Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму

Розглянуто єдину повністю досліджену гряду могильника кизил-кобинської культури пізнього етапу в Південно-Західному Криму з античними імпортами.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автори:	Лєсков, О.М., Кравченко, Е.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2007
Назва видання:	Археологія
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199468
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму / О.М. Лєсков, Е.А. Кравченко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 11-21. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199468
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1994682024-10-08T15:32:58Z Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму Лєсков, О.М. Кравченко, Е.А. Статті Розглянуто єдину повністю досліджену гряду могильника кизил-кобинської культури пізнього етапу в Південно-Західному Криму з античними імпортами. Статья является полной публикацией материалов раскопок гряды А могильника Уркуста І в Юго-Западном Крыму, осуществленных в середине прошлого века А.М. Лесковым. Гряда — единственный полностью раскопанный погребальный комплекс позднего этапа кизил-кобинской культуры с античными импортами в Западном Крыму. На основании дат античной амфорной тары уточнена датировка гряды в пределах конца V — конца III вв. до н. э. Анализ пространственного увеличения гряды и соотнесение находок фрагментов амфор с отдельными погребальными сооружениями позволили установить примерное время их сооружения. Конструктивные особенности погребальных комплексов и анализ находок дали возможность наметить основные черты социального развития населения, его оставившего, и определить его место среди других памятников кизил-кобинской культуры. The article presents a full publication of materials from excavation of ridge A in the stone burial chest Urkusta I in southwestern Crimea, undertaken in the middle of last century by O.M. Leskov. The ridge is the only completely excavated burial site of the late stage of Kyzyl-Koba culture with Ancient Greek imports in western Crimea. Based on dating of Ancient transport amphorae chronology of the ridge was specified within a period between the end of the 5th and the end of the 3rd cc. BC. Analysis of expanding of the ridge and comparison of the finds of amphorae fragments with separate burial constructions allowed the authors to determine an approximate date of their erection. Structural feature of the burial complexes and analysis of the finds made it possible to outline the main features of social development of the population which left the cemetery, and determine its place within other sites of Kyzyl-Koba culture. 2007 Article Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму / О.М. Лєсков, Е.А. Кравченко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 11-21. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199468 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Лєсков, О.М. Кравченко, Е.А. Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму Археологія
description	Розглянуто єдину повністю досліджену гряду могильника кизил-кобинської культури пізнього етапу в Південно-Західному Криму з античними імпортами.
format	Article
author	Лєсков, О.М. Кравченко, Е.А.
author_facet	Лєсков, О.М. Кравченко, Е.А.
author_sort	Лєсков, О.М.
title	Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму
title_short	Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму
title_full	Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму
title_fullStr	Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму
title_full_unstemmed	Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму
title_sort	гряда а могильника кизил-кобинської культури уркуста і у південно-західному криму
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199468
citation_txt	Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму / О.М. Лєсков, Е.А. Кравченко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 11-21. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT lêskovom grâdaamogilʹnikakizilkobinsʹkoíkulʹturiurkustaíupívdennozahídnomukrimu AT kravčenkoea grâdaamogilʹnikakizilkobinsʹkoíkulʹturiurkustaíupívdennozahídnomukrimu
first_indexed	2024-10-09T04:02:10Z
last_indexed	2024-10-09T04:02:10Z
_version_	1812407549120479232
