточності, що мають
принциповий характер. те, що було представ-
лено як єдиний комплекс, насправді виявилося
переліком яскравих знахідок, не пов’язаних між
собою, що походять із різних місць.
До того ж на зазначених сторінках згадано і
якийсь шолом із галатської області, в якому було
знайдено бронзовий черпак і поряд — пізньое-
лліністичну кераміку. Шолом бронзовий, осна-
щений нащічниками на шарнірах, з витягнутою
округлою неорнаментованою тулією, вузьким
напотиличником. напотиличник і кант прикра-
шено штрихами.
на думку к. Біттеля, таку форму можна виз-
начити як тип каппенхельм (kappenhelm), що
не типовий для північних апеннін, починаючи з
V ст. до н. е. При цьому в праці не наведено зоб-
раження шолому (Bittel 1978, s. 172—174).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 103
З подібного опису важко скласти собі більш-
менш конкретне уявлення про предмет, тим
більше не можна використовувати як аналогію
північнопричорноморським шоломам типу Мон-
тефортіно.
Матеріали некрополя в Богазкеї порівняно
повно видані й дають змогу отримати певне
уявлення про цю пам’ятку (Bittel, naumann
1939; Bittel, naumann 1952; Bittel 1969; Boeh-
mer 1972). Поховання так званого галатського
некрополя були розташовані на території відо-
мого хетського міста-фортеці Богазкеї (рис. 1)
та сконцентровані переважно на території хра-
мового комплексу № 1 і в південній частині го-
родища, де було розкопано 31 гробницю з кам’я-
рис. 3. некрополь Богазкея: 1 — ділянка великого храму,
ґрунтове пох. 1; 2 — південний сектор, ґрунтове пох. 4;
3, 4 — ділянка храму 1, гробниця № 2 з черепичним
перекриттям (kühne 1969)
них плит (рис. 2), 39 простих ґрунтових могил
(рис. 3, 1, 2), 10 поховань у піфосах, 3 гробниці
з черепиці (рис. 3, 3, 4) та одне трупоспалення
(kühne 1969, S. 35—45). Більшість поховань
були або зовсім без інвентарю, або він був не-
численний та невиразний.
на думку дослідників, загальне датування
поховань розглядається в межах ІV ст. до н. е. і
часом правління августа з переважанням похо-
вань ІІ—І ст. до н. е. (kühne 1969, S. 40).
на особливу увагу заслуговують кілька похо-
вань із предметами озброєння та іншими яскра-
вими датувальними знахідками.
Кам’яна гробниця J/21, ділянка храму 1.
виявлена на схід від воріт укріплення, біля під-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3104
рис. 4. некрополь Богазкея. кам’яна гробниця j/21, інвентар: 1 — деталі золотого вінка; 2 — залізний меч та брон-
зові деталі піхов; 3 — бронзова фібула із рештками залізної голки (Bittel, naumann 1939; 1952; Boehmer 1972)
ніжжя оборонної стіни. орієнтована вздовж
фасаду стіни, за лінією захід—схід, спорудже-
на з великих плит. кістяк похованого майже
зітлів.
Інвентар: довгий залізний меч, фрагменти
дерев’яних піхов із металевими деталями (поз-
довжні залізні скоби з бронзовими поперечни-
ми перекладинами) (рис. 4, 2); бронзова лита фі-
була у вигляді дельфіна із рештками залізної гол-
ки (рис. 4, 3); фрагменти золотого вінка (рис. 4,
1), рельєфна чаша з лаковим покриттям, при-
крашена чотирикутними зірками і спіральними
завитками; 3 веретеноподібних унгвентарії зі
світло-коричневої глини з високими ніжками і
тонкими довгими горловинами; одноручний гон-
чарний горщик із кулеподібним корпусом (Bittel,
naumann 1939, S. 33—35; Bittel, naumann 1952,
S. 120—121; Boehmer 1972, P. 68).
Кам’яна гробниця № 3, ділянка храму 1.
Поховання дорослої людини на спині, у витяг-
нутому положенні, головою на схід.
Інвентар: біля правої ноги — залізний меч
у залізних піхвах (рис. 5, 3) із залізним кільцем
(рис. 5, 4), під мечем — три фрагменти залізно-
го наконечника списа (рис. 5, 5) (kühne 1969,
S. 39).
Кам’яна гробниця № 11, південний сектор.
складена з великих плит. скелет дорослої лю-
2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 105
дини лежав на правому боці, головою на пів-
денний схід.
