Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури
Рецензія на книгу: Пашкевич Г.О., Відейко М.К). Рільництво племен трипільської культури. К.: Інститут археології НАН України, об’єднання громадян «Товариство Коло-Ра», 2006. — 145 с. Монографію присвячено проблемі, успішне розв’язання якої ґрунтується на результатах дослідження кількох фундаментал...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199477 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури / С.Л. Мосякін, Л.Г. Безусько // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 97-100. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199477 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994772024-10-08T15:34:06Z Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури Мосякін, С.Л. Безусько, Л.Г. Рецензії Рецензія на книгу: Пашкевич Г.О., Відейко М.К). Рільництво племен трипільської культури. К.: Інститут археології НАН України, об’єднання громадян «Товариство Коло-Ра», 2006. — 145 с. Монографію присвячено проблемі, успішне розв’язання якої ґрунтується на результатах дослідження кількох фундаментальних наукових дисциплін: ботаніки (зокрема, палеоетноботаніки), археології, історії, сільськогосподарських та соціальних наук тощо. 2007 Article Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури / С.Л. Мосякін, Л.Г. Безусько // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 97-100. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199477 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Мосякін, С.Л. Безусько, Л.Г. Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури Археологія |
| description |
Рецензія на книгу: Пашкевич Г.О., Відейко М.К). Рільництво племен трипільської культури. К.: Інститут археології НАН України, об’єднання громадян «Товариство Коло-Ра», 2006. — 145 с.
Монографію присвячено проблемі, успішне
розв’язання якої ґрунтується на результатах дослідження кількох фундаментальних наукових
дисциплін: ботаніки (зокрема, палеоетноботаніки), археології, історії, сільськогосподарських та
соціальних наук тощо. |
| format |
Article |
| author |
Мосякін, С.Л. Безусько, Л.Г. |
| author_facet |
Мосякін, С.Л. Безусько, Л.Г. |
| author_sort |
Мосякін, С.Л. |
| title |
Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури |
| title_short |
Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури |
| title_full |
Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури |
| title_fullStr |
Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури |
| title_full_unstemmed |
Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури |
| title_sort |
рец.: пашкевич г.о., відейко м.к. рільництво племен трипільської культури |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199477 |
| citation_txt |
Рец.: Пашкевич Г.О., Відейко М.К. Рільництво племен трипільської культури / С.Л. Мосякін, Л.Г. Безусько // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 97-100. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT mosâkínsl recpaškevičgovídejkomkrílʹnictvoplementripílʹsʹkoíkulʹturi AT bezusʹkolg recpaškevičgovídejkomkrílʹnictvoplementripílʹsʹkoíkulʹturi |
| first_indexed |
2024-10-09T04:02:29Z |
| last_indexed |
2024-10-09T04:02:29Z |
| _version_ |
1812407569724997632 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 97
Монографію присвячено проблемі, успішне
розв’язання якої ґрунтується на результатах до-
слідження кількох фундаментальних наукових
дисциплін: ботаніки (зокрема, палеоетноботані-
ки), археології, історії, сільськогосподарських та
со-ціальних наук тощо. Проблема трипільського
землеробства широко обговорювалася і продов-
жує висвітлюватися у науковій, науково-попу-
лярній і «зовсім популярній» літературі як в ук-
раїні, так і за кордоном. Питання походження та
ранніх етапів розвитку сільськогосподарського
виробництва є надзвичайно складними і винят-
ково цікавими. Проблемам доместикації рослин
та розвитку відтворювального господарства при-
свячено вже визнані класичними праці таких до-
слідників, як М.І. вавілов, П.М. Жуковський,
Дж.р. харлан, Д. Зогарі, Дж. де вет, е. андерсон,
З.в. янушевич та ін. Без сумніву, нині провідним
дослідником проблем палеоетноботаніки (архео-
ботаніки) в україні є один із авторів книги —
галина олександрівна Пашкевич.
