Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого)
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199462 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) / Р.О. Литвиненко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 116-119. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199462 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994622024-10-07T19:31:54Z Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) Литвиненко, Р.О. Хроніка 2007 Article Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) / Р.О. Литвиненко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 116-119. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199462 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Литвиненко, Р.О. Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) Археологія |
| format |
Article |
| author |
Литвиненко, Р.О. |
| author_facet |
Литвиненко, Р.О. |
| author_sort |
Литвиненко, Р.О. |
| title |
Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) |
| title_short |
Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) |
| title_full |
Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) |
| title_fullStr |
Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) |
| title_full_unstemmed |
Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) |
| title_sort |
бабинська культура у фокусі археологічних студій с.н. братченка (до 70-річчя вченого) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199462 |
| citation_txt |
Бабинська культура у фокусі археологічних студій С.Н. Братченка (до 70-річчя вченого) / Р.О. Литвиненко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 116-119. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT litvinenkoro babinsʹkakulʹturaufokusíarheologíčnihstudíjsnbratčenkado70ríččâvčenogo |
| first_indexed |
2024-10-08T04:02:32Z |
| last_indexed |
2024-10-08T04:02:32Z |
| _version_ |
1812316975732359168 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3116
станіслав никифорович Братченко народився
9 вересня 1936 р. у с. красний луч на луган-
щині. Після закінчення середньої школи у 1954 р.
вступив на історичний факультет ростовського
педінституту (пізніше університету), звідки пе-
ревівся на археологічне відділення історичного
факультету ленінградського університету, який
і закінчив у 1959 р. Після цього працював на-
уковим співробітником та завідувачем музею
«танаїс», що був філією ростовського облас-
ного краєзнавчого музею. у 1964 р. вступив
до аспірантури Інституту археології ан урср,
після закінчення якої успішно захистив канди-
датську дисертацію за темою «Періодизація
пам’яток середньої бронзи басейну нижнього
Дону» (Братченко 1969б), опубліковану через
кілька років у вигляді монографії (Братченко
1976). Починаючи з 1968 р. с.н. Братченко пра-
цював молодшим науковим співробітником, а з
1980 до 2004 р. — старшим науковим співробіт-
ником Інституту археології ан урср (нан ук-
раїни).
З іменем с.н. Братченка крім провідної ка-
такомбної тематики невід’ємно асоціюються
дослідження, присвячені старожитностям пере-
© р.о. литвиненко, 2007
ð.î. ëèòâèíåíêî
áàáèíñüêà êóëüòóðà ó ôîêóñ² àðõåîëîã²×íèõ
ñòóä²é ñ.í. áðàò×åíêà (äî 70-ð³÷÷ÿ â÷åíîãî)
хідної доби від середньої до пізньої бронзи, на-
самперед бабинської культури, «батьком» якої
є сам учений, та паралельних їй археологічних
утворень Причорномор’я. До цих наукових
проблем він долучився під час археологічних
до-сліджень на нижній Донщині та роботи над
своєю дисертацією, невдовзі після виділення
с.с. Березанською пам’яток типу Бабине ІІІ
в окрему культуру багатоваликової кераміки
(Березанская 1960). Практично відразу молодий
дослідник збагатив археологію бронзового віку
яскравими польовими відкриттями та вагомими
науковими висновками. саме так варто оціню-
вати результати обстеження й розкопок карата-
євської та лівенцівської фортець, а також посе-
лення лівенцівське І у дельті Дону (Братченко
1967; 1967а; 1969а). З огляду на предмет нашого
нарису, звернемо особливу увагу на результати
розкопок багатошарового поселення лівенцівсь-
ке І, де завдяки чіткій стратиграфічній ситуації
уперше вдалося достовірно визначити відносну
хронологію комплексу з багатоваликовою кера-
мікою, виявленого між шарами донецької ката-
комбної та зрубної культур (Братченко 1969а,
с. 228—230). отримані свідчення давали додат-
кові підстави для оцінки пам’яток із багатовали-
ковою керамікою як самостійного культурного
явища східноєвропейського масштабу.