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 11 Ñòàòò³ на схилах гір, що спускаються до Байдарської долини, зафіксовано понад 10 частково дослі- джених і відомих за матеріалами розвідок мо- гильників кам’яних скринь кизил-кобинської культури. останнім часом цікавість дослідників до їх матеріалів дещо знизилася, адже ці мате- ріали нечисленні й частково вже опубліковані, до того ж через специфіку поховального обряду комплекси не надають вузьких дат, майже всі вони були пограбовані. Проте під час перегляду деяких колекцій було виявлено, що поза пу-блі- каціями лишився досить вагомий археологіч-ний матеріал, а вже опублікований варто перегля- нути з огляду на нові наукові розробки. огляд цього матеріалу надзвичайно важливий, оскіль- ки він відбиває фінальний етап кизил-кобинської культури, матеріальний комплекс якого й досі недостатньо вивчено. отже, йдеться про повну публікацію мате- ріалів розкопок 1956—1957 рр., проведених о.М. лєсковим на гряді а могильника уркус- та І (лесков на Іа нану, д. 1956—57/12д) 1. цей могильник було віднесено до найпізніших із кизил-кобинських і датовано IV—III ст. до н. е. за знахідками клеймованої амфорної тари (лесков 1965, с. 82; 1959, с. 156—165). Пізні- ше х.І. кріс віднесла могильник уркуста до пів-нічнобайдарської групи могильників ки- зил-кобинської культури і висловила думку про невідповідність датувань предметів могильного інвентарю, тобто знайдених безпосередньо у ск- ринях, матеріалу з їх кам’яних огорож. До того ж дослідниця припустила, що предмети, знай- © о.М. лєсков, е.а. кравченко, 2007 î.ì. ëºñêîâ, å.à. êðàâ÷åíêî ãð ÿäà à ìîãèëüíèêà êèÇèë-êîáèíñüêî¯ êóëüòóðè óðêóñòà ² ó Ï²âäåííî-Çàõ²äíîìó êðèìó Розглянуто єдину повністю досліджену гряду могильника кизил-кобинської культури пізнього етапу в Південно- Західному Криму з античними імпортами. дені в огорожах, не є рештками тризни, а похо- дять із кам’яної скрині й опинилися за її межа- ми під час пограбування поховань (крис 1981, с. 38—41). Під час ознайомлення з матеріалами розкопок у нас не виникло підстав для запере- чення інтерпретації матеріалу з денної повер- хні огорож як тризни. Після зняття забутовки не простежено пізніших його порушень, а на давній денній поверхні зафіксовано сліди ба- гаття, обпалене каміння, велику кількість битої кераміки і кістки дрібної рогатої худоби. немає також суттєвих підстав вважати матеріал кожної окремої скрині та її огорожі різночасовим. Дату- вання матеріалу скринь не суперечить специфіці збільшення могильника у просторі. Проте да- тування усієї античної кераміки елліністичним часом не підтвердилося. Могильник розташовано на плато на півночі Байдарської долини за 2 км від с. Передове (ур- куста) неподалік дороги Передове—широке і складається з кількох гряд кам’яних скринь (за даними розвідок близько 10), що простяглися з північного сходу на південний захід. Досліджена у 1956—1957 рр. гряда а складалася з 9 кам’- яних скринь у прямокутних огорожах, була 38 м завдовжки, 6,5—8 м завширшки і 0,20—0,25 м за- ввишки від сучасної денної поверхні (рис. 1). Під час спорудження огорож і скринь використано плити шаруватого пісковику, орфостатно впущені у викопані в давній денній поверхні рівчачки на глибину 10—12 см. Дикарні камені використа- но лише під час зведення огорожі скрині 8. як правило, скриню споруджували з чотирьох плит. Згідно з планом, стінки скрині 4 було спорудже- но з кількох плит, поставлених орфостатно встик без шва, що зумовлено більшими розмірами цієї скрині порівняно з іншими у гряді. Поховальні споруди гряди влаштовано в та- кий спосіб. Прямокутна кам’яна скриня орієн- тована за віссю північний захід — південний схід, тяжіючи до півдня, і займає центральний простір в огорожі. За винятком скрині 4 (1,8 м 1 наукові фонди Інституту археології нан україни, ко- лекція № 359 (рис. 1—12). Після закінчення роботи над статтею було з’ясовано, що частина матеріалів із розкопок уркусти зберігається у фондах археологіч- ного музею Іа нан україни. їх введено до дослі- дження і подано на рис. 5, 6, 10, 13, 16. Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 412 завдовжки), довжина скринь у гряді не переви- щувала 1,5 м, що підтверджує здійснення похо- вань у зібганому стані. За кістковими рештками, переважно знахідками зубів, скрині слугували колективними гробницями. цікаво, що у процесі розкопок скринь не було знайдено їх плит пе- рекриття. Можливо, їх рештками є уламки плит постелі біля самих скринь, оскільки всі плити, знайдені in situ, стоять орфостатно. Іноді в од- ній огорожі містилося дві поховальні скрині, подекуди між ними рядком каменів було намі- чено межу. Зазвичай внутрішня стінка огорожі однорядна і слугує роздільною стінкою двом сусіднім скриням. винятком є скриня 4. вона є найбільшою у гряді, розміщена у її центрі, має власну огорожу, що не межує з іншими похо- вальними комплексами. Біля південно-східної стінки огорожі знайдено менгір 1,4 м заввишки. З огляду на напрямок кам’яних кладок спершу було зведено огорожі скринь 4, 5/6, 3, 1. Пізніше огорожу скринь 5 і 6 було розділено навпіл ме- жею із каміння, а до її південно-західної стінки було послідовно прибудовано огорожі скринь 7, 8 і 9. скриню 2 було впущено між уже існую- чими огорожами скринь 3 і 1 й добудовано дві зовнішні стінки її огорожі. Під час розкопок було простежено забутування камінням різного роз- міру простору між скринею і огорожею. Під час пограбувань майже всі скрині було пошкоджено, у багатьох не вистачає однієї або