Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga
Рецензія на книгу: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga. Archäologie in Eurasien. Band 19. Mainz am Rhein, 2005.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199459 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga / О.В. Симоненко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 109-111. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199459 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994592024-10-07T19:31:25Z Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga Симоненко, О.В. Рецензії Рецензія на книгу: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga. Archäologie in Eurasien. Band 19. Mainz am Rhein, 2005. 2007 Article Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga / О.В. Симоненко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 109-111. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199459 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Симоненко, О.В. Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga Археологія |
| description |
Рецензія на книгу: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga. Archäologie in Eurasien. Band 19. Mainz am Rhein, 2005. |
| format |
Article |
| author |
Симоненко, О.В. |
| author_facet |
Симоненко, О.В. |
| author_sort |
Симоненко, О.В. |
| title |
Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga |
| title_short |
Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga |
| title_full |
Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga |
| title_fullStr |
Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga |
| title_full_unstemmed |
Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga |
| title_sort |
рец.: m.a. očir-gorjaeva. pferdegeschirr aus chošeutovo. skythischer tierstil an der unteren wolga |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199459 |
| citation_txt |
Рец.: M.A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga / О.В. Симоненко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 109-111. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT simonenkoov recmaocirgorjaevapferdegeschirrauschoseutovoskythischertierstilanderunterenwolga |
| first_indexed |
2024-10-08T04:02:26Z |
| last_indexed |
2024-10-08T04:02:26Z |
| _version_ |
1812316969201827840 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 109
авторка рецензованої монографії — російська
дослідниця, кандидат історичних наук Марія
олександрівна очір-горяєва. ця книга є ре-
зультатом її плідної співпраці з Євразійським
відділом німецького археологічного інституту
(м. Берлін), де М.о. очір-горяєва свого часу
отримала стипендію ім. гумбольдта, а потім
брала участь у спільних дослідницьких проек-
тах, зокрема, у дослідженні та монографічному
виданні унікального комплексу предметів кін-
ського спорядження з с. хошеутове на нижній
волзі.
як це часто буває, предмети випадково знай-
шов тракторист під час земляних робіт у 1986
р. Місце знахідки дослідив співробітник аст-
раханського краєзнавчого музею в.в. Плахов,
який склав кресленик ситуації. До 1994 р. уні-
кальні речі лежали у фондах, доки співробітник
Інституту археології ран в.в. Дворниченко не
склав їх повний опис та здав до ДІМу (принаймні
акт прийому-здачі датовано 1994 р.).
Першу публікацію комплексу було здійс-
нено М.о. очір-горяєвою у співавторстві з в.в.
Двор-ниченком (Дворниченко, очир-горяева
1997, с. 99—115). Згодом співавтори разом та
поодинці вивчали хошеутівський комплекс у різ-
них працях (Дворниченко 1999; Дворниченко,
Плахов, очир-горяева 1997). у рецензованій
книзі М.о. очір-горяєва та в.в. Дворниченко
у співавторстві уклали каталог знахідок. таким
чином, на мій погляд, авторка повністю вико-
нала свій моральний обов’язок перед покійним
колегою.
Під час вивчення випадкової знахідки дослід-
ник насамперед має максимально достовір-
но відтворити первинний вигляд пам’ятки. у
роз-ділі «Fundgeschichte» авторка переконли-
во довела, що хошеутівські вуздечкові набори
походять не з могили, а з ямки-криївки біля її
північно-західного кута, аргументуючи це ха-
рактерними рисами поховального обряду кочо-
виків нижнього Поволжя скіфської доби та ста-
тистичними даними, отриманими нею у попе-
редніх дослідженнях.
розділи «Gliederung des Fundinventars» та
«Pferdegeschirrgarnituren» присвячено класифі-
кації знахідок. М.о. очір-горяєва об’єднала чис-
ленні (понад 300) та різноманітні предмети за їх
функцією у вуздечковому наборі, виокремивши
псалії, налобники та наносники, прикраси на-
щічних та наносних ременів тощо. цікаво, що
авторка зробила це, вдавшись до незвичайного,
але найпростішого способу, що виявився опти-
мальним: вона «перевернула» всі бляхи, класи-
фікувавши їх за розташуванням петель на зво-
роті. у такий спосіб дослідниця отримала кілька
великих груп прикрас, що не повторювали одна
одну.