Показово, що підсумки першого десятиліття
досліджень пам’яток багатоваликової кераміки
підбив саме с.н. Братченко в першому видан-
ні археології української рср1. найвагоміши-
ми з них були: визначення культурного ареалу,
який багато в чому збігався з сучасними дани-
ми; визначення відносної хронології, культури
за регіональною специфікою; характеристика
основних типів пам’яток і матеріальної куль-
тури. Зважаючи на стан джерел, с.н. Братчен-
ко висловив гіпотезу, згідно з якою утворен-
1 Можна впевнено сказати, що ця обставина не була
випадковою, оскільки, як засвідчує аналіз історіо-
графії, майже всі узагальнюючі статті та розділи,
присвячені культурі багатоваликової кераміки (бабин-
ській), підготовлені для загальних довідково-енцик-
лопедичних та підсумкових археологічних видань
радянських часів, були написані с.н. Братченком
(Братченко 1969; 1971; 1977; 1985а).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 117
ня пам’яток багатоваликової кераміки слід розгля-
дати у зв’язку зі складними процесами зрушень у
середовищі катакомбних племен і трансформації
їх матеріальної культури завдяки посиленим куль-
турним зв’язкам. Показово й те, що дослідник уже
тоді порушив питання щодо ступеня гомогенності
нового археологічного явища і наголосив, що
визначити належність пам’яток багатоваликової
кераміки до однієї культури чи великої культур-
ної області з локальними культурами, особливості
яких ще не окреслено, можливо «лише шляхом
збагачення джерелознавчої бази» (Братченко 1971
с. 334—343, карта 8, IV).
незважаючи на певні досягнення й результа-
ти, на початок 1970-х рр. усе виразнішою ставала
диспропорція між кількістю відомих поселенсь-
ких та поховальних пам’яток із багатоваликовою
керамікою (Братченко 1971, с. 336—337). вона
свідчила про невизначеність поховального об-
ряду, що, у свою чергу, негативно відбивалося
на процесі визнання нової культури в архео-
логічному науковому середовищі. справжній
прорив у цьому відношенні відбувся у середині
1970-х рр. завдяки новим матеріалам, здобутим
Донецькою й сіверськодонецькою експедиціями
Інституту археології ан урср під час масш-
табних розкопок курганів у басейні сіверського
Дінця. саме спостереженнями с.н. Братчен-
ка та І.о. Післарія було нарешті виокремлено
комплекси культури багатоваликової кераміки
з масиву курганних поховань (Братченко 1976,
с. 108; Братченко, Писларий и др. 1976, с. 309;
Писларий 1975 та ін.), що, безсумнівно, стиму-
лювало аналогічні процеси в сусідніх областях.
Без перебільшення, визначенням поховального
обряду культури багатоваликової кераміки в ці-
лому завершився 15-літній процес набуття ста-
тусу самої археологічної культури.
разом із тим під час поповнення джерельної
бази, а також поглиблення знань з археології
бронзи поступово, але все виразніше стала ви-
мальовуватися нова проблема, корені якої при-
ховувалися у невдалій назві культури, в основу
якої було покладено спосіб декорування гли-
няного посуду. І першим відчув та передбачив
можливі негативні наслідки цієї проблеми саме
с.н. Братченко 2. Ще раніше з’ясувавши, що
багатоваликова орнаментація кераміки не є ви-
нятково визначальною ознакою культури (Брат-
ченко 1971, с. 339), а також зважаючи на її на-
явність на посуді інших, у тому числі синхрон-
них культур, що призводило до непорозумінь,
дослідник запропонував називати культуру «ба-
бинською» за назвою епоніму базової еталонної
пам’ятки (Братченко 1977а, с. 23) 3. Подальші
події, що наприкінці 1990-х рр. ледве не приз-
вели до «ліквідації зверху» бабинської культу-
ри, значною мірою підтвердили далекоглядний
прогноз і застереження с.н. Братченка. Дуже
прикро, що цього своєчасно не усвідомили інші
дослідники (отрощенко 2001, с. 81).