кількох плит стінок. З цієї ж причини у скри- нях знайдено невелику кількість предметів, що можуть бути віднесені до поховального інвен- тарю. Проте такі є, до того ж, за словами автора розкопок, чимало знахідок містить давня денна поверхня навколо скринь у межах огорожі під забутуванням, що надає певну інформацію хро- нологічного й етнографічного плану. найвужчі дати з усього матеріалу надають фрагменти античних амфор, що походять пе- реважно із шару на давній денній поверхні у межах огорож. За спостереженнями автора роз- копок, денну поверхню перекривали насипом із бутовим камінням після здійснення тризни під час поховання. оскільки не можна з’ясувати, чи сталося це одноразово після першого поховання, чи насип поступово досипали під час кожного поховання, основним матеріалом для датування початку функціонування поховального комплек- су є не матеріал із усього насипу, а саме знахідки із темного шару похованого ґрунту, зафіксовані під час розкопок. найдавнішим є фрагмент вінця гераклейської амфори з клеймом агафона з огорожі скрині 4 Рис. 1. План гряди а могильника уркуста І (лесков 1965) Рис. 2. Матеріал із розкопок гряди а: а — огорожа скри- ні 1; б — огорожа скрині 3; в — 4 — огорожа скрині 4; 5 — скриня 4 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 13 (рис. 2, 4). За с.Ю. Монаховим, фрагмент на- лежить до варіанта І-3 найраніших клемлених серій і датується кінцем V — початком IV ст. до н. е. (Монахов 2003, с. 128). Фрагмент вінця фасоської амфори з огорожі скрині 6 (рис. 3, 4) належить до порфмійської серії І-в-3 і датується у межах першої половини IV ст. до н. е. (Мона- хов 2003, с. 141—142). Із цієї скрині та її ого- рожі походять ще кілька фрагментів античного столового і тарного посуду, які важко визначити через їх погану збереженість (рис. 3, б). Проте деякі з них містять сліди облізлого чорнолако- вого покриття (рис. 3, 5, 6). в огорожі скрині 3 було знайдено фрагмент ручки з поздовжнім жолобком від світлоглиняної тонкостінної амфо- ри (рис. 2, б), яку можна з деякою обережністю віднести до родоських, що датуються початком ІІІ ст. до н. е. (Монахов 2003, с. 114). най-пізні- шим є фрагмент горла гераклейської амфори зі скрині 9 (рис. 4, 6), яку можна датувати широко у рамках IV—III cт. до н. е. — часом най-більшого поширення гераклейських амфор у Пів-нічному Причорномор’ї. решта комплексів гряди чітких хронологіч- них реперів не має. слід лише зазначити, що у звіті вказано знахідки 5 наконечників стріл (2 бронзових тригранних і 3 мініатюрних заліз- них дволопатевих), на жаль, у колекції зберег- лися лише 4 — 2 бронзових і 2 залізних (рис. 5, 1; 6, 1—3). в.а. Іллінська датувала поховання з подібними сагайдачними наборами VI—V ст. до н. е. (галанина 1977, с. 42, 46). Проте тригранні вістря із короткою втулкою та шипом у верхній її частині трапляються, хоча й дуже рідко, у са- гайдачних наборах V—IV ст. до н. е. (ІІІ хро- нологічна група за: Мелюкова 1964, табл. 8), до IV ст. до н. е. побутують тригранні вістря з об- різаною втулкою (Мелюкова 1964, табл. 7—9). архаїчний вигляд цих стріл не дає змоги визна- чити час їх виготовлення синхронним появі мо- гильника. вони потрапили туди або випадково, або були покладені як супровідний матеріал уже тоді, як тип вийшов з ужитку, принаймні в степу (Полін 1987). Проте весь комплекс знахідок і ета- пи зведення поховальних споруд не дають змоги визначити їх, тобто споруди, датою основного побутування стріл. нині комплекси датуються в межах IV ст. до н. е. (лесков 1965, с. 82, 87; 1959, с. 164, рис. 6), але датувати споруди, ІІІ ст. до н. е. неможливо з огляду на те, що одне з бронзових вістер було знайдено в огорожі скрині 6 разом із вінцем амфори першої половини IV ст. до н. е. решту вістер було знайдено в скрині 7. З огляду на конструктивні особливості цієї скрині мож- Рис. 4. Матеріал із розкопок гряди а: а — 2 — скриня 7; 1, 3 — огорожа скрині 7; б — скриня 8; в — скриня 9 Рис. 3. Матеріал із розкопок гряди а: а — огорожа скри- ні 5; б — 5 — скриня 6; 4, 6—9 — огорожа скрині 6 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 414 традиції їх виготовлення у крим із кавказу, тим більше, що це не єдиний випадок тотожності речей у розглядуваних комплексах. Інша група бронзових прикрас — пронизки (рис. 6, 5—8, 11; 8, 3, 7, 8; 12, 7; 13, 2, 6—8, 9). тут відомі як спіральні, так і згорнуті з суці- льної пластини бронзові пронизки. їх фрагмен- ти виявлено в усіх скринях і їх огорожах. Про- низки є типовим матеріалом кизил-кобинських могильників середнього і пізнього етапів, вони також поширені в археологічних культурах Пе- редкавказзя. у могильнику знайдено значну кількість різноманітних привісок. найпоширенішими є конусоподібні спіральні привіски з бронзового дроту, відомі також і конусоподібні привіски, згорнуті з суцільної металевої пластини. кону- соподібні спіральні привіски є частиною широко представлених у кизил-кобинській культурі