Згрупувавши бляхи за сюжетами та розташу-
ванням петель, М.о. очір-горяєва реконструю-
вала гарнітури 11 вуздечок. важливе місце у
системі її аргументів, крім стилістичної єдності
та основного мотиву блях кожного набору, посі-
дають аналогії з Пазирикських курганів. слід
зазначити, що аналіз останніх у такому аспекті
здійснено вперше, тому спостереження М.о. очір-
горяєвої над пазирикськими вуздечками мають
самостійну дослідницьку цінність.
реконструкції ґрунтуються не лише на мірку-
ваннях авторки щодо функцій гарнітури, а й на
середніх розмірах голови коня степового типу,
що додає їм реальності та правдоподібності.
в рецензованій книзі, порівняно з першою пуб-
лікацією (Дворниченко, очир-горяева 1997),
зроб-лено якісний крок на шляху осмислення
комплексу. він набув форми та образу, що лег-
ко сприймається і, що не менш важливо, легко
перевіряється.
отже, авторка виділила три групи хошеутів-
ських наборів: лаконічного, класичного та пиш-
ного стилів. Проте, пам’ятаючи, що всі набори
є реконструкціями, дослідниця не наполягає на
належності до тієї чи іншої групи, за винятком
лише деяких.
у розділі «Beobachtungen zum Tierstil von
chošeutovo» М.о. очір-горяєва аналізує звіри-
Ðåöåí糿
M.A. o č i r-G o r j a e v a
Pferdegeschirr aus Chošeutovo. skythischer
tierstil an der Unteren Wolga
Archäologie in Eurasien. Band 19. Mainz am Rhein, 2005
© о.в. сиМоненко, 2007
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3110
ний стиль, у якому виконано прикраси хошеу-
тівських наборів. Фахівцям відомо, як складно
обрати критерії для класифікації та правильний
підхід до матеріалу. авторка, як і всі її попере-
дники, опинилася перед вибором: що взяти за ос-
нову аналізу — образи тварин, категорії прикрас
чи художні особливості та стилістику? І знову
дослідниця обрала несподіваний принцип —
географічний. Бляхи та псалії, що мають анало-
ги на захід від волги, вона об’єднала в «Захід-
ну» групу, ті, аналоги яким відомі на схід, — у
«східну», а ті, що складають ядро комплексу, зі
своєрідними мотивами, притаманними лише од-
нокультурним пам’яткам нижнього Поволжя —
у «нижньоволзьку» групу. цей підхід, може, й
не зовсім логічний з погляду мистецтвознавс-
тва, але для культурно-історичного осмислення
комплексу з хошеутова на широкому тлі ана-
логій по всьому євразійському степу й почасти
лісостепу від Дунаю до внутрішньої Монголії
він «спрацював». До того ж, залучення аналогій
із Північного Причорномор’я, добре датованих
грецьким імпортом, дало змогу авторці окрес-
лити й хронологічні межі звіриних образів на
предметах із хошеутова.
наводячи репрезентативне коло причорно-
морських аналогій, М.о. очір-горяєва датує хо-
шеутівський комплекс V ст. до н. е. Далі, корис-
туючись власною схемою релятивної хронології
однокультурних пам’яток нижнього Поволжя,
авторка пропонує звузити цю дату до першої по-
ловини століття, навіть до його другої чверті.