на превеликий жаль, останнім часом спос-
терігається активізація «навколонаукових», а то
й псевдонаукових публікацій, присвячених три-
пільському етапу історії сучасної території ук-
раїни, причому досить часто автори таких публі-
кацій не обтяжують себе викладом та аналізом
наукових фактів і висновків, а йдуть шляхом
вільних і часто фантастичних спекуляцій. на
цьому тлі дуже приємно побачити професійну,
суто наукову працю г.о. Пашкевич та М.Ю. ві-
дейка, в якій розглянуто одну з основ існування
трипільської культури — сільськогосподарське
виробництво. хоча трипільській культурі (у тому
числі землеробству трипільців) присвячено бага-
то наукових статей та інших публікацій, давно
вже існувала потреба в узагальнювальному мо-
нографічному зведенні, де б різні аспекти три-
пільського землеробства було розглянуто в ком-
плексі. Монографія г.о. Пашкевич та М.Ю. ві-
дейка «рільництво племен трипільської культури»
Ðåöåí糿
© с.л. МосякІн, л.г. БеЗусько, 2007
ã.î. Ï à ø ê å â è ÷, ì.Þ. â ³ ä å é ê î
ð³ëüíèöòâî ïëåìåí òðèï³ëüñüêî¿ êóëüòóðè
Ê.: ²íñòèòóò àðõåîëî㳿 ÍÀÍ Óêðà¿íè, îá’ºäíàííÿ
ãðîìàäÿí «Òîâàðèñòâî Êîëî-Ðà», 2006. — 145 ñ.
заповнює цю прогалину. наукова цінність рецен-
зованої праці не викликає сумнівів. Монографія
є надзвичайно цінною для всіх, хто цікавиться
не лише трипільською культурою, а й взагалі
питаннями давньої історії.
важливо зазначити, що свою фундаменталь-
ну працю автори присвятили світлій пам’яті Зої
василівни янушевич (1916—2005) — відомого
ботаніка та засновниці на теренах колишнього
радянського союзу нового у хх ст. напряму
палеоботаніки — палеоетноботаніки (археобо-
таніки). їй належать перші узагальнення про
склад викопних рослин з території Молдови та
україни, зокрема й для трипільської культури.
Можна лише радіти, що її учениця г.о. Пашке-
вич у такий спосіб віддала глибоку шану своєму
вчителю і визначному вченому.
Монографія має таку структуру: вступ, чоти-
ри основні розділи, висновки, словник латинсь-
ких, англійських, російських та українських назв
рослин, археологічний словник, список скоро-
чень, бібліографія.
вступ до монографії складається з кількох
структурних частин. у загальній частині вступу
автори обґрунтовують актуальність проведеного
ними аналізу та необхідність узагальнення ре-
зультатів комплексних палеоботанічних і архео-
логічних матеріалів про трипільську культуру в
контексті розвитку давнього землеробства у пле-
мен культурної спільності трипілля—кукутень.
вони також зазначають, що на цей час відомо як
про кількість пам’яток (понад 4000), так і про
хронологічні межі трипільської культури (від
5400—5300 до 2700—2600 рр. до н. е.), підтверд-
жені результатами радіовуглецевого датування.
увагу читача загострено на необхідності
наукового аналізу існуючих матеріалів про
три-пільську культуру. автори цілком слушно
акцентують увагу на тому, що значна кількість
сучасних псевдонаукових праць, побудованих на
фантастичних уявленнях про трипільське зем-
леробство, потребує створення монографії, що
ґрунтується на суто наукових фактах, отриманих
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 498
під час проведення комплексних досліджень між-
дисциплінарного рівня. на конкретних прикла-
дах доведено хибність антинаукових уявлень про
трипільське землеробство. аргументація авто-
рів є вагомою і ґрунтується на глибокому аналізі
результатів як природничих, так і гуманітарних
наук. важливо, що у вступі стисло розглянуто
такі поняття, як «рільництво» та «хліборобство».
автори наголошують, що в їх праці ці терміни
використано лише в контексті вирощування зер-
нових культур. вони також звертають особливу
увагу на важливість та унікальність матеріалів
археологічних розкопок, що за відсутності в
ті далекі часи писемності, дають безпосеред-
ні свідчення про епоху трипільської культури
і тогочасне сільськогосподарське виробниц-
тво як економічну основу існування цієї куль-
турної спільноти.
окремо у вступі розглянуто основні джерела
палеоботанічних та археологічних матеріалів, ви-
користаних під час реконструкції трипільського
рільництва. на конкретних прикладах продемонс-
тровано перспективність застосування комплек-
су природничих (палінологія, палеоетноботані-
ка, палеозоологія та ін.) і гуманітарних (по-
льова та експериментальна археологія) наук для
аналізу та висвітлення проблеми землеробства у
представників трипільської культури.
у першому розділі (автор г.о. Пашкевич)
проаналізовано природні умови ареалу трипіль-
ської культури з акцентом на українських теренах.