се- реднього і пізнього етапів конічних спіральних сережок, наприклад, у могильнику Дружне-2 (колотухин 1987, рис. 4), що датується кінцем V — першою половиною ІІІ ст. до н. е., у скрині 1 (21) Мал-Музу, що за супровідним матеріа- лом датується другою половиною VI ст. до н. е. (репников 1909, с. 138—140, рис. 28, 2). Подібні сережки відомі також у похованнях нестерівсь- кого та лугового могильників на Північному кавказі V—IV ст. до н. е. (крупнов 1960, с. 285, 294). Подібний екземпляр походить із пох. 1 ешпаконського могильника кінця ІІ тис. до н. е., щоправда, без контексту (козенкова 1998, с. 33, табл. Іх, 2). в уркусті такі сережки виявлено у скринях 1, 3 і 4 та їх огорожах (рис. 8, 1; 9, 3, 4). Ще один екземпляр походить зі скрині 5 (рис. 8, 10) — єдиної частково розкопаної у нижній гряді уркус- ти І. кавказьке походження подібних сережок уже не одне десятиліття дискутується в науковій лі- тературі (крупнов 1960, с. 294; колотухин 1987, с. 24). нині немає вагомих підстав вважати крим- ські екземпляри кавказьким імпортом, оскільки ці речі є досить простими у виготовленні. однак поява подібних речей в один і той самий час у су- міжних регіонах не могла відбутися без соціаль- них контактів між ними. крім спіральних конічних підвісок, у мате- ріалі скрині 7 (рис. 8, 6) наявна згорнута із суці- льної пластини конічна підвіска з отвором біля краю, імовірно, для підвішування. цікавою є знахідка у скрині 8 підвіски з лан- цюжка, що закінчується змієподібно вигнутим дротом із зафіксованою на ньому скляною намис- тиною (рис. 11, 1). аналогії цій підвісці нам не відомі. ймовірно, її чіпляли до якоїсь іншої при- краси, як-то скроневе кільце чи поясна бляха. слід також зазначити, що у скрині 1 ниж- ньої групи могильника уркуста І знайдено грибоподібну привіску (рис. 10, 2), аналогічну Рис. 5. Матеріал із огорожі скринь 5 і 6 уркусти І (зі збірки археологічного музею Іа нан україни) на констатувати, що її було споруджено після будівництва скринь 5 і 6, отже, не раніше першої половини IV ст. до н. е. слід також зазначити, що залізні стріли мають досить своєрідну форму, не характерну для предметів озброєння того часу (рис. 6, 2, 3). Можна гіпотетично припустити, що вони виконували якусь іншу функцію, мож- ливо, вотивного характеру або подібну до функції монет-стрілок. Інший матеріал поховань — це прикраси із бронзи, пастові й скляні намистини, черепашки каурі, знаряддя з кременю, фрагменти предметів озброєння та кінської збруї, а також дуже фраг- ментована ліпна кераміка. Бронзові прикраси представлено різноманіт- ними підвісками і бляшками. вісімкоподібні бляшки знайдено у скринях 1, 3, 4, 5, 7 і 9 та їх огорожах (рис. 6, 9; 7, 2—11; 8, 2, 9; 9, 6—15; 10, 3—5). За розмірами і формами вони не різняться. ці бляшки є поширеними предметами могиль- ного інвентарю кизил-кобинської культури се- реднього і пізнього етапів (лесков 1965, с. 122, 128). в.а. колотухін визначає такі бляшки як тип 3 (колотухин 1987, с. 14). вузької дати вони не мають. серед знахідок у скринях 7 і 8 було виявлено кілька нашивних сферичних бронзо- вих блях (рис. 6, 10; 11, 3). цікавою є знахідка уламка бронзового браслета або бляшки з три- рядним поздовжнім пуансонним орнаментом із огорожі скрині 1 (рис. 7, 12). Подібний орнамент дуже рідко трапляється в криму, проте наявний у могильниках пізнього етапу (колотухин 1987, рис. 4, 13, 22, 23, 28). він також поширений у культурах залізної доби ранішого часу кавказу і карпато-Подунав’я (крупнов 1960, табл. LXVII, 4; козенкова 1975, рис. 2, 8; 2002, табл. 13, 6). оскільки останній регіон демонструє подібні речі в комплексах, пов’язаних зі сходом, можна припустити потрапляння подібних речей або ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 15 матеріалу з Мал-Музу та інших синхронних мо- гильників гірського криму. кілька ланок бронзового ланцюжка знайдено в огорожі скрині 6 (рис. 8, 5). Зі скрині 1 походить бронзовий браслет із по- товщенням на кінці (рис. 13, 1). Браслет належить до дротяних із біконічними шишечками на кінцях (колотухин 1987, с. 11). їх побутування у криму поширюється за загальним датуванням могильни- ка Дружне І на кінець V — першу половину ІІІ ст. до н. е. (колотухин 1987, с. 18). скроневі кільця знайдено у скрині 4 (рис. 14, 1) та частково син- хронному уркусті І могильнику уркуста ІІ (рис. 10, 1), що датується за знахідкою у огорожі ск- рині 2 вінця гераклейської амфори типу І-а варіанта І-а-1 (рис. 15, 4) (Монахов 2003, с. 132) близь- ко 70-х рр. IV ст. до н. е. уламки бронзових прикрас типу скроневих кілець виявлено і серед матеріалу огорож скринь 1, 5 і 6 уркусти І (рис. 5, 3, 4; 13, 4, 5). у скринях 1 і 7 було знайдено фрагменти бронзових шпильок (рис. 6, 4; 13, 10). Пастові та скляні намистини, жовті й сині, та їх уламки знайдено лише у скринях 1, 3, 7 і 8 та їх огорожах, а також бутовому насипу гряди (рис. 6, 12—18; 11, 1, 2; 12, 7; 16). До прикрас також відносять