Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби
Статтю присвячено характеристиці ліпного посуду, знайденого під час дослідження поселень та поховань сіверськодонецького Лісостепу скіфського періоду.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199469 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби / К.Ю. Пеляшенко, Д.С. Гречко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 22-37. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199469 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994692024-10-08T15:33:07Z Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби Пеляшенко, К.Ю. Гречко, Д.С. Статті Статтю присвячено характеристиці ліпного посуду, знайденого під час дослідження поселень та поховань сіверськодонецького Лісостепу скіфського періоду. В статье представлены результаты исследования керамических коллекций из памятников скифского времени лесостепной части бассейна Северского Донца. На основе материала, накопленного за годы исследований, проведен статистический анализ наиболее массовых групп посуды. Разделение по хронологическим периодам позволило проследить динамику развития форм местной лепной посуды во времени. Сравнительно-статистический анализ основных типов керамики свидетельствует об эволюционном характере развития гончарных традиций. Их происхождение связано с процессом расселения родственного населения из правобережной Лесостепи и бассейна Ворсклы. Появление на позднем этапе инновационных форм отражает сложные этнокультурные процессы в регионе в тот период. The article presents the results of investigation of ceramics collections from the monuments of Scythian times in forest steppe zone of the Siverskyj Donets River region. The material collected during the years-long research allowed the authors to conduct the statistical analysis of the most popular groups of pottery. The chronological division enabled them to deduce the dynamics in the development of local hand-made pottery forms over the time. The comparative and statistical analysis of the main ceramic types testifies about the evolutional way of the development of potters’ traditions. Origins of these traditions are related with the settling of the kindred population from the forest steppe zone of the right-bank Dnipro River region and the Vorskla River basin. The advent of innovative forms at the late stage reflects complex ethnic and cultural processes in the region at that time. 2007 Article Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби / К.Ю. Пеляшенко, Д.С. Гречко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 22-37. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199469 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Пеляшенко, К.Ю. Гречко, Д.С. Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби Археологія |
| description |
Статтю присвячено характеристиці ліпного посуду, знайденого під час дослідження поселень та поховань сіверськодонецького Лісостепу скіфського періоду. |
| format |
Article |
| author |
Пеляшенко, К.Ю. Гречко, Д.С. |
| author_facet |
Пеляшенко, К.Ю. Гречко, Д.С. |
| author_sort |
Пеляшенко, К.Ю. |
| title |
Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби |
| title_short |
Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби |
| title_full |
Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби |
| title_fullStr |
Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби |
| title_full_unstemmed |
Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби |
| title_sort |
ліпний посуд населення сіверськодонецького лісостепу скіфської доби |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199469 |
| citation_txt |
Ліпний посуд населення сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби / К.Ю. Пеляшенко, Д.С. Гречко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 22-37. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT pelâšenkokû lípnijposudnaselennâsíversʹkodonecʹkogolísostepuskífsʹkoídobi AT grečkods lípnijposudnaselennâsíversʹkodonecʹkogolísostepuskífsʹkoídobi |
| first_indexed |
2024-10-09T04:02:12Z |
| last_indexed |
2024-10-09T04:02:12Z |
| _version_ |
1812407551649644544 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 422
важлива роль у вивченні етнокультурної історії
стародавнього населення східноєвропейсько-
го лісостепу належить ліпному посуду, вироб-
ниц-тво якого відбивало локальні особливості
гончарних традицій окремих споріднених груп
людей (родів, племен тощо). вивчення такого
масового матеріалу, як керамічний посуд, дає
змогу ставити і вирішувати цілу низку питань
щодо походження, етнокультурного розвитку та
історичної долі сіверськодонецького населення
скіфської доби.
Історія вивчення місцевої ліпної кераміки
безпосередньо пов’язана з процесом нагрома-
дження джерельної бази. Дослідження археоло-
гічних пам’яток скіфської доби регіону розпо-
чалося ще у першій половині хІх ст. (Пассек
1838), але до середини хх ст. увагу археологів
було зосереджено на розкопках курганів (греч-
ко 2006, с. 120—127). нечисленна ліпна керамі-
ка, що входила до інвентарю поховань, у той час
особливої уваги не привертала.
у повоєнні роки зросла зацікавленість до-
слідників до вивчення кераміки в цілому. це за-
свідчили результати роботи у 1952 р. Першої
конференції, присвяченої питанням скіфо-сар-
матської археології. кераміці та особливостям
поховального обряду було відведено пріоритетну
роль у вирішенні питання щодо етнічного складу
населення (Погребова 1954, с. 5).
Дослідження сіверськодонецьких поселень та
городищ у перші повоєнні десятиріччя с.а. се-
меновим-Зусером, І.Ф. левицьким і особли-
во Б.а. шрамком дали перші виразні колекції
ліпної кераміки. Перші узагальнювальні праці,
присвячені пам’яткам сіверськодонецького лісо-
степу, створені Б.а. шрамком та П.Д. ліберовим,
побачили світ у 1962 р. на основі отриманих під
час розкопок городища біля хутора городище
матеріалів П.Д. ліберов в узагальнювальній
праці запропонував типологію місцевої ліпної
кераміки сіверськодонецького регіону. ліпний
посуд тут не розрізнявся за функціональним
призначенням, усього було виділено 8 типів,
походження яких пов’язується автором із місце-
вими гончарними традиціями племен доби брон-
зи. однак при цьому П.Д. ліберов порівняв та
© к.Ю. Пеляшенко, Д.с. гречко, 2007
ê.Þ. Ïåëÿøåíêî, ä.ñ. ãðå÷êî
ë²Ïíèé Ïîñóä íàñåëåíí
ñ²âåðñüêîäîíåöüêîãî ë²ñîñòåÏó ñê²Ôñüêî¯ äîáè
Статтю присвячено характеристиці ліпного посуду, знайденого під час дослідження поселень та поховань сіверсько-
донецького Лісостепу скіфського періоду.
знайшов багато спільних рис із керамікою ниж-
нього Дону, зокрема єлізаветівського городища,
та керамічним комплексом кам’янського городи-
ща на Дніпрі (ліберов 1962, с. 47—62).
у 1962 р. побачила світ монографія Б.а. шрам-
ка «Древности северского Донца», у якій, підби-
ваючи підсумки своїх багатолітніх досліджень
поселень скіфського часу, автор запропонував
класифікацію ліпної кераміки (шрамко 1962,
с. 216—225). весь керамічний комплекс було
розділено на групи за функціональним при-
значенням, а ті, у свою чергу, — на типи та їх
варі-анти. крім того, наведено характеристику
техніки виготовлення глиняного посуду, намі-
чено хронологічні особливості розвитку типів
та зіставлено набір місцевого посуду з сусідні-
ми синхронними культурними регіонами. Біль-
шість положень Б.а. шрамка відносно загаль-
ної характеристики кераміки не втратили свого
значення і на цей час.
визнання кераміки важливим археологічним
джерелом зробило її предметом гострих дис-
кусій, присвячених походженню племен скіф-
ської доби Дніпровського лісостепового лівобе-
режжя. Зокрема, І.І. ляпушкін виділяв у цьому
регіоні єдину «зольничну культуру» (ляпушкин
1961, с. 88—144). на основі відмінностей кера-
мічного комплексу автор виділив у її розвитку
два періоди. Походження цієї культури І.І. ля-
пушкін пов’язував із проникненням населення
з Дніпровського лісостепового Правобережжя.