Інвентар: у роздавленому черепі лежала
срібна тетрадрахма царя Брогітара (Brogitarus)
першої половини І ст. до н. е. (рис. 5, 1); фраг-
менти срібної діадеми — вінка у вигляді довгих
пластин із заокругленими кінцями (рис. 5, 2);
фрагменти залізного предмета (kühne 1969, S.
41; Bittel 1969, S. 47).
Кам’яна гробниця № 12 (рис. 2), південний
сектор. скелет дорослої людини лежав на спині
у витягнутому положенні, головою на північний
схід, руки витягнуті вздовж тулуба.
Інвентар: біля лівого плеча, під нижньою ще-
лепою — срібна драхма каппадокійського царя
аріобазарна І (70—63 рр. до н. е.) (рис. 6, 3);
біля ніг з лівого боку — червонолаковий гор-
щик із червоно-коричневої глини (рис. 6, 1) та
«мегарська» чаша з добре відмуленої глини, пок-
ритої червоно-коричневим якісним лаком (рис.
6, 5). Під горщиком було знайдено залізну фібулу
середньо-латенської схеми (рис. 6, 2), на лівій
руці — маленька залізна каблучка. Біля стоп, під
посудинами, виявлено 25 залізних цвяхів із на-
півсферичними шапочками (рис. 6, 4) — оббивка
підошви шкіряних сандалій (kühne 1969, S. 40;
Bittel 1969, S. 47; Boehmer 1972, S. 139).
отже, матеріали некрополя в Богазкеї супере-
чать картині, представленій у праці Б.а. раєва,
о.в. симоненка та М.Ю. трейстера.
очевидно, що поховання (комплексу) з шо-
ломами Монтефортіно, латенським мечем,
списами, фібулами середньолатенської схеми і мо-
нетою аріобазарна І насправді не існує ані на
цьому некрополі, ані взагалі в Малій азії. від-
повідно, зникає і будь-яке археологічне підтвер-
дження гіпотези про малоазійське (галатське)
походження північнопричорноморських шоло-
мів Монтефортіно та їх господарів-сарматів —
учасників малоазійських походів Мітрідата VІ
Євпатора.
наслідки такої помилки виявилися значни-
ми. неправильне датування за некоректною ін-
формацією шоломів типу Монтефортіно ІV—
ІІІ ст. до н. е. (раев, симоненко, трейстер 1990,
с. 119—120) 2 разом із неіснуючим комплексом,
що нібито фіксує факт їх значно пізнішої появи,
міцно закріпили у вітчизняній науці переконан-
2 Між іншим, в одній зі своїх ранніх праць о.в. симо-
ненко з посиланням на працю г. робінсона (ro-binson
1975, p. 19, ill. 9) датував шолом типу Монтефорті-
но з Мар’ївки кінцем ІІІ—ІІ ст. до н. е. і заперечу-
вав сарматську належність комплексу, в якому його
було знайдено (симоненко 1986, с. 65—67). архео-
логічний контекст знахідок подібних шоломів у пів-
денній Франції, Іспанії та північній Італії також дає
діапазон дат у межах ІІІ—ІІ ст. до н. е. (Зайцев 2005,
с. 93—94).
рис. 5. некрополь Богазкея. Інвентар кам’яної гробниці
№ 11, південний сектор (1 — срібна монета Брогітара;
2 — деталі срібного вінка) і кам’яної гробниці № 3,
південний сектор (3 — фрагменти залізного меча і за-
лізних піхов; 4 — фрагменти залізного персня; 5 —
фрагменти залізного наконечника списа) (kühne 1969;
Boehmer 1972)
ня про те, що «… шлемы типа Монтефортино
находились в употреблении часто в течение сто-
летий, неоднократно меняя своих владельцев»
(раев, симоненко, трейстер 1990, c. 125; Полин
1992, c. 52; Щукин 1994, c. 143; виноградов
1999, c. 77, 79; туаллагов 2002, c. 100) з далеко-
сяжними історичними висновками.