черепашки каурі, знайдені у скринях 1, 4, 5 і 9 (рис. 8, 4; 13, 3). З приводу їх призначення та функцій досі то- чаться дискусії: їх визначають і як прикраси, і як гроші, і як вотиви. цікавий матеріал з цього приводу надає етнографія. у черкесів-шапсугів — племен, що мешкають на Західному кавказі, черепашки каурі відігравали роль амулета, який називали «зміїною голівкою». хворому давали випити води, пропущеної крізь черепашку, яку потім вішали на шию (Жердецкая 1940, с. 43). Зі знарядь у кам’яних скринях наявні лише крем’яні шкребачки і різці. вони також трапляють- ся у верхньому шарі — бутовій засипці огорож скринь. там же знайдено один нуклеус (рис. 7, 1; 9, 1, 2; 12, 1—6). не виключено, що крем’-яний матеріал походить із давнішого шару місце-зна- ходження кам’яної доби. втім зважаючи на те що крем’яні знаряддя надто часто трапляються у кизил-кобинських могильниках і на поселен- нях, можна констатувати принаймні подіб-ність виявлених на уркусті І крем’яних знарядь до таких з інших пам’яток кизил-кобинської куль- тури пізнього етапу. Можливо, це було зумовле- но ідентичністю ландшафтних характерис-тик, яким віддавали перевагу під час спорудження могильників кизил-кобинці, і стоянок населення неолітичної доби — друга і третя тераси внут- рішньої куести кримських гір. серед буту також було знайдено уламок кам’яної сокири (рис. 17, 8). Рис. 7. Матеріал зі скрині 1 гряди а Рис. 6. Матеріал зі скрині 7 уркусти І (зі збірки архео- логічного музею Іа нан україни) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 416 Залізні речі представлено фрагментом вудил зі скрині 4 (рис. 9, 5), що не мають чіткого датування, і пластинкою у формі метелика — ймовірно, детал- лю перехрестя меча зі скрині 8 (рис. 11, 4). в усіх скринях знайдено зуби собак, а в де- яких огорожах — зуби і щелепи дрібної рогатої худоби. Ліпна кераміка уркусти І загалом представ- лена нечисленними дрібними уламками гос- подарського та парадного посуду. Фрагменти посудин наявні у більшості скринь і всіх огоро- жах. господарський посуд представлено двома типами. Формувальна маса обох типів та реш- ти невиразних уламків господарського посуду ідентична: глина із домішками дрібно-, крупно- зернистого і черепашкового піску, іноді трапля- ються домішки товченого мергелю. тісто вимі- шано погано, здебільшого майже неотощене, випал слабкий, поверхня злегка загладжена, привертають увагу досить тонкі як для госпо- дарського посуду стінки. таким самим недба- лим виготовленням характеризується і парадний посуд. виникає враження, що цей посуд або спеціально виготовляли для тризни, тому його міцність не мала значення, або використовували той, що у побуті вже був не потрібний. Тип 1. Посудини горщикоподібні з рівно відігнутим вінцем, що перегином переходить у незначно розширений тулуб, середніх об’ємів (рис. 2, 2; 17, 4). орнамент на посудинах цього типу з уркусти не відомий. Посудини походять зі скрині 1 і шару насипу. в Західному криму цей тип має широку дату і належить до посудин так званої горщикоподібної форми. вони з’явилися у комплексах білозерського часу і, демонструючи розвиток профілювання та зміну орнаментації, існували протягом усієї доби раннього заліза. особливості профілювання верхньої частини посудин знаходять найближчі аналогії у таких поселеннях VІ—IV ст. до н. е. Західного криму, як чорна річка, трактирний Міст 2 , де цілі форми мають діаметр вінця трохи менший за найбіль- ший діаметр тулуба на середині висоти посудини і незначно більший за діаметр плаского денця. Тип 2. Посудини із плавним профілюванням незначно відігнутого вінця, що без перегину пе- реходить у трохи розширений тулуб, середніх об’ємів, не орнаментовані (рис. 2, 1). тип пред- ставлено фрагментом вінця з огорожі скрині 1. такі посудини відомі на пам’ятках кизил-ко- бинської культури V—IV ст. до н. е. Західно- го криму, де цілі форми мають діаметр вінця, трохи менший за найбільший діаметр тулуба у нижній частині посудини і більший за діаметр плаского дна. орнаментація не відома. такі по- судини з чітко виділеною звуженою шийкою виявлено у керамічних комплексах Булганаць- Рис. 8. Матеріал із кам’яних скринь уркусти І: а — скриня 3; б — скриня 5; в — скриня 6; г — скриня 7; д — скриня 9 гряди а. нижня група: е — скриня 5 2 Матеріали поселень готуємо до публікації. Рис. 9. Матеріал зі скрині 4 гряди а ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 17 кого городища (храпунов 1991, с. 201) та вели- кої чорноморки, де вони датуються VI—V ст. до н. е. (гаврилюк, отрешко 1982, с. 78). н.