наведено дані стосовно сучасного рельєфу, ґрун-
тів, кліматичних умов та рослинності. важливою
складовою розділу є характеристика природних
умов та рослинності доби існування трипільської
культури. Причому ці умови розглянуто в істо-
ричній динаміці, у часі й просторі. Заслуговує на
позитивну оцінку узагальнення існуючих палео-
палінологічних характеристик відкладів культур-
них шарів трипільських поселень, значну частину
яких було отримано особисто г.о. Пашкевич.
вплив господарської діяльності представни-
ків трипільської культури на природну рослин-
ність розглянуто на основі палеоботанічних (па-
леопалінологічних та палеоетноботанічних) ма-
теріалів, згідно з тричленною періодизацією три-
пілля за археологічними даними. у праці під час
реконструкції природних та антропогенних змін
рослинного покриву вдало й коректно використа-
но відомості про палеокліматичні умови часу
існування трипільської культури на території ук-
раїни. наведено таблицю, в якій узагальнено ві-
домості з геоботанічного районування території
поширення поселень трипільської культури у
межах україни, корельовані з пам’ятками різних
етапів, відклади яких мають палеоботанічні ха-
рактеристики. розділ ілюстровано фотографіями,
що дають уявлення про сучасні природні умови
місць розташування поселень трипільської куль-
тури на території україни.
Другий розділ присвячено історії виникнен-
ня хліборобства та його поширенню в україні
(автор г.о. Пашкевич). він містить стислий, але
коректний та інформативний огляд історії виник-
нення землеробства і його поширення на тери-
торії україни. Щодо виникнення землеробства,
то цей феномен дійсно планетарного масштабу
розглянуто лише для «класичного» ареалу —
«Благодатного півмісяця» (Fertile crescent) та
прилеглих територій (Близький схід у широкому
розумінні, туреччина, південно-східна час-тина
європи тощо). аналогічні процеси виникнення
сільського господарства у незалежних світових
«осередках» (Південно-східна азія, Мезоаме-
рика тощо) не обговорено. не розглянуто також
концептуальні гіпотези та пояснені причини ре-
волюційного переходу від привласнювального
до відтворювального господарства (кліматичні,
соціальні, біотичні та інші фактори). З огляду на
тему та завдання книги це зовсім не є недолі-
ком, але, сподіваємося, автори ще повернуться
до цього надзвичайно цікавого і важливого ма-
теріалу в нових публікаціях.
у цьому розділі монографії г.о. Пашкевич
акцентує увагу на асортименті зернових культур,
які використовували носії трипільської культу-
ри, наголошуючи, що масова поява голозерних
пшениць на теренах україни пов’язана з Пів-
нічним Причорномор’ям і датується останніми
століттями першого тисячоліття до н. е. високий
ступінь достовірності палеоботанічних реконс-
трукцій визначає комплексний підхід до вико-
ристання палеоетноботанічних та архео-логіч-
них даних. Загалом цей розділ можна розглядати
як ґрунтовне введення у проблему для всіх, кого
цікавлять виникнення та поширення раннього
землеробства.
третій розділ містить основний археобота-
нічний матеріал та характеристики культурних
рослин трипільсько-кукутенської спільності,
отримані як із літературних джерел, так і за ре-
зультатами власних досліджень г.о. Пашкевич.
розділ ілюстровано рисунками та фотографіями
значного палеоботанічного фактичного матеріа-
лу, що робить подальші висновки авторів моно-
графії обґрунтованими. у таблицях, наведених
наприкінці розділу, узагальнено відомості про
поселення культури трипілля—кукутень на те-
риторіях україни та Молдови, матеріали з яких
було досліджено палеоетноботанічним методом.
важливо, що ці дані наведено згідно з поділом
трипілля на основні етапи (а, в, с). надзви-
чайно цінними та інформативними є зведені у
таблиці відомості про палеоетноботанічні спек-
три цих трьох основних етапів для україни та
Молдови. Заслуговують на позитивну оцінку
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 99
наведені циклограми співвідношення культур-
них рослин у знахідках етапів а, в та с три-
пільської культури на території україни і Мол-
до-ви. на нашу думку, особлива цінність тре-
тього розділу полягає у тому, що його можна
викорис-товувати як практичний посібник для
визначення решток викопних рослин і розгля-
дати як надзвичайно вдалий приклад всебічного
викладення палеоетноботанічного матеріалу для
цілей природничих та гуманітарних наук.
