Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва)
Наведено найвичерпніший на цей час огляд критеріїв діагностики цинги за антропологічними матеріалами та інтерпретації поширення цього захворювання серед давнього населення України....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199473 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) / О.Д. Козак, М. Шульц // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 60-69. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199473 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994732024-10-08T15:33:35Z Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) Козак, О.Д. Шульц, М. Статті Наведено найвичерпніший на цей час огляд критеріїв діагностики цинги за антропологічними матеріалами та інтерпретації поширення цього захворювання серед давнього населення України. В статье сведена система диагностики цинги, основанная на палеоантропологических материалах. Заболевание рассматривается как маркер диет и общего состояния здоровья древнего населения. Диагностика с помощью морфологических и гистологических методик апробирована на примере костных серий из городских кладбищ Киева X—XIII вв. Приведены возможные интерпретации распространенности следов цинги среди детей. Установлены наиболее вероятные причины этой болезни в средневековом городе: зимне-весенние голодания и авитаминозы, а также последствия длительных эпидемий инфекционных болезней. The article summarizes the system of diagnostics of scurvy based on paleoanthropological materials. The disease is viewed as a marker of diets and general state of health of ancient population. Diagnostics with the help of morphological and histological methods was approbated on anthropological assemblages from Kyiv city cemeteries of 10th—13th cc. The author presents the possibilities for interpretation of spread of scurry vestiges among the children. She also determines the most probable reasons of this disease in the mediaeval city, namely, season starvations and vitamin deficiency, as well as consequences of epidemics of infectious diseases. 2007 Article Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) / О.Д. Козак, М. Шульц // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 60-69. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199473 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Козак, О.Д. Шульц, М. Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) Археологія |
| description |
Наведено найвичерпніший на цей час огляд критеріїв діагностики цинги за антропологічними матеріалами та
інтерпретації поширення цього захворювання серед давнього населення України. |
| format |
Article |
| author |
Козак, О.Д. Шульц, М. |
| author_facet |
Козак, О.Д. Шульц, М. |
| author_sort |
Козак, О.Д. |
| title |
Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) |
| title_short |
Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) |
| title_full |
Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) |
| title_fullStr |
Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) |
| title_full_unstemmed |
Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) |
| title_sort |
палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського києва) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199473 |
| citation_txt |
Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах із давньоруського Києва) / О.Д. Козак, М. Шульц // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 60-69. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT kozakod paleopatologíâtadíagnostikacinginaantropologíčnihmateríalahízdavnʹorusʹkogokiêva AT šulʹcm paleopatologíâtadíagnostikacinginaantropologíčnihmateríalahízdavnʹorusʹkogokiêva |
| first_indexed |
2024-10-09T04:02:21Z |
| last_indexed |
2024-10-09T04:02:21Z |
| _version_ |
1812407560639086592 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 460
скорбут, або цинга, виникає унаслідок нестачі
або повної відсутності в раціоні вітаміну с. сим-
птомами хвороби є припухлість і кровоточивість
ясен, втрата зубів, біль у ногах і спухлих суглобах,
підшкірні та кишкові кровотечі й знесилення (Maat
2004).
скорбут уперше згадано в «historia naturalis»
Плінія старшого (29—79 рр.) через масове за-
хворювання в римських легіонах у германії
(лисунов 1895). у європі цингу зафіксовано
під час перших хрестових походів (рихтер 1914,
с. 304) та війн (рысс 1948, с. 94). Перша згадка
про «скорбутну хворобу» в російських літопи-
сах датується 1552 р. (час правління царя Іоанна
васильовича грозного) (рихтер 1914).
скорбут та способи його лікування описано в
писемних джерелах з приводу тривалих подоро-
жей моряків (jaffe 1972, с. 452), як наслідок війн
(Aschoff, koch 1919, с. 15; кофман, 1944), невро-
жаїв та голодоморів (гаусман 1917; кофман 1944;
Макаров та ін. 2001, с. 255). ця хвороба найчастіше
© о.Д. коЗак, М. шульц, 2007
î.ä. êîçàê, ì. Øóëüö
ÏàëåîÏàòîëîã² òà ä²àãíîñòèêà öèíãè
(íà àíòðîïîëîã³÷íèõ ìàòåð³àëàõ ³ç äàâíüîðóñüêîãî êèºâà)*
Наведено найвичерпніший на цей час огляд критеріїв діагностики цинги за антропологічними матеріалами та
інтерпретації поширення цього захворювання серед давнього населення України.
* Працю виконано в рамках спільного українсько-росій-
ського проекту за підтримки гранту нан україни та
ргнФ, № 1-06.
Р.Н. Рейда
к воПросу о МорскоМ ПохоДе варварских нароДов
северного ПричерноМорья в 269 г. н. э.
статья посвящена характеристике технических аспектов подготовки похода 269 г. — одного из самых грандиозных
в истории готских войн 30—70-х гг. ІІІ в. Детально рассмотрены возможности создания варварскими племенами
северного Причерноморья собственного флота для данного похода.
R.M. Reyda
To The ISSUe ABoUT nAVAL cAMPAIGn By The BArBArIAn PeoPLeS
oF The norTh coAST oF The BAck SeA In 269 AD
The article is devoted to consideration of technical aspects of preparation for the campaign in 269 AD, one of the most
grand in the history of Gothic Wars in 230—270-s. The possibility of building their own fleet for this campaign by the
Barbarian tribes of the north coast of the Back Sea is analyzed in details.
виникала у військах, в’язницях, богадільнях, ви-
правних та інших закритих закладах (рысс 1948).