як випливає з наведеного опису, в різних
похованнях некрополя Богазкея знайдено меч,
наконечники списів, фібули середньолатенсь-
кої схеми, що не мають прямих аналогій серед
знахідок у Північному Причорномор’ї та на
Пів-нічному кавказі. ця обставина не дає змоги
підтримати висновок про малоазійське (галатсь-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3106
рис. 6. некрополь Богазкея. кам’яна гробниця № 12, південний сектор, інвентар: 1 — червонолаковий горщик;
2 —залізна фібула; 3 — срібна монета аріобазарна І (кападдокія); 4 — залізні цвяхи (оббивка підошов сандалій)
(kühne 1969; Boehmer 1972); 5 — «мегарська» чашка
ке) походження латенських старожитностей Пів-
нічного Причорномор’я, а відтак, і їх датування
часом Мітрідатових війн (ІІ—І ст. до н. е., перша
третина І ст. до н. е.) (трейстер 1992, c. 39—40;
еременко 1997, c. 180—182).
Деякі особливості поховального інвентарю
(меч з ознаками республіканського гладіуса, шар-
нірна лита фібула, поховальні вінки, залізні
цвяхи як підбивки до сандалій) у поєднанні з
монетними знахідками дають змогу датувати не-
крополь у Богазкеї часом, близьким до початко-
вого етапу встановлення римського панування
в малоазійській галатії, одразу після падіння
держави Мітрідата VІ Євпатора.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 107
Бруяко И.В., россохацкий А.А. кельто-италийский шлем из коллекции Белгород-Днестровского музея // Петербург-
ский археологический вестник. — 1993. — 1993. — № 7. — с. 78—80.
Виноградов Ю.А. северное Причерноморье после падения великой скифии (своеобразие стабилизации в реги-
оне второй половины III — первой половины II вв. до н. э.) // hyperboreus: studia classica. — 1999. — Vol. 5,
Fasc. 1. — р. 56—82.
еременко В.е. «кельтская вуаль» и зарубинецкая кульура. опыт реконструкции этнополитических процессов III—
I вв. до н. э. в центральной и восточной европе. — сПб., 1997. — 231 с.
Зайцев Ю.П. крестовидные удила северного Причерноморья // четвертая кубанская археологическая конференция:
тез. и докл. — краснодар, 2005. — с. 88—94.
Зайцев Ю.П. Шлемы типа Монтефортино и галатский некрополь в Богазкее: один миф отечественной сармато-
логии // XXIV «крупновские чтения» по археологии северного кавказа: тез. докл. — нальчик, 2006. —
с. 81—82.
Полин С.В. от скифии к сарматии. — к., 1992. — 200 с.
раев Б.А. Бронзовый шлем из коллекции новочеркасского музея // ксиа. — 1988. — № 194. — с. 36—39.
раев Б.А., Симоненко А.В., Трейстер М.Ю. Этрусско-италийские и кельтские шлемы в восточной европе // Древние
памятники кубани (материалы семинара). — краснодар, 1990. — с. 117—135.
редина е.Ф., Симоненко А.В. «клад» конца II—I вв. до н. э. из веселой Долины в кругу аналогичных древностей
восточной европы: Материалы и исследования по археологии кубани. — краснодар, 2002. — вып. 2. —
с. 78—96.
Симоненко о.В. Пізньоскіфський комплекс з с. Мар’ївка Миколаївської обл. // археологія. — 1986. — № 55. —
с. 63—68.
Симоненко А.В. клады снаряжения всадника II—I вв. до н. э.: опыт классификации и этнической интерпретации //
вторая кубанская археологическая конференция: тез. докл. — краснодар, 1993. — с. 89—90.
Симоненко А.В. северное Причерноморье в составе сарматской культурно-исторической общности // Проблемы
истории и культуры сарматов: тез. докл. международ. конф. — волгоград, 1994. — с. 15—17.
Симоненко А.В. Погребение у с. чистенькое и «странные» комплексы последних веков до н. э. // нижневолжский
археологический вестник. — волгоград, 2001. — вып. 4. — с. 92—104.
Симоненко А.В. тираспольские курганы, «странные комплексы» и сираки на Днестре // четвертая кубанская архе-
ологическая конференция: тез. и докл. — краснодар, 2005. — с. 255—260
Трейстер М.Ю. кельти у Пiвнічному Причорномор’ї // археологiя. — 1992. — № 2. — с. 37—50.
Туаллагов А.А. Две находки импортных шлемов из центрального Предкавказья // античная цивилизация и варвар-
ский мир: Материалы VIII археологического семинара. — краснодар, 2002. — с. 100—103.
Щукин М.Б. на рубеже эр.— сПб., 1994. — 323 с.
Bittel к. Die Galater in kleinasien, archäologisch gesehen // assimilation et résistance а la culture gréco-romaine dans le
monde ancien. Travaux du VI-e congrиs International d’etudes classiques. Madrid, Septembre 1974. — Bucureşti;
Paris, 1976. — р. 241—249.