З критикою зазначених положень виступила
в.а. Іллінська. спираючись на типологічний
аналіз ліпної кераміки Посулля та сіверсько-
го Дінця, дослідниця вказувала на генетичний
зв’язок цього посуду з пізньозрубною культу-
рою доби бронзи південної частини басейну сі-
верського Дінця (ильинская 1954, с. 131—136). З
ча-сом погляди в.а. Іллінської зазнали суттєвих
змін. Дослідниця вважала, що походження «по-
сульсько-донецької» культури слід пов’язувати з
проникненням у лісостеп степового скіфського
населення з власними гончарними традиціями
(Іллінська 1966, с. 58—93). Іншої позиції з цьо-
го приводу дотримувався Б.а. шрамко. спочат-
ку дослідник поділяв погляди І.І. ляпушкіна,
але з часом розробив власну концепцію похо-
дження племен скіфської доби Дніпровського
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 23
лісостепового лівобережжя, згідно з якою кера-
мічна традиція типу східного Більська сформу-
валася внаслідок взаємодії бондарихинського і
пізньозрубного та впливу скіфського етнокуль-
турних масивів (шрамко 1972, с. 153—162).
П.Д. ліберов, вивчаючи сіверськодонецьку ліп-
ну кераміку, також торкнувся питання щодо її по-
ходження. автор, вивчаючи прототипи окремих
форм посуду, дійшов висновку, що аналогічні
типи кераміки виготовляли місцеві племена доби
бронзи (катакомбна, зрубна, бондарихинська
культури) (ліберов 1962, с. 71).
отже, до 1970-х рр. сформувалося кілька гіпо-
тез походження місцевих племен скіфської доби,
під час розробки яких особливу увагу було приді-
лено інтерпретації керамічних комплексів.
Ґрунтовне дослідження ліпної кераміки, що
входила до складу поховального інвентарю сівер-
ськодонецьких курганів, провів о.в. Бандуровсь-
кий (Бандуровский, Буйнов 2000, с. 50—52). ке-
раміку Пісочинського некрополя проаналізував
л.І. Бабенко (Бабенко 2004, с. 133—138; Бабенко
2005, с. 108—116).
особливу увагу під час характеристики ке-
раміки окремих періодів було приділено чітко
датованим матеріалам пам’яток, досліджених
широкими площами. Поховальну кераміку, зва-
жаючи на її специфічне призначення, проаналі-
зовано окремо.
керамічний комплекс першої половини VI ст.
до н. е. (кінець ранньоскіфського часу) можна
схарактеризувати на основі матеріалів, здобутих
під час дослідженнія люботинського городища,
зольника № 2 поселення горіховий гай-2, посе-
лення в ур. Дроб’янське, кургану-зольника біля
с. черемушна. Посуд, що містив поховальний
інвентар поховань того часу, представлено 5 ці-
лими формами.
Значно більше інформації отримано щодо ке-
рамічного посуду другої половини VI—V ст. до
н. е. (середньоскіфський час). його представле-
но матеріалами люботинського, караванського
та в ур. городище городищ, зольників № 1—3
поселень шовкова, Барчани та саржин яр. По-
ховальну кераміку представлено двома посуди-
нами Протопопівського некрополя.
керамічний комплекс кінця V — початку
ІІI ст. до н. е. (пізньоскіфський час) можна сха-
рактеризувати на основі матеріалів, здобутих під
час дослідження городищ біля селищ циркуни,
водяне, Мохнач, коропові хутори, люботинсь-
кого та в ур. городище, зольників № 12, 37, 38, 39
поблизу с. островерхівка. Досить численною є
колекція ліпного посуду поховань, представлена
матеріалами Пісочинського та старомерчансько-
го некрополів, курганів біля селищ черемушна
та островерхівка.
наша класифікація ліпного посуду ґрун-
тується на методиці побудови типологічних
рядів. уперше типологічний метод для харак-
теристики кераміки серед вітчизняних археоло-
гів на початку хх ст. застосував в.о. городцов
(городцов 1922, с. 178—187). Пізніше запро-
поновану схему класифікації археологічних
матеріалів було доповнено та вдосконалено. у
нашій праці ми спираємося насамперед на мето-
дику, розроблену Б.а. шрамком (шрамко 1983а,
с. 39—52). Дослідник, проаналізувавши основні
методологічні способи первинної обробки кера-
міки, розробив схему систематизації та кодуван-
ня для кераміки доби раннього заліза східної
європи та запропонував єдину термінологію
для опису морфологічних частин посудин. Під
час характеристики кераміки ми використали
низку основних положень цього дослідження,
а саме: виділення груп посудин за функціональ-
ним призначенням (горщики, миски, сковорід-
ки, корчаги, глечики, кухлі), які, в свою чергу,
поділено на типи та їх варіанти, а також ско-
рочений код орнаментації. З огляду на відсут-
ність достатньої кількості цілих форм розподіл
на типи ґрунтується на морфологічних відмін-
ностях фрагментів верхніх частин посудин, які
дають уявлення про їх форму та діаметр. Деталь-
не вивчення технологічних ознак керамічного
виробництва не входило у завдання цього до-
слідження, тому обмежується загальною харак-
теристикою.
на наш погляд, статистичний аналіз кераміч-
ного матеріалу, розділеного на окремі хроноло-
гічні групи, дасть змогу простежити динаміку
розвитку форм місцевого посуду та його асор-
тименту, а також максимально зручно зістави-
ти керамічні комплекси регіонів (звичайно, за
умови використання аналогічної методики), що
сприятиме детальному вивченню історико-куль-
турних процесів, які відбувалися у Дніпро-Дон-
ському міжиріччі у скіфську добу.
у колекціях кераміки з поселень та горо-
дищ домінують горщики, виготовлені з жирної
пластичної глини з домішками дрібного та се-
реднього шамоту, іноді органіки. всього вико-
ристано понад 1200 фрагментів та цілих форм.
Дані статистичних підрахунків найпоказовіших
колекцій наведено у табл. 1. у класифікації нами
виділено два відділи горщиків: банкоподібні (без
виділеної шийки) та профільовані (з відігнутим
назовні вінцем). розподіл на типи зроблено за
ступенем профілювання тулуба. усередині ти-
пів відповідно до оформлення верхніх частин
посудин виділено варіанти.
у відділі банкоподібних посудин виділено
два типи.
Тип 1 — горщики з циліндричною формою
тулуба з трохи опуклими стінками у середній
частині (рис. 1, 1—5). Деякі фрагменти мають
ледь намічену шийку. Переважають посудини
середніх та маленьких розмірів із діаметром
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 424
вінець 12—22 см. невелику частину «банок»
прикрашено наліпними пружками з пальцевими
вдавленнями (рис. 1, 3). Посудини цього типу не
характерні для місцевих наборів кераміки. не-
значну їх кількість знайдено у наборах посуду
VI—V ст. до н. е.
Тип 2 — посудини з бочонкоподібною фор-
мою корпусу та загнутою усередину верхньою
частиною (рис. 1, 6). цей тип представлено
кількома неорнаментованими фрагментами не-
великих горщиків із діаметром вінець 14—16
см. Подібні посудини відомі за знахідками серед
архаїчних матеріалів люботинського городища.
аналогічні банкоподібні горщики були досить
поширеними в архаїчних комплексах посуду
Правобережного лісостепу (ковпаненко, Бессо-
нова, скорый 1989, с. 50). у Дніпро-Донському
межиріччі відсоток подібних горщиків незнач-
ний. Зокрема, на східному укріпленні Більсь-
кого городища відділ банкоподібних горщиків
становить 1,1 % і, як і в сіверськодонецькому
регіоні, він побутував до середини V ст. до н. е.
(шрамко 1983, с. 76).
різноманітністю форм вирізняється відділ
профільованих горщиків, серед яких виділено
4 типи за різним профілюванням тулуба.
Тип 1 — горщики зі слабопрофільованим ту-
лубом (рис. 1, 7—23), серед яких за ступенем
вигину вінець виділено чотири варіанти.
варіант 1 — горщики з плавно вигнутим на-
зовні вінцем, виділеною шийкою, трохи розши-
реною бочонкоподібною формою тулуба, най-
більше розширення якого припадає на середню
частину (рис. 1, 7—11). Переважають посудини
великих та середніх розмірів, витягнутих про-
порцій, з тулубом, що звужується до невеликого
дна. це одна з найпоширеніших форм ліпного
посуду в сіверськодонецькому лісостепу VI—V
ст. до н. е.