Безумовним внеском с.н. Братченка в науку
є концепція походження бабинської культури,
що вражає своєю масштабністю, глибиною та
проникливістю. свого часу провівши детальний
порівняльний аналіз керамічних серій та інших
категорій матеріальної культури, дослідник у
розгорнутому вигляді продемонстрував помі-
чені раніше т.Б. Поповою та Б.о. латиніним
риси особливої подібності й передбачуваної
спадкоємності між пам’ятками з багатовали-
ковою керамікою та середньодонською (хар-
ківсько-воронезькою) катакомбною культу-
рою. с.н. Братченко обґрунтував своє бачення
генези бабинської культури, яку він розглядав у
контексті загального синстадіального процесу,
що охопив східну й центральну Європу і за-
вершився заміною культур шнурової кераміки
почтом культур із рельєфною, у тому числі вали-
ковою і прокресленою, орнаментацією посуду. у
Дніпро-Донському ареалі, а також на су-міжних
теренах Поволжя й Правобережної україни цей
процес супроводжувався значними культурними
зрушеннями, взаємопроникненнями степових і
лісостепових катакомбних елементів (з пере-
вагою останніх), появою пам’яток змішаного
характеру, подальшою інтеграцією та оформ-
ленням культури нового типу, що увійшла до
складу посткатакомбної та пост-шнурової спіль-
ноти. Причини та внутрішній зміст цих склад-
них процесів залишалися незрозумілими і не
піддавалися вилученню з археологічних джерел
(Братченко 1971, с. 334, 343; 1976, с. 117—118;
1977а, с. 23—42; 1985а, с. 457). на жаль, слід
визнати, що це питання й надалі залишається
відкритим: визначити механізми культуроге-
незу поки що нікому не вдається. нічого не
3 уперше дефініцію «бабинська культура» було вжи-
то, хоча й без коментарів, дещо раніше (Братченко,
Писларий и др. 1976, с. 309). крім того, вона фігу-
рувала як еквівалент культури багатоваликової керамі-
ки у написаній с.н. Братченком статті до «української
радянської енциклопедії» (Братченко 1977, с. 315). До
речі, найрозгорнутішу аргументацію некоректності
назв археологічних культур за ознакою орнамента-
ції посуду подано І.о. Післарієм (Писларий 1992,
с. 112—115).
2 Проте досліднику не вдалося протистояти спокусі,
якій піддалися багато археологів того часу, включи-
ти до складу бабинської культури пам’ятки середньо-
донської катакомбної культури з багатоваликовою
керамікою (Братченко 1971, с. 340, рис. 96, 1; 1976,
с. 150, рис. 72, IV, 12, 13; 1977а, с. 24—25, рис. 1, 13,
14; 1985а, рис. 123, 18).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3118
Березанская С.С. об одной из групп памятников средней бронзы на украине // са. — 1960. — № 4. — с. 26—41.
Братченко С.Н. исследования ливенцовской крепости // аиу 1965—1966 гг. — к.: наук. думка, 1967. — с. 93—98.
Братченко С.Н. раскопки крепости бронзового века у ростова-на-Дону // ао 1966 г. — М.: наука, 1967а. —
с. 66—69.
Братченко С.Н. Багатоваликової кераміки культура // радянська енциклопедія історії україни. —к., 1969. — T. 1. — с. 98.
Братченко С.Н. Багатошарове поселення лівенцівка І на Дону // археологія. — 1969а. — 22. — с. 216—231.
Братченко С.Н. Периодизация памятников средней бронзы бассейна нижнего Дона: автореф. дис. ... канд. ист.
наук. — к., 1969б. — 17 с.
Братченко С.Н. Пам’ятки багатоваликової кераміки // археологія української рср: в 3 т. — к.: наук. думка,
1971. — т. 1 — с. 334—344.
Братченко С.Н. нижнее Подонье в эпоху средней бронзы. — к.: наук. думка, 1976.—251 с.
Братченко С.Н. Багатоваликової кераміки культура // українська радянська енциклопедія: 2-ге вид. — к.,
1977. — т. 1. — с. 315.
вдієш, адже, як влучно зауважив с.н. Братченко,
«археологічні культури, як і діти, народжуються
у темноті ...» (Братченко 1998).
не можна не згадати і науковий доробок
с.н. Братченка з хронології культур ранньої—
середньої бронзи в тій частині, що стосується
бабинської культури. йдеться про його новітні
розробки, в яких уперше було задіяно вектор
хронологічних зіставлень культури Бабине з
пам’ятками ранньобронзового віку середнь-
ої Європи. Згідно з ними, бабинську культуру
«можна синхронізувати з кінцем періоду ва1 та
періодом ва2», за схемою середньоєвропейської
хронології П. рейнеке, й датувати, починаючи з
2000 р. до р.х. (Братченко 2001, с. 47).