а. гав- рилюк такі посудини поділяє на два типи: гор- щики з прямою або майже прямою шийкою і посудини банкоподібного типу, пов’язані з гето- даками (гаврилюк, отрешко 1982, с. 80—82). крім того, у скринях уркусти було знайдено кілька донних частин господарських посудин (скриня 8, огорожа скрині 5). обидва екземпля- ри плоскодонні, з придонними стінками, при- мазаними до баз, на одному денці змодельовано незначний піддон (рис. 3, 2; 4, 4). Парадний посуд уркусти представлено трь- ома традиційними типами. Формувальна маса посудин усіх типів ідентична: глина з незначною домішкою черепашкового піску. глина відмуле- на недостатньо добре, випал слабкий. Зовніш- ня поверхня була вкрита слабким чорно-бурим лискуванням, яке збереглося лише на окремих її ділянках. усі фрагменти корчаг і кубків мають сліди відновлювального випалу. Тип 3. Посудини корчагоподібні, відомі за фрагментами стінок із орнаментом і одного вінця плавно відігнутого, воронкоподібного (рис. 3, 3; 4, 1, 2, 7; 17, 2, 3, 5, 6). Форму цих посудин не реконструйовано. орнамент пред- ставлено композиціями із виконаних гребінцем прокреслених ліній — опущених або тих, що перетинаються із мотивом трикутника. Фрагмен- ти походять як зі скринь 7, 9 (а також скриня 1 могильника уркуста ІІ (рис. 15, 2)), так і з ого- рож (скриня 5) та бутового насипу. Подібна ор- наментація є провідною на пам’ятках кінця VI— IV ст. до н. е. Західного криму. корчаги з по- дібним орнаментом відомі на поселеннях трак- тирний Міст у каракобинській долині, аль- ма-кермен (Дашевская 1963, рис. 1, 1, 2), за роз- копками античних садиб гераклейського півост- рова (камишева бухта, № 152, херсонеське го- родище), кизил-кобинських поселень гераклеї, що передували розмежуванню (5-й кілометр (савеля 1994, с. 45) та ін.), Інкерманського по- селення і сахарної голівки (фонды нЗхт, инв. №№ 879/с, 847/с, 858/с), в античних комплек- сах керкенітіди. втім поширення посудин цьо- го типу не обмежується лише кримом: кілька фрагментів із подібною орнаментацією знайде- но серед матеріалів ранніх шарів Березані, ве- ликої чорноморки ІІ (гаврилюк, отрешко 1982, рис. 5, 1—8) і Булганацького городища (храпу- нов 1991, рис. 14; 23, 20—25). Тип 4. кубкоподібні посудини відомі за фрагментами стінок із орнаментом (рис. 17, 1, 7). Імовірно, їх тулуб мав сферичну форму. ор- намент прокреслено однозубим інструментом у вигляді заштрихованих трикутників. Фраг- менти походять із насипу гряди а. у Західному криму цей тип має глибоке коріння у кизил-ко- бинській культурі й залишається найстійкішим з-поміж решти. він з’явився ще у VII ст. до н. е. і, майже не змінюючись, побутував до V ст. до н. е. Посудина з ручкою з горизонтальним кріп- ленням, прикрашена подібним орнаментом, по- ходить із пох. 5 кург. 5 біля с. колоски. Проте поховання датується на основі дати амфори з фарбованим вінцем не пізніше другої полови- Рис. 10. Матеріали могильника уркуста: 1 — скриня 1 уркусти ІІ; 2 — скриня 1 нижньої групи уркусти І; 3—5 — ґрунтово-кам’яний насип гряди а (зі збірки архео- логічного музею Іа нан україни) Рис. 11. Матеріал зі скрині 8 гряди а ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 418 Тип 5. цей тип представлено фрагмента- ми невеликих ручок кухлів у скрині 8 і огоро- жах скринь 6 і 7 (рис. 3, 9; 4, 3, 5). керамічний комп-лекс кизил-кобинської культури Західно- го криму IV ст. до н. е. демонструє збільшен- ня кількості різних варіантів кухлів. наявність ручок кухлів саме у матеріалі скринь 6, 7 і 8, ймовірно, пов’язаних між собою родинно, може свідчити про певну традицію окремої родини, можливо, зумовлену входженням до неї ново- го члена з іншого роду або племені, який і за- початкував таку традицію. Поодинокі форми глиняного посуду пред- ставлено археологічно цілим фрагментом так званої сільниці — мініатюрної посудини, про- філь якої нагадує ніжку античної амфори, але порожнисту, вкритої чорним лискуванням, ви- готовленої з добре вимішаної знежиреної глини і випаленої краще за іншу ліпну кераміку (рис. 3, 1). Призначення цієї посудини незрозуміле, не відомі й аналогії для неї. Звертає на себе ува- гу її ретельніше порівняно з іншою керамікою гряди виготовлення. ймовірно, вона мала певну вотивну функцію. отже, ліпна кераміка гряди а могильника уркуста І цілком відповідає типологічній схемі керамічного посуду кизил-кобинських поселень Південно-Західного криму, гераклейського пів- острова, ліпної кераміки античних комплексів херсонеса і керкінітіди V—IV ст. до н. е., і мож- на вважати, що всі ці пам’ятки залишило одне й те саме населення. відмінності у якості кераміки поселень і могильників не можуть бути конт- раргументом з огляду на провідну роль обряду у функціонуванні останніх. х.І. кріс навела аргумент на користь немож- ливості використання матеріалу з могильника уркуста І для будь-яких висновків (крис 1981, с. 41). Під час перевірки матеріалу виявилося, що фрагмент глечика, визначений дослідницею разом із М.