варіант 2 — горщики з коротким трохи ви-
гнутим вінцем, без чіткої шийки та слабопро-
фільованим бочонкоподібним чи трохи видов-
женим яйцеподібним тулубом (рис. 1, 12—16).
Здебільшого це посудини середніх розмірів (діа-
метр вінець 18—24 см), найбільше розширення
тулуба припадає на середню частину. це най-
поширеніша форма горщиків для ранньоскіфсь-
кого (35 %) та середньоскіфського (33—46 %)
періодів, що побутувала й у більш пізній час.
варіант 3 — посудини середніх розмірів із широ-
ким горлом та різко відігнутим вінцем без виділеної
шийки (рис. 1, 17—20). ця форма не здобула поши-
Таблиця 1. Розподілення типів горщиків за пам’ятками та хронологічними періодами
люботинське 29 34 4 4 21 — — — 4 4 100
городище (22) (26) (3) (3) (16) (3) (3) (76)
с. горіховий 33 35,5 8 6,5 17 — — — — — 100
гай-2 (19) (21) (5) (4) (10) — — — — — (59)
люботинське 12 41 3,5 — 27,5 3 6 — 7 — 100
городище (22) (73) (6) — (49) (5) (10) — (13) — (178)
с. шовкова 18 44 6 — 16 6 1 — 9 — 100
(17) (42) (6) — (15) (6) 1 — (9) — (96)
караванське 15 46,5 3 — 15 7 3 — 10,5 — 100
городище (13) (39) (2) — (13) (6) (2) — (9) — (84)
с. саржин яр 11 46 6 — 27 4 — — 6 — 100
(8) (34) (4) — (20) (3) — — (4) — (73)
городище в 17 33 9 — 27 7 5 — 2 — 100
ур. городище (8) (15) (4) — (12) (3) (2) — (1) — (45)
люботинське 4,5 23 1,5 — 40 13 9 9 — — 100
городище (3) (15) (1) — (26) (8) (6) (6) — — (64)
городище в
ур. городище 2,5 15 1,5 — 33 16 10 22 — — 100
(3) (20) (2) — (44) (21) (13) (29) — — (132)
циркунівське — — — — —
городище (4) (6) — — (4) (9) (1) — — — (24)
с. островерхівка 8 15,6 0,4 — 24,5 31,5 14 6 — — 100
(19) (38) (1) — (60) (77) (33) (15) — — (243)
Пам’ятка
тип 1, варіанти
тип 2
тип 3, варіанти
тип 4
Банки, варіанти
усього
1 2 3 4 1 2 2 1
Перша половина VI ст. до н.е.
Друга половина VI—V ст. до н.е.
Кінець V —початок III ст. до н. е.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 25
рення у наборах ліпного посуду регіону, але наявна
практично на всіх пам’ятках скіфського часу.
варіант 4 — горщики з широким горлом та
виділеною шийкою, що переходить у слабопрофі-
льо-ваний тулуб (рис. 1, 21—23). Діаметр вінець
перевищує чи майже такий самий, як найбільший
діаметр тулуба, та становить 18—20 см. цей варіант
представлено незначною кількістю фрагментів,
знайдених у комплексах ранньоскіфського часу.
слабопрофільовані горщики були найпоши-
ренішим типом кераміки VI—V ст. до н. е. та
продовжували побутувати у пізньоскіфський
час. аналогії цьому типу посудин знаходимо у
комплексі архаїчної кераміки східного укріп-
Рис. 1. відділ банкоподібних та слабопрофільованих горщиків (тип 1): 1, 3, 4, 6, 10, 12, 13, 19 — люботинське го-
родище; 2, 14 — с. шовкова; 5, 15 — городище біля с. караван; 7, 8, 18 — городище в ур. городище; 9 — городище
біля с. водяне; 11, 17, 21—23 — с. горіховий гай-2; 16, 20 — селище біля с. островерхівка (7—8 — за Ю.в. Буй-
новим; 12 — за Б.а. шрамком)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 426
лення Більського городища, де вони становлять
85 % загальної кількості (шрамко 1983, с. 76—
81). найпоширенішою формою подібні горщики
були і на Басівському городищі (Іллінська 1965,
с. 61). горщики третього варіанта знаходять ана-
логії у керамічному комплексі скіфоподібних
пам’яток сейму та середнього Дону (Іллінська
1957, с. 116, рис. 2, 2, 4; Пузикова 1996, с. 204,
рис. 4, 2, 4, 6; Медведев 1999, с. 68, рис. 28,
с. 69, рис. 29).
Тип 2 — горщики з вигнутим назовні вінцем та
дугоподібною шийкою, що переходить у похиле
плече профільованого тулуба (рис. 2, 1—6). від
посудин першого типу ця форма відрізняється
більш приземкуватими пропорціями. Переважа-
ють горщики середніх розмірів із діаметром вінець
18—24 см. у комплексах ліпного посуду VI—V ст.
до н. е. горщики цього типу становлять 15—27 %
загальної кількості, а у пізньоскіфський час на
кількох пам’ятках вони домінують (до 40 %).
Рис. 2. Профільовані горщики (типи 2—4): 1, 8 — с. хворостове-1; 2, 12—15 — люботинське городище; 3 —
с. саржин яр; 4 — городище біля с. Мохнач; 5, 7, 9, 16, 17, 19—23 — городище в ур. городище; 6, 10, 11, 18, 24, 25 —
селище біля с. островерхівка (4 — за в.в. колодою; 7, 16 — за Ю.в. Буйновим; 11, 12 — за Б.а. шрамком)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 27
ця форма посуду характерна для пам’яток
Дніпро-Донського лісостепу скіфської доби
(шрамко 1983, рис. 7, 4, 6; 8, 3—4; Іллінська
1965, с. 66, рис. 16 та ін.).
Тип 3 — профільовані горщики великих роз-
мірів із високими округлими плечиками, куле-
подібним чи трохи витягнутим яйцеподібним
тулубом, що переходить до вузького дна (рис. 2,
7—18). Можливо, ці великі горщики виконували
ще й функції тари. За ступенем вигину вінець
виділено 2 варіанти.
варіант 1 — горщики з плавно відігнутим
назовні вінцем та виділеною шийкою, що пере-
ходить у високе плечико профільованого тулуба
з найбільшим розширенням у верхній частині
(рис. 2, 7—10).
варіант 2 — посудини з різко відігнутим
назовні вінцем, що майже одразу переходить у
профільований тулуб (рис. 2, 11—18).
горщики з розвинутим профілюванням
з’явилися у другій половині VI—V ст. до н. е.,
але найбільше їх поширення припадає на кінець
V—IV ст. до н. е. аналогії цій формі знаходимо
серед матеріалів пам’яток Дніпро-Донського
лісостепу (шрамко 1983, рис. 7, 5, 9, 13; гав-
риш 2000, рис. 17, 3; 22 та ін.). тенденцію до
поширення у пізньоскіфський час горщиків із
розвиненим профілем відзначають і дослідники
Дніпровського Правобережного лісостепу (Пет-
ренко 1961, с. 60, 84, рис. 10, 1—3; ковпаненко,
Бессонова, скорый 1989, с. 101).
Тип 4 — горщики з прямим, різко відігнутим
вінцем, короткою шийкою, високими округлими
плечиками та роздутим тулубом (рис. 2, 19—25).
Здебільшого це посудини середніх розмірів із
діаметром вінець від 18 до 24 см. виявлено не-
значну кількість маленьких посудинок. цю фор-
му горщиків зафіксовано серед матеріалів кінця
V—IV ст. до н. е. серед знахідок немає жодної
цілої форми. найповніше цей тип представлено
серед матеріалів городища в ур. городище (22 %)
та незначною кількістю фрагментів на поселенні
островерхівка та люботинському городищі.