слід відзначити ту послідовність і при-
нциповість в оцінці бабинських пам’яток, яку
с.н. Братченко демонструє протягом майже
40 років. Причому йдеться не про безглуздий і
невиправданий консерватизм у відстоюванні «не-
похитного навіки» погляду, що взагалі не властиво
цьому динамічному вченому, а виважену не-одно-
разово перевірену та обґрунтовану на джере-
лознавчому й теоретичному рівнях наукову пози-
цію. Починаючи з перших узагальнюючих праць
і до сьогодення с.н. Братченко неодноразово і
постійно проводив думку про те, що пам’ятки
типу Бабине ІІІ належать «до самостійної куль-
турної групи, яка, безумовно, заслуговує на ви-
окремлення», до «нового культурного явища в
бронзовому віці», «до особливого культурного
утворення», яке «безумовно <...> слід відокре-
мити від катакомбних груп і <...> розглядати як
самостійну культуру» (Братченко 1971, с. 342;
1976, с. 107). учений також наголошував, що
пам’ятки бабинської культури «представляють
чистий стійкий та своєрідний тип, відмінний від
інших культур», а зіставлення цих пам’яток «з
катакомб-ними приводить до висновку про їх різкі
від-мінності й самостійність як культурних типів»
(Братченко 1977а, с. 24—32). отримані за останні
десятиліття нові матеріали лише переконали на-
уковця у своїй правоті, що він красномовно за-
свідчив нещодавно: «я принципово не можу по-
годитися з ототожненням бабинської культури з
фінальнокатакомбною. адже на межі катаком-
бної доби відбувся революційний вибух, зміни-
лася ідеологія, в результаті чого утворилася нова
культура» (Братченко 2006).
Безумовно, заслуговують на окрему увагу пра-
ці с.н. Братченка, присвячені іншим проблемам
та археологічним утворенням кінця середнього —
початку пізнього бронзового віку, зокрема виді-
леній ним кам’янсько-лівенцівській групі (Брат-
ченко 1985), базову пам’ятку якої науковець
видав у монографічному вигляді (Братченко
2006а), такому феномену перехідної доби, як
кістяні-рогові пряжки (Братченко 1995) тощо.
не маючи на меті повністю розкрити значен-
ня цих праць, обмежимося констатацією лише
одного ключового висновку: саме зазначений
доробок с.н. Братченка, його оцінка «паралель-
них», «синхронних» або «споріднених» культурі
Бабине археологічних утворень, в тому числі з
території криму та степового Передкавказзя, що
наслідують ямно-катакомбний культурний світ
(Братченко 1985, с. 458; 1995, с. 17, 23), підго-
тували підґрунтя для якісно нового етапу дослі-
джень перехідної від середньої до пізньої бронзи
доби. цей етап було ознаменовано конструктив-
ним переглядом існуючих, а також введенням
до археологічної номенклатури низки нових
дефініцій для позначення археологічних утво-
рень посткатакомбного блока: Дніпро-Донська
та Дніпровсько-Прутська бабинські культури з
локальними варіантами, кам’янська і лолінська
культури, криволуцький тип, євпаторійська гру-
па, кубанська група фіналу середньої бронзи.
у їх поглибленому вивченні, структурному аналізі,
взаємних зіставленнях, уточненнях таксономіч-
ного статусу і хронології простежується най-бли-
жча дослідницька перспектива, в якій, спо-діває-
мося, посядуть гідне місце нові наукові здобутки
станіслава никифоровича Братченка.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 119
Братченко С.Н. к вопросу о сложении бабинской культуры (многоваликовой керамики) // вильнянские курганы
в Днепровском надпорожье. — к.: наук. думка, 1977а. — с. 21—42.
Братченко С.Н. каменско-ливенцовская группа памятников // археология украинской сср: в 3 т. — к.: наук.
думка, 1985. — т. 1. — с. 458—462.
Братченко С.Н. культура многоваликовой керамики // археология украинской сср: в 3 т. — к.: наук. думка,
1985а. — т. 1. — с. 451—458.