взагалі, механізм датування комплексу з
хошеутова, що не містить жодного предмету
з вузьким датуванням, дуже цікавий. авторка
підійшла до цієї проблеми системно. Під час
аналізу «за-хідних» аналогів вона окреслила
приблизне коло пам’яток, датованих грецьким
імпортом, у межах першої половини V ст. до
н. е. Далі, встановивши, що комплекс із хошеу-
това входить до групи церемоніальних наборів,
авторка посилається на прямі аналогії серед
церемоніальних наборів (насамперед набору з
новопривольного) та повсякденних вуздечок із
Блюменфельдського кургану а-12. у свою чергу,
цей курган, за авторською схемою релятивної
хронології, що ґрунтується на типології сагай-
дачних наборів нижнього Поволжя, належить до
верхнього пласту першої хронологічної групи.
отже, і хошеутове має теж належати до цьо-
го пласту, який М.о. очір-горяєва датує пер-
шою половиною V ст. до н. е. аргументуючи
цю дату, авторка посилається на власні статті
з типології вістер стріл та хронології, опуб-
ліковані в «російській археології» та вritish
archaeological report.
на наш погляд, хронологічна частина книги
мала б бути більш розширеною, позаяк стисло-
го тезового викладення авторської системи ре-
лятивної хронології замало для такої праці, хоча
дата комплексу й не викликає сумніву. напевно,
краще було б повністю, з ілюстраціями, виклас-
ти суть своєї схеми та механізм співвідношен-
ня її з абсолютними датами, хоча б з огляду на
те, що західним читачам не завжди доступні
російські або українські видання, а нашим —
англійські.
Здавалося б, авторське завдання виконано:
комплекс описано, аналогії наведено, дату ви-
значено. Проте М.о. очір-горяєва на цьому
не зупинилася. вона здійснила наступний і
напрочуд важливий крок, розглянувшиу роз-
ділі «Gräber mit Pferdegeschirr aus dem Unteren
Wolga-Gebiet» всі пам’ятки цієї категорії з ре-
гіону, що вивчається. При цьому було проведено
значну та важливу підготовчу роботу: складено
повний каталог усіх вуздечкових наборів ниж-
нього Поволжя; у книзі зібрано і проілюстровано
(що важливо — і зі зворотного боку, з петлями
та всіма деталями) всі комплекси, розкидані по
регіональним музеям.
ця копітка праця повністю виправдала себе,
позаяк виявилося, що всі комплекси з предмета-
ми вузди з нижнього Поволжя можна поділити
на дві стилістичні групи, що відрізняються за
поховальним обрядом. одні речі завжди знахо-
дили у могильній ямі поруч із похованим, інші —
за межами ями, але поруч з нею. на думку ав-
торки, перші можна вважати повсякденними,
другі — церемоніальними, сакральними. в та-
кий спосіб М.о. очір-горяєвій вдалося не лише
«примирити» два протилежні погляди М.П. гряз-
нова та с.І. руденка про побутове або риту-
альне призначення пазирикських вуздечкових
наборів, а й порушити актуальне питання щодо
співвідношення побутового та сакрального в
археологічній культурі. Проаналізувавши по-
ховання з нижнього Поволжя, авторка дійшла
висновку, що хошеутівська знахідка належить
до другої стилістичної групи церемоніальних
наборів.
нарешті, оцінивши місце та роль комплексу
з хошеутова на тлі однокультурних пам’яток
нижнього Поволжя, дослідниця вийшла за
межі регіону, що вивчався. в останньому роз-
ділі «Gräber mit Pferdegeschirr aus dem südlichen
Uralvorland» здійснено детальний аналіз похо-
вань із предметами кінської вузди з сусіднього
регіону — Південного Приуралля. З позицій
методології це дослідження — бездоганний
крок, адже саме південно-приуральські пам’ятки
складають другу (самаро-уральську) групу
старожитностей Євразії скіфського часу (до
першої, волго-донської, належить комплекс із
хошеутова). у цьому розділі авторка докладно
описала та каталогізувала понад 60 поховань із
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 111
предметами вузди. це, безумовно, безцінна ін-
формаційна підтримка для дослідників, які вив-
чають Південне Приуралля.
цікавими та важливими є висновки М.о.