ця форма кухонного посуду за низкою ознак
подібна до горщиків у вигляді розтрубу (тип 2,
за н.а. гаврилюк), характерних для степових
пам’яток Північного Причорномор’я, починаючи
з другої половини VI ст. до н. е. (гаврилюк 1989,
с. 247). особливо подібні до степових екземплярів
посудини з оформленням вінця у вигляді плоско
зрізаного краю та характерним для степового ре-
гіону орнаментом пальцевими вдавленнями по
шийці. Знахідки аналогічних посудин на пам’-
ятках Дніпровського Правобережного лісостепу
дослідники пов’язують із впливом степових тра-
дицій скіфського населення (Петренко 1967, с. 23;
ковпаненко, Бессонова, скорый 1989, с. 105).
відсутність цілих форм та незначна кіль-
кість комплексів пізньоскіфського часу поки
що не дають змоги однозначно визначити похо-
дження подібних горщиків. аналогічні форми
посудин із «різко відігнутим назовні та постав-
леним під тупим кутом щодо тулуба вінцем»
відомі серед матеріалів пам’яток сейму (тип 2,
за а.І. Пузіковою) ранньоскіфського часу (Пу-
зикова 1997, с. 39, рис. 10—11). відомі вони і
серед матеріалів архаїчного часу східного ук-
ріплення Більського городища (шрамко 1983,
рис. 7, 1, 3).
окремо слід виділити рідкісні форми горщи-
ків, представлені одиничними знахідками не на
всіх пам’ятках. це посудини з вертикально пос-
тавленими вінцями (комірцеві), фрагменти яких
знайдено на люботинському городищі, поселенні
шовкова, городищі в ур. городище, селищі біля
с. Барчани (шрамко 2003 рис. 22—23), та ціла
форма з поселення хворостове-1 (рис. 3, 7—9).
До рідкісних посудин можна віднести горщики з
носиком для зливу у вигляді жолобка, більшість
з яких має банкоподібну форму (рис. 3, 1—6).
аналогії подібним виробам знаходимо серед ма-
теріалів пам’яток Дніпро-Донського лісостепу
(шрамко 1983, рис. 7, 8; Іллінська 1965, рис. 12,
5; гавриш 2000, рис. 19, 8).
характеристику видів орнаментації, систе-
матизованих на основі системи кодування ор-
наментів Б.а. шрамка (шрамко 1983а, табл.
55)*, наведено у табл. 2. способи нанесення
орнаменту не відрізняються різноманітністю.
це відбитки пальців, палички, наліпна чи від-
тягнута пружка, як правило, прикрашена паль-
цевими відбитками. За варіантами сполучення
варіантів орнаментації виділено 12 типів. особ-
ливої закономірності у їх поширенні серед типів
кухонного посуду не простежується, тому відсо-
ткові та кількісні показники наведено окремо за
пам’- ятками та хронологічними періодами. За
даними табл. 2, домінуючим видом орнаменту
протягом усього скіфського часу були пальцеві
вдавлення у сполученні з наскрізними прокола-
ми. слід зазначити, що у керамічних комплексах
пізньоскіфського часу (островерхівка, городище
в ур. городище) на деяких горщиках вдавлення
пальців нанесені не збоку зовнішньої частини
вінця, а по верхньому краю.
серед наборів посуду VI—V ст. до н. е. трап-
ляється орнаментація наліпною пружкою з пальце-
вими вдавленнями. одного разу було зафіксовано
гладеньку горизонтальну пружку на слабопрофі-
льованому горщику середньоскіфського часу.
Для комплексів ліпного посуду кінця V — почат-
ку III ст. до н. е. наліпні пружки не характерні.
у невеликій кількості наявна відтягнута пружка по
* нами додано в табл. 2 код в23 — пальцеві вдавлен-
ня по краю вінець у сполученні з наскрізними про-
колами та вертикальна наліпна пружка з вдавленнями
пальців, розміщена на шийці посудини.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 428
краю вінець. Дещо більшу кількість горщиків при-
крашено косими насічками, вдавленнями пальців
без проколів та взагалі неорнаментовано.
Другою за чисельністю групою кераміки є
миски. на відміну від горщиків, глиняне тісто
мисок більш ретельно вимішували, додавали
дрібні домішки, поверхня здебільшого зі слідами
загладжування чи лискування. статистичні підра-
хунки наведено у табл. 3. Мисок значно менше,
ніж горщиків. усього опрацьовано понад 300 най-
виразніших фрагментів та цілих форм. Під час
аналізу вибірки було виділено 4 основні типи.
Тип 1 — миски з виділеним ребром у вер-
хній частині тулуба з загнутим краєм, нижня
частина яких звужується до дна (рис. 4, 1—6).
Зде-більшого це посудини великих та середніх
розмірів із діаметром верхньої частини 24—
40 см. Переважають миски з прямокутним чи
Рис. 3. рідкісні форми та інші групи ліпного посуду: 1—4, 8, 18—30, 36 — с. шовкова; 5, 6, 31, 32, 35 — любо-
тинське городище; 7 — с. хворостове-1; 9—17, 34 — городище в ур. городище; 33 — селище біля с. островер-хівка
(31—33, 35 — за Б.а. шрамком; 34 — за Ю.в. Буйновим)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 29
овальним перетином бортика. цей тип мисок був
поширений у VI—V ст. до н. е. (15—42 %), а у
комплексах пізньоскіфського часу вони відсутні
чи одиничні. аналогічні миски відомі у ліво-
бережному лісостепу з ранньоскіфського часу
(андриенко 1992, рис. 6, 1). вони не поширені
на пам’ятках Дніпровського Правобережжя, але
характерні для західноподільської групи (смир-
нова 1981, рис. 13). крім того, подібні форми ві-
домі серед матеріалів VI ст. до н. е. могильника
Феріджелі в румунії (Vulpe 1967, fig. 13, 3—4).
Тип 2 — напівсферичні миски із загнутим
усередину краєм (рис. 4, 7—10). Здебільшого
це глибокі посудини з опукло-ввігнутим ту-
лубом великих та середніх розмірів із діамет-
ром верхньої частини 24—36 см. як правило,
миски цього типу мають овальне оформлення
краю бортика, менше знайдено посудин із пря-
мокутним перетином. ця форма з’явилася у ран-
ньоскіфський час, домінувала в другій половині
VI—V ст. до н. е. серед матеріалів сіверськодо-
нецьких пам’яток (38—62 %). у комплексах
кераміки пізньо-скіфського часу їх значно мен-
ше. цей тип мисок знаходить широкі аналогії на
пам’ятках скіфської доби українського лісостепу,
здебільшого VI—V ст. до н. е. (Іллінська 1966, с. 62;
либеров 1962, с. 54; Петренко 1967, табл. 9, 12; 6,
22; ковпаненко, Бессонова, скорый 1989, рис.
9, 17, 21; 17, 24 та ін.).
Тип 3 — неглибокі миски середніх розмірів із
поставленим прямо бортиком (рис. 4, 11—16). ця
форма з’явилася у ранньоскіфський час, а напри-
кінці VI—IV ст. до н. е. стала досить пошире-ною.
Для мисок характерне прямокутне оформлення
краю бортика чи невелика закраїна, що висту-
пає назовні. аналогії мискам цього типу у не-
великій кількості знаходимо на пам’ятках Дніп-
ро-Донського лісостепу (шрамко 1983, рис. 10,
10; гавриш 2000, рис. 20, 3; синюк, Березуцкий
2001, рис. 93, 1—4).