Bittel к. Die Galater, archäologisch gesehen // The Proceedings of the Xth International congress of classical archaeology.
ankara — Izmir 23 — 30 / IX/ 1973. — ankara, 1978. — S. 169—174.
Bittel K., Naumann R. Vorläufiger Bericht über die ausgrabungen in Bogazkцy 1938 // Mitteilungen der Deutschen orient —
Gessellschaft zu Berlin. — 1939. — n 77. — S. 3—46.
Bittel K., Naumann R. Boрazkцy — hattuљa. ergebnisse der ausgrabungen des Deutschen arhäologischen Instituts und
der Deutschen orient-Gesselschaft in den jahren 1931—1939. — Stutgard, 1952. — 184 s. + 64 taf.
Bittel K. Bemerkungen zu einigen späthellenistischen Grabfunden aus dem sogenannten Südareal im Bezirk des Tempels
I in Bogazköy // Bogazköy IV. Funde aus den Grabungen 1967 und 1968. — Berlin, 1969. — S. 45—48.
Kühne H. Die Bestattungen der hellenistischen bis spätkaiserzeitlichen periode // Bohazkцy IV. Funde aus den Grabungen
1967 und 1968. — Berlin, 1969. — S. 35—45.
Boehmer M.R. Die kleinfunde von Bohazköy. aus den Grabungscampagnen 1931—1939 und 1952—1969. — Berlin,
1972. — 247 s. + 98 taf.
Raev B., Simonenko A., Treister M. etrusco-italic and celtic helmets in eastern europe // jahrbuch des römisch —
germanischen zentralmuseums Mainz. — Mainz, 1991. — № 38. — Teil 2. — S. 465—496.
Robinson H.R. The armour of Imperial rome. — london, 1975. — 196 p.
Treister M.Ju. The celts in the north Pontic area: a reassessment // antiquity. — 1993. — 67, n 257. — р. 789—804.
Treister M.Ju. etruscan objects in the north Pontic area and the Ways of Their penetration // Studi etruschi. — 1991. —
Vol. 57 — McMXcI (Serie III). — р. 71—79.
Shchukin M.B. 1989. rome and Barbarians in central and eastern europe (1st century B.c. — 1st century a.D.) Bar
International Series 542. — Pt. 1. — 246 р.
одержано 21.12.2007
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3108
Ю.П. Зайцев
ШлеМЫ тиПа МонтеФортино
и галатский некроПоль в БогаЗкее:
оДин каЗус в отечественной сарМатологии
статья посвящена корректировке неправильной информации об одном комплексе из Богазкее в Малой азии,
который якобы содержал шлем Монтефортино, латенские меч, копья и фибулы, а также монету первой половины
1 в. до н.э. на самом деле, эти предметы найдены в разных местах: шлем является случайной находкой, а оружие,
фибулы и монеты происходят из нескольких погребений грунтового некрополя Богазкее. упомянутый более 15
лет назад, этот несуществующий погребальный комплекс послужил основой для формирования выводов о силь-
ном запаздывании шлемов упомянутого типа и о сарматах, побывавших в галатии во время войн Митридрата VI
евпатора и принесших эти шлемы в северное Причерноморье. восстановление действительной картины лишает эти
версии археологического обоснования а также показывает проблематичность прямого сопоставления древностей
латенского облика из северного Причерноморья и Малой азии.
Yu.P. Zaytsev
helMeTS oF MonTeForTIno
TyPe anD GalaTIan necroPolIS In BoGazkÖy.
an IncIDenT In hoMe SarMaTIan STUDIeS
The article corrects the incorrect information about an assemblage in the Bogazköy necropolis in asia Minor, which was
said to be consisting of a Montefortino helmet, a la Téne sword, spears and brooches, and also a coin of the first half
of the 1st c. Bc. as a matter of fact, all of these items were found in different places. The helmet is a chance find, and
other objects come from several graves of the Bogazköy necropolis. Mentioned more than 15 years ago, this not existing
assemblage caused the generation of conclusions about the far late use of helmets of Montefortino type, and about the
Sarmatians having visited Galatia during the Second Mithridatic War, and having brought these helmets to the north
coast of the Black Sea. reconstruction of real facts deprives these versions of archaeological grounds, and also shows
the complexity of the direct comparison of antiquities of la Téne appearance from the north coast of the Black Sea with
those from asia Minor.
|