очір-горяєвої. комплекс із хошеутова вона ін-
терпретувала як символічне поховання 11 ко-
ней. авторка залучила порівняльний матеріал
із Пів-нічного Причорномор’я, Південного
Приуралля та горного алтаю, навела численні
знахідки кінських поховань та предметів вузди в
археологічних пам’ятках скіфського часу з усіх
куточків євразійського степу. на думку автор-
ки, схеми взаєморозташування коней та «госпо-
дарів» свідчать про підпорядкованість поховань
коней положенню та орієнтації похованого гос-
подаря, а їх багата вузда визначає соціальний
статус людини.
усі ці міркування наведено в двох розділах,
а етнографічні приклади про значення коня в
кочових суспільствах — у висновках. напевно,
варто було б зібрати всі ці дані разом та роз-
глядати їх комплексно, тоді б важлива теза про
дворниченко В.В. новые поступления в состав хошеутовского комплекса уздечных принадлежностей // скифы и
сарматы в VII—III вв. до н. э. — М., 1999. — с. 153—155.
дворниченко В.В., очир-горяева М.А. хошеутовский комплекс уздечных принадлежностей скифского времени на
нижней волге // Донские древности. — ростов н/Д. — 1997. — с. 99—115.
дворниченко В.В., Плахов В.В., очир-горяева М.А. Погребения ранних кочевников из нижнего Поволжья // ра.
— 1997. — № 3. — с. 127—142.
одержано 25.01.2007
те, що супровідні поховання коней та предмети
вузди в пам’ятках нижнього Поволжя та Пів-
денного Приуралля не є свідченням розвине-
ного культу коня, пролунала б переконливіше.
це тим більше прикро, що авторка протягом
усього дослідження демонструвала знання ет-
нографії та фольклору, принаймні її рідного
калмицького народу, й ці доречні спостережен-
ня помітно пожвавили сприйняття археоло-
гічних реалій, нагадуючи про їх роль у колись
живій культурі.
серед позитивних моментів книги слід від-
значити численні ілюстрації високої інформа-
тивної та технічної якості, широкі резюме росій-
ською та англійською мовами, каталог знахідок.
отже, 19-й том серії «археологія в Євразії», що
регулярно публікує Євразійський відділ німець-
кого археологічного інституту, поповнив науку
ще однією високоякісною публікацією видатно-
го археологічного комплексу.
о.В. СИМоНеНко
До важливих компонентів християнської куль-
тури належать поховання. обряди захоронень
завжди були стійкими, консервативними і в
них краще, ніж в інших традиційних явищах,
простежуються спадкові риси у розвитку самої
культури. Завдяки дослідженням могильни-
ків можна відтворити поховальний обряд, що
містить значну інформацію про його творців.
Матеріали вивчення поховань широко вико-
ристовуються для визначення етнічного складу
населення тієї чи іншої археологічної культури.
різні групи завжди дотримувалися різних уяв-
лень про потойбічний світ, тому по-різному й
ховали своїх небіжчиків. крім того, ці матеріа-
© І.П. воЗний, 2007
á.Ï. ò î ì å í ÷ ó ê
àðõåîëîã³ÿ íåêðîïîë³â ãàëè÷à ³ ãàëèöüêî¿ çåìë³.
îäåðæàâëåííÿ. õðèñòèÿí³çàö³ÿ
²âàíî-Ôðàíê³âñüê: Ãîñòèíåöü, 2006. — 328 ñ.
ли є важливим джерелом вивчення ідеологічних
уявлень, релігійних обрядів та вірувань, демо-
графії та побуту населення як окремих регіонів,
так і всієї русі. З огляду на таку специфіку по-
ховальні комплекси є одними з найбільш пред-
ставницьких археологічних джерел в історичних
дослідженнях.
вивчення могильників давнього галича і га-
лицької землі було розпочато ще у 1880-х рр. і
триває й нині. у 1990 та 1993 рр. вийшли мо-
нографії о.П. Моці, присвячені поховальним
пам’яткам південно-руських земель Іх—хІІІ ст.,
де автор на основі систематизації, аналізу та
інтерпретації матеріалів поховальних пам’яток
розглянув актуальні питання історії київської
русі, зокрема, й досліджуваного регіону. Здава-
|