Тип 4 — миски з плоско зрізаним краєм та за-
країною, що виступає (рис. 4, 17—20). За спосо-
Таблиця 2. Орнаментація горщиків
люботинське — — 2,5 69 5 1,25 — — — 6,5 1,25 6,5 8 100
городище — — (2) (52) (4) (1) — — — (5) (1) (5) (6) (76)
горіховий 1,2 — 2,4 88 2,4 2,4 2,4 — — — 1,2 — — 100
гай-2 (1) — (2) (71) (2) (2) (2) — (1) — — — — (81)
люботинське 4 — 2 71 — 10,5 — — — 2 3 1,5 6 100
городище (7) — (4) (125) — (17) — — — (4) (6) (3) (12) (178)
с. шовкова — — 2,8 72,4 4,6 5,5 5,5 0,9 0,9 — 2,8 4,6 — 100
— — (3) (79) (5) (6) (6) (1) (1) — (3) (5) — (109)
караванське 2 — — 82 — 12,5 — — — — — — 3,5 100
городище (3) — — (118) — (18) — — — — — — (5) (144)
с. саржин яр 4,5 — 1,8 79,5 0,9 0,9 0,9 — — — 3,6 — 7,1 100
(5) — (2) (89) (1) (1) (1) — — — (4) — (8) (112)
городище в 6,7 — — 82,2 — 8,9 — — — — — — 2,2 10
ур. городище (3) — — (37) — (4) — — — — — — (1) (45)
люботинське 14 — — 53 — 22 3 — — — 1,5 — 6,5 100
городище (9) — — (34) — (14) (2) — — — (1) — (4) (64)
городище в 4,3 1,4 8,6 65 — 12,1 — — — — 0,7 — 7,9 100
ур. городище (6) (2) (12) (92) — (17) — — — — (1) — (11) (141)
циркунівське 11,3 — 3,8 79,2 — 1,9 — — — — — — 3,8 100
городище (6) — (2) (42) — (1) — — — — — — (2) (53)
с. островер- 5,3 — 6,1 74,6 6,8 — — — — 1,5 — 5,7 100
хівка (14) — (16) (197) — (18) — — — — (4) — (15) (264)
види орнаменту
Пам’ятка а1 а3 Б1 Б2 Б7 Б10 в2 в3 в4 в5 в12 в23 к (без
орна-
менту)
усього
Перша половина VI ст. до н. е.
Друга половина VI—V ст. до н. е.
Кінець V— початок III ст. до н. е.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 430
бом оформлення краю виділено 2 варіанти. Ва-
ріант 1 — край посудини трохи розплющений,
має закраїни назовні та усередину (рис. 4, 19). такі
миски поки що знайдено лише на поселенні ост-
роверхівка. як правило, це глибокі посудини ве-
ликих розмірів із діаметром вінець 26—36 см.
Варіант 2 — миски середніх розмірів із діа-
метром вінець 18—30 см із виступною усере-
дину закраїною (рис. 4, 18, 20). Подібні посу-
дини траплялися лише у керамічних комплексах
пізньоскіфського часу (с. островерхівка, горо-
дище біля с. циркуни, в ур. городище, велика
гомольша, коробови хутори). цікаво, що цей
тип мисок не представлено серед матеріалів лю-
ботинського городища. Подібні посудини зна-
ходять аналогії на пам’ятках cереднього Дону,
де вони домінують (синюк, Березуцкий 2001,
рис. 94—96 та ін.). Подібні форми мисок наявні
у кераміч-ному комплексі середньоскіфського та
пізньо-скіфського часу Дніпровського лісосте-
пового Правобережжя (ковпаненко, Бессонова,
скорый 1989, с. 81, рис. 17, 23, 25; 22, 8). на
пам’ятках Дніпровського лівобережжя подібна
форма посуду відома у невеликій кількості ще з
середньо-скіфського часу (шрамко 1983, рис. 10,
6, 8; Іллінська 1965, рис. 11, 4). цікаво, що миски із
закраїною характерні для Марицького городища
VI — середини V ст. до н. е. на Посейм’ї (Пузи-
кова 1981, с. 56, рис. 31, 1—5).
крім того, можна відзначити фрагмент мис-
ки з відігнутим назовні краєм з городища в ур.
городище, не характерний для пам’яток Дніпро-
Донського лісостепу.
Більшість мисок мали плоске дно. Деякі посу-
дини — з низькими кільцевими піддонами (рис.
4, 21). у наборах ліпного посуду VI—V ст. до
н. е. (люботинське городище та с. шовкова)
відомі знахідки конічних ніжок та високих під-
донів (рис. 4, 22—25), але, на жаль, їх не можна
пов’язувати з конкретними формами мисок.
Корчаги і корчагоподібні посудини на посе-
леннях виявлено у невеликій кількості. це товс-
тостінні посудини з лискованою чи підлискова-
ною поверхнею, доволі вузьким горлом та коніч-
ними плечиками. на поселенні шовкова знайдено
фрагмент лискованої корчаги чорного кольору, з
вертикальним горлом та трохи відігнутим вінцем
(рис. 5, 4). Більшість тарного посуду VI—V ст. до
н. е. представлено корчагоподібними посудинами,
що відрізняються від класичних корчаг із різко
відігнутим краєм та біконічним тулубом. Подібні
посудини за формою більше нагадують горщики
(рис. 5, 2, 8, 9). Здебільшого вони мають загладже-
ну поверхню червоного, жовтого чи сірого кольо-
Таблиця 3. Розподілення типів мисок за пам’ятками та хронологічними періодами
люботинське городище 42 37 21 — 100
(16) (14) (8) — (38)
с. горіховий гай-2 — —
(1) — (2) — (3)
люботинське городище 37 38,5 24,5 — 100
(21) (22) (14) — (57)
с. шовкова 32 39 29 — 100
(12) (15) (11) — (38)
караванське городище 15 54 31 — 100
(2) (7) (4) — (13)
с. саржин яр 22 41 37 — 100
(6) (11) (10) — (27)
городище в ур. городище 25 62 13 —
(2) (5) (1) — (8)
люботинське городище 16 8 76 — 100
(2) (1) (9) — (12)
городище в ур. городище 6,5 13 26,5 54 100
(1) (2) (4) (8) (15)
циркунівське городище — —
— — (1) (2) (3)
с. островерхівка — — 6 94 100
— — (4) (63) (67)
Пам’ятка
тип
усього1 2 3 4
Перша половина VI ст. до н. е.
Друга половина VI—V ст. до н. е.
Кінець V — початок III ст. до н. е.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 31
рів. Форма практично одна — слабко відігну-
тий вінчик діаметром 20—30 см, трохи звужена
шийка, похиле плече, що переходить у роздутий
тулуб. наприкінці V — початку IІІ ст. до н. е. на
сівер-ськодонецьких поселеннях з’явилася інша
форма тарного посуду — посудини з прямим чи
трохи дугоподібним горлом та вінцем із закраї-
ною назовні (рис. 5, 14—16, 21—23).
Подібну хронологічну тенденцію змін тарно-
го посуду протягом скіфської доби дослідники
відзначають і для Дніпровського лісостепового
Правобережжя (Петренко 1967, с. 23; ковпанен-
ко, Бессонова, скорый 1989, с. 85, 101).
невеликою кількістю фрагментів представле-
но глечики, що виконували тарну функцію для
рідких продуктів. серед матеріалів VI—V ст. до
Рис. 4. Миски: 1—3, 7, 8, 11, 12, 15, 24, 25 — люботинське городище; 4, 10, 13, 22, 23 — с. шовкова; 5, 9, 21 —
городище біля с. караван; 6, 16 — с. саржин яр; 14 — городище біля с. водяне; 17—19 — селище біля с. остро-
верхівка; 20 — городище в ур. городище (1, 7 — за Б.а. шрамком)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 432
н. е. відомі лише широкогорлі глечики (рис. 5,
3), віднесені Б.а. шрамком до найранішого
відділу архаїчних (шрамко 1983, с. 84—85).
у пізньоскіфський час вони були основним видом
тари. Домінуючою формою стали вузькогорлі
посудини з прямим вертикальним чи трохи дуго-
подібним горлом, що переходить у роздутий
тулуб. край вінець зрізаний горизонтально та
має закраїну назовні (рис. 5, 12, 17—20, 24). ар-
хеологічно ціла форма походить із кургану біля
Рис. 5. тарний посуд та глечики: 1—3 — люботинське городище; 4—6 — с. шовкова; 7—9 — городище біля с. караван;
10—16 — городище в ур. городище; 17—23 — селище неподалік с. островерхівка; 24—31 — городище біля с. циркуни
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 33
с. островерхівка (рис. 6, 18) (шрамко 1956,
табл. 3, 8).