у четвертому розділі М.Ю. відейко детально
розглянув особливості хліборобства трипіль-сь-
ких племен у широкому природно-соціаль-ному
контексті, критично проаналізувавши моделі
оцінки можливих площ для вирощування зер-
нових у минулому. на думку автора, нині не
існує коректних історичних та етнографічних
аналогів зерновому виробництву епох неолі-
ту—енеоліту, у цьому плані перспективними
є натурні експерименти (натурне моделюван-
ня), що можуть дати інформацію про давнє
виробництво, зокрема про площу угідь, про-
дуктивність праці, врожайність тощо. у розділі
детально розглянуто (з використанням фото-
графій та рисунків фактичного археологічного
матеріалу) питання обробки землі, наведено
таблиці знарядь праці з поселень Подністров’я
та Буго-Дніпровського межиріччя. надзвичайно
цікавим є розгляд проблеми обробки ґрунту три-
пільцями в контексті сучасного натурного експе-
рименту та палеоекономічних реконструкцій.
Значну увагу приділено знаряддям для збору
врожаю, причому проблему збирання врожаю
розглянуто в комплексі з палеоекономічними
реконструкціями.
аналіз отриманих даних дав змогу М.Ю. ві-
дейку торкнутися такого складного питання, як
питома вага хліборобства в економіці трипіль-
ських племен. він цілком слушно зауважує, що
такий показник, як просте вирахування відсо-
ткового співвідношення категорій знарядь праці
(навіть у зіставленні з відсотковим співвідно-
шенням фауни за остеологічними матеріалами)
поза контекстом знахідок, засвідчує лише про
наявність хліборобської або скотарської галузі
в економіці того чи іншого поселення. такий
показник не коректний під час визначення пи-
томої ваги цих галузей економіки в минулому.
Зокрема зазначено, що «таке співвідношення
слід визначати на підставі аналізу можливостей
вико-ристання природних ресурсів, шляхом по-
будови можливих моделей цього господарства,
виходячи з усієї наявної інформації» (с. 111). ав-
тор розділу розглядає особливості трипільської
моделі хліборобства, моделі господарської адап-
тації трипільського населення, роль рільництва
у трипільському суспільстві. отже, у четверто-
му розділі чітко показано, що феномен трипі-
льського землеробства слід розглядати комплек-
сно, на тлі аналогічних процесів на прилеглих та
віддалених територіях, а не як якусь унікальну
рису, характерну лише для ранньоземлеробської
історії україни. цінним у монографії є те, що
економічну основу трипільської культури пока-
зано у розвитку.
висновки монографії науково обґрунтовані,
чітко сформульовані й повністю віддзеркалюють
її зміст. великою мірою це визначило засто-су-
вання комплексу методів та виконання постав-
лених завдань на міждисциплінарному рівні.
трипільську культуру в україні можна розгля-
дати як багатогранну модель для досліджень у
багатьох галузях природничих та гуманітарних
наук. 2500-річний досвід господарювання носіїв
цієї культури на теренах україни є безцінним для
нас як у позитивних, так і негативних його ас-
пектах. І це вдало і чітко висвітлено у висновках
рецензованої праці. у висновках також показано
як аспекти сучасного використання плів-частих
пшениць, що входили до асортименту зернових
культур трипільських племен, так і перспективи
їх можливого введення в культуру в недалекому
майбутньому.
важливою та інформативною складовою
монографії г.о. Пашкевич та М.Ю. відейка
є додатки: словник латинських, англійських,
російських й українських назв рослин та архе-
ологічний словник.
у праці також наведено список скорочень
та змістовну бібліографію. Можна впевнено
констатувати, що використання авторами літе-
ратурних джерел коректне й доцільне. Моно-
графія не переобтяжена посиланнями на праці,
що не мають безпосереднього відношення до
теми, але всі основні джерела процитовано. ці-
каво, що джерела цитовано як у виносках унизу
кожної сторінки (що характерно для публікацій
гуманітарного напряму), так і наприкінці книги
окремо. Проте список цитованої (або рекомендо-
ваної/використаної) літератури наприкінці праці
не зайвий, оскільки дає уявлення про коло дже-
рел, використаних авторами.
Монографію дуже добре ілюстровано, що
суттєво підвищує як її наукову значущість, так і
сприйняття читачем результатів досліджень. це,
безперечно, вказує на достовірність аргумента-
ції авторів та обґрунтованість їх висновків.
Монографію написано літературною ук-
раїн-ською мовою, текст легко сприймається і
чита-ється із задоволенням. наукова цінність
рецензованої праці не викликає сумнівів, а їніх
значення виходить далеко за межі суто палеоет-
ноботанічного дослідження.