Братченко С.Н. Пряжки эпохи поздней бронзы и их северокавказские формы // конвергенция и дивергенция
в развитии культур эпохи энеолита—бронзы средней и восточной европы: Материалы конф.: в 2 ч. — сПб.,
1995. — ч. 2. — с. 8—26.
Братченко С.Н. виступ під час дискусії на 4-му капітанівському польовому археологічному семінарі (с. капітанове,
новоайдарського р-ну, луганської обл., 13 липня 1998 р.).
Братченко С.Н. Донецька катакомбна культура раннього етапу: в 2 ч. — луганськ: Шлях, 2001. — ч. 1. — 75 с.
Братченко С.Н. виступ на засіданні відділу археології енеоліту —бронзового віку Інституту археології нан ук-
раїни (київ, 23 травня 2006 р.).
Братченко С.Н. ливенцовская крепость. Памятник культуры бронзового века // Матеріали та дослідження з архе-
ології східної україни. — луганськ: суну, 2006. — № 6. — с. 32—311.
Братченко С.Н, Писларий И.А. и др. исследования северско-Донецкой экспедиции // ао 1975 г. — М.: наука,
1976. — с. 309—310.
отрощенко В.В. Проблеми періодизації культур середньої та пізньої бронзи півдня східної Європи (культурно-
стратиграфічні зіставлення). — к., 2001.—288 с.
Писларий И.А. о двух культурно-хронологических группах погребений о срубах бассейна северского Донца //
новейшие открытия советских археологов: тез. докл. конф.: в 3 ч. — к., 1975. — ч. 1. — с. 89—91.
Писларий И.А. о содержании некоторых археологических понятий // теоретические проблемы исторического
исследования. — к., 1992. — с. 105—116.
одержано 23.01.2007
Маярчак С.П. Археологічні пам’ятки ІХ—ХШ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я. —
кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2006. — 96 с.
у книзі наведено загальну характеристику й аналіз усіх відомих на сьогодні археологічних пам’яток Іх—хІІІ століть
лівобережжя середнього Подністров’я у межах хмельницької області (по лінії гусятин—солобківці—Бар). систематизо-
ваний і узагальнений у праці фактичний матеріал може слугувати джерельною базою для найрізноманітніших досліджень.
видання розраховано на археологів, істориків, краєзнавців, працівників музеїв та пам’яткоохоронних установ, усіх, кого
цікавлять археологія та історія Поділля давньоруської доби.
Охорона культурної спадщини Київської області. Проблеми, матеріали, дослідження.
Збірка наукових праць. — к.: академперіодика, 2006. — 240 с.
Збірник наукових статей київського обласного центру з охорони пам’яток історії, археології та мистецтва присвячений
10-річчю його створення 1996 р. До збірника увійшли наукові статті працівників центру, співробітників Інституту архе-
ології нан україни, музеїв києва, київської області та краєзнавців. специфічною рисою збірника є статті, пов’язані з
охоронною діяльністю центру. науковими статтями збірника охоплено різні аспекти археологічних досліджень пам’яток
різних епох: від трипільської культури до київської русі та українського середньовіччя і новітньої історії україни. важ-
ливо і те, що у багатьох статтях поруч із суто науковими розробками з дослідження археологічних пам’яток подано
програми не лише їх збереження, а й музеєфікації із метою демонстрації віднайдених старожитностей громадськості та
залучення туристів.
Пачкова СП. Зарубинецкая культура и латенизированные культуры Европы. к., 2006.— 372 с.
книгу присвячено характеристиці зарубинецької культури, пам’ятки якої на межі нашої ери були поширені на території
середнього і верхнього Подніпров’я, Прип’ятського Полісся і Подесення (україна, Білорусь і російська Федерація). увага
звертається на проблему її джерел і походження. розглянуто внесок в її формування населення культур попереднього
скіфського часу (поморської, милоградсько-підгірцевської і лісостепових культур Подніпров’я). Значну частину дослід-
ження присвячено питанням стосунків із синхронними культурами середньої та Південно-східної Європи, які разом із
зарубинецькою перебували під сильним впливом латенської культури кельтів і створили своєрідний «світ латенізованих
культур». текст супроводжено ілюстраціями, мапами, таблицями.
Êíèæêîâèé îãëÿä
|