відомі глечики великих розмірів із високим
дугоподібним горлом, що переходить у яйце-
подібний тулуб (рис. 5, 10). Посудини мали одну
ручку на рівні плечиків, прикрашену кількома
вертикальними канелюрами (рис. 4, 11). на особ-
ливу увагу заслуговують глечики, прикрашені
вертикальними наліпними пружками, знайдені
лише на циркунівському городищі (рис. 5, 27,
29—31) та в ур. городище (рис. 5, 13). цілі цир-
кунівські посудини мали невелику ручку на ок-
руглім плечі, вузьке горло та роздутий тулуб.
До групи кухлів належать невеликі посудини,
які використовували для пиття та переливання
рідини. вони відомі практично на всіх пам’ятках.
частина посудин мала ручки. цілих форм поки
що не знайдено (рис. 3, 31).
кількома виробами представлено невеликі
посудини, що повторювали форму кухонних
горщиків (рис. 3, 10—13, 18—21). До складу
керамічних колекцій входили миски-плошки та
невеликі посудини, що повторювали форму ми-
сок (рис. 3, 14—17, 22—30). одиничними екзем-
плярами представлено сковорідки з потовщеним
дном та прямим бортиком (рис. 3, 32, 33).
крім того, виявлено нехарактерні для міс-
цевого керамічного комплексу форми для
пам’- яток басейну сіверського Дінця. До них
належать ручка чорнолискованого черпака та
фрагмент стінки з геометричним орнаментом,
знайдені на люботинському городищі (рис. 3,
35). ручка глибокого грушоподібного черпака
походить із ями № 4 городища в ур. городище
(рис. 3, 34), на поселенні шовкова знайдено
стінку середньої частини такої самої посудини
з орнаментом у вигляді навскісних насічок на
ребрі (рис. 3, 36). черпаки грушоподібної форми
поширені серед матеріалів пам’яток VI ст. до н.
е. Дніпровського лісостепового Правобережжя
та басейну ворскли (ковпаненко, Бессонова,
скорый 1989, с. 77; ковпаненко 1967, с. 119). Для
пам’яток басейнів річок сула, Псел та сіверсь-
кий Донець вони не характерні, трапляються ли-
ше їх одиничні фрагменти.
слід відзначити поодинокі знахідки на го-
родищі коробові хутори фрагментів ліпних
банкоподібних посудин із рогожною орнамен-
тацією, характерною для городецької культури
(колода 2004, с. 168).
Ліпний посуд наявний серед поховального
інвентарю могил протягом усієї скіфської доби.
архаїчну ліпну кераміку представлено уламками
вузькогорлої корчаги з роздутим тулубом з кур-
гану біля с. Дуванка, орнаментованої поясами
зооморфних і геометричних фігур (рис. 6, 1). на
думку автора розкопок, ця корчага знаходить ана-
логії серед посудин VII ст. до н. е. з Північного
кавказу і Закавказзя (шрамко 1995, с. 172). ран-
ньоскіфським часом можна датувати корчагу з
відігнутим назовні вінцем, струнким круглобо-
ким тулубом зі слабким лискуванням з кургану №
10 люботинського могильника (рис. 6, 2) (шрам-
ко 1962а). Подібні посудини поки не відомі за
матеріалами поселень басейну сіверського Дін-
ця і не знаходять прямих аналогій у пам’ятках
східноєвропейського лісостепу, хоча лискована
зовнішня поверхня близька кераміці Дніпровсь-
кого Правобережжя та басейну ворск-ли. у тій
самій могилі було знайдено і фрагмент лискованої
посудини з різьбленим геометричним орнамен-
том. Ще одну ліпну посудину ранньо-скіфського
часу з високою циліндричною шийкою з корот-
ким відігнутим назовні вінцем було виявлено у
кургані № 1 першої групи біля с. Мала рогозян-
ка (рис. 6, 3) (Буйнов 1990, с. 141). Поверх-ню
посудини вкрито бурим лискуванням поганої
якості. Близьку за формою посудину знайдено у
пох. № 4 кургану № 20 некрополя поблизу
с. куп’єваха (Бойко, Берестнев 2001, с. 42,
рис. 44, 3), а також на східному укріпленні Більсь-
кого городища (шрамко 1987, с. 111, рис. 50, 13).
горщик із поховання того часу характеризується
витягнутими пропорціями, яйцеподібною формою
тулуба та конічним горлом (рис. 6, 4). Посудину,
прикрашену пальцевими вдавленнями та наскріз-
ними проколами, було знайдено в кургані № 4
біля с. черемушна (рис. 6, 5). Подібна посудина
походить із кургану неподалік с. лука (ильинская
1968, табл. 48, 47). горщик невеликих розмірів зі
слабопрофільованим тулубом походить із курга-
ну № 2 (1938 р.) люботинського некрополя (Бреч-
ка 1939, с. 226, рис. 6).
середньоскіфським часом датується глечик
із округлим тулубом та циліндричним горлом,
знайдений у кургані № 1 біля с. Протопопівка
(рис. 6, 7) (Бородулин 1976, с. 3). Подібна посу-
дина походить із кургану № 27 Пісочинського
некрополя (рис. 6, 12) (Бабенко 2005, с. 113—
114). серед поховального інвентарю кургану
№ 3 Протопопівського могильника було знай-
дено ліпну дворучну імітацію античної амфори
(рис. 6, 6) (Бородулин 1976, с. 5). Приземкувата
посудина формою нагадує архаїчні лесбоські
амфори. Подібна імітація походить із кургану
№ 383 біля с. грушівка (ковпаненко, Бессонова,
скорый 1989, рис. 22, 7).
До столового посуду пізньоскіфського часу
належить одноручний горщик із пох. № 1 кургану
№ 8 Пісочинського некрополя (рис. 6, 15). Посу-
дину видовжених пропорцій, з округлим тулубом
та відігнутим вінцем було знайдено в кургані
№ 6 біля с. Пісочин (рис. 6, 11). горщики із сильно
роздутим, округлим тулубом та розтрубоподіб-
ним горлом представлено кількома екземплярами
(рис. 6, 10, 14) (курган № 2 неподалік с. старий
Мерчик, курган № 16 біля с. Пісочин). один із них,
з асиметричним тулубом, прикрашено нігтьовими
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 434
відбитками по шийці (рис. 6, 10). Подібні горщи-
ки характерні для степових скіфських пам’яток
(гаврилюк 1984, с. 8—11). одноручний лиско-
ваний глечик було знайдено в кургані № 14 біля
с. черемушна (рис. 6, 17) (Буйнов, Бандуровский,
окатенко 2005, с. 11, рис. 3, 1). глечики з одні-
єю ручкою чи без неї виявлено у похованнях пі-
сочинського та старомерчанського некрополів
(рис. 6, 12, 13) (Бандуровский, Буйнов 2000,
рис. 51, 2, 3; Бабенко 2005, с. 113—114). від-
значимо знахідки двох дворучних плоскодонних
посудин із кургану № 10 поблизу с. Пісочин, що
є наслідуванням античним амфорам (рис. 6, 8,
9) (Бабенко 2005, с. 114—115).
Знахідки місцевого ліпного посуду у курганах
нечисленні, що характеризує поховальний обряд
сіверськодонецького населення. на відміну від
керамічних матеріалів поселень, у курганах пе-
реважає тарний посуд (корчаги, корчагоподібні
посудини, глеки), дуже рідко у поховання клали
кухонні горщики, зовсім не відомі миски. як і для
поселень, характерна хронологічна зміна форм тар-
ного посуду: наявність на ранньому етапі корчаг
та переважання в пізньоскіфських похованнях гле-
чиків, а також поява горщиків із горлом у ви-гляді
розтрубу. все це засвідчує спеціальний склад по-
суду, що використовувало у поховальному обряді
населення сіверськодонецького регіону.