І. вязьмітіною як римський світло- глиняний, насправді є коричневоглиняною ліпною посудиною типу корчаг із ручкою (рис. 15, 3), Рис. 12. Матеріал із бутового насипу гряди а Рис. 13. Матеріал зі скрині 1 уркусти І (зі збірки архе- ологічного музею Іа нан україни) Рис. 14. Матеріал могильника уркуста: 1 — скриня 1 уркусти І; 2 — скриня 2 уркусти ІІ ни VI ст. до н. е. (ольховський 1982, с. 63, рис. 2, б). цей тип також відомий у пізньоархаїчно- му шарі херсонеса кінця VI — першої полови- ни V ст. до н. е. (сенаторов 2003, с. 14, рис. 2). Походження фрагментів кубкоподібних посу- дин, що, не виключено, належать одному виробу, із бутового насипу ставить цей тип поза основ- ним речовим комплексом могильника, оскільки він міг потрапити у насип під час його споруд- ження з раніших нашарувань. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 19 що відомі на пізньоскіфських городищах ІІІ ст. до н. е., а також пам’ятках кизил-кобинської культури Інкерманської долини середини IV ст. до н. е. До того ж згаданий уламок походить із шару насипу скрині 1 могильника уркуста ІІ. Звідти ж походить і вінце з внутрішнім переги- ном, властивим саме для такого типу глечиків на поселеннях Інкерманської долини (рис. 15, 1) 3 . отже, з огляду на конструктивні особливості гряди а і датування античної амфорної тари можна зазначити деякі закономірності в ужит- ку могильного інвентарю. До рубежу V/IV — першої половини IV ст. до н. е. належить скри- ня 4 уркусти І, яку в інвентарі вирізняє наяв- ність вудил і скроневих кілець, також наявних у могильнику уркуста ІІ, скринях, що тяжіють до першої половини IV ст. до н. е. у скрині 6, а також 7 та 8, споруджених пізніше, тобто не раніше першої половини IV ст. до н. е., знайде- но предмети озброєння — стріли і перехрестя меча. у пізніших скринях 7 і 8 серед інвентарю виявлено намисто, що для раніших комплексів уркусти І не типово. якщо прийняти тезу, що гряду формували спорудженням обабіч скри- ні 4 нових, то скриню 1 було споруджено після будівництва скрині 3, тобто після початку ІІІ ст. до н. е., отже, не раніше ІІІ ст. треба датувати дро- тяний браслет із біконічними шишечками, знай- дений у скрині 1. у скринях 1 і 3 було знайдено пастові та скляні намистини. найпізніші скрині у гряді — 2 і 9 — майже не містили матеріалу. ймовірно, вони були найбіднішими, що видно за їх конструктивними особливостями. не обмежується вужчим проміжком часу використання у поховальному інвентарі черепа- шок каурі, спіральних і пластинчатих пронизок, спіральних конічних сережок, вісімкоподібних бляшок. За нижню хронологічну межу могиль- ника можна прийняти дату вінця амфори зі ск- рині 4 — межа V—IV ст. до н. е., а за верхню — дату вінця амфори зі скрині 9 — остання чверть ІІІ ст. до н. е. речовий комплекс і конструктивні особливості гряди а уркусти І типові для пізніх могильни- ків кизил-кобинської культури (колотухин 1987, с. 7—40). тотожність конструкцій споруд мо- гильника уркуста і, наприклад, могильника Дружне І кизил-кобинської культури ставлять під сумнів правильність виділення груп мо- гильників за конструктивними особливостями і принципом їх розташування у передгір’ях або горах (крис 1981), про що вже зазнача- лося в археологічній літературі (колотухин 1987, с. 7—9). Звертає на себе увагу майже повна тотожність речового комплексу гряди, Рис. 15. Матеріал могильника уркуста ІІ: а — скриня 1; б — скриня 2 що аналізується, і знахідок у могилах не- стерівського і лугового могильників на Північ- ному кавказі. це стосується не лише прикрас, а й наявності зубів собак у похованнях. так само як і в кавказьких пам’ятках, тут чітко дотрима- но соціально-ієрархічну структуру. ці обставини вказують на те, що дискусію про зв’язки і шляхи розвитку племен кизил-кобинської і кобанської культур ще не вичерпано. Рис. 16. Бронзові та скляні намистини з огорожі скри-ні 3 уркусти І (зі збірки археологічного музею Іа нан україни) 3 Матеріали готуються до друку. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 420 конструктивні особливості гряди а дають змогу зробити деякі висновки відносно соціаль- ної структури населення, яке його залишило. влаштування могильника у вигляді кількох гряд вказує на наявність в одному соціальному орга- нізмі кількох родів. Менгір в огорожі скрині 4 за- свідчує високий соціальний статус людини, яку було там поховано першою. виникнення огорож скринь 1, 3, 5/6 вказує на формування роду з кількох сімей, що ховали своїх предків у окремих просторах, а отже, і будували поховальні конс- трукції силами самих лише сімей. Поділ огорожі скринь 5/6 навпіл межею і поява двох скринь за-свідчують продовження поділу в межах сім’ї, а відтак і поділ простору для предків і нащадків, які це провадили. Прибудова пізніших скринь 7, 8 і 9 і їх невеликі розміри вказують на збільшен- ня кількості сімей у роді та на виділення їх у ок- ремі одиниці з тих, що вже існують. найпізніші скрині 9 і особливо 2, швидше за все, свідчать про відсутність можливості спорудження рівно- цінної до вже існуючих поховальної конструкції у нової сім’ї і використання деталей раніших скринь для здійснення обряду, що вказують на згасання і врешті-решт припинення існування окремого роду як соціальної одиниці. таким чином, розквіт роду припадає на IV — початок ІІІ ст. до н. е., а його поступове зникнення — на кінець ІІІ ст. до н. е. З цими датами синхронізу- ються зникнення самої кизил-кобинської куль- тури і поява культури пізньоскіфського типу. Проте цей висновок є суто гіпотетичним, оскіль- ки його зроблено на основі аналізу лише однієї гряди могильника уркуста І, що складається за матеріалами розвідок із 10 гряд, а отже, із попов- ненням джерельної бази коригуватиметься. Гаврилюк Н.