наявність цинги у населення регіонів помір-
ного клімату, яке займалося землеробством та ви-
рощуванням овочевих і плодових культур, деякі
автори ставлять під сумнів, тим більше, що згад-
ки про цю хворобу є дуже рідкісними. останнім
часом розроблено критерії діагностики цинги на
людських кістках із поховань різних регіонів зем-
ної кулі різного часу та культурної належності
(ortner, ericksen 1997; ortner et al. 1999; Schutz
2001; ortner 2003; Maat 2004). Зазначені критерії
дають змогу оцінити наявність та поширеність у
давнину цієї хвороби і на території україни.
на матеріалі антропологічних серій із могиль-
ників києва х—хІІІ ст. нами було визначено
основні діагностичні критерії цинги, характер-
ні саме для нашого регіону, а також наведено
приклади історичної інтерпретації поширення
цього захворювання.
Діагностика цинги на палеоматеріалі 1. цин-
га — одна з багатьох хвороб, що залишають сліди
у структурі кісткової системи людини. основні
1 Для ілюстрації наведених критеріїв діагностики скор-
буту використано фотографії досліджуваного київсь-
кого матеріалу. складність процесу діагностики по-
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 61
дітей на зовнішній поверхні черепа під Galea
aponeurotica (сухожильним шоломом) на тім’я-
них кістках біля черепних швів (hart, Lessing
1913).
Багато дослідників знаходило геморагії у
склепінні орбіти (ortner et al. 1999), причому
Möller (hart, Lessing 1913) відзначав наявність
кількох хвиль геморагій в орбіті внаслідок реци-
дивів хвороби (рис. 1). окрім того, гіперваску-
ляризація та нашарування новоутвореної кістки
можуть виникати на твердому піднебінні (carli-
Thielе, Schultz 2001) та, особливо часто, альвео-
лярному краї верхньої та нижньої щелеп в ділян-
ці ясен (Aschoff, koch 1919). т. Барлоу, вперше
описуючи скорбут у маленьких дітей, знайшов
геморагії у порожнинах павутинної оболонки
мозку (Barlow 1895, s. 531; пор.: Aschoff, koch
1919; jaffe 1972). на кістках у таких випадках
спостерігаються організовані епідуральні гема-
томи 6 (рис. 2).
Під час діагностики цинги на кістках черепа
необхідно враховувати й інші явища, що мо-
жуть спричинити подібні симптоми: фізіоло-
гічні процеси в межах норми, родову травму
та інші травматичні зміни, рахіт, анемію, ін-
фекційні захворювання (наприклад, менін-гіт)
(Schultz 2001).
у разі цинги на посткраніальному скелеті
дітей спостерігаються досить характерні змі-
ни. геморагії трапляються в районі метафізів
та діафізів 7 (навколо отворів судин і в місцях
залягання судин під окістям) довгих кісток, най-
частіше — стегнової та гомілкової, що несуть
найбільші навантаження (hart, Lessing 1913;
Aschhoff, koch 1919; jaffe 1972). с.а. рейнберг
відзначає, що здебільшого підокістні («подна-
дкостничные») гематоми з’являються на дис-
тальному 8 кінці стегна та проксимальному
9 кінці великої гомілкової кістки, рідше — на
дистальному кінці кісток передпліччя та прок-
симальному кінці плеча (рейнберг 1955). оси-
фіковані крововиливи мають веретеноподібний
вигляд, добре окреслені (рис. 3, а) й проявляють-
ся симетрично на парних кістках (Barlow 1895,
s. 516), хоча інтенсивність із двох боків може
бути різною. гематома може бути різного роз-
міру: від невеликої плями до масивної плівки,
требує розташування зображення від черепа до довгих
кісток, у той час як у тексті критерії описано за їх
таксономічною цінністю, що не дає змоги розмістити
посилання на рисунки по порядку.
2 Перетворення сполучної тканини у кісткову в процесі
формування чи росту організму або внаслідок пато-
логічного процесу.
3 одноядерна кісткоутворювальна клітина людини та
хребетних тварин.
4 скупчення крові, обмежене прилеглими тканинами,
виникає унаслідок крововиливу в разі травми, руйну-
вання стінок судин патологічним процесом тощо.
5 скупчення крові, що в процесі організації насичу-
ються кальцієм та поступово інтегруються в кісткову
тканину.
макроскопічні критерії діагностики дитячої
цинги на антропологічному матеріалі розробле-
но Д. ортнером та співавторами (ortner, eriksen
1997; ortner at al. 1999; 2003) на основі анатоміч-
них, фізіологічних і патологічних параметрів.
Проте ця система діагностики не єдина, деякі її
пункти є дискусійними (Melikian, Waldron 2003).
Діагностичні критерії цинги продовжує розроб-
ляти багато вчених, зокрема, група палеопатоло-
гії центру анатомії та ембріології університету
м. гьоттінген (німеччина).
унаслідок нестачі в організмі вітаміну с по-
рушуються процеси осифікації 2 : знижується
активність остеобластів 3 , що будують кістку,
у той час як процеси фізіологічної резорбції,
тобто нормального руйнування, залишаються
сталими (рейнберг 1955, с. 313; Дьяченко 1958,
с. 219). стінки судин стають нееластичними та
крихкими, що за найменших травм призводить
до кровотеч. якщо судина розташована поблизу
кістки (наприклад, між кісткою та окістям), такі
процеси спричинюють появу субперіостальних
(під окістям) гематом 4 , які в процесі організації
за-міщуються на кісткову тканину. у таких міс-
цях у разі досить «свіжих» змін спостерігається
екс-тремальна гіперваскуляризація (збільшення
кількості кровоносних судин) кістки, що прояв-
ляється пористістю кісткової поверхні (ortner
2003). в разі доброї збереженості кісток можна
зафіксувати шар новоутвореної кісткової ткани-
ни (Schultz 2001).