аналіз керамічного комплексу дає змогу зро-
би-ти висновки щодо розвитку гончарних тра-
дицій населення, яке мешкало на цій території
протягом VI — на початку ІІІ ст. до н. е.
Рис. 6. ліпний посуд із поховань: 1 — Дуванка, к. № 1; 2 — люботин, к. № 10; 3, 4 — Мала рогозянка, к. № 1; 5
— черемушна, к. № 4; 6 — Протопопівка, к. № 3; 7 — Протопопівка, к. № 1; 8—9 — Пісочин, к. № 10; 10 — Пісочин,
к. № 16; 11 — Пісочин, к. № 6; 12 — Пісочин, к. № 27; 13 — старий Мерчик, к. № 7; 14 — старий Мерчик, к. № 2; 15
— Пісочин, к. № 8; 16 — Пісочин, к. № 6; 17 — черемушна, к. № 14; 18 — островерхівка (1, 2, 18 — за Б.а. шрамком; 3,
4, 13, 14 — за о.в. Бандуровським; 5 — за П.Д. ліберовим; 8—12, 15, 16 — за л.І. Бабенко; 17 — за Ю.в. Буйновим)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 35
Передусім слід відзначити подібність ос-
новної маси розглянутого нами набору ліпного
посуду з керамічними комплексами синхронних
пам’яток басейнів сули, Псла та ворскли (типу
східного Більска), які разом із сіверськодонець-
ким регіоном були виділені в.а. Іллінською
у посульсько-донецьку групу (Іллінська 1966,
с. 58—91).
Дослідження найвиразніших колекцій ліпного
посуду на основі статистичного аналізу та роз-
ділення матеріалу за хронологічними періодами
дає змогу не погодитися з думкою в.а. Іллінської
про «...стійкий та незмінний склад посуду по-
сульсько-донецької групи, який зберігає одні і ті
самі риси від середини VI — до кінця IV ст. до
н. е. ...» (Іллінська 1966, с. 83).
генетично сіверськодонецький керамічний
комплекс пов’язаний із гончарними традиціями
населення правобережно-ворсклинського регіо-
ну ранньоскіфського часу. це питання має значну
історіографію, тому зупинимося лише на основ-
них аспектах. Б.а. шрамко визнавав кераміку
посульсько-донецького типу автохтонною, але
зазначав, що такі характерні та основні елементи
орнаментації кераміки лівобережного лісостепу
в ранньому залізному віці, як пальцеві вдавлення
та проколи, без сумніву, мають західне поход-
ження, а це один із найважливіших елементів
будь-якого етнокультурного комплексу (шрам-
ко 1972, с. 161). Дослідник визнає, що загальні
риси насамперед зближують східно-більську
кераміку з простою нелискованою керамікою
ранніх правобережних пам’яток середнього
Подніпров’я (Жаботин, трахтемирів та ін.).
визнанню населення пам’яток типу східного
Більська правобережним за походженням пере-
шкоджає відсутність у керамічному комплексі
чорнолискованої кераміки з врізним орнамен-
том, інкрустованим білою пастою. Поодинокі
знахідки останніх було віднесено до імпортних.
у світлі нових досліджень асинхронність Захід-
ного та східного укріплень Більського городи-
ща майже доведено (шрамко 2004, c. 106). це
дає змогу припустити, що знахідки нетипових
форм посуду (уламки черпаків, чорнолисковані
фрагменти з врізним геометричним орнаментом)
серед архаїчних матеріалів на пам’ятках типу
східного Більська у Дніпро-Донецькому регіоні
засвідчують не обмін між двома різноетнічними
групами, а спорідненість правобережного за по-
ходженням населення, яке поступово засе-лило
цю територію.
Зміни у традиціях виготовлення кераміки про-
тягом скіфського часу здебільшого відбувалися на
місцевій основі. Для кухонного посуду характер-
на зміна у співвідношенні між типами горщиків
(рис. 7): наявність у наборі банкоподібних посу-
дин, чисельне переважання слабкопрофільованих
форм у VI—V ст. до н. е. та тенденція до поши-
рення горщиків із розвинутим профілюванням
корпусу у більш пізній час. крім того, наприкінці
V — початку IІІ ст. до н. е. з’явилися інновації:
горщики з прямим, різко відігнутим вінцем, що
знаходять аналогії серед пам’яток степової части-
ни Північного Причорномор’я. Деякі хронологічні
зміни відбулися і в орнаментації кухонного посу-
ду: наявність серед наборів посуду VI—V ст. до
н. е. орнаментації наліпною пружкою з пальцеви-
ми вдавленнями, відсутньої у комплексах кінця
V — початку III ст. до н. е., та зростання у той
час кількості посудин, прикрашених навскісни-
ми насічками, відбитками пальців без проколів
та неорнаментованих горщиків.
на межі середньо- та пізньоскіфського часу
відбулися зміни у традиції виготовлення столо-
вого посуду (рис. 8). якщо у VI—V ст. до н. е.
найпоширенішими були миски напівсферичної
форми та з виділеним ребром, то на пам’ятках
кінця V — початку III ст. до н. е. переважають
форми з відкритою верхньою частиною та закраї-
ною усередину.
на зміну корчагам та корчагоподібним посуди-
нам з дугоподібною шийкою і профільованим ту-
Рис. 7. співвідношення типів горщиків за хронологіч-
ними періодами: 1 — перша половина VI ст. до н. е.;
2 — друга половина VI—V ст. до н. е.; 3 — початок
Рис. 8. співвідношення типів мисок за хронологічними
періодами. умовні позначення ті самі, що і для рис. 7
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 436
лубом, які були основною формою тарного посу-
ду в середньоскіфський час, прийшли посудини з
прямим чи трохи відігнутим вінцем із закраїною
назовні. найпоширенішою формою посуду, що ви-
конував тарну функцію, наприкінці V — початку
III ст. до н. е. стають глечики, серед яких виділя-
ються посудини, прикрашені вертикальним наліп-
ним пружком, знайдені у комплексах фінального
періоду існування циркунівського городища та на
городищі в ур. городище. ця інновація, швидше за
все, вказує на етнокультурний контакт із населен-
ням нижнього Дону та кубані наприкінці скіфської
доби (гречко 2006, с. 222—226).
Порівняльно-статистичний аналіз основних
типів кераміки різних періодів засвідчує її ево-
люційний розвиток протягом скіфської доби.
у середньоскіфський період, порівняно з попе-
реднім часом, продовжувало побутувати 67 %
типів ліпного посуду, зникло чи з’явилося — 33 %.
це засвідчує якісно новий хронологічний зріз за
Андриенко В.П. комплекс начала скифского времени на поселении Пожарная Балка (раскоп 11) // Дас. — 1992. —
с. 73—86.
Бабенко Л.И. Песочинский курганный могильник скифского времени. — харьков, 2005. — 284 с.
Бабенко Л.І. глиняний посуд у поховальному обряді Пісочинського курганного могильника // укр. керамол. журн. —
2004. — № 1. — с. 133—138.
Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В. курганы скифского времени харьковской области (северскодонецкий вариант). —
к., 2000. — 236 с.
Бойко Ю.Н., Берестнев С.И. Погребения VII—IV вв. до н. э. у с. купьеваха (ворсклинский регион скифского
времени). — харьков, 2001. — 142 с.
Бородулин В.Г. отчет об археологических исследованиях харьковского исторического музея в 1976 г. // архив
иа нану. — 1976/52. — 21 с.
Бречка М.Ф. археологічне дослідження скіфських пам’яток в околицях люботина // наук. зап. хДПІ. — 1939. —
т. 1. — с. 217—220.
Буйнов Ю.В. охранные раскопки курганов скифского периода на харьковщине // охорона і дослідження пам’яток
археології Полтавщини. — Полтава, 1990. — с. 140—143.