А., Отрешко В.М. лепная керамика архаического поселения Большая черноморка ІІ // Древности степной скифии. — к., 1982. — с. 75—90. Галанина Л.К. скифские древности Поднепровья // саи. — 1977. — вып. Д1-33. — 68 с. Дашевская О.Д. о таврской керамике с гребенчатым орнаментом // са. — 1963. — № 4. — с. 205—210. Жердецкая Н. народная медицина и лечебная магия у черкесов // религиозные пережитки у черкесов-шапсу- гов. — М., 1940. — с. 40—45. Козенкова В.И. связи северного кавказа с карпато-Дунайским миром // скифский мир. — к., 1975. — с. 52—73. Козенкова В.И. Материальная основа быта кобанских племен. Западный вариант // саи. — 1998. — вып. в2-5. — 200 с. Козенкова В.И. у истоков горского менталитета. Могильник эпохи поздней бронзы — раннего железа у аула сержень-Юрт, чечня // Материалы по изучению историко-культурного наследия северного кавказа. — М., 2002. — вып. 3. — 232 с. Колотухин В.А. население предгорного и горного крыма в VII—V вв. до н. э. // Материалы к этнической истории крыма VII в. до н. э. — VII в. н. э. — к., 1987. — с. 6—27. Рис. 17. Матеріал із бутового насипу гряди а ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 21 Крис Х.И. кизил-кобинская культура и тавры // саи. — 1981. — вып. Д І-7. — 128 с. Крупнов Е.И. Древняя история северного кавказа. — М., 1960. — 520 с. Лесков А.М. отчет таврской группы крымской первобытной экспедиции иа ан усср за 1956—1957 гг. // на Іа нану, д. 1956—57/12д. Лесков А.М. о хронологии таврских каменных ящиков горного крыма // ксиа усср. — 1959. — вып. 8. — с. 156—165. Лесков А.М. горный крым в І тыс. до н. э. — к., 1965. — 200 с. Мелюкова А.И. вооружение скифов // саи. — 1964. — вып. Д1-4. — 92 с., 23 табл. Монахов С.Ю. греческие амфоры в Причерноморье. — Москва; саратов, 2003. — 352 с. Ольховский В.С. о населении крыма в скифское время // са. — 1982. — № 4. — с. 61—81. Полін С.В. хронологія ранньоскіфських пам’яток // археологія. — 1987. — № 59 Репников Н. каменные ящики Байдарской долины // иак. — 1909. — вып. 30. — 162 с. Савеля О.Я. работы севастопольской экспедиции // аик 1993 г. — симферополь, 1994. — с. 235—238. Сенаторов С.Н. кизил-кобинская керамика конца VI — первой половины IV вв. до н. э. из раскопок в херосонесе // хсб. — севастополь, 2003. — вып. 12. — с. 14—28. Храпунов И.Н. Булганакское позднескифское городище (по раскопкам 1981—1989 гг.) // МаиЭт. — симферополь, 1991. — вып. 2. — с. 3—34. Одержано 21.11.2006 А.М. Лесков, Э.А. Кравченко гряДа а Могильника киЗил-коБинской культуры уркуста І в Юго-ЗаПаДноМ крыМу статья является полной публикацией материалов раскопок гряды а могильника уркуста І в Юго-Западном кры- му, осуществленных в середине прошлого века а.М. лесковым. гряда — единственный полностью раскопанный погребальный комплекс позднего этапа кизил-кобинской культуры с античными импортами в Западном крыму. на основании дат античной амфорной тары уточнена датировка гряды в пределах конца V — конца III вв. до н. э. ана- лиз пространственного увеличения гряды и соотнесение находок фрагментов амфор с отдельными погребальными сооружениями позволили установить примерное время их сооружения. конструктивные особенности погребальных комплексов и анализ находок дали возможность наметить основные черты социального развития населения, его оставившего, и определить его место среди других памятников кизил-кобинской культуры. О.M. Leskov, E.A. Kravchenko rIDGe A In The ceMeTery UrkUSTA I oF kyzyL-koBA cULTUre In SoUTh-WeSTern crIMeA. The article presents a full publication of materials from excavation of ridge A in the stone burial chest Urkusta I in south- western crimea, undertaken in the middle of last century by o.M. Leskov. The ridge is the only completely excavated burial site of the late stage of kyzyl-koba culture with Ancient Greek imports in western crimea. Based on dating of Ancient transport amphorae chronology of the ridge was specified within a period between the end of the 5th and the end of the 3rd cc. Bc. Analysis of expanding of the ridge and comparison of the finds of amphorae fragments with separate burial constructions allowed the authors to determine an approximate date of their erection. Structural feature of the burial complexes and analysis of the finds made it possible to outline the main features of social development of the population which left the cemetery, and determine its place within other sites of kyzyl-koba culture.

Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму

Репозитарії

Схожі ресурси