За різними даними, найчастіше такі «осифіко-
вані» гематоми 5 виникають на поверхні чере-па
та довгих кісток, до яких найближче розмі-щені
кровоносні та лімфатичні судини.
на черепі такими місцями Д. ортнер зі спі-
вавторами вважає велике крило основної кістки
(os sphenoidalis), задню частину верхньої щеле-
пи, ділянку навколо підорбітального отвору,
виличну кістку (ortner, ericksen 1997; ortner
et al. 1999; ornter 2003), рідше — місця при-
кріплення скроневих м’язів (ortner et al. 1999).
k. харт та о. лессінг спостерігали геморагії у
6 скупчення крові на зовнішній поверхні твердої обо-
лони мозку (dura mater).
7 Метафіз — ділянка трубчастої кістки, розміщується
між діафізом та епіфізом; діафіз — середня частина
довгої трубчастої кістки, епіфіз — суглобовий розши-
рений кінець довгої трубчастої кістки.
8 Дистальний — найвіддаленіший від серединної пло-
щини тіла.
9 Проксимальний — розташований ближче до середин-
ної площини тіла.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 462
що оточує діафіз кістки від епіфізу до епіфізу
(рейнберг 1955, с. 315). Досить часто у разі
скорбуту в дітей спостерігають крововиливи
внас-лідок тяги в місцях прикріплення м’язів та
сухожилків. у процесі організації та перебудови
таких гематом утворюються зони деструкції та
«остеофітів» (кісткових виростів) — міотендо-
патії або ентесопатії (Aschoff, koch 1919; коф-
ман 1972). Д. ортнер відзначає збільшену по-
ристість та «гіперостоз» у місцях прикріплення
м’язів Mm. supraspinatus та infraspinatus (ortner
2003; див.: hart, Lessing 1913).
геморагії спостерігаються в грудній ділянці
ребер (на межі кісткової та хрящової частин): спо-
чатку на 5—6 ребрах (рис. 4, а), потім — вище
(Aschoff, koch 1919). крім того, характерним
для цинги вважають ущільнення лінії на кіст-
ково-хрящовій межі та розрідження кісткової
субстанції безпосередньо біля цього ущільнен-
ня (гаусман 1917) — так звані скорбутові лінії
(resnick, niwayama 1988, с. 3343).
геморагії трапляються на тазових кістках
(carli-Thiele, Schultz 2001) та лопатках (рис. 5).
т. Барлоу описав припухлість ділянки однієї чи
обох лопаток у дітей унаслідок утворення ге-
матом на дорсальній поверхні кістки і помітив
утворення нової кісткової тканини, що «нага-
дувало новоутворені шари кістки на діафізах
довгих кісток» (Barlow 1895, s. 516).
Подібна симптоматична картина спостері-
гається й у разі цинги у дорослих. основними
діагностичними критеріями в такому випадку
вважаються обмежені геморагії на діафізах
довгих кісток (Maat 1982; Steinbock 1976; Wells
1964; jaffe 1972), тяжкі пародонтопатії 10 , ре-
зорбція альвеол та екстенсивне випадіння зубів
унаслідок гінгівітів 11 (гаусман 1917; григорьев
1947; Wells 1964; Alexandersen 1967; Steinbock
1976; Maat 1982; Živanovič 1982), зміни в груд-
нинних кінцях ребер, подібні до змін у дітей (га-
усман 1917). х.л. Джаффе (jaffe 1972) описав
також остеопороз 12 , найвиразніший у хребті, що
призводить до компресійних переломів хребців.
крім того, відзначають підвищену схильність до
утворення тріщин і переломів кісток, хоча остан-
ній симптом є досить неспецифічним.
на кістках мінералізовані субперіостальні
та епідуральні гематоми виглядають як тон-
ка одно-шарова (рис. 3, б, в; 4, б, в; 6, а) або
багатошарова (рис. 6, б) плівка новоутвореної
кісткової тканини, іноді з пористою поверхнею.
на внут-рішній поверхні черепа ця структура на
відносно добре організованій стадії нагадує по-
товщення з численними «ходами» — борознами
судин (рис. 2). Під новоутвореною плівкою часто
можна спостерігати ділянки дрібних пор (на діа-
фізах довгих кісток) або кущоподібні вдавлення
дрібних судин (на внутрішній поверхні черепа).
Рис. 1. ліва орбіта черепа дитини з поховання на вул.
ве-лика Житомирська, 2а
Рис. 2. внутрішня пластинка (Lamina interna) лобної
кістки дитини з пох. квЖ-2—4: а — макроскопічне
зображення; б — ділянка кістки, збільшена в 9 разів у
растровому електронному мікроскопі
10 Пародонтопатії — інфекційні або дегенеративні за-
хворювання тканини навколо зуба.
11 Запалення слизової оболонки ясен, спричинене ка-
рієсом зубів, деякими гострими інфекційними захво-
рюваннями, авітамінозами, отруєнням солями важких
металів тощо.
12 остеопороз — ослаблення кістки внаслідок нестачі
або вимивання кальцію.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 63
Рис. 3. геморагічне одношарове новоутворення на діафізі стегнової кістки дитини (квЖ-2-6): а — веретеноподіб-
не нашарування на медіальній поверхні кістки; б — прорисовка гістологічного зрізу через зазначену ділянку; в —
тонка плівочка новоутвореної кісткової тканини на поверхні здорової кістки (зображення у світловому мікро-
скопі, збільшення 25)
Рис. 4. вісцеральна поверхня ребра дитини з пох. квЖ2-3:
а — зовнішній вигляд порозного нашарування на поверхні реб-
ра; б — прорисовка гістологічного зрізу через пористу ділян-
ку ребра; в — геморагічні нашарування новоутвореної кістки
(1) на здоровій поверхні ребра (2). Збільшення 25
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 464
вперше зазначені зміни на черепі (Lamina interna
13 ) зафіксував Ю. коганеї та описав їх як cribra
cranii: «…там і тут переплетені борозни та так
само переплетені ламелли», що з’єднуються
одна з одною та будують дуже характерні
Рис. 5. надостьова ямка правої лопатки дитини з пох. на
вул. Паторжинського, 40. Поверхня кістки демонструє
ознаку гіперваскуляризації
сітки (koganei 1911—1913, с. 113—114). ці ут-
ворення виникають поряд із місцем проходжен-
ня менінгіальних артерій.
За класифікацією М. шульца, зміни на кіс-
тках, зумовлені цингою, належать до феномену
поротичного гіперостозу 14 та геморагічних про-
цесів у разі порушень раціону (Schultz 2001).
Діагностику цинги, як і решту захворювань,
ускладнює те, що кісткова тканина має обмеже-
ний спектр реакцій на подразнення внаслідок
величезної кількості патологічних станів. З огля-
ду на це диференціальна діагностика 15 гемора-
гій, наприклад, із новоутворенням унаслідок за-
палення, потребує використання більш точних
методів, насамперед гістологічного (Schultz
2001, р. 134).
отже, за літературними даними, основними
діагностичними критеріями цинги, передусім
у дітей, є геморагічні зміни та нефізіологічна
порозність:
на внутрішній та зовнішній поверхнях чере-
па (рис. 2);
у склепінні та на дні орбіти (рис. 1);
на верхній щелепі (альвеолярний край);
на нижній щелепі (альвеолярний край та
гілка (рис. 6, а) зсередини і ззовні);
на діафізі великої гомілкової та стегнової
кісток (рис. 3).
рідше геморагічні зміни трапляються на крилі
та у надостьовій ямці лопатки (рис. 5); великому
крилі основної кістки (os sphenoidalis); зад-ній
поверхні виличної кістки (os zigomaticum) та
на поверхні груднинної частини ребер (рис. 4).
Досить рідко порозні нашарування виявляють
у альвеолах.
слід зауважити, що під час фіксації та аналізу
згаданих ознак на черепі й довгих кістках необ-
хідно пам’ятати про можливість прояву інших
захворювань, що призводять до подібних змін
саме в цих місцях. так, пористість кістки, що
імітує ознаку гіперваскуляризації, може мати
посмертне походження (ерозія поверхневої плас-
тинки кістки). Зміни на внутрішній поверхні че-
репа, а саме — організовані крововиливи, трап-
ляються також унаслідок травм голови у малих
дітей (наприклад, під час народження) і деяких
форм менінгітів. Зміни зовнішньої поверхні че-
репа, ззовні подібні до ознак цинги, відбувають-
ся в разі анемій та рахіту. те саме стосується
й склепіння орбіти (cribra orbitalia). крім того,
Рис. 6. сліди цинги на нижній щелепі: а — порозні зміни
на внутрішній стороні гілки (пох. з вул. Паторжинсько-
го,19); б — багатошарове муфтоподібне новоутворення
на тілі нижньої щелепи дитини (пох. зі Щекавиці, 75)
13 внутрішня пластинка кісток черепного склепіння
(лат.).
14 Поротичний гіперостоз — симптом певних захворю-
вань на кістках, що має вигляд гіпертрофованого по-
верхневого утворення кістки, пронизаного порами.
15 один із основних етапів діагностики, під час якого з
численних захворювань, що могли спричинити той
чи інший симптом, методом виключення обирають
найімовірніше.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 65
крібру можуть зумовлювати запальні зміни в
орбіті (запалення слізних залоз або ускладнення
синуситів) або деякі злоякісні процеси. Появу на-
шарувань нової кістки та порозності на верхній
і нижній щелепах пов’язують із пародонтопатія-
ми, гінгівітами, прикореневими абсцесами та ус-
кладненим прорізуванням зубів. Зміни на діафізах
довгих кісток спричинює цілий спектр захворю-
вань: від специфічних і неспецифічних інфекцій
та інтоксикацій до травм м’яких тканин.
основним матеріалом для дослідження, на
якому перевіряли критерії діагностики скорбуту,
були кістки 227 індивідів із поховань, відкри-
тих на території києва (цвинтар на вул. Патор-
жинського, 14 (Мовчан та ін. 2000), могильник
на г. Щекавиця (Мовчан та ін. 1995), частина
могильника хІІ ст., виявленого на території бу-
динку 2 по вул. велика Житомирська (Мовчан
та ін. 2001; 2003)) й окремі поховання, відкриті
на території верхнього міста протягом XX та на
початку XXI ст. Дітям і підліткам належали 64
поховання з 227.
у дослідженій вибірці наслідки цинги знай-
дено у 29 індивідів: 26 дітей та підлітків і 3
дорослих. Здебільшого спостерігалися зміни у
склепінні орбіти, на піднебінні, альвеолярному
краї нижньої та верхньої щелеп, а також діафі-
зах довгих кісток. виявилося, що таксономічно
цінними (значущими) ознаками, тобто такими,
що трапляються у безсумнівних випадках, є на-
шарування новоутвореної кістки на дні орбіти,
гілках і тілі нижньої щелепи та лопатках.
на нашу думку, діагностика, зокрема цинги,
на давніх кістках має охоплювати:
попередню фіксацію ознак у місцях локалі-
зації геморагій, характерних для скорбуту;
диференціацію між геморагіями та слідами
запалення у зазначених місцях, насамперед за
допомогою гістологічного аналізу;
виключення диференціальною діагности-
кою інших можливих захворювань, що залиша-
ють геморагії на скелеті;
врахування комплексної картини змін на
скелеті, зокрема, патологій кісткової та зубо-
щелепової систем.
однією із проблем діагностики захворювань
на давніх кістках є фрагментарна збереженість
скелета: до рук палеопатолога досить рідко пот-
рапляють усі кістки скелета. Передусім це сто-
сується дитячих поховань, оскільки дитячі кіст-
ки через грацильність та крихкість більш схи-
льні до руйнування внаслідок дії чинників пос-
тпоховального середовища. крім того, реакція
організму на одне й те саме захворювання є
індивідуальною, а отже, симптоми одного за-
хворювання можуть досить суттєво варіювати
за локалізацією та інтенсивністю. З огляду на
це в палеопатології прийнято визначати два по-
казники: мінімальну та максимальну кількість
хворих індивідів. Щодо цинги вважаємо за доціль-
не у «мі-німальну» кількість хворих включати
індивідів, які мають геморагії (також зафіксо-
вані гістологічно) та нефізіологічну порозність
у половині або більше наявних і доступних для
діагностики місць, характерних для цієї хвороби.
До «максимуму» належать також сумнівні ви-
падки, коли геморагії та порозність трапляються,
як міні-мум, на двох наявних кістках 16 .
Іншою проблемою є наявність на кістках слі-
дів кількох захворювань. як уже було зазначено,
для цинги це характерне явище.
як приклад діагностики та інтерпретації
слі-дів цинги на кістках розглянемо населення
давнього києва.
Результати популяційного дослідження та
інтерпретація отриманих даних. симптоми
скорбуту знайдено у 7 (10) індивідів із Щека-
вицького могильника та 11 (15) дітей і підлітків
із верхнього києва. крім того, можливі випад-
ки цинги було зафіксовано у молодих (20—25
років) індивідів: по одному випадку на Щекавиці
на могильнику по вул. Паторжинського, 14 та
серед окремих поховань верхнього києва (їх у
статистичні розрахунки не включено).
характер змін альвеолярного виростку верх-
ньої та нижньої щелеп у дорослих індивідів, а
також наявність симптомів, притаманних цинзі,
дає змогу стверджувати наявність цієї хвороби
у вибірці дорослого населення києва.
в одного з цих індивідів — молодого чоло-
віка (вул. Паторжинського, 4) — новоутворену
кістку, що асоціюється з геморагічними змінами,
виявлено на вісцеральній (внутрішній) поверх-
ні ребер, довгих кістках (великих гомілкових),
альвеолярному краї верхньої і нижньої щелеп
і гілках нижньої щелепи. крім того, за-фіксо-
вано досить виразні старі, загоєні міотендо-патії
у місцях прикріплення найбільших м’язів пос-
ткраніального скелета. Поздовжні тріщини на
великих гомілкових, плечових та променевих
кістках аналогічні описаним Дж. Маатом на
кістках китобоїв із шпіцбергену (Maat 1982).
Проте у нашому випадку слід диференціюва-
ти зазначені зміни з посмертним руйнуванням
кісток.
Інші два дорослі індивіди мають характерні
сліди в орбітах та на альвеолярному краї щелеп.
особливу увагу привертає череп чоловіка з по-
ховання Щекавиця, 35а. усі виступаючі ділян-
ки кісток лицевого черепа, лобної та скроневих
кісток покриті одношаровим сірим пористим
нашаруванням, що за висновками гістологічно-
16 надалі мінімальний відсоток хворих індивідів за-
значатиметься цифрою, максимальний — цифрою у
дужках, наприклад: 5 (8) %.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 466
го аналізу є добре організованою гематомою.
Подібних ознак у такому прояві не описано у
відомих нам працях, однак вони можуть бути
наслідком широких хронічних крововиливів, зу-
мовлених скорбутом незадовго до смерті індиві-
да. однак не можна виключати й травматичне
походження зазначених симптомів, наприклад,
унаслідок опіку шкіри обличчя.
у решті випадків наявність наслідків гін-
гівітів різного ступеня є досить неспецифічним
симптомом, тому з упевненістю стверджувати
про їх зв’язок зі скорбутом не можна.
сліди дитячої цинги здебільшого виявлено
у похованнях на цвинтарі по вул. велика Жи-
томирська, 2 (6 індивідів). у трьох випадках
відповідні зміни на кістках асоціюються зі слі-
дами туберкульозу. у 2 (4) випадках скорбут
виявлено в індивідів з некрополя по вул. Пато-
ржинського, 14 та у 7 (10) випадках — на Ще-
кавиці. Загалом частота цинги у недорослого
населення верхнього києва не перевищує цей
показник на Щекавиці: мінімум 30,6—31,8 %,
максимум — 41,7—45,5 % відповідно (табл.
1). Проте розподіл захворювання серед вікових
груп infantilis I (від народження — до 6,9 років),
infantilis II (від 7—13,9 років) та juvenis (від 14
до 18 (20) років) відрізняється у двох серіях.