Буйнов Ю.В., Бандуровский О.В., Окатенко В.Н. исследование курганов скифской эпохи в харьковской области //
археологічні дослідження в україні 2003—2004 рр. — Запоріжжя, 2005. — вип. 7. — с. 9—13.
Гаврилюк Н.О. скіфські імітації форм античного гончарного посуду// археологія. — 1984. — № 48. — с. 8—11.
Гаврилюк Н.А. Домашнее производство и быт степной скифии. — к., 1989. — 110 с.
Гавриш П.Я. Племена скіфського часу в лісостепу дніпровського лівобережжя (за матеріалами Припсілля). — Пол-
тава, 2000. — 232 с.
Городцов В.А. к выяснению древнейших технических приемов гончарного дела // казан. муз. вестн. — 1922. —
№ 2. — с. 178—187.
Гречко Д.С. некоторые вопросы этнокультурной истории северскодонецкой лесостепи конца скифского периода //
археологическое изучение центральной россии. — липецк, 2006. — с. 222—227.
Гречко Д.С. До історії вивчення пам’яток скіфського часу лісостепової частини басейну сіверського Дінця // вісн.
хну ім. в.н. каразіна. — 2005. — № 701, вип. 37. — с. 120—127.
Ильинская В.А. Памятники скифского времени в бассейне р. Псел // са. — 1957. — т. 27. — с. 232—249.
Ильинская В.А. керамика скифских погребений Посулья // всса. — М.: изд-во ан ссср, 1954. — с. 131—136.
Іллінська В.А. Басівське городище // археологія. — 1965. — 18. — с. 48—76.
Іллінська В.А. Про походження та етнічні зв’язки племен скіфської культури посульсько-донецького лісостепу //
археологія. — 1966. — 20. — с. 58—93.
Ильинская В.А. скифы Днепровского лесостепного левобережья (курганы Посулья). — к., 1968. — 203 с.
Ковпаненко Г.Т. Племена скіфського часу на ворсклі. — к., 1967. — 188 с.
Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского лесостепного Правобе-
режья. — к., 1989. — 333 с.
Колода В.В. работы 2003 г. на городище коробовы хутора и в его округе // археологічні відкриття в україні у
2002—2003 рр. — к., 2004.
стабільності основного набору ліпного посуду.
керамічний комплекс пізньоскіфського часу оно-
вився на 18 %, залишаючись стійким на 82 %.
Звичайно, динаміка змін істотніша, якщо врахо-
вувати відсоткові співвідношення (табл. 1—3,
рис. 7, 8). аналіз ліпного посуду вказує на ста-
більність основної маси сіверськодонецького
землеробського населення протягом скіфсь-
кої доби.
отже, вищезазначені тенденції розвитку гон-
чарних традицій, на наш погляд, відбивають від-
носну спорідненість груп населення лісостепової
частини Північного Причорномор’я скіфського
часу та вказують на деякі етнокультурні процеси,
що відбувались у сіверськодонецькому регіоні,
особливо у пізньоскіфський час.
Автори висловлюють вдячність Б.А. Шрамку,
І.Б. Шрамко, Ю.В. Буйнову, В.В. Колоді за мож-
ливість використати матеріали їхніх розкопок.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 37
Либеров П.Д. Памятники скифского времени бассейна северского Донца // Миа. — 1962. — № 113. — с. 5—85.
Ляпушкин И.И. Днепровское лесостепное левобережье в эпоху железа // Миа. — 1961. — № 104. — с. 88—144.
Медведев А.П. ранний железный век лесостепного Подонья. — М., 1999. — 160 с.
Пассек В.В. курганы и городища харьковского, валковского и Полтавского уездов // русский исторический сбор-
ник. — М., 1938. — т. 3. — с. 210—215.
Петренко В.Г. культура племен Правобережного среднего Приднепровья в IV—III вв. до н. э. // Миа. — 1961. —
№ 96. — с. 53—102.
Петренко В.Г. Правобережье среднего Поднепровья в V—III вв. до н. э. // саи. — 1967. — вып. Д1-4. — 180 с.
Погребова Н.Н. состояние проблемы скифо-сарматской археологии к конференции ииМк ан ссср 1952 г. //
всса. — М., 1954. — с. 3—39.
Пузикова А.И. Марицкое городище в Посеймье. — М., 1981. — 120 с.
Пузикова а.и. городища скифского времени среднего Подонья и курского Посеймья // Більське городище в кон-
тексті вивчення пам’яток раннього залізного віку європи. — Полтава, 1996. — с. 199—210.
Пузикова А.И. Памятники скифского времени бассейна р. тускарь. — М., 1997. — 126 с.
Синюк А.Т., Березуцкий В.Д. Мостищенский комплекс древних памятников. — воронеж, 2001. — 191 с.
Смирнова Г.И. новые данные о поселении у с. Долиняны // асгЭ. — 1981. — № 22. — с. 40—61.
Шрамко Б.А. селище та могильник ранньої залізної доби біля с. островерхівки // аП урср. — 1956. — 6. —
с. 60—65.
Шрамко Б.А. Древности северского Донца. — харьков, 1962. — 354 с.
Шрамко Б.А. отчет 1962 г. о работах скифо-славянской археологической экспедиции харьковского университета //
на Іа нану. — 1962а/36. — 14 с.
Шрамко Б.А. Походження племен раннього залізного віку на території лісостепового лівобережжя україни // Пи-
тання історії народів срср. — 1972. — вип. 14. — с. 153—162.
Шрамко Б.А. архаическая керамика восточного укрепления Бельского городища // асгЭ. — 1983. — вып. 22. —
с. 73—98.
Шрамко Б.А. археология раннего железного века восточной европы. — харьков, 1983а. — 134 с.
Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город гелон). — к., 1987. — 182 с.
Шрамко Б.А. Биритуальный курган у с. Дуванка // Древности. — харьков, 1995. — с. 172—173.
Шрамко Б.А. люботинское городище // люботинское городище. — харьков, 1998. — с. 9—140.
Шрамко И.Б. исследование округи люботинского городища // аллу. — 2002—2003. — № 2/1. — Полтава, 2003. —
с. 102—108.
Шрамко И.Б. о начальном периоде существования Бельского городища // від кіммерії до сарматії. — к., 2004. —
с. 113—116.
Vulpe A. necropola halstattiana dela Ferigile. — Bucuresti, 1967.
Одержано 25.12.2006
К.Ю. Пеляшенко, Д.С. Гречко
леПная ПосуДа населения северскоДонецкой
лесостеПи скиФского вреМени
в статье представлены результаты исследования керамических коллекций из памятников скифского времени лесостепной
части бассейна северского Донца. на основе материала, накопленного за годы исследований, проведен статистический
анализ наиболее массовых групп посуды. разделение по хронологическим периодам позволило проследить динамику
развития форм местной лепной посуды во времени. сравнительно-статистический анализ основных типов керамики
свидетельствует об эволюционном характере развития гончарных традиций. их происхождение связано с процессом
расселения родственного населения из правобережной лесостепи и бассейна ворсклы. Появление на позднем этапе
инновационных форм отражает сложные этнокультурные процессы в регионе в тот период.
Pelyashenko K.Yu. Hrechko D.S.
hAnD-MADe PoTTery oF The PoPULATIon oF ForeST STePPe
SIVerSkyj DoneTS rIVer reGIon In ScyThIAn TIMeS
The article presents the results of investigation of ceramics collections from the monuments of Scythian times in forest steppe zone of
the Siverskyj Donets river region. The material collected during the years-long research allowed the authors to conduct the
statistical analysis of the most popular groups of pottery. The chronological division enabled them to deduce the dynamics in
the development of local hand-made pottery forms over the time. The comparative and statistical analysis of the main ceramic
types testifies about the evolutional way of the development of potters’ traditions. origins of these traditions are related with the
settling of the kindred population from the forest steppe zone of the right-bank Dnipro river region and the Vorskla river basin.
The advent of innovative forms at the late stage reflects complex ethnic and cultural processes in the region at that time.
|