книга г.о. Пашкевич та М.Ю. відейка «ріль-
ництво племен трипільської культури» є цінною
фундаментальною працею як для фахівців у га-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4100
у рецензованій збірці розглянуто середньо-вічні
старожитності рязанської землі, насамперед її
столиці — старої рязані, інших міст князівства,
а також середньовічні поселенські структури на
території рязанщини.
у статті о.в. чернєцова, що відкриває ви-
дання і є своєрідною передмовою до нього,
розглянуто сучасний стан та перспективи істо-
рико-археологічного вивчення рязанської зем-
лі. автор зазначає, що книга входить до великої
серії збірок і монографій, присвячених істори-
ко-археологічному вивченню окремих значних
земель-князівств середньовічної русі, одночасно
продовжуючи низку подібних праць, що безпо-
середньо стосуються рязанської землі. Дослід-
ник констатує швидкі темпи розвитку сучасної
російської археологічної науки, що засвідчують
результати досліджень у зазначеному регіоні.
як додаток до статті о.в. чернєцова до збір-
ника включено «археологічну карту округи Пе-
реяславля рязанського. сільські поселення Іх—
хІV ст.», підготовлену в.в. судаковим, в.М. Бу-
ланкіним, а.а. вячиним, що містить 179 сільсь-
ких пам’яток.
окремий блок публікацій відкриває стаття
І.Ю. стрикалова «Північне городище старої ря-
зані. стратиграфія і планування». автор зробив
спробу на основі нових матеріалів узагальнити
свідчення про стратиграфію, планування і хроно-
логію городища. вивчення культурних нашару-
© о.в. колиБенко, 2007
âåëèêîå êíÿæåñòâî ðÿçàíñêîå: èñòîðèêî-àðõåîëîãè÷åñêèå
èññëåäîâàíèÿ è ìàòåðèàëû /îòâ. ðåä. à.â. ×åðíåöîâ
Ì.: Ïàìÿòíèêè èñòîð. ìûñëè, 2005. — 589 ñ., èëë.
вань Північного городища з урахуванням нових
даних дало змогу по-новому розглянути деякі
аспекти історії старої рязані. Перший висновок
стосується дослов’янського періоду освоєння те-
риторії городища. на південно-західному мису
городища розміщувався унікальний цвинтар
IV—VII ст. культури рязано-окських могиль-
ників, що містив поховальні урни із рештками
кремації, не відомі на інших могильниках цієї
культури. отримано також нові дані щодо часу
виникнення давньоруського міста. на думку
І.Ю. стрикалова, колекція зібраних речей дає
змогу вважати найімовірнішим часом заснуван-
ня рязані початок хІ ст.
статтю в.І. Зав’ялова «археологічні до-
слі-дження посаду» присвячено результатам
дослі-джень території між західними валами
міста й р. ока, а також ділянок за південними
й пів-нічними валами. в результаті цих робіт
вдалося встановити, що заселення неукріпленої
частини міста відбувалося паралельно із засе-
ленням площі городища. Матеріальна культу-
ра населення посаду мала міський характер
(скляні браслети, шиферні пряслиця, свинцеві
печатки та пломби, предмети імпорту). Плану-
вання посаду, очевидно, було таким самим, як
і на городищі: не вуличним, а у вигляді вільно
розташованих садиб. надзвичайно важливим є
виявлення ділянки з вологим культурним шаром,
що зберіг артефакти з органічних матеріалів, а
також фрагментів першої у старій рязані берестя-
ної грамоти.
лузях природничих та гуманітарних наук, так
і для широкого загалу. Без сумніву, вітчизняна
наука збагатилася ще однією якісною і високоп-
рофесійною працею. Монографія завершується
досить нетрадиційно. у ній наведено цікаву ін-
формацію о.в. ткачука та М.І. гончаренко про
основні концептуальні засади історико-археоло-
гічної частини туристичного проекту маршруту
«Золотий вінок київщини». важливо, що запро-
понована концепція має таку складову, як ство-
рення комплексу експериментальної археології
у с. уляники черкаської обл. це дає нам підстави
разом із авторами монографії вірити «... що мине
лише кілька років, і ті види пшениці, ячменю,
із яких кілька тисячоліть тому починалося хлі-
боробство в україні, знову вирощуватимуться
на її ланах. Можливо, що навіть у тих самих
місцях, де під півметровим шаром землі спо-
чивають залишки давніх поселень, на яких
мешкали люди, які перші принесли культуру
вирощування цих злаків на землі між карпата-
ми та Дніпром».
Одержано 16.01.2007 С.Л. МОСЯКІН,
Л.Г. БЕЗУСЬКО
|