у верхньому києві максимум захворюва-
ності припадає на перший дитячий вік (7 ви-
падків) та поступово знижується у наступних
групах (3 (5) та 1 (3) випадки) (у табл. 2 наве-
дено лише відносні значення, %). водночас на
Ще-кавиці у вибірці дітей віком до 7 років лише
1 (2) індивіди мають сліди хвороби. відсоток
патології різко збільшується у дітей 7—14 років
(5 (7) випадків). у підлітковій вибірці зафіксова-
но лише один випадок скорбуту (табл. 2).
отримані дані щодо частоти скорбуту коре-
люють із висновками о.П. Бужилової, згідно з
якими близько третини дітей страждало та по-
мирало від цинги (щоправда, дані дослідниці
стосуються північних регіонів русі) (Бужилова
1999, с. 250). Подібний результат отримано під
час досліджень к. кройц (kreutz 1997) щодо
дітей середньовічної німеччини. М. шульц
знайшов 24,4 % скорбуту в пізньовізантійсько-
му — ранньоосманському Пергамоні (Schultz,
Schmidt-Schultz 1994, р. 186). Подібні дані от-
римано к. уелсом під час дослідження скелетів
майя (27 %) (Wells 1964, р. 118—119).
сліди скорбуту в києві здебільшого ви-
явлено у дітей до 7 років, тобто у теоретично
най-слабшої частини населення. частота цинги
змен-шується з віком. водночас на Щекавиці
найбі-льша частота наслідків цинги спостері-
гається у 7—14-річних індивідів. незначна кіль-
кість випадків цинги у першій дитячій групі, на
нашу думку, пов’язана із високою смертністю
до розвитку кісткової реакції на хворобу через
гірші умови життя або триваліші голодування.
на жаль, цей можливий пік смертності не за-
фіксовано демографічними показниками через
дефіцит дитячих поховань (козак 2005).
вважається, що розвиток цинги відбувається
в разі хронічної відсутності вітамінів, насампе-
ред свіжих овочів (Alexandersen 1967, р. 569).
як правило, зміни в організмі з’являються лише
після повної або майже повної відсутності ві-
таміну с протягом 6—10 місяців. відомо, що
землеробські популяції суттєво залежали від
урожайності однієї чи кількох культур зернових.
у регіонах із помірним кліматом неврожайний
рік, стихійні лиха чи війна призводили до го-
лодоморів і могли спричинити гострі спалахи
хвороб, зокрема так звані епідемії цинги. Подіб-
ний випадок описує о.П. Бужилова, яка виявила
май-же 100 %-ну захворюваність малих дітей на
цин-гу на середньовічному цвинтарі воєозера
(Макаров та ін. 2001).
у києві ділянки вирощування овочів роз-
міщувалися не лише у межах церковних та мо-
настирських садиб (кПП 1991), а й на території
великих міських маєтків і вільних від забудови
площах (толочко 1989, с. 117). навколо міста
городяни обробляли земельні угіддя (Псрл.
Таблиця 1. Поширення цинги в індивідів до 20 років
у Києві Х—ХІІІ ст.
Щекавиця 31,8 45,5 7 10 22
велика Житомир-
ська, 2 42,9 42,9 6 6 14
Паторжинського, 14 14,3 28,6 2 4 14
верхній київ,
об’єднана серія 30,6 41,7 11 15 36
Загалом 31,0 43,1 18 25 58
П р и м і т к и: n — кількість хворих індивідів; N — зага-
льна кількість досліджених індивідів.
район
Показник, %
Nnmax nminміні-
мальний
макси-
мальний
Таблиця 2. Поширення цинги у дітей різних вікових
груп у Києві Х—ХІІІ ст.
До 6 6,5 15,4 30,7 11 63,6 63,6
7—14 10 50,0 70,0 11,5 26,1 43,5
14—20 5,5 18,2 18,2 13,5 7,4 22,2
вік,
років
Щекавиця об’єднана серія
верхнього києва
N
Показник, %
N
Показник, %
мінімаль-
ний
мінімаль-
ний
макси-
мальний
макси-
мальний
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 67
2001, с. 428; кПП 1991). у літописах городи біля
києва «на болоньи» у дніпровській заплаві зга-
дано під 1149 р. (Довженок 1961). вони також
були між лядськими воротами та копиревим
кінцем (толочко 1989а, с. 83). городництвом
займалися ченці Печерського монастиря («…в
ограде копаху зелейнаго ради растения» (кПП
1991, ст. 27.)). найпоширенішими городніми
культурами у південній русі були капуста та
ріпа. рідше вирощували мак, огірки, гарбуз,
диню, буряк і моркву (Пашкевич 1991). Про
використання цибулі та часнику згадується у
«студійському уставі» хІІ ст.: «Подобает убо
ведети яко великия неделя и в ту саму подоба-
ет ести брашна два: едино с зелием а другое с
сочивом, устроено обое с древянім маслем и
луком». «овощами» називали й фрукти. части-
ну з них привозили з візантії, частково виро-
щували і в києві. російський історик медицини
в. ріхтер, очевидно, ґрунтуючись на літописах,
писав, що землероби на русі харчувалися жит-
нім хлібом, щами, гречаною кашею та огірками
(див.: Довженок 1961; Пашкевич 1991). цибуля
замінювала всі прянощі. Заможніші пекли на
свята пшеничні пироги з рибною та м’ясною
начинкою, для смаку додаючи цибулю чи гриби.
Проста їда руського вояка складалася з толокна
(вівсяне борошно з додаванням цибулі та часни-
ку) (рихтер 1914).
таким чином, продукти харчування, що
містять вітамін с, майже постійно входили до
раціону киян. крім того, у регіонах, де насе-
лення протягом століть страждало від нестачі
вітамінів і пов’язаних із ними хвороб, мали б
з’явитися засоби для лікування та запобігання
цим захворюванням. на русі такими засобами
були плоди шипшини, кора, молоді шишки та
голки сосни (Богоявленский 1960, с. 59—60).
у хІ—хІІ ст. з цингою боролися за допомогою
риб’ячого жиру (з тріски) (там само c. 64). від
цинги лікувалися квашеною капустою, часни-
ком, цибулею, редькою, хроном, оцтом, журав-
линою та брусницею (рихтер 1914).
натомість у літописах згадано, що на русі,
зокрема в києві, були епідемії «різних» хвороб,
таких як мор 1092 або 1230 рр., що супроводжу-
вали неврожайні роки та голодомори. як відомо
з сучасної медичної практики, «епідемії» неін-
фекційного захворювання цинги досить часто
пов’язані з певними, дійсно епідемічними, хво-
робами, сліди яких фіксуються (туберкульоз, епі-
демічний менінгіт) або не залишаються (диф-
терія, дизентерія, паротит, пневмонія та ін.) на
кіс-тках (див.: Aschoff, koch 1919; jaffe 1972).
високий відсоток цинги у дітей верхнього
києва та Щекавиці може мати різні причини,
зважаючи на соціальну диференціацію похова-
них. так, відсоток зубних захворювань, зокрема,
карієсу в дітей верхнього києва (середній та,
можливо, близький до вищого, соціальні про-
шарки), вказує на те, що їх харчування було не-
збалансованим, очевидно, з переважанням вуг-
леводів. Можливо, до складу раціону цих дітей
у великій кількості входили солодкі фрукти та
мед, у той час як частка продуктів, багатих на
вітамін с, була зниженою. З огляду на це слід
згадати висновок в. ріхтера про те, що на русі на
цингу хворіли переважно боярські діти та стріль-
ці (рихтер 1914, с. 304). разом з тим на Щека-
виці, у більш незаможного населення, випадки
цинги у дітей та дорослих, ймовірно, пов’язані
з гострими зимово-весняними голодуваннями,
коли бракувало вітамінів у раціоні. Іншою при-
чиною скорбуту в середньовічному місті могли
бути епідемії хвороб, що виникали навесні та
супроводжувалися підвищенням потреби у ві-
таміні с. це підтверджується і фіксацією слідів
інфекційних захворювань поряд із симптомами
скорбуту в дітей.
отже, можна стверджувати, що поширення
цинги слугує надійним маркером загального стану
здоров’я та раціону давніх популяцій. Діагнос-тику
скорбуту, апробовану на матеріалах давньорусь-
кого києва, може бути використано для палео-
патологічних та палеоекологічних досліджень
населення території україни будь-якого часу.
Богоявленский Н.А. Древнерусское врачевание в хІ—хVII вв. — М.: Медгиз, 1960. — 326 с.
Бужилова А.П. Болезни в средневековой руси // восточные славяне. антропологическая и этническая история. —
М.: науч. мир, 1999. — с. 243—253.
Гаусман Ф.О. Этиология и лечение цинги. — М., 1917. — 46 с.
Довженок В.Й. Землеробство древньої русі. — к.: вид-во ан урср, 1961. — 266 с.
Дьяченко В.А. рентгендиагностика заболеваний костей и суставов.— М., 1958. — 263 с.
Києво-Печерський патерик / За ред. Д. абрамович. — к.: час, 1991 (репринт 1931). — 278 с.
Козак О.Д. особливості демографічної структури населення середньовічного києва за даними антропології // наук.
зап. з української історії. — Переяслав-хмельницький, 2005. — вип. 16. — с. 115—122.
Кофман С.Я. скорбут при алиментарном истощении. — л., 1944. — 80 с.
Лисунов С.А. Материалы по изучению этиологии цинги по данным заболеваемости войск московского гарнизона. —
М., 1895. — 193 с.
Макаров Н.А., Захаров С.Д., Бужилова А.П. средневековое расселение на Белом озере. — М., 2001. — 257 с.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 468
Мовчан І.І., Боровський Я.Є., Гончар В.М., Климовський С.І., Архіпова Є.І. Звіт старокиївської експедиції
Іа нану про розкопки на горі Щекавиці у м. києві 1995 року. — к., 1995. — архів Іа нану. — 1995/6.
Мовчан І.І., Боровський Я.С., Климовський С.І. Звіт про дослідження старокиївської експедиції Інституту археології
нану в м. києві у 2000 р. на вул. Паторжинського, 14. — к., 2000. — архів Іа нану. — 2000/81.
Мовчан І.І., Боровський Я.Є., Гончар В.М., Ієвлєв М.М. Звіт про археологічні дослідження на вул. великій Жито-
мирській, 2 м. києва у 2001 р. — к., 2001. — архів Іа нану. — 2001/11.
Мовчан І.І., Гончар В.М., Ієвлєв М.М., Козловський А.О. Звіт про археологічні дослідження по вул. великій Жито-
мирській, 2 м. києва у 2002 р. — к., 2003. — архів Іа нану. — 2002/84
Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории украины. Древняя русь. каталог. — Препр. — к.,
1991. — 44 с.
Полное собрание русских летописей. ипатьевская летопись. — 2-е изд. — М.: языки славян. культуры, 2001. —
т. 2. — 648 с.
Рейнберг С.А. рентгенодиагностика заболеваний костей и суставов. — М.: Медгиз, 1955. — 640 с.
Рысс C.М. гиповитаминозы и болезни витаминной недостаточности. — М.: Медгиз, 1948. — с. 310.
Рихтер В. история медицины в россии. — М., 1914. — ч. 1. — 440 с.
Толочко П.П. город и сельскохозяйственная округа на руси в Іх—хІІІ вв. // Древние славяне и киевская русь: сб.
науч. тр. — к., 1989. — с. 115—124.
Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. — к.: наук. думка, 1989а. — 254 с.
Alexandersen V. The pathology of the jaws and the Tempomandibular joint // Diseases in Antiquity: a survay of the
Diseases, Injuries and surgery of early populations. eds.: Brothwell D.r., Sendison A.T. — Springfield, Illinois,
USA: ch.c. Thomas, 1967. — P. 551—595.
Aschoff L., Koch W. Skorbut. eine Pathologisch-anatomische Studie. — jena, 1919. — 122 s.
Barlow T. Der infantile Skorbut und seine Beziehungen zur rachitis // zentralblatt Innere Medizin. — 1895. — № 16. —
S. 505—529.
Carli-Thiele P., Schultz M. Wechselwirkungen zwischen Mangel- und Infektionskrankheiten bei neolizischen Populationen //
Mensch und Umwelt wärend des neolithikums und der Frühbronzezeit in Mitteleuropa. ergebnisse interdisziplinärer
zusammenarbeit zwischen Archäologie, klimatologie, Biologie und Medizin. — rahden/Westfalien: Verlag Marie
Leidorf Gmbh, 2001. — S. 273—285.
Hart C., Lessing O. Der Skorbut der kleinen kinder. — Stuttgart: enke, 1913. — 264 s.
Jaffe H.L. Metabolic, Degenerative, and Inflammatory Diseases of Bone and joints. — München; Berlin; Wien:
Urban&Schwarzenberg, 1972. — 1101 p.
Koganei Э. cribra cranii und cribra orbitalia // Mitt. Med. Fak. — Tokyo, 1912. — Vol. 10. — S. 113—154.
Kreutz K. Ätiologie und epidemiologie von erkrankungen des kindesalters bei der bajuwarischen Population von Straubing
(niederbayern) // Beiträge zur Paläopathologie. hrgb.: Schultz M. — Göttingen: cuvillier Verlag, 1997. — Bd. 1. — 159 s.
Maat G.J.R. Scurvy in Dutch Whalers Buried at Spitsbergen // Proceedings of the Fourth european Members Meeting of
the Paleopathology Association, Middelburg-Antwerpen, 16—19 September 1982. — Utrecht, 1982. — P. 82—93.
Maat G.J.R. Scurvy in Adults and youngsters: the Dutch experience. A review of the history and Pathology of a Disregarded
Disease // International journal of osteoarchaeology. — 2004. — № 14. — P.77—81.
Melikian M., Waldron T. An examination of skulls from Two British sites for possible evidence of scurvy // International
journal of osteoarchaeology. — 2003. — № 13. — P. 207—212.
Ortner D.J. (ed.) Identification of Pathological conditions in human Skeletal remains. — San Diego, california: Academic
Press, 2003. — 645 s.
Ortner D.J., Ericksen M.F. Bone changes in the human Skull probably resulting from Scurvy in Infancy and childhood //
International journal of osteoarchaeology. — 1997. — Vol. 7. — P. 212—220.
Ortner D.J., Kimmerle E.H., Diez M. Probable evidence of Scurvy in Subadults from Archeological Sites in Peru // American
journal of Physical Anthropology. — 1999. — Vol. 108. — S. 321—331.
Resnick D., Niwayama G. Diagnosis of Bone and joint Disorders — Philadelphia: W. B. Saunders company, 1988.
Schultz M. Paleohistopathology of Bone: a new Approach to the Study of Ancient Diseases // yearbook of physical
Anthropology. — 2001. — Vol. 44. — P. 106—147.
Schultz M., Schmidt-Schultz T.H. krankheiten des kindesalters in der mittelalterlichen Population von Pergamon. ergebnisse
einer paläopathologischen Untersuchung // Istanbuler Mitteilungen, 1994. — № 44. — S. 181—201.
Steinbock R.T. Paleopathological Diagnosis and Interpretation. — Springfield: c.c. Thomas, 1976. — 423 p.
Wells C. Bones, Bodies and Diseases. — London, 1964.
Živanovič S. Ancient Diseases: The elements of Palaeopathology. — new york: Pica Press, 1982. — 285 p.
Одержано 07.11.2006
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 69
О.Д. Козак, М. Шульц
ПалеоПатология и Диагностика цинги
(на антропологических материалах из древнерусского киева)
в статье сведена система диагностики цинги, основанная на палеоантропологических материалах. Заболевание
рассматривается как маркер диет и общего состояния здоровья древнего населения. Диагностика с помощью мор-
фологических и гистологических методик апробирована на примере костных серий из городских кладбищ киева
X—XIII вв. Приведены возможные интерпретации распространенности следов цинги среди детей. установлены
наиболее вероятные причины этой болезни в средневековом городе: зимне-весенние голодания и авитаминозы, а
также последствия длительных эпидемий инфекционных болезней.
O.D. Kozak, M. Shults
PALeoPAThoLoGy AnD DIAGnoSTIcS oF ScUrVy
(based on the Anthropological Materials from Ancient rus kyiv)
The article summarizes the system of diagnostics of scurvy based on paleoanthropological materials. The disease is viewed
as a marker of diets and general state of health of ancient population. Diagnostics with the help of morphological and
histological methods was approbated on anthropological assemblages from kyiv city cemeteries of 10th—13th cc. The
author presents the possibilities for interpretation of spread of scurry vestiges among the children. She also determines
the most probable reasons of this disease in the mediaeval city, namely, season starvations and vitamin deficiency, as well
as consequences of epidemics